Історія вчень про державу і право

9) Народная веча состоит из народных представителей, выбранных народом на 5 лет. Каждый год пятая часть нисходит и заменяется новыми выборами. Тот же самый может опять быть выбран. Устройство внутреннего порядка веча принадлежит ему самому. Председатель выбирается ежегодно из членов, последний год заседающих. Народная веча есть одно целое и на каморы не разделяется. Вся законодательная власть в ней обретается. Она объявляет войну и заключает мир.

Различие в составлении законов заветных и всех прочих законов. Первые обнародываются и на суждение всей России предлагаются.

Народная веча имеет свое время, когда не заседает; тогда оставляется временная комиссия. Никто не может распустить Народной вечи. Она представляет волю в государстве, душу народа.

10) Державная Дума состоит из 5 членов, народом выбранных на 5 лет. Ежегодно один из Думы выходит и заменяется другим выбором. Председатель есть член, заседающий последний, или пятый, год. Ежегодно предлагает каждая губерния кандидата. Из числа сих кандидатов выбирает Народная веча окончательно. Державная Дума имеет всю верховно-исполнительную власть, ведет войну и производит переговоры, но не объявляет войны и не заключает мира Все министерства и все вообще правительствующие места состоят под ведомством и начальством державной Думы, но действуя с разрешением и исполняя с приказанием. Она имеет собственную свою канцелярию.

11) Верховный собор состоит из 120 членов, именуемых боярами. Бояре назначаются на всю жизнь и не могут участвовать ни в законодательном, ни в исполнительном порядке. Губернии назначают кандидатов, а Народная веча замещает упразднившееся число бояр. Председатель выбирается на год самим собором. Собор имеет вер-ховно-блюстительную власть. Народная веча препровождает к нему на утверждение свои законы. Собор не рассуждает о сущности предметов, но смотрит на одни формы, дабы во всем соблюдено законное; после сего утверждения получает закон свою действительную силу. Сам же собор не действует. Собор назначает из своих членов по одному генерал-прокурору в каждое министерство и по одному генерал-губернатору в каждую область (приказный блюститель, об-ластный посадник). Генерал-прокурор рассматривает журналы палат министерства и* утверждает их определение, взирая на одну законность и соблюдение предлагаемого порядка, но не входя в суждение о сущности самого содержания; без их утверждения не может исполнение последовать; они [отвечают] за свои действия. Державная Дума решает, а Верховный собор может чиновника отдать под суд. Отданный под суд судится судебным порядком. Генерал-губернатор имеет таковые же обяз'анности в отношении областных правлений. Из сего явствует, что собор удерживает в пределах законности Народную вечу и державную Думу. Сам же не имеет никакого действия положительного. Главнокомандующие действующих армий назначаются Верховным собором. Он принимает начальство над армиею, когда выступает за пределы государства, и слагает, когда в пределы вступает губернии на военном положении.

Тарас Шевченко

Розрита могила (1843) Шевченко Т. Кобзар. - К., 1986. - С. 177-178. Зміст твору навіяний Шевченкові враженням від подорожі по Україні 1843 р.

Світе тихий, краю милий,

Моя Україно!

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш?

Чи ти рано до схід сонця Богу не молилась?

Чи ти діточок непевних Звичаю не вчила?

«Молилася, турбувалась,

День і ніч не спала,

Малих діток доглядала,

Звичаю навчала.

Виростали мої квіти,

Мої добрі діти,

Панувала і я колись

На широкім світі,--

Панувала...

Ой Богдане! Ой Богдане!... -- Богдан Хмельницький.

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну,

Що, колишучи, співала

Про свою недолю,

Що, співаючи, ридала,

Виглядала волю.

Ой Богдане, Богданочку!

Якби була знала,

У колисці б задушила,

Під серцем приспала.

Степи мої запродані

Жидові, німоті Йдеться про поселення царським урядом на півдні України іноземних колоністів, які визискували українських селян. Серед визискувачів були й євреї і німці.

Сини мої на чужині,

На чужій роботі.

Дніпро, брат мій, висихає,

Мене покидає,

І могили мої милі Москаль розриває.. Тут негативне ставлення Шевченка до археологічних експедицій з Петербургу.

Нехай риє, розкопує,

Не своє шукає,

А тим часом перевертні Мається на увазі українське панство.

Нехай підростають

Та поможуть москалеві

Господарювати,

Та з матері полатану

Сорочку знімати.

Помагайте, недолюдки,

Матір катувати». ...

Стоїть в селі Суботові Шевченко Т. Кобзар- С 246-247. Цей вірш є епілогом до поеми «Великий льох». Суботове (Суботів) -- маєток і одна з резиденцій Б. Хмельницького. В церкві, ним побудованій, гетьмана було поховано за його заповітом.

На горі високій

Домовина України,

Широка, глибока.

Ото церков Богданова.

Там-то він молився,

Щоб москаль добром і лихом

З козаком ділився.

Мир душі твоїй, Богдане!

Не так воно стало;

Москалики, що заздріли,

То все очухрали.

Могили вже розривають

Та грошей шукають,

Льохи твої розкопують

Та тебе ж і лають,

Що й за труди не находять!

Отак-то, Богдане!

Занапастив єси вбогу

Сироту Украйну!

За те ж тобі така й дяка.

Церков-домовину

Нема кому полагодить!!

На тій Україні,

На тій самій, що з тобою

Ляха задавила!

Байстрюки Єкатерини

Сараною сіли.

Отаке-то, Зіновію,

Олексіїв друже! Зіновію, Олексіїв друже -- Б. Хмельницький. Олексій -- цар Олексій Михайлович.

Ти все оддав приятелям,

А їм і байдуже.

Кажуть, бачиш, що все то те

Таки й було наше,

Що вони тілько наймали

Татарам на пашу

Та полякам... Може, й справді!

Нехай і так буде!

Так сміються ж з України

Стороннії люди!

Не смійтеся, чужі люде!

Церков-домовина

Розвалиться... і з-під неї

Встане Україна.

І розвіє тьму неволі,

Світ правди засвітить,

І помоляться на волі

Невольничі діти!..

Псалми Давидові (1845) Шевченко Т. Кобзар. - С. 273-280. Цикл складається із десяти віршів -- переспівів псалмів, автором яких, за біблійною легендою, був давньоіу-дейський цар Давид. У Шевченкових віршах звертає на себе увагу оригінальна трактовка закону, правди і неправди, неволі.

