Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів

251

Рис. 2.7. Самостійна робота студентки експериментальної групи Ольги Т.

Прийом “мистецькі розвідки” передбачає дослідження студентами провідних тем творчості окремих митців. Прийом використовувався в змісті методик художньо зорієнтованих дисциплін. Наприклад, на практичному занятті “Жанрова-видова класифікація творів образотворчого мистецтва” (методика образотворчого мистецтва”) студентам був запропонований “вернісаж” репродукцій творів художниці Тетяни Яблонської. Майбутнім педагогам необхідно було на основі самостійного аналізу заповнити таблицю ( рис. 2.8).

251

Рис. 2.8. Самостійна робота студентки експериментальної групи Ольги О.

Прийом “розв'язання творчо-біографічних вузликів” націлює майбутніх педагогів на встановлення зв'язків у спільних поглядах, творчих пріоритетах, життєвих шляхах та ін. діячів культури й мистецтва. У процесі виконання прийому в студентів формуються комплексні інтегративні знання, утворюється система асоціацій, розширюється методичний фонд творів мистецтва для формування естетичного досвіду молодших школярів, збагачується акумулятивний компонент власного естетичного досвід та ін. Означений прийом використовувався в змісті методик початкового навчання.

Так, творчо-біографічні вузлики О. Герда, В. Зуєва, О. Половинкіна та ін. майбутні фахівці досліджували в контексті “Методики природознавства”, Б. Асаф'єва, Д. Кабалевського, М. Леонтовича, К. Стеценка та ін. в контексті “Методики музичного виховання” тощо. На рис. 2.9 наведено фрагмент студентського інтегративного дослідження “Творчо-біографічний вузлик К. Сен-Санса”, виконаного в контексті навчального курсу “Музичне виховання з методикою викладання”.

251

Рис. 2.9. Фрагмент мікродослідження “Творчо-біографічний вузлик К. Сен-Санса” студентки експериментальної групи Лесі А.

Прийом “укладання тематичних словничків” передбачає укладання та згрупування студентами творів образотворчого мистецтва, літератури та музики до вказаної навчальної теми початкової школи та визначення можливих інтегративних зв'язків. Означений прийом сприяв набуттю майбутніми педагогами уміння використовувати інтеграцію мистецтв у навчально-виховній роботі з учнями на рівні усвідомлення та осмислення (критерій - здатність до розширення естетичного тезауруса молодших школярів). Прийом використовувався в змісті методик початкового навчання. Наприклад, до теми “Листки тендітні та сумні летять, кружляючи крилато” (Читання, 3 клас) студентка експериментальної групи Зінаїда Х. запропонувала твори В. Вівальді “Осінь”, Б. Бартока “Осіннє шелестіння”, “Осінні сльози”, А. Куїнджі “Осінь”, В. Сюрха “Осінь”, Ю Пацана “Листя жовті над стежкою літають” та ін. (методика викладання української мови).

На інформаційно-змістовому етапі студенти були задіяні в рефлексивний тренінг “Моя естетограма”, що сприяв набуттю цільового компонента готовності до формування естетичного досвіду учнів, спонукав майбутніх фахівців до аналізу естетичних характеристик учителя початкових класів, необхідних в організації естетико-виховної роботи з молодшими школярами, та власному самоаналізі виокремлених якостей.

Для складання “естетограми” вчителя були використані інтерактивні технології “Мікрофон” та “Незакінчене речення”, які дали можливість кожному студенту швидко висловити свою думку з приводу запропонованого речення “З естетичних якостей мені притаманні ..., я б хотіла (-в) набути ...”. Проведена робота сприяла тому, що майбутні педагоги здійснювали самоаналіз власних естетичних якостей та окреслювали плани на подальше самовдосконалення. Про це засвідчують відповіді майбутніх фахівців: “З естетичних якостей мені притаманні вміння малювати, емоційна чутливість, інтерес до мистецтва, я б хотіла набути уміння помічати красу у всьому навколишньому та донести її учням” (Світлана М.); “З естетичних якостей мені притаманні прагнення мати охайний естетичний вигляд, я б хотіла набути уміння ефективно організовувати художню творчість учнів” (Катерина Х.). У процесі експериментальної роботи студенти були залучені до періодичних рефлексій-занурень з метою коригування та доповнення власних “естетограм”. Отже, на інформаційно-змістовому етапі формувального експерименту здійснювалась цілеспрямована й послідовна підготовка студентів до формування акумулятивного компонента естетичного досвіду молодших школярів, що базувалась на взаємозв'язку гносеологічного та асоціативно-образного аспектів навчально-виховного процесу підготовки вчителів початкових класів. У результаті цього освоєння студентами навчального матеріалу полегшувалось за рахунок урівноваження формально-логічного та емоційно-образного способів пізнання світу. У процесі викладання дисциплін професійно-орієнтованої підготовки комплексно використовувались прийоми естетико-виховної роботи з формування естетичного досвіду молодших школярів, проводився диспут “Чи потрібен молодшому школяреві естетичний досвід?”, було розширено завдання на дидактичну педпрактику, у змісті навчального курсу “Основи наукових досліджень” застосовувались естетико-пошукові завдання, відповідно до теми дослідження було посилено теоретичний матеріал лекцій із нормативних дисциплін. Таким чином, відповідно до методики нашого дослідження на інформаційно-змістовому етапі в умовах забезпечення взаємодії наукового та художнього підходів до професійно-орієнтованої підготовки педагогів та активізації художнього мислення майбутніх фахівців з метою збагачення власного естетичного досвіду здійснювалась дослідно-експериментальна робота на заняттях циклу професійно-орієнтованої підготовки та у процесі педагогічної практики з використанням методичних прийомів: розширення фокусу бачення навколишнього, актуалізація асоціативних зв'язків, укладання інтегративних концентрів мистецтв та ін., що сприяло формуванню в студентів цільового та когнітивного компонентів готовності до досліджуваної діяльності та здатності до розширення естетичного тезауруса молодших школярів.

