Аналіз фінансових результатів діяльності ТОВ "Аутстаффінг сервіс" та напрямки їх покращення

Виконавчим органом ТОВ «Аутстаффінг Сервіс» є директор. В його компетенції знаходяться питання здійснення розпоряджень засновника підприємства, розробки і реалізації цілей, політики і стратегії їх досягнення, а також організація і керівництво поточною діяльністю фірми, розпорядження майном, найм і звільнення персоналу. Призначений директор має право без доручення представляти інтереси підприємства в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, інших органіаціях. Директор формує адміністрацію підприємтсва, вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначеними установчими документами.

Підприємство з моменту державної реєстрації є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, печатку, штампи, товарний знак та інші реквізити. Воно може створювати на території України і за її межами дочірні підприємства, філії та представництва, відповідно до чинного законодавства країни.

Підприємство самостійно здійснює свою господарську діяльність на принципах повного господарського розрахунку, відповідає за результати своєї господарської діяльності, за винятком не взятих на себе обов'язків перед партнерами по укладеним договорам, перед державним бюджетом та банками, згідно діючого законодавства. Самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на продукцію, і необхідності забезпечення виробничого і соціального розвитку підприємства, підвищення особистих доходів його робітників. Підприємство враховує в своїй діяльності зацікавленість споживача в його потребах до якості продукції.

Оперативний звіт виконується в установленому порядку, згідно законодавству України. Розрахунки з бюджетом та бюджетними організаціями проводяться робітниками бухгалтерії, у відповідності з законодавчими документами.

Основними джерелами інформації для проведення аналізу фінансових результатів діяльності даного підприємства є документи фінансової звітності: форма №1 „Бухгалтерський баланс”, форма №2 „Звіт про фінансові результати”, а також опорос спеціалістів ТОВ «Аутстаффінг Сервіс» .

Тут слід зазначити, що збір інформації про діяльність підприємства представляє певні труднощі, оскільки фахівці, боячись просочування конфіденційної інформації, неохоче йдуть на контакт.

На підприємстві, що розглядається нами, регулярно проводиться внутрішній аналіз фінансово-господарської діяльності, проте як результати, так і деякі початкові дані цього аналізу не розголошуються, оскільки керівництво ТОВ «Аутстаффінг Сервіс» відносить цю інформацію до комерційний таємниці.

Підприємство використовує власнi основнi засоби. Ступiнь використання обладнання - 100%. Баланс представлений в додатку А, звіт про фінансові результати в Додатку Б.

Трудові відносини в колективі сповнені взаємоповаги, взаєморозуміння, тісних дружніх стосунків. Конфліктні ситуації трапляються дуже рідко і швидко вирішуються.

Керівництво підприємства схильне до стабільності чисельності працівників. В зв'язку з цим, на підприємстві велика увага приділяється своєчасній виплаті заробітної платні, мотивації, матеріальному заохоченню, сприянню позитивному психологічному клімату в колективі. Відповідно до обсягів отриманого прибутку нараховуються премії.

Велика робота проводиться у перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів, їх пристосуванню до нових умов господарювання та загальної комп'ютеризації. В разі необхідності, кожен працівник може звернутися до директора з проханням про фінансову чи матеріальну допомогу.

ТОВ «Аутстаффінг Сервіс» займається оптово-торговельною діяльністю. Від стабільності його роботи залежить нормальне функціонування багатьох промислових підприємств, постачальником яких воно являється. Велика кількість конкурентних підприємств-посередників створює жорстку конкуренцію для даного підприємства і потребує від нього стабільності, надійності та відповідальності у відносинах з партнерами по, бізнесу. Адже, гарні зв'язки з партнерами, постачальниками та споживачами вважається невидимим капіталом.

Підприємство поставляє в Суми, прилеглі міста та приміський регіон будівельні матеріали та ін. Найбільш вагомими контрагентами ПП "Захід", ТОВ "Ліанда", ЗАТ "Центрспецпром", ПП "Флора", ВАТ “Львівпокізол"та ряд інших контрагентів. ПП "Захід" здійснює поставки руберойду, рубімасту; ЗАТ «Центспецпром» - будівельні суміші, тощо

Господарські відносини між підприємствами оформлюються шляхом підписання договорів, угод, листування. Основною проблемою ТОВ у відносинах з контрагентами є криза неплатежів та зниження обсягів виробництва в різних галузях господарства. Але, незважаючи на всілякі негаразди, підприємство користується високим авторитетом у партнерів, оскільки за роки свого існування довело, що здатне ефективно працювати, бути надійним партнером по бізнесу.

Зовнішньоекономічну діяльність даний суб'єкт господарювання не здійснює.

3.2 Аналіз динаміки та структури фінансових результатів діяльності підприємства

Для аналізу і оцінки рівня і динаміки показників фінансових результатів діяльності підприємства складається таблиця «Основні показники дохідності підприємства за 2006 - 2009 роки» (Додаток Г), в якій використовуються дані звітності ТОВ «Аутстаффінг Сервіс» по формі №2 “Звіт про фінансові результати”.

Розглянемо структуру балансового прибутку ТОВ «Аутстаффінг Сервіс» за 2006-2009 роки, прослідимо її динаміку, порівнюючи показники по роках.

Аналіз динаміки показників, наведений в Додатку Г дозволяє виявити тенденції змін. Аналіз даних основних показників дохідності підприємства і структури прибутку вказують на те, що на початку періоду, що аналізується, спостерігалося збільшення основного показника діяльності підприємства - чистого прибутку з 5 928,9 тис.грн. на кінець 2006 р. до 11 835,3 тис.грн. на кінець 2007 р. (на 5906,4 тис.грн.). Приріст склав 99,62%, що являє собою позитивну тенденцію й характеризує діяльність підприємства за цей період з кращого боку. Цьому сприяло декілька факторів: збільшення виручки від реалізації продукції на 9979,7 тис.грн. (або на 15,35%); збільшення інших операційних доходів на 3582,1 тис.грн. (або на 148,85%); зменшення витрат на 1 грн. реалізованої продукції на 5 коп. (або на 5,41%)

Прибуток від операційної діяльності збільшився на 71,96% (що в абсолютному вимірі склало 6248,9 тис.грн.), це демонструє оптимізацію основної діяльності підприємства.

