Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР);

Кодексом законів про працю в Україні;

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001 р. №2240-ІІІ;

Законом України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” від 11.02.2001 р. №2213-ІІІ.

Ціль створення фонду - забезпечення надходжень і акумуляція збору на обов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленим народженням і похованням, і інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення й соціальних послуг, види яких передбачені законом, надання й контроль за цільовим використанням коштів.

Страхування від нещасних випадків і професійних захворювань є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист по охороні життя й здоров'я громадян у процесі їхньої трудової діяльності.

Завданням страхування від нещасного випадку є:

· проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і інших випадків погрози здоров'ю застрахованими, викликаними умовами роботи;

· відновлення здоров'я й працездатності, потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

· відшкодування матеріального й морального збитку застрахованим і членам їхніх родин.

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) некомерційна самокеруюча організація. Керування Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються об'єднаннями профспілок і роботодавців, які мають статус всеукраїнських (від кожної сторони по 15 чоловік).

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду виступають керування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення, які є юридичними особами.

Діяльність Фонду регулюється:

· Основами законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (16/986Р);

· Кодексом законів про працю України (322-08);

· Законом України "Про охорону праці" (2694-12);

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях, які послужили причиною втрати працездатності" (1105-14).

Джерела надходжень до Фонду соціального страхування від нещасних випадків

Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить збір і акумуляцію страхових внесків, має автономну, незалежну систему фінансування.

Фінансування Фонду здійснюється за рахунок:

· Внесків роботодавців:

o для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва;

o для бюджетних установ і організацій - з асигнувань, виділених на їхнє втримування й забезпечення;

· капіталізованих платежів, які надійшли від випадків ліквідації страхувальників;

· прибутку, отриманої від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

· кошти, отримані від стягнення відповідно законодавству штрафів і пені з підприємств, а також штрафів і пені із працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів по охороні праці;

· добровільних внесків і інших надходжень, одержання яких не суперечить законодавству.

Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасних випадків.

Кошти Фонду включаються до складу Державного бюджету, використаються винятково по їхньому прямому призначенню й зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків в установах банків, певних Кабінетом Міністрів України, або спеціального банку, що обслуговує фонди соціального страхування.

Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесене підприємство, знижки на нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності, неналежний стан охорони праці) або надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності й неналежний стан охорони праці).

Страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки (видам робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, установлюються Законом.

Сума страхових внесків страхувальників до Фонду соціального страхування від нещасних випадків повинна забезпечувати:

- фінансування заходів, спрямованих на рішення завдань Фонду;

- резерви коштів Фонду для забезпечення його стабільного функціонування;

- покриття витрат Фонду, пов'язаних зі здійсненням соціального страхування від нещасних випадків.

Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:

· для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на оплату основної й додаткової заробітної плати та інші заохочувальні й компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються відповідно Закону України "Про оплату праці", підмети оподаткуванню із громадян;

· для добровільно застрахованих осіб - у відсотках до мінімальної заробітної плати.

Розрахунок розміру страхового внеску для будь-якого підприємства ведеться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ і організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Страхувальник здійснює страховий внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків у порядку й у строки, які визначаються страхувальником.

Залишки сум від можливого перевищення доходів над витратами Фонду за підсумками фінансового року використаються для коректування (зменшення) суми внесків страхувальників.

Якщо на страхувальника протягом календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону праці, він втрачає право на знижку страхового тарифу.

Суми надбавок до страхових тарифів і штрафів сплачуються страхувальником із суми прибутку й ставляться на валові витрати виробництва; для бюджетних установ і організацій - з коштів на утримання страхувальника.

Напрямки використання Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Соціальні послуги й виплати, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. У випадку настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) вчасно й у повному обсязі відшкодувати збиток, заподіяний працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у випадку його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його втримуванні:

а) допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановленню інвалідності;

б) одноразова допомога у випадку часткової або повної втрати працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму у випадку часткової або повної втрати працездатності або смерті потерпілого;

г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійному захворюванні;

д) пенсію у зв'язку із втратою годувальника, що вмер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійному захворюванні;

е) грошову суму за моральний збиток при наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;

ж) допомога дитині відповідно законодавству.

