Інтернет-комунікації в сучасному суспільстві: аналіз соціокультурних імплікацій

Соціальні мережі місять в собі багато сміття. Наприклад, мережа Вконтакті вже настільки заангажована порнографією, що туди огидно заходити. А ще більше засмучує те, що там зареєстровані діти, які все це також споглядають. То про який їх духовний розвиток в майбутньому можна говорити, коли вони, спостерігаючи над цим усім, починають копіювати види негативної поведінки.

Відносини між людьми( друзями чи закоханими) в соціальних мережах стають публічними. Все виноситься на всезагальний огляд для схвалення. Тобто, багато речей робляться навіть не для того, щоб побачити реакцію тієї ж коханої людини, а почути, що про тебе скажуть інші. Ще набирає обертів публічність приватної інформації.

Втрата часу - це основний недолік соціальних мереж. А ще люди стають дико залежними від них. В моєму оточенні також багато таких людей.

Багато не потрібної інформації, яка орієнтує на асоціальні дії. Я, наприклад, вбачаю цей негатив у тих групах, що створюються для самогубців. А такі групи є. Я сама бачила. Або ж групи, які спонукають до негативних захоплень і т.д.

Інформатизація повністю змінює цінності молодого покоління. Раніше це були санчата, ковзани, хованки, потім прогулянки з друзями, спорт і т. д.. А сьогодні це тупе сидіння за екраном монітору і гра в різні іграшки. Користі від соціальних мереж немає взагалі ніякої. Люди повністю деградують.

Крім того, з усього негативу соціальних мереж студенти виділяють ряд негативних соціальних наслідків: відчуття неповноцінності, втрата контролю над собою, роздратування, агресія і багато інших, які не з кращої сторони позначаються на їх міжособистісних відносинах та реальному житті.

Сидіння в Інтернеті - це пасивне життя, яке накладає негативний відбиток на реальне існування, оскільки люди замикаються в собі, бо вважають, що є гіршими від інших. І, як наслідок, налаштовують себе на те, що все погано.

Досить часто користувачі соціальних мереж виставляють там свої оголені фото, щоб на них дивились всі кому не лінь, натякаючи на інтим. Це все так брудно і огидно. Мабуть, в людей просто розвивається комплекс неповноцінності.

Споглядання фото в соціальних мережах тих, хто має можливість жити кращим життям пригнічує тих, у кого рівень життя не поганий, але не дотягує до такого бажаного, як у когось. І на фоні цього розвивається апатія до життя.

Соціальні мережі як допомагають стати кращою людиною, так і не допомагають. Заздрість, комплекс неповноцінності, роздратування від життя, порноматеріали, споглядання на інших - це негативна сторона, яка не сприяє розвитку нашого духовного світу. А різноманітна негативна інформація, що змушує задуматись про щось таємне, високе - це та сторона, що сприяє розвитку нашого внутрішнього світу.

Соціальні мережі розвивають в людині комплекс неповноцінності і відчуття, що вона ні на що особливе не здатна. І що вона ніколи не зможе домогтися тих результатів, які бачить на сторінках соціальних мереж.

Та незважаючи на всі негативні наслідки соціальних мереж частина студентів виділяє ряд їх позитивних характеристик, що певним чином допомагають в реальному житті.

Різні он-лайн уроки, тобто можливість навчатися чомусь новому.

Плюсом, бо тоді ми можемо розповісти людині те, чого не можемо сказати нікому і навіки залишитись лише віртуальними друзями.

Важливою перевагою соціальної мережі є доступність інформації про різноманітні події на що працюють групи, які там створені. А ще соціальна мережа це місце , де люди можуть висловлюватись на будь - яку тематику, бо там повна свобода слова.

А я вважаю позитивом соціальних мереж їх динаміку. Не потрібно людині телефонувати і питати як в неї справи, коли її сторінка є в якійсь соціальній мережі, яка дає мені змогу все про неї дізнатись. Це економія часу і сил

На мою думку, мережа Вконтакті стала багатофункціональною. Там можна дізнатися про людину дуже багато чого і навіть знайти те. Що необхідно для навчання. Це досить зручно і швидко.

До того ж в соціальній мережі Вконтакті ми можемо сформувати групи по інтересам, знайти однодумців, що досить важко зробити в реальному житті.

Співвідношення позитиву - негативу опитані оцінювали з перевагою в бік негативу( 70 на 30). Рідше лунала думка що диспозиція є рівною - 50 на 50. Так чи інакше опитані відмічали набагато більше негативних моментів ніж позитивних, при чому негативи оцінювалися, як масштабно так і особистістно, а позитиви переважно загально і однаково.

3.6 Оцінка соціальних наслідків і прогнозування тенденцій

Тепер звернемось до результатів опитування за другою анкетою, за допомогою якої ми намагалися побачити диспозицію суджень в кількісному співвідношенні. Всім без виключення респондентам було надано можливість відмітити яку роль у їхньому житті відіграють дані інформаційні технології та мережа Інтернет.

Якщо говорити про результати анкетування, то опитані мали змогу обрати з чотирьох запропонованих варіантів лише один, який найбільш точно відобразив значення ролі Інтернету у їх повсякденні. Результати розподілу представлені на мал. 3.7.

Як ми можемо побачити модальне значення серед відповідей на дане запитання належить варіанту «Сьогодні я не уявляю свого життя без Інтернету», що обрали близько половини опитаних (48,7%). Інші варіанти відповідей набрали від 15 до 18 % прихильників. Це говорить про те, що українська молодь у своїй більшості проводить значну частину вільного часу у мережі Інтернет. Кореляційний аналіз між ознаками, що демонструють відповіді респондентів на питання «Яку роль у Вашому житті відіграє Інтернет?» та основними соціально-демографічними характеристиками не виявив значимих зв'язків.

Фокус-групове дослідження підтвердило результати кількісного опитування. Респонденти у своїй більшості говорили про те, що проводять у мережі Інтернет майже весь свій день. Студентам важливо, щоб вони завжди «були на зв'язку». Саме тому респонденти зазначали, що використовують для цього не лише домашні комп'ютери та ноутбуки. Для них важливо, щоб доступ до Інтернету був з ними всюди - на телефоні, планшеті, нетбуці тощо. Українська молоді говорить про те, що проводить у режимі он-лайн до 50% свого вільного часу. Іноді у часовому вимірі це складає 6-8 годин на день.