Однак витрати від фінансово-інвестиційної діяльності підприємства збільшилися на 164,8 тис.грн. (на 16,4%), що свідчить про необхідність перегляду, та поліпшення фінансово-інвестиційної політики підприємства.

З початку 2008 р. і до кінця 2009 р. фінансові результати ТОВ «Аутстаффінг Сервіс» значно погіршилися. Чистий прибуток знизився з 11 835,3 тис.грн. до 997,9 тис.грн. (на 91,57%). На це є декілька причин. Не зважаючи на те, що дохід від реалізації продукції зріс на 23,3% (17475,9 тис.грн.), валовий прибуток зменшився на 24,87%. Це сталося через значне зростання собівартості продукції з 52427,6 тис.грн. до 75517,5 тис.грн. (на 44,04%). Крім того, збільшились адміністративні витрати та витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (на 18,9% та 63,7% відповідно), через що собівартість зросла до 88941,7.

Інші операційні доходи, тобто доход від операційної оренди активів, доход від операційних курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів, доход від реалізації оборотних активів, зменшилися на 45,37% (2717,2 тис.грн.), але це не значно вплинуло на кінцевий результат, адже інші операційні доходи зменшилися майже так само - на 43,33% (2069 тис.грн.).

Все це призвело до зменшення прибутку від звичайної діяльності з 11 835,7 тис.грн. до 1072,2 тис.грн. або на 90,94%.

Таким чином, витрати на одну гривню реалізованої продукції зросли на 14 копійок, або 17,07%, і досягли 96 копійок.

Компоненти, з яких складається прибуток від звичайної діяльності та їх частки, надані в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Структура прибутку від звичайної діяльності підприємства за 2006 - 2009 роки

Найменування показника	Розмір, тис.грн., за період	Частка, %, за період	Зміни в структурі
	2006	2007	2008	2009	2006	2007	2008	2009	2006-2007	2007-2008	2008-2009
Прибуток від операційної діяльності	8684,3	14933,2	10743,5	4104,1	1,13	1,09	1,14	1,37	-0,05	0,06	0,23
Збиток від позареалізаційної діяльності	1005,2	1170	1322,2	1103,3	0,13	0,09	0,14	0,37	-0,05	0,06	0,23
Прибуток від звичайної діяльності	7679,1	13763,2	9421,3	3000,8	100	100	100	100	0	0	0

Це є віддзеркаленням того, що підприємство займається не тільки основним видом діяльності - реалізацією продукції, а і позареалізаційною діяльністю, а саме, має пайову участь в інших підприємствах, має цінні папери, є арендодавачем основних фондів та ін. Але через цю позареалізаційну діяльність підприємство зазнає збитків. Більш наочно співвідношення між прибутком від звичайної діяльності та витратами від фінансово-інвестиційної діяльності показано на рисунку 3.1.



Рисунок 3.1 Прибутки від звичайної та збитки від позареалізаційної діяльності за 2006-2009 роки

У 2006-2009 роках ці витрати збільшувалися. Протягом 2009 року абсолютне значення цього показника зменшилося, але паралельно значно знизилися доходи від операційної діяльності. Це призвело до того, що якщо на 31.12.2006 збитки від позареалізаційної діяльності становили 12% від прибутку від операційної діяльності, то на 31.12.2009 ця величина складала вже 27%. Це є негативною тенденцією і свідчить про те, що підприємству необхідно змінити свою фінансово-інвестиційну політику.

Увесь свій прибуток підприємство ТОВ «Аутстаффінг Сервіс» одержує за рахунок реалізації товарної продукції. Прибуток від реалізації товарної продукції залежить від чотирьох чинників першого порядку: об'єму реалізації продукції; її структури; собівартості і рівня середньореалізаційних цін. Ці ж чинники є чинниками другого порядку по відношенню до балансового прибутку [10, с.91].

Аналіз розподілу і використання прибутку

Об'єктом розподілу є валовий прибуток. Законодавчо розподіл прибутку реалізується в частині, що поступає до бюджету України і регіональних бюджетів у вигляді податків та інших обов'язкових платежів. Розподіл частини прибутку, що залишилася, є прерогативою підприємства, регламентується внутрішніми документами підприємства і фіксується в його обліковій політиці.

При розподілі прибутку виходять з наступних принципів:

- першочергове виконання зобов'язань перед бюджетом;

- прибуток, що залишився у розпорядженні підприємства, розподіляється для накопичення та вживання.

Розподіл чистого прибутку ТОВ «Аутстаффінг Сервіс» здійснюється за допомогою утворення спеціальних фондів: фонду накопичення, фонду вживання і резервного фонду. Фонд накопичення використовується на фінансування витрат пов'язаних з переобладнанням и реорганізацією торгового процесу. Сюди ж відносяться витрати по погашенню довгострокових позик і сплаті відсотків по них, сплаті відсотків по короткострокових позиках понад суми, віднесені на собівартість продукції, фінансування приросту оборотних коштів.

Фонд споживання аналізованого підприємства використовується на соціальний розвиток і соціальні потреби. За рахунок нього фінансується будівництво об'єктів неторгового призначення, здійснюється виплата премій за виконання особливо важливих виробничих завдань, надання матеріальної допомоги і т.п.

Аналіз структури прибутку наведено в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 - Розподіл прибутку ТОВ «Аутстаффінг Сервіс»

Показник	2007р., тис.грн	2008р., тис.грн	2009р., тис.грн
Балансовий прибуток	13 763,20	9 421,30	3000,8
Податок на прибуток	1 927,50	1 964,30	1928,6
Прибуток, що залишився у підприємства	11 835,70	7 457	1072,2
Чистий прибуток	11 835,30	7 436	997,9
Розподіл чистого прибутку:
До резервного фонду	615,44	200,77	133,93
До фонду накопичення	4407,47	4173,83	455,74
До фонду споживання	514,84	340,57	41,11
Нерозподілений прибуток	6297,56	2720,83	467,12
Частка від чистого прибутку, %
До резервного фонду	5,2	2,7	13,42
До фонду накопичення	37,24	56,13	45,67
До фонду споживання	4,35	4,58	4,12
Нерозподілений прибуток	53,21	36,59	36,79

Графічно структуру розподілу прибутку зображено на рисунку 3.2.