2) організувати похорони померлого, відшкодувати вартість пов'язаних із цим ритуальних послуг відповідно до місцевим умовам;

3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої допомоги потерпілому в результаті нещасного випадку, швидкої допомоги в результаті необхідності його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

4) організувати цілеспрямоване й ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на довгостроковій основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;

5) організувати потерпілому разом з відповідними службами охорони здоров'я по призначенню лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально-організованої медичної допомоги;

6) застосувати всі необхідні методи для підтримки, підняття й відновлення працездатності потерпілого;

7) забезпечити згідно медичного висновку домашній догляд за потерпілими, допомога у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, що проживає в гуртожитку, ізольованого житла;

8) відповідно до висновку лікувально-консультаційної комісії проводити навчання й перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірних умовах в інших закладах переучування інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або завдання моральних збитків потерпілий не може виконувати колишню роботу; працевлаштувати осіб зі зниженою працездатністю;

9) організувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування або з іншими зацікавленими суб'єктами підприємницької діяльності; компенсувати при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами від збуту випущеної продукції, за рахунок Фонду;

10) у випадку невідкладної потреби надавати інвалідам разову грошову допомогу, допомогу в рішенні соціально-побутових питань за їхній рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фонду і її регіональних керувань - за рахунок Фонду;

11) виплачувати залучення інвалідів до участі в суспільному житті.

Усі види перерахованих соціальних послуг і виплат надаються застрахованому й особам, які перебувають на його втримуванні незалежно від того, зареєстроване підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних чи випадків ні.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює так само допомогу, спрямовану на запобігання нещасних випадків, ліквідації погрози здоров'ю працівників, викликаної умовами праці, у тому числі:

1) надає страховальщикам необхідні консультації, сприяє реалізації ефективної системи керування охороною праці;

2) бере участь:

- у розробці центральними органами виконавчої влади національної й галузевої програм поліпшення стану безпеки, умов праці й виробничого середовища і їхньої реалізації;

- у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;

- в організації розробки й випуску коштів індивідуального захисту працівників;

- у здійсненні наукових досліджень у сфері охорони й медицини праці;

4) веде пропаганду безпечних і нешкідливих умов праці, організує створення тематичних кінофільмів, радіо- і тілі передач, видає й поширює нормативні акти, підручники, журнали, іншу спеціальну літературу, плакати, пам'ятки й інше з питань соціального страхування від нещасного випадку й охорони праці. З метою виконання цих функцій Фонд соціального страхування від нещасного випадку організує своє видавництво з обмеженою поліграфічною базою;

5) бере участь у розробці законодавчих та інших нормативніх актів про охорону праці;

6) вивчає й поширює позитивний досвід створення безпечних і нешкідливих умов виробництва;

7) дає підприємствам на безповоротній основі фінансову допомогу, для роз'яснення особливо гострих проблем охорони праці;

8) виконує інші профілактичні роботи.

Всі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим і особам, які перебувають на їхньому втримуванні, а також всі види профілактичних заходів, супроводжуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків забезпечує фінансування заходів, передбачених національної, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці й виробничого середовища, планами наукових досягнень у медицині й охороні праці, вивчення й підвищення кваліфікації відповідних фахівців з питань охорони праці, організації розробки й виробництва коштів індивідуального й колективного захисту працівників, розробка, видання, поширення нормативних актів, журналів, спеціальної літератури, а також інших профілактичних заходів відповідно завданням страхування від нещасних випадків.

12.6 Фонд Чорнобиля

Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи й соціального захисту населення (Фонд Чорнобиля) було організовано відповідно до постанови Верховної Ради України №2006-ХП від 20 грудня 1991 р.

Подальшу реформу Фонду було визначено Законом України «Про формування, порядок надходження й використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи й соціального захисту населення» від 10 лютого 2000 р. №1445-ІІІ, Постановою КМУ «Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи й соціального захисту населення» №987 від 20.06.2000 р. та іншими законодавчими актами.

