Криміналістичне забезпечення досудового розслідування терористичних актів

8. Під взаємодією слідчих та оперативних підрозділів під час досудового розслідування терористичного акту слід розуміти заздалегідь узгоджену діяльність не підпорядкованих один одному суб'єктів, яка побудована за принципом чіткого розмежування функцій за керівної ролі слідчого з метою виконання доручень останнього щодо проведення окремих слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, здійснення комплексу розшукових заходів, спрямованих на виявлення, розслідування і попередження злочинів даної категорії, в тому числі в умовах проведення антитерористичної операції, за умови дотримання таємниці слідства і джерел отримання негласної інформації.

9. Варто удосконалити таку процесуальну форму взаємодії як запрошення понятих для випадків, коли в районі антитерористичної операції їх практично не можливо залучити до проведення слідчих (розшукових) дій. В таких випадках доцільно передбачити в КПК України можливість або проводити слідчі (розшукові) дії без участі понятих, або надати дозвіл на залучення як понятих працівників правоохоронних органів, волонтерів чи бійців збройних сил України, попередньо переконавшись у їхній незацікавленості в результатах досудового розслідування і відобразивши це в протоколі слідчої (розшукової) дії. Організаційні форми взаємодії при розслідуванні терористичного акту, на відміну від процесуальних, не пов'язані з одержанням матеріалів, що можуть бути використані як джерела доказів. Вони спрямовані на вирішення організаційних питань щодо забезпечення процесу розслідування. Фактичні дані, що одержують в результаті реалізації організаційних форм взаємодії, не можуть бути безпосередньо використані як докази, а повинні бути введені в кримінальне провадження у передбаченій для цього процесуальній формі.

10. З огляду на важливу роль у боротьбі з тероризмом інформаційного забезпечення, сьогодні гостро стоїть питання про створення спільних масивів систематизованої інформації про осіб, які викликають оперативний інтерес в зв'язку з можливою причетністю до терористичної діяльності. Такі оперативно-довідкові масиви даних можуть бути створені на спільній базі СБ України, органів МВС та поліції, Державної прикордонної служби, Державної митної служби з доступом до інформації обмежених категорій оперативного складу цих відомств. Вирішення такого завдання також пов'язане з можливостями організації взаємодії оперативних працівників і слідчих в межах забезпечення досудового розслідування терористичного акту.

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ, ТАКТИКИ Й МЕТОДИКИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

Наукова думка останніх десятиліть усе частіше приводить дослідників до визнання необхідності інтеграції наукових знань. Процес інтеграції наук при дослідженні проблеми протидії тероризму викликаний необхідністю вирішення завдання стосовно системного об'єкта. Вітчизняна криміналістика повинна розробити техніко-криміналістичні, тактичні й методичні рекомендації з виявлення й досудового розслідування терактів, здійснених із застосуванням вибухових пристроїв, вогнепальної зброї, інших видів зброї, зокрема біологічної, радіаційної, хімічної.

Двоєдине поняття криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичних актів як організаційно-функціональної системи щодо «створення умов постійної готовності» та «їхньої практичної реалізації» визначає необхідність системного аналізу і конкретизації розв'язуваних завдань. Важливим напрямом криміналістичного забезпечення діяльності правоохоронних органів у протидії терористичній діяльності є техніко-криміналістичний. На сучасному етапі розвитку криміналістики техніко-криміналістичний напрям пов'язаний із розробленням і впровадженням новітніх науково-технічних засобів, криміналістичних прийомів, інформаційних технологій. Створення і впровадження в практику правоохоронних органів такого наукового «продукту» й визначає прагматичну спрямованість криміналістики. Процес пізнання слідчим, прокурором кримінально-релевантної події минулого й пошук доказової інформації є доволі специфічним та потребує розробки криміналістами не лише методичних, тактичних та науково-технічних положень, але й рекомендацій щодо практичних дій з їх ефективного застосування. Практично корисні результати для криміналістики як науки полягають у розробці нею не лише наукових положень, а й прикладних рекомендацій, максимально широко й ефективно адаптованих і застосовуваних професійними учасниками кримінального судочинства, які захищають права і законні інтереси особи, суспільства, держави.

3.1 Завдання та можливості техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичного акту

Важлива роль у встановленні й пізнанні обставин вчинення злочину відводиться положенням, які розробляються в межах окремого розділу криміналістики - криміналістичної техніки. Вітчизняні науковці звертають увагу на те, що активній науковій розробці та вдосконаленню підлягає механізм включення техніко-криміналістичної основи в систему діяльності з виявлення, досудового розслідування та розкриття злочинів, що потребує застосування саме техніко-технологічного підходу до вирішення окремих завдань [266, с.94]. Як слушно підкреслює В.О. Ходанович, безпосереднє відношення наукові положення й рекомендації криміналістичної техніки мають до наукового й практичного вирішення таких важливих тактико-криміналістичних завдань як: виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування; виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів; виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину; виявлення осіб, які розшукуються; встановлення технічних засобів аудіо, відеоконтролю особи. По суті, йдеться про застосування техніко-криміналістичних методів і засобів за різними напрямами розшукової діяльності слідчого. Особливості виявлення, дослідження, фіксації та вилучення матеріальних слідів тісно пов'язані не лише із застосуванням технічних засобів, а й з тактичним аспектом [276, c.114].

Інтеграція в криміналістику досягнень природничих і технічних наук, ускладнення технічних засобів, удосконалення та розвиток методик їх застосування пов'язано зі складними операціями, що обумовлює необхідність використання криміналістичної техніки. Ця необхідність набуває особливої гостроти при розгляді питання про зв'язки техніки, тактики й методики розслідування терористичного акту. Отже, успішне досудове розслідування терористичних актів, за звичай, результат колективних зусиль слідчих, оперативних та криміналістичних підрозділів правоохоронних органів і значною мірою залежить від того, як правильно організована їх взаємодія під час розслідування.

