Криміналістичне забезпечення досудового розслідування терористичних актів

3.4 Судово-експертне забезпечення розслідування терористичного акту

Ефективність роботи органів досудового розслідування та оперативно-розшукових підрозділів, які надають допомогу в розслідуванні, напряму залежить від цілеспрямованості й якості заходів, котрі спільно плануються і здійснюються з метою вирішення спільних та низки спеціальних питань, пов'язаних з розкриттям злочину, а в окремих випадках - з його припиненням або запобіганням вчиненню. Сьогодні невпинно зростає значення використання в досудовому розслідуванні терористичного акту речових доказів як найважливіших об'єктивних джерел створення надійної доказової бази. Кваліфіковане, ефективне і своєчасне застосування криміналістичних засобів і методів - невід'ємна частина діяльності з досудового розслідування терористичних актів, а також інших злочинів терористичної спрямованості. Ефективність такої діяльності значною мірою залежить від її належного і своєчасного експертного забезпечення. Водночас і діяльність судового експерта, що здійснюється ним в інтересах кримінального провадження, потребує відповідного забезпечення.

Зазначимо, що серед питань надійного наукового забезпечення досудового розслідування терористичного акту в широкому розумінні цього слова чільне місце посідає система нормативних приписів і криміналістичних рекомендацій щодо ефективного використання спеціальних знань в процесі збирання в кримінальних провадженнях доказів й забезпечення доказування. З цього приводу І.І.Лузгін зазначає, що очевидним є той факт, що результати «спеціального загального», з точки зору його використання як спеціальних знань, у «розслідуваному окремому» є не менш доказовими, ніж ті, що отримані слідчим шляхом. Виступаючи в ньому як у процесуальній, так і не процесуальній формах, реалізовані спеціальні знання забезпечують результат, практично не менш значущий і такий, що робить свій внесок в процес доказування [163, с. 137].

Продовжуючи цю думку відомого білоруського криміналіста, ми підкреслюємо, що невід'ємною і важливою частиною досудового розслідування терористичного акту є використання слідчим спеціальних знань і застосування ним особисто та залученими особами сучасних методів науки й техніки. Тобто йдеться не лише й не тільки про техніко-криміналістичне, а в більшій мірі про експертно-криміналістичне забезпечення досудового розслідування терористичних актів.

У загальному розумінні під експертно-криміналістичним забезпеченням досудового розслідування та кримінального провадження загалом розуміють діяльність експертно-криміналістичних установ, покликаних на практиці забезпечувати реалізацію криміналістичних та інших спеціальних знань у розкритті й розслідуванні злочинів. Отже, виходячи з такого розуміння, експертно-криміналістична діяльність фактично містить в собі два види діяльності: судово-експертну та техніко-криміналістичну. Перша реалізується в ході проведення судових експертиз, інша - шляхом техніко-криміналістичного забезпечення проведення слідчих дій [147, с. 127].

Особливу роль у досудовому розслідуванні терористичного акту відіграє судово-експертна діяльність, яка полягає в організації і проведенні судових експертиз. Значення судової експертизи полягає у тому, що у більшості випадків одержання в належному обсязі інформації, носіями якої є об'єкти та предмети як джерела інформації про злочинну подію та особу, що вичинила кримінальне правопорушення, неможливе без застосування спеціальних методів експертного дослідження [67, с.21; 236, с.185-187; 237].

Іншими словами - судова експертиза це особливий вид діяльності, суб'єкт якої, володіючи спеціальними знаннями, методами, засобами виявлення, фіксації, дослідження слідової інформації, що виникла в результаті реалізації різноманітних форм перетворювань (фізичних, хімічних, теплових, біологічних, оптичних, соціальних, економічних тощо), перетворює (актуалізує) її у форму, зрозумілу для інших учасників кримінального провадження. Це здійснюється з метою встановлення фактів, що мають доказове значення для будь-якого кримінального провадження і не лише розпочатого з приводу вчинення чи підготовки до вчинення терористичного акту. Саме значення висновку експерта як джерела доказів визначає ту увагу, котра приділяється питанням залучення слідчими, що здійснюють досудове розслідування терористичних актів, експерта для проведення судової експертизи.

Висновок експерта є одним з чи не найважливіших і переконливих доказів, що використовується в досудовому розслідуванні терористичного акту. Тому від експертів потрібні професійні знання й висока ступінь підготовленості як з питань безпосередньої спеціалізації, так і методики проведення конкретних експертиз.

Аналізуючи судово-експертну діяльність в Україні, сьогодні можна констатувати, що за останні роки відбулися позитивні зміни в першу чергу в правовому її регулюванні. Однією з таких змін, яка відбулася з прийняттям чинного КПК України, є віднесення експерта і спеціаліста до учасників кримінального провадження. Низка позитивних, на нашу думку, положень в аспекті правового регулювання порядку залучення експерта до участі в кримінальному провадженні міститься в ст. ст. 243, 244 КПК України. Сучасні можливості експертних досліджень для встановлення різноманітних знарядь і способів вчинення терористичного акту є доволі широкими. Для розв'язання важливих питань, що мають значення для вивчення обставин вчинення злочину, експертні дослідження стають важливими не лише тоді, коли вони безпосередньо встановлюють знаряддя та спосіб дії певної особи чи осіб, але й тоді, коли вказують на спосіб дії злочинців опосередковано, тобто на підставі виявленого експертним шляхом матеріального зв'язку - фізичної взаємодії декількох матеріальних об'єктів, тіл. Це можливе тому, що злочинна дія в більшості випадків має вираз як фізичний вплив одного матеріального об'єкта на інший.

Виходячи із всезагальної властивості матерії, відображення дій злочинця-терориста відбиваються у навколишньому середовищі і тому можуть бути пізнаними. Таке їх пізнання полягає у пізнанні слідів, які утворились в навколишньому середовищі. Виявлені й вилучені з місця події терористичного акту матеріальні сліди й предмети, що пов'язані із злочинною діяльністю, після проведення експертних досліджень часто стають речовими доказами.

