Управління якістю обслуговування в підприєствах ресторанного господарства

Режим роботи підприємства розрізняється в літній і зимовий періоди. Влітку кафе працює з 11-00 годи до останнього відвідувача, взимку - з 11-00 до 24-00 годин. Потенційними споживачами послуг кафе є молодь і ділові люди у віці 30 - 45 років.

Визначити частку ринку, яку кафе займає в системі ресторанних послуг, складно і, на наш погляд, недоцільно.

Причинами конкурентної боротьби є рівень цін, якість продукції і якість обслуговування.

Показники конкуренції, як-то: перспективи розвитку, рівень цін та обслуговування, якість продукції, ефективність реклами та дизайн залу приблизно однакові та й методика їх розрахунку носить суб'єктивний характер.

Разом з тим, керівництвом кафе проводяться дослідження (анкетування) на предмет оцінки споживачами послуг і співробітниками якості обслуговування.

Результати цих досліджень свідчать про необхідність підвищення якості обслуговування, про постановку проблеми якості послуг у центр уваги як чинника, який найбільше впливає на ефективність роботи, зростання прибутку, розширення сегмента ринку, використовуючи концепцію масового маркетингу, що передбачає зниження цін на продукцію і послуги громадського харчування.

3.4 Проектування стратегічних цілей як напрям підвищення якості та ефективності підприємницької діяльності

Досягнення визначених стратегічних цілей та тактичних завдань дозволяє забезпечити високоефективну виробничо-господарську діяльність, що підтверджує конкурентоспроможність організації.

Стратегічні цілі, під якими розуміють якісні та кількісні характеристики функціонування підприємства, на досягнення яких воно орієнтує свою діяльність, мають ряд функціональних особливостей, а саме:

- цілі - це суб'єктивне відображення об'єктивної суті підприємства, його функцій в суспільній системі. Вони визначають його зв'язок із зовнішнім середовищем, склад його компонентів і характер відносин між ними;

- цілі - це мотиви і стимули для кожної групи елементів, які складають підприємство як систему.

Організаційні, економічні, технічні та інші цілі не абстрактні, вони також відображають окремі інтереси, які співпадають з інтересами одних груп і конфліктують з інтересами інших;

- цілі - це основа побудови критеріїв оцінки діяльності підприємства, виникнення проблем і прийняття рішень, формування організаційних структур та процесів.

Управління характеристиками послуг та їхнім наданням, що лежить в основі реалізації стратегічних цілей, може бути досягнутим лише за рахунок управління процесом надання послуги.

Споживач перебуває в центрі впливових аспектів, що вимагає взаємодію з ним.

На рисунку 3.5 показано, що задоволення потреб може бути досягнуто лише за наявністю гармонії між відповідальністю керівництва, персоналом, матеріальними ресурсами та структурою управління якістю, яка б давала змогу на всіх етапах надання послуги здійснювати ефективне управління якістю послуг і можливістю її оцінювати.

Рисунок 3.5 - Основні аспекти якості послуг

При формуванні стратегічних цілей розглядається два основних підходи: одноцільовий та багатоцільовий. Одноцільовий підхід характеризується визначенням однієї основної цілі, якою є максимізація його прибутку.

Системний багатоцільовий підхід дозволяє орієнтувати підприємство на удосконалення різноманітних сторін та характеристик діяльності, розробляти та проводити в життя декілька стратегій його розвитку.

В конкретному виді максимізація прибутку як ціль підприємства рідко окреслюється в стратегічних планах. Вона задається опосередковано через цілі, які нею визначаються, і завдання, які необхідно вирішити.

Винесення на перший план інших цільових функцій в процесі обґрунтування та реалізації стратегії, в кінцевому підсумку, спрямоване на підвищення прибутку.

В ТОВ «Мюнхен» управлінська діяльність спрямована на системний підхід. Для цього розробляється стратегія фірми - система заходів, яка розрахована на перспективу і забезпечує досягнення конкретних намічених цілей.

Сутність розробки і реалізації стратегії полягає в тому, щоб вибрати з альтернатив потрібний напрямок розвитку і направити господарську діяльність по обраному шляху. Система стратегічного управління, що одержала розвиток на сучасному етапі, передбачає:

- забезпечення ресурсами підприємства під реалізацію стратегічних цілей;

- створення центрів управління кожною стратегічною метою;

- оцінку і стимулювання виробничих підрозділів і їхніх керівників по ступеню досягнення стратегічних цілей.