Проаналізувавши визначення техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, що запропоновані багатьма науковцями, ми пропонуємо розглядати техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування терористичних актів як систему взаємоузгоджених науково-дослідних, організаційних, інформаційних й інших заходів, спрямованих на створення умов постійної готовності процесуальних осіб під час здійснення діяльності із збирання доказів застосовувати криміналістичну техніку та реалізація таких умов в кожному конкретному випадку розслідування терористичних актів шляхом розробки нових і удосконалення існуючих науково-технічних засобів, методів їх застосування й впровадження в практику виявлення, фіксації, дослідження та використання в доказуванні матеріальних джерел орієнтовної та доказової інформації, отримання якої має значення для кримінального провадження.

Вчинення злочину завжди супроводжується певними змінами в навколишній обстановці. Узагальнюючим криміналістичним поняттям щодо цих змін є «сліди злочину». Процес виникнення, існування, зникнення слідів вчинення терористичного акту носить ситуаційний характер. Вибір технічних засобів, прийомів, методик виявлення, фіксації, вилучення і дослідження слідів злочинів - носіїв криміналістично-значущої інформації залежить від специфіки цього процесу. На обсяг і якість такої інформації в кожному конкретному випадку впливають вид, властивості, особливості носія інформації, джерел її походження, способів, умов її утворення, часового періоду від моменту утворення до виявлення і середовища перебування. Ситуаційність описуваних явищ обумовлює необхідність вибору визначених засобів та прийомів [18, с.18].

Як і будь-який із видів криміналістичного забезпечення досудового розслідування, техніко-криміналістичне має окремі елементи як його складові, зокрема: науковий, правовий, інформаційний, організаційний та ін. Під правовим забезпеченням як елементом техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичних актів ми розуміємо правове регулювання найважливіших питань із застосування розробок криміналістичної техніки в діяльності органів досудового розслідування, а саме: про суб'єктів застосування техніко-криміналістичних засобів; про допустимість використання в досудовому розслідуванні окремих видів криміналістичної техніки; про порядок застосування техніко-криміналістичних засобів при проведенні окремих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій; про процесуальне оформлення факту застосування технічних засобів та отриманих з їхньою допомогою результатів. Тому правове забезпечення має особливе значення відносно до інших елементів техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичних актів. Розглядаючи це питання, звертаємо увагу на те, що правове забезпечення застосування техніко-криміналістичних засобів в інтересах кримінального провадження регулюється різними нормативно-правовими актами [239].

Техніко-криміналістична діяльність в досудовому розслідуванні терористичних актів здійснюється за наявності законодавчо визначених підстав, встановлених КПК України, й передбачає участь спеціалістів: в слідчих та негласних слідчих (розшукових) діях для сприяння у виявленні, закріпленні й вилученні предметів і документів, речових доказів; застосування технічних засобів в дослідженні матеріалів кримінальних проваджень; для постановки запитань експерту, а також для роз'яснень сторонам кримінального провадження й суду питань, що входять до їх професійної компетенції. Зокрема, в КПК України міститься низка процесуальних норм, які визначають загальні підстави застосування техніко-криміналістичних засобів в ході проведення окремих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій (ч. 5 ст. 224; ч. 6 ст. 228; ч. 9 ст. 232; ч. 7 ст. 236; ч. 7 ст. 237; ч. 2 ст. 240; ч. 2 ст. 252; ч. 3 ст. 263; ч. 1 ст. 269; ч. 1 ст. 270 КПК України). Здебільшого в цих нормах лише згадується про певні або інші технічні засоби, котрі можуть знайти застосування в проведенні конкретної або іншої слідчої (розшукової), негласної слідчої (розшукової) дії, або вказується на порядок процесуального оформлення отриманих за їх допомогою результатів. Це цілком зрозуміло, адже не можна в будь-якій окремій нормі передбачити весь комплекс технічних засобів, які необхідні в ході проведення певної або іншої процесуальної дії. Проте для практичних співробітників органів досудового розслідуванні такої інформації буває недостатньо, що зумовлює необхідність наукового тлумачення закону. Певні рекомендації стосовно застосування техніко-криміналістичних засобів викладені у відомчих або міжвідомчих Інструкціях, методичних рекомендаціях, інформаційних листах тощо, в яких конкретизується порядок застосування нормативного припису.

З правовим елементом техніко-криміналістичного забезпечення тісно пов'язаний науковий елемент. Розроблені криміналістикою для практики боротьби зі злочинністю науково-технічні засоби та рекомендації з їхнього застосування, перш за все повинні відповідати вимогам науковості, законності, загальним принципам судочинства. Правомірність, допустимість застосування - це той основний критерій, з позиції котрого оцінюються будь-які нові техніко-криміналістичні засоби, кожний тактичний прийом, методична рекомендація, розроблювані криміналістикою. Це істотно впливає на оцінку допустимості отриманих за допомогою техніко-криміналістичних розробок доказів. В науковому аспекті техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичних актів ми виокремлюємо такі напрями: розробка засобів, прийомів і методів діагностики й ідентифікації особи терориста; розробка засобів, прийомів і методів діагностики і ідентифікації матеріальних об'єктів, пов'язаних із терористичним актом; забезпечення комплексу робіт на місці проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих розшукових дій; організація та ведення інформаційно-довідкових систем, основою створення яких виступають криміналістичні ознаки.