Аналіз інформаційних джерел та засобів масової інформації не відрізняється віт тих, що були отримані в ході дослідження. Так, 69,3% молоді України не уявляє свого життя без Інтернету. Найбільш цікавим є той факт, що кожен четвертий респондент говорив про те, що взагалі не зміг би нормально функціонувати та здійснювати свою життєдіяльність без віртуального світу.

Тобто, з усього вищесказаного можна говорити про те, що інформатизація суспільства особливо активно проявляється в середовищі студентської молоді. Як свідчить фокус - групове дослідження, значну частину часу, що респонденти проводять в Інтернеті вони витрачають на спілкування у соціальних мережах. Кількісне дослідження показало, що серед всіх опитаних студентів лише 2% не зареєстровані у жодній з соціальних мереж. Результати такого розподілу представлені на мал. 3.8.

В той же більшість молодого покоління говорить про те, що вони зареєстровані в декількох соціальних мережах (рис. 3.9.) Аналіз результатів кількісного етапу дослідження показав, що топові позиції у рейтингу соціальних мереж займає веб-сайт - http HYPERLINK "http://www.vk.com/":// HYPERLINK "http://www.vk.com/"www HYPERLINK "http://www.vk.com/". HYPERLINK "http://www.vk.com/"vk HYPERLINK "http://www.vk.com/". HYPERLINK "http://www.vk.com/"com - більш відомий, як Вконтакті - 97 % респондентів зареє'стровані як користувачі данної соціальної мережі. Респонденти пояснювали популярність даного сайту тим, що, по-перше, більшість знайомих, родичів та друзів, з якими вони спілкуються також зареєстровані в мережі Вконтакті, по-друге, популярність даного сайту викликана високим юзабіліті - він зручний та зрозумілий у користуванні. Респонденти підкреслюють, що зручність користування соціальною мережею є визначальним фактором при її виборі.

На фокус-групповому дослідженні ми прозондували основні причини реєстрації у соціальних мережах. До них респонденти відносили: можливість перегляду останніх новин у різних сферах життєдіяльності, мультимедійні розваги (прослуховування музики, перегляд відео, фотографій тощо), спілкування з однодумцями, можливість бути на зв'язку з знайомими, друзями та родичами, які знаходяться за кордоном, можливість приймати участь у різноманітних групуваннях за інтересами - реалізувати своє хобі, спілкуватись з людьми своєї професії, знаходити інформацію за тематикою, що цікава. У поодиноких випадках респонденти також відмічали, що соціальні мережі допомагають їм у навчанні - сьогодні більшість студентів створює закриті спілки для своїх одногрупників/однокурсників/студентів з одного навчального закладу, де обговорюються різноманітні питання організації навчального часу - починаючи з розкладу занять до можливості поділитися спеціалізованою літературою зі своїми колегами по навчанню.

Таким чином, соціальні мережі та Інтернет можуть повністю замінити життя в реальному світі, представляючи собою втілення багатьох життєвих «радостей». Саме тому не дивно, що за результатами кількісного дослідження ми виявили, що серед тих, хто зареєстрований у будь-якій соціальній мережі - 81% респондентів щоденно користується ними. Лише поодинокі респонденти говорять про те, що відвідують сайти соціальних мереж раз на місяць та рідше. Результати розподілу частоти візитів на подібні сайти представлені нижче на Мал. 3.10.

Якісний етап дослідження виявив, що найголовнішими мотивуючими чинниками тривалого перебування студентської молоді в будь-якій соціальній мережі стали розваги, яким більшість респондентів присвоїла перше місце. Другу позицію посіло спілкування і лише на третій сходинці рейтингу основних мотивів відвідування соціальних мереж студенти відмічають навчання.

Цікавим виявився аналіз наукових джерел, який свідчить про те, що 53, 7% сучасної молоді надто сильно залежна від віртуального спілкування. Фокус - групи підтвердили такі дані його оперативністю, зручністю та дешевизною. В інформаційному просторі, на думку респондентів досить швидко можна знайти своїх однодумців, просто знайомитися з особами протилежного полу, легко знайти спільну мову з незнайомими людьми, не прикладаючи до цього зусиль. Як підтвердили результати фокус - групових дискусій, віртуальний світ - це те середовище, де люди живуть «смайликами», «лайками», якимись дивними скороченими термінами. Однак в цьому зовсім немає нічого духовного, високого, морального. Таким чином, особистість деградує, приймаючи всі негативні аспекти інформатизації на саму себе

Аналіз наукових джерел допоміг визначити і застосувати при проведенні опитування рівень впливу окремих факторів, що детермінують особливості формування, духовності людини. Під час опитування респондентам було запропоновано оцінити 10 факторів, які можуть впливати на формування духовності та визначити серед них місце Інтернету. Респонденти обирали із запропонованого списку факторів два основні, які впливають на розвиток духовності, на їх думку, найсильніше.

Дані розподілу показали, що на думку студентів на формування духовності найбільше впливають освіта - 72 %, сім'я - 71%, культура- 66,3% та виховання - 60,1%. Цікавим виявився той факт, що найменшу роль у формуванні духовності, на думку респондентів, відіграє релігія - 8%. Вплив Інтернету визначили 35% опитаних. (Див. Додаток Х (слайд 16). Це говорить про те, що користувачі Інтернету досить близько сприймають ту інформацію, яка розміщується на сторінках інтернет - сайтів, що може бути позитивного і часто негативного характеру. Під час проведення фокус - групових дискусій респонденти зазначали, що сьогодні навіть діти стають активними користувачами інформаційних технологій та мережі Інтернет. В них тільки формується стержень їх духовності та моралі, сприймаючи всю інформацію найбільш активно. Тому, як говорить, студентство, такі результати є досить прикрими, оскільки інтернет - сайти не зажди наповнені пристойними матеріалами.

Для того щоб визначити, які з наведених чинників мають найбільший вплив на формування духовності та, для того, щоб проаналізувати як вони групуються у свідомості респондентів, був проведений факторний аналіз з використанням методу «Головних компонент».