2.3 Розвиток здатності майбутніх учителів початкових класів до естетико-виховного впливу на аксіосферу учнів (ціннісно-коригувальний етап)

Численні психолого-педагогічні дослідження (І. Бех [13], І. Зязюн [80], В. Краєвський [109], Н. Миропольська [161], В. Орлов [188], Г. Падалка [193], Г. Тарасенко [285; 286; 287], І. Шапошнікова [309; 310] та ін.) визначають наявність аксіологічної складової особистого досвіду молодших школярів як необхідну умову становлення духовності дитини на основі ідей краси, істини, добра та гармонії. На думку вчених [147; 154; 168; 173; 248; 280; 339 та ін.], особливо гостро стоїть проблема підготовки вчителя початкових класів до ефективного впливу на сферу цінностей (аксіосферу) учнів у сучасному суспільстві, у середовищі переважання утилітарно-практичних цінностей над естетичними. У нашій дослідно-експериментальній роботі була здійснена спроба коригування ієрархії особистих цінностей студентів, заміщення суто матеріального “споживання” об'єктів і явищ навколишньої дійсності та мистецтва на “безкорисливе” споглядання-милування з орієнтацією на професійну діяльність та розвиток у майбутніх учителів початкових класів здатності ефективно впливати на збагачення естетичних оцінок, почуттів, сприйняття, уподобань, мотивів практичної діяльності молодших школярів. Ціннісно-коригувальний етап підготовки студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів поглиблює цільовий та когнітивний компоненти готовності до досліджуваної діяльності й зумовлює оволодіння майбутніми фахівцями аксіологічним компонентом готовності та уміннями, що характеризують другий критерій готовності: уміння урізноманітнювати спектр естетичних уподобань та смаків дітей; уміння поглиблювати естетичне сприйняття учнями навколишньої дійсності та мистецтва; уміння вмотивовувати практичну діяльність молодших школярів із позиції краси. На ціннісно-коригувальному етапі експериментального дослідження була запроваджена діяльність “антикварної крамнички”, в якій відбувалась ціннісна експертиза презентованих лотів. Так, студентам пропонувались об'єкти, що становлять мистецьку цінність, та об'єкти, що віднесені до “кічу”. У процесі індивідуального та колективного аналізу майбутні учителі визначали “ціннісний статус” речей антикварної крамнички. Проведена робота активізувала художнє мислення майбутніх педагогів, збагачувала ціннісно-спонукальний компонент власного естетичного досвіду (естетичні почуття та естетична оцінка творів мистецтва) й була спрямована на коригування смакових уподобань студентів, формування уміння оцінювати об'єкти навколишнього в єдності зовнішнього естетичного оформлення й внутрішнього ціннісного змісту. На ціннісно-коригувальному етапі підготовки майбутніх учителів до формування естетичного досвіду дитини зі студентами був проведений круглий стіл із проблеми збагачення естетичних уподобань молодших школярів. Проведена робота употужнювала власну естетичну сферу майбутніх учителів, сприяла формуванню в студентів когнітивного та аксіологічного компонентів готовності до досліджуваної діяльності, розширювала знання про роль та значення ціннісної сфери молодших школярів у процесі формування естетичного досвіду особистості, про поняття “естетичні уподобання” й умови їх формування, використання естетичних та мистецьких ігор з метою урізноманітнення естетичних уподобань та смаків учнів; майбутні вчителі набували уміння урізноманітнювати естетичні уподобання та смаки дітей на рівні сприймання, усвідомлення та осмислення. Всі доповіді майбутніх фахівців були зібрані в студентські методичні папки “Дивлюсь на світ відкритими очима, або як скласти мозаїку дитячих уподобань”, куди увійшла також авторська довготривала естетична гра “Колекціонер скарбів”, метою якої є виявлення, підсилення та урізноманітнення естетичних уподобань молодших школярів. Алгоритм проведення гри:

I. “Представлення колекції”: підготовчий етап, що охоплює початок навчального року. Зміст: учитель у письмовій чи усній формі обстежує систему естетичних уподобань учнів, проводить підготовчу бесіду, як-от: “Сьогодні до нас у гості прийшли казкові герої, що хочуть поділитися з нами своїми скарбами. Подивіться, скільки в Незнайка багато яскравих малюнків квітів, а в Колобка - гучних дзвіночків”. Далі вчитель розкриває зміст поняття “колекція” та “колекціонер”, повідомляє про початок гри “Колекціонер скарбів”, у якій діти будуть колекціонувати естетичні експонати, окреслює близьку та далеку перспективу.

II. “Поповнення колекції”: основний етап, що відбувається протягом навчального року. Зміст: організація естетичних перерв; культурно-просвітницьких п'ятихвилинок; запровадження колективної форми обговорення естетичних вражень (“Я дивлюсь і помічаю”); укладання портфелю “Мої естетичні уподобання”, у якому вміщуються фрагменти мистецьких творів, їх назви, логотипи, тематичні малюнки об'єктів і явищ навколишньої дійсності, рецензії, відгуки та ін.; представлення іншим учням скарбів свого портфелю естетичних уподобань (“Обмін експонатами” (1-2 рази на місяць). Для забезпечення ефективності етапу “Обмін експонатами” доцільно використовувати інтерактивні методи навчання: робота в парах та “Броунівський рух” [284, с. 34,47].

III. “Генеральний перегляд”: підсумковий етап гри, що припадає на кінець навчального року. Зміст: підбиття підсумків проведеної роботи, обстеження системи естетичних уподобань дітей. Зокрема, учитель може провести гру-подорож “Як козаки в галерею естетичних експонатів подорожували”, свято “Першого портфелю естетичних уподобань”, КТС “Намисто наших уподобань”. У ході експериментальної роботи зі студентами було запроваджено елементи гри “Колекціонер скарбів”: естетичні перерви, культурно-просвітницькі п'ятихвилинки, колективна форма обговорення естетичних вражень “Я дивлюсь і помічаю”, укладання портфелю “Мої естетичні уподобання”, “Обмін експонатами”. Зокрема, протягом тижня майбутнім фахівцям на “естетичних перервах” пропонували для сприйняття твори певного композитора, що розраховані як на дорослу, так і дитячу аудиторію. Це, зокрема, Класична симфонія та твори з циклу “Казки старої бабусі” С.Прокоф'єва, Меланхолічна серенада та твори з дитячого альбому П.Чайковського, концерт для скрипки з оркестром та твори з циклу “24 дитячі п'єси” В.Косенка та ін. Сприймання музики в даному випадку відбувалось у комінтатній формі, що дало змогу сполучити перцептивний акт з немузичною діяльністю. Відгуки студентів про нововведення свідчать про підвищення їхнього інтересу до творчості запропонованих композиторів: “Музика, що звучала, залишила глибокий емоційний відбиток у моїй пам'яті” (Мар'яна Д.); “У мене виникло бажання переосмислити й оцінити твори в більш спокійному середовищі” (Ірина С.); “Для своєї навчальної діяльності вдома я почала використовувати стимулюючим фоном класичну музику” (Юлія Ц.); “Під час педагогічної практики естетичні перерви допомогли мені зацікавити учнів музичним мистецтвом” (Олександра К.) та ін.

