Інтернет-комунікації в сучасному суспільстві: аналіз соціокультурних імплікацій
Концепт "інформаційного суспільства" як теоретична передумова соціологічного дослідження глобальної мережі. Діяльність масових комунікацій як вид соціальної діяльності. Вивчення залежностей і соціального негативізму користування інтернет-мережами.
Рубрика | Социология и обществознание |
Вид | диссертация |
Язык | украинский |
Дата добавления | 04.07.2013 |
Размер файла | 745,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Термін соціальна мережа був запроваджений в 1954 році соціологом з «Манчестерської школи» Джеймсом Барнсом в роботі «Класи і збори в норвезькій острівній парафії», що увійшла до збірки «Людські стосунки».
В Інтернеті соціальна мережа - це програмний сервіс, майданчик для взаємодії людей у групі або в групах.
Першою соціальною мережею з використанням комп'ютерної техніки стала технологія електронної пошти в далекому 1971 році, яка використовувалася військовими в мережі ARPA Net. Далі, в 1988 році, фінським студентом Яскраво Ойкаріненом була винайдена технологія «IRC» (англ. Internet Relay Chat - ретрансльованих інтернет-чат), який дозволяв спілкуватися в реальному часі. У 1995 році Ренді Конрадом була створена Classmates.com - перша комп'ютерна соціальна мережа в сучасному розумінні. Наступною значною подією для розвитку соціальних мереж стало створення, у 2004 році, мережі Facebook, який за кілька років стає найпопулярнішою в світі соціальною мережею і несе в собі низку інноваційних можливостей для взаємодії в інтернеті. [18]
Згідно з соціологічним дослідженням компанії GFK, спілкування в соціальних мережах лідирує основних серед цілей користування інтернетом. У 2012 році для - 56% користувачів інтернету основною ціллю є саме спілкування в соціальних мережах. Для порівняння в 2011 - 47%, в 2010 - 35%, в 2009 - 26%. Тож, можна спостерігати тенденцію до збільшення ролі комп'ютерних соціальних мереж у житті українського суспільства.
Соціальні мережі можуть бути простими, складатись з одного типу вершин і кількох з'єднуючих ребер одного типу. А можуть бути набагато складніші. Наприклад у мережі можуть бути присутні різні типи вершини і відповідно різні краї (ребра). У вершин і у ребер можуть бути різні властивості, чисельні або інші пов'язані з ними. На прикладі реальної людської соціальної мережі вершинами можуть бути такі характеристики: стать (чоловіки і жінки), люди різного віку,національності, рівня доходу, місця проживання і тому подібне. Краєм або ребром у такій соціальній мережі буде виступати взаємовідносини, наприклад: дружба, професійні стосунки, ворожнеча. Вони можуть зважувати наскільки користувачі мережі близькі один одному. Взаємодія може бути спрямована в одну сторону (одностороння) і в декількох напрямках(багатостороння). Зв'язок у мережі може змінюватись з плином часу у відповідності як вершини і сторони мережі виникають і зникають. Таким чином мережі можуть ускладнюватись. [61,c.172]
Комп'ютерні соціальні мережі, можуть бути різного характеру, призначення та мати різні можливості, що зумовлено особливостями соціальної взаємодії в кожній з цих мереж. Тому, варто зазначити класифікацію комп'ютерних соціальних мереж:
За типом мережі бувають:
* особистого спілкування (Classmaters.com);
* ділового спілкування (LinkedIn);
* розваг (My Space);
* аудіо інтереси (Last.fm);
* відео інтереси (YouTube);
* захоплення фотографією та їх розміщення (Flickr);
* новини (Reddit);
* покупки (Groupon);
* геолокація (Foursquare);
* блогінг (Tumblr);
* закладки (Delicious);
* питання - відповідь (Answer.com);
* тематичні (Slashdot);
* віртуальні світи (Second Life).
За ступенем доступності інформації
* закриті (PlayboyU);
* відкриті (Facebook);
* змішані (VK).
По регіону:
* світове значення (hi5);
* окремо взята країна (Qzone);
* територіальна одиниця;
* без регіональної приналежності (InterNations).
Сайт соціальної мережі можна визначити по наявності наступних можливостей:
- Активне спілкування;
- Створення публічного або профілю (англ. profile) користувача (наприклад, профіль може містити особисті данні користувача, які він вважає за потрібне зазначити: дату народження, школу, вуз, хобі та інше);
- Зареєстрований користувач може задавати і підтримувати список інших користувачів, з якими у нього є деякі відносини (наприклад, дружби, спорідненості, ділових та робочих зв'язків і т. п.);
- Перегляд і обхід зв'язків між користувачами всередині системи (наприклад, користувач може бачити друзів своїх друзів)
Характерними особливостями соціальної мережі є:
Наявність широкого спектру можливостей для обміну інформацією (фото; відео; сервіс блогів; сервіс мікроблогів; спільноти + ЛС / чат + можливість відзначити місце розташування і т. п.);
Створення профілів, в яких потрібно вказати ПІБ та певну кількість інформації про себе;
Переважна більшість друзів користувача в соціальній мережі - це не віртуальні друзі за інтересами, а реальні знайомі користувача (друзі, родичі, колеги, однокласники і однокурсники). [58,c.213]
Спочатку спілкування користувачів у перших сервісах інтернет - комунікації (електронна пошта, телеконференції і групи новин, інтерактивні бесіди (Internet Relation Chat) зовсім не було самоціллю. Їх призначенням було забезпечення в першу чергу ділових завдань - інформування, обговорення проблем, робочі комунікації. Незважаючи на це з їх розповсюдженням і розвитком, з появою в мережі індивідуальних користувачів, із здешевленням самих комунікацій і устаткування, спілкування стало більш вільним, і в рамках цих сервісів стали з'являтися співтовариства - групи людей, об'єднаних спільними інтересами, серед яких обмін був істотно більш активним і протяжним в часі, ніж поза ними. У цих групах стала формуватися деяка історія обміну - особиста і суспільна, з часом з'явилися і особисті відносини між учасниками. Сучасні форми спілкування в інтернеті багато в чому схожі на описані сервіси. [23]
Визначальною особливістю сервісів нового покоління є саме інструменти пошуку потрібних контактів і встановлення зв'язків між людьми. За допомогою інструментів соціальної мережі кожен її користувач може створити свій віртуальний портрет - сформувати профайл, у якому вказати докладно дані про себе, свій досвід роботи, захоплення, інтереси та цілі. Наявність профайла вже дозволяє використовувати механізми пошуку однодумців, одновірців, колег, людей, спілкування з якими необхідно по роботі та навчанні.