...Пребезумний в серці скаже,

Що бога немає,

В беззаконії мерзіє,

Не творить благая.

А бог дивиться, чи є ще

Взискающий бога?

Нема добро творящого,

Нема ні одного!

Коли вони, неситії,

Гріхами дознають?

їдять люде замість хліба,

Бога не згадають,

Там бояться, лякаються,

Де страху й не буде.

Так самі себе бояться

Лукавії люде.

Хто ж пошле нам спасеніє,

Верне добру долю?

Колись бог нам верне волю,

Розіб'є неволю.

Восхвалимо тебе, боже,

Хваленієм всяким;

Возрадується Ізраїль

І святий Іаков.

Між царями й судіями

На раді великій

Став земних владик судити

Небесний владика:

«Доколі будете стяжати

І кров невинну розливать

Людей убогих?

А багатим Судом лукавим помагать?

Вдові убогій поможіте,

Не осудіте сироти

І виведіть із тісноти

На волю тихих, заступіте

Од рук неситих».

Не хотять

Познать, розбити тьму неволі,

І всує господа глаголи,

І всує трепетна земля.

Царі, раби -- однакові

Сини перед богом;

І ви вмрете, як і князь ваш,

І ваш раб убогий.

Встань же, боже, суди землю

І судей лукавих.

На всім світі твоя правда,

І воля, і слава.

Юродивий (1857) Шевченко Т. Кобзар. - С 495-497.

Во дні фельдфебеля-царя Во дні фельдфебеля царя... ---за царювання Миколи І.

Капрал Гаврилович Безрукий Капрал Гаврилович Безрукий -- Бібіков Дмитро Гаврилович. У 1837-1857 pp. -- київський генерал-губернатор. Брав участь у розгромі Кирило-Мефодіївського товариства.

Та унтер п'яний Долгорукий Долгорукий -- князь М. А. Долгоруков. Чернігівський, полтавський, харківський генерал-губернатор.

Украйну правили. Добра

Таки чимало натворили,

Чимало люду оголили

Оці сатрапи-ундіра,

А надто стрижений Гаврилич

З своїм єфрейтором малим Єфрейтор малий -- М. Є. Писарев, правитель канцелярії генерал-губернатора Бібікова.

Та жвавим, на'лихо лихим,

До того люд домуштрували,

Що сам фельдфебель дивувались

І маршировкою, і всім,

І «благосклонні пребивали

Всегда к єфрейторам своїм».

А ми дивились та мовчали,

Та мовчки чухали чуби.

Німії, подлії раби,

Підніжки царськії, лакеї

Капрала п'яного! Не вам,

Не вам, в мережаній лівреї

Донощики і фарисеї,

За правду пресвятую стать

І за свободу. Розпинать,

А не любить ви вчились брата!

О роде суєтний, проклятий,

Коли ти видохнеш? Коли

Ми діждемося Вашінгтона

З новим і праведним законом?

А діждемось-таки колись! ... ...

Безбожний царю, творче зла,

Правди гонителю жестокий!

Чого накоїв на землі!

А ти, всевидящее око!

Чи ти дивилося звисока,

Як сотнями в кайданах гнали

В Сибір невольників святих, В Сибір невольників святих... -- йдеться про декабристів.

Як мордували, розпинали

І вішали. А ти не знало?

І ти дивилося на них

І не осліпло. Око, око!

Не дуже бачиш ти глибоко!

Ти спиш в кіоті, а царі...

Та цур їм, тим царям поганим!

Нехай верзуться їм кайдани,

А я полину на Сибір,

Аж за Байкал; загляну в гори,

В вертепи темнії і в нори

Без дна глибокії, і вас,

Споборники святої волі,

Із тьми, із смрада і з неволі

Царям і людям на показ

На світ вас виведу надалі

Рядами довгими в кайданах...

Микола Костомаров

Книги Битія Українського народу (1846) Вивід прав України / М. Грушевський, І. Франко, М. Костомаров та ін. - С. 50-58. «Книги Битія...» задумані і написані як програма Кирило-Ме-фодієвського товариства, утвержували ідею слов'янського союзу.

1. Бог создав світ: небо і землю, і населив усякими тварями, і поставив над усею твар'ю чоловіка, і казав йому плодитися і множитися, і постановив, щоб род чоловічеський поділився на коліна і племена, а кожному колінові і племену даровав край жити, щоб кожне коліно і кожне племено шукало Бога, котрий од чоловіка недалеко, і поклонялись би Йому всі люди, і віровали в Його, і любили б Його, і були б усі щасливі.

2. Але род чоловічий забув Бога і оддався дияволу, а кожне племено вимислило собі богів, а в кожному племені народи повидумували собі богів, і стали за тих богів биться, і почала земля поливатися кров'ю і усіватися попелом і костями, і на всім світі сталось горе, і біднота, і хвороба, і нещастя, і незгода.

3.1 так покарав людей справедливий Господь потом, войнами, мором і найгірше неволею. ...

57. Племено слав'янське ще до принятія віри не йміло ані царей, ані панів і всі були рівні, і не було у них ідолів, і не кланялись Слав'яни одному Богу Вседержителю, ще його й не знаючи. ...

60. Але було два лиха у Слав'ян: одно--незгода між собою, а друге те, що вони, як менші брати, усе переймали од старших, чи до діла, чи не до діла, не бачучи того, що у їх було лучче, ніж братівське.

61.1 поприймали Слав'яни од Німців королів і князів, і бояр, і панів, а преж того королі були в їх вибрані урядники і не чванились перед народом, а обідали з самим простим чоловіком зарівно, і самі землю орали, а то вже у їх стала пиха, і помпа, і гвардія і двор.

62. І панів у Слав'ян не було, а були старшини, хто старіший літами і до того розумніший, того на раді слухають, а то вже стали пани, а у їх невольники.

63.1 покарав Господь Слав'янське племено гірше, ніж другії племена; бо сам Господь сказав: «Кому дано більше, з того більше і зи-щиться». І попадали Слав'яни в неволю до чужих, Чехи і Полабці до Німців, Серби і Болгари до Греків і до Турок, Москаль до Татар. ...

72. І не любила Україна ні царя, ні пана, а скомпонувала собі козацтво, єсть то істеє брацтво, куди кожний пристаючи, був братом других -- чи був він гіреж того паном, чи невольником, аби христианини, і були козаки між собою всі рівні, і старшини вибирались на раді і повинні були слуговати всім по слову Христовому, і жадної помпи панської і титула не було між козаками. ...