Звичайно, розробка стратегії здійснюється на вищому рівні управління і заснована на рішенні наступних задач:

- розробка стратегічних цілей фірми;

- оцінка її можливостей і ресурсів;

- аналіз тенденцій в області маркетингової діяльності;

- оцінка альтернативних шляхів діяльності;

- визначення стратегії на перспективу;

- підготовка детальних оперативних планів, програм і бюджетів;

- оцінка діяльності фірми на основі визначених критеріїв з урахуванням намічених цілей і планів.

Крім того, в процесі розробки стратегії проводяться:

- оцінка потенціалу фірми, її можливостей і ресурсів для досягнення загальних цілей;

- аналіз внутрішніх факторів, що забезпечують ріст і зміцнення позицій фірми: комерційних, технологічних, соціальних; аналіз зовнішніх факторів, що вимагають вживання заходів, спрямованих на пристосування до умов, що змінилися, і до виниклих ситуацій;

- прийняття рішень, взятих за основу при розробці довгострокових планів функціонування і розвитку фірми.

Стратегічне управління ґрунтується на стратегічних цілях, а саме, не на нинішній, а на майбутній структурі господарської діяльності, не на наявному, а на майбутньому торговому, виробничому, збутовому потенціалі фірми, під який цільовим напрямком виділяються ресурси.

При стратегічному управлінні фірма визначає свої ключові позиції на перспективу в залежності від пріоритетності цілей.

Вищим керівництвом фірми формується загальна стратегія, розподіляється відповідальність між виконавцями, координується проведення заходів щодо реалізації стратегічних задач.

Оперативні підрозділи виконують директиви вищого керівництва і самі формують для себе стратегію і оперативні плани. Таким чином, довгострокові стратегічні концепції розробляються на вищому рівні підприємства, а середньострокові і поточні - оперативними підрозділами.

Джерелом стратегічних ідей служить вищий рівень управління, оскільки саме там зосереджується інформація, а також центральні служби і керівники виробничих відділень. Виявлення стратегічних проблем і вироблення стратегічних ідей на ранніх стадіях довгострокового планування здійснюються «зверху вниз», тобто вищою ланкою управління і плановим апаратом у взаємодії.

В сучасних умовах змінився підхід до розробки стратегії фірми. Якщо раніш вважалося, що стратегія, яка дає фірмі перевагу в конкурентній боротьбі, повинна бути відома лише вузькому колу керівників і не повинна віддаватися гласності, то зараз віддається перевага відкрито сформульованій стратегії. Вважається, що стратегія повинна бути не тільки справою керуючих, але і справою її безпосередніх виконавців, особливо працівників, зайнятих в галузі постачання, закупівель, збуту, які беруть участь як у розробці стратегії, так і в її реалізації.

На процес стратегічного планування впливають зовнішні і внутрішні фактори, вплив яких необхідно враховувати при реалізації стратегічних планів.

В процесі реформ в соціальному, політичному і економічному житті виникає безліч складних проблем. Одна з них - як передбачати небезпеки і як виробити господарську політику і стратегію подолання негативних наслідків га ін. Дії організацій не можуть зводитися до простого реагування на зміни, що відбуваються. Все ширше визнається необхідність свідомого управління змінами на основі науково обґрунтованої процедури їхнього передбачення, регулювання, пристосування до цілей організації, до зовнішніх умов, що змінюються.

Безліч цілей викликає необхідність їх класифікації за визначеними ознаками [23]:

- залежно від змісту та направленості цілей: економічні, соціальні, власні;

- залежно від функціональної сфери реалізації: маркетингові, фінансово-економічні, інвестиційні, інноваційні, організаційні;

- залежно від ступеня досягнення цілей: необхідні та бажані;

- залежно від часового фактору: поточні та перспективні;

- за відношенням до головної цілі: проміжні та кінцеві;

- залежно від характеру оцінки: кількісні та якісні;

- залежно від ступеня впливу зовнішніх факторів: обумовлені змінами та пов'язані зі змінами та інші.

Процес визначення цілей включає вибір альтернативних цілей, їх узгодження з ресурсами, поточний контроль, коригування в процесі реалізації. Формування стратегії розвитку підприємства є складним процесом, який потребує високої кваліфікації та обізнаності виконавців.