Для переходу комінтатної форми сприйняття в лідируючу, що передбачає активну участь особистості майбутніх педагогів у виконанні музичних творів, їх аналізі, інтерпретації, запропоновані студентам музичні твори були використані на заняттях зі спецсемінару “Шляхи формування естетичного досвіду молодших школярів”. Численними науковими дослідженнями доведено вплив музики на підвищення ефективності розумової діяльності. Тож з метою часткового забезпечення педагогічної умови взаємодії наукового та художнього підходів до професійно-орієнтованої підготовки педагогів у контексті формувального експерименту викладачам навчальних дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки був запропонований перелік творів для комінтатного сприйняття музики на своїх заняттях. Також у процесі дослідно-експериментальної роботи були передбачені культурно-просвітницькі п'ятихвилинки, що сприяли збагаченню естетичних уподобань майбутніх педагогів та націлювали на діяльність із розширення естетичних смаків і уподобань молодших школярів. Так, на початок тижня два студенти (журналіст для дорослих та журналіст для дітей) готували доповідь для радіогазети про культурні заходи, що заплановані в місті протягом тижня. Журналіст для дорослих давав анонс театральних вистав, музично-літературних концертів, виставок мистецьких творів, що розраховані на дорослу аудиторію. Журналіст для дітей у цікавій формі (тематичні вірші, казки, виготовлення запрошень тощо) презентував культурно-просвітницькі заходи, що могли відвідати молодші школярі. Колективна форма обговорення естетичних вражень “Я дивлюсь і помічаю” сприяла загостренню уваги студентів до особливостей об'єктів і явищ природи, поглибленню естетичного сприйняття навколишньої дійсності, формуванню ціннісно-спонукального компонента власного естетичного досвіду, як-от: вранішня яблунька; яблунька, осяяна сонцем; яблунька ввечері; краса листочків, підхоплених вітерцем; гілочок дерев, яких заколисує теплий вітерець та ін. Зокрема, на лабораторному занятті “Методика застосування словесних методів на уроках природознавства” (методика викладання природознавства) майбутнім фахівцям були представлені серії мистецьких творів, у яких митці відобразили власне бачення своєрідності об'єктів і явищ навколишнього таких, як К. Моне “Собор у Руані”, “Собор у Руані у вранішньому сонці”, “Собор в Руані, портал у сірому”, “Копиці, кінець літа в Живерні”, “Копиця сіна біля Живерні”, “Враження. Рожеві й голубі: Копиця”, П.Сезана “Гора Сент-Віктуар”, “Гора Сент-Віктуар із великою сосною” , А.Куїнджі “Сонячні плями на інеї”, “Березовий гай. Плями сонячного світла” та ін. Так, студентка експериментальної групи Інна М. зробила для себе відкриття: “Я дививилась і не бачила, я дивилась і не думала. Варто було тільки зупинитись і ... краса увійшла в моє серце. Промінчики сонця ніжно лоскотали гілля, промовляли лагідно: “Відкрийте оченята, день новий іде”. Прозора, срібна ковдра ледь-ледь прикривала красуню. “Ні, ні, батечко сонечко, ще холодно мені, - промовила сонна тополя. - Не буду я скидати теплу ковдру”. З метою часткової реалізації умови активізації художнього мислення майбутніх фахівців у контексті експериментального дослідження було запроваджено позааудиторну роботу естетичної студії (літературної секції “Гармонія слова”, музичної секції “Звуки краси” та образотворчої секції “Фарби життя”). Так, наприклад, студенти музичної студії до запропонованих картин А.Саврасова “Місячна ніч. Болото”, І.Айвазовського “Хвиля”, І.Левітана “Вечір” та ін. підбирала звуки природи (злива, шум океану, нічна серенада солов'я тощо); майбутні фахівці образотворчої студії до літературних творів Л.Костенко “Березовий листок”, В.Заєць “Шипшинові ліхтарі”, М.Познанської “Сонячна сопілка” та ін. малювала кольорову палітру та пояснювала свій вибір. Таким чином, студенти були об'єднані в три групи, забезпечувався почерговий перехід майбутніх педагогів із однієї групи в іншу, що дало змогу задіяти студентів експериментальних груп до роботи музичної, літературної та образотворчої секцій. У додатку Х наведено приклад одного з блоків завдань, що виконували студенти літературної студії “Гармонія слова”. З метою розвитку науково-педагогічних інтересів до професійної діяльності, пов'язаної з коригуванням ціннісної сфери учнів естетичними засобами, у контексті методики виховної роботи майбутні фахівці готували реферати з подальшим його захистом. Зокрема, у ході експериментальної роботи студентам пропонувалась така тематика рефератів: “Аксіологічні вимоги до особистості вчителя початкових класів”, “Цінність краси буденного життя в педагогічній спадщині В. Сухомлинського”, “Мистецтво сприймання”, “Чи здатні діти відчувати красу? (на прикладі досвіду вчителів-новаторів Ш. Амонашвілі, Н. Вітковської та ін.), “Взаємозв'язок естетичного та трудового виховання молодших школярів”, “Активізація оцінної діяльності учнів засобами мистецтва”, “Роль та значення естетичних цінностей у процесі формування естетичного досвіду дитини” тощо. На ціннісно-коригувальному етапі експериментального дослідження було запропоновано розширити перелік дослідницьких проектів із фахових методик відповідно до теми дослідження, як-от: “Урізноманітнення естетичних уподобань учнів у процесі вивчення математичних задач”; “Геометричний матеріал як фактор розвитку естетичної оцінки молодших школярів”; “Використання естетичних ігор у процесі формування поняття числа”; “Поглиблення естетичного сприйняття дітей у процесі вивчення елементів математичної логіки” та ін. (методика викладання математики); “Значення й місце куточка живої природи, географічного майданчика, навчально-дослідної ділянки в процесі формування естетичного ставлення дитини до праці”; “Особливості естетико-моральних аспектів представлення молодшим школярам натуральних засобів наочності живої природи (гербарії, колекції, чучела, вологі препарати тощо)”; “Використання проектних методів на уроках природознавства з метою спрямування ціннісної сфери учнів початкових класів” (методика викладання природознавства) тощо. З метою формування у студентів аксіологічного компонента готовності до досліджуваної діяльності, поглиблення умінь здатності до розширення естетичного тезауруса молодших школярів: уміння виявляти естетико-виховний потенціал об'єктів і явищ навколишньої дійсності, уміння забезпечувати асоціативно-образну обробку інформації, уміння використовувати інтеграцію мистецтв у навчально-виховній роботі з молодшими школярами на рівні узагальнення та систематизації; набуття умінь другого критерію готовності: уміння урізноманітнювати спектр естетичних уподобань та смаків дітей; уміння поглиблювати естетичне сприйняття учнями навколишньої дійсності та мистецтва; уміння вмотивовувати практичну діяльність молодших школярів із позиції краси на рівні усвідомлення, осмислення та первинного використання на ціннісно-коригувальному етапі дослідно-експериментальної роботи викладачам ВНЗ було запропоновано внести в зміст методичної педагогічної практики певні види роботи, зокрема:

1. Виготовити графічну модель художньо-естетичного оформлення інтер'єру класу (назва стендів, куточків, їх наповнення, розміщення, кольорове вирішення) із використанням естетико-виховного потенціалу об'єктів і явищ навколишньої дійсності та інтеграції мистецтв. Запропонувати та запровадити певну систему роботи з учнями, використовуючи ці стенди, з метою урізноманітнення спектра естетичних уподобань та смаків дітей.

2. Викласти власні міркування з проблеми збагачення ціннісної сфери учнів у процесі формування естетичного досвіду як педагогічний проект.

3. На основі власних спостережень здійснити експертну оцінку результативності формування естетичного досвіду молодших школярів на уроках природничо-математичного циклу. Розробити план-конспект уроку математики із використанням прийомів: мистецькі розвідки, розширення фокусу бачення навколишнього, складання інтегративних концентрів мистецтв.

4. Запропонувати можливі варіанти тем трудових справ з молодшими школярами та організувати одну з них. Визначити методичні рекомендації вчителям початкових класів щодо удосконалення процесу вмотивування трудової діяльності молодших школярів із позиції краси.

Надаємо приклади виконання студентами експериментальних груп окремих завдань педпрактики. Так, важливе значення під час проходження педагогічної практики відводиться моделюванню та проведенню трудової справи з молодшими школярами, що мала на меті формування вмінь активізувати механізми аксіологічної трудової діяльності дітей та орієнтувати молодшого школяра на пізнання прекрасного в процесі, змісті та меті праці. Так, студенти експериментальної групи запропонували таку тематику трудових справ: “Наш квітничок”, “Тимурівці йдуть на допомогу”, “Легкий подих землі”, “Тече річенька невеличенька”, “У гості до самотніх дерев”, “Зелені брати”, “Низенько вклонімося нашим батькам” та ін. Наведемо фрагмент трудової справи Вікторії В. “Миємо, миємо Трубочиста”: Мета - виховання в дітей дбайливого, естетичного ставлення до предметів побуту, формування в учнів активної позиції щодо чистоти та порядку. Підготовча робота - проведення бесіди про засоби прибирання з елементами колективної творчої діяльності дітей на тему “Пам'ятка на кожний день”: Вступне слово вчителя про необхідність дбайливого ставлення до середовища, в якому живеш, пояснення поняття “естетика побуту”. Гра-вікторина “А спробуй заміни”, що полягає в ознайомленні учнів із різноманітними підручними засобами прибирання (газета для надання блиску скла, лимон для виведення плям тощо)”. Трудова справа Тетяни Н. “Куточок краси в моєму дворі” передбачала облаштування своєрідного природного колажу (квітів, камінчиків різної форми, тину з гілочок тощо) у дворі одного з учнів класу. Хід трудової справи включав: “вибір маршруту та місця куточка краси; прибирання та підготовка обраної ділянки землі; поточний інструктаж; остаточне затвердження розташування елементів колажу згідно з принципом гармонійного поєднання та взаємодоповнюваності; висадка саджанців квітів, встановлення тину, доріжок із камінчиків тощо; фотографування для шкільної газети “Краса власними руками”. У практичних порадах-рекомендаціях учителям початкових класів щодо вмотивування трудової діяльності молодших школярів із позиції краси студенти запропонували відповідним чином змінити інтер'єр класу, запровадити постійно діючу систему завдань, провести лекції для батьків, організувати трудову діяльність молодших школярів з облаштування пришкільних ділянок тощо. Означене завдання мало на меті орієнтувати студентів на майбутню професійну діяльність та використовувати теоретичні знання для моделювання конкретних практичних пропозицій. Стенд “Краса праці” (рис. 2.10), що розділений на п'ять розділів: “Цікаво знати”, “За письменника слово”, “Наші успіхи”, “Скринька пропозицій”, “Фотосесія” розробила Наталія Т. Майбутній педагог зазначила, що “відповідно до запропонованого заходу чи теми стенд постійно оновлюється. Так, до теми “Світ професій “людина - природа” в розділі “Цікаво знати” вміщуються відомості про історію садівництва; у розділі “За письменниками слово” - вірш, казка, загадка про садівничий інвентар; у розділі “Наші успіхи” - розповіді учнів класу, кумедні випадки про те, як вони допомагали дорослим поратися в садочку; у розділі “Скринька пропозицій” - побажання, запитання дітей відповідно до теми; у розділі “Фотосесія” - тематичні фотографії учнів”. Стенд “Естетичний десант, уперед!” для класного інтер'єру запропонувала Ірини Я., студентка експериментальної групи, мета якого - заохочення дітей до участі в трудових естетичних справах, підбиття підсумків проведеної роботи та планування подальших заходів (рис. 2.11). Серед тем лекцій для батьків майбутні фахівці експериментальних груп окреслили такі: “Праця та інноваційні виховні технології”; “Ціннісний аспект трудового виховання в сім'ї”; “Сімейні традиції в садочку, полі та городі”, “Праця батьків - дзеркало для дитини” та ін.

251

Рис. 2.10. Графічна порада для облаштування інтер'єру класу студентки експериментальної групи Наталії Т.

Рис. 2.11. Графічна порада для облаштування інтер'єру класу студентки експериментальної групи Ірини Я.