Сучасна соціальна мережа зазвичай пропонує наступний набір стандартних можливостей: зберігання особової картки з контактними даними, онлайнова адресна книга, онлайновий органайзер, який доступний з будь-якого комп'ютера, сховище мультимедійних даних користувача, можливість обмежувати спілкування з небажаними персонами. Тобто людина отримує власне «місце проживання» в Інтернеті. [48] При чому на сьогоднішній день існує декілька видів комп'ютерних соціальних мереж, що дає можливість обирати тематику та характер взаємодії в середині мережі. Нижче, (в таблиці 1.1) наведені основні види комп'ютерних соціальних мереж.
Таблиця 1.1 Види комп'ютерних соціальних мереж
Види комп'ютерних соціальних мереж |
|||
Вид |
Опис мережі |
Назва мережі |
|
Соцальні мережі на загальну тематику |
Такі мережі спрямовані на підтримку та налагодження вже існуючих контактів та пошук нових знайомих. Подібні мережі створюють бази контактів та профайлів, з яких можна дізнатись інформацію про ту чи іншу людину загального характеру. |
Facebook, Вконтакті, |
|
Тематичні соціальні мережі |
Подібні мережі об'єднують користувачів |
Avaaz, Last.fm, Emo-heart.ru,Kroogi Круги, Bolero |
|
Ділові соціальні мережі |
Мережі спрямовані на професійний розвиток та побудову кар'єри |
Инвестор.ру, Yousmi.by, i-Think.ru |
|
Блог платформи |
Мережі головний зміст якогих -- записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блогів характерні короткі записи тимчасової значущості. |
LiveJournal, Twitter |
інтернет мережа соціальній комунікация
Відповідно студенти, як окрема соціальна група, яка з одного боку виконує начальну діяльність, з іншого намагається розпочати трудову діяльність може мати приорітети у користуванні тими чи іншими мережами.
Взаємодія в «соціальних мережах» передбачає реалізацію двох важливих практик:
Взаємодія у мережі поширюється, в основному на тих людей, з якими встановлено зв'язок та фіксується їхня увага, що підтверджує і підсилює даний зв'язок;Така система, в якій ключовими елементами є люди і зв'язки між ними, називається соціальним графом (соціальний граф). У абстракції соціальний граф виглядає як набір вузлів, які позначають людей, і ліній між вузлами, які позначають існуючі між людьми зв'язки. Концепт соціального графа став активно використовуватися для осмислення сучасної мережі з травня 2007 року, після його озвучення на першій конференції Facebook F8.
регулярний перегляд інформації, що надходить від людей, з якими зафіксовано зв'язок оптимізує пошук нової інформації - нова інформація сама знаходить адресата. Такий спосіб отримання інформації називається виявленням (відкриття) і протиставляється пошуку.
В соціальних мережах користувач отримує нову інформацію від того кола людей, з якими він зафіксував якийсь зв'язок. Ці зв'язки можуть називатися по-різному: контакти, друзі, знайомі, читачі, передплатники. Зв'язки можуть бути двосторонніми (якщо я читаю тебе, то ти обов'язково читаєш мене), а можуть бути односторонніми (якщо я читаю тебе, то ти не обов'язково повинен читати мене).
Хоча більшість зв'язків у соціальній мережі фіксуються з тими людьми, про яких користувач дізнався за межами мережі, з ким він встановив ці зв'язки без посередництва самого сервісу, сам інформаційний сервіс незрівнянно збільшує можливості для нових контактами та формування соціальної взаємодії у межах як існуючих, так і створених наразі соціальних спільнот. Причому один раз зафіксовані зв'язки зберігаються надовго і мало змінюються з часом. Це можуть бути друзі, однокласники, колеги, знаменитості. Соціальна мережа дозволяє кожному користувачу повторити структуру його зв'язків, вже існуючих поза мережею, вона переносить соціальний граф користувача у віртуальний простір. [50,с.2]
Таким чином користувач може конструювати соціальну реальність в середині віртуального простору. А як наслідок, соціальна взаємодія користувача переходить з реального простору у віртуальний.
В цілому в реальних соціальних мережах можуть мати місце наступні ефекти і якості обумовлені як характеристиками і потребами користувачів, характером їх взаємодії так і якостями самої соціальної мережі:
Наявність власної точки зору користувача;
Можливість зміни точки зору користувача під впливом інших користувачів;
Різниця у значимості точок зору одних користувачів для інших;
Різний ступінь впливу на користувачів;
Існування опосередкованого впливу у ланцюжку соціальних контактів, зменшення опосередкованого впливу шляхом збільшення відстані;
Наявність «порогу чуттєвості» до зміни оточуючої думки;
Локалізація груп «за інтересами»;
Наявність специфічних соціальних норм;
Наявність зовнішніх факторів впливу (реклама, маркетинг);
Вплив структурних якостей соціальної мережі на динаміку думок
Активність користувачів;
Можливість створення угрупувань (коаліцій);
Рефлексія користувачів;
Ігрова взаємодія користувачів;
Інформаційне управління в соціальних мережах.
Узагальнюючи причини привабливості комп'ютерних соціальних мереж, можна виділити наступні можливості, котрі ці мережі пропонують:
Отримання інформації ( в тому числі пошук ресурсів) від інших членів соціальної мережі;
Верифікація ідей через участь у взаємодії в соціальній мережі;
Соціальна вигода від контактів
Рекреація (відпочинок, проводження вільного часу) .[19,c.4]
Соціальна взаємодія на практиці реалізуються в обміні діяльністю, інформацією, досвідом, здібностями, уміннями, навичками. В цьому плані соціальна мережа має низку можливостей. По перше, кожна комп'ютерна соціальна мережа надає користувачу багато можливостей для вираження інформації, якою він хоче поділитись. По друге, користувач може обрати спосіб передачі інформації.
Саме можливість самовираження у зручній для користувача формі - є однією з причин привабливості соціальних мереж. Воно може виражатись у формі текстового повідомлення:
В особистій переписці членів соціальної спільноти;
В блозі на сторінці повідомлення, або в коментаріях;
У вигляді фактів;
У вигляді опитування на своїй сторінці;
У вигляді оцінки кого небуть/чого небуть в залежності від тематичної направленості соціальної мережі;
Написання статусів.
Також, популярними є самовираження за допомогою візуальних та аудіо засобів:
Фотографії члена соціальної спільноти
Особисті відео та аудіо записи користувачів, та додані відео та аудіо записи інших користувачів;
Зображення, демотиватори, малюнки.
Мова комп'ютерної комунікації, як нового засобу, досить специфічна. Для деяких аналітиків комп'ютерна комунікація, являє собою реванш писемності, повернення до типографського мисленню і відновлення конструюю чого раціонального дискурсу. Для інших, навпаки, неформальність, спонтанність і анонімність нового засобу стимулюють нову форму усного мовлення, вираженої електронним текстом.[24,c.343]
І так, тепер пропоную детальніше, але коротко ознайомитись із найбільш популярними ресурсами соціальних мереж. Детально розглянути їх призначення та функціонування. Такими є :
«Вконтакті»
«Однокласники»
«Facebook»
Facebook-- веб-сайт популярної соціальної мережі, що почав працювати 4 лютого 2004 року. Станом на кінець листопада 2007 року на сайті було зареєстровано 55 мільйонів активних користувачів. Марк Цукерберг повідомив, що в грудні 2009 року ресурс подолав черговий бар'єр - в мережі Facebook зареєстровано вже 350 мільйонів користувачів.