76.1 день одо дня росло, умножалося козацтво, і незабаром були б на Вкраїні усі козаки, усі вільні і рівні, і не мала б Україна над собою ні царя, ні пана, опріч Бога єдиного, і дивлячись на Україну, так би зробилось і в Польщі, а там і у других слав'янських краях. ...

94.1 Слав'янщина хоч терпіла і терпить неволю, то не сама її сотворила, бо і цар, і панство не слав'янським духом сотворено, а німецьким, або татарським. І тепер в Росії хоч і є деспот цар, одначе він не Слав'янин, а Німець, тим і урядники його Німці; оттого і пани хоч єсть в Росії, та вони швидко перевертуються або в Німця, або в Француза, а істий Слав'янин не любить ні царя, ні пана, а любить і пам'ятає одного Бога Іисуса Христа, царя над небом і землею. Так воно було прежде, так і тепер зосталось.

95. Лежить в могилі Україна, але не вмерла.

96. Бо голос її, голос, що звав всю Слав'янщину на свободу і братство, розійшовся по світу слав'янському. І одізвався він, той голос України, в Польщі...

99. Але не пропаде Польща, бо її збудить Україна, котора не па-м'ятуєть зла і любить сестру свою, так як би нічого не було між ними.

100. І голос України одозвався в Московщині...

102. І панує деспот кат над трьома народами Слав'янськими, править через Німців, псує, калічить, нівичить добру натуру сла-в'янську і нічого не робить.

103. Бо голос України не затих.

І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх Слав'ян, і почують крик її, і встане Слав'янщина, і не позо-станеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сиятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа -- ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хорутан, ні у Сербів, ні у Болгар.

104. І Україна буде неподлеглою Річчю Посполитою в союзі Слав'янськім.

Тоді скажуть всі язики, показуючи рукою на те місто, де на карті буде намальована Україна: «От камень, него же не берегоша зиждущиї, той бисть во главу угла».

Георгій Андрузький

Очерки конституции республики (1850) Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. Історія української конституції. -С. 44-52.

ОБЩИНА

...В государстве штатов: 1) Украина с Черноморьем, Галицией и Крымом; 2) Польша с Познанью; Литвою и Жмудью; 3) Бессарабия с Молдавией и Валахией; 4) Остзея; 5) Сербия; 6) Болгария; 7) Дон.

Штат на области (10--2), область на округи (10--2), округ на общины (20--5), в общине от 2000 до 200 семейств.

В общине суть:

1) Управа: соединяет в себе власти судебные, распорядительные и исполнительные. По судебным же делам, кроме уголовных, и во всем относящиеся только к общине. Присуждает наказания: выговор, арест, штраф, отстранение от выборов, тюрьма (7--1 день). За неправую апелляцию получает штрафных от 10 до 100 руб. Ее члены: голова, 4---3 старшин, 10 депутатов от общины, священник и каждый местный житель, окончивший курс гимназии, 5--1 писцов.

Голова ... приводит в исполнение все распоряжения начальства, взимает подати для доставления по принадлежности, наблюдает за порядком, питейными и подобными заведениями, аттестует членов и жителей, подает им паспорты и свидетельства местные, блюдет за законностью совещаний и решений управы, приводит их в исполнение, подлежит полной ответственности за общину. Назначается от окружного правления местных жителей бывших или настоящих депутатов на неопределенный срок, должен окончить с успехом школу, не иметь менее 40 лет, быть женатым и не быть под судом. ...

Старшина есть помощник головы. Избирается головою и утверждается окружным правлением. ...

Законное число в присутствии голова и пять депутатов. Решается большинством. За несогласие -- жребием. Депутат и священник подают мнения, привилегированный участвует только в баллотировке, и говорят только по спросу. Голова с старшиной не участвуют в решениях. В делах личного действия головы, священник и каждый депутат могут только протестовать, если находят незаконным; за неправый протест депутат лишается депутатства, а священник подвергается духовному наказанию и выговором от окружного начальника.

Если управа действует неправо, голова под своей ответственностью не приводит в исполнение ее решений до рассмотрения окружным правлением. Если протест головы неправ, то он лишается места. Но если управа будет за него ходатайствовать и если чрез проступок головы вреда не произойдет, ограничивается выговором, штрафом, смотря по важности проступка.

За отсутствием головы его замещает старшина. Никто не может отлучиться из общины без требования начальства и дозволения управы, а член управы -- без дозволения управы, голова ж -- без позволения управы.

Заседания делятся на обыкновенные и чрезвычайные. Обыкновенные ежедневно утром либо вечером. Чрезвычайные -- во всякое время. ...

Чрезвычайные заседания могут лишать звания депутатского и назначать нового: но собрание и заседание подлежит только определению большинства 2/3 голосов всей управы или же по приказанию начальства.

2) Общинная касса составляется из определенного сбора, частью в общине или с общины лишь полагаемого, штрафов и добровольных пожертвований. И с нее-то и выдаются жалованья. Распоряжается ею управа. Голова только наблюдает за законностью ее распоряжений с ответственностью. ...

3) Магазин. Составляется так же. Управляется так же.

4) Богадельня. Смотрителем полагается священник, за что и получает по 50 руб. деньгами.

5) Школа. Смотрителем священник и по школе. ... Учителей полагается: арифметики, грамоты и письма 1, географии, истории и космографии 1, три мастера и две руководительницы.

Сироты -- мальчики и девочки -- воспитываются безденежно, прочие вносят плату годовую от 1 до 10 руб. серебром, смотря по состоянию, и таким же образом натурой. ...

6) Доктор. Если где священник не имеет свидетельства на лечение и ближе 3 верст доктор не живет и аптеки нет, то назначается доктор по желанию общины от Врачебного, областного комитета с назначением жалованья 100 руб. серебром и 100 натурой и квартирой из средств общины с пенсией на 30 лет. ...

7) Церковь. Содержится за счет общины.

ОКРУГ

1) Окружная палата. Судебные дела по округу: все неуголовные и все уголовные до года тюрьмы без утверждения и с утверждением по принадлежности. Их составляют округа -- 10 депутатов от округа, назначаемые три от окружной думы, три от окружного духовного совета и кончившие курсы университета. Собрание производится под председательством окружного, за болезнью и отсутствием вице-окружного. Решение большинством голосов, законное число 5 депутатов от округа, 1 от думы и 1 от совета. Всякое решение исполняется окружным по просмотрении стряпчим. Если стряпчий не согласен, то делает протест в областную палату и дело до порешения в области должно приостанавливаться. За несправедливость протеста наказывается, как и голова. Такой же род надзора стряпчий и везде имеет, где будет указано.