У своїх практичних рекомендаціях студентка Наталя С. порадила організувати учнівські ланки з певною системою змінних ролей та завдань: “Ланка “Творчі генератори” пропонують нові ідеї, допомагають на стадії задуму, ланка “Контролери якості” перевіряють певну роботу з утилітарної точки зору, ланка “Поціновувачі краси” оцінюють продукт з естетичної боку”. На другому етапі експериментальної підготовки в процесі викладання нормативних дисциплін комплексно використовувались прийоми естетико-виховної роботи з формування ціннісно-спонукального компонента естетичного досвіду особистості, викладачам було запропоновано доповнити матеріал лекційний занять інформаційною складовою з досліджуваної проблеми. Так, прийом “координація оцінної чуттєвості” сприяє розширенню діапазону ознак художнього відображення дійсності. Означений прийом використовувався у змісті методик початкового навчання і був спрямований на підготовку студентів до урізноманітнення естетичних оцінок молодшими школярами об'єктів і явищ навколишньої дійсності. Зміст прийому спонукає майбутніх педагогів до забезпечення наукового та художнього підходів до викладання навчального матеріалу, до організації естетико-оціночної діяльності учнів, до освоєння алгоритмів естетико-виховної роботи з учнями, до поглиблення естетичного сприйняття учнями навколишньої дійсності. Алгоритм діяльності: 1. Підібрати два тексти (один із художнім відображенням, інший із нехудожнім відображенням дійсності) об'єктів навколишньої дійсності. 2. Проаналізувати тексти: художнє, нехудожнє відображення дійсності, засоби “прикрашення” описів та ін. 3. Поповнити лексичне багатство мови (“Скарбничка естетичних емоцій”). Дібрати до запропонованих об'єктів навколишнього метафори, порівняння, прикметники, що відрізняються нюансами і насиченістю вираження основної властивості: сумний - журливий, знебарвлений, засмучений тощо. 4. Трансформувати текст із використанням “Скарбнички естетичних емоцій” так, щоб вийшло художнє відображення дійсності, зберігаючи при цьому основну думку. 5. Художньо описати два об'єкти з утилітарно-практичними характеристиками. До лабораторного заняття “Матеріальна база навчання природознавства” (методика викладання природознавства) майбутні педагоги експериментальних груп трансформували запропонований текст на текст із художнім описом з обов'язковим додержанням принципу науковості. Базовий текст: “Глобус - зменшений макет Землі, на якому розміщенні острови, озера та ріки, материки, моря та океани. За його допомогою можна потрапити в будь-яку точку земної кулі, визначивши довжину та ширину. Глобус стоїть на спеціальній підставці”. Трансформований текст: “Синьоокий глобус - зменшений макет планети Земля. За його допомогою за лічені секунди можна бурхливим Південним Бугом допливти до задумливого Дніпра, а потім і рукою подати до Чорного моря, визначити при цьому довжину та ширину будь-якої точки подорожі. Прозорі озера та стрімкі ріки, мальовничі острови та загадкові острівці, безмежні материки - все може вміститись у твоїх долонях. Глобус стоїть однією ніжкою на спеціальній підставці, якщо його покрутити, то все зіллється, символізуючи зв'язок всього зі всім” (Наталія Г.). Прийом “з'ясування варіантів цінностей” (“три варіанти”) полягає в поетапному представленні продуктів людської діяльності з різною мотиваційною основою та сприяє набуттю майбутніми педагогами уміння вмотивовувати практичну діяльність молодших школярів із позиції краси, орієнтує студентів на активізацію естетичних мотивів практичної діяльності учнів (ціннісно-спонукальний компонент естетичного досвіду). Означений прийом сприяє усвідомленню майбутніми вчителями того, що всі сучасні продукти людської діяльності повинні втілювати взаємозв'язок утилітарно-практичної та естетичної цінності. Наведемо фрагмент роботи студентки експериментальної групи Світлани Н., що використала прийом “три варіанти” в розробці плану-конспекту уроку трудового навчання “Композиція з рослинних форм. Виготовлення декоративних тарілок за малюнком і за власним задумом” (3-й клас): “Перебралися три поросятка в новий міцний дім і стали міркувати, який же посуд їм придбати. Так, Нуф-Нуф запропонував ось таку тарілку. (Вчитель демонструє залізну тарілку). “Ні, ні! - закричали брати. - Не будемо ми їсти з них!”. Чому ж не захотіли їсти із залізних тарілок брати? Дійсно, Наф-Наф сказав: “Вона зручна, не розіб'ється, проте негарна”. Тоді Нуф-Нуф знову запропонував ось таку тарілку. (Вчитель демонструє дерев'яну декоративну тарілку). “Ні, ні! - знову закричали брати. - Не будемо ми їсти з них!”. Чому ж не захотіли із дерев'яних розписних тарілок брати? Дійсно, Наф-Наф сказав: “Дерев'яними тарілочками ми прикрасимо нашу оселю”.

- Діти, який же посуд, на Вашу думку, придбали собі поросята? (Вчитель демонструє сучасну тарілку із нанесеними по краях і в центрі малюнком)”.

На лекційному занятті “Позакласна робота з трудового навчання” (методика трудового навчання з практикумом) студентам було запропоновано поряд із традиційними екскурсіями на виробництво використовувати уроки милування красою людської праці, що сприяють ціннісному ставленню до трудової діяльності людини та усвідомленню студентами змісту педагогічної організації краси праці, формуванню вміння ефективно використовувати прийоми стимулювання естетичної активності школярів у процесі їх практичної діяльності, налаштуванню майбутніх педагогів на організацію власної трудової діяльності з позиції краси. З метою з'ясування структури запропонованої форми організації навчально-виховної діяльності учнів та етапності його підготовки на практичному занятті з теми використовувався один із варіантів інтерактивної групової роботи - “діалог” [284, с.40]. Майбутні фахівці були об'єднані в декілька робочих груп, які за відведений час складали власні варіанти підготовки до уроку милування красою людської праці, визначали можливі труднощі в його організації. Окремо було об'єднано групу експертів. Після завершення роботи студенти презентували свої підсумкові записи на дошці. Експерти фіксували спільні погляди та пропонували узагальнену відповідь на завдання. Групи обговорювали та доповнювали її. Прийом “знаходження естетики природи в дзеркалі мистецтва” сприяє поглибленню власних естетичних почуттів шляхом актуалізації кінестетичних, тактильних, зорових, смакових, нюхових відчуттів у контексті інтересу до конкретного мистецького твору. Означений прийом був використаний у змісті методик початкового навчання і спрямований на підготовку студентів до поглиблення естетичного сприймання учнів природи та мистецтва (ціннісно-спонукальний компонент естетичного досвіду). На змісті означеного прийому формуються вміння студентів визначати та використовувати естетико-виховний потенціал об'єктів і явищ природи в навчально-виховній роботі з дітьми, забезпечувати асоціативно-образну обробку одержаної учнями інформації, освоюються алгоритми естетико-виховної роботи з молодшими школярами, збагачується емоційно-рефлексивна реакція майбутніх учителів на різноманіття природи та ін. Алгоритм опрацювання художнього матеріалу:

I. Підготовчо-сенсорний етап. Добір творів мистецтва для “подорожі” в площину картини, музичного чи літературного творів. Моделювання ситуації за пам'яттю відчуттів.

