Методичні рекомендації щодо застосування положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна"

Слід звернути увагу на неможливість одночасного пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація -- це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого невласника) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (оскільки негаторний позов -- це позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння).

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Загальні положення про відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілого встановлені у статті 1192 ЦК України. Даною статтею передбачені два основних способи відшкодування майнової шкоди:

а) відшкодування шкоди в натурі (передача речі такого ж роду і такої ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо). Даний спосіб може бути застосований, якщо відшкодування шкоди в натурі взагалі є можливим;

б) відшкодування завданих збитків у повному обсязі. Визначення збитків надається статті 22 ЦК України, відповідно до якої збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Право вибору способу відшкодування шкоди належить потерпілому. Саме за його заявою суд виносить рішення про покладення на відповідальну особу обов'язку відшкодувати шкоду в натурі або відшкодувати завдані збитки в грошовій формі.

Разом з тим варто зазначити, що зміст права оренди, що належить орендареві як титульному власнику, дуже багатогранний. Його межі в багатьох випадках визначаються особливостями предмета оренди.

Багато повноважень, що входять у зміст права оренди, можуть бути визначені сторонами договору, а ряд повноважень орендаря випливає безпосередньо з вказівок Закону.

Орендареві належить право власності на плоди, продукцію та доходи, отримані в результаті використання орендованого майна у відповідності з договором (ч. 2 ст. 606 ЦК). У цій нормі найбільш яскраво проявляється підприємницька спрямованість договору оренди, його здатність бути інструментом регулювання ринкових відносин.

Не дивлячись на наявні права та можливості захисту власності орендаря, в період користування і володіння орендованим майном орендарю надається можливість обмеженого розпорядження предметом оренди та правом оренди, адже фактично більшість дій узгоджуються з орендодавцем чи органом, уповноваженим управляти відповідним майном.

Стаття 29. Відповідальність сторін за невиконання зобов'язань за договором оренди

Для того, щоб забезпечити стабільність орендного правовідношення, забезпечити належне виконання сторонами своїх обов'язків, а, також, відновити, порушене боржником, право кредитора в орендному зобов'язанні, відновити його майнове положення, що постраждало від порушення його права, застосовується механізм відповідальності за договором оренди майна.

Порушення умов договору оренди (його невиконання або неналежне виконання) покладає на винну сторону певні негативні правові наслідки, встановлені законодавчими актами або договором.

Відповідальність є однією з основних категорій, що використовуються у правозастосовчій діяльності взагалі і цивільно-правової зокрема. Про природу юридичної відповідальності існує чимало різних точок зору. В нашому випадку більш підходить думка, що юридична відповідальність це не що інше, як реалізація санкції норми права, бо зміст санкції зводиться до встановлення певних юридичних наслідків поведінки. Цивільно-правова відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, і їй притаманні всі зазначені ознаки. Але оскільки цивільне право в основному регулює майнові відносини, цивільно-правова відповідальність має майновий зміст, і її міра (цивільно-правова санкція) носить майновий характер.

Таким чином, цивільно-правова відповідальність полягає у застосуванні до правопорушника заходів майнового характеру.Порушник несе цивільно-правову відповідальність перед особою, чиє право він порушив. Майнові санкції, що покладаються на правопорушника, стягуються на користь потерпілої сторони.

Договір оренди державного майна є одним із підвидів цивільно-правових договорів. Тому на нього в повному обсязі поширюються принципи, підстави і умови застосування відповідальності, передбачені цивільним законодавством для договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Важливою особливістю майнової відповідальності в цивільному праві є можливість встановлення відповідних заходів не лише в законі, але і угодою сторін.

В Типовому договорі оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності питанню відповідальності присвячений дев'ятий розділ «Відповідальність і вирішення спорів за Договором» згідно якого дублюється положення статті 29 вказаного Закону та зазначається наступне:

- Орендодавець не відповідає за зобов'язаннями Орендаря;

- Орендар не відповідає за зобов'язаннями Орендодавця, якщо інше не передбачено цим Договором;

- Орендар відповідає за своїми зобов'язаннями і за зобов'язаннями, за якими він є правонаступником, виключно власним майном.

- Стягнення за цими зобов'язаннями не може бути звернене на орендоване державне Майно.

- Спори, які виникають за цим Договором або в зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Звертаємо увагу, що у договорі оренди майна сторонами можуть бути передбачені і інші наслідки невиконання чи неналежного виконання сторонами зобов'язань за договором оренди майна.

Разом з тим зазначимо, що законодавець прагне уникнути відповіді на питання про зміст поняття відповідальності за порушення зобов'язання. Тому у назві глави 51 Цивільного кодексу України він вказує і на правові наслідки порушення зобов'язання, і на відповідальність за порушення зобов'язання. У статті 611 ЦК України використовується поняття «правові наслідки порушення зобов'язання». Таким чином, залишається без відповіді питання про те, які ж із цих наслідків належать до категорії відповідальності. Із статті 554 ЦК України випливає розуміння відповідальності як обов'язків боржника. Нарешті, щодо визначення майна, на яке може бути звернене стягнення на підставі виконавчого документа, також вживається формулювання «особа відповідає» (наприклад ч. 2 ст. 96 ЦК).