Качество депутатов, кроме показанных в общине, аттестат из гимназии. Качество окружного такое же. Он избирается областным правлением на неопределенный срок.

Депутатам же округа 2 года. Избирается по всеобщинным отобранием голосов чрез земский. Депутатами думы и совета срок по определению сих последних. ...

2) Окружное правление -- распорядительная часть по округу. Члены: окружной начальник, вице-окружной, 3 советника. ... Окружное правление распоряжается об исполнении предписаний начальства о содержании порядка и тишины в округе, назначении и смещении лиц, утверждении и оставлении общинных депутатов и прочем.

3) Земская полиция. По исполнительной части. Ее обязанность, действуя по данной инструкции, приводить в исполнение все требования правления, пропущенные стряпчим, и все, которые на основании закона не требуют пропуска.

Члены: исправник..., становые..., канцелярия -- на основании палаты. Исправника и становых назначает окружное правление, утверждает областное.

4) Совестный суд, где ведется тяжба, до поступления в палату решается словесно. .. .Суд состоит из судьи (депутат от палаты), депутаты от думы, 1--духовного совета. ...

5) Сиротско-опекунский совет имеет попечение за имением и интересами сирот.

6) Дума избирается от купцов, ремесленников и тому подобное и содержится их иждивением. Решает мировые тяжебные дела означенных лиц и всякие их сделки; последние наблюдают стряпчие. Члены избираются на год: думный голова, депутаты утверждаются областным правлением. Канцелярия. Отдает отчеты палате и областному правлению по роду дел ежемесячно. Приводит в исполнение в своем кругу предписания этих мест и высшего начальства.

7) Духовный совет для управления духовенством округа. Зависит от консистории.

8), 9) Касса. Магазин. Подобно таковым же управы, ими содержится округ. Стряпчий наблюдает.

10) Строительно-дорожный комитет состоит при окружном. Канцелярия, как в палате. Советники, как в правлении. Из них один под титлой старшего, председательствует в небытность окружного. Стряпчий наблюдает.

11) Блюстительный комитет состоит из стряпчего и трех помещиков. Стряпчий назначается областным блюстительным комитетом, утверждается президентом штата, а помощники утверждаются областным правлением. .. .Подлежит ведению областного блюстительного комитета.

12) Гимназия. Сверх теперешнего курса преподавания науки юридические, военные, сельские и обзор естественных. Подлежит делению университета.

13) Доктора. Область.

ГОСУДАРСТВО

1) Законодательное собрание, при нем цензурный комитет.

2) Государственный совет. Члены: президент республики, вице, министры, государственный прокурор, президент собрания и президенты штатных отделений его.

3) Министерство иностранное и народного просвещения.

4) Вутренних дел и юстиции -- 2,1 и национальных сил.

5) Военное и морское;

6) Финансов и промышленности -- 3, 6, 7.

7) Блюстительный комитет -- 8.

8) Государственный тюремный комитет -- 15.

9) Лица, занимающие важные посты, имеют при себе канцелярии.

10) Государственный магазин -- 5.

ОБЩИНА

1) Управа. Члены: голова, старшины, депутаты от общины, привилегированные, священник, писцы.

2) Богадельня. Члены почетные: священник, голова, староста церковный; управы смотритель, прислуга.

3) Школа. При ней библиотека. Члены почетные: голова управы и староста церковный, смотрителем -- священник, учителя, мастера, мастерицы, писцы, прислуга.

4) Магазин. Члены почетные: голова и старшины управы, священник, смотритель, прислуга.

5) Общинная касса. Члены почетные: голова и старшины управы, священник, церковный староста, кассир, писцы.

ОБЛАСТЬ

1) Областная палата.

2) Областное управление.

3) Областная полиция (см. земская полиция, но вместо исправника и заседателей -- полицеймейстер и советники, становых нет).

4) Магистрат (то же, что дума).

5) Консистория (см. духовный совет), вместо благочинного -- архиерей.

6) Областной магазин.

7) Областная касса. Совестного суда нет.

8) Опекунский совет.

9) Строительно-дорожное управление.

12) Блюстительный комитет.

13) Семинария.

14) Университет.

15) Мужской институт.

16) Женский институт.

17) Врачебный комитет.

18) Приют.

ОКРУГ

Окружная палата.

1) Дума (по судебной части). Окружной, депутаты от округа, привилегированные депутаты от думы, духовного совета, стряпчий (от правительства). Канцелярия.

2) Окружное правление (по распорядительной части). Члены: окружной, вице-окружной, канцелярия, стряпчий. Чиновники по особым поручениям.

3) Земская полиция (по исполнительной части). Члены: исправник, заседатели, становые, канцелярия, стряпчий.

4) Дума (по делам легким и всяким сделкам цехов и всяких промышленников). Думный голоба, депутаты думные, канцелярия. Стряпчий.

5) Духовный совет. Благочинный, депутаты от духовенства, канцелярия.

6) Окружной магазин: почетные члены: окружной, думный голова, благочинный, директор училищ, члены: директор, помощники, канцелярия, стряпчий.

7) Окружная касса. Члены почетные те же, что и в магазине. Члены: директор кассы, помощники, канцелярия, стряпчий.

8) Словесный суд. По делам тяжебным (для облегчения палате и думе). Судья из членов палаты, депутаты от думы, духовного совета, писарь, стряпчий. Почетными членами: все действительные члены палаты, думы и совета.

9) Сиротско-опекунский совет. Члены: окружной, вице-председатели, депутаты, депутаты от духовного совета, опекуны. Канцелярия. Стряпчий.

10) Строительно-дорожный комитет: окружной, канцелярия, стряпчий.

11) Казначейство -- окружной; штат, канцелярия, стряпчий.

12) Блюстительный комитет. Стряпчий, помощник, канцелярия.

13) Гимназия.

14) Мужское рабочее училище.

15) Женское рабочее училище.

ШТАТ

(см. области №)

1) Сенат-- №1,8.

2) Комитет внутренних дел -- 2, 3, 9.

3) Промышленный комитет -- 4.