При проведені факторного аналізу, першим завданням стояла оцінка придатності вихідних даних для виконання даного виду аналізу. У додатку Н, таблиця Н.1. подано результати тестів «КМО» і «Bartlett», що дозволяють зробити висновок про загальну придатність наявних даних для факторного аналізу. Він дозволяє оцінювати, наскільки повно побудована факторна модель описує структуру відповідей респондентів на питання анкети, що представляють досліджувані змінні. Результати даного тесту варіюються в інтервалі від нуля (факторна модель абсолютно неприйнятна) до одиниці (факторна модель ідеально описує структуру даних). Результати факторного аналізу можуть вважатися дійсними, якщо значення тесту «КМО» більше 0,5. У розглянутому нашому випадку значення цього тесту 0,501, що свідчить про прийнятність побудованої факторної моделі.

Tест «Bartlett» перевіряє гіпотезу, згідно якої між змінними, які беруть участь у факторному аналізі, не існує кореляційної залежності. З даних таблиці Н.1. видно, що значущість тесту «Bartlett» (Sig.) становить 0,000. Це означає, що кореляційні зв'язки між змінними вихідного масиву існують і можлива їх угруповання на підставі тісноти кореляції. Виходячи з результатів тестів «КМО» і «Bartlett» можна зробити висновок про придатність вихідних даних для проведення факторного аналізу.

Кореляційна залежність між змінними, що аналізуються представлена у таблиці Н.3. (див. Додаток Н) у вигляді матриці коефіцієнтів кореляції, що характеризують щільність зв'язку між змінними вихідного масиву даних. У таблиці Н.2. (див. Додаток Н) визначені показники, що характеризують повноту відображення вихідної інформації в побудованій факторної моделі.

За заданою умовою характеристичне число, за яким будується факторна модель було визначено на рівні одиниці, тому у побудованій факторній моделі максимальне значення компонентів складає три. Це означає, що оптимальне число груп факторів для даної моделі визначається на рівні трьох. Як видно з даних, представлених в таблиці Н.2. (див. Додаток Н), факторна модель, що складається з 3-х факторів, використовує лише 60,7 % вихідної інформації. Збереження інформації на такому рівні є не дуже гарним показником. В ході факторного аналізу число змінних скоротиться більше ніж в 3 рази (з 10 до 3), а втрата інформації складе менше 48%. Це свідчить про те, що застосування побудованої факторної моделі слід вважати доцільним.

У таблиці Н.4. (див. Додаток Н) представлені коефіцієнти кореляції, що характеризують зв'язки між змінними вихідного масиву даних і компонентами побудованої факторної моделі (факторами). Згідно із загальним правилом проведення факторного аналізу в одну групу (під одним фактором) збираються змінні вихідного масиву, що мають найбільш тісний зв'язок (найбільше значення коефіцієнта кореляції) з даним компонентом факторної моделі. На основі цих даних було проведено групування змінних вихідного масиву, результати якого представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Групування змінних вихідного масиву при проведенні факторного аналізу.

Перший фактор отримав назву «Культурно-освітні чинники», оскільки він об'єднує змінні вихідного масиву, так чи інакше пов'язані з освітою та культурним досвідом респондентів. Змінні, об'єднані другим чинником, пов'язані з впливом зовнішнього середовища на духовність і описують компоненти, що визначають вплив економіки, засобів масової інформації, Інтернету та політики. Тому даний фактор отримав назву «Комунікаційний». Третій фактор, що об'єднує змінні «сім'я» і «друзі», отримав назву «Вплив найближчого оточення».

Згрупувавши змінні ми можемо визначити, що Інтернет має вплив на формування духовності людини у вигляді масиву інформації, описуючої соціально-політичні та економічні процеси, що відбуваються у нашій країні та світі загалом. Дана група - комунікаційна ланка - осередок спілкування респондентів, адже являю собою зіткнення думок, їх співставлення, вміння опрацьовувати різні джерела інформації та робити узагальнюючі висновки.

Прояснивши основи формування духовності та місце Інтернету серед факторів її формування ми змогли виявити наскільки відповідають нормам та принципам духовності соціальні мережі, якими користуються респонденти, запропонувавши студентам, що приймали участь у досліджені, висловити свою думку з цього приводу.

Проаналізувавши дані анкетного опитування було виявлено, що респонденти вбачають у соціальних мережах граничне відображення духовності. Більшість опитаних вважає, що існуючі соціальні мережі лише частково відповідають нормам та принципам духовності - 64% респондентів обрали варіант відповіді «Як відповідають, так і не відповідають». Решта респондентів - 36% говорить про відсутність духовності у більшості популярних сайтах, де відбувається спілкування з однодумцями. (Див. додаток (слайд 17))

На фокус-групах лунали думки про те, що сьогодні Інтернет перенасичений негативними явищами як то - порнографія, пропаганда наркотиків, паління, алкоголю, відсутність цензури, ненормативна лексика тощо. Але у той же час ми можемо зустріти багато корисної інтелектуально-здорової інформації - на просторах Інтернету зустрічається більш ніж достатньо науково-інформаційних, культурно-просвітницьких та освітніх сайтів. Але якщо звузити пошук лише до соціальних мереж, то коло ресурсів із зазначеною «позитивною» інформацією стрімко звужується.

Аналіз результатів кількісного дослідження показав, що основна фактор позитивного впливу соціальних мереж на розвиток духовності - це забезпечення потреби у спілкуванні. З цим погодилось 54% респондентів. У той же час, 59% опитаних студентів говорить про те, що подібні сайти негативно впливають на розвиток духовності за рахунок значної кількості непристойної інформації, фото та відео матеріалів. 39% опитаних говорить також про те, що соціальні мережі викликають залежність у індивідів і тим самим негативно відбиваються на його життєдіяльності. Кореляційних зв'язків за даними ознаками та соціально-демографічними характеристиками не виявлено.

На фокус-груповому досліджені при спробі розподілити кількість негативного та позитивного впливу деякі респонденти говорили про те, що можна спостерігати рівну кількість інформації різного характеру, але більшість говорила про те, що негатив у соціальних мережах превалює.

Також респондентів просили оцінити соціальні наслідки тривалого перебування в соціальних мережах. 90% респондентів відмітили, що в рівній мірі вплив соціальних мереж може бути як позитивним, так і негативним. Результати розподілу представлені на мал. 3.12.