Як видно з рисунку 3.2, більш 50% чистого прибутку залишилися нерозподіленими у 2007 році. У 2008 р. частка нерозподіленого прибутку склала 36,59%, у 2009 р. - 46, 81%.

Частка відрахувань до фонду накопичення складала у 2007 р. 37,24% від чистого прибутку, у 2008 р. - 56,13 %, у 2009 р. - 45,67%. Це дозволяє зробити висновок про те, що ТОВ «Аутстаффінг Сервіс» постійно розширює діяльність, а саме, збільшує основні і оборотні фонди, освоює нові види товарів. Це припущення підтверджується тим, що основні засоби підприємства збільшуються швидшими темпами у порівнянні з виручкою від продажів. Якщо протягом 2008 року доход від реалізації зріс на 6,27%, то основні засоби збільшились на 24,24%. У 2009 році ці показники склали відповідно 17,36% та 125,71%.

Протягом 2008 року відрахування до фонду накопичення зросли на 2235,69 тис.грн. за рахунок збільшення коефіцієнта відрахувань до фондів (11835,3*(56,13% - 37,24%) = 2235,69) та зменшились на 2469,38 тис.грн. за рахунок зменшення чистого прибутку (56,13% * (11 835,3 - 7 436) = 2469,38). Вплив цих двох показників призвів до зменшення відрахувань на 233,64 тис.грн.. У 2009 році ця сума зменшилась ще на 3718,09 тис.грн. - на 777,81 тис.грн. через зниження коефіцієнта відрахувань і на 2940,28 тис.грн. через зменшення прибутку.



5

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.2 - Структура розподілу прибутку у 2007-2009 роках

Невелика частка (4,35% у 2007 р., 4,58% у 2008 р., 4,12% у 2009 р.) відрахувань до фонду споживання показує, що в плани даного підприємства не входить значний розвиток соціальної сфери підприємства.

Незначні відрахування до резервного фонду свідчать про низьку захищеність підприємства від непередбачених витрат. У 2009 році частка цих відрахувань у чистому прибутку значно зросла (з 2,7 % до 13,42%) через значне зменшення прибутку.

Факторний аналіз прибутку дає можливість встановити походження джерел його формування (зміна обсягів реалізації, відпускних цін та цін на сировину, тарифів на електроенергію та перевезення). Факторний аналіз прибутку дає керівництву підприємства можливість корегувати діяльність підприємства в залежності від величини впливу на прибуток тих чи інших чинників. Балансовий прибуток характеризує фінансовий результат усіх видів господарської діяльності підприємства.

На зміну балансового прибутку впливають багато чинників. В загальному випадку на величину прибутку від реалізації товарної продукції впливають такі чинники [10]: зміни цін на реалізовану продукцію; зміни обсягів реалізації продукції; зміни собівартості продукції; зміни в структурі реалізованої продукції

Наявних даних недостатньо для аналізу впливу структури реалізації продукції на прибуток від реалізації, тому аналіз буде проведено лише за першими трьома показниками. Вихідні дані для розрахунку наведено в додатку В. Як видно з розрахунків, собівартість продукції зросла трохи більше, як у півтора рази. Ціна при цьому зросла лише на третину. Через таке зниження прибутковості та зменшення обсягу реалізації на 5,22% валовий прибуток зменшився на чверть.

З початку розрахуємо всі показники алгоритму:

- базовий прибуток:

Р₂₀₀₈ = 4065065,20 * (22,94 - 12,9) = 40805,8 тис.грн.

- прибуток від реалізації продукції у 2008 році при обсягах 2009 р.:

Р_ум1 = 3852770,59 * (22,94 - 12,9) = 38674751 грн.

- прибуток від реалізації продукції у 2009 р. і при собівартості 2007 р.:

Р_ум2 = 3852770,59 * (30,18 - 12,9) = 66579287 грн.

- фактичний показник прибутку:

Р₂₀₀₉ = 3852770,59 * (30,18 - 19,6) = 40751,4 тис.грн.

Визначимо кількісну величину впливу кожного чинника.

а) Вплив на прибуток змін ціни на реалізовану продукцію

Зміни рівня цін і величина прибутку знаходяться в прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки.

ДР_(р) = 66579287 - 38674751 = 27904536 грн.

Отже завдяки змінам у цінах порівняно з 2008 роком підприємство отримало на 27904536 грн. більше прибутку від реалізації продукції.

б) Вплив на прибуток змін обсягів реалізації продукції

Обсяг реалізації продукції може здійснювати як позитивний так і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення об'єму продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні об'єму реалізації відбувається зменшення об'єму суми прибутку.

ДР_(Q) = 38674751 - 40805800 = -2131048,63 грн.

Через зміну обсягів реалізації продукції у звітному періоді порівняно з попереднім прибуток від реалізації продукції зменшився на 2131048,63 грн. І хоча збільшення прибутку через зміни цін на реалізовану продукцію значно перекриває його зменшення через зміни обсягів реалізації, зменшення обсягів реалізації є досить негативним чинником, оскільки зменшується доля продукції підприємства на ринку і воно втрачає здобуті позиції.

в) Вплив на прибуток змін собівартості одиниці продукції

Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості приводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки.

ДР_(s) = 40751400 - 66579287 = -25827887,4 грн.

Таким чином виявлено, що прибуток підприємства зменшився на 25827887,4 грн. за рахунок змін собівартості продукції у звітному періоді порівняно з попереднім. Таке зменшення прибутку через зміну собівартості також компенсується збільшенням ціни, але разом із зменшенням обсягів реалізації призводять до зменшення прибутку.

Сукупний вплив чинників на прибуток від реалізації продукції

Загальна зміна прибутку складе

ДР = 27904536 - 2131048,63 - 25827887,4 = -54400 грн.

З наведених розрахунків можна зробити висновок, що підприємству слід змінити свою цінову політику, адже ціна збільшується значно повільніше, ніж собівартість продукції. До того ж цей чинник має найзначніший вплив на зміну прибутку від реалізації. Збільшення ціни лише на 31,58% призвело б до збільшення прибутку на 38,38% при незмінних обсягу реалізації та собівартості. Збільшення ж собівартості на 51,98% зменшує прибуток від реалізації лише на 63,3%.

Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється.