4) Синод -- 5.

5) Штатный магазин -- 6.

6) Штатная касса -- 7.

7) Комитет финансов -- 10.

8) Блюстительный комитет-- 12 (вместо стряпчего прокурора).

9) Духовная академия -- 13.

10) Академия наук и художеств -- 14, 15.

11) Академия народного слова.

12) Высшее женское воспитательное заведение-- 16.

13) Медицинская академия -- 17.

14) Воспитательный дом -- 18.

15) Тюремный комитет.

16) Богоугодный дом.

Над всеми сими и всякими другими по целому штату высшее ведение имеет президент штата, имеющий вице-президентов и канцелярию. При нем состоит цензурный комитет. Прокурор имеет право протестовать против него.

Михайло Драгоманов

ПРОЕКТ ОСНОВАНИЙ УСТАВА УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА

«Вольный союз» -- «Вільна спілка» (1884) Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції. -С. 52-60.

ЧАСТЬ I. О ЦЕЛЯХ ОБЩЕСТВА

I. В землях, населенных украинским племенем, должно быть основано общество «Вільна Спілка» -- «Вольный Союз», которое поставит себе задачею работу для политического, экономического и культурного освобождения и развития украинского народа и живущих среди него иноплеменных колоний.

Примечание. Так как украинский народ живет в разных государствах: В России, в Австрии (в Галиции и Буковине) и в Венгрии (в восточных комитетах) при различных политических условиях (хотя и при значительно-сходных условиях социальных и культурных) ^т- то в каждой из этих политических областей приемы общественной деятельности должны быть различны. Поэтому в каждой из вышеупомянутых украинских областей должны быть образованы и особые политические общества -- скорее вполне самостоятельные, чем отделы одного и того же, -- которые впрочем, по самой силе вещей должны будут прийти в соглашение между собою относительно известной солидарности в действиях и взаимной помощи.

Настоящий проект, выработанный при участии украинцев российских, имеет в виду почти исключительно Украйну российскую же.

II. «Вольный Союз» должен стремиться к достижению своих целей в согласии с подобными ему обществами среди других народов, интересы которых соприкасаются с интересами украинского народа....

III. Важнейшей задачей «Вольного Союза» в России в настоящее и ближайшее время должна быть работа для преобразования этого государства на началах политической свободы, приблизительно на следующих основаниях:

1. Под словами -- политическая свобода должно разуметь: А) Права человека и гражданина:

а) Неприкосновенность тела для позорных наказаний и смертной казни.

б) Неприкосновенность личности и жилища для полиции без судебного постановления. ...

в) Неприкосновенность частным писем и телеграмм.

г) Свобода выбора места жительства и занятий.

д) Неприкосновенность национальности (языка) в частной и публичной жизни.

е) Свобода совести (веры и неверия) и всякого публичного богослужения и обрядов, не противных общественному стыду. ...

ж) Свобода речи, печати, театров и обучения.

з) Свобода сходок, прошений и заявлений внешними знаками (рисунками, знаменами, процессиями и др.) без нарушения внешнего порядка и безопасности в населенных местах.

и) Свобода товариществ и обществ.

і) Право ношения оружия и военных упражнений без нарушения внешнего порядка и безопасности в населенных местах.

к) Право гражданского и уголовного иска против должностных лиц и учреждений за незаконное нарушение интересов лица.

л) Право сопротивления незаконным действиям чиновников.

м) Равенство всех в гражданских правах и обязанностях. ...

Б) Самоуправление

а) Местное: общинное (сельское и городское); волостное; уездное. Областное Области, на которые должна быть разделена Российская империя, сообразно совокупности географических, экономических и этнографических Условий; могут быть предположены приблизительно следующие:

1. Северная: губернии Архангельская и Вологодская.

8. Киевская...

9. Одесская...

10. Харьковская: Мелитопольский и Бердянский уезды Таврической губ., юго-восточные уезды Полтавской губ., Харьковская губ., и южные, Слободско-украинские, уезды Курской и Воронежской.

19. Земли Казачьи../ Донская, Кубанская, Терская и Уральская/ должны оставаться, как особые области впредь до преобразования казачьей военной службы и всего строя этих земель на началах всесословности...

20. Области Среднеазиатские....

б) Государственное.

2. Самоуправление это должно представляться сходами, или же выбранными собраниями, пред которыми должны быть ответственны все должностные лица, кроме судей, положение которых должно быть определено особо.

Примечание. В основных своих чертах теперешнее судоустройство по уставам 20 ноября 1864 г. может быть признано удовлетворительным.

3. Все лица, достигшие 21-летнего возраста, должны пользоваться избирательным правом и правом быть избираемыми во всякие представительные собрания и должности общинные, волостные и уездные; для права же быть избранным в собрания и должности областные и государственные необходим 25-летний возраст.

Примечание I. Законы об избирательных сходах и округах должны быть составлены таким образом, чтобы выбранные могли представлять не только жителей всех местностей, но и, по возможности, всех родов занятий, а также не только большинства, но и меньшинства.

Примечание II. Избиратели должны иметь право составлять для своих выборных наказы.

4. В селах общественными делами должен заведовать сход и выбираемая им управа с выбранным сходом же старшиною.

5. В городах (и местечках), волостях, уездах и областях для заведования общественными делами должны быть учреждены думы, выбранные на основании особых, составленных без нарушения пункта 3-го, законов об избирательных сходах и округах, -- а также управы, выбранные думами. ...

7. Сельские сходы, а также городские, уездные и областные думы должны иметь право поручать своим управам вести гражданские и уголовные иски против всякого рода должностных лиц за незаконные их действия.

8. Указанные в §§ 4 и 5 учреждения общинные, волостные и уездные должны заведовать в своих округах делами местного общественного хозяйства (обществ, имущество, базары, ярмарки и т.п.), благоустройства (пути сообщения, публичные здания, почты и т.п.) и благосостояния (оздоровление, продовольствие, призрение, страхование, охрана скота от эпизоотии и т.п.) и общественным начальным и (по мере средств) средним обучением.

9. Областным думам и определенным от них управам и другим органам должно принадлежать: заведование делами местного общественного хозяйства, благоустройства и благосостоянии, которые превосходят средства одного уезда, принятие общих мер по области по всем делам общественного хозяйства, благоустройства и благосостояния: надзор за всею экономической деятельностью в области (земледелием, копями, лесами, промыслами, заводами, фабриками и др.) и принятие мер к сохранению природных богатств области и к правильному ими пользованию, а также к обеспечению и увеличению всеобщего богатства населения области: надзор (инспекция) за публичным обучением в области и заведование школами средними, содержимыми на областной счет, а также школами высшими, и учебными учреждениями (академиями и пр.).