Роль речового доказу в доказуванні підвищується із зростанням досягнень та нових можливостей науки, розширенням можливостей експертизи, впровадженням в експертну практику нових методів, нових видів експертиз. За допомогою речових доказів встановлюють факти, що відносяться до будь-якої сторони складу злочину - терористичного акту, й перш за все до об'єктивної сторони, оскільки несуть значну інформацію про сам механізм злочину, безпосередньо відбивають саме дії та наслідки дій суб'єкта, спосіб, знаряддя або засоби вчинення злочину, характеризують інші наслідки, а в окремих випадках дають змогу з певною мірою достовірності відтворити усю картину події, яка відбулася.

Значення речових доказів у кримінальних провадженнях про терористичні акти визначається відповідним їх станом, змінами, властивостями, якостями, просторово-часовими зв'язками, виявити й оцінити які під силу лише експерту. Тому кожний предмет, що має такі властивості, котрі без використання спеціальних знань не можуть бути правильно розтлумачені й оцінені, становить лише потенційну можливість доказу. Повне своє значення речового доказу цей предмет набуває лише в парі з висновком експерта [292, с. 135.].

Що повніше пізнані закономірності утворення різних слідів, тим скоріше вони можуть бути виявлені. Ефективність роботи зі слідами полягає не лише в тому, щоб їх виявити, а й у тому, щоб зуміти зробити на їх підставі достовірні висновки та скористатися ними з метою розкриття та дослідження фактичних обставин вчинення терористичного акту. Результати діагностичних експертних досліджень речових доказів за фактом терористичного акту надають можливість визначити зміст і послідовність дій злочинця, дозволяють уявити роль кожного учасника злочину, виявити характерні риси злочинної діяльності, що складаються з різних дій, їх послідовність і цілеспрямованість, а також забезпечити структурний підхід до дослідження обставин кримінального правопорушення, дозволяють виявити і використати максимальну кількість доказової інформації про певний елемент процесу доказування.

Результати судової експертизи, як зазначають дослідники цих питань, можуть бути використані для успішної реалізації тактичних операцій, спрямованих, наприклад, на встановлення осіб, причетних до виготовлення саморобного вибухового пристрою та установлення його на місці події, для вирішення загальних питань про віднесення виявлених об'єктів до вибухових пристроїв, про їх конструкцію, принцип дії та працездатність саморобного або штатного виробу тощо [214, с.207-209].

Зарубіжні дослідники цих питань вказують на те, що в кримінальних провадженнях про терористичний акт судові експертизи призначаються в 100% випадків, а найбільш часто призначаються: судова медична експертиза (82,5 %); вибухотехнічна експертиза (65,8%, а у випадку застосування терористами вибухових пристроїв - 100%); експертиза холодної і вогнепальної зброї (43,6%); пожежно-технічна експертиза (19,2%); інженерно-технічна експертиза (18,4%); трасологічна експертиза (14,8%); теологічна (42,8%) [197, с. 143].

На сьогодні використання низки експертних методик під час проведення судових експертиз стає неможливим без застосування комп'ютерної техніки. Так, наприклад, під час дослідження матеріалів і речовин застосовують сучасні методи спектрального аналізу, однак обробка результатів такого дослідження неможлива без спеціалізованих програмно-апаратних комплексів.

Трансформація сучасних інформаційних технологій до потреб судової експертизи сьогодні привела до позитивних тенденцій в інформаційному забезпеченні експертної діяльності, а саме: практично в усіх підрозділах Експертної служби МВС України та судово-експертних установах Міністерства юстиції України використовують комп'ютеризовані робочі місця експерта; значно підвищився рівень інформаційної культури судових експертів; розширився перелік експертних досліджень, які виконують з використанням автоматизованих інформаційних систем; створено відомчі комп'ютерні мережі та банки даних для інформаційного забезпечення судово-експертних досліджень [174, с.90-91].

Одним з кардинальних напрямів підвищення ефективності інформаційного забезпечення судово-експертних досліджень є створення центрів інформаційного забезпечення судової експертизи з використанням таких інноваційних комп'ютерних технологій як інтелектуальні комп'ютери нового покоління, на зразок вітчизняних кластерів «Скит-3» чи «Скит-4», які є аналогами найпотужнішого у світі комп'ютера моделі 500. Зазначені кластери є інтелектуальними комп'ютерними станціями з великими обчислювальними ресурсами, що надає судовому експерту широкі можливості для проведення будь-яких дослідницьких процедур, особливо у таких інженерних експертизах як вибухотехнічні, пожежотехнічні, відеофоноскопічні, автотехнічні тощо [91, с.8-9, 17-20], результати яких мають важливе значення для досудового розслідування терористичного акту.

Сьогодні в практиці досудового розслідування терористичних актів почали широкого застосовувати поліграф. До компетенції поліграфолога входить формулювання висновку щодо ступеня поінформованості підекспертної особи щодо події або її деталей, обумовленої наявністю в пам'яті людини образів, які сформувалися у зв'язку з подією терористичного акту. Оскільки його правильне тлумачення без використання спеціальних знань в галузі поліграфології утруднене, фахівцем-поліграфологом може бути висунуте судження щодо обставин отримання особою, яку обстежують, інформації про подію, пов'язану з терористичним актом. За наявності достатніх даних може бути сформульований висновок щодо існування причинного зв'язку між ідеальними слідами і обставинами, які викликали їх утворення [115, с. 38].

Проте в практиці протидії злочинності існує й окрема думка щодо необхідності використання поліграфа виключно з оперативною метою, хоча мета будь-якого експертного дослідження полягає не лише у встановленні обставин, що входять до предмету доказування, а й у встановленні всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення кримінального провадження. Але варто враховувати, що призначення таких досліджень на початковому етапі досудового розслідування малоефективне, адже при підготовці до його проведення спеціаліст спирається переважно на вже встановлені факти, а не здійснює своєрідну «фільтрацію» невизначеного кола осіб, котрі можуть бути причетними до події або «переслідування» підозрюваного «за гарячими слідами».

Важливою для розслідування терористичного акту є судово-психологічна експертиза свідків, потерпілих щодо визначення потенційної здатності та актуальної можливості суб'єкта правильно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження, і надавати показання про них.