Законодавством України, встановлені наступні правові наслідки за порушення зобов'язань, у тому числі і орендних: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Так, відповідно до статті 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

До прикладу, відповідно до статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Відмова від зобов'язання означає односторонню волю кредитора. Він повідомляє боржника про свою відмову і з цього моменту зобов'язання вважається припиненим.

Зобов'язання, що виникають з договору оренди, припиняються на загальних підставах, передбачених статтею 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», главою 50 ЦК України, а також на спеціальних підставах, передбачених главою 58 ЦК України, положеннями інших актів законодавства та (або) договором.

Розірвання договору, також як відмова від виконання, є підставою для припинення зобов'язання (ч. 3 ст. 651 ЦК). Розірвання договору також допускається, якщо це передбачене договором між сторонами або законом. В якості прикладу можна навести статтю 783 та 784 ЦК України. На відміну від відмови від договору, розірвання договору здійснюється за вимогою кредитора. Якщо боржник добровільно погоджується розірвати договір, він розривається з моменту висловлення погодження боржника. Якщо добровільної згоди боржника немає, має місце спір, та вимога кредитора передається до суду. Договір в такому випадку є розірваним з моменту набуття чинності відповідним рішенням суду. Підстави для розірвання договору за рішенням суду встановлюються статтею 651 ЦК України.

За загальним правилом, цивільно-правове зобов'язання є обов'язковим для виконання його сторонами. Сторони встановлюють обов'язкові правила поведінки та не можуть їх змінювати в односторонньому порядку. Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 651 ЦК). Тобто можливість зміни умов зобов'язання має бути передбачена договором.

Неустойка в цивільному праві виконує дві основні функції. Вона є способом забезпечення виконання зобов'язання (ст. 549 ЦК) та наслідком його порушення. До моменту порушення зобов'язання неустойка виконує функцію забезпечення, тобто стимулює боржника до належного виконання. Якщо зобов'язання боржником порушене, стягнення неустойки є наслідком такого порушення. Тобто кредитор набуває право вимагати сплати неустойки.

Щодо сплати збитків необхідно розглянути статтю 22 «Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди» та статтю 623 ЦК України «Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання». Критерії наявності моральної шкоди містяться також у статті 23 ЦК.

Варто підкреслити, що орендар відповідає за погіршення майна, які сталися з його вини, і зобов'язується їх усунути, про що йшлося вище. У разі неможливості відновлення майна орендодавець має право вимагати від орендаря відшкодування завданих йому збитків.

Невиконання орендарем обов'язку щодо повернення після припинення договору оренди майна, що є предметом цього договору, надає орендодавцю право вимагати від орендар сплати неустойки.

Також у законі передбачаєтьсявідповідальність сторін за шкоду, завдану третім особаму зв'язку з користуванням майном, переданим в оренду (ст. 780 ЦК України). Така шкода відшкодовується на загальних підставах орендарем.

Однак завдання шкоди третім особам може статися і з вини орендодавця, коли він не попередив орендаря про особливі властивості або недоліки майна, про які орендар не знав і не міг знати. У такому разі шкода відшкодовується орендодавцем. При цьому сторони не можуть у договорі передбачити умову, за якої орендодавець взагалі звільняється від відповідальності за шкоду, завдану третім особам, або звільняється від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей або недоліків майна, про наявність яких орендар не був попереджений орендодавцем і про які він не знав і не міг знати, адже за частиною другою статті 780 ЦК України така умова є нікчемною.

До вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням майна, що була передана в користування орендарю, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення майна застосовуєтьсяпозовна давністьв один рік (ч. 1 ст. 786 ЦК України).

Також необхідно враховувати, що перебіг строків позовної давності починається:

- щодо вимог орендодавця - з моменту повернення майна орендарем;

- щодо вимог орендаря - з моменту припинення договору оренди.

Господарський кодекс визначає відповідальність як застосування господарських санкцій, до яких належать відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ст. 216, 217).

Частина третя статті 216 ГК України закріплює принципи, на яких базується господарсько-правова відповідальність. Згідно з ними:

а) учасники господарських відносин вправі застосовувати або вимагати застосування незалежно від застереження про це у договорі, такої загальної санкції, як стягнення збитків, а також відповідальності виробника (продавця) за випуск (продаж) недоброякісної продукції.

б) виконання зобов'язання в натурі (реальне виконання) не звільняє боржника від здійснення передбачених договором обов'язків без згоди його контрагента, навіть за умови сплати

в) третій принцип можна визначити як принцип імперативності відповідальності виробника (продавця) продукції.

Стаття 30. Відповідальність орендаря в разі його банкрутства

Банкрутство, відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

У Законі України «Про оренду державного та комунального майна» окремо обумовлюється відповідальність орендаря у разі його банкрутства. Зокрема, стаття 30 встановлює положення, відповідно до якого «У разі банкрутства орендаря він відповідає за свої борги майном, яке належить йому на праві власності, відповідно до законодавства України».