10. Сельские сходы, а также волостные, городские, уездные и областные думы должны иметь право издавать по всем делам, входящим в круг их действий, обязательные постановления (не противные основным законам и общим интересам государственного союза) назначать для удовлетворения подлежащих их ведению общественных нужд налоги и входить в сношения и соглашения с другими подобными учреждениями в пределах государства относительно удовлетворения общих им нужд.

Примечание... II. Равным образом особыми установлениями должны быть определены и отношения к органам местного самоуправления представителей общегосударственного правительства (министров и областных наместников). Но для того, чтобы местное самоуправление было действительным, необходимо, чтоб представители государства могли приостанавливать только такие постановления и действия органов местного самоуправления, которые не согласны с основными законами и общими интересами государственного союза и чтоб возникшее таким образом столкновение разрешалось Сенатом (высшим судом) с ответственностью государственного чиновника за последствия произведенной им остановки. ...

13. Заведование делами, общими всему российскому государственному союзу и общегосударственное законодательство должно принадлежать двум думам:

А) Государственной Думе, гласные которой должны выбираться избирательными сходами по округам, которые должны быть определены особым на этот счет установлением на основании №3-го и

Б) Союзной Думе, гласные которой должны выбираться областными думами.

Примечание. Областные думы должны давать своим представителям в Союзной Думе наказы и иметь право во всякое время заменять этих представителей другими.

14. Обе общегосударственные думы на время перерыва своих собраний должны составлять из себя Наблюдательную Комиссию.

15. Министры, назначаемые Главою Государства, должны быть ответственны перед обеими думами и могут быть отдаваемы ими под суд.

16. Думе Союзной, как представительнице областей, кроме участия в общегосударственном законодательстве и управлении, должно принадлежать в частности заведование государственными иму-ществами, как общим всем областям государства запасом. ...

17. Все названные думы должны обязательно собираться в определенные сроки на очередные собрания. ...

18. Глава Государства может, с согласия Союзной Думы, распустить Государственную Думу, но в таком случае распускается и Союзная Дума, а в манифесте о том должен быть назначен и срок избрания новых членов этих дум; одновременно с изданием этого манифеста должны собираться областные думы, которые и должны заседать до собрания новых общегосударственных дум.

19. В случае незаконного захвата государственной власти с чьей бы то ни было стороны, должны собираться по собственному почину областные думы, которые и примут меры к восстановлению законного порядка. ...

20. Для суда над министрами за преступления по должности, а также над членами Государственной и Союзной Думы за государственную измену должен собираться Верховный Суд из членов уголовного департамента Сената и Союзной Думы.

21. Сенаторы должны назначаться пожизненно главою государства из кандидатов, предложенных ему Союзною Думою непременно из лиц, получивших высшее юридическое образование и бывших уже членами судебных палат, областных или общегосударственных дум.

22. Думы уездные и областные, а также Глава Государства, должны иметь право поднимать вопрос о несогласии постановлений Государственной и Союзной Думы с основными законами (уставом, конституцией) государства; вопросы эти должны разрешаться Сенатом в общем собрании его департаментов.

23. Никакие перемены в основных законах государства не должны быть производимы без предварительного согласия двух третей голосов Государственной и Союзной Дум и без утверждения Государственного Собора.

24. Государственный Собор должен составляться из членов соединенных Государственной и Союзной Думы, а также из нарочитых гласных, избранных областными собраниями в таком количестве, чтоб число членов Союзной Думы и этих нарочитых гласных было равно числу членов Думы Государственной.

25. Глава Государства должен быть обязан обнародовать законы, принятые общегосударственными собраниями, и постановления Сената, лишающие их силы, а также постановления Государственного Собора, наблюдать за исполнением законов и преследовать в законном порядке их нарушения.

Примечание. Глава Государства может быть наследственный Император, равно как и избранный на срок Председатель Всероссийского Государственного Союза. В первом случае за его действия должны быть ответственны министры, в порядке, указанном ⧧15и21,аво втором он ответственен сам в том же порядке.

IV. Из выше изложенных начал политического преобразования России должно считать особенно важными: 1) права человека и гражданина и 2) самоуправление местное; правление же всею Россией посредством центрального представительного собрания, без признания и обеспечения этих прав и местного самоуправления, должно считать так же мало охраняющим свободу вообще и интересы Украины в частности, как и теперешнее устройство Российской империи.

V. По осуществлении вышеизложенного или подобного плана политического преобразования России в целом, или в важнейших частях его, члены «Вольного Союза» должны взять на себя обязанность обратить свои усилия к облегчению угнетающих теперь жителей российской Украины общественных тягостей и к обеспечению каждому из них средств к жизни и развитию. Для этого члены «Вольного Союза» должны обязаться проводить, при помощи свободы и через органы самоуправления, всякие меры, направленные:

I. К уменьшению тяжестей военной повинности, впредь пока общие международные отношения дадут возможность заменить постоянную армию временно-собираемыми народными ополчениями....

8. К предоставлению, по возможности, каждому земледельцу участия в пользовании или во владении землею и лесом, -- посредством раздачи их из государственных имуществ, переселения на незанятые места, выкупа прикредит и пособии от общественных учреждений, покупки общественными учреждениями земель и лесов у частных лиц. ...

10. К поддержке и развитию громадского и товарищеского землевладения и арендования, и всякой другой товарищеской и артельной работах.

I1. К выкупу копей, вод, лесов, железных дорог и т.п. в собственность государства, областей, уездов, волостей или общин и к предоставлению их в пользование населению, возможно дешевое и с применением по возможности артельного способа добывания и обработки продуктов. ...

VI. Проведение вышеочерченных экономических мер составляет наименьшее из обязанностей, принимаемых на себя членами «Вольного Союза», по установлении в России начатков политической свободы; члены же, которые будут считать эти меры недостаточными, могут после этого установления без нарушения своего слова, удалиться из общества, для действования по своему усмотрению.

Заключение. После всего сказанного цели украинского общества «Вільна Спілка», в настоящее время могут быть сжато выражены в следующих словах:

I. Цели общегражданские:

а) Права человека и граждаша -- как необходимое условие личного достоинства и развития.