Результативність роботи правоохоронних органів, до завдань яких входить виявлення, розкриття, розслідування та запобігання терористичним актам, у великій мірі залежить від своєчасного, достатнього й якісного інформаційного забезпечення. Не дарма відомі вітчизняні науковці вказують на те, що сьогодні інформаційне забезпечення розслідування злочинів розглядається в кримінальному процесі і криміналістиці окремим аспектом проблемних питань удосконалення кримінально-процесуальної діяльності [167, с.26 ]. Сьогодні розкриттю терористичних актів значною мірою сприяють наявні криміналістичні обліки. В ході проведення операцій «Антитерор», «Перехоплення», «Заслін», «Кільце» та ін. реалізується тактичний збір інформації в реальному масштабі дій правоохоронних органів. Отримана інформація у більшості випадків реалізується як джерело отримання доказів для розслідування терористичного акту. Найцінніша тактична інформація реалізується для встановлення й затримання підозрюваних і формування доказів за кримінальним провадженням. Накопичена інформація може динамічно реалізовуватися у збиранні більш детальних відомостей про осіб, які становлять оперативний інтерес. Із наявної інформації необхідно виокремити пріоритетний напрям з тим, щоб у випадках виявлення ознак підготовки терористичного акту перейти до дій із затримання членів терористичного формування, з наступним включенням у роботу матеріальних доказів, показань свідків тощо [59, с. 107].

Істотне значення для встановлення слідчим, прокурором певних об'єктів і фактів під час здійснення досудового розслідування має інформація, яка може бути отримана із інформаційних систем. Вітчизняні науковці вказують на те, що використання відповідних обліків, які створені і ведуться в органах внутрішніх справ, має входити невід'ємно до змісту тактичного рішення слідчого, оцінки достовірності й достатності доказової та орієнтуючої інформації, зіставлення її з інформацією, що міститься в обліках [19, с.19]. Так, важливе криміналістичне значення мало б створення інформаційно-аналітичних систем обліку вогнепальної зброї, вибухових пристроїв та слідів їхнього застосування під час вчинення терористичних актів. Це давало б змогу на основі аналізу зв'язків між встановленими фактами застосування таких знарядь злочину формувати науково-обґрунтований прогноз щодо невідомих на поточний момент, але таких, що мають значення для досудового розслідування ознак терористичного акту. Це може також надати змогу реконструкції інформаційної моделі картини застосування зброї чи вибухових пристроїв для вчинення злочину, адаптувати її до структури висунутих версій. Подібні інформаційні бази можуть також надати можливість розв'язання завдань з ідентифікації зброї, застосованої під час вчинення терористичного акту у різних терористичних акціях, а кодування реагентів і додатків до вибухових речовин дасть змогу встановити завод-виготовлювач чи саморобність виготовлення застосованих вибухових речовин, що, в свою чергу, дасть змогу встановити джерело незаконного обігу вибухових речовин та вибухових пристроїв, місця їхнього викрадення, схеми постачання до терористичних структур тощо [45, с.20-21].

Такі обліки повинні створюватись з використанням сучасного й потужного комп'ютерного обладнання та на базі сучасних програм. Найважливішим завданням підвищення ефективності багатьох криміналістичних обліків є автоматизація процесу встановлення особи і знарядь злочину за слідами, ведення автоматизованих обліків. Для створення й функціонування сучасних інформаційно-довідкових систем із застосуванням техніко-криміналістичних засобів і методів необхідним є вирішення таких питань: вибір суб'єктів збирання інформації, їх компетенції; визначення строків, порядку і способу отримання, фіксації, обробки й систематизації інформації; аналіз інформації в межах певної процедури із використанням типових методик і залученням відповідних спеціалістів; організація використання результатів аналізу інформації в практичній діяльності правоохоронних органів в межах оперативно-розшукових заходів і слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій. Систематизація інформації є найважливішим елементом будь-якої бази даних, яка дає змогу ефективно збирати, зберігати, вилучати, передавати та використовувати необхідні відомості. Такі інформаційна система повинна бути структурованою за окремими напрямами, які стосуються даних щодо осіб, предметів, подій і процесів, котрі тією або іншою мірою можуть сприяти виявленню, припиненню, розкриттю й розслідуванню терористичних актів, розшуку осіб, що їх вчинили. Така систематизація може бути реалізована у вигляді автоматизованих інформаційно-пошукових систем (АІПС), наприклад, «Папілон», «Сонда», «Зброя», «Вибух» та ін.

Зазначені інформаційні системи містять важливі для пошуку осіб та інших матеріальних об'єктів інформацію. Наприклад, відбитки пальців рук терористів можуть бути залишені ними і фіксуватися на автотранспорті, котрий використовувався ними для пересування до об'єкта вчинення терористичного акту чи як засіб вчинення. Так, відбитки пальців застреленого правоохоронцями під час перестрілки в Мілані терориста Аніса Амрі збіглись з відбитками пальців, котрі були залишені на дверцятах кабіни вантажівки, яка протаранила натовп людей 24 грудня 2016 р. на різдвяному ярмарку в Берліні. Таким чином було встановлено особу терориста виконавця берлінського терористичного акту [208]. У сучасних умовах, коли терористи мають змогу швидкого й часто безперешкодного переміщення між різними країнами, велике значення має звернення до інформаційних баз даних, які функціонують в інших країнах. Наприклад, для встановлення особи чоловіка на ім'я Абдалла, який 4 лютого 2017 р. здійснив збройний напад на військовий патруль в самому центрі Парижа, французькі правоохоронці направили зразки ДНК та відбитки пальців затриманого своїм колегам до Єгипту, які й допомогли точно встановити особу терориста [249].

Оперативна перевірка за дактилоскопічними обліками в Україні може бути проведена з використанням баз даних «Сонда» або «Папілон». Ідентифікація особи терориста може здійснюватися також з використанням банків даних натурних та суб'єктивних портретів, колекцій фонограм голосу тощо [59, c. 128]. Створення класифікації об'єктів вибухотехнічної експертизи, системи їх криміналістично значущих ознак і властивостей дає змогу розробляти на їх основі відповідні автоматизовані інформаційно-пошукові системи, наприклад, АІПС «Вибух». Сьогодні актуальним є питання щодо покращення інформаційного забезпечення правоохоронних органів і створення нового виду криміналістичного обліку, такого як комплексного дактилоскопічного і обліку геномної інформації. Використання АІПС допомагає вирішувати багато завдань і в найбільш короткі строки, що пояснюється наявністю великих масивів багатьох інформаційних фондів. А використання можливостей мережі Інтернету дає можливість доступу до баз даних практично в будь-якій точці земного шару.

