Оцінка результатів фінансової діяльності Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості "Гипрококс"

Первинні засоби пожежегасіння знаходяться у легкодоступних місцях, які позначені спеціальними знаками.

В якості первинних засобів пожежегасіння, які знаходяться в установі банку, застосовують: хімічні пінні (ОХП-10); вуглекислі (ОУ-2, ОУ-5) та порошкові (ОПУ-5) вогнегасники, пожежні крани, пісок, кошму і воду. Пінні вогнегасники та воду не допускається застосовувати при тушінні електрообладнання та електроустанов, які знаходяться під напругою.

При користуванні пінним вогнегасником ОХП-10 необхідно прочистити оприск голкою, ручку, яка розташована на горловині, повернути на 180, перевернути вогнегасник до верху дном та можливо швидше направити струю піни на місце загорання.

Вуглекислотні вогнегасники пристосовані для гасіння будь-яких горючих речовин, горіння яких може здійснюватись без доступу повітря.

У випадку користування вуглекислотним вогнегасником, його необхідно вимикнути з підвіски, піднести можливо більше до місця загорання, повернути раструб до вогнища пожежі і відкрити вентиль до кінця. Якщо направити струю зверху, потрібного ефекту не виходить, тому що двоокис вуглеводу буде відноситися тягою гарячого повітря.

Вогнегасник ОПУ-5 необхідний для ліквідації вогнища пожежі будь-якого класу. Необхідно поставити вогнегасник до місця пожежі, видернути чеку, натиснути на ричаг заторного устрою, натиснути на ричаг пістолету, направивши струю на очаг пожежі, гасити полум'я на відстані не більш ніж 4 метри.

У випадку виникнення пожежі, той хто її виявив, повинен негайно поставити у відомість безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

У разі необхідності зупинити машини, агрегати, виключити електродвигуни та вентиляційні системи, закрити вікна та двері, які виходять у сусідні приміщення та зовні, евакуювати людей та приступити до гасіння вогню первинними засобами пожежегасіння. В будівлі передбачена можливість швидкої евакуації людей з будівлі по двох виходах, відстань від відділу до евакуаційних дверей не перевищує 25 м.

На кожному поверсі розміщений план евакуації людей, (див. рис. 4.2).

Рисунок 4.2 - План евакуації людей

При виникненні аварії необхідно діяти згідно Плану локалізації аварійних ситуацій, до яких відносяться відключення електричних засобів колективного захисту, обрив чи коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання. Треба пам'ятати, що ліквідувати пожежу в електроустановках дозволяється тільки порошковими та вуглекислотними вогнегасниками. Застосовувати при гасінні пожежі в електроустановках пінні вогнегасники та воду забороняється.

4.4 Розрахунок блискавкозахисту будівлі відділення бухгалтерії Інституту «Гипрококс»

Важливим моментом серед заходів по охороні праці є захист будівлі від атмосферної електрики. Блискавка - це велетенський іскровий розряд атмосферної електрики між хмарою та землею. Найчастіше виникають та завдають шкоди лінійні блискавки. Струм лінійної блискавки зумовлює електромагнітну, теплову та механічну дію на об'єкт, через який проходить розряд електрики, що може привести до аварій та пожеж. Статистичні дані щодо шкоди, що завдається блискавками, та висока інтенсивність грозової діяльності зумовлюють необхідність застосування блискавкозахисту будівель та споруд.

Будівлі та споруди залежно від їх призначення, інтенсивності грозової діяльності та від очікуваної кількості уражень блискавкою за рік захищаються згідно з категоріями пристроїв блискавкозахисту і типу зони захисту.

Згідно з ОНТП 24-86 всі приміщення і будинки поділяються на 5 категорій за вибухопожежною то пожежною небезпекою.

Згідно із СНиП 2.09.02-85 будівлі поділяються за ступенями вогнестійкості (5 основних та 3 додаткових ступені).

Об'єкти, що відносяться за влаштуванням до І та ІІ категорій, захищаються від прямих ударів блискавок, електростатичної та електромагнітної індукції та занесення високих потенціалів через наземні та підземні комунікації. Об'єкти ІІІ категорії захищаються від прямих ударів блискавок та занесення високих потенціалів через наземні та підземні комунікації.

Захист від прямих ударів блискавки та вторинного прояву атмосферної електрики забезпечується влаштуванням блискавковідводів, металевих заземлених сіток на відкритих предметах, заземленням обладнання, що знаходиться всередині будівлі, утворенням замкнених контурів поміж близько розташованими трубопроводами та іншими металевими предметами.

При виконанні блискавкозахисту з метою підвищення безпеки людей і тварин заземлювачі потрібно розміщувати в малолюдних місцях, на віддалі не менше 5 м від доріг, під асфальтовим покриттям або встановлювати попереджувальні плакати. Для зниження небезпеки крокової напруги рекомендується застосовувати заглиблені заземлювачі. Струмоводи треба розташовувати в місцях, які виключають випадковий дотик до них.