Аналіз показників рентабельності

Для розрахунку показників рентабельності капіталу переважно береться середня величина капіталу. Так, власний капітал на початок року складав 42150,1 тис.грн., а на кінець року - 53985,4 тис.грн.. Середня сума капіталу, що використовується в формулі рентабельності складатиме:

тис.грн.

Дані для проведення аналізу рентабельності діяльності представлені в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 - Дані для аналізу рентабельності діяльності підприємства

Показник	2007 рік, тис.грн.	2008 рік, тис.грн.	2009 рік, тис.грн.
Прибуток від звичайної діяльності	8882,3	9646,35	4264,6
Чистий прибуток	8882,1	9635,65	4216,95
Прибуток від реалізації	11559,05	14253,1	10926,3
Виручка	70014,25	77159,3	85897,25
Витрати на виробництво і збут	58727,95	64837,85	78666,25
Податок на прибуток	1838,85	1945,9	1946,45
Прибуток від операційної діяльності	11808,75	12838,35	7423,8
Активи	94477,6	119964,2	159623,5
Власний капітал	48067,75	57703,4	76186,65
Необоротні активи	43357,4	49489,85	67075,15
Виробничі фонди	46640,65	50700,45	74546,95
Витрати на оплату відсотків	1231,15	1498,45	1549,95
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	10721,15	11592,25	6211,05

Розрахуємо показники рентабельності:

1) Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності

R_зв(2007) = 8882,3 / 94477,6 = 0,09,

R_зв(2008) = 9646,35 / 119964,2 = 0,08,

R_зв(2009) = 4264,6 / 159623,5 = 0,03.

Якщо 2007 року на кожну гривню коштів, інвестованих в активи, припадало 9 копійок прибутку, то 2009 року цей показник зменшився втричі і становив лише 3 копійки. Це свідчить про недостатню ефективність використання активів підприємства, причиною чого можуть бути надлишкові запаси або завелика дебіторська заборгованість.

2) Рентабельність (прибутковість) всього капіталу підприємства

R_к(2007) = 8882,1 / 94477,6 * 100 = 9,4%,

R_к(2008) = 9635,65 / 119964,2 * 100 = 8,03%,

R_к(2009) = 4216,95 / 159623,5 * 100 = 2,64%.

В 2007 році чистий прибуток підприємства склав 9,4% від вартості всього інвестованого капіталу. В 2008 р. частка чистого прибутку склала 8,03% від суми всього капіталу. За 2009 рік цей показник значно погіршився і склав лише 2,64%, тобто кожна гривня інвестованого капіталу приносила лише 2,64 копійки прибутку. Це є негативною тенденцією, але може бути пояснене і тим, що підприємство вклало значні кошти в модернізацію виробництва.

3) Рентабельність власного капіталу

R_ВК(2007) = 8882,1 / 48067,75 * 100 = 18,48%,

R_ВК(2008) = 9635,65 / 57703,4 * 100 = 16,7%,

R_ВК(2009) = 4216,95 / 76186,65 * 100 = 5,54%.

Ефективність використання власних засобів підприємства в 2009 році значно зменшилась в порівнянні з 2008 роком (в 3,34 рази). Це свідчить про незадовільність результатів їх використання.

4) Рентабельність виробничих фондів

R_в.ф.(2007) = 8882,1 / 46640,65 = 0,19,

R _в.ф.(2008) = 9635,65 / 50700,45 = 0,19,

R _в.ф.(2009) = 4216,95 / 74546,95 = 0,06.

На одну гривню вартості виробничих фондів (а саме, основних засобів, виробничих запасів та незавершеного виробництва) у 2007 році припадало 19 копійок прибутку. У 2008 році цей показник не змінився, а у 2009 зменшився трохи більше, ніж втричі і склав 6 копійок. Загалом, це негативна тенденція, але зміна відбулась не через надмірне збільшення виробничих запасів та незавершеного виробництва, а через значні вкладення в основні засоби, тому не є критичною.

5) Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації

За аналізований період рентабельність продаж склала:

R_Q(2007) = 11559,05 / 70014,25 = 0,17,

R_Q(2008) = 14253,1 / 77159,3 = 0,18,

R_Q(2009) = 10926,3 / 85897,25 = 0,13.

Прибуток від реалізації розраховується як різниця між валовим прибутком та сумою адміністративних витрат та витрат на збут. Таким чином, якщо в 2007 році з кожної гривні реалізованої продукції підприємство одержувало прибутку 17 копійок, то в 2008 році цей показник зріс в 1,12 рази і склав 18 копійок. Наступного 2009 року прибуток з кожної гривні зменшився в 1,45 рази і склав лише 13 копійок. Це сталося через значне збільшення витрат на збут продукції.

6) Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності

R^оп_Q(2007) = 11808,75 / 70014,25 = 0,17,

R^оп_Q(2008) = 12838,35 / 77159,3 = 0,17,

R^оп_Q(2009) = 7423,8 / 85897,25 = 0,09.

У 2007 та 2008 роках на гривню виручки припадало 17 копійок прибутку від операційної діяльності. 2009 року ця величина зменшилась майже вдвічі і склала 9 копійок. Причиною цього стало значне підвищення собівартості продукції, яке не знайшло відображення у відповідному підвищенні ціни.

7) Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком

R^Ч_Q(2007) = 8882,1 / 70014,25 = 0,13,

R^Ч_Q(2008) = 9635,65 / 77159,3 = 0,12,

R^Ч_Q(2009) = 4216,95 / 85897,25 = 0,05.

На кожну гривню виручки 2007 року припадало 13 копійок, 2007 - 12 копійок. Показник зменшився у 2009 в 2,54 рази до 5 копійок. Крім вищезазначених причин, це є наслідком значних фінансових витрат та надзвичайних витрат.

8) Співвідношення сплачених відсотків і прибутку

₍₂₀₀₇₎ = 1231,15 / 10721,15 = 0,11,

₍₂₀₀₈₎ = 1498,45 / 11592,25 = 0,13,

₍₂₀₀₉₎ = 1549,95 / 6211,05 = 0,25.