Аналіз даних кількісного дослідження показав, що серед позитивних соціальних наслідків інтернет - мереж модального значення набуває відповідь «відчуття інформаційної насиченості» - 65% респондентів ( мал. 3.13). Аналіз фокус - групового дослідження показав, що студентів найбільшою мірою приваблює доступність широкого спектру інформації. До того ж соціальні мережі дають можливість вступати до різноманітних груп і висловлюватись на будь- яку тематику. До позитивних соціальних наслідків, на думку учасників дослідження, слід також віднести почуття єдності та підтримки, бо там завжди можна показати себе з найкращої сторони, показати свої таланти, які можуть знайти схвалення серед списку віртуальних друзів. Прояви такої ситуації також спостерігаються в тих випадках, коли людина прагне поділитися своїм горем з іншими та почути від них слова підтримки. Хоча в цьому є свій негатив: публічність приватної інформації, яка може бути використана в зовсім непристойних цілях. Крім того, студенти зазначають, що інтернет - мережі здатні представити великий об'єм цікавих фактів ( фотографії, статуси, висловлювання) стосовно тієї або іншої людини, яка викликає інтерес, бо не завжди є бажання здійснювати телефонні дзвінки чи зустрічатися. Однак студенти не усвідомлюють того, що віртуальне спілкування ніколи не замінить реального, яке здатне принести набагато більше задоволення і не бути таким примітивним.

Якщо говорити про негативні наслідки впливу соціальних мереж - то більше половини респонденті - 51% - відмітили, що вони провокують погіршення міжособистісних контактів в реальному житті; 35, 2% респондентів говорять про такі негативні наслідки інтернет - мереж, як почуття невдоволеності собою; 25, 4 % зазначають наступне: соціальні мережі розвивають в людині почуття роздратування та агресії. ( мал. 3.14.)

Такі дані свідчать про те, що тривале перебування в інформаційному просторі Інтернету справляє негативний вплив на реальне життя людини. Результати фокус - групового дослідження дають змогу обґрунтувати це тим, що часто спілкування в соціальних мережах несе негативне забарвлення, оскільки не містить в собі інформаційного збагачення, а тому, на думку студентів, є пустою тратою часу. Варто відмітити, що Інтернет - спілкування руйнує всю красу міжособистісних відносин, бо люди часто втрачають бажання здійснювати комунікацію зі своїми друзями, знайомими в реальності, обґрунтовуючи це відсутністю часу та можливості. Таким чином, особистість деградує, бо потім в подальшому їй важко адаптуватися до нормального, живого спілкування та знайти спільну мову з оточуючими. Як наслідок, така людина замикається в собі і не бачить нічого більш цікавого, ніж просто проводити свій вільний час в Інтернет - просторі. Зареєстровані учасники соціальних мереж часто бачать нові фото своїх друзів, які досягли високих результатів у кар'єрній сфері чи у роботі над собою, що в свою чергу слугує причиною заздрощів інших. Інтернет - спільноти змушують порівнювати себе з іншими на основі чого розвивається комплекс неповноцінності - почуття невдоволеності собою. Крім того, учасники небезпечних груп спонукають до небезпечних вчинків, які можуть мати смертельні наслідки.

Аналіз наукових джерел показав, що кіберпростір відкрив широкі можливості для людей, що страждають різними збоченнями, зокрема педофілів, так як доступ до мережі Інтернет необмежений для всіх, а підлітки становлять значну частину користувачів. У віртуальній реальності людина часто ховається за маски, створює собі образи: цим і користуються педофіли, обманним шляхом спілкуючись з неповнолітніми на відверті теми. Вони спокушають дітей та підлітків, завдаючи їм глибокі душевні травми, внаслідок чого останні мають глибокі розлади в своєму духовному розвитку. Цей процес дуже важко контролювати адже анонімність є найголовнішим «перевагою» глобальної мережі.

Як вже зазначалося, під час якісного дослідження було виявлено, що більшість респондентів під час користування Інтернетом на перше місце висуває можливість спілкування у мережах з однодумцями - колегами, друзями, родичами та знайомими. Спілкування у Інтернеті - найголовніший засіб передачі інформації від одного індивіда до іншого. Це підтвердили й результати кількісного дослідження - аналіз розподілу відповідей на запитання «Чи спілкуєтесь Ви з людьми в соціальних мережах?» наведено на мал. 3.15

Як ми можемо побачити, лише поодинокі респонденти говорять про відсутність спілкування у соціальних мережах. Окрім того ми можемо спостерігати кореляційні зв'язки між користуванням соціальних мереж для спілкування та такими соціально-демографічними характеристиками, як вік респондента та курс навчання. Коефіціент кореляції Спірмена між ознаками «Чи спілкуєтесь Ви з людьми у мережі?» та віком респондента має прямий зв'язок. Вираженість даного зв'язку слабка, адже коефіцієнт набуває значення - 0,222. Так само ми бачимо слабкий кореляційний зв'язок і з курсом навчання респондентів. Він описується коефіцієнтом Спірмена, що дорівнює 0,235.

Таблиця 3.2.

Аналіз статистичних значимостей показав. Що з ймовірністю у 95% ми можемо стверджувати, що серед студентів 5-го курсу значно більше тих, хто не спілкується у соціальних мережах, порівняно з респондентами, що навчаються на інших курсах.

Результати фокус - групового дослідження пояснюють це тим, що втрачається інтерес до он - лайн переписок з друзями, зникає бажання слідкувати за їх життям, що супроводжувався постійним переглядом їх сторінок. На цьому етапі життя виникають нові проблеми, які вже є зовсім не дитячими , а тому, як правило, поряд залишаються тільки ті, хто перевірений часом в різних ситуаціях. З ними спілкування переходить на якісно новий рівень, а віртуальні друзі завжди швидко відходять. В цьому і є мінус соціальної мережі, бо часто ті люди, які ставали ріднішими за батьків через можливість поділитися з ними найсокровеннішим, раптово зникають, що приносить великі переживання самотньої особистості.