Неабияке значення при розгляді питання техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичного акту має й його організаційний елемент, в якому ми виокремлюємо організаційно-управлінський, пов'язаний із діяльністю суб'єктів техніко-криміналістичного забезпечення та організаційно-технічний, пов'язаний із використанням техніко-криміналістичних засобів та методів в процесі здійснення діяльності із досудового розслідування терористичного акту.

Система техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичних актів містить в собі діяльність експертно-криміналістичних підрозділів (служб) правоохоронних органів з організації застосування найбільш раціональних і ефективних форм використання техніко-криміналістичних засобів і методів підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, та органами досудового розслідування. Системний підхід до аналізу судово-експертної діяльності, запропонований С.А.Смірновою, можна застосувати й для вивчення закономірностей організації й функціонування експертно-криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичного акту [245, с. 53]. Враховуючи систему правоохоронних органів, що здійснюють виявлення й досудове розслідування терористичних актів в цілому й організаційну структуру регіональних органів МВС та СБ України, під загальним терміном «експертно-криміналістичні підрозділи» ми пропонуємо вважати існуючі в цих органах експертно-криміналістичні служби, відділи, зокрема, в системі МВС - ДНДЕКЦ МВС України, ЕКЦ регіональних управлінь Національної поліції, в системі СБ України - Центр судових і спеціальних експертиз Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України, територіальні експертні підрозділи УНДІСТСЕ СБ України. Існуюча структура періодично зазнає організаційних змін, проте основне завдання цих підрозділів спрямоване на оптимізацію діяльності з експертно-криміналістичного забезпечення досудового розслідування злочинів, що підслідні органам досудового розслідування МВС та СБ України. До основних функцій зазначених експертно-криміналістичних підрозділів та їх працівників відноситься: державна судово-експертна діяльність, застосування технічних засобів й спеціальних знань у кримінальних провадженнях; застосування технічних засобів й спеціальних знань в оперативно-розшуковій діяльності; проведення експертних досліджень з метою збирання доказів; участь в діяльності з попередження злочинів. Призначенням цих підрозділів МВС та СБ України є криміналістичне забезпечення протидії всім видам злочинів, що підслідні даним правоохоронним органам. Одним з найважливіших напрямів діяльності, що здійснюється в зв'язку з виявленням та досудовим розслідуванням терористичного акту, є криміналістична вибухотехніка, до завдань якої входить виявлення й знешкоджування вибухових пристроїв й інших вибухонебезпечних об'єктів і слідів їх застосування та їх криміналістична експертиза, а також участь спеціалістів-вибухотехніків в огляді місця події за фактом вибуху чи виявлення вибухонебезпечних об'єктів як знарядь або слідів підготовки до вчинення терористичного акту.

Як спеціалістів в галузі вибухової справи можна залучати не лише експертів-вибухотехніків, але й саперів військових частин, спеціалістів в галузі вибухової техніки Міністерства з надзвичайних ситуацій, цивільних установ. Таких спеціалістів мають військові інженерні частини, військові навчальні заклади чи військові факультети, підприємства й установи оборонних галузей промисловості, що виготовляють або розробляють вибухові речовини, боєприпаси, вибухову техніку або які за профілем своєї діяльності використовують вибухові речовини. Ці спеціалісти нададуть допомогу слідчому, прокурору в оцінці загальної обстановки на місці події, визначені виду вибуху, його епіцентру, сприятимуть цілеспрямованому пошуку слідів вибухового пристрою та вибухових речовин і слідів їх дії на об'єктах навколишньої обстановки. Такі спеціалісти здійснюють знешкодження вибухових пристроїв, дають слідчому поради щодо порядку їх вилучення, пакування й транспортування та наступного зберігання, або вказують на потребу знищення вибухонебезпечних об'єктів в разі неможливості їх вилучення. Проте варто мати на увазі, що, на відміну від експертів-вибухотехніків з експертно-криміналістичних підрозділів системи МВС чи експертної служби СБ України, спеціалісти в галузі вибухової справи з військових частин чи цивільних організацій зазвичай володіють базовими знаннями в галузі фізики вибуху і обізнані лише з обмеженим колом вибухових пристроїв та вибухових речовин промислового виготовлення, не мають належного досвіду огляду місць кримінальних вибухів, не володіють прийомами і способами виявлення, фіксації і вилучення речових доказів. Крім того, варто враховувати й те, що як засоби вчинення терористичних актів можуть застосовуватися саморобні вибухові пристрої, які істотно відрізняються від об'єктів, з якими мають справу спеціалісти зазначеного профілю. Відсутність конкретного досвіду роботи з саморобними вибуховими пристроями та речовинами у сукупності із застосованими військовими методиками оцінки потужності зарядів, що спрямовані на заздалегідь визначене й гарантоване знищення об'єкта незалежно від його властивостей, закономірно приводить до помилок в оцінці слідчим обстановки на місці події.

Досліджуючи сутність та значення техніко-криміналістичних методів і засобів, дедалі частіше в криміналістичній літературі наголошується й на окремих технологіях виявлення матеріальних слідів злочину, зокрема щодо використання пошукових та аналітичних приладів і спеціальних матеріалів для детектування та індикації слідів, а також для фіксації доказової інформації. Так, у зарубіжній літературі згадується комп'ютерна графічна станція, що входить до складу мобільної вибухотехнічної лабораторії ФБР США, яка здійснює вимірювальну зйомку обстановки місця вибуху, терористичного акту з автоматизованою топографічною прив'язкою та нанесенням графічних образів слідів вибуху на план-схему. Отримана графічна модель за допомогою автоматизованого робочого місця експерта-вибухотехніка дозволяє проводити ситуативне графічне відтворення у динаміці впливу вибухової хвилі на різні об'єкти, зокрема й на людину, виконувати комп'ютерну графічну реконструкцію вибухових пристроїв, моделювати обстановку місця вибуху [218, с.26].