У 2007 році на одну гривню прибутку припадало 11 копійок відсотків, сплачених за кредити та позики. В 2008 - 13 копійок. Наступного року показник виріс майже вдвічі і складав 25 копійок. Це негативна тенденція, адже ціна кредиту «з'їдає» чверть ефекту. Збільшення цього показника свідчить про неефективне використання позик. У зарубіжній практиці до 38,8% - нормальне значення, понад 88,6% - тривожне [22, с.95]. На нашому підприємстві максимальним значенням за аналізований період є 25%, отже

9) Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат)

R_в(2007) = 19519,9 / 58727,95 * 100 = 33,24%,

R_в(2008) = 21401,1 / 64837,85 * 100 = 33,01%,

R_в(2009) = 18594,1 / 78666,25 * 100 = 23,64%.

Звідси витікає, що кожна гривня витрат на виробництво і збут продукції в 2008 році принесла підприємству прибуток в розмірі 23,64 копійок, це в 1,4 рази менше ніж у попередньому 2007 році та в 1,41 рази менше, ніж у 2006 році. Це свідчить про значне збільшення собівартості продукції, яке мало негативний вплив на рентабельність діяльності.

10) Рентабельність необоротних активів

R_F(2007) = 8882,1 / 43357,4 * 100 = 20,49%,

R_F(2008) = 9635,65 / 49489,85 * 100 = 19,47%,

R_F(2009) = 4216,95 / 67075,15 * 100 = 6,29%.

На кожну гривню, вкладену у необоротні активи в 2009 році, доводиться 6,29 копійок чистого прибутку, що в 3,1 рази менше, ніж в попередньому році (19,47 коп.). Та в 3,26 рази менше, ніж у 2007 (20,49 коп.).

Зведемо отримані дані в таблицю 2.5

Таблиця 3.4 - Динаміка рівнів показників рентабельності

Показник	2007р., %	2008р., %	2009р., %	Відхилення 2007-2008, %	Відхилення 2008-2009, %
Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності	0,09	0,08	0,03	-0,01	-0,054
Рентабельність (прибутковість) всього капіталу підприємства	0,094	0,0803	0,0264	-0,014	-0,054
Рентабельність ВК	0,1848	0,167	0,0554	-0,018	-0,112
Рентабельність виробничих фондів	0,19	0,19	0,06	0,0001	-0,133
Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації	0,17	0,18	0,13	0,015	-0,058
Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності	0,17	0,17	0,09	-0,004	-0,08
Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком	0,13	0,12	0,05	-0,005	-0,076
Співвідношення сплачених відсотків і прибутку	0,11	0,13	0,25	0,019	0,12
Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат)	0,3324	0,3301	0,2364	-0,002	-0,094
Рентабельність необоротних активів	0,2049	0,1947	0,0629	-0,01	-0,132

Факторний аналіз рентабельності реалізованої продукції

Визначимо вплив на зміну рентабельності таких чинників, як зміна цін та собівартості реалізованої продукції.

Позначимо рентабельність продукції попереднього та звітного періодів відповідно R_Q0 та R_Q1. Загальна зміна рентабельності [24]:

Д R_Q = R_Q1 - R_Q0 (3.1)

Рентабельність реалізованої продукції:

, (3.2)

де S - собівартість реалізованої продукції за період, V - чиста виручка від реалізації продукції за період.

Вплив на зміну рентабельності цінового чинника ДR_р розраховується за методом ланцюгових підстановок. При цьому для початку припускається, що собівартість залишається незмінною:

(3.3)

Припускаючи, що виручка від реалізації не змінюється, а береться на рівні звітного року, вплив фактора змін собівартості розраховується за формулою:

(3.4)

Сума впливу цих двох чинників відповідає загальній зміні рентабельності за період:

(3.5)

Для аналізу зміни рентабельності реалізованої продукції у 2009 році в порівнянні із 2008 роком з початку розрахуємо всі показники алгоритму:

- базова рентабельність:

R₂₀₀₈ = (79314,5 - 59088,8) / 79314,5 = 0,255

- рентабельність реалізацованої продукції у 2008 році при собівартості 2007 р.:

R _ум = (92480 - 59088,8) / 92480 = 0,361

- фактичний показник рентабельності:

R ₂₀₀₉ = (92480 - 75517,5) / 92480 = 0,1834

Визначимо кількісну величину впливу кожного чинника.

а) Вплив на рентабельність змін ціни на реалізовану продукцію

ДR_Р = 0,361 - 0,255 = 0,106

Отже завдяки змінам у цінах порівняно з 2008 роком підприємство підвищило рентабельність реалізованої продукції на 0,106. Іншими словами, на одну гривню прибутку від реалізації продукції у 2009 році приходиться, у порівнянні з 2008 р., на 10,6 копійок чистої виручки більше.

б) Вплив на рентабельність змін собівартості продукції

Собівартість продукції і рентабельність знаходяться у оберненій, хоча й не пропорційній залежності: за умови збільшення собівартості, рентабельність продукції зменшується, і навпаки.

ДR_S = 0,1834 - 0,361 = -0,1777

Таким чином виявлено, що рентабельність реалізованої продукції зменшилася на 0,1777 за рахунок змін собівартості продукції у звітному періоді порівняно з попереднім. Таке зменшення рентабельності через зміну собівартості компенсується зміною ціни, але тільки частково.

Сукупний вплив чинників на прибуток від реалізації продукції

де ДR_Q = 0,1834 - 0,255 = -0,0716;

Отримані результати знов підтверджують висловлене раніше припущення про те, що підприємству слід змінити свою цінову політику таким чином, щоб втрати від підвищення собівартості повністю компенсувались змінами цін. До того ж, саме зміни ціни мають значніший вплив на зміну рентабельності.

3.3 Чинники підвищення прибутковості підприємства та пропозиції щодо покращення фінансових результатів діяльності ТОВ «Аутстаффінг Сервіс»

Основними джерелами резервів збільшення суми прибутку є збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції, реалізації її на більш вигідних ринках збуту і т.д. (рис.3.3).

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.3 - Резерви збільшення прибутку підприємства

Для визначення резервів зростання прибутку за рахунок резервів збільшення обсягу реалізації продукції необхідно виявлений раніше резерв росту обсягу реалізації продукції помножити на фактичний прибуток у розрахунку на одиницю продукції відповідного виду:

, (3.6)

де - резерв росту обсягу реалізації;

- прибуток на одиницю продукції.