Головною особливістю мережі стала можливість зібрати до купи усіх своїх друзів - як і давніх, шкільних, або просто з тими, з ким давно втратив зв'язок так і з теперішніми, а також знайти нових. Окрім того, заповнюючи свій профіль, учасник міг вказати ту чи іншу інформацію про інтереси, захоплення, що давало можливість відвідувачам його сторінки порівняти свої смаки. Користувачі отримали змогу спілкуватись - як приватно, через повідомлення, так і публічно - на власних "стінах", так і в тематичних группах. Додавати фото, а пізніше - і аудіо та відео файли. Це зробило Facebook надзвичайно популярним - даючи своїм користувачам найпростіше у легкій та доступній формі, він швидко набирав обертів. Вже за рік свого існування сайт здобув понад мільйон прихильників. І вже тоді пішли перші інвестиції - у розмірі 500 тисяч доларів, а потім 12,7 мільйонів та 27,5 мільйонів доларів. Прибуток Facebook за 2009 р. задекларована самою соціальною мережею склала 700 млн. доларів США. Для українців Facebook має україномовну локалізацію. Беручи до уваги, які оберти фінансів має компанія - не складно уявити скільки часу люди проводять у спілкуванні та розвагах.
Протестні настрої яскраво проявляються, як у Вконтакте, де переважає більш молода аудиторія, так і у Фейсбуку, де переважає старше покоління. Що може бути під час революції: завдяки новій стрічці на Фейсбук та величезній кількості популярності інформації - гарячі новини автоматично групуватимуться на початку, разом зі статусами та фотографіями користувачів, що також збиратимуть велику аудиторію.
Vkontakte.ru -- соціальна мережа, російский аналог сервісу «Facebook», за даними сайту Alexa.com станом на 9 березня 2010, другий за відвідуваністю сайт в Україні, третій - в Росії та Білорусі. Сайт спочатку позиціонував себе як соціальна мережа для студентів і випускників російських вищих навчальних закладів, пізніше - як універсальний спосіб зв'язку для всіх соціальних груп і вікових категорій. У січні 2009 року «В Контакте» вперше випередив за чисельністю відвідувачів у Росії свого головного конкурента - «Одноклассники». А вже в квітні на сайт «В Контакте» зайшло 14,3 мільйонів російських користувачів, тоді як на «Однокласники» - 7,8 мільйонів, що майже в 2 рази менше. За твердженнями адміністрації проекту, зараз зареєстровано більше 68 мільйонів облікових записів, проте невідомо, скільки з них належать активним користувачам.
Статистика
Інтернет-ресурс №1 в Україні, найбільш відвідувана соціальна мережа в Україні.
Кожен користувач в середньому переглядає 150-180 сторінок кожного дня.
Найбільший фотохостинг в СНД: понад 12 мільйонів фотографій завантажується на сайт щодня.
Найбільший відеохостинг в СНД: понад 1800 тисяч нових відеофайлів щодня.
Найбільший аудіохостинг в СНД: понад 1400 тисяч нових аудіозаписів щодня.
Найпопулярніший вид спілкування в СНД: понад 80 мільйонів повідомлень надсилається щодня.
Щодня ресурс відвідує від 9 500 000 чоловік і більше.
Odnoklassniki.ru -- веб-сторінка соціальної мережі та один з найбільш відвідуваних сайтів російськомовного сектору Інтернету. Сайт був запущений на початку березня 2006 року. В перші роки свого існування була найпопулярнішою соціальною мережею в Росії та Україні, але згодом Vkontakte.ru випередила її за кількістю користувачів.
«Однокласники» свого часу мали величезну перевагу, яка припадала до вподоби користувачам: до списку шкіл додалася можливість пошуку по вузам, місцям відпочинку, роботи і служби, що значно полегшувало можливі пошуки. У списку друзів користувача з'явилися «друзі друзів», можливість переглядати анкети «гостей», виділяти «фаворитів». І вже на початку березня 2008 року активісти на «Однокласниках» могли вільно заводити групи, об'єднуватися за інтересами, а потім стали розміщати на своїх сторінках фотоальбоми і використовувати численні додаткові сервіси. Цікаво, що :
Odnoklassniki.ru -- двічі лауреат Національної Премії за внесок у розвиток російського сегменту мережі Інтернет. «Премія Рунета» за 2006 і 2007 роки. Лауреат І російської загальнонаціональної премії в області індустрії розваг «Russіan Entertainment Awards». У 2007 році номінація «Веб-сайт року». Володар Гран-Прі за «Вплив на офлайн» у мережному конкурсі Російського Онлайн 2008 р.
Головне досягнення проекту - це численні слова подяки тих, кому сайт допоміг відкрити для себе новий світ спілкування і несподіваних можливостей. Саме тому Одноклассники.ru сьогодні стали невід'ємною частиною життя російськомовного населення не тільки в Росії, країнах СНД і Балтії, але і у всьому світі. Старі й нові друзі, колеги, давно загублені зв'язки - увесь світ спілкування, професійних і кар'єрних можливостей виявилися на відстані витягнутої руки.
Слід також згадати, що є ще й інші види соціальних мереж, де здійснюються способи соціальної комунікації, яким теж слід придати значення. Це є:
Блог -- це веб-сайт, головний зміст якого -- записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блогів характерні короткі записи тимчасової значущості.
Різновиди блогів:
Особистий (авторський, персональний) блог -- ведеться однією особою (як правило - його власником);
«Примарний» блог -- ведеться від імені чужої особи невизначеною персоною;
Колективний або соціальний блог -- ведеться групою осіб за правилами, які визначає власник;
Корпоративний блог -- ведеться усіма співробітниками однієї організації;
Форум-- інтернет-ресурс, популярний вид спілкування в інтернеті. На форумі створюються теми для спілкування, що робить його кращим за чат. Всі, кого цікавить певна інформація, можуть зручно й швидко переглянути її на форумі. На форумі є адміністратори (власники форуму) та модератори (обслуговуючий персонал, який стежить за виконанням установлених правил і порядку). Форуми можуть бути присвячені програмному забезпеченню, автомобілям, футбольній команді.
Структури і типи мереж.
Всередині однієї і тієї ж сукупності елементів можна побудувати різні типи мереж, наприклад, неформальні, семантичні, статусні і т.п.
У цілому, мережеві структури можуть аналізуватися на рівні центральних акторів, рівні підгруп з підвищеною мережевою щільністю (клік) і загальносітьовим рівнем.
Мал. 1. Типи мережевих структур.