Виокремлення інформативно-насичених ознак мистецького твору, наприклад, А.Куїнджі “Березовий гай” (1879 р.), як-от: сонячна, тіньова сторона галявини (тактильні відчуття), різнобарв'я кольорів (зорові відчуття), звуки весняної природи (звукові відчуття). Виокремлення вузликових питань (Що відчув? Що чую? Які відчуття виникли у мене? ) та підсумкових питань (Який же він - аромат березового гаю? Як розгортається симфонія світла й тіні? Про що шепоче весняний ліс?). Окреслення відповідної системи дій (доторкнусь, дійду, закрию очі, проведу долонею). Мовне оформлення “подорожі” в площину картини, музичного чи літературного творів із використанням метафор, порівнянь, зменшувального-пестливих слів тощо. Наприклад, це самонакази: “подумки дійду до лінії горизонту й повернусь назад. Вибіжу на сонячну частину галявини. Закрию очі та відчую на своєму обличчі промінчики сонця. А тепер зайду в тінь. Які відчуття виникли у мене? Прислухаюсь до музики весняного гаю. Що я чую?”.

ІІ. Аналітико-конструювальний етап. Аналіз художньо-виразних засобів - колориту та композиції. Відповідь на питання: Які кольори створюють основний настрій пейзажу? Якими кольорами змальовані стовбури берізок, трава, небо, тінь? Завдяки чому в глядачів виникає відчуття прозорості та урочистості картини? У чому полягає “декоративне звучання” кольору в пейзажі? Як позначилась особлива увага А.Куїнджі до проблем колориту на створенні ілюзії об'єму? У чому полягає майстерність художника у використанні гри світлотіні? Що надає картині динаміки, руху? Порівняйте насиченість кольорової палітри переднього та заднього планів картини, кольорів неба та трави.

ІІІ. Професійно-зорієнтований етап. Моделювання можливих варіантів використання картини А.Куїнджі “Березовий гай” у роботі з молодшими школярами. Наприклад, на уроці “Я і Україна. Я і природа” на тему “Природні угруповання рідного краю” (4 клас): “Діти, уявіть, що Ви підійшли до стрункої тендітної берізки та доторкнулись до її стовбура. Проведіть долонею вгору і вниз. Який він? Вибіжіть на сонячну частину галявини. А тепер зайдіть у тінь. Які бажання виникають у Вас? Вдихніть повітря березового гаю. До яких кольорів воно подібне? Проведіть долонею по зеленій соковитій травичці, станьте на неї босоніж. Чи не лоскоче травичка Ваші ніжки? А тепер повернемось із подорожі до березового гаю в клас. Чи належить березовий гай до природних угруповань нашого краю? У чому полягає його неповторність та своєрідність?” (Руслан Ж.).

У контексті “Методики української мови” майбутні фахівці експериментальних груп моделювали плани-конспекти уроків, виховних заходів із використанням творів літератури. Так, Катерина С. в передмові до своєї художньо-естетичній бесіді за твором Марії Пригари “Пахне літо” підкреслила, що перш ніж здійснити “подорож” у площину мистецького твору, доцільно провести урок милування “Запашний аромат літа”. На думку майбутнього фахівця, особливу увагу слід приділити розвитку сенсорного апарату молодших школярів, а саме закцентувати увагу дітей на власних відчуттях, як-от: “Дітки, станьте ніжками на зелененьку травичку. Що Ви відчули? Чи не лоскоче тепла травичка Ваші ніжки? Прислухайтесь, чому зашуміли трави над землею? Дійсно, літній вітерець бавиться з природою й нами. На дзвінкій галявині заквітчалась липка першим цвітом. Підійдіть до неї та вдихніть повітря. Яке воно на смак? Так, “у лісі меду теплого налито, Пахне цвіт на липці, пахне літо!”. У процесі дослідно-експериментальної роботи студенти були залучені в естетичну гру “Мистецький детектив “Упізнай її (його)”, що сприяла глибокому аналізу ціннісного змісту мистецьких творів та формуванню вміння використовувати естетичні та мистецькі ігри з метою розширення естетичних уподобань учнів, налаштуванню майбутніх учителів на діяльність, пов'язану з спрямуванням ціннісної сфери молодших школярів засобами мистецтва, активізації художнього мислення педагогів. Алгоритм гри:

Перший крок (“НХО” - невпізнаний художній об'єкт”): презентація мистецького твору портретного жанру без оголошення автора та назви. Наприклад, І.Рєпін “Дзиґа”. Другий крок (“Клубок ідей”): студенти об'єднуються в “оперативні групи”, що пропонують назву твору. Пропозиції записуються на дошці. Наприклад, “Безтурботна дівчинка”, “Подих літа”, “Краса дитинства”, “Портрет дівчинки”, “Літній настрій”, “Пташка”, “Незабутня мить” та ін. Третій крок (“Качан та листочки”): аналіз “оперативними групами” внутрішнього змісту та зовнішньої форми мистецького твору. Відповідь на питання: Яка пора року зображена на картині? Чи використовує художник яскраві фарби? Як Ви думаєте, чому дівчинка намальована на фоні чистого прозорого безхмарного неба? Чи є на картині сонце? Що, на Вашу думку, створює відчуття тепла, подиху літа? Яке змістове навантаження несе задній план картини? Як передано в картині настрій, почуття дівчинки? Що надає твору безтурботності? Порівняйте характер дівчинки з літньою комашкою. Наприклад: “Безтурботна, легка, ніби метелик, дівчинка присіла на хвилинку на жердинці та весело махає ніжками. Художник зобразив персонаж на фоні блакитного безхмарного неба. Тому в глядачів виникає відчуття, що дівчинка, як комашка, літає над землею. “Читається” також весела вдача, енергійність, життєрадісність дівчинки, її жага до пригод, вогники цікавості в очах, вишуканість в одежі” (Олена Х.).