Немає можливості точно визначити, яким може бути максимальний обсяг реалізації, але вивчивши ринок та припустивши, що обсяг може досягати значення 4065065,2 од. на рік (таким він був у 2007 році). маємо:

= 4065065,2 - 3852770,59 = 212294,62 од.

У 2009 році сума прибутку, що приходиться на одиницю продукції склала:

= 16962500 / 3852770,59 = 4,4 грн./од.

Резерв зростання прибутку складає:

= 212294,62 * 4,4 = 934664,38

Прибуток може також збільшуватись за рахунок зменшення вартості виробництва та збуту продукції, але щоб розрахувати цей резерв необхідно детально вивчати виробничі процеси на підприємстві та ситуацію на ринку сировини.

Для пошуку й підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості крім розрахунку загальної величини резервів зниження собівартості продукції за всіма калькуляційними статтями (в умовах виробництва), зазвичай також деталізують резерви збільшення прибутку за рахунок зниження затрат живої та уречевленої праці за окремими напрямками [15].

Економія затрат праці досягається за рахунок здійснення таких заходів: підвищення продуктивності праці і зниження трудомісткості; скорочення витрат за понаднормові години роботи, виплат за цілоденні та внутрішньозмінні простої; економія коштів на оплату праці за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу тощо.

Резерви збільшення прибутку за рахунок підвищення ціни товарної продукції і послуг підраховуються в такий спосіб: попередньо виявлений резерв підвищення ціни продукції помножується на можливий обсяг її продажів з урахуванням резервів його росту [27]. Звичайно, цей резерв варто використовувати дуже обережно, тому що необгрунтоване підвищення ціни може змусити покупця відмовитися від покупки товару даної фірми.

Рівень середньореалізаційних цін може бути збільшений шляхом пошуку більш вигідних ринків збуту, де цю продукцію можливо реалізувати по більш високих цінах.

Наприклад, збільшення середньої ціни на 2,68 грн. до 32,86 грн. призведе до підвищення прибутку:

(3.7)

= 2,68 * (3852770,59 + 212294,62) = 10890901,79 грн.

Таблиця 3.5 - Резерви підвищення прибутку

Джерело резервів	Відповідне підвищення прибутку, грн.
Збільшення обсягу продаж	934664,38
Підвищення ціни реалізації	10890901,79
Разом	11825566,17

Таким чином, за рахунок незначного збільшення ціни - лише на 8,88 %, та обсягу реалізації - на 5,51 %, валовий прибуток від реалізації продукції може зрости на 69,72 %.

Рентабельність виробництва продукції у 2009 році складала:

Резерв підвищення рівня рентабельності складе:

(3.8)

Тобто, після впровадження описаних вище заходів рентабельність виробничої діяльності може збільшитися на 13,67 % і скласти 22,46 % + 13,67 % = 36,13 %. Це означає, що якщо фактично у 2009 році на кожну гривню, вкладену у виробництво продукції, припадало 22,46 копійок валового прибутку, то після підвищення обсягів реалізації та ціни продукції цей показник складатиме вже 36,13 копійок.

Резерви збільшення суми прибутку і рентабельності пов'язані з напрямками господарювання підприємства, для керівників і відповідних спеціалістів (менеджерів), важливим є детальне значення масштабів дії, форм контролю та використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності на різних рівнях управління діяльністю підприємства.

Головні внутрішні і зовнішні чинники підвищення ефективності діяльності підприємства:

- Технологія. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації та інформаційних технологій, справляють най статичний вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва продукції.

- Устаткуванню належить провідне місце в програмі підвищення ефективності передовсім виробничої діяльності. Продуктивність діючого устаткування залежить не тільки від його технологічного рівня, а й від належної організації ремонтно-технічного обслуговування оптимальних строків експлуатації, змінності роботи, завантаженні в часі.

- Матеріали та енергія позитивно впливають на рівень ефективності, якщо розв'язуються проблеми ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції, раціоналізується управління запасами матеріальних ресурсів і джерелами постачання.

- Вироби. Самі продукти праці, їхня якість і зовнішній вигляд (дизайн) також є важливими чинниками. Рівень дизайну має корелювати з корисною вартістю, тобто ціною, яку покупець готовий заплатити за вироби відповідної якості.

- Працівники. Основним джерелом і визначальним чинником зростання ефективності діяльності є працівники - керівники, менеджери, спеціалісти, робітники. Ділові якості працівників, підвищення продуктивності їхньої праці багато в чому зумовлюється діловим мотиваційним механізмом на підприємстві, підтриманням сприятливого соціального мікроклімату в трудовому колективі.

- Організація і системи. Єдність трудового колективу, раціональне делегування відповідальності, належні норми керування характеризують добру організацію діяльності підприємства, що забезпечує необхідну специфікацію та координацію управлінських процесів, а отже, вищий рівень ефективності будь-якої складної виробничо-господарської системи. При цьому остання для підтримання високої ефективності господарювання має бути динамічною та гнучкою, періодично реформуватися відповідно до нових завдань, що постають за зміни ситуації на ринку.

- Методи роботи. За переважання трудомістких процесів досконаліші методи роботи стають достатньо перспективним для забезпечення зростання ефективності діяльності підприємства. Постійне вдосконалення методів праці передбачає систематичний аналіз стану робочих місць та їхню атестацію, підвищення кваліфікації кадрів, узагальнення та використання нагромадженого на інших підприємствах позитивного досвіду.

- Стиль управління, що поєднує професійну компетентність, діловитість і високу етику взаємовідносин між людьми, практично впливає на всі напрямки діяльності підприємства. Від цього залежить, у якій мірі враховуватимуться зовнішні чинники зростання ефективності діяльності на підприємстві. Відтак належний стиль управління як складовий елемент сучасного менеджменту є дійовим чинником підвищення ефективності діяльності підприємства.

Державна економічна і соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва. Основними її елементами є:

а) практична діяльність владних структур;

б) різноманітні види законодавства;

в) фінансові інструменти (заходи, стимули);

г) економічні правила та нормативи (регулювання доходів, контроль цін, ліцензування);

д) макроекономічні структурні зміни;

е) програми приватизації державних підприємств [42].