Рівень «центральних» акторів передбачає їх порівняння в рамках мережі. «Кліки» характеризуються більш інтенсивним внутрішнім обміном. Загальносітьовий системний рівень описується домінуванням і зв'язністю. Домінування - це відхилення від рівномірного розподілу зв'язків між «центрами» і «кліками». У системі, яка характеризується високим ступенем домінування, більшість зв'язків будуть з'єднувати «центри» і «кліки». Комбінація домінування і комунікативності дозволяє встановити чотири типи мережевих структур (мал. 1). Висока домінантність і висока комунікативність притаманні «супутникової» структурі, де ресурси переміщуються від центру до периферії.
У системі з високою зв'язаністю і низькою домінантністю загальне число зв'язків розподілено відносно рівномірно таким чином, що потоки спрямовані від одного фрагмента системи до іншого. Ця структура добре моделює гіпертекстову комунікацію, де не передбачається контроль центру над периферією. Система з низькою комунікативністю і низькою домінантністю притаманна дифузним, слабоінтегрованним популяціям. Система з низькою комунікативністю і високою домінантністю зосереджує зв'язок в певних ареалах спільноти і позначає його декомпозицію. Такого роду «ідеальні типи» мереж дозволяють типологізувати різні види комунікації. Розглянемо їх детальніше.
«Теорія соціальних мереж»
Приклад відображення схеми зв'язків в соціальних мережах. В соціальній мережі зліва, індивід, позначений блакитним кольором, має найбільше зв'язків в середині своєї соціальної мережі. В ідеальній ситуації, він мав би бути лідером або керівником групи або організації. Індивіди, позначені зеленою фарбою мають зв'язки із іншими соціальними групами, і можуть виступати в ролі передавачів інформації між мережами.
Теорія соціальних мереж розглядає соціальні взаємовідносини в термінах вузлів та зв'язків. Вузли є відособленими акторами в мережах, а зв'язки відповідають стосункам між акторами. Може існувати багато типів зв'язків між вузлами. В найпростішій формі, соціальна мережа є відображенням всіх зв'язків, які мають відношення до дослідження, між вузлами. Мережі можуть використовуватись для встановлення соціального капіталу окремих акторів. Ці концепції часто відображаються на діаграмі соціальної мережі, на якій вузлам відповідають точки, а зв'язкам -- лінії.
Форма соціальної мережі допомагає визначити ступінь своєї корисності для її учасників. Менші, зв'язаніші мережі можуть бути менш корисними для своїх учасників, ніж мережі з багатьма слабкими зв'язками з особами ззовні від основної мережі. «Відкритіші» мережі, з багатьма слабкими зв'язками та соціальними взаєминами, вірогідніше будуть пропонувати нові ідеї та можливості для своїх учасників, аніж зачинені мережі з багатьма надлишковими зв'язками. Іншими словами, група знайомих друзів, які спілкуються лише один з одним вже володіють спільними знаннями та можливостями. Група осіб, із зв'язками з іншими соціальними спільнотами, вірогідно, отримуватимуть доступ до ширшого діапазону інформації. Для досягнення успіху, індивідам краще мати зв'язки з декількома мережами, аніж багато зв'язків в межах однієї мережі. Аналогічно, індивіди можуть впливати, або діяти в ролі брокера в середині своїх соціальних мереж з'єднуючи дві мережі, в яких відсутні безпосередні зв'язки (має назву заповнення соціальних дір).
Сила теорії соціальних мереж у її відмінності від традиційних соціологічних наук, згідно з якими вважається, що саме атрибути окремих акторів -- дружність або недружність, рівень інтелекту, тощо -- відіграють основну роль. У теорії соціальних мереж використовується інший погляд, коли атрибути окремих акторів менш важливі, аніж стосунки та зв'язки з іншими акторами в мережі. Цей підхід виявився корисним при поясненні багатьох реальних явищ, але залишає менше простору для індивідуальних дій, можливостей індивідів впливати на свій успіх, так як багато залежить від структури їхньої мережі.
Соціальні мережі, також, використовувались для дослідження того, як взаємодіють компанії, характеризуючи багато неформальних зв'язків, які поєднують між собою представників керівництв, а також асоціації та зв'язки між окремими робітниками в різних компаніях. Ці мережі дають можливості компаніям збирати інформацію, утримувати конкуренцію та, навіть,таємно змовлятись про встановлення цін або політик.
Застосування теорії соціальних мереж в соціології почалось із досліджень урбанізації «Манчестерською Школою» (зібраної навколо Макса Глюкмана), які проводились, в основному, вЗамбії в 1960-ті роки. Вслід за ними була поява соціометрії, яка намагалась вимірювати соціальні взаємовідношення. Вчені, наприклад Марк Грановеттер розширювали застосування соціальних мереж, і вони тепер використовуються для полегшення пояснення багатьох реальних явищ в соціології. Було з'ясовано що, наприклад, в організаціях владу мають індивіди, які знаходяться в середині багатьох соціальних зв'язків, а не особи які обіймають деяку посаду. Соціальні мережі також грають ключову роль принаймні робітників, в успішності фірм, та в ефективності роботи.
Теорія соціальних мереж є надзвичайно активно досліджуваною галуззю науки. Міжнародна Мережа Аналізу Соціальних Мереж є дослідницькою асоціацією дослідників соціальних мереж. Багато дослідницьких інструментів для аналізу соціальних мереж доступні в Інтернеті (наприклад "UCINet") та порівняно легкі у використанні для представлення зображень мереж.
Теорія проникнення інновацій досліджує соціальні мережі та їхню роль у впливі на поширення нових ідей та практик. Агенти змін та неформальні лідери часто грають основні ролі в спонуканні до впровадження інновацій, хоча, властивості самих інновацій також мають значення.
Цікавою видається і теорія «шести рукостискань. Відома теорія шести рукостискань, висунута більше 40 років тому, свідчить, що будь-які дві людини на нашій планеті у середньому розділені лише невеликим ланцюжком з п'яти рівнів спільних знайомих (або шістьма "рукостисканнями" - рівнями зв'язку). Нещодавно Facebook і Міланський університет повідомили, що у реальності середнє число "рукостискань", які розділяють будь-яких двох людей на Землі - 4,74. При цьому наголошується, що 99,6% користувачів Facebook пов'язані не більш ніж 6 рукостисканнями, а 92% - вже не більше ніж п'ятьма.
У той час як Стенлі Мілгрем у 1967 році провів свій невеликий експеримент на 296 добровольцях і вивів, що число людей, що розділяє двох піддослідних, у середньому становить 5,2 людини або шість "рукостискань", дослідження Facebook протягом місяця проводилося на 721 млн активних користувачів соціальної мережі, тобто більш ніж на 10% населення планети.