Четвертий крок (“Слідство ведуть знавці”): на основі представлених викладачем фрагментів історії написання твору, біографічних відомостей про його автора, студенти встановлюють назву картини та прізвище митця. Наприклад, “на мистецькій картині “Дзиґа” (1884 р.) зображена дочка художника І.Рєпіна Віруня в підлітковому віці. У кінці 80-х рр. починається нелегка пора в особистому житті І.Рєпіна. У 1887 р. він розлучається з дружиною. Дві старші дочки Віра та Надя залишаються з батьком, молодшу, Таню, й сина Юрія забирає мати. Дочку Віруню художник також зображає на інших своїх картинах. Зокрема, маленькою дівчинкою - у “Портреті Віри Рєпіної” (1874 р.), молодою дівчиною - в “Осінньому букеті” (1892 р.)” (Олександра К.).

П'ятий крок (“Розплутуємо клубок”): порівняння запропонованих майбутніми учителями назв та авторської назви твору. Наприклад, “назва “Портрет дівчинки” відображає лише зовнішню форму твору, проте не виокремлює її внутрішнього змісту; назва “Пташка” є безособовою, хоча взята за параметром “дівчинка, мов пташка, сидить на жердинці”; назва “Подих літечка”, хоч і характеризує відображену пору року, передбачає асоціювання “літнє буяння форм, звуків, кольорів” із “життєрадісним яскравим характером дівчинки”, проте таке асоціювання - занадто суб'єктивне і головну героїню Віруню ніяк не назвеш “подихом літечка”. Врешті авторська назва “Дзиґа” є найбільш точною, адже влучно передає грайливий характер дівчинки” (Аліна К.). Завдання до лабораторного заняття “Гра-подорож у початковій школі” (методика виховної роботи) передбачали й проектування одної станції з використанням гри “Мистецький детектив”. Наведемо фрагмент плану-конспекту станції “Нічне море мороку” гри-подорожі “У країні Задзеркалля” для 4-го класу, метою якої було виявлення шаблонних, типових поглядів, уявлень про об'єкти та явища навколишньої дійсності і мистецтва й заміщення їх творчими “відкритими” знаннями: “Ось ми і допливли на нашому кораблі до Нічного моря мороку. Слух про його небезпечні підводні камені та скелі вилетів далеко за межі країни Задзеркалля. Ви ще не чули його? Лиш самотній маяк вказує стомленим морякам шлях додому. Але подивіться, невже маяк зламався! Ні, ні, “НХО” - невпізнаний художній об'єкт закрив його світло. Діти, давайте впізнаємо цей дивний об'єкт!” (Олена Н.) .

У ході дослідно-експериментальної роботи використовувався також прийом “пригадування краси дитинства в музиці”, що сприяє поглибленню естетичного сприйняття дитячих програмових творів музичного мистецтва шляхом занурення в спогади дитинства. Означений прийом включає чотири етапи діяльності: “Я згадую дитинство”; “Я - учасник цієї події”; “Я бачу музику”; “Передам цю радість дітям” (дод. Ц).

Отже, на ціннісно-коригувальному етапі формувального експерименту здійснювалась цілеспрямована і послідовна аксіологічна підготовка майбутніх педагогів до формування естетичного досвіду молодших школярів. Розроблена методика експериментальної роботи в цьому напрямі забезпечувалась діяльністю “антикварної крамнички”, засіданнями секцій естетичної студії, проведенням круглого столу, були доповненні завдання на методичну педпрактику, використовувались елементи естетичної гри “Колекціонер скарбів”, у процесі викладання нормативних дисциплін були задіяні прийоми естетико-виховної роботи з формування ціннісно-спонукального компонента естетичного досвіду учнів початкових класів.

Таким чином, відповідно до методики нашого дослідження на ціннісно-коригувальному етапі на основі виокремлених педагогічних умов (опанування майбутніми вчителями початкових класів алгоритмів естетико-виховної роботи з молодшими школярами, активізація художнього мислення майбутніх фахівців із метою збагачення власного естетичного досвіду, залучення студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі проходження різних видів педагогічної практики) здійснювалась дослідно-експериментальна робота на заняттях циклу професійно-орієнтованої підготовки (прийоми: пригадування краси дитинства в музиці, знаходження естетики природи в дзеркалі мистецтва, з'ясування варіантів цінностей та ін.; колективна форма обговорення естетичних вражень “Я дивлюсь і помічаю”; розширення переліку дослідницьких проектів, тематики рефератів), у процесі педагогічної практики, у позааудиторній роботі студентів (естетична студія, культурно-просвітницькі п'ятихвилинки, антикварна крамничка та ін.), що сприяло формуванню в майбутніх педагогів аксіологічного компоненту готовності до формування естетичного досвіду молодших школярів та спрямованості на коригування ціннісної сфери учнів естетичними засобами.

2.4 Формування готовності майбутніх фахівців до забезпечення творчо-естетичної самореалізації дітей (креативно-діяльнісний етап)

Сучасні тенденції розвитку початкової освіти як школи творчості зумовлюють необхідність пошуку нових підходів до побудови всього навчально-виховного процесу підготовки вчителя початкових класів, розвитку в майбутніх фахівців необхідних професійних умінь та навичок, що сприятимуть творчій самореалізації особистості дитини в суспільстві як його представника, так і неповторної індивідуальності. На думку дослідників [63; 83; 177; 308 та ін.], молодший школяр розкриває себе для навколишнього та відкриває світ для себе в художній творчості, в діяльності за законами краси. Це у свою чергу детермінує оновлення системи підготовки вчителя початкових класів як творця-транслятора освітньої інформації, організатора життєдіяльності дитини у творчо-естетичному контексті культури. Креативно-діяльнісний етап дослідно-експериментальної роботи був спрямований на поглиблення цільового, когнітивного, аксіологічного компонентів готовності до досліджуваної діяльності та передбачав інтеграцію знань, умінь та навичок студентів із проблеми формування естетичного досвіду молодших школярів, набутих на попередніх етапах підготовки; оволодіння студентами операційно-процесуальним компонентом готовності й уміннями третього критерію готовності: уміння організовувати художньо-творчу діяльність молодших школярів; уміння створювати естетико-виховні ситуації у практичній діяльності дітей; уміння налаштовувати учнів на розширення меж використання набутого естетичного досвіду. На креативно-діяльнісному етапі формувального експерименту в процесі викладання нормативних дисциплін використовувались методичні прийоми підготовки студентів до досліджуваної діяльності, викладачам було запропоновано доповнити матеріал лекційних занять інформаційною складовою з проблеми формування творчо-результативного компонента естетичного досвіду молодших школярів. Так, метою прийому “моделювання художньої творчості дитини” було спонукати майбутніх педагогів до організації художньої творчості дітей, використовуючи певні етапи: власна рефлексія вражень учнів, знаходження відповідних джерел інформації для набуття цих вражень, формулювання теми та визначення форми втілення творчого задуму. Прийом використовувався в змісті методик початкового навчання і був спрямований на підготовку студентів до забезпечення художньо-творчої інтерпретації молодшими школярами естетичних вражень (творчо-результативний компонент естетичного досвіду), набуття майбутніми педагогами здатності забезпечувати творчу самореалізацію дитини в естетичній діяльності (уміння організовувати художньо-творчу діяльність учнів). Алгоритм опрацювання матеріалу такий:

Підготовчий етап (“Колаж вражень”): окреслення системи сенсорних вражень молодших школярів, як-от: шелест листочків під час вітру, танок-погойдування маленьких гілочок, задумливий, неквапний рух великого гілля.