Цей процес дозволяє визначити напрямок поведінки підприємства на ринку з врахуванням:

- умов зовнішнього середовища та вірогідного характеру їх зміни;

- оцінки конкурентоспроможності та стратегічних конкурентних переваг підприємства;

- визначення ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей та забезпечення їх найбільш ефективного використання.

В магістерській роботі розглядається одна з функціональних сфер - фінансова стратегія, як генеральний план дій по забезпеченню підприємства грошовими коштами. Особливу увагу фінансова стратегія приділяє визначенню доходів, мобілізації внутрішніх ресурсів, використанню прибутку, визначенню потреби в обігових коштах, раціональному використанню капіталу підприємства.

Однією з основних частин фінансової стратегії є розробка внутрішніх нормативів, за допомогою яких визначається спрямованість прибутку. За підрахунками керівництва накреслені пропозиції щодо формування внутрішньої фінансової стратегії, основні з яких наступні:

- спрямувати зусилля на підняття рентабельності власного капіталу (як мінімум на 15%);

- при капіталізації більшої частини прибутку необхідно його частку - (10%) направляти на вирішення соціальної програми;

- за згодою засновників протягом 2-3 років на дивіденди спрямовувати 30% чистого прибутку. Останню масу чистого прибутку інвестувати в розширення та укріплення матеріально-технічної бази підприємства;

- зменшити величину кредиторської заборгованості (на 20-25 тис. грн. від її суми на кінець першого півріччя 2010 р.);

- кредитні кошти та короткострокові кредити спрямовувати на придбання обігових засобів та інше.

Оцінка структури розподілу чистого прибутку, наприклад, у 2009 р. показала, що найбільшу його частку (біля 72%) було сплачено власникам.

На поповнення статутного капіталу спрямовано 23%; відрахування до резервного капіталу становило 1,5%. Частина чистого прибутку (приблизно 3,5%) залишилася нерозподілена, сума якого наведена у балансі.

Надання послуги - складний процес, який включає:

- технічні умови на послугу (зміст послуги;

- технічні умови на надання послуги (засоби і методи надання);

- технічні умови на управління якістю (методи оцінювання характеристик послуг та управління ними).

Всі ці три напрями взаємопов'язані і в ході всього процесу проектування взаємно узгоджені. Керівництво має розподілити обов'язки з проектування послуги, обов'язками щодо забезпечення якості послуги.

Під час проектування процесів надання послуг необхідно зручно розподіляти процеси на окремі робочі етапи зі складанням методик, що описують їхню реалізацію на кожному такому етапі роботи.

В громадському харчуванні на якість та ефективність виробництва впливає закуплена продукція і послуги, що надаються іншими підприємствами, які можуть бути вирішальними, впливовими чинниками якості, вартості, ефективності, безпеки послуг. А тому підприємства повинні встановити робочі стосунки з постачальниками і налагодити з ними зворотній зв'язок. Це дозволить дотримуватися дій (програми) постійного підвищення якості і оперативно вирішувати всі питання.

Проектування послуг безпосередньо пов'язане з конкретним розподілом обов'язків між персоналом, який задіяний у процесі надання послуг.

Отже, ці заходи в сукупності будуть сприяти удосконаленню процесу надання послуг в закладах ресторанного господарства, що буде надавати можливість розширенню сегмента ринку цих послуг, зростанню обсягів товарообігу, збільшенню суми прибутку.

Висновки

З метою популяризації ідей якості і підняття іміджу української продукції і вітчизняних товаровиробників велике значення має щорічний Український національний конкурс з якості, який вже сьогодні завоював вагомий авторитет і має визнання в Європі. Доцільно сприяти проведенню та підвищенню професійного рівня конкурсів на регіональні і галузеві нагороди з якості, премії громадських організацій, а також конкурсів кращих товарів, тощо.

Управління характеристиками послуг та їхнім наданням може бути досягнутим лише за рахунок управління процесом надання послуги. Тому важливу роль у досягненні та підтриманні необхідного рівня якості послуг відіграють вимірювання параметрів процесу і управління ними. Чим повнішим може бути описаний процес, тим більшою є можливість застосування структурованих і упорядкованих принципів системи якості.

Реалізація принципів, цілей удосконалення якості товарів та послуг буде сприяти адаптації до норм і положень Світової організації торгівлі. На ці процеси СОТ надало нашій країні п'ять років перехідного періоду.