Інфраструктура. Важливою передумовою зростання ефективності діяльності підприємств є достатній рівень розвитку мережі різноманітних інституцій ринкової та виробничогосподасрької інфраструктури. Інші всі підприємницькі структури користуються послугами інноваційних фондів і комерційних банків. бірж та інших інститутів ринкової інфраструктури. Безпосередній вплив на результативність діяльності підприємства справляє належний розвиток виробничої інфраструктури.

Лише вміле використання всієї системи перелічених чинників може забезпечити достатні темпи зростання ефективності виробництва.

На основі аналізу прибутку і рентабельності підприємства, проведеного вище, встановлено, що на даному підприємстві існують наступні резерви поліпшення фінансових результатів діяльності:

а) Резерв збільшення прибутку за рахунок збільшення обсягів реалізації продукції. Факторний аналіз прибутку показав, що обсяги реалізації товарів підприємства в 2009 році зменшилися порівняно з 2007 роком, через що підприємство недоотримало потенційно можливий прибуток в розмірі 934664,38 грн.

б) Резерв збільшення прибутку за рахунок підвищення ціни. Необміркованість цінової політики підприємства є основною причиною зменшення його чистого прибутку. Її неефективність підтверджує те, що собівартість продукції, адміністративні витрати та витрати, пов'язані зі збутом, зростають значно швидшими темпами у порівнянні із ціною, тобто рентабельність продукції постійно знижується.

Щоб поліпшити фінансові результати на аналізованому підприємстві, та сприяти реалізації виявлених резервів також можливо застосувати як в короткостроковому і середньостроковому, так і в довгостроковому періоді наступні заходи:

- розглянути і усунути причини виникнення перевитрат фінансових ресурсів на матеріальні та інші операційні витрати;

- впровадити на підприємстві системи управлінського обліку витрат в розрізі центрів відповідальності та витрат по окремим групам товарної продукції;

- здійснити ефективну цінову політику, диференційовану по відношенню до окремих категорій покупців;

- удосконалити рекламну діяльність, підвищувати ефективність окремих рекламних заходів;

- надавати достатню увагу навчанню і підготовці кадрів, підвищенню їх кваліфікації;

- розробити і ввести ефективну систему матеріального стимулювання персоналу, тісно пов'язану з основними результатами господарської діяльності підприємства і економією ресурсів;

- використовувати системи депремування працівників при порушенні трудової або технологічної дисципліни;

- здійснювати постійний контроль за умовами зберігання і транспортування товарної продукції.

Впровадження зазначених заходів дозволить реалізувати виявлені резерви та покращить загальну якість функціонування підприємства.

Ще одним шляхом підвищення прибутку є проведення більш поміркованої інвестиційної політики. Вона була ефективною тільки у 2008 році, бо тільки цього року темпи чистого руху коштів від операційної діяльності перевищували темпи витрачання коштів на інвестиційну діяльність.

Враховуючи результати, отримані в процесі дослідження, а саме прибутковість, та її стабільність, стає доцільним, на основі додатково проведеного, імовірно позитивного, аналізу кредитоспроможності, залучення банківських коштів у вигляді кредиту для розширення діяльності підприємства.

ВИСНОВКИ

В умовах ринкової економіки підприємство здійснює свою виробничо-торгівельну діяльність самостійно, але конкуренція, що полягає в змаганні підприємств за споживача їх продукції, змушує продавця (виробника) безперервно вдосконалюватися. Важлива роль в реалізації цієї задачі відводиться аналізу фінансових результатів господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляється стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників. Інформаційним забезпеченням аналізу фінансових результатів може слугувати як зовнішня (правова, нормативна, довідкова), так і внутрішня (планова, фактографічна) інформація [

Предметом дослідження даної роботи є теоретичні та практичні аспекти формування прибутку і рентабельності на підприємстві.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства є невід'ємною частиною фінансово-економічного аналізу. Основними показниками, що характеризують ефективність діяльності підприємства є прибуток і рентабельність. показники прибутку стають найважливішими для оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємства. Вони характеризують ступінь його ділової активності та фінансового благополуччя. На основі прибутку визначається рівень віддачі авансованих коштів та дохідність вкладень в активи даного підприємства. Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності (виробнича, підприємницька, інвестиційна), окупність витрат і т.д. Їх застосовують для оцінки діяльності підприємств і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.

Економічний розвиток підприємства характеризується покращенням фінансово-економічних результатів. Це покращення зумовлюється дією внутрішньо-виробничих і зовнішньо-економічних чинників. Для встановлення чинників формування фінансових показників нами проведено дослідження на підприємстві.

На основі аналізу динаміки та структури діяльності підприємства здійснено пошук резервів підвищення ефективності використання всіх видів наявних ресурсів, оскільки це є одним з найважливіших завдань будь-якого виробництва. Виявлення і практичне використання цих резервів було метою цього дослідження. За допомогою ретельного фінансово-економічного аналізу, проведеного в дипломному дослідженні досконало вивчені показники прибутку і рентабельності і зроблено наступні висновки.

За результатами проведеного аналізу можна сказати, що на початку аналізованого періоду, а саме у 2007 - 2009 роках, фінансові результати діяльності підприємства були добрими. Протягом наступних двох років вони відчутно погіршились, хоча загалом лишились задовільними.

У діяльності підприємства можна виділити такі позитивні риси:

Підприємство є рентабельним за всіма показниками. Хоча деякі з них зменшуються на кінець аналізованого періоду, такі зміни не пояснюються погіршенням фінансового стану підприємства. Наприклад, рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності знизилась через зростання дебіторської заборгованості за виданими авансами, спрямованими на розширення матеріальної бази підприємства. Рентабельність всього капіталу підприємства та виробничих фондів зменшились через значні вкладення в основні засоби, тому не є критичною.

Позитивним є співвідношення сплачених відсотків і прибутку. У зарубіжній практиці до 38,8% - нормальне значення, понад 88,6% - тривожне. На ТОВ максимальним значенням за аналізований період є 25%, отже значних проблем із використанням позик підприємство не має.