б) Самоуправление -- как основа для движения к социальной справедливости.

И. Цель частнонациональная:

Политическая свобода -- как средство для возвращения украинской нации в семью наций культурных.

Іван Франко

Програма Галицьких соціалістів (1881) Франко І. Я. Зібр. творів: В 50-ти т. - К., 1986. - Т. 45. - С 448-464.

...ІІ

Соціалізм прагне до ліквідації всякого панування над людьми, всякої влади людини над людиною.

Майбутній устрій, отже, буде базуватися наяк найширшім самоуправлінні общин, повітів і країв, складених з вільних людей і поєднаних між собою вільною федерацією, що ґрунтується на солідарності інтересів. ...Девізом найвищої історичної еволюції буде: солідарність і свобода.

Стосовно того погляду, на свободу, держава -- в теперішньому значенні слова -- залишитись не може. Держава, як узагалі всяке правління, що базується на гнобленні, не може мати місця в майбутньому суспільному ладі. її місце всюди заступить адміністрація суспільних витворів, вибрана всіма членами общини, повіту і т.д.

Релігія, яка нині служить також подекуди засобом визиску і тому задоволена такою опікою держави і правлячих класів -- приведена до властивого свого значення -- стане приватною справою. Зрештою, з поступом освіти місце догматичної релігії всюди займе позитивна наука і мистецтво.

Натомість виховання повинно бути справою народною. Прагнути до цього будуть однаково всі: община, повіт, край. ...Нинішню однобічну систему виховання повинно замінити виховання всебічне...

Супротивний всілякому утискові, соціалізм мусить засудити нинішнє обезболеная жінок; він вимагає для них рівних прав з чоловіками, рівної можливості навчання і якнайширшого поля для конкуренції з точки зору розумової і взагалі будь-якої праці на користь суспільства. ...

III

...Національна справа відносно самої основи соціалізму є справою другорядною, але з погляду практичної дії при нинішньому стані національного питання (у нас особливо) вимагає глибшого розгляду. Прагнучи до свободи і знищення усякого гніту, соціалісти не можуть бути байдужими щодо гніту національного. А там, де національне питання належним чином ще не розв'язане,.. . там вони мусять активно підтримувати відокремлення різних дрібних націй, -- чи то із-за своєї автономічної і федеративної позиції взагалі, чи то внаслідок того, що лише пристосування до місцевих національних елементів дасть їм можливість впливати на той елемент і вести його з собою до спільності і збратання народів, чого жодним пригніченням досягнути не можна. ...

VI

Заперечуємо в цілому нинішню державну владу, як установлену буржуазією і яка боронить виключно її інтереси. Однак можемо і повинні користуватися державними інституціями, оскільки це може допомогти здійсненню нашої програми.

До тієї мети ведуть дві дороги: одна -- покладатися на дію вроджених сил, що схильні до розпаду і будуть триматися засади: «чим гірше, тим краще», а отже, ігнорувати нинішній стан дійсності і чекати банкротств і занепаду, після яких приступлять до зведення нової будови; або також -- що майже те саме; -- дією чисто негативною підтримувати той занепад, не закладаючи одночасно підвалин під майбутню будівлю. Є інший, більш позитивний спосіб, який полягає в тому, що користується існуючим нині інститутом і тяжіє до розширення влади пролетаріату з метою поетапного приготування нової суспільної організації. Обидві дороги є революційні, бо заперечують нинішній лад, у той час як так звані реформісти визнають цей лад в основі добрим, який потребує тільки часткового поліпшення. Реформісти воюють паліативами, а ми прагнемо вказати на справжню причину зла, що міститься в самому суспільному устрої; хочемо усунути не окремі наслідки, але джерело, звідки воно витікає. Другу зі вказаних вище доріг, тобто старання передусім про здобуття влади для пролетаріату, вважаємо тому за ефективнішу, що є вона певніша: засуджуючи існуючий стан справ, ми приступаємо відразу до будування майбутньої споруди і можемо мати надію, що, доки впаде теперішня будова, грунт під майбутню вже буде приготовлений і фундамент закладений. ...

VII

Заперечуючи сучасну державу, тим більше мусимо заперечувати нинішнє панування загарбницьких урядів над народами польським і українським і прагнення репрезентантів чужих народів до гегемонії над ними. Немає-бо народів вищих і нижчих: усі є рівними і мають рівне право на вільний розвиток.

VIII

Показавши вище наш погляд на соціальне питання і остаточну мету наших прагнень, приступаємо до окреслення найближчих наших вимог, які разом утворюють програму безпосередньої нашої діяльності.

...Першим кроком до здобуття політичної влади є, як відомо, участь у законодавчій діяльності, бо на перший план ставимо повсюдне право вибору і виборності до парламентських органів, як центральних, так і провінційних, і общинних, з якнайповнішим дотриманням виборчої свободи, насамперед прямих виборів і таємного голосування.

Від того ж уряду мусимо далі домагатися свободи спілкування і зборів, свободи мови і друку -- якнайширшої, вільної від обмежень і застережень, розрахованих на шкоду народові. Усі ті свободи становлять стільки ж засобів до боротьби в руках пролетаріату.

Домагання покращень в організації промислу, фабричних законів, особливо закону, що забезпечує здоров'я і життя робітників; обмеження кількості робочих годин; захист жінок і дітей від визискування; врегулювання питання про учнівство, промислове судочинство и т.д. і передусім запровадження вільних робітничих спілок. Все це повинно входити до переліку наших тимчасових вимог, бо ж завдяки одержанню тих поступок не тільки поліпшиться побут робітників, -- наскільки це поки що можливо, -- але також зміцниться сила пролетаріату в боротьбі з буржуазією, оскільки зменшиться конкуренція між самими робітниками. ...

Нинішня система оподаткування кладе головну частину тягаря на пролетаріат через посередні податки. Будемо ж невпинно домагатися знищення посередніх податків і заміни їх прогресивним прибутковим податком. ...

Поза межами можливого Франко І. Я. Зібр. творів. - Т. 45. - С 285.