Основний етап:

Ш “Контакт”: визначення джерел інформації як до всієї системи вражень учнів, так і до окремих її складових. Наприклад, шелест листочків під час вітру - урок милування “Теплий подих літечка”, сприйняття аудіозапису “звуків природи”, тематичний вірш та ін.

Ш “Художнє відео”: моделювання цікавих форм збереження набутих дітьми вражень, як-от: учні одразу після сприйняття різнобарв'я літньої природи на аркушах паперу у вигляді різноманітних листочків дерев записують свої думки.

Ш “Стимул”: передбачення креативно-образних назв для майбутньої художньої творчості школярів. Наприклад, “Про що шепочуть зелені листочки”, “Щіп-щіп, скрип-скрип - снігуронька-зима прийшла”, “Запах весняної кухні” тощо.

Ш “Малюю музику слова”: визначення неодноманітних завдань, на противагу умовно-традиційним типу намалюйте побачене, напишіть твір-відгук, художньо-творчої інтерпретації учнями естетичних вражень.

Підсумковий етап (“Діалог”): побудова відповідної системи запитань, що сприяли б установленню взаємозв'язків молодшими школярами між обраним сюжетом художньої творчості та виражальними засобами його втілення.

Для набуття вміння встановлювати діалог на підсумковому етапі прийому “моделювання художньої творчості дитини” майбутні педагоги складали мозаїку запитань-відповідей. Так, студентам були запропоновані дитячі вироби з клаптиків тканин, малюнки на склі, рельєфні малюнки та ін. У результаті колективної діяльності майбутні фахівці вибудовували систему запитань із орієнтовними відповідями молодших школярів, що відображають процес художньої творчості дитини. На лабораторному занятті “Організація художньо-творчої діяльності на уроці музики” (методика музичного виховання) майбутні фахівці виконували вправу “Кольори райдуги”: конкретизували загальну назву для художньої творчості молодших школярів у більш часткові, як-от: “Незвичайне в місці” - “Місто накрила хвиля туману”, “Вийшли пішоходи-черв'яки”, “Дощик -пустунець - тут є, а там немає” (Тетяна Н., студентка експериментальної групи). Метою прийому “естетична екстраполяція” було спонукати майбутніх педагогів до перенесення естетичних якостей об'єктів і явищ навколишньої дійсності на неестетичні сфери буття людини. Прийом використовувався в змісті методик початкового навчання і налаштовував майбутніх педагогів на розширення меж використання набутого учнями естетичного досвіду (творчо-результативний компонент - екстраполяція естетичного досвіду на інші сфери життєдіяльності з метою розширення соціального досвіду). Алгоритм опрацювання матеріалу:

Підготовчий етап (“Пошук”): вибір певної естетичної категорії, як-от: героїчне, прекрасне, трагічне та ін. та наведення двох прикладів утілення обраної категорії з різних сфер буття. Так, у першому прикладі естетична категорія виявляється в повній мірі, як-от: краса лебедів; у другому прикладі - опосередковується іншими ознаками, як-от: краса взаємостосунків між людьми.

Основний етап: 1. “Природний еталон”: представлення першого прикладу та аналіз його естетичних ознак, що характеризують обрану категорію, та підведення учнів до її “відкриття”. На даному підетапі відбувається активізація естетичного досвіду дитини (естетично-емоційної реакції на презентований об'єкт, асоціативно-образної інтерпретації, набуття певних естетичних знань, естетична оцінка та ін.). 2. “Дзеркальне відображення” : представлення другого прикладу та аналіз його естетичних ознак, підведення учнів до “відкриття” аналогії естетичної категорії з першими об'єктом чи явищем. На даному підетапі відбувається актуалізація висновків, вражень дітей, що були одержані на підетапі “Природний еталон”, та підняття їх на новий рівень осмислення. 3. “Криве дзеркало”: презентація певного об'єкта чи явища з протилежними до “Природного еталона” естетичною категорією, як-от: прекрасне - потворне, героїчне - трагічне та ін. Означений під етап можна використовувати замість підетапу “Дзеркальне відображення”. Підсумковий етап: 1. “Добро - Зло”: визначення моральної основи досліджуваних прикладів. Так, для позитивно спрямованих категорій (прекрасного, піднесеного та ін.) підкреслення принципу “не нашкодь та наслідуй”, для негативно спрямованих (потворного, трагічного та ін.) - принцип “зрозумій причини, щоб такого не трапилось”. 2. “А спробуй відшукати ще”: наведення інших прикладів втілення ключової категорії в природному та суспільному середовищі. 3. “Креатив”: творча інтерпретація отриманих вражень та зроблених висновків, виконання творчо-естетичних завдань. На практичному занятті з теми “Методи навчання природознавства в початковій школі” (методика викладання природознавства) студенти експериментальних груп порівнювали красу краплин роси на листочках (“Природний еталон”) та ввічливе спілкування людей (“Дзеркальне відображення”). Наведемо фрагмент спільного “Проекту” уроку на тему “Вода в природі та житті людини” (3 клас) студентів експериментальної групи Юлії Б., Олени Б., Наталі С. та Вікторії Г.: “Отже, чому ми вважаємо краплинки роси на листочках красивими? (Орієнтовні відповіді дітей: вони прозорі; сяють, мов діаманти; краплини ніби намистинки, що прикрашають листочок; вмитий краплинками листок яскраво виблискує на сонці та ін.). Третьокласник Сашко дуже полюбляв збирати на свою долоньку краплини роси та милуватись їх блиском на сонці. Діти, а Ви любите це робити?”.