Для віднесення будівлі до відповідної категорії блискавкозахисту враховують очікувану кількість уражень блискавкою за формулою (4.2)

(4.2)

де А та В - довжина та ширина будівлі, м;

h - найбільша висота будівлі, м;

n - середньорічна кількість уражень блискавкою в 1 км² земної поверхніу місці розташування будівлі. Для Харківської області n=6.

Розрахуємо значення N для будівлі відділення, враховуючи, що її довжина 46 м , ширина 28 м , найбільша висота 31 м ; грунт, на якому побудована споруда - суглинок з придільним опіром R=100 Ом/м. За данними метеостанції, середньорічна тривалість грїз 50 годин.

N=(46 + 6 х 31) х (28 + 6 х 31)х 6 х 10^-6=0,08

Ця будівля належить до ІІІ категорії блискавкозаисту у місцевості з 0,1< N . При цьому для стержневих блискавковідводів встановлена зона захисту типу Б.

Оскільки відстань від окремого блискавковідоду до будівлі, які відносять до ІІІ категорії блискавкозахисту, не нормується, опору блискавковідводу треба розташувати в безпосередній близості від споруди (див. рис. 4.3)

Тоді з рішення трикутника R_x дорівнює:

Висоту блискавковідводу визначають за формулою (4.3)

(4.3)

Рисунок 4.3 Розташування блискавковідводу

В нашому випадку висота блискавковідводу дорівнює:

Блискавкоприймач із круглої сталі діаметром 12 мм довжиною 2 м приварюєєм до верха металевої опори , у конструкції якій грати виконують роль струмовідводу. Для розтікання струму в землі на глибині 0,8 м від поверхні встановлюємо штучний заземлювач у вигляді 3 електродів, з'єднаних горизонтальною полоскою (с=6, l=2,5, опір розтікання току при цій конструкції заземлювача буде дорівнювати 6 Ом) (див. рис. 4.4).

Рисунок. 4.4 Схема штучного заземлювача

4.4 Рекомендації та пропозиції щодо поліпшення умов охорони праці у відділу бухгалтерії інституту «Гипрококс»

На основі проведеного аналізу санітарно-гігієнічних умов праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки та розрахунку блискавкозахисту можна зробити висновок, що в цілому приміщення відділу відповідає нормативним вимогам, але існує ряд недоліків:

1) велике скупчення документів у приміщенні відділу;

2) погано обладнані приміщення для куріння;

3) недостатнє зволоження повітря;

4) відсутність кімнати для психологічного розвантаження.

На основі колективного договору між керівництвом Гипококсу та трудовим колективом на заходи з охорони праці віділлється 15000 грн. За минулий рік на кредитний відділ було виділено 1000 грн. для озеленення приміщення живими рослинами та квітами й закупки двох люмінесенцентних ламп. Всі перелічені недоліки залишилися невиправленими.

Для виправлення цих недоліків та створення робочого місця кредитного спеціаліста нового зразка можна запропонувати наступні заходи:

1) упорядкувати та звести до мінімуму об'єм документів, які зберігаються у відділі бухгалтерії, своєчасно віддавати їх на зберігання до архіву;

2)поповнити та упорядкувати медичні аптечки необхідними ліками першої допомоги;

3) зробити преобладнання приміщень для куріння , оснастивши їх бачками з водою для окурків та написами «Місце для куріння»;

4) в приміщенні кредитного відділу встановити іонізатор для зволоження повітря;

5)обладнати робочі місця всіх кредитних спеціалістів новими люмінесенцентними лампами та новими кріслами з масажером, підогрівом та амортизаторами.

Висновки

У першому розділі дипломної роботи досліджено теоретичні та методичні основи управління фінансовою діяльністю підприємства. При цьому визначені завдання фінансової діяльності, встановлено, що фінансова діяльність, спрямована на формування та оптимізацію джерел фінансування, є важливим напрямом роботи на підприємстві.

Згідно з П(С)БО фінансова діяльність - це діяльність, яка веде до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства (який не є результатом операційної діяльності). У вузькому розумінні основний зміст фінансової діяльності полягає у фінансуванні підприємства. У широкому значенні під фінансовою діяльністю розуміють усі заходи, пов'язані з мобілізацією капіталу, його використанням, примноженням (збільшенням вартості) та поверненням. Тобто, фінансова діяльність (у широкому розумінні) включає весь комплекс функціональних завдань, здійснюваних фінансовими службами підприємства і пов'язаних з фінансуванням, інвестиційною діяльністю та фінансовим забезпеченням операційної діяльності суб'єкта господарювання.

Процес управління фінансовою діяльністю на підприємстві характеризує поняття «фінансовий менеджмент». Фінансовий менеджмент - це цілеспрямоване управління всіма грошовими потоками на підприємстві, тобто процес управління формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів суб'єкта господарювання з метою досягнення фінансово-економічних цілей підприємства.