Коли Facebook обмежувала аналіз лише однією країною (Росією, США, Швецією тощо), то статистика показувала, що переважна кількість людей розділені лише чотирма "рукостисканнями". Представники Facebook підкреслюють, що дослідження пана Мілгрема було досить неточним, бо сучасні засоби соціальних мереж дозволяють відстежити найбільш короткі "шляхи" зв'язків між людьми.
Можна також відзначити, що останнім часом зв'язки між людьми посилюються завдяки Інтернету і самим соціальним мережам. Так, аналогічне дослідження Facebook 2008 року показує, що число "рукостискань", що розділяє у середньому будь-яких двох людей, складало 5,28, а сьогодні цей показник, як зазначено вище, опустився до 4,74.
Дослідження Facebook також показало, що у середньому 84% всіх зв'язків окремо взятої людини припадають на країну, у якій вона живе. Але країни - не єдиний поділ людей. Окрім того, у числі друзів зазвичай перебувають однолітки. Це стосується навіть 60-річних людей - пік розподілу їхніх друзів за віком різко зростає на позначці 60 років.
Теорія "шести рівнів зв'язку" вперше була запропонована ще у 1929 році у короткому оповіданні угорського автора Фрідіша Карінті, а популяризована була у 1990-х роках з постановкою п'єси Джона Гуара "Шість ступенів відчуження", і виходом потім однойменного фільму за його сценарієм.
3.2 Передумови вивчення залежностей і соціального негативізму користування інтернет-мережами
З кожним днем все більше і більше людей долучаються до соціальної взаємодії через інтернет. Це зумовлено низкою переваг і можливостей, які пропонує суспільству інтернет мережа. Молодь в будь - якому суспільстві завжди була відображенням більшості суспільних тенденцій, новинок чи перетворень. Можна сміливо говорити про першість молодіжної спільноти в контексті обміну інформацією. Адже молоді люди активно слідкують за тенденціями моди та наукового прогресу не тільки своєї держави а й світу в цілому. Наприклад, важко уявити собі молоду людину, яка не користується мобільним телефоном, компютером чи не використовує інтернет - комунікацію, це практично неможливо. Така ситуація є наслідком науково-технічного прогресу. Молодь, як найбільш мобільна соціальна група, є найширшою аудиторією користувачів інтернету. В Україні за даними дослідницької компанії GFK - 44% користувачів інтернету є молоді люди віком від 16 до 29 років.
З появою сучасних комп'ютерних технологій, інтернет став значно доступніший для молоді. Наприклад: у багатьох громадських місцях, зокрема у бібліотеках та корпусах університетів відкритий вільний доступ до WiFi. Що дозволяє студентам в будь який час користуватись інтернетом з мобільних телефонів чи з ноутбуків. Однією з причин популярності інтернету, серед молоді, і студентства, зокрема, є зручний сервіс пошуку інформації. Оскільки, сьогодні в інтернеті, можливо швидко знайти, найсвіжіші новини, світлини та відеоматеріали. За даними опитування української молоді, проведеного дослідницьким інститутом iм. Горшеніна у 2013році, для 69,4% української молоді інтернет - основний засіб пошуку інформації. А 45,9% української молоді - використовують інтернет, переважно для спілкування з друзями в соціальних мережах. На запитання «Чи користуєтеся Ви соціальними мережами, і якщо так, то як часто» відповіді респондентів розподілились наступним чином: Постійно, щоденно - 62,4%; Кілька разів на тиждень - 28,6%; Кілька разів на місяць - 7,3%; Епізодично, але не менше 1 разу на півроку - 1,3%; Важко сказати - 0,4%. Причому 20,9% молоді зазначили, що не могли б прожити без соціальних мереж і 20,7% - скоріше за все не змогли б прожити без соціальних мереж. Для порівняння наведемо результати аналогічного дослідження за 2012 рік : Постійно, щоденно - 55,1%; Кілька разів на тиждень - 26,9%;Кілька разів на місяць - 8,1%; Епізодично, але не менше 1 разу на півроку - 1,8%;Не користуються - 7,0% [49]. Тож ми можемо прослідкувати тенденцію до збільшення кількості молоді залученої до соціальних мереж. Отримані данні свідчать про високу цінність соціальних мереж для у молоді. Адже комп'ютерні соціальні мережі дозволяють студенту не тільки спілкуватись з ровесниками і шукати цікаву інформацію а й може конструювати свій портрет у віртуальному світі. Причому, деякі молоді люди конструюють одразу декілька соціальних портретів, створюючи декілька різних про файлів в одній або в різних соціальних мережах. Адже соціальна мережа зберігає анонімність користувача.
Також слід зазначити, що молодь не тільки є великою аудиторією соціальних мереж а ще й створює більше контактів ніж інші вікові групи. У 2012 році математик Стівен Вольфрам проаналізував залежність віку користувачів соціальних мереж і середньо кількість їх «друзів». За результатами цього дослідження виявилось, що найбільше контактів «друзів» у користувачів віком 17 - 20 років. А чим користувачі старші, тим менше контактів вони мають.(Мал. 1.1)
Мал. 1.1 Залежність кількості друзів від віку
Професор психології Віргінського університету Аморі Йі Мікамі, провідний автор дослідження, і її колеги оцінили рівень популярності і дружніх прихильностей у 172 підлітків 13-14 років. А через вісім років додали цих же учасників дослідження «у друзі» (в соціальних мережах MySpace і Facebook) з метою вивчити їх спілкування і дружбу в мережі.
Автори виявили, що молоді люди, які в підлітковому віці краще адаптувалися до життя, після 20 років частіше використовували соціальні мережі Myspace і Facebook (їх аналоги в пострадянському Інтернеті - «В контакті» і «Однокласники») незалежно від віку, статі, національності і доходу батьків. Плюс до цього, моделі поведінки і дружніх відносин, що склалися в підлітковому віці, продовжували діяти і на початку дорослого життя.
«Ми з цікавістю виявили, що молодь, краще влаштована і пристосована, частіше використовують соціальні мережі для розширення спілкування. У той же час молодь з проблемами або не заводить сторінок, або, якщо має, часто використовує їх з негативними цілями, - говорить Мікамі. - Взагалі стосунки в Інтернеті дуже схожі на реальне життя, тому батьки, задоволені своїми дітьми в реальному житті, можуть не хвилюватися щодо їх поведінки в Інтернеті ».
З іншого боку, психологи попереджають, що підлітки з проблемами у спілкуванні, дружбі та поведінці, а також схильні до депресії, частіше можуть використовувати соціальні мережі в негативних цілях або агресивними способами (якщо будуть відвідувати такі сайти взагалі). Тому Мікамі попереджає, що «знедолені» або «проблемні» підлітки схильні поводитися неадекватно і в мережі. Це може виражатися у використанні ненормативної лексики, агресії і хамстві, у розміщенні своїх або чужих відвертих фото. Також в соціальних мережах вони, як правило, мають менше друзів. Але ця група і взагалі рідше використовує соціальні мережі.