В умовах науково-технічного розвитку спостерігається активний процес розробки нових та удосконалення існуючих техніко-криміналістичних засобів, методів і прийомів дослідження джерел інформації, що може мати доказове значення для кримінального провадження за фактом вчинення чи підготовки до вчинення туристичного акту. Науковець, фахівець в галузі дослідження вибухових пристроїв Т.М.Бульба підкреслює, що це свого роду протистояння, протиборство із злочинцями, які створюють все нові і нові конструкції саморобних вибухових пристроїв, а також тактичні прийоми вчинення злочинів, що змушує спеціальні підрозділи правоохоронних органів розробляти і постійно вдосконалювати спеціальні вибухотехнічні засоби, методи і тактичні прийоми пошуку, знешкодження і дослідження саморобних вибухових пристроїв [28, с.9].

Результативність слідчих (розшукових) дій залежить від багатьох факторів об'єктивного та суб'єктивного характеру, зокрема, професійних здібностей слідчого та залученого ним спеціаліста, своєчасності проведення процесуальної дії, погодних умов, застосованих техніко-криміналістичних засобів та прийомів їх застосування тощо. Слідчий в разі складання протоколу огляду місця події, пов'язаної з терористичним актом, слідчого експерименту, пред'явлення для впізнання, допиту, обшуку та інших слідчих (розшукових) дій не завжди може звернути увагу на обставини, котрі спочатку здаються малозначимими, проте в подальшому, зафіксовані з використанням фотозйомки чи відеозапису, можуть стати суттєвими при аналізі події злочину. Застосування багатьох техніко-криміналістичних засобів прискорює фіксацію обстановки, а сучасна пошукова техніка скорочує час відшукання речових доказів і слідів, пов'язаних з терористичним актом. Техніко-криміналістичні засоби можуть знайти широке застосування і при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, окремих оперативно-розшукових заходів.

Цільове призначення техніко-криміналістичних засобів полягає у забезпеченні максимальної ефективності передбачених КПК України слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, криміналістичних досліджень речових доказів. Така ефективність досягається шляхом застосування різноманітних приладів, апаратури, інструментів, спеціальних довідників, технічних прийомів, способів, методик для виявлення, фіксації, вилучення слідів та інших речових доказів, які мають значення для досудового розслідування терористичних актів. Проте, необхідно зазначити, що важливою умовою застосування технічних засобів є те, що виявлені й вилучені за їх допомогою предмети повинні залишатися в практично незмінному вигляді, щоб не впливати на вірогідність подальших експертних досліджень [54, с.43].

Ведучи мову про розробку і впровадження науково-технічних засобів в діяльність з розслідування злочинів, пов'язаних із вибухами, М.В.Кобець зазначає, що в одних випадках зв'язки криміналістичних досліджень з існуючими науковими знаннями безпосередні, якщо наукові положення використовуються для криміналістичних досліджень без відповідного доопрацювання або пере опрацювання, а в інших випадках ці зв'язки опосередковані, коли наукові положення перетворюються і на їх основі розробляються спеціальні методи, прийоми та засоби виявлення, фіксації, вилучення, зберігання і дослідження матеріальних носіїв інформації про обставини вибуху та інші обставини, пов'язані з ним [105, с.87].

У спеціальній літературі пропонуються різні класифікації техніко-криміналістичних засобів за їх цільовим призначенням. На нашу думку, техніко-криміналістичні засоби, які використовуються під час досудового розслідування терористичних актів можна виокремити у такі групи: засоби виявлення слідів вчинення терористичних актів та предметів - речових доказів; засоби фіксації слідів і отриманої при розслідуванні терористичних актів криміналістичної інформації; засоби закріплення й вилучення слідів терористичних актів та речових доказів; засоби, що використовуються для експертного дослідження криміналістичних об'єктів; засоби криміналістичного обліку, розшуку терористів; засоби забезпечення безпеки осіб під час проведення слідчих (розшукових) дій; засоби, що використовуються для попередження терористичних актів і фіксування терористів на місці злочину. Така класифікація має не лише теоретичне, а й неабияке практичне значення, оскільки дає змогу слідчому, оперативному працівнику отримати чітку уяву про наявні техніко-криміналістичні засоби та їх можливості.

З метою виявлення й збирання вибухових речовин або їх залишків може бути використаним обладнання спеціалізованої слідчої валізи для експерта-вибухотехніка та комплект експрес-аналізу вибухових речовин і порохів, а також газові аналізатори, які реагують на молекули вибухових речовин у повітрі. З цією метою вітчизняними розробниками запропоновані такі спеціалізовані валізи для огляду місця вибуху як слідча валіза «ВК-5», набори для виявлення, зберігання і транспортування речових доказів за фактом вибуху «ВК-8», набори для пошуку, збирання й консервації запахових слідів «ВО-1», для роботи з мікрооб'єктами - спеціальний набір «Молекула» тощо [54, с.44]. Для виявлення та вилучення уламків корпусу вибухового пристрою криміналістами розроблено комплект «Хрест». Для пошуку прихованих вибухових пристроїв, пошуку таких пристроїв чи їх фрагментів на місцевості зокрема й осколків вибухового пристрою після вибуху, застосовують більше потужні пристрої, що мають магнітні рамки, телескопічні штанги й звукові та дисплейні індикатори. Природно, що за своїми розмірами та технічними характеристиками ці металодетектори відрізняються від портативних, але їх використання дає змогу оглянути більші площі, за коротший час і виявити вибухові пристрої чи їх фрагменти, що мають невеликі розміри та приховані від прямого спостереження. Інколи такі пристрої називають ґрунтовими металодетекторами, найбільше розповсюдженими з яких у вітчизняній практиці є: «ИМП», «Стерх-Мастер-7234», «МО-2» та ін. Широкий модельний ряд сучасної пошукової техніки дає можливість застосовувати різноманітні металодетектори залежно від умов огляду та особливостей вибухонебезпечних об'єктів. Розповсюдженими у сучасній вітчизняній практиці пристроями такого призначення є прилади «Гамма», «MINISCAN», АКА-7202М, «Корнет-7250», «Уніскан-7215», «СТЕРХ-72АР»,»PD 140R», МО-1, «Титан» та інші, кількість і модифікації та можливості яких з року в рік збільшуються. Для виявлення парів вибухової речовини розроблено переносний газовий аналізатор»Ехо-М», призначенням якого є експрес-виміри мікрокількостей вибухових речовин. Такий прилад застосовують при пошуку, перевірці та обстеженні зони виявлення вибухових речовин й вибухових пристроїв, а також експрес-аналізі парів після несанкціонованого застосування вибухових пристроїв [54, с.48].