Лібералізація торгівлі після вступу України до СОТ, імовірно, підсилюватиме конкурентний тиск на вітчизняних виробників товарів та постачальників послуг. Це змусить вітчизняних виробників удосконалювати вимоги якості та безпеки продукції, що необхідно для підвищення її конкурентоспроможності на вітчизняному та міжнародних ринках. Зокрема, в українських компаній з'явиться більше стимулів впроваджувати міжнародні стандарти якості ISO.

В подальшому в підприємстві необхідно розширювати обсяги використання обчислювальної техніки. Ця необхідність обумовлена наступними основними причинами, які треба враховувати:

- великий асортимент товарів затрудняє визначення особливостей купівельного попиту і його прогнозування. Товарообіг, отже і доход кафе залежить від ступеня задоволеності фактичного попиту. Вивчення попиту по визначених товарних групах у цілому не дає достатньої інформації для проведення досліджень, оскільки всі внутрішньо групові зрушення сховані в межах товарних груп. Комп'ютерна техніка може забезпечити облік реалізації в асортименті або по видах продукції, що дозволить проводити повномасштабні дослідження з товарними групами і на підставі результатів таких досліджень розробляти відповідну політику підприємства, що дасть можливість керувати господарською діяльністю відповідно до попиту, що змінюється;

- економічний аналіз результатів роботи підприємства зв'язаний із трудомісткими розрахунками. Застосування персональних комп'ютерів дозволяє не тільки автоматизувати ці розрахунки, але і підвищити їхню якість за рахунок застосування економіко-математичних методів і моделей;

- високий ступінь швидкості пошуку і обробки даних дозволяє не тільки звільнити від технічної, повторюваної роботи управлінський персонал, але і підвищити оперативність і обґрунтованість управлінських рішень;

- при оцінці сильних та слабких сторін підприємства;

- при розробці альтернатив розвитку підприємства та інші.

Таким чином, використання сучасних інформаційних технологій дозволяє підвищити ефективність управлінської праці, якості продукції, послуг і всього підприємства в цілому. Інформаційні системи на підприємстві дозволяють оперативно отримувати необхідну інформацію і ефективно використовувати її при рішенні всіх запланованих господарських завдань.

В підприємствах ресторанного господарства на якість та ефективність виробництва впливає закуплена продукція і послуги, що надаються іншими підприємствами, які можуть бути вирішальними, впливовими чинниками якості, вартості, ефективності, безпеки послуг. А тому підприємства повинні встановити робочі стосунки з постачальниками і налагодити з ними зворотній зв'язок. Це дозволить дотримуватися дій (програми) постійного підвищення якості і оперативно вирішувати всі питання.

Проектування послуг безпосередньо пов'язане з конкретним розподілом обов'язків між персоналом, який задіяний у процесі надання послуг.

Ці заходи в сукупності будуть сприяти удосконаленню процесу надання послуг в закладах ресторанного господарства, що буде сприяти розширенню сегмента ринку цих послуг, зростанню обсягів товарообігу, збільшенню суми прибутку.

В результаті проведеного аналізу були виявлені проблеми в управлінні якістю послуг. Для забезпечення якості необхідна наявність ресурсів, серед яких - персонал, від якості якого у визначній мірі залежить якість обслуговування, що спонукає керівництво закладу удосконалювати методи матеріального та нематеріального стимулювання.

Маркетингова діяльність в ТОВ «Мюнхен» спрямована на своєчасне розпізнавання потреб і вимог ринку за умов мінливості послуг та комплексного підходу до їх оцінки.

В ТОВ «Мюнхен» управлінсько-підприємницька діяльність спрямована на реалізацію системи заходів, які розраховані на перспективу і забезпечують досягнення стратегічних цілей.

Таким чином використання сучасних інформаційних технологій підвищує ефективність управлінської праці, якості продукції та послуг і всього підприємства в цілому. Інформаційні системи на підприємстві дозволяють оперативно отримувати необхідну інформацію і ефективно використовувати її при рішенні всіх запланованих господарських завдань.

Список джерел інформації

Закон України «Про власність» №697-ХІІ від 7 лютого 1991 року / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1991. - №20. - ст. 249.

Закон України «Про господарські товариства» №1577-XII від 19 серпня 1991 року / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1991. - №49. - ст. 682.