Але, не зважаючи на всі ці позитивні зрушення, основні тенденції зміни результатів діяльності підприємства є негативними:

Інвестиційна політика є незадовільною. Через позареалізаційну діяльність підприємство постійно зазнає збитків. Валовий прибуток зменшився у 2007 - 2009 роках на 33,1 %, бо зростання ціни на третину не змогло компенсувати втрати від того, що обсяги виробництва зменшилися на 5,22%, а собівартість виробництва продукції збільшилась у півтора рази. Крім того, зменшення обсягів реалізації є досить негативним чинником, оскільки зменшується доля продукції підприємства на ринку і воно втрачає здобуті позиції. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу у 2008 -2009 роках зменшився на 0,1295. Тобто, якщо у 2008 році на кожну гривню вкладену у власний капітал, припадало 18,48 копійки, то наступного 2009 року, зменшившись на 70 %, він склав 5,54 копійки. Причинами цього стали зменшення рентабельності продажів, частки термінових зобов'язань у валюті балансу та оборотності поточних активів.

Загалом, розраховані показники дозволяють зробити висновок про зниження ефективності поточної діяльності ТОВ «Аутстаффінг Сервіс», основними причинами якого є підвищення вартості виробництва та збуту продукції в 2009 році.

Фінансовий стан ТОВ «Аутстаффінг Сервіс» можна охарактеризувати як нормальний. Це означає, що підприємство направляє кошти отримані від операційної діяльності, кредити та додатково вкладений капітал на придбання необоротних активів.

З наведених розрахунків можна зробити висновок, що підприємству слід змінити свою цінову політику, адже ціна збільшується значно повільніше, ніж собівартість виробництва. До того ж цей чинник має найзначніший вплив на зміну прибутку від реалізації. Збільшення ціни лише на 31,58% призвело б до збільшення прибутку на 38,38% при незмінних обсягу реалізації та собівартості. Збільшення ж собівартості на 51,98% зменшує прибуток від реалізації лише на 63,3%. До того ж, саме зміни ціни мають значніший вплив на зміну рентабельності.

Резерви збільшення суми прибутку і рентабельності пов'язані з напрямками господарювання підприємства. Головними внутрішніми і зовнішніми чинниками підвищення ефективності діяльності підприємства є - технологія, матеріали, устаткування, працівники, вироби, організація роботи та стиль управління.

Щоб поліпшити фінансові результати ТОВ «Аутстаффінг Сервіс», та сприяти реалізації виявлених резервів також можливо застосувати як в короткостроковому і середньостроковому, так і в довгостроковому періоді наступні заходи:

- розглянути і усунути причини виникнення перевитрат фінансових ресурсів на матеріальні та інші операційні витрати;

- здійснити ефективну цінову політику, диференційовану по відношенню до окремих категорій покупців;

- надавати достатню увагу навчанню і підготовці кадрів, підвищенню їх кваліфікації;

- здійснювати постійний контроль за умовами зберігання і транспортування товарної продукції тощо.

Впровадження зазначених заходів дозволить реалізувати виявлені резерви та покращить загальну якість функціонування підприємства.

Ще одним шляхом підвищення прибутку є проведення більш поміркованої інвестиційної політики.

Перелік посилань

1. Конституція України -К.: Преса України, 1997. - 80 с.

2. Господарський кодекс України. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 304 с.

3. Україна. Закон. Про підприємництво: від 7 лютого 1991 року № 698-ХІІ (зі змінами і доповненнями) // ВВР. - 1991. - №14. - ст.168.

4. Азаров М.Я. Підвищення результативності наукових досліджень у фінансовій сфері [Текст] / М.Я. Азаров // Фінанси України. -- 2007. -- № 6. -- С. 3 - 13.

5. Аналіз прибутку підприємства / В.О. Притика, О.А. Лукаш // Збірник тез доповідей науково-технічної конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів факультету економіки та менеджменту "Економічні проблеми сталого розвитку" : присвяченої Дню науки в Україні (21-24 квітня 2009 р.). -- Суми : СумДУ, 2009. -- Ч.2.

6. Артевенко В.Г., Белелендир М.В. Финансовый анализ. - М.: Издательство «ДИС», 2007

7. Афанасьєв М.В., Гончаров А.Б. Економіка підприємства: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / За редакцією проф. М.В. Афанасьєва. - Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2003

8. Базілінська, О.Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика / О.Я. Базілінська. -- К.: ЦУЛ, 2009

9. Білик, Т.О. Фінансові результати діяльності малих підприємств: оцінка і прогнозування [Текст]: Автореферат... к. економ. наук, спец.: 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит / Т.О. Білик. -- К.: Науково-дослідний фінансовий інститут Академії фінансового управління при Мін. фінансів України, 2009.

10. Василик О.Д. Теорія фінансів. -К: Ніос, 2000

11. Голов С.Ф., Костюченко В.М., Кравченко І.Ю., Ямборко Г.А. Фінансовий облік: підручник. - К.: Лібра, 2005

12. Гринін, Б.В. Удосконалення факторного аналізу фінансових результатів торговельних підприємств [Текст] / Б. В. Гринін, В. Б. Гринін // Науковий вісник Ужгородського університету. Економіка. -- 2010. -- Вип. 29, Ч. 2.

13. Гринькова В.М., Коюда В.О., Лепейко Т.І. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. Ч. 2. - Х.: ХДЕУ, 2001

14. Грекова, В. Зв'язок показників операційних витрат у звіті про фінансові результати [Текст] / В. Грекова // Бухгалтерський облік і аудит. -- 2010. -- № 7. -- С. 22-26.

15. Дєєва Н.М. Фінансовий аналіз: навч. пос. / Н.М. Дєєва, О.І. Дедіков. -- К. : Центр учбової літератури, 2007

16. Долгопятова, І. С. Облік, аналіз і аудит фінансових результатів на малих підприємствах [Текст] / І. С. Долгопятова // Финансовые рынки и ценные бумаги. -- 2009. -- № 13. -- С. 12-16.

17. “Економіка підприємства”/за ред. Покропивного С.Ф. - Київ: КНЕІ, 2001

18. Економіка підприємства: Структурно-логічний навчальний посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф. Покропивного - К.: КНЕУ, 2001

19. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1/ Редкол.: С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр «Академія», 2000

20. Економічний аналіз діяльності підприємств/ За ред. С.І. Шкарабана, М.І. Сапачова. - Тернопіль: ТАНГ, 2006

21. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера/ За ред. Р.С. Дяківа. - К.: Міжнародна економічна фундація, 2000

22. Іванієнко В.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібн. - 2-е вид. - Х.: Видавничий Дім “ІНЖЕК”, 2003