У цілому, згідно з дослідженням Мікамі, соціальними мережами користується 86% молоді, що відповідає статистиці по США. «Якщо батьки хочуть розуміти своїх дітей і їх оточення, як онлайн, так і в реальності, їм треба розуміти, що Інтернет лише розширює їх реальне життя. Головне - це підтримка і відкритий діалог, а не агресивне втручання », - попереджає вчений.
Із психологічної точки зору інтернет сприймається людиною, чимось на рівні натовпу. А в натовпі, як відомо, обличчя і індивідуальність зникає, а із нею і відповідальність. Не даремно закон жорсткіше карає тих, хто бере участь у груповому злочині. Коли ж ми потрапляємо в інтернет, ми, як і в натовпі, нібито зникаємо, відчуваємо себе анонімними та недоторканними, із легкістю можемо “качати” піратську продукцію, хоча, якщо задуматися, це те саме, що украсти річ у магазині, але ж в житті ми такого не зробимо - ну принаймні переважна більшість із нас.
У мережі ми можемо легко написати будь-яку образу. Ми можемо принизити людину. Можемо влаштувати скандал, який затягне всіх, хто в цей час опинився на злощасному сайті і т.д. Нас по суті не цікавить навіть те, що ми цей скандал влаштуємо під своєю сторінкою Вконтакті чи просто в звичайному чаті і всі будуть знати, хто ми, адже це віртуальний світ і те, що там відбувається -- там і залишається, а якщо ми зустрінемо людину, яку ми образили під фотографією/в форумі/будь-де, в житті - якщо взагалі її зустрінемо -- то ми просто будемо ігнорувати і обійдемо стороною. І знову ж таки - ніякої відповідальності.
Але відсутність відповідальності -- не єдина причина. Сьогодні, особливо це стосується молоді, сторінка Вконтакті, Facebook чи деінде сприймається чимось на кшталт свого другого Я. Але тільки на відміну від життя, цю віртуальну особистість можна редагувати за мить, чим підвищити свою самовпевненість.
На Заході залежність від соціальних мереж останнім часом досягла апогею: згідно із опитуванням проведеним у Сполученому Королівстві, із 2,300 респондентів віком від 11 до 18 років, 45% заявили, що у віртуальному світі вони почуваються щасливішими, ніж в житті, переважно через причини вказані вище та страх перед живим спілкуванням -- очі в очі, адже в такому разі тобі недоступна функція все виправити, як це можна зробити за кілька секунд в інтернеті.
Така ситуація не на жарт схвилювала західних психіатрів, адже це перш за все означає, що діти виростають із таким світосприйняттям, яке не зможе адекватно адаптуватися до реального життя, що означає, що вони не зможуть ефективно вирішувати нагальні проблеми, вдаватися до серйозних і головне правильних рішень і т.д. Годі і казати, що дитинство та період статевого дозрівання формує людину на всю решту її життя. І якщо дитина проводить його в віртуальному світі, формуючи, по суті, саме в ньому свою особистість та відчуваючи себе щасливішим саме там, то ні до чого хорошого це згодом не призведе, окрім суттєвого послаблення західного суспільства. До того ж слід не забувати, що питання відсутності відповідальності у масі, хиткої самовпевненості та спроби самозахисту через створення фальшивого образу, рано чи пізно може призвести до побудови соціуму схильного до авторитаризму та жорстокості. Звичайно, ситуація із соціальними мережами в Україні не настільки гостра, як в тій же Великобританії, перш за все тому, що в нашій країні у людей значно менший доступ до інтернету, через що вони автоматично стають менш залежними від віртуального світу. Але із поступово кількість відвідувачів сайтів соціальних мереж зростає, а згідно із рейтингом найпопулярнішою мережею є Вконтакте.ру.
Але вже сьогодні важливо враховувати те, наскільки потужним є вплив цих сайтів на психологію людини, перш за все, що стосується молоді, але не тільки. У дорослих в інтернеті також спрацьовують аналогічні психологічні механізми: що може бути простіше, ніж зайти на який-небудь сайт і написати будь-яку найгрубішу образу, але із політичним, націоналістичним чи іншим контекстом - все одно ж ніхто не покарає за це, навіть якщо ви пишете дійсно від свого імені. І такий підхід має масовий характер, що не може не позначитися на соціумі в цілому: рівень агресії зростає, ризик заворушень підвищується, конфлікти в суспільстві нарощуються і т.д.
Але відчуття того, що можна уникнути відповідальності при цьому підвищити свою самооцінку та одночасно самозахиститися перед реальністю, назвавши когось в чаті „гнилим кацапом/ляхом/хохлом/жидом”, перемагає в головах багатьох громадян. Не дарма в інтернеті існує безліч націоналістичних сайтів і ми бачимо до чого існування таких сайтів призводить,мзокрема, у сусідній Росії. І це не можна залишати без уваги, особливо в такій мультикультурній державі, як Україна, як і те, яким буде виховний вплив соціальних мереж на молодь. Ситуацією слід зайнятися поки не стало занадто пізно. Людей слід привчати до відповідальності - будь-то реальний чи віртуальний світ - і пропонувати їм реальну альтернативу того, як підвищувати свою самооцінку у звичайному спілкуванні. Третього не дано.«Захоплення соціальними мережами веде до деградації особистості і мозку, переконана професор Оксфордського університету, баронеса Сьюзан Грінфілд.»
Зокрема, за даними її дослідження, фанатам Facebook і Twitter загрожує "криза ідентичності", зниження рівня концентрації уваги, втрата багатьох невербальних навичок - таких як здатність дивитися в очі під час розмови. Терміном "кризи ідентичності" в психології позначається втрата людиною або соціальною групою уявлення про своє місце в суспільстві і своєї самооцінки. За словами професора, банальність інформації, якою обмінюються користувачі Twitter, може стати проблемою для комунікації, пише газета The Daily Mail. "Навіщо комусь знати, що хтось інший їв на сніданок? Це нагадує мені маленьку дитину, яка каже: "Дивися, мамусю, я роблю це, подивися на мене мамуся, я роблю це...", - наголосила Грінфілд. Особливій критиці вона піддала соціальну мережу Facebook. "Це майже так само, як люди жили би в нереальному світі, але у світі, в якому важливо те, що люди думають про вас... Подумайте про наслідки для суспільства, якщо люди більше турбуватимуться про те, що інші люди будуть думати про них, ніж те, що вони думають про себе самі", - зауважила психолог. Баронеса Грінфілд Сьюзан присвятила життя дослідженню фізіології людського мозку і є авторитетним експертом в області синоптичної фармакології, а також відомою письменницею і членом Палати лордів. Кілька років тому вона вже виступала в британських ЗМІ з критикою соціальних мереж. Зокрема, на думку баронеси, соціальні мережі погано впливають на розумовий розвиток і властивості пам'яті підростаючого покоління. І поки люди осмислюють цю проблему, віртуальна "дружба" і комп'ютерні ігри поступово перебудовують мозок підлітків. Термін "криза ідентичності" з'явився в науці у другій половині минулого століття. Його ввів відомий американський психолог, професор Гарвардського університету Ерік Хомбургер Еріксон в ході свого дослідження "військових неврозів" у моряків-підводників. Криза ідентичності проявляється як протиріччя, невідповідність існуючого соціального статусу людини або соціальної групи вимогам, що змінилися. Основним показником є ??нездатність прийняти нову роль, яка пропонується зовнішніми обставинами, або, прийнявши її, адаптуватися до неї. Серед ознак, найбільш характерних для цього стану, психологи називають: - Неадекватність самооцінки; - Втрата перспективи; - Зростання песимізму; - Зміна соціальної активності; - Прояв безкомпромісних суджень і соціально-агресивної поведінки; - Підвищений інтерес до метафізичних та ірраціональним проблем тощо. Однак така оцінка ще вимагає вивчення і можливо стосується крайніх форм проявів які детерміновані індивідуальними особливостями.