Закон України «Про підприємства в Україні» №887-ХІІ від 27 березня 1991 року / Верховна Рада України // Відомості ВР України. - 1991. - №24. - ст. 272.

Закон України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 2 травня 1991 року / Верховна Рада України // Відомості ВР України. - 1991. - №30. - ст. 379.

Декрет Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію» №46-93 від 10 травня 1993 року / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1993. - №27. - ст. 289.

Басовский Л.Е. Управление качеством: Учебник / Л.Е. Басовский, В.Б. Протасьев. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 212 с.

Бичківський Р.В. Управління якістю: навч. посіб. / Роман Володимирович Бичківський. - Львів: Державний університет «Львів політехніка», 2000. - 327 с.

Бланк И.А. Торговый менеджмент: Учебный курс / Игорь Александрович Бланк. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. - 455 с.

Бортников О.К. Компьютер для руководителя / Олег Константинович Бортников. - М.: Приор, 1998. - 384 с.

Бураковський І. Вступ до Світової організації торгівлі: нові можливості для України / Ігор Бураковський. - К.: Вид-во «Нора-прінт», 2007. - 94 с.

Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник / Олег Самуилович Виханский. - М.: Изд-во МГУ, 1995. - 252 с.

Власова Н.О. Прибуток та рентабельність підприємств громадського харчування: Учбовий посібник / Н.О. Власова, Т.Б. Кушнир. - Харків: Харківська державна академія технології та організації харчування, 1998. - 40 с.

Заклади ресторанного господарства: ДСТУ 4281:2004. - (Чинний від 2004-07-01). - К.: Держстандарт України, 2004. - 12 с.

Управління якістю та елементи системи якості. Частина 2. Настанови щодо послуг: ДСТУ 180 9004-2-96. - (Чинний від 1997-07-01). - К.: Держстандарт України, 1997. - 18 с. - (Національний стандарт України)

Економіка підприємства: Навч. посіб. / (Пашнюк Л.О., Сагайдак Ю.А., Харченко Т.Б. та ін.); за ред. А.В. Шегди. - К.: Знання, 2005. - 431 с.

Інноваційна стратегія українських реформ / (Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П.). - К.: Знання України, 2002. - 336 с.

Ильина О.П. Информационные технологии бухгалтерского учета / Ольга Павловна Ильина. - СПб.: Питер, 2001. - 688 с.

Исикава К. Японские методы управления качеством продукции. / Каору Исикава. - М.: Экономика, 1988. - 220 с.

Кабушкин Н.И. Менеджмент гостиниц и ресторанов. Учебное пособие / Н.И. Кабушкин, Г.А. Бондаренко - Минск: Новое знание, 2000. -

216 с.

Карсекін В.І. Менеджмент у підприємствах торгівлі та громадського харчування: Підручник / В.І. Карсекін, М.А. Манов - К.: Вища школа, 1994. - 167 с.

Кривенко Л.В. Качество труда: факторы роста. / Лариса Владимировна Кривенко. - X.: Основа, 1990. - 120 с.

Кравченко Л.И. Анализ хозяйственной деятельности предприятий торговли и общественного питання. Учебник для вузов / Леонид Иванович Кравченко. - Минск: Высшая школа, 1996. - 526 с.

Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства. Підручник для вузів / Мазаракі А.А., Ушакова Н.М., Лігоненко Л.О. - К.: «Хрещатик», 1999. - 800 с.

Менеджмент організації / (Акбердін Р.З., Гунін В.Н., Соломатін Н.А. та ін.); за ред. З.П. Румянцевої. - М.: ІНФРА, 1995. - 432 с.

Мескон М.Х. Основы менеджмента / Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. - М.: Дело, 1997. - 704 с.

Мельник Н.П. Критерії оцінки якості послуг, що надаються підприємствами готельного господарства / Н.П. Мельник, О.П. Мельник // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми якості у громадському харчуванні, готельному господарстві і туризмі». - К.: Видавництво КНТЕУ, 1998. - С. 211 - 213.

Методические указания по определению уровня качества обслуживания на предприятиях общественного питання: Справочник руководителя предприятия общественного питання / (авт. - уклад. Ф.арченко В.Д.). - М.: Экономика, 1986. - 463 с.

Момот О.І. Менеджмент якості та елементи системи якості: Навч. посібник / Олександр Іванович Момот. - К.: Центр учбової літератури, 2008. -368 с.