Розпорядником коштів виступає: Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій і в умовах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Кошти Фонду витрачаються винятково на фінансування методів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи й соціального захисту населення.

Надходження до Фонду Чорнобиля зараховуються до складу коштів Державного бюджету України на спеціальний рахунок, що утворить Фонд. (На сьогодні спеціального збору до Фонду Чорнобиля немає).

Погашення заборгованості, що утворилася на 1 січня 1999 р. по зборі до Фонду, здійснюється платниками збору відповідно до Закону України «Про формування Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи й соціального захисту населення (386/97 ВР)» і Указу Президента України від 18.06.1998 р. №656/98 «Про встановлення ставки збору до Фонду по здійсненню заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи й соціальної захисту населення». Після повного погашення заборгованості Закон України «Про формування Фонду по здійсненню заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи й соціального захисту населення» (Відомості ВСУ, 1997 №6 ст. 229) втрачає зміст.

Порядок формування дохідної частини й напрямки використання Фонду визначається законом про Державний бюджет на відповідний рік.

Кошти, зосереджені у Фонді Чорнобиля використаються на:

- фінансування Чорнобильського центра із проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів і радіоекології КМУ;

- фінансування державних капітальних заощаджень, передбачених Чорнобильською будівельною програмою;

- забезпечення житлом переселенців з радіоактивно забруднених територій і поліпшення житлових умов громадян, занесених у категорію 1 потерпілих (самостійне переселення);

- оплату витрат на фінансування цільових Чорнобильських програм (система радіоактивного контролю, реабілітація й поховання радіоактивних відходів, екологічне оздоровлення територій і інше);

- оплату робіт і досягнень, пов'язаних з науковим забезпеченням робіт з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

- здійснення виплат на медичне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (на придбання медикаментів, реактивів, у тому числі для проведення операцій на серці, мозку, пересадженні органів, протезуванні, лікування онкологічних хворих і інше);

- оплату рахунків щодо виплат на оздоровлення громадян, які постраждали в наслідку Чорнобильської катастрофи (одержання путівок пільговими категоріями громадян і інше);

-фінансування видатку на виплату компенсацій і подання пільг;

- фінансування виплат на соціальне страхування;

- фінансування виплат, пов'язаних з наданням пільг по пенсійному забезпеченню й допомозі (кошти перераховуються централізовано в Пенсійний Фонд);

- фінансування інших виплат на проведення робіт з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Допомога й компенсація виплачуються громадянам на підставі документів, які підтверджують статус потерпілих і письмової заяви.

Контроль за цільовим використанням коштів Фонду здійснюється Міністерством з надзвичайних ситуацій, Мінфіном, Державним казначейством і Головним контрольно-ревізійним керуванням, міністерствами й іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим і обласними, Київської й Севастопольської міськими адміністраціями в рамках їхньої компетенції.

12.7 Державний фонд охорони навколишнього природного середовища

Для концентрації коштів з метою цільового фінансування природоохоронних і ресурсосохраняющих заходів, а також для зменшення впливу забруднення навколишнього середовища на здоров'я населення в 1991 році був створений Державний фонд охорони навколишнього природного середовища.

Правовою основою функціонування Фонду є Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991р. №12б4, Постанова КМУ «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища й стягнення цього збору» від 07.05.1998 р. №643, Постанова КМУ «Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища» від 15.02.2002 р. №181.

Головним розпорядником коштів Фонду є Міністерство екології й природних ресурсів в особі його міністра.

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища є складовій державного бюджету України.

Фонд діє на державному, обласному й місцевому рівнях.

Джерела надходжень у Державний фонд охорони навколишнього природного середовища

До джерел надходжень Фонду належать:

- збір за забруднення навколишнього природного середовища;

- штрафи за порушення норм і правил охорони навколишнього середовища;

- добровільні внески й пожертвування підприємств, організацій, громадян;

- інші кошти, певні законодавством.

Основним джерелом надходжень є збір за забруднення навколишнього природного середовища, що встановлюється за:

· викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними й пересувними джерелами забруднення;

· викиди забруднюючих речовин у водні й підземні обрії;

· розміщення відходів у навколишнім природному середовищі.