Такі показання є одним з важливих джерел доказів у кримінальному провадженні про терористичний акт. Оцінка їх вірогідності надзвичайно важлива для повноти й об'єктивності провадження та обґрунтованості прийнятих в ньому рішень. Щоб бути повноцінним свідком, потерпілим як очевидцем події, особа повинна мати збережені психічні функції, розуміти юридичний аспект фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення і наслідки для підозрюваного (обвинуваченого) повідомлених нею відомостей. Властивості психічної сфери свідка, потерпілого можуть бути встановлені лише в результаті експертизи психологічної або комплексної - психолого-психіатричної. В таких випадках завданням експерта чи експертної комісії є не визначення вірогідності показань свідків чи потерпілих, а клінічна оцінка їх психологічних властивостей і психічного стану особи, яка дає показання, виявлення психопатологічних розладів, які можуть перешкоджати правильно сприймати певні обставини [106, с.365-366].

Перспективною, але на сьогодні в Україні ще не впровадженою в практику судово-психологічних експертиз, є розроблена Л.П.Гримаком та А.І.Скрипніковим методика активізації пам'яті учасників кримінального процесу із застосуванням прийомів гіпнорепродукції пережитих станів потерпілих, свідків, очевидців терористичних актів та нейролінгвістичного програмування.

Такий варіант лікувального гіпнозу є нешкідливим і безпечним для людини. Все, що відбувається в стані гіпнотичної релаксації, людина пам'ятає і після виведення з гіпнотичного стану. В основі нейролінгвістичного програмування лежить моделювання внутрішнього досвіду і досвіду міжособистісного спілкування людини. Керуючись принципом кодування життєвого досвіду людини у підсвідомості у вигляді образів, звуків та відчуттів, а не у вигляді логічних міркувань, фахівець дає змогу учаснику кримінальної події відтворити послідовність образів, звуків і відчуттів, що мали місце в реальній ситуації [234, с.111].

Особливої уваги при розслідуванні терористичних актів заслуговують такі нові для України види судових експертиз як комплексні психолого-лінгвістичні та відео фонографічні. Лінгвістична експертиза містить два основних види досліджень: семантичні, або змістовні - аналіз тексту з метою виявлення в ньому певних смислів та характеру впливу на адресата; дослідження найменувань - аналіз назв, доменних імен тощо, як засіб позначення продуктів людської діяльності. В ході лінгвістичної експертизи текстів до компетенції експертів-лінгвістів відноситься виявлення в ньому висловлювань, в котрих екстремізм, тероризм згадуються як явище, тлумачення та інтерпретація їх семантики.

Специфіка лінгвістичної експертизи за такими кримінальними провадженнями полягає в тому, що результати лінгвістичного аналізу змістовно-смислової та формальної сторони мовленнєвого витвору слугують джерелом доказів наявності або відсутності складу, тобто ознак об'єктивної сторони злочину [52, с.110].

Одним із завдань психолінгвістичної експертизи є визначення впливу на цільові настанови і дії як окремих осіб, так і певних груп людей за допомогою інформації, що передається терористами напередодні чи безпосередньо після вчинення терористичного акту каналами масових комунікацій, у тому числі і з використанням мережі Інтернету. В методиці проведення судової психолого-лінгвістичної експертизи матеріалів за кримінальними провадженнями про терористичні акти об'єкт експертизи визначають як «текст як продукт мовленнєвої і комунікативної діяльності і поведінки людини (автора)», а предметом експертизи є «фактичні дані щодо особливостей тексту (матеріалу), що мають значення для кримінального провадження …, які встановлюються за допомогою лінгвістичних та психологічних знань».

Лінгвіст встановлює, «що саме сказано», а психолог - «чому і для чого» [259, с.5]. По суті лінгвістична експертиза містить два основні види досліджень: семантичні, або змістовні - аналіз тексту з метою виявлення в ньому певних смислів та характеру впливу на адресата; та дослідження найменувань - аналіз назв, доменних імен тощо, як засіб позначення продуктів людської діяльності. В ході експертизи тексту екстремістського, терористичного характеру до компетенції експертів-лінгвістів відноситься виявлення в ньому висловлювань, тлумачення та інтерпретація їх семантики.

Лексико-семантичний аналіз здійснюється з метою встановлення значень слів та словосполучень і пов'язаний з позначенням словами української або російської мови певних явищ; семантико-стилістичний та лінгвостилістичний аналіз здійснюється з метою встановлення в тексті оціночних висловлювань.

Отже, специфіка лінгвістичної експертизи за певним кримінальним провадженням про терористичний акт полягає у тому, що результати лінгвістичного аналізу змістовно-смислової та формальної сторони мовленнєвого витвору слугують джерелом доказів наявності або відсутності складу, тобто ознак об'єктивної сторони злочину [51, с.176]. Проте лише участь психолога робить експертне дослідження повним і всебічним, дозволяє врахувати психологічні явища, які розкривають спрямованість тексту, його потенційний вплив на стереотипи, які склалися в певному або іншому суспільному середовищі, використання спеціальних прийомів психологічного впливу на аудиторію.

Відомо, що у своїх протиправних цілях окремі терористи широко застосовують різноманітні засоби звуко- та відеозапису, що в чималій мірі зумовлено використанням сучасних досягнень в розвитку технологій і засобів зв'язку. На звукозаписах, наданих на експертне дослідження, відбиваються окремі властивості й ознаки особи, чиї текстуальні та інші звукові властивості зафіксовані. Інколи звукозаписи є єдиним на певний час досудового розслідування об'єктивним доказом вчинення злочину, й їх експертне дослідження з метою ідентифікації і діагностики особи за ознаками усного мовлення дають змогу встановити особу терориста.