Наказ МЗЕЗторгу України від 24.07.2002 р. №219 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування.

Наказ Мінекономіки від 03.01.2003 р. №2 «Рекомендовані норми технічного оснащення закладів громадського харчування».

Окрепилов В.В. Управление качеством: Учебник для вузов. / Владимир Валентинович Окрепилов. - М.: ОАО «Изд-во «Экономика», 1998. -

639 с.

Организация коммерческой деятельности. Справочное пособие / (Гурская С.П., Пигунова О.В. и др.); под общей ред. С.М. Виноградова. - Мн.: Высш. Школа, 2000. - 464 с.

Осовська Г.В. Стратегічний менеджмент: Навч. посібник / Осовська Г.В., Фіщук О.Л., Жалінська І.В. - К.: Кондор, 2003. - 196 с.

Песоцкая Е.В. Маркетинг услуг / Елена Владимировна Песоцкая. - СПб.: Издательство «Питер», 2000. - 160 с.

П'ятницька Г.Т. Менеджмент громадського харчування: Підручн. для вузів / Г.Т. П'ятницька, Н.О. П'ятницька. - К.: Київ. нац. торг. - екон. ун-т, 2001. - 655 с.

Правила обов'язкової сертифікації послуг харчування. Затверджено наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27.01.1999 р. №37 // Туризм в Україні: Збірник нормативно -

правових актів у п'яти томах. Т. 4. - Ужгород: ІВА, 2000. - С. 224-249.

Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий / Галина ВалерьевнаСавицкая. - М.: Финансы, 1997. - 388 с.

Теория и практика управлення. Журнал №4 за ноябрь 2003 г. - К.: -

64 с.

Управление качеством / (Ильенкова Н.Д., Мхиьтарян В.С, Мудин С.Ю. и др.) под ред. С.Д. Ильенковой - М.: ЮНИТИ, 1998. - 198 с.

Фатхутдинов Р.А. Производственный менеджмент: Учебник для вузов / Раис Ахметов Фатхутдинов - М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1997. -

491 с.

Чернега О.Б. Эволюция и проблемы менеджмента качества в Украине / Ольга Борисовна Чернега - Донецк, ИЗП НАН Украины, 1999. - 96 с.

Шаповал М.І. Менеджмент якості: Підручник / Микола Іванович Шаповал. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. - 475 с.

Шегда А.В. Основы менеджмента. Учебное пособие / Анатолий Васильевич Шегда - К.: Товариство «Знання», КОО, 1998. - 512 с.

Шелегеда Б.Г. Управление предприятиями общественного питання / Б.Г. Шелегеда, А.И. Севостьянова. - М.: Экономика, 1986. - 175 с.

Щадрин А.Д. Качество и рынок - некоторые проблемы / А.Д. Щадрин // Стандарты и качество. - 1998, №1. - С. 73-77.

Закон України «Про охорону праці» №229-IV від 21 листопада 2002 року / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2003. - №2. - ст. 10.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» №1268-XII від 26 червня 1991 року / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1991. - №41. - ст. 546.

Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин: ДНАОП 0.00-1.31-99. - (Чинний 1999-06-17). - К., 1999.

Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень: ДСН 3.3.6.042 - 99. - (Чинний 1999-12-01). - К., 1999.

Государственные санитарные правила и нормы работы с визуальными дисплейними терміналами электронно вычислительных машин: ДСанПин 3.3.2 - 007 - 98. - (Чинний 1998-12-10). - К., 1998.

Державнi будiвельнi норми. Iнженерне обладнання будинкiв i споруд. Природне і штучне освітлення: ДБН В.2.5 - 28 - 2006. - (Чинний 2006-05-15). - К.: Мiнбуд України 2006.-80 с.

Правила устрою електроустановок. ПУЭ. - М.: Стройиздат, 1987.

Нормативний акт пожежної безпеки. Норми визначення категорій приміщень, будинків і зовнішніх установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою: НАПБ Б.03.002 - 2007. - Затвердж. Наказом МНС від 03.12.2007, №833.

Шум. Общие требования безопасности: ГОСТ 12.1.003 - 83. ССБТ. - Введ. 01.07.83.

Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах: ДСанПіН 5.5.6.009 - 98. - (Чинний 1998-12-30). - К., 1998.

Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу: ГН 3.3.5 - 8.6.6.1 - 2002. - К., 2002.

Размещено на Allbest.ru