Ставки збору встановлюються урядом Автономної Республіки Крим і органами місцевого самоврядування на підставі лімітів відходів і викидів забруднюючих речовин і розміщення відходів, а також нормативів оплати за них.

Ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України у формі видачі дозволів на викиди й скидання строком на 5 років.

Об'єктами розрахунку збору є:

- обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, і обсяги відходів, які розміщаються в спеціально відведені для цього об'єктах для стаціонарних джерел забруднення;

- обсяги фактично спожитих видів палива, завдяки використанню яких створюються забруднюючі речовини - для пересувних джерел забруднення.

Нормативи збору встановлюються Кабінетом Міністрів України як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин і розміщення відходів.

За викиди пересувними джерелами забруднення нормативи збору встановлюються залежно від виду палива й транспорту.

За понадлімітні обсяги викидів, скидань забруднюючих речовин і розміщення відходів збір нараховується й виплачується в п'ятикратному розмірі.

Сума збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення нараховуються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року як добуток затверджених лімітів, фактичних обсягів викидів, на норматив збору, що коректує коефіцієнт.

Загальна сума збору визначається як сума збору в границях ліміту й понадлімітні викиди, з огляду на названі фактори.

Збори за забруднення природного навколишнього середовища підприємства (крім розташованих у місцях загальнодержавного значення) перераховуються в таких розмірах

- 20% - у місцеві фонди охорони природного навколишнього середовища, які створюються в складі бюджетів місцевих рад (сіло, селище, місто) на окремі рахунки;

- 50% - у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які створюються в складі бюджетів Автономної Республіки Крим, обласних рад на окремі рахунки;

- 30% - у Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, що створюється в складі Державного бюджету України, на окремий рахунок.

Підприємства, розташовані в місті Києві й Севастополі, збори за забруднення навколишнього природного середовища перераховуються в таких розмірах:

· 70% - у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які створюються в складі місцевих бюджетів місцевих рад, на окремі рахунки;

· 30% - у Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, що створюється в складі Державного бюджету України, на окремі рахунки.

Напрямки використання Державного фонду охорони навколишнього природного середовища

Основними напрямками використання Фонду є:

- фінансування природоохоронних заходів;

- фінансування ресурсосохраняющих заходів;

- забезпечення екологічної безпеки.

Кошти Фонду використаються в границях бюджетних програм певних законодавством, згідно з кошторисами доходів і видатків, які затверджуються Міністерством екології й природних ресурсів за згодою з Мінфіном. Перерахування природоохоронних заходів у границях бюджетних програм Фонду затверджується Кабінетом Міністрів України по поданню Міністерства екології й природних ресурсів.

Під час формування бюджетних програм, які фінансуються за рахунок коштів Фонду, пріоритет віддається природоохоронним і ресурсосберегающим заходам, певним законами України, актами Президента України й Кабінету Міністрів України й спрямовані на запобігання, зменшення й усунення забруднення навколишнього природного середовища.

Включення природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів до бюджетних програм відбувається за критеріями, певним Міністерством екології й природних ресурсів за згодою з Мінфіном і Мінекономіки.

10% коштів Фонду можуть резервуватися для здійснення непередбачених випадків, пов'язаних із природоохоронною діяльністю, які не носять постійного характеру й не могли бути передбачені під час складання проекту Державного бюджету України.

Витрати Фонду й касове виконання Державного бюджету України по видатках Фонду проводяться в границях надходження в нього коштів у встановленому законодавством порядку.

Забороняється використання коштів Фонду на заходи, не включені в затверджений Кабінетом Міністрів України перелік видів діяльності, які належать до природоохоронних заходів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Семеиіхін И. М. Економічні можливості держави як фактор формування оборонного бюджету України // Теорії мікро-макроекономіки. - 36. наук. робіт. - К.: Знання України. - 2003. - Вип. З. - С. 140-145.

2. Закон України "Про Державний бюджет України на 2005 рік".

3. Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

4. Закон України №2019 "Про Збройні сили України" // Відомості

5. Верховної Ради України. - № 48.-С. 990-9%.

Размещено на Allbest.ru