Експертиза записів здійснюється також з метою діагностики та ідентифікації апаратури, відео- і звукової інформації, зафіксованої на фонограмах, встановлення факту і обставин їх тиражування й монтажу, а також отримання інших фактичних даних, пов'язаних з використанням апаратури. Основний об'єкт дослідження судової фонографічної експертизи - це властивості людського мовлення й голосу, що зафіксовані як невидимі електромагніті сигнали - відображення на носії. Інтерпретація поняття голосу з криміналістичної точки зору дозволяє тлумачити його як відносно сталу індивідуальну для кожного індивіда сукупність звуків, утворених системою своєрідних і звичних рухів мовленнєвоутворюючого апарату, що відбивають властивості людини [56, с.107].

Різновидом терористичного акту за способом його вчинення є використання вибухового пристрою як промислового, так і кустарного виробництва. Дослідження наслідків вибуху, слідів на місці події, виявлених вибухонебезпечних об'єктів або їхніх решток тощо покладається слідчим на спеціалістів у галузі вибухотехнічних досліджень і здійснюється в межах проведення судової вибухотехнічної експертизи.

За даними Звіту Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України, у 2014 році було проведено 2077 вибухотехнічних експертиз, досліджено 8857 об'єктів; у 2015 році - проведено 3631 судову вибухотехнічну експертизу, досліджено 17049 об'єктів. Отже, спостерігається стала тенденція до збільшення кількості проведених вибухотехнічних експертиз.

Вибухотехнічні підрозділи Експертної служби МВС України є одними з основних суб'єктів у боротьбі із тероризмом [271]. Значно збільшилась кількість проведених вибухотехнічних досліджень і в експертних підрозділах Служби безпеки України.

Так, наприклад, ріст кількості завдань за 2014 рік в порівнянні з 2012 роком за напрямом вибухотехнічних досліджень збільшився у 9 разів, балістичних - у п'ять разів [201, с.49]. Ефективна боротьба із будь-якими проявами цього явища потребує відповідного удосконалення організаційно-штатного забезпечення і матеріально-технічної бази таких підрозділів, впровадження міжнародного досвіду боротьби із тероризмом (особливо по застосуванню науково-технічних засобів) й організації роботи експертів-вибухотехніків й спеціалістів-вибухотехніків з одночасним підвищенням рівня координації взаємодіючих суб'єктів [207].

Найчастіше за кримінальними провадженнями про терористичний акт, що вчиняється з використанням вибухового пристрою, вибухотехнічною експертизою розв'язуються завдання встановлення факту й причин вибуху, причин виникнення аварійної ситуації, природи вибуху, його епіцентру та механізму; визначення конструкції вибухового пристрою, принципу його функціонування, уражаючих властивостей, маси застосованого заряду вибухової речовини, а також кваліфікації, необхідної для виготовлення саморобного вибухового пристрою, визначення виду, марки і підприємства-виготовлювача вибухової речовини або вибухового пристрою, встановлення належності єдиному вибуховому пристрою окремих фрагментів та елементів.

За допомогою вибухотехнічної експертизи можуть бути також отримані відомості, що сприяють пошуку «виготовлювача» вибухового пристрою (з встановленням кваліфікації), «підривників» та виявленню інших осіб, що причетні до терористичного акту [182, с.167].

Сучасний стан інформаційного забезпечення судової вибухотехнічної експертизи характеризується переосмисленням та подальшим удосконаленням методів і засобів експертного пізнання. Поєднання математичних методів моделювання із засобами комп'ютерної графіки та анімації суттєво змінює сам процес експертного дослідження, розширює його пізнавальні можливості, підвищує наукову обґрунтованість отриманих даних [173, с.120]. Завдання вибухотехнічної експертизи в кожному випадку розслідування терористичного акту визначають ситуаційно, виходячи з наявних матеріалів кримінального провадження та обставин, які підлягають встановленню й доказуванню під час досудового розслідування і можуть бути встановлені лише з використанням спеціальних знань в галузі вибухотехніки.

Науковці й практики вказують на ті обставини, що судова вибухотехнічна експертиза зазвичай має комплексний характер і її призначення зумовлює потребу залучення спеціалістів, які володіють знаннями в різноманітних галузях науки, техніки, ремесла, що пов'язано із специфічністю її об'єктів дослідження. Так, наприклад, за особливостями ушкоджень тіла людини, що завдані вибухом і виникають на різних відстанях від його центру, судово-медичні експерти можуть діагностувати дистанцію й зону вибуху. Частіше за все для розв'язання завдань з дослідження вибухотехнічних об'єктів залучають спеціалістів в галузі хімії і технології виробництва вибухових речовин, металознавства, криміналістики й судової медицини [67, с.140].

В межах цієї експертизи розв'язують широке коло ідентифікаційних, класифікаційних, діагностичних і ситуаційних завдань. До таких завдань відносять: встановлення єдиного цілого окремих фрагментів або елементів вибухового пристрою; встановлення єдиного (спільного) джерела походження двох чи більше порівнюваних об'ємів вибухової речовини; встановлення виду й марки досліджуваної вибухової речовини або вибухового пристрою промислового виготовлення; встановлення підприємства-виготовлювача вибухового пристрою промислового виготовлення; встановлення загальної групової належності двох чи більше вибухових пристроїв; встановлення належності слідів, виявлених на досліджуваних об'єктах, предметах речової обстановки місця події, до слідів вибуху. Проте здебільшого вибухотехнічною експертизою вирішують діагностичні задачі, що пов'язані з встановленням факту вибуху, його природи і технічної причини, визначенням центру вибуху, встановленням конструкції окремих елементів і підірваного пристрою в цілому, принципу його функціонування, оцінкою маси підірваної речовини, встановленням вражаючих властивостей вибухового пристрою, радіусу вражаючої (руйнівної) дії вибуху, а також встановленням наявності або відсутності в особи - виготовлювача вибухового пристрою спеціальних знань в галузі боєприпасів, хімії й технології вибухових речовин, а також у вибуховій справі.

При розслідуванні терористичного акту доволі часто виникає потреба в проведенні діагностичної експертизи для з'ясування питання стосовно причини вибуху. Вирішення такого завдання має значення для аналізу об'єктивної сторони діяння, оскільки дає змогу з'ясувати, чи мали місце в даному випадку певні дії, які вказують на терористичний характер події, або подія викликана іншими причинами. Проте на практиці вирішення такого завдання викликано певними труднощами, оскільки значною мірою знищена та матеріальна обстановка, предмети і сліди, за якими можна було б судити про дійсну причину вибуху.