...Ідеал національної самостійності в усякім погляді, культурнім і політичнім, лежить для нас поки що, з нашої теперішньої перспективи, поза межами можливого. Нехай і так. Та не забуваєй-мо ж, що тисячні стежки, які ведуть до його осушення, лежать просто-таки під нашими ногами, і що тільки від нашої свідомості того ідеалу, від нашої згоди на нього буде залежати, чи ми підемо тими стежками в напрямі до нього, чи, може, звернемо на зовсім інші стежки. Виплоджений так званим матеріалістичним світоглядом фаталізм Тобто -- марксистське матеріалістичне розуміння історії, детермінізм., який твердив, що певні (соціальні, разом з тим і політичні) ідеали мусять бути осягнені самою «іманентною» силою розвою продукційних відносин, без огляду на те, чи ми схочемо задля сього кивнути пальцем, чи ні, належать сьогодні до категорії таких самих забобонів, як віра в відьми, в нечисте місце і феральні дії. Ми мусимо серцем почувати свій ідеал, мусимо розумом уяснювати собі його, мусимо вживати всіх сил і засобів, щоб наближуватись до нього, інакше він не буде існувати і ніякий містичний фаталізм не сотворить його там, а розвій матеріальних відносин перший потопче і роздавить нас, як сліпа машина.

Свобода і автономія Франко І. Я. Зібр. творів. - Т. 45. - С 439-447.

І

В останніх роках у всіх кругах громади йде жива суперечка про перебудову всього фомадського устрою для осягнення якнайкращого розвою всіх фомадянських сил. Різні люди висловлюють різні погляди відповідно до того, на якому становищі стоять і які інтереси та суспільні сили уважають найважнішими. Ось на днях читали ми в «Новом времени» голос д. Меншикова, який ... говорячи про будущій устрій Росії, ні з сього ні з того випалює таку бомбу: «Россия для русских! Нема більшої дурниці, як признавати в будущій думі якісь права іншим народностям, або признавати, прим., українців, якимось окремим народом. Не слід також допускати до думи всіх інородців: євреїв, поляків, башкирів, кавказців. Треба показати їм, що ми тут пани».... Кращі уми в Росії, йдучи за такими ж умами Західної Європи, давно вже вказали інший шлях для справді тривкого і плодючого розвою. Сей шлях основується на першому принципі всякого громадського життя -- пошані до чоловіка, до його кровних інтересів, до його природних, невідчужених прав, таких як свобода слова й організації, як нетиканість домашнього огнища без суду, як свобода заробітку та переселення і т.д. Се елементарні основи для всякого хоч трохи успішного життя громадського і державного, і, власне, запевнення і укріплення тих основ не бачимо досі в Росії. Від того браку терпить і пропадає так само великоруське плем'я, як і всякі інородці, і поки стан сеї елементарної необезпеченості триває в Росії, поти всякі такі балакання, що «ми тут пани» і «Россия для русских», виходять на жалку самохвальбу того хазяїна, що, сховавшися під столом перед грізною коцюбою своєї господині, відтам пискливим голосом озивається: я пан дому! ...

II

З питанням про надання всім росіянам (не лише «русским») повної горожанської свободи (до таких гарантій належать: перенесення управи краю і законодавства на виборну народну репрезентацію, одвічальність міністрів перед тою репрезентацією і контроль державних фінансів з боку тої ж репрезентації) в'яжеться тісно питання автономії країв і народностей, питання, що мусить бути розв'язане не лише в інтересі поодиноких народів і країв, але і в інтересі цілої держави. Російські письменники та політики дуже часто, коли зайде мова.за автономію різних окраїн, відкидають усяку думку про неї головно тому, мовляв, усяка така автономія ослабить цілість держави. Так як коли б для збереження цілості людського тіла доконче було треба, щоб у нього були зв'язані руки й ноги, закриті очі та заткані вуха. Вони не хочуть розуміти того, що, обезсиливши поодинокі часті держави, вони обезсилять тим самим і цілість. Щоб держати окраїни в німім і глухім послусі, на се треба повертати чимраз більше урядових сил і грошей, які без того можна б повертати на спільну користь усієї людності. Розріст державної адміністративної машини, зовсім непродуктивної, а зате ненажерної, потягає за собою чимраз більші кошти і не осягає своєї цілі, бо, як ми бачили в останніх роках російської історії, такий розріст доводить на кінці до повного безладдя, до самоволі навіть найдрібніших чиновників, до повного упадку почуття права серед людності, доводить самих чиновників до крадіжок, до хабарництва, а мирну людність до розрухів і актів самоволі як пімсти за ту самоволю, яку ій доводиться терпіти. .. .Надання такої автономії різним окремим частинам великої держави, отже, не лише інородцям, але й «коренным русским» у різних частинах широкої держави, то не лиш уступка, добродійство держави для людності. Ні, се держава мусить робити в своїм власнім інтересі-. .. .Російська держава занадто велика, щоб один центральний уряд міг лише дбати про безпечність і законність у всіх частинах і країнах, але тим менше він може дбати в кожній частині про тисячні місцеві інтереси, дрібні з погляду державного, але дуже важні для загалу місцевої людності. Дороги і шляхи, мости і греблі, недороди і місцеві випадки, пошесті й хороби, школи і лікарні -- все се такі речі, що інакше залагоджуються в кожній губернії і вимагають окремого проводу й опіки не так уряду, як радше власних місцевих людей, зорганізованих для сього діла. Така автономія ніяким робом не може бути шкідлива для цілості держави, навпаки, вона корисна для неї, бо дбає за зріст добробуту і заспокоєння народних потреб у кожнім куточку держави відповідно до місцевих обставин. Вона пожиточна для держави й тим, що полегшує ій адміністрацію, беручи на себе ті її часті, яких ведення було б для державних урядів занадто коштовне. Без такої автономії жодна держава не може остоятися, і ті, що радять Росії обходитися без неї, очевидно, самі не тямлять, що говорять.

III

Свобода й автономія мусять нерозривно в'язатися з собою, а властиво автономія мусить опиратися вповні на основах горо-жанської свободи. ...

.. .Покликом нашим у сю пору не може бути ані автономія sans phrase (без розмов (франц.) -- Уклад.), ані федералізм sans phrase, але все і всюди: повна політична воля і рівність кожної людської єдиниці, забезпечення її людських прав, а вже на тій основі автономія національності.

УКРАЇНА І РОСІЯ (друга пол. XIX -- поч. XX ст.)

Борис Чичерін

О народном представительстве (1866) Чичерин Б. О народном представительстве. - М., 1899. - 810 с.

Книга первая

СУЩЕСТВО И СВОЙСТВА НАРОДНОГО ПРЕДСТАВИТЕЛЬСТВА