Також, було цікаво проаналізувати, що саме приваблює респондентів у мережевій комунікації. Було виявлено, що модального значення набуває ознака - «можливість знайти цікавого співрозмовника відповідно до своїх інтересів», яку обрали 46% опитаних студентів ( рис 3.16.). Кореляційних зв'язків з іншими характеристиками виявлено не було.

Цікавим є також той факт, що для спілкування респонденти обирають не лише соціальні мережі, а й сайти знайомст. Загальна кількість респондентів, що користуються даними сервісами в Інтернеті складає 76% (мал. 3.17.).

Проаналізувавши кореляційні зв'язки було виявлено, що існує слабкка залежність між користуванням сайтами знайомст та зайнятістю респондентів. З ймовірністю у 95% ми можемо говорити про те, що між цими двома ознаками існує слабкий прямий зв'язок - коефіцієнт кореляції Спірмена складає 0,174.

Таблиця 3.3.

Прорахувавши статистичні значимості данних показників ми можемо говорити про те, що серед працюючих студентів значно більше тих, користується сайтами знайомств, порівняно з респондентами, що не працюють. Це можна пояснити браком вільного часу у зайнятих людей та, як наслідок, обмеженими можливостями для знайомств у реальному житті.

Основні причини використовування сайтів знайомств були виявлені як на кількісному, так і на якісному етапах дослідження. Анкетне опитування показало, що основна причина використання даних сервісів - можливість представити себе зовсім іншою людиною. Таку відповідь надали близько 41% респондентів. 36% респондентів вважають, що сайти знайомств - це найлегший спосіб знайти кохану людину. Результати розподілу представлено на мал. 3.18

В ході фокус - групового дослідження студенти підтвердили популярність сайтів знайомств, де одразу можна зрозуміти подобаєшся ти людині, чи ні. Досить часто, як зазначають респонденти, учасник сайту знайомст може представляти собою надто сором'язливу особистість, а тому при знайомстві з особою протилежної статі може скласти зовсім не бажане для себе враження. Опитані також говорили і про те, що сайти знайомств мають і суттєві недоліки, адже, на їх думку, віртуалізація стосунків не несе в собі щось потаємного, гарного та по - справжньому емоційного, особливо, коли таке спілкування має тривале продовження. В Інтернеті втрачається вся романтика майбутньої зустрічі. До того ж людина в соціальній мережі може постати зовсім не такою, якою є насправді, що, в свою чергу, накладе негативний відбиток на психічне здоров'я людини з подальшими душевними переживаннями.

Аналіз інформаційних джерел свідчить про те, що на 2012 рік 18 % пар віком від 18 до 24 років в Україні уклали шлюб завдяки знайомству в соціальній мережі. Однак, як свідчать засоби масової інформації, значна частина шлюбів розпадається саме через сайти знайомств і часте перебування там своєї другої половинки навіть після узаконення стосунків.

Тобто, інтернет - знайомства користуються значною увагою з боку студентської молоді, однак, при цьому віртуалізує найпотаємніше в житті людини - кохання, яке має надихати, окриляти, спопеляти кожного з нас, а не перетворюватись в одну зі складових віртуального спілкування й гасити високі духовні орієнтири світової спільноти.

Якщо говорити про загальний вплив інформатизації на духовне життя студентів, то більшість респондентів - 65% - говорить про те, що даний вплив є як позитивним, так і негативним. Але при цьому третина зазначає лише переважання негативного впливу. Тобто загалом ми можемо говорити про те, що студенти більш схильні вважати, що інформатизація має скоріше негативний, ніж позитивний вплив на духовний розвиток суспільства. Результати розподілу представлено на мал. 3.19.

Якісні методи дослідження підтвердили такі результати. Зі слів респондентів було зрозуміло, що останні вбачають негативний вплив інформатизації на духовний розвиток особистості, оскільки вона спонукає до пасивного, зомбованого способу життя, посилюючи залежність молодого покоління від комп'ютерних технологій, всесвітньої павутини Інтернет та соціальних мереж.

Як свідчать результати фокус - групових дискусій залежність проявляється в повній мірі, особливо, в підлітковому віці. Респонденти говорили про те, що багато представників сучасної студентської молоді «живуть» для соціальних мереж. Кожне нове фото, кожна нова подія мають бути викладені на публічний огляд задля підвищення власної самооцінки. Таке явище набуває усуспільненого характеру, що провокує нанесення негативних наслідків всьому людству.

Аналіз відповідей на запитання «Чи погоджуєтесь Ви з твердженням про те, що вільний доступ до інформації продукує егоїстичні цілі, далекі від гуманізму, що можуть нанести негативних наслідків усій цивілізації?» наведено на рис 3.20. З розподілу відповідей респондентів на дане питання видно, що модальне значення набуває відповідь - «скоріше погоджуюсь, чим не погоджуюсь». Загальна кількість респондентів, що погоджуються з даним твердженням значиться на рівні 77%. Це говорить про те, що сьогодні студентська молодь мало замислюється над тими діями, що можуть принести користь всьому людству: волонтерство, благо чинність і т.д.

Тобто, духовні орієнтири з посиленою інформатизацією суспільства згасають. В умовах глобалізації інформаційного простору, кожен індивід піддається все більшому інформаційному впливу на нього. Необхідність обробки зростаючого обсягу інформації - реалії практичної життєдіяльності сучасної людини. При цьому велику кількість такої інформації найчастіше, несе в собі нелегальний, антисоціальний характер. Поширені випадки, коли користувачі мережі Інтернет, стикаються з інформацією деструктивного характеру, що пропагує протиправні моделі поведінки, жорстокість, грубість та завдає істотної шкоди їх психічному і фізичному розвитку, духовно - моральному характеру.

В умовах посиленої інформатизації суспільства, студентська молодь найбільш гостро відчуває негативний вплив всесвітньої павутини Інтернет, зокрема соціальних мереж, на духовність сучасного суспільства. Це випливає з того, що студентство є найбільш активним користувачем інформаційних технологій та володіє високим рівнем інформаційної культури, що показали результати проведених фокус - групових дискусій.

Інформаційна культура особистості є одним із головних показників становлення і розвитку постіндустріального суспільства в Україні. Сьогодні більшість провідних компаній орієнтовані на пошук кадрів високого рівня роботи з інформацією. Тому, одним із завдань проведених дискусії стало визначення уявлення сучасних студентів стосовно поняття інформаційної культури, на основі аналізу комп'ютерної грамотності та вміння працювати з інформацією.