Проте, якщо говорити про комунікацію саме студентів у соціальних мережах, слід зазначити, що студентство є специфічною категорією яка позначає частину молоді і відрізняється за багатьма показниками від цієї соціальної групи. Що в свою чергу, може впливати на характер, тривалість, періодичність спілкування у соціальних мережах. Головною відмінністю студентів є їх профільна діяльність - навчання.
Завдяки спільному виду діяльності - навчанню, спільному характеру праці студенти утворюють певну соціально-професійну групу, провідною функцією якої є набуття відповідних знань та умінь в галузі обраної професії, навичок самостійної творчої діяльності. [10] Звичайно в сучасному світі студент вимушений поєднувати навчання з робою, але провідною діяльністю все ж таки залишається саме навчання.
Студентські роки - період становлення і стабілізації характеру молодої людини, найбільш інтенсивного розвитку та формування етичних та естетичних відчуттів, оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини: громадянських, професійно-трудових, сімейних та інших. Саме у цей період виявляється «економічна активність», під якою соціологи розуміють включення людини у самостійну виробничу діяльність, початок трудової активності індивіда. Хоча, студенту важко суміщати навчання і роботу, більшість студентів знаходить можливість працювати на неповний робочий день, або по змінному графіку. І саме в цей період у студента формуються вимоги та очікування стосовно тієї роботи яку він виконуватиме після закінчення вищого навчального закладу.
Студентські роки також відрізняються інтенсивними перетворенням системи ціннісних орієнтацій та мотивації, формуванням специфічних здібностей у зв'язку з професіоналізацією, тому саме цей вік стає головним періодом в становленні характеру та інтелекту особистості. Цьому сприяє поєднання інтенсивного навчального процесу і початку виробничої діяльності.
Взагалі, студентській вік характеризується досягненням найвищих, «пікових» результатів, що базуються на всіх попередніх процесах біологічного, психологічного, соціального розвитку молодої людини.
Російський соціолог О.В. Рудакова виділила такі специфічні характеристики студентської молоді як об'єкта соціологічного дослідження:
· «студентство - найзначніша за чисельністю і роллю в системі суспільного відтворення соціальна група;
· головна функція студентства - поповнення когорти кваліфікованих фахівців та інтелігенції;
· студентська молодь є особливою перехідною соціальною групою, в рамках якої здійснюється особистісне й соціальне становлення;
· відмітна особливість студентства - прагнення до всього нового, через відсутність досвіду - схильність до максималізму, перебільшення власної думки;
· склад студентської групи формується з представників різних класів населення приблизно однакового віку з певним рівнем освіти» [ 42,с. 69]
Одже, студенти є наймобільнішою соціальною групою і за сучасних умов мають поєднувати роботу, навчання і спілкування з ровесниками. Спілкування в комп'ютерних соціальних мережах стає поширеною формою взаємодії серед студентської молоді. Адже, створивши один або декілька профайлів у різних соціальних мережах, набагато легше і швидше слідкувати за новинами друзів, цікавими подіями та виражати власну думку до великої аудиторії, до всіх друзів або до певної групи друзів.
Таким чином у віртуальному просторі, на думку значної кількості молодих людей, легше побудувати зв'язки між індивідами та соціальними спільностями ніж у реальному світі. Саме тому членство у соціальних мережах і є цінністю для студентської молоді. Адже активне студентське життя вимагає постійної взаємодії студента не тільки з одногрупниками а й з тими контактами які віддаленні від нього у реальному географічному просторі. А соціальна мережа якраз і надає таку можливість. Особливо це актуально для студентів які навчаються не в своєму рідному місті або селищі а виїжджають на навчання в інші міста. Адже мережі дозволяють таким студентам підтримувати зв'язок з друзями та батьками. Значною перевагою мереж є також їх економічність, студент може спілкуватись безкоштовно, на відміну від телефонного або поштового спілкування. На сьогоднішній день більшість студентів має доступ до інтернету та засоби, за допомогою яких можливо ним користуватись, то ж для них не складає ніяких матеріальних витрат для користування соціальними мережами.
Крім того за наявності соціальної мережі студент має змогу підтримувати і розвивати контакти одночасно перебуваючи на роботі чи навчанні. Тому для активного студентства це найзручніший спосіб комунікації. Показовим є те, що одні з найбільших і найпопулярніших на сьогоднішній день соціальних мереж: Vk.com (рос. ВКонтакте) і Facebook були створені студентами саме як студентські соціальні мережі і були доступні лише для студентів елітних університетів, і лише потім розрослись до сучасних масштабів.
Зі швидким розвитком та ростом популярності комп'ютерних соціальних мереж вчені зацікавились питанням активності спілкування користувачів у мережах. Як вже зазначалось, молодь має найбільшу кількість «друзів» у соціальних мережах, порівняно з іншими віковими категоріями. На сьогоднішній день кількість «друзів» молодої людини може досягати 1000 - 1500. Проте це не означає що зв'язки з цими контактами підтримуються однаково. Студент як правило активно спілкується з невеликим колом «друзів» (одногрупники, викладачі, близькі друзі), тобто, з тими людьми з якими є спільні теми для обговорення, спільні інтереси, захоплення). Решта контактів може підтримуватись формально, за для збереження зв'язку. Тож велика кількість «друзів» у «френдстрічці» зовсім не означає, що користувач є дуже активним і спілкується з усіма.
Оскільки більшість сучасних соціальних мереж пропонує не лише сервіси для спілкування а й для розваг і проведення часу, студенти активно використовують подібні сервіси. І в деяких випадках вони цікавлять користувача більше ніж сама комунікація. Окрім того, деякі мережі спрямовані саме на підтримку таких сервісів. Яскравим прикладом таких мереж є мережа «Youtube», яка користується популярністю серед молоді. Проте навіть в мережах де основним сервісом є пошук музики, відео, чи зображень обов'язково має місце обговорення серед користувачів, того чи іншого викладеного матеріалу. Зазвичай в подібних мережах молоді люди зазначають свої кометарі, відгуки, діляться враженнями, досвідом або просто дякують за викладений матеріал . Таким чином також відбувається соціальна взаємодія студентів.