Фахівці радять особливу увагу звертати на окремі особливості в обстановці на місці події, які можуть вказувати на наявність замаскованих і таких, що не спрацювали вибухових пристроїв. Особливу небезпеку для групи, яка працює на місці події, несуть саморобні вибухові пристрої конструкція і спосіб закладення яких можуть бути доволі неочікуваними. Небезпеку можуть нести купи сміття, дитячі іграшки, пластикові чи металеві каністри, валізи, сплутані дроти, окремо розташовані чи купою складені на узбіччі дороги камені, покинутий транспортний засіб чи його окремі деталі, трупи людей або тварин, під які можуть бути закладені вибухові пристрої, побутові речі тощо [299].

З метою створення безпечних умов роботи поблизу вибухонебезпечних предметів застосовують спеціальні пристрої захисту від вибуху. Зарубіжними й вітчизняними розробниками запропоновані різноманітні модифікації таких засобів. Наприклад, локалізатори вибуху «Фонтан 1М, 2М, 3М» мають вигляд переносних багатокамерних контейнерів, що заповнені спеціальною емульсією - газорідинним диспергентом, за контуром яких встановлено протиосколочний екран на основі арамідних волокон. Для руйнування вибухових пристроїв невідомої конструкції або таких, що не можуть бути вилучені з причини реальної загрози вибуху, розроблено низку спеціальних пристроїв, заснованих на використанні різного виду руйнуючого впливу. Сьогодні для руйнування з відстані до декількох метрів вибухових пристроїв та інших вибухонебезпечних об'єктів, що не мають корпусу або в дерев'яних, пластмасових чи картонних корпусах, які є характерними для виготовлення саморобних вибухових пристроїв, використовують порохові ствольні гідродинамічні пристрої - гідродинамічні руйнівники [54, с.46].

Ми не випадково звертаємо увагу на розробку і впровадження в практичну діяльність правоохоронних органів, які здійснюють досудове розслідування терористичних актів, цільових техніко-криміналістичних засобів. Такий інтерес пояснюється тим, що в умовах науково-технічного прогресу, з огляду на істотне зростання технічної підготовки окремих громадян, полегшилось виготовлення так названими «умільцями» на виробництві або у підпільних майстернях чи й в домашніх умовах зброї, вибухових пристроїв у великій кількості та високої якості, їх нових різновидів і модифікацій. Вітчизняний і зарубіжний досвід роботи правоохоронних органів вказує на те, що найбільша кількість терористичних актів вчиняється сьогодні з використанням вибухових пристроїв, до того ж злочинці постійно удосконалюють конструктивні особливості вибухових пристроїв, змінюють склад вибухових речовин, збільшуючи їх потужність. Знання характерних і особливих слідів застосування вибухових пристроїв та інформації, яка міститься в таких слідах, а також способів її отримання дає змогу ефективно використовувати отримані дані в досудовому розслідуванні терористичних актів, вчинених із застосуванням вибухових пристроїв. Фахівці в галузі вибухотехніки вважають, що такі сліди можна розділити на п'ять груп, зокрема: сліди виготовлення вибухового пристрою; сліди транспортування вибухового пристрою на об'єкт мінування; сліди, утворені в результаті встановлення вибухового пристрою на об'єкті мінування, в тому числі і сліди маскування; сліди, утворені під час відходу з об'єкта мінування (включаючи і сліди приховування злочину); сліди вибуху вибухового пристрою. При цьому слід підкреслити, що ретельного вивчення і докладного опису вимагають ознаки, що відносяться до принципу дії вибухового пристрою, його конструктивних особливостей, матеріалів, з яких виготовлено вражаючі елементи [38, с. 27-28]. Трапляються випадки застосування під час терористичного акту іншого вибухового пристрою, який закладають недалеко від першого і який призначений для знищення членів слідчої групи та інших осіб, серед яких можуть бути керівники урядових чи правоохоронних структур, які прибудуть до місця вчинення терористичного акту.

Огляд місця вибуху чи місця виявлення об'єктів вибухотехнічного походження вимагає проведення певних організаційних заходів і має характерні особливості в його підготовці, залученні учасників для проведення слідчої (розшукової) дії, виявленні, фіксації й вилученні речових доказів, що відрізняє його від будь-якого іншого місця події. Головним чином це пов'язане з тим, що різноманітність вибухових пристроїв та їх елементів, які використовують з протиправною метою, зумовлює потребу залучення до огляду спеціалістів в галузі вибухової справи. До того ж, одним з головних завдань їх участі в огляді є забезпечення безпеки роботи всіх учасників огляду місця події.

Проблема пошуку вибухових речовин, вибухових пристроїв є доволі серйозною. Ситуація ускладнюється тим, що вирішувати завдання їх пошуку доводиться за різноманітних умов: погодно-кліматичних, ландшафтно-територіальних і навіть за протидії злочинцям. Проте існують реальні передумови для вирішення завдання пошуку вибухових речовин і вибухових пристроїв за прямими та побічними ознаками із використанням цілого ряду технічних засобів, технологій і методів [102, с.114].