З отриманих даних слід зазначити те, що студентство в свої переважній більшості не має системного розуміння інформаційної культури, хоча їх рівень роботи з комп'ютерними технологіями достатньо високий. Однак, не можна говорити про те, що працювати з інформацією, а саме вміти її відібрати, скомпонувати у деяку цілісність на основі її аналізу та представити як якісно нову і зрозумілу достатньо легко. Студентам важко націлитись на систематизацію складної інформації і зробити її доступною більшості. В цьому також криється проблема формування високого рівня інформаційної культури, який на даному етапі коливається в межах середнього.

Саме в умовах активного інформаційного розвитку сучасної студентської молоді та набирає неабиякої популярності в її середовищі мережа Інтернет. Адже вміння орієнтуватися у великих потоках інформації спонукає до чогось більш нового та цікавого, що сьогодні в собі поєднують соціальні мережі, які набули своєї найбільшої популярності в умовах інформаційного суспільства, найбільшим користувачем яких є сучасне студенство. Це пояснюється їх тривалим перебуванням в таких соціальних мережах як Facebook, Однокласники, vkontaktе, де вони можуть проводити від 3 - ьох до 6-ти годин. Досить прикрим є той фактор, що найбільшими мотиваційними чинниками, які визначають бажання проводити свій вільний час в соціальних мережах виступають розваги ( перегляд фільмів, ігри, музика) та спілкування, яке, як вважають студенти, має негативний відбиток на міжособистісних стосунках в реальному житті. Пуста трата часу, деградація особистості, втрата емоційної забарвленості відносин, тролізм в повсякденному існуванні складають не весь перелік негативних наслідків віртуального спілкування, яке визначається духовною складовою кожної людини, що має наповнювати її внутрішній світ та приносити позитивні результати. Сьогодні ж соціальні мережі стають тим осередком, де її к користувачі живуть «смайликами», «лайками» і т.д. Про духовний розвиток молоді в даному випадку говорити важко, адже віртуалізація поглинає індивідуальність більшості користувачів соціальних мереж , які згодом стають надто залежними від них. Книжки, спорт, прогулянки з друзями і живе спілкування, все те, що збагачує людину культурно і духовно, відходять на другий план. Людина починає жити відображенням свого реального життя в соціальній мережі. Кожне нове фото, нова подія, трагедія обов'язково мають бути винесені на всезагальне обговорення для того, аби отримати підтримку, схвалення чи осуд з подальшим підвищенням або пониженням власної самооцінки, що, в свою чергу, негативним чином відбивається на соціальній активності особистості ( втрата друзів, неможливість влаштувати своє життя бажаним чином через страх у налагодженні стосунків), її духовному збагаченню (поширення порнографії, яка зовсім не контролюється адміністрацією, низька культура спілкування, антисоціальна пропаганда, що націлює на небезпечні вчинки з непередбачуваними наслідками).

Поширеним явищем стають Інтернет - знайомства, які вбивають насолоду стосунків в реальному житі. Втрачається вся романтика зустрічей. Досить часто людина не відповідає її обліку в соціальних мережах, де можна сказати та зробити що завгодно, а потім не нести відповідальність за свої вчинки .В соціальній мережі можна освідчитись в коханні, « подарувати квіти». Однак, це тільки віртуальне кохання, яке не має свого продовження в реальності через низку факторів: невміння знайти спільну тему розмови, зацікавити та зробити щось гідне для продовження стосунків. Для знайомств в соціальних мережах це є неактуальним, бо досить часто весь період залицяння проходить саме тут, а в реальності не може знайти того ж відображення. Знищується духовний аспект стосунків між протилежними статями, що є «жертвами» впливу на них Інтернету, зокрема, соціальних мереж, які також мають негативний вияв у тих соціальних наслідках, що вони здатні нанести.

Проведені дискусії дали зрозуміти, що такі явища, як апатія до життя, комплекс неповноцінності, почуття невідповідності іншим та невдоволеність собою і власним життям продукують саме соціальні мережі. Людина розуміє, що не є такою, як бажає бути і в її існуванні все не настільки яскраво, як у інших. На фоні цього вона замикається в собі і не бажає жити нормальним життям, не замислюючись над тим, що ті фото зовсім не показують всю справжню суть людини і всю можливу гіркоту її буднів. Або, як кажуть студенти, соціальні мережі виступають місцем для самореалізації особистості, коли, певний вид творчості стає захопленням хочеться поділитися першими результатами з цілим світом та отримати підтримку. Часто її отримують, а інколи осуд однієї людини, ґрунтуючись на заздрощах, здатен відбити усе бажання займатися улюбленою справою.

Таким чином, з проведених фокус - групових досліджень, можна зробити висновок про те, що інформаційна культура особистості, зокрема, високий рівень інформаційної грамотності студентської молоді спонукає їх до активного користування соціальними мережами, які не найкращим чином позначаються на розвитку духовних якостей сучасного студентства. Вони замінюють близьких та рідних людей, друзів, захоплення, живе спілкування; стають вагомими факторами для розвитку негативних соціальних наслідків. І хоча, студентська молодь вбачає в них деякі позитивні моменти, (створення різноманітних груп однодумців, допомога у навчанні, розваги, наявність віртуальних друзів, яким можна розповісти те, чого не скажеш нікому) соціальні мережі пригнічують в людині її духовний розвиток, стають на заваді збагачення її внутрішнього світу та продукують залежність від інформаційного, віртуалізованого аспекту життя.

Висновки

В даній роботі було досліджено Соціальну взаємодію студентів в комп'ютерних соціальних мережах. Згідно до поставлених в роботі задач було визначено методологічну базу дослідження теоретичними концепціями соціальної взаємодії. Серед теорій які описують та вивчають соціальну взаємодію було виділено шість визначальних для даної роботи теорій. До них належать теорія соціальної взаємодії Пітірима Сорокіна, соціометрія Джекоба Морено, теорія обміну Джорджа Хоманса і Пітера Блау, Теорія символічного інтеракціоналізму Герберта Міда, драматургічний аналіз Ірвінга Гофмана, Соціальне конструювання реальності Томаса Лукмана і Пітера Бергера . Зазначені теорії описують різноманітні аспекти соціальної взаємодії та розглядають її на мікро і на макро рівнях.