Найскладнішим експертним завданням вважають реконструкцію пристрою, який спрацював (вибухнув). Окремим завданням реконструкції підірваного пристрою під час проведення вибухотехнічних експертних досліджень є визначення його геометричних параметрів.

Кількісну оцінку окремих елементів підірваного пристрою можна встановити, взявши до уваги ймовірні зміни їх залишків після вибуху в результаті деформації. З використання металографічних досліджень структури металу можна встановити товщину й інші розміри корпусу. Для розв'язання такого роду завдань експерти використовують інформаційні фонди у вигляді рентгенівських спектрів кристалічних решіток досліджуваних зразків, а також дані щодо змін мікроструктури зразків з різних металів для широкого діапазону тиску на фронті ударної хвилі [54, c.88-89].

Експертне дослідження речовин на предмет визначення належності їх до вибухових складається з декількох етапів: віднесення досліджуваної речовини до класу вибухових речовин; визначення іонів та елементів індивідуальних і сумішевих з'єднань; визначення групової належності вибухової речовини. Якщо в разі дослідження речовини в кількості декількох грамів вдається розв'язати завдання з визначення конкретної вибухової речовини, то в разі розв'язання цього ж завдання, але за наявності мікрокількостей речовини (залишків після вибуху) аналіз використаних із злочинною метою речовин становить складне завдання.

Складність його зумовлена не тільки малою кількістю речовини, а ще й тим, що на об'єктах ураження їх зазвичай виявляють в складі інших хімічних з'єднань, що є наслідком хімічних реакцій, які відбуваються після вибуху. Розроблені методики дають змогу проводити якісний і кількісний аналіз речовин, що надходять на дослідження експертам.

Доволі часто об'єктом судової вибухотехнічної експертизи є саморобні вибухові пристрої, які підготовлені для вчинення або використані з метою вчинення терористичного акту. Це такий пристрій, в якому хоча б один з елементів конструкції виготовлений саморобним способом або застосоване його непромислове складання.

Для приведення в дію саморобних пристроїв терористи найчастіше використовують мобільні телефони, зручність у застосуванні яких пов'язана з можливістю дистанційного управління. Факт застосування мобільного телефону для приведення в дію вибухового пристрою підтверджують шляхом виявлення специфічних компонентів, зокрема літію, який використовують у батареях живлення. Для визначення літію найбільш надійними є спектрографічні методи, проте ці методи є достатньо чутливими і для здійснення такого дослідження необхідно мати відповідне високовартісне обладнання. Фахівцями НДЕКЦ МВС України запропоновано методики виявлення літію на залишках саморобних вибухових пристроїв після приведення їх в дію [222, с. 164].

В практиці досудового розслідування терористичних актів, що вчиняються із використанням вибухового пристрою, виникає питання щодо призначення комплексної експертизи в таких випадках: коли в місці вибуху зруйновані будівлі і споруди, виникає необхідність призначення комплексної вибухотехнічної та будівельної експертизи; при виявленні вибухового пристрою з радіокерованим підривачем надзвичайно складної конструкції доцільно провести комплексну вибухотехнічну та радіотехнічну експертизу.

Комплексна вибухотехнічна та судово-медична експертиза призначається у випадках, коли виникає необхідність в особливо точному встановленні взаємного розташування постраждалих та відстані кожного з них до вибухового пристрою, який спрацював. Завдання комплексної експертизи спрямовані на встановлення фактичних даних і обставин кримінального провадження про терористичний акт шляхом дослідження об'єктів комплексної експертизи відповідними методами. Вони реалізуються в питаннях, поставлених на вирішення органом, що призначає експертизу, або в порядку експертної ініціативи в межах предмета комплексної експертизи та в зв'язку з поставленими експерту завданнями [233, с.189].

В Україні комплексна судово-вибухотехнічна експертиза проводиться відповідно до методики комплексного дослідження вибухових пристроїв, вибухових речовин і слідів вибуху, розробниками якої є Київський НДІСЕ, Харківський НДІСЕ, Львівський НДІСЕ Міністерства юстиції України, ДНДЕКЦ МВС України (реєстраційний код 0.1.12.) [223]. В результаті проведення комплексних досліджень отримується інформація щодо природи вибуху, ймовірного виду вибухового пристрою, особливостей його конструкції, способу виготовлення, виду і маси використаного заряду вибухової речовини, способу підриву тощо.

В межах комплексної вибухотехнічної та судово-медичної експертизи можна визначити конструктивні особливості вибухового пристрою за ушкодженнями на тілі людини, яка знаходилася в зоні дії вибуху. Залежно від того, які фактори вибуху викликали ушкоджуючу дію, в криміналістиці й судовій медицині розрізняють чотири дистанції вибуху: контактний вибух або стикання вибухового заряду з тілом людини, коли на тіло людини діють продукти детонації, ударна хвиля, осколки вибухового пристрою, а інколи й вторинні снаряди; близьку, в межах дії продуктів вибуху, але без ознак контакту з вибуховим зарядом; відносно близьку, коли ушкодження утворюються від поєднання дії ударної хвилі, осколків оболонки та вторинних снарядів; не близьку, коли на тіло людини та інші перешкоди діють лише осколки оболонки заряду. Ушкодження від дії вторинних снарядів можуть не мати прояву взагалі або мати місце на будь-якій з чотирьох дистанцій. Ознаки дистанції вибуху обов'язково мають бути зазначені в протоколі огляду трупа та огляду місця події [107, с.26]. Висновки таких експертиз слідчий повинен брати до уваги під час допиту свідків, потерпілих від терористичного акту. Це може пояснювати повноту та правильність показань, які отримують від особи.

Досудове розслідування терористичних актів, які доводиться розслідувати органам досудового розслідування Національної поліції, СБ України, пов'язане з дослідженням такої категорії об'єктів як вогнепальна зброя, бойові припаси, їх компоненти.