Зброя чи інші пристрої вибухової дії мають низку вигідних якостей, які сприяють підготовці, здійсненню і приховуванню злочинів терористичної спрямованості. З одного боку ці якості мають вираз у природі самого вибуху (значна руйнівна дія), з іншого - широкий арсенал і значне різноманіття вибухових пристроїв створює можливість реалізовувати самий широкий спектр злочинних задумів терористів. В першу чергу до таких вигідних якостей вибуху відноситься значна за просторовим виразом зона ураження. Зона ураження внаслідок вибуху визначається конструкцією вибухового пристрою і може мати кутову або направлену зону ураження, дозволяє ефективно поражати або руйнувати як динамічні, так і статичні об'єкти (люди, транспорт, будівлі, комунікації та ін.), а також здійснювати руйнування на значній площі. Окрім того, вибухом можуть бути уражені об'єкти, які перебувають за різними перешкодами в зоні дії ударної хвилі й розльоту уламків. Вчинення терористичного акту може здійснюватися із застосуванням вибуху за короткий проміжок часу, чим досягається, з одного боку, раптовість і швидкість дії на місці події, з іншого - приголомшливий ефект, якій підкреслює зухвалість й демонстративність злочинних намірів. До вигідних, з точки зору терористів, якостей вибуху відноситься його своєчасна реалізація. Вибухові пристрої найчастіше використовують як боєприпаси «очікувального» режиму. Попередній вибір вигідної за місцем вибуху ділянки місцевості або об'єкта й своєчасна установка й маскування вибухового пристрою з метою вчинення терористичного акту дають можливість: замінувати об'єкт до прибуття на нього охорони, яка супроводжує важливих осіб, забезпечує суспільно-політичну акцію та інші заходи; підготовити не одне, а декілька місць для установки вибухового пристрою на найбільш ймовірних маршрутах руху об'єкта ураження. Керування вибухом на відстані за умов візуального контакту з об'єктом ураження надає можливість здійснити вибух дистанційно. Візуальний контакт з застосуванням оптичних засобів спостереження з об'єктом ураження може досягати за дальністю декількох кілометрів, що забезпечує прихованість дій виконавців терористичного акту. Подача сигналу на вибух в таких випадках зазвичай забезпечується радіомережею з високим рівнем шумової захищеності й дальності прийому радіосигналу [114, с. 180-181].

Діяльність спеціаліста-вибухотехніка під час огляду місця події полягає перш за все в тому, що він сприяє слідчому у вивченні й усвідомленні всієї зібраної інформації щодо встановленого або ймовірного способу й механізму події, аналізі матеріальної обстановки місця вибуху. На підставі цієї інформації та відомих обставин, які виникають в аналогічних ситуаціях, спеціаліст може висунути припущення щодо можливих місць знаходження інших об'єктів, що мають значення для встановлення фактичних даних про терористичний акт, і на цій основі він висуває і разом і слідчим перевіряє пошукові версії щодо знаходження речових доказів в тому або іншому місці. Отже, оцінюючи отриману інформацію, спеціаліст може підказати слідчому, що і де та з використанням яких технічних засобів шукати. Потім спеціаліст допомагає слідчому у фіксації, описуванні й пакуванні виявлених об'єктів, якщо вони вилучатимуться з місця події. Окрім уніфікованої слідчої валізи, фото- та відеоапаратури, засобів зв'язку при огляді місця вибуху використовують такі технічні засоби: спеціальну вибухотехнічну валізу; магніти та металошукачі для виявлення і вилучення металевих деталей і уламків вибухового пристрою; сито для просіювання ґрунту з метою виявлення та вилучення дрібних уламків та предметів; прилади для забору проб газоповітряної суміші вибуху; портативну рентгенівську апаратуру, що використовується для пошуку уламків в перешкодах, одязі, взутті тощо; портативний пилосос, який обладнаний спеціальними фільтрами, придатними для пошуку пиловидних часток вибухової речовини, що знаходяться в місці вибуху; спеціальний комплект технічних засобів для проведення експрес-аналізу продуктів вибуху, що застосовують з метою виявлення на місці події залишків використаної вибухової речовини [87, c.101]. Спеціаліст-вибухотехнік за допомогою різноманітних газових аналізаторів може встановити тип вибухової речовини. Застосування рентгеноскопії дає змогу дослідити в різних площинах предмет з детальною розшифровкою його внутрішніх елементів.

Ще одним важливим напрямом роботи спеціалістів-вибухотехніків є виконання спеціальних вибухотехнічних робіт, що пов'язане із зменшенням ризику загибелі або травмування населення і співробітників правоохоронних органів. Зменшення ризику передбачає здійснення сукупності заходів із забезпечення безпеки, яка передбачає оптимальний вибір спеціального обладнання, дотримання послідовності робіт, ефективний контроль, відповідну спеціальну підготовку вибухотехніків, ефективне застосування індивідуальних і колективних засобів захисту від вибуху і спеціального одягу. Залежно від обстановки, яка склалася на час отримання повідомлення про терористичний акт, є різні сценарії та етапи дії слідчо-оперативної групи, які потребують швидкого прийняття рішень і всебічного забезпечення їх виконання. Якщо є можливість знешкодити вибухонебезпечний предмет на місці виявлення або після його транспортування у безпечне місце, конструктивні елементи вибухового пристрою, вибухову речовину та інші частини вибухового пристрою окремо пакують в спеціальні контейнери і направляють на дослідження із дотриманням правил транспортування небезпечних вантажів Якщо ж вибуховий пристрій не підлягає транспортуванню, здійснюють знищення даного об'єкту безпосередньо на місці події. Перед знищенням необхідно здійснити фіксацію вибухового пристрою, його особливостей, розмірів; здійснити вузлові і детальні фотознімки, відеозапис [26, с. 76]. У випадках небезпеки повторного вибуху всі учасники огляду місця події повинні бути віддалені на безпечну відстань, радіус якої визначається спеціалістами в галузі вибухотехніки [88, с. 31]. Тому грамотна організація огляду місця події, з точки зору визначення рівня безпеки для учасників процесуальної дії й інших осіб, також входить до компетенції спеціаліста-вибухотехніка.