Проте, не всі студенти спілкуються у соціальних мережах однаково, безперечно їх комунікація і час проводження в мережі відрізняється в залежності від багатьох факторів: мотивація студента, його інтереси, потреби, особисті життєві ситуації, цілеспрямованість, темперамент та інші. Наприклад, один студент може користуватись мережею виключно для спілкування щодня, іншому студенту спілкування через мережу необхідно раз на тиждень.
У цілому нинішня студентська молодь стратифікована на групи, що відрізняються інтелектуальними і моральними параметрами. Вся сукупність сучасних студентів досить явно розділяється на три групи:
студенти, зорієнтовані на освіту як на професію; для них інтерес майбутньої роботи, бажання реалізувати себе в ній - найголовніше. Решта всіх чинників для них менш значуща.
студенти, які зорієнтовані на створення бізнесу; для них освіти виступає інструментом для того, щоб надалі відкрити власну справу; до своєї професії вони ставляться менш зацікавлено, ніж перша група;
студенти, яких, з однієї сторони, можна назвати такими, що не «визначилися», з іншої сторони - пригніченими різними проблемами особистого, побутового характеру; для них освіта і професія не становлять того інтересу, що характерний для перших двох груп; на перший план у них виходять побутові, особисті, житлові, сімейні проблеми.
Подана класифікація розмежовує студентське середовище на три групи і відповідно показує потреби студентів можуть впливати на їх взаємодію як і в реальному житті так і у віртуальному полі соціальних мереж.
За даними дослідження інституту Горшеніна за 2012 рік, найактивніші користувачі соціальних мереж - студенти Росії (72,1%) і України (60,9%), в Казахстані соціальними мережами користується лише кожен третій студент (34,6%).
Проте студентам необхідні соціальні мережі не лише для спілкування та самовираження. Важливим є і освітній потенціал соціальної мережі. В цьому і виявляється відмінність і характерні риси соціальної взаємодії студентів у комп'ютерних соціальних мережах. Адже студенти на відміну, від інших соціальних груп мають додатковий мотив для використання комп'ютерних мереж - навчання. Що в свою чергу впливає і на активність користувача в мережі і на змістовність соціальної взаємодії.
Звичайно, залучення студентів у соціальні мережі має як позитивні, так і негативні сторони. Існує думка, що тривале перебування студентів у соціальних мережах негативно позначається на успішності їх навчання, оскільки використання цих ресурсів не має жодної освітньої значущості, тому ніякої користі студенту не приносить. Але, хоча, соціальні мережі, здебільшого використовуються для спілкування й дозвілля, і значною мірою ці мережі дають можливість для обміну інформацією навчального характеру.
Окрім того, що студенти обмінюються інформацією по навчанню в соціальній мережі, вони також можуть спілкуватись із викладачем. Наприклад: досить зручним способом розповсюдження інформації на студентську групу є створення сторінки або групи в мережі, що дає змогу переглянути, цю інформацію всій групі, а не розсилати цю інформацію кожному окремо.
Також, на сьогодні багато університетів мають свої сторінки в соціальних мережах.Значна частина бібліотек США використовує такі мережі як MySpace і Facebook з метою залучення студентів, розсилки ним повідомлень про нові надходження у бібліотеку і пояснень, як може допомогти бібліотека при пошуку відповідей на питання, пов'язані з проведенням студентських досліджень. У травні 2012 року в соціальній мережі Facebook була створена сторінка «Facebook в освіті», головна мета якої пояснити викладачам, вчителям і студентам як можна використовувати Facebook в університетах, і залучати університети для участі в спільних онлайні-проектах.
Подобные документы
Теоретичний аналіз проблеми соціалізації особистості, роль спілкування у цьому процесі. Зміст комунікації та взаємодії індивідів в мережі Інтернет. Емпіричне дослідження використання інтернет-спілкування в сучасному суспільстві методом опитування.
курсовая работа [828,4 K], добавлен 20.11.2014Специфіка інформаційно–комунікативних процесів у суспільстві. Витоки і розвиток теорії соціальної комунікації. Стан комунікації у сучасному суспільстві. Глобалізаційні тенденції інформаційного суспільства. Вплив Інтернету на сучасну молодіжну комунікацію.
дипломная работа [724,8 K], добавлен 12.11.2012Інформаційно–комунікативні процеси у суспільстві. Теорії соціальної комунікації. Сутність та риси сучасної масово–комунікаційної системи. Вплив Інтернету на сучасну комунікацію у молодіжному середовищі. Інформаційне суспільство у комунікативному вимірі.
дипломная работа [671,9 K], добавлен 26.08.2014Поняття та фактори, що провокують розвиток інтернет-залежності серед сучасної молоді. Розповсюдженість соціальних мереж та оцінка їх популярності. Необхідність інтернету в суспільстві, та емоції, що виникають при його відсутності, негативний вплив.
практическая работа [209,4 K], добавлен 30.04.2015Концепт інформаційного суспільства як виявлення духовної культури сучасного соціуму. Концептуалізація інформаційного суспільства процесу в умовах глобалізації. Аналіз проблем інтелектуалізації. Виявлення місця соціальних мереж у комунікативному просторі.
статья [23,3 K], добавлен 07.08.2017Соціальна робота належить до професій, які виникли й утверджуються з метою задоволення насущних потреб суспільства і його громадян. Місце соціальної роботи в сучасному суспільстві. Напрямки соціальної роботи. Світовий досвід соціальної роботи.
реферат [19,0 K], добавлен 18.08.2008Сутність соціальної стратифікації, основні категорії та системні характеристики. Теорія соціальної стратифікації та її критерії. Процеси трансформації структури населення та дослідження соціально-стратифікаційного виміру українського суспільства.
дипломная работа [140,2 K], добавлен 23.09.2012Класичні трактування соціального інституту, сучасні підходи до їх вивчення. Необхідна передумова соціальної інтеграції і стабільності суспільства. Характеристика головних особливостей процесу інституціоналізації. Сутність поняття "рольовий репертуар".
курсовая работа [51,6 K], добавлен 03.06.2013Основні характеристики візуальної соціології. Стислі відомості художниці Jinzali із соціальної мережі художникiв Deviantart.com. Визначення основної ідеї, яку містить зображення. Аналіз зображення людини. Характеристики невербальної комунікації.
контрольная работа [1,1 M], добавлен 04.03.2014Теоретичні основи проблеми міграції. Визначення соціологічного об’єкту та предмету соціологічного дослідження. Мета та завдання соціологічного дослідження. Операціоналізація понять та попередній системний аналіз об’єкту соціологічного дослідження.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 12.06.2010