Оскільки, в сучасних умовах науково - технічний прогрес надав соціальній взаємодії глобально характеру, і переніс її в площину віртуального простору, було розглянуто особливості соціальної взаємодії в мережі інтернет та комп'ютерних соціальних мережах. Адже даний вид соціальної взаємодії опосередкований комп'ютером і це значно розширює межі та можливості соціальної взаємодії, переносить її у віртуальний простір. Також, розглянуто особливості комп'ютерних соціальних мереж - як віртуального поля для соціальної взаємодії та подано їх класифікацію. Виділено нові можливості та переваги для соціальної взаємодії через комп'ютерні соціальні мережі, основні способи комунікації та можливі форми соціальної взаємодії в цих мережах. Соціальна взаємодія на практиці реалізуються в обміні діяльністю, інформацією, досвідом, здібностями, уміннями, навичками користувачів. Кожна комп'ютерна соціальна мережа надає користувачу багато можливостей для вираження інформації, якою він хоче поділитись і користувач може самостійно обрати спосіб передачі інформації. Таким чином, було досліджено основні можливості самовираження для здійснення соціальної взаємодії.

Воно може виражатись у формі текстового повідомлення: в особистій переписці членів соціальної спільноти; в блозі на сторінці повідомлення, або в коментарях; у вигляді фактів; у вигляді опитування на своїй сторінці; у вигляді оцінки кого небуть / чого небуть в залежності від тематичної направленості соціальної мережі; написання статусів на власній сторінці користувача.

Також, популярними є самовираження за допомогою візуальних та аудіо засобів: розміщення фотографій члена соціальної спільноти; розміщення особистих відео та аудіо записів користувачів, та додані відео та аудіо записи інших користувачів; створення зображень, демотиваторів, малюнків. Тож, виділення цих можливостей дало змогу показати відмінність можливості виразити та зазначити власну думку чи намір у реальному та віртуальному світі.

У роботі виділено особливості студентської молоді як окремої групи. Адже саме ці особливості і характеризують специфіку соціальної взаємодії студентів. Було визначено основну відмінність студентів від молоді загалом - це навчальна діяльність. Яка є основною діяльністю студента, і надає молодій людині інших соціальних характеристик.

Було також, теоретично опрацьовано особливості соціальної взаємодії студентів у комп'ютерних соціальних мережах. Охарактеризовано актуальність використання студентами комп'ютерних соціальних мереж та основні відмінності соціальної взаємодії студентів від інших соціальних груп. Ці особливості зумовлені навчанням. Зокрема, до них належить відмінність соціальної взаємодії студентів від молоді загалом. Виділено найрозповсюдженіші форми організації комунікації студентів у комп'ютерних соціальних мережах. Також наведені статистичні данні про використання студентами соціальних мереж з досліджень провідних соціологічних дослідницьких організацій. За даними отриманими за допомогою власного анкетного опитування були описані та проаналізовані особливості соціальної взаємодії у комп'ютерних соціальних мережах серед студентської аудиторії. Було виявлено ті комп'ютерні мережі якими найчастіше користуються студенти. Найпопулярнішою мережею є «ВКонтакте» нею користуються - 98% студентів. На другому місці за популярністю соціальна мережа «Facebook», нею користуються 46,7%. Далі іде мережа «Google+», нею користуються 10,7%. 6,7% користуються мережею «Twitter». На останьому місці соціальна мережа «Одноклассники», цією мережею користуються 6%. Проте, було виявлено, що спілкуватись зручніше за все саме у мережі «ВКонтакте».

Також було проаналізовано яким способом найзручніше спілкуватись у мережі. Виявилось, що це - приватні повідомлення користувачів. Було виявлено чим корисні соціальні мережі для сучасного студента: 94,7% вбачають користь у спілкуванні, інші можливості мають меншу значущість для студентів.

В ході дослідження було спростовано твердження про те, що спілкування в соціальних мережах є основним способом проведення вільного часу студентів.

Також, в рамках роботи було досліджено особливості конструювання соціального портрету як складої соціальної взаємодії студентів в комп'ютерних соціальних мережах. Адже, спілкуючись через соціальну мережу, користувачі бачать лише профайли інших користувачів. І можуть судити про того чи іншого користувача, лише по його сторінці. Тож в даному підрозділі було проаналізовано ряд запитань для виявлення , чи для студентів, користувачів мережі, важливо який соціальний портрет вони конструють і які дані зазначають на своїй сторінці. А також, як студенти ставляться до данних які зазначають інші користувачі. Для 48% респондентів важливо яке враження справляє про них, сторінка в соціальних мережах. Причому для жінок це важливіше ніж для чоловіків. Виявилось, що серед тих кому важливо як оцінюють користувачі мережі інформацію, яку вони викладають в соціальну мережу - 51,4% респондентів перевіряє новини друзів, кожного разу коли заходить в соціальну мережу. Це свідчить про те, що для більшості студентів які активні і щодня цікавляться змінами у про файлах інших користувачів, також важливо, що інші користувачі думають про його про файл. Відповідно прагнуть до зворотнього зв'язку на свою активність від інших користувачів.

Отримані дані дозволяють зрозуміти яким чином конструювання власного профайлу у соціальній мережі впливає на соціальну взаємодію. Адже користувач розміщую в про файлі саме такі матеріали, котрі охарактеризують його особистість. І ці дані не обов'язково можуть бути правдивими. За даними опитування 60% студентів зазначають правдиві данні і 33% ніколи н зазначають правдивих даних. Отже, з певних причин студенти змінюють свої данні у про файлі. Також, цікавою можливістю для конструювання власного портрету у мережі є налаштування приватності. 93% студентів обмежують доступ певних осіб до певних даних на сторінці або до сторінки загалом. Це означає, що студент хоче показати себе по різному для різних груп користувачів. Було виявлено як часто студенти користуються комп'ютерними - 88% респондентів, користується соціальними мережами щодня.