Після прибуття на місце події спеціалістами встановлюється радіоблокатор, здійснюється оцінка зовнішніх ознак підозрілого об'єкта. Виходячи із габаритів предмету, спеціалісти здійснюють попередню оцінку маси вибухової речовини, яка в ньому знаходиться, визначають дальність безпечного знаходження людей і транспорту, а також оцінюють ймовірні наслідки спрацювання виявленого вибухового пристрою. Залежно від розташування підозрілого вибухонебезпечного об'єкта здійснюють розрахунки характеру впливу (бризантна дія, ударна хвиля, ураження уламками) на людей, будівельні конструкції, пожежнонебезпечні об'єкти і комунікації [58, с. 207-208].

Внаслідок здійснення вибуху залишається мінімум придатних для ідентифікації злочинця слідів у порівнянні з іншими способами впливу на об'єкт ураження. В таких випадках практично відбувається руйнування будь-якого вибухового пристрою або має місце значна деформація всіх елементів його конструкції. Внаслідок сильного температурного впливу й високого тиску продуктів вибуху знищуються сліди біологічного походження (сліди рук, кров, волосся тощо) на корпусі та деталях вибухового пристрою. Вибух значної потужності викликає сильне руйнування елементів конструкції як підривача, так і корпусу вибухового пристрою, значне розкидування фрагментів і часткове їх згоряння, що може призвести до знищення слідів виготовлення, установки й маскування вибухового пристрою. На підготовчому етапі проведення огляду місця події з виявлення значної кількості вибухової речовини та вибухового пристрою необхідно вирішувати такі завдання: визначити необхідну кількість спеціалістів для проведення такого обсягу спеціальних вибухотехнічних робіт; розрахувати види і кількість технічного обладнання для виконання всього обсягу вибухотехнічних робіт тощо [102, с.117].

Своєчасне виявлення, фіксація і дослідження матеріальних й ідеальних слідів вибуху дає можливість отримати інформацію про застосований штатний чи саморобний вибуховий пристрій, його окремі характеристики, способи підриву; встановити вид використаної вибухової речовини в її тротиловому еквіваленті, місцезнаходження вибухового пристрою під час вибуху, наявність у злочинця-терориста професійних навичок і т. ін. За умови детального дослідження вибухового пристрою можна отримати вичерпну інформацію про принцип його дії, можливості його знешкодження на місці виявлення, транспортування, можливі наслідки вибуху, мету встановлення та особу, яка виготовила чи встановила вибуховий пристрій. Звертається увага на необхідність традиційних криміналістичних досліджень, за допомогою яких можна виявити сліди папілярних узорів та інших ідентифікуючих слідів особи, яка виготовила чи встановила саморобний вибуховий пристрій. Приділяється увага різного роду слідам, що можуть знаходитись як на вибуховому пристрої, на місці його встановлення, так і на особі, що його виготовила чи встановила. Вивчення слідів дозволить встановити механізм підготовки і вчинення злочину, отримати інформацію про особу злочинця, місце виготовлення або придбання вибухового пристрою, спосіб його перевезення на місце події і т.ін. Інакше кажучи, сліди відіграють важливу роль у процесі виявлення і доказування причетності конкретної особи до вчинення терористичного акту із застосуванням саморобного вибухового пристрою. Вивчення зібраних деталей і вузлів пристрою допомагає встановити наявність необхідних і достатніх ознак, характерних для вибухового пристрою, а також дає змогу попередньо оцінити його придатність для здійснення вибуху.

3.2 Тактико-криміналістичне забезпечення окремих слідчих (розшукових) дій початкового етапу досудового розслідування терористичних актів

Питання забезпечення діяльності з досудового розслідування окремих видів злочинів засобами криміналістичної тактики не перше десятиліття глибоко досліджуються в криміналістиці. Ці питання піднімають під час визначення поняття криміналістичної тактики і встановлення її ролі в діяльності з протидії злочинам загалом, під час розгляду проблем використання її можливостей в кримінальному провадженні й оперативній діяльності, в теорії кримінального процесу під час розгляду аспектів забезпечення доказування, в теорії оперативно-розшукової діяльності під час розроблення питань забезпечення засобами тактики розкриття злочину [55; 108; 110; 247; 278]. Однак, попри певний рівень здійснених до сьогодні досліджень, ця проблема все ще визнається невичерпною і потребує постійного розвитку її різних напрямів, зокрема й у відповідності до змін, які настають в структурі сучасної злочинності, в модифікації способів вчинення злочинів, в розробленні й удосконаленні різноманітних засобів та методів протидії вчиненню кримінальних правопорушень. В спрямованості на формування тактико-криміналістичної готовності до використання криміналістичних методів, прийомів й рекомендацій і створенні умов для її реалізації полягає соціальна цінність системи криміналістичного забезпечення досудового розслідування злочинів. Тактичний арсенал засобів боротьби із злочинністю повинен стати надбанням кожного співробітника правоохоронних органів [110, с.45]. Водночас потреба цілеспрямованого вивчення питань тактико-криміналістичного забезпечення досудового розслідування конкретних видів злочинів зумовлена необхідністю наукового дослідження різноманітних факторів, які впливають на використання слідчим, прокурором, суддею, адвокатом різноманітного тактичного інструментарію, що входить до засобів боротьби із злочинністю.

Значення забезпечення діяльності не лише слідчого, а й інших осіб, що уповноважені збирати докази й здійснювати доказування в кримінальному провадженні, полягає у формуванні в таких процесуальних осіб готовності використовувати на практиці увесь перелік засобів криміналістичної тактики й створенні належних умов для розв'язання тактичних завдань на етапах від виявлення кримінальних правопорушень до завершення досудового розслідування й судового розгляду матеріалів кримінальних проваджень. Окремим зрізом цієї проблеми можна розглядати питання тактики взаємодії слідчого, прокурора з оперативними працівниками, спеціалістами й іншими учасниками кримінального провадження. Для того, щоб обирати й використовувати засоби криміналістичної тактики треба знати завдання й сутність діяльності кожного з осіб, що здійснюють збирання, оцінку й використання доказів.