В результаті досліджень встановлено, що в залежності від того, що є у центрі уваги дослідників, існує три основні теоретичні підходи до визначення критеріїв прийняття фінансових рішень: класичний; неокласичний; неоінституційний.

Особлива увага у теоретичному розділі роботи приділена вивченню фінансовому стану та методам його оцінки. Розглянуті особливості фінансового стану, різновид прийомів, методів та моделів аналізу, їх кількість і широта застосування. Підсумовуючи розглянуті теоретичні питання встановлено, що фінансова діяльність є об'єктивно одним з найважливіших моментів у функціонування будь-якого підприємства. Тому дослідження щодо її оцінки та розробка заходів спрямованих на покращення фінансового стану є необхідними.

Другий розділ роботи присвячений аналізу фінансової діяльності Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс». В рамках цього проведено аналіз фінансового стану підприємства за напрямами: аналіз ліквідності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності; аналіз ділової активності в динаміці за 2006 - 2008 р. р. В результаті досліджень встановлено, що ліквідність підприємства свідчить про те, що спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання задовільна, тобто підприємство має достатньо активів, які можна перетворити у грошові форму.

Аналіз платоспроможності підприємства показав, що майже всі коефіцієнти платоспроможності не відповідають нормативним значенням, тобто можна стверджувати, що підприємство має не досить гарну структуру капіталу.

Аналіз рентабельності підприємства показав, що в цілому всі показники рентабельності діяльності підприємства більше 0, що відповідає нормативам, але значення коефіцієнтів не значно перевищують 0, рентабельність діяльності є незначною. Така ситуація вимагає розробки та впровадження заходів спрямованих на покращення рентабельності.

Аналіз ділової активності дозволив встановити що в цілому Інститут «Гипрококс» з позиції ділової активності має гарний стан, що позитивно характеризує діяльність керівництва та персоналу підприємства.

Третій розділ дипломної роботи присвячений розробці напрямків покращення фінансового стану підприємства. Перша розробка спрямована на застосування п'ятифакторної моделі Альтмана для визначення ймовірності настання банкрутства. З використанням вказаної моделі була проведена оцінка ймовірності настання банкрутства Інституту «Гипрококс» і встановлено, що у період 2006-2008 р.р. ймовірність настання банкрутсва відсутня. За період, що досліджується, його мінімальне значення складало 5,6, що значно перевищує граничний показник 1,81. Рис. 3.1. ілюструє позитивну динаміку показника Z, як видно у 2006 та 2007 роках його значення відповідно складало 7,7 та 7,9. Така ситуація характеризує підприємство, як таке, якому не загрожує банкрутство у короткостроковій перспективі. Також для оптимізації системи управління фінансовою діяльністю підприємства розроблено рекомендації щодо організації системи фінансового моніторингу як невід'ємна частина прогнозування діяльності підприємства. Для цього визначено ряд принципів згідно з якими має функціонувати підприємство: адаптивності; динамічності; саморегуляції; самоорганізації; саморозвитку. За цими принципами має функціонувати i система управління фінансами підприємства. Під фінансовим моніторингом підприємства мається на увазі спеціально організоване систематичне i безупинне спостереження за фінансовим станом об'єкта й оперативну його оцінку. Система фінансового моніторингу - це інформаційна модель, яка об'єднує стратегічний облік, стратегічне планування, стратегічний аналіз i контроль із метою ефективного забезпечення інформацією для прийняття управлінських рішень. Основними структуротворчими елементами фінансового моніторингу є механізми, що забезпечують організаційні структури інформацією як про нормальний стан фінансового середовища, так і про потенційно небезпечний, негативний стан. Такі механізми мають відслідковувати реальні зміни, запобігати негативному стану i вивчати порядок санації середовища в разі їхнього настання. Система фінансового моніторингу спрямована на прийняття оптимальних управлінських рішень на підставі отриманої економічної інформації, яка ранжована за своєю значучістю.

Також для поліпшення фінансового стану підприємства були визначені декілька напрямків. До основних напрямків покращення фінансового стану відносяться:

1) оптимізація або зменшення витрат;

2) проведення реорганізації інвентарних запасів;

3) отримання додаткових грошових коштів від використання основних фондів;

4) стягнення заборгованостей з метою прискорення оборотності грошових коштів;

5) зміна структури боргових зобов'язань;

6) розмежування виплат кредиторам по ступеню пріоритетності для зменшення відтоку грошових коштів;

7) перегляд планів капітальних вкладень;

8) збільшення надходження грошових коштів із зацікавлених фінансових джерел, не пов'язаних з взаємною торгівлею;

9) збільшення об'єму виробництва і продажів;

10) прогнозування фінансового стану;

11) введення ефективної системи прогнозування руху грошових коштів.

Размещено на Allbest.ru