Для дослідження характеру активності студентів у соціальних мережах, було виявлено якому виду діяльності в соціальних мережах студенти більше приділяють уваги і на скільки їм важливі сервіси саме для спілкування, поміж усіх, які пропонують різні мережі. Тож за отриманими, виявилось, що візуальна інформація на сторінці користувача, більш цікава для студентів ніж текстова, аудіо та відео. Тобто 45% студентів заходять на сторінку користувача щоб переглянути його фотографії. Пріоритетом на сучасних студентів серед сервісів у мережах є можливість пошуку аудіо та відео засобів в середині соціальної мережі. А пошук сервісів для спілкування є на стільки важливим. Також виявлено, що переважна більшість студентів найчастіше заходить у комп'ютерні соціальні мережі з дому - 81%.

Також, в дослідженні наголошено на тому які відмінності в соціальній взаємодії жінок та чоловіків; студентів які проживають у гуртожитку у власній квартирі та тими хто знімає квартиру; тими студентами, хто навчається відмінно, переважно добре та погано.

За результатами виконаного дослідження підтвердилась гіпотеза «Соціальна взаємодія є визначальною причиною використання студентами соціальних мереж. В основу такої взаємодії покладено конструювання нового, віртуального соціального портрета користувача, який формується згідно з цінностями та нормами певних мережевих субкультур, які вибирають для себе студенти у сучасних умовах.

Список використаних джерел

1. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации. - М.: ВЛАДОС, 1994. - 336 с.: 58 ил.

2. Агешин Ю. А. Информационная культура /Агешин Ю.А. // НТИ. Сер.1. - 1998. - № 3. - С.10-12.)

3. Адамьянц Т. К диалогической коммуникации: от воздействия к взаимодействию. - М: Изд-во Института социологии РАН, 1999. - 136 с.

4. Адрущенко В. Культура. Ідеологія. Особистість: Метод.-світогляд. аналіз / Губерський Л.В., Андрущенко В.П., Михальченко М.І.; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка та ін. --К.: Знання України, 2002. -- 577 с.: табл.

5. Акопов А.И. Электронные сети как новый вид СМИ // Филологический вестник РГУ. - 2008. - № 3. - С. 43-51.

6. Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии // Полис. - 1992. -№ 4.

7. Аналитические жанры газеты: Хрестоматия. -- М: Изд-во МГУ, 1989. -- 236 с.

8. Андреев С. С. Информационная культура: уровень содержательности духовных ценностей // Социально-политический журнал. - 1998. -№2. - С. 79 93.

9. Андреев С. С. Информационность -критерий содержательности духовных ценностей // Социально-политический журнал. - 1998. -№3. - С. 58 - 71.

10. Андреева И. М. Информационная культура общества и личности в XXI веке: материалы Международной научной конференции, Изд-во: Краснодарский гос. университет культуры и искусств, 2006.- 592 с.

11. Андрущенко В. П. Україна і цивілізований світ: проблеми пошуку оптимальної моделі соціальної організації // Генеза. - 1994. -№1. - С. 18 - 22.

12. Антоненко Т. Л. Психологія духовності / Т.Л. Антоненко //Духовність особистості: методологія, теорія і практика. - 2005. -Вип. 4(10). -С.15-

13. Антонова С. Г. Информационное мировоззрение и информационная культура. -М., 1996. -С.25-32.

14. Ануфрієва О. Тенденції взаємодії засобів масової інформації з молодіжною аудиторією / О. Ануфрієва // Соціальна психологія. - 2005. - № 6. - С. 111-119.

15. Арестова О.Н., Бабанин Л.Н., Войскунский А.Е. Коммуникация в компьютерных сетях: Психологические детерминанты и последствия // Вестник Московского университета. - 1996. - серия 14. - №4. - С. 14-20.

16. Бакула Б. Десять років без цензури // www.samoorg.narod.ru/info/bakula/html.

17. Бандура А. Теория социального научения // А. Бандура. - СПб: Евразия, 2000. - 320 с.

18. Барматова С. Зміна місця і ролі комунікації в сучасному світі //Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - К. - 2009. - №3.- С.158-169.

19. Барулин В.С . Социально-философская антропология. Общие начала социально-философской антропологии. --М.: Онега, 1994. -- 256 с.

20. Бауман 3.Глобализация. Последствия для человека и общества / Пер. с англ. --М.: Издательство «Весь Мир», 2004.-- 188 с.

21. Бауман З. От паломника к туристу // Социологический журнал. - 1995. - № 4. - С. 133-154.

22. Бейко О. Освіта - основний чинник розвитку цивілізації. // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. Ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2001.- с. 83-85.

23. Бек У. Собственная жизнь в развязанном мире / У. Бек // Проблемы теоретической социологии: сборник / [упоряд. А.О. Бороноев]. - Вып. 4. - СПб.: Изд-во СПбГУ, 2003. - 292 с.

24. Белл Д., Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования --Москва: Академия, 1999.

25. Белл Д., Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на западе. - М., 2003. - С. 115-123.

26. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман. - М.: “Медиум”, 1995. - 323 с.

27. Беспалько В. П. Образование и обучение с участием компьютеров (педагогика третьего тысячелетия) - М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО МОДЭК. - 2002. - 352 с.

28. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. - М.:Добросвет, 2000. - 130с.

29. Борздун, В. Н. Информационная культура как условие повышения качества образования / В. Н. Борздун, М.В. Корнилова // Методист. 2003. -С. 25-27.

30. Бочковський О.І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання) / За ред. К. Костева й Г. Кошаринського. -- Мюнхен: Український техніко-господарський інститут, 1993. -- 204 с.

31. Брановский Ю. С. Работа в информационной среде / Ю.С. Брановский, А.Н. Беляева // Высшее образование в России.- 2002. -№ 1.

32. Браун Д., Міцкевич И. М. та ін. Теле- радіоновини та меншини. Пер. з англ. - К. - 1996-159 с.

33. Валлерстайн И. Конец знакомого мира: Социология XXI века/пер. с англ. под ред. В.Л. Иноземцева. -М.: Логос, 2003. - 368 с.

34. Василенко Л. А. Информационная культура в системе государственного

35. Вачнадзе Г. Н. Всемирное телевидение: Новые средства массовой информации -- их аудитория, техника, бизнес, политика. -- Тбилиси: Га-натлеба, 1989. -- 672 с.