В сучасних умовах боротьби з терористичними актами, вчиненими із застосуванням нових видів вогнепальної зброї, все більшого значення набуває складний процес досліджень, пов'язаних з діагностикою й ототожненням зброї та набоїв до неї. Завданнями лабораторій судово-балістичних експертиз ДНДЕКЦ, НДЕКЦ МВС України, ІСТЕ СБ України буде виокремлення в окремі довідково-інформаційні фонди даних щодо вогнепальної зброї, яка використовується для вчинення терористичних актів, удосконалення методик збирання й дослідження куль, гільз, слідів застосування вогнепальної зброї.

Об'єктами судово-балістичної експертизи виступає вогнепальна зброя, що використана для вчинення терористичного акту чи вилучена у підозрюваних, боєприпаси та їх частини (патрони, гільзи, кулі, дріб, картеч, пижі, прокладки), предмети зі слідами пострілу. При вирішенні ідентифікаційних задач може бути проведено ототожнення конкретного екземпляра зброї за стріляними кулями, гільзами, дробом або встановлено, що кулі (дріб) або гільзи, вилучені в різних місцях, вистріляні з одного екземпляра вогнепальної зброї. Встановлення групової належності зброї та боєприпасів, як правило, проводиться з метою розшуку зброї.

Проведення комплексу судових експертиз в межах досудового розслідування терористичного акту, вчиненого з використанням вогнепальної зброї, є однією з форм комплексного експертного дослідження зброї і слідів її застосування.

До того ж фахівці вказують на потребу проведення під час досудового розслідування послідовно-паралельного дослідження об'єктів експертизи. За наявності трупів або постраждалих із слідами застосування вогнепальної зброї, зазвичай першими проводять судово-медичні експертизи (судово-медичні освідування живих осіб) з метою дослідження ушкоджень на тілі людини, завданих вогнепальною зброєю, зокрема й з метою встановлення наявності в рановому каналі різного роду сторонніх часток, включень, забруднень, що перейшли зі зброї чи снарядів. Після отримання результатів судово-медичних експертиз доцільно призначати й проводити криміналістичні експертизи зброї й інших балістичних об'єктів, якими ймовірно спричинені ушкодження. Паралельно з цим призначають і проводять експертизи матеріалів, речовин і виробів, а за наявності на зброї, її частинах, снарядах слідів крові чи інших виділень людини - проводять судово-біологічні експертизи.

На місці вчинення терористичного акту інколи виявляють сліди рук людини, які є носіями інформації про суб'єкта, котрим вони залишені, та про час їх утворення. Час утворення слідів - один із найсуттєвіших елементів характеристики терористичного акту. У випадках, коли особа, яка може бути причетна до вчинення терористичного акту, встановлена і надає інформацію про факт присутності на місці події, вона може заперечувати свою причетність саме до терористичного акту, стверджуючи, що сліди рук могли залишитися на предметах, знайдених на місті терористичного акту у більш ранній період, а не під час вчинення злочину.

Для встановлення таких фактичних даних слідчому необхідно провести експертизу з визначення давності утворення слідів рук, виявлених на місці терористичного акту. Склад потожирових слідів становить потожирова речовина, а саме виділення потових та сальних залоз. Серед органічних сполук, які входять до складу потожирової речовини, найбільш інформативними для виявлення часових змін, які відбуваються в ній, є ліпіди. В результаті досліджень доведена залежність зменшення з часом відносного вмісту тригліцеридів (одного з класу ліпідів). Ця закономірність покладена в основу встановлення давності залишення потожирових слідів рук людини. Запропонована Г.Л.Морозовою окрема методика дозволяє досліджувати змазані сліди, котрі не придатні для дактилоскопічної ідентифікації особи, а також інші види потожирових слідів людини, що утворені в результаті контакту будь-яких ділянок шкіряного покриву із предметами речової обстановки [186, с.107].

Різноманіття предметів, які виявляються на місці терористичного акту, на яких залишені сліди осіб, причетних до його вчинення, дають змогу використовувати їх для багатопланового криміналістичного дослідження. Висновок про те, що сліди на певному або іншому предметі залишені певною особою, має важливе, а інколи - вирішальне значення для встановлення особи терориста, оскільки встановлюється факт перебування конкретної людини на місці здійснення терористичного акту, її безпосередній контакт із конкретним предметом, віднесеність якого до вчинення злочину встановлена або припускається з великою мірою вірогідності.

Одним із важливих кроків в удосконаленні методичного забезпечення судово-експертної діяльності став вибір напряму актуалізації одного з найдавніших та найбільш методично забезпечених видів судових експертиз, а саме - судово-трасологічної експертизи. У 2013 р. працівниками КНДІСЕ було ініційовано проведення науково-дослідницької роботи «Удосконалення загальної та окремих методик судової трасологічної експертизи», за результатами якої актуалізовано класифікацію трасологічних експертиз, зокрема такі її види як: експертизи слідів шкіряного покрову та зовнішньої будови частин тіла людини; експертиза слідів рук (слідів папілярних узорів долонних поверхонь рук, слідів тильної сторони руки, нігтів); експертиза слідів ніг; експертизи слідів лоба, носа, губ, зубів, вух, ліктів, колін тощо; експертиза встановлення механізму утворення слідів крові та інших біологічних виділень людини [224, с.97-98].

Ще один напрям криміналістичного дослідження - аналіз відеографічних зображень, отриманих з камер відеспостереження, що встановлені в місцях вчинення терористичних актів. Зростаюча в багато разів кількість компактних пристроїв відеозапису, камер зовнішнього спостереження призвела до збільшення кількості числа зображень, які надходять на експертизу як об'єкти відеографічних досліджень. Оскільки традиційні криміналістичні методики пред'являються жорсткі вимоги до умов отримання зображень (за ракурсом, освітленням, нерухомістю зафіксованого об'єкта), сьогодні стоїть питання із створення нових методик, котрі б забезпечували максимальне вилучення криміналістично значущої інформації із зображень, отриманих за нестандартних умов. Встановлення змісту відеозапису - доволі тривалий і складний процес, для проведення якого є необхідними спеціальні знання, а також досвід виконання певних дослідницьких процедур.

В результаті проведення такого виду аналізу можна виявити умови, в яких було зроблено запис, ідентифікувати осіб, їх дії й дослівний зміст їхніх розмов. Також піддаються аналізу й фіксуються всі події, що відбуваються в певний час - жести, рух осіб, за можливості - особливості міміки тощо. Встановлення змісту відеозапису, окрім розшифровки процесів, які відбувалися, також сприяє визначення додаткових властивостей запису: наявність слідів монтажу, ознак копіювання, фальсифікації, особливості обладнання, на яке здійснювався запис. Ситуації, які потребують використання спеціальних «відеознань» поділяють на такі категорії: пошукові, пов'язані з отримання інформації про особу, яка розшукується за відображеннями її зовнішнього вигляду, голосу або мовлення; ідентифікаційні, пов'язані із завданням ототожнення особи за наявності особи, яку перевіряють і необхідних для порівняльного дослідження зразків; ситуаційні, пов'язані із встановленням за відеофонограмами умов обстановки, акустичного середовища та інших обставин події, яка відображена на відеофонограмі; інформаційно-оціночні, які потребують оцінки достовірності відображуваної інформації в зв'язку з можливістю її фальсифікації з наступними змінами первинного запису [7].

Прикладом призначення такої експертизи за кримінальними провадженнями про терористичний акт є дослідження відеозапису з камер відеоспостереження за фактом терористичного акту проти журналіста Павла Шеремета. Проте основними недоліками систем відеоспостереження, які призводять до неможливості повноцінного використання відеоінформації з метою розкриття, розслідування злочинів є: низька швидкість запису і дозвільна здатність відеофіксуючої апаратури, використання ширококутних об'єктивів, а також встановлення відеокамер на значній відстані від об'єктів, які фіксуються, без врахування установки джерел освітлення. Здебільшого, зображення, отримані з систем відеоспостереження не придатні для портретної ідентифікації, оскільки не відбивають в необхідній мірі анатомічні особливості їх зовнішності [9]. Практика роботи експертів доводить, що вирішення завдань з дослідження відеографічних зображень все більше набуває комплексного характеру і потребує участі фахівців в галузі різноманітних експертних спеціальностей.

В залежності від обставин та наслідків вчинення терористичного акту, враховуючи наявність в розпорядженні органів досудового розслідування різноманітних об'єктів, дослідження яких спеціалістами сприятиме результативності розслідування, можуть бути призначені й інші види судових експертиз, висновки яких стануть важливими джерелами доказів.

Під експертно-криміналістичним забезпечення досудового розслідування терористичних актів ми розуміємо діяльність судово-експертних установ і експертно-криміналістичних підрозділів правоохоронних органів, які забезпечують реалізацію спеціальних знань у досудовому розслідуванні терористичних актів шляхом проведення залученими стороною обвинувачення або стороною захисту експертами судових експертиз і експертних досліджень, наданням консультативно-довідкової і технічної допомоги у здійсненні доказування. Отже, експертне забезпечення досудового розслідування терористичного акту має сьогодні певне наповнення, а його значення важко переоцінити.

Висновки до 3 розділу

1. Техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування терористичного акту - це система взаємоузгоджених науково-дослідних, організаційних, інформаційних й інших заходів, спрямованих на створення умов постійної готовності процесуальних осіб під час здійснення діяльності із збирання доказів застосовувати криміналістичну техніку та реалізація таких умов в кожному конкретному випадку розслідування терористичних актів шляхом розробки нових і удосконалення існуючих науково-технічних засобів, методів їх застосування й впровадження в практику виявлення, фіксації, дослідження та використання в доказуванні матеріальних джерел орієнтовної та доказової інформації.

В науковому аспекті техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичних актів існують такі напрями: розробка засобів, прийомів і методів діагностики й ідентифікації особи терориста; розробка засобів, прийомів і методів діагностики і ідентифікації матеріальних об'єктів, пов'язаних із терористичним актом; забезпечення комплексу робіт на місці проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій; організація й ведення інформаційно-довідкових систем, основою створення яких виступають криміналістичні ознаки.

2. Для створення й функціонування сучасних інформаційно-довідкових систем із застосуванням техніко-криміналістичних засобів і методів необхідним є вирішення таких питань: визначення суб'єктів збирання інформації, їх компетенції; встановлення строків, порядку і способу отримання, фіксації, обробки й систематизації інформації; аналіз інформації із використанням типових методик і залученням відповідних спеціалістів; організація використання результатів аналізу інформації в практичній діяльності правоохоронних органів в межах оперативно-розшукових заходів і слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій.

3. Техніко-криміналістичні засоби, які використовуються під час досудового розслідування терористичних актів, можна виокремити у такі групи: виявлення слідів вчинення терористичного акту та предметів - речових доказів; фіксації слідів і отриманої криміналістичної інформації; засоби фіксації й вилучення слідів та речових доказів; експертного дослідження слідів, предметів й інших об'єктів; криміналістичного обліку й розшуку терористів; забезпечення безпеки осіб під час проведення слідчих (розшукових) дій; засоби, що використовуються для попередження терористичних актів і фіксування терористів на місці злочину.

4. Основними задачами невідкладних слідчих (розшукових) дій початкового етапу досудового розслідування терористичного акту необхідно вважати: запобігання таких, що готуються, та припинення такого, що вчиняється, терористичного акту; перевірка підстав внесення відомостей до ЄРДР та обґрунтованості початку здійснення досудового розслідування; виявлення, фіксація і вилучення слідів злочину та інших речових доказів, які можуть вказувати на вчинення терористичного акту; встановлення, організація розшуку і затримання осіб, причетних до вчинення терористичного акту чи приховування його слідів; встановлення наслідків і шкоди, заподіяної злочином. Відомості, що отримані під час проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій, стають основою для висунення повноцінних слідчих версій, що потрібні для правильної організації і планування як усього процесу досудового розслідування, так і підготовки й проведення наступних слідчих (розшукових) дій.

5. Особливістю проведення огляду місця події за фактами вчинення терористичного акту є те, що такі злочини завжди викликають широкий суспільний резонанс, супроводжуються поширенням панічних настроїв серед населення або й сам факт проведення огляду місця події може бути використаним терористами для вчинення на ньому іншого ще більш тяжкого за наслідками терористичного акту. Треба зважати й на ту обставину, що в колі на перший погляд сторонніх осіб поблизу місця події можуть бути самі терористи чи їх посібники. І тому до завдань слідчого входить не лише не допуск їх до ознайомлення з результатами роботи слідчої групи, а й фіксація таких осіб, встановлення їх персональних даних для подальшої їхньої перевірки.

6. Особливістю застосування тактичних прийомів проведення освідування потерпілих і свідків є те, що вони повинні забезпечити збереженість слідової картини й вилучених з тіла особи та її одягу предметів, речовин і водночас не створити враження безпідставної підозри з боку слідчого до особи, яка освідується. Також на порядок і тактику проведення цієї слідчої (розшукової) дій впливає рішення слідчого щодо застосування додаткових засобів її фіксації, якими можуть бути відеозапис, фотозйомка.

7. Особливістю допиту потерпілих і свідків як безпосередніх очевидців терористичного акту є потреба враховувати їх емоційний стан, психологічну напругу, а для потерпілих - також тяжкість отриманих тілесних ушкоджень, моральну травму від втрати близьких, майна тощо. В деяких випадках потерпілі й свідки відмовляються давати показання або свідомо приховують від слідчого те, що їм відоме, не повідомляють про прикмети злочинців, про дії терористів, що може бути викликано побоюваннями за життя своє і рідних та близьких, ймовірною загрозою з боку терористів, яких не вдалося нейтралізувати правоохоронцям. Тому важливе значення в обраній тактиці допиту потерпілих і свідків має вибір слідчим тих тактичних прийомів, які спрямовані на зняття емоційної напруги у допитуваного, демонстрацію довіри до нього з боку слідчого, впевненість у можливості створити безпечні умови для подальшого життя і співпраці зі слідством.

8. Враховуючи суспільну небезпеку акту тероризму й агресивність дій самих терористів, слідчий завжди повинен брати до уваги можливу агресію з боку особи, яку обшукують та інших осіб, аж до застосування ними вогнепальної зброї чи вибухових пристроїв. І тому безпека учасників слідчо-оперативної групи повинна ставитись у вершину кута завдань, які стоять перед слідчим під час підготовки і проведення обшуку. До складу слідчо-оперативної групи треба включати не лише спеціалістів, участь яких сприятиме кращим результатам проведення пошукових дій, а й працівників оперативних та інших підрозділів правоохоронних органів, завданням яких ставиться забезпечення безпеки роботи слідчої групи під час обшуку.

9. Структурними елементами криміналістичної методики досудового розслідування терористичного акту можуть бути такі: обставини, що підлягають встановленню і доказуванню; типова модель механізму терористичного акту; криміналістична характеристика; особливості початкового етапу досудового розслідування; типові слідчі ситуації початкового й наступних етапів розслідування; особливості взаємодії органів досудового розслідування з оперативними, експертними підрозділами, засобами масової інформації, громадськістю; зв'язок терористичного акту з діяльністю іноземних спецслужб.

10. Головною складовою методико-криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичного акту є розроблення його криміналістичної характеристики, елементи системи якої можуть бути різними, залежно від масштабу події, числа її учасників, наслідків злочину тощо. Водночас кожний із них є джерелом інформації, важливої для розслідування злочину. До переліку елементів криміналістичної характеристики доцільно насамперед віднести ті з них, які традиційно входять до криміналістичної характеристики інших окремих видів злочинів. Ними є: типові способи підготовки, вчинення та приховування слідів злочину; типові знаряддя й засоби, що використовуються терористами; типові риси особи злочинця (терориста); типове місце й час вчинення злочину; типові наслідки, обстановка й слідова картина злочину; типова особа потерпілих. Водночас така система елементів криміналістичної характеристики терористичного акту не може вважатися закінченою і закритою. Змінюються умови, обставини, мотиви, знаряддя, способи вчинення злочинів, що вносить певні зміни як до переліку, так і до змісту структурних елементів криміналістичної характеристики. Значення криміналістичної характеристики терористичного акту полягає не у виокремленні й систематизації елементів як таких, а у визначенні їх основного переліку, знання якого дає слідчому можливість встановлювати кореляційні зв'язки між такими елементами і йти від встановлення певних доказів до пошуку та встановлення інших, обрання найбільш раціонального напряму досудового розслідування на основі виявлених зв'язків між окремими елементами, що мають криміналістичне значення.

11. Під експертно-криміналістичним забезпечення досудового розслідування терористичних актів слід розуміти діяльність судово-експертних установ та служб правоохоронних органів, які забезпечують реалізацію спеціальних знань у досудовому розслідуванні терористичних актів шляхом проведення залученими стороною обвинувачення і експертних досліджень, наданням консультативно-довідкової і технічної допомоги у здійсненні доказування. терористичний кримінальний досудовий

ВИСНОВКИ

1. Терористичний акт є одним із найнебезпечніших злочинів проти громадської безпеки, що створює загальну небезпеку в державі, заподіює значну шкоду життю і здоров'ю людини, власності, довкіллю, нормальному функціонуванню органів влади, підприємств, установ, організацій, характеризується застосуванням зброї й вибухових речовин та пристроїв, жорстокістю, насильством, здатний дестабілізувати соціально-політичну обстановку в суспільстві чи в окремих регіонах. Розроблення й реалізація державних заходів з протидії вчиненню терористичних актів зумовлює потребу здійснення наукових розробок з питань досудового розслідування злочинів цього виду. Зазначені питання входять до сфери інтересів науковців в галузі кримінального права, кримінології, кримінального процесу, криміналістики, теорії оперативно-розшукової діяльності. У окремих наукових дослідженнях вітчизняних фахівців протягом останніх десятиліть піднімались, але не знайшли достатнього висвітлення проблеми криміналістичного забезпечення протидії тероризму й досудового розслідування терористичного акту, зокрема.