Відповідальність орендаря, визнаного банкрутом, поширюється на його майно, що належить йому на праві власності, і, як вже було відзначено, не зачіпає майна, яким він володів і користувався за договором оренди. Воно не підлягає продажу ліквідною комісією, а повертається орендодавцеві. У тому випадку, якщо майно повернене орендодавцеві в гіршому стані, ніж це обумовлено договором оренди і нормально необхідним використанням, а також, якщо є інші підстави покладання відповідальності на орендаря, орендодавець має право поряд з іншими кредиторами пред'явити до орендаря-банкрута свої вимоги.

Орендар-банкрут відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном. Як вже було відмічено, в цьому полягає принцип самостійної майнової відповідальності юридичної особи. Якщо орендарем є господарське товариство, відповідальність учасників такого товариства своїм майном залежить від виду товариства. Так, учасники акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю, вкладники командитних товариств відповідають за їх боргами в межах своїх вкладів. Відповідальність учасників повних товариств і повних учасників командитного товариства поширюється на все їх майно, на яке за чинним законодавством може бути звернене стягнення. Інші юридичні особи - орендарі відповідають при їх визнанні банкрутами відповідно до своїх засновницьких документів і чинного законодавства. Загальні правила відповідальності юридичних осіб поширюються також і на державні підприємства, які виступають в якості орендодавця.

Стаття 32. Контроль за використанням майна, переданого в оренду

Контроль за використанням майна, переданого в оренду (крім іншого окремого індивідуально визначеного майна), покладається на органи, які відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» здійснюють державну політику у сфері оренди.

Контроль за використанням іншого окремого індивідуально визначеного майна, переданого в оренду, здійснюють органи, уповноважені управляти підприємством, яке є орендодавцем цього майна.

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва проводять контрольні заходи по виконанню умов договорів оренди відповідно до статей 4 і 5 Закону України «Про Фонд державного майна України», статті 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», статті 32 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та наказу ФДМУ від 14.05.2012 № 655 «Щодо виконання контрольних функцій Фонду державного майна України у сфері оренди»

Разом з тим зазначимо, що перевірки виконання умов договорів оренди державного майна, укладених Фондом з суб'єктами господарювання здійснюються відповідно до затвердженого плану-графіку перевірок, а також у разі звернень правоохоронних органів та балансоутримувачів державного майна щодо порушення орендарями умов договорів оренди.

Так, відповідно до пункту 1 згаданого наказу № 655 від 14.05.2012 Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва як орендодавці державного майна за укладеними ними договорами оренди здійснювати такий контроль:

1) постійний документальний (у частині надходжень до державного бюджету плати за оренду державного майна, страхування об'єкта оренди);

2) періодичний комплексний з оглядом об'єкта оренди (згідно з щорічними планами-графіками) щодо:

- використання орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконання умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств;

- використання державного майна, переданого в оренду за цими договорами, виконання умов договорів оренди державного нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.

За результатами контрольних заходів особами, що його здійснювали, складаються звіти, що містять інформацію за напрямами, визначеними у пункті 1 цього наказу.

Щодо здійснення контролю за використанням комунального майна, зазначимо, що органи місцевого самоврядування відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», керуючись статтею 25, частиною другою статті 42 та статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», здебільшого створюють постійно діючі комісії з контролю за використанням комунального майна про що приймається відповідне рішення. Вказані комісії здійснюють заходи контролю, по-суті, ідентичні як і ФДМУ та його регіональні відділення, представництва.

оренда банкрутство майно

Список використаних джерел

1. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної ради України. - 1996. - №30. - Ст. 127

2. Бюджетний кодекс України: від 08.07.2010 № 2456-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 50-51, ст.572

3. Водний кодекс України: від 06.06.1995 № 213/95-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 24, ст.189

4. Господарський Кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144

5. Земельний кодекс України: Закон від 25.10.2001 № 2768-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 3-4, ст.27

6. Кодекс законів про працю: від 10.12.1971 № 322-VIII // ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375

7. Кодекс цивільного захисту України: від 02.10.2012 № 5403-VI // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 34-35, ст.458

8. Цивільний Кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року № 435 IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №№ 40-44, ст.356

9. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»: Закон від 15.09.1999 № 1045-XIV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 45, ст.397

10. Закон України «Про особливості оренди чи концесії об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності»: Закон від 08.07.2011 № 3687-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 18, ст.157

11. Закон України «Про акціонерні товариства»: Закон від 17.09.2008 № 514-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, № 50-51, ст.384

12. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: Закон від 16.07.1999 № 996-XIV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 40, ст.365

13. Закон України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим»: Закон від 10.02.1998 № 90/98-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, № 29, ст.191

14. Закон України «Про затвердження Конституції Автономної республіки Крим»: Закон від 23.12.1998 № 350-XIV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 5-6, ст.43

15. Закон України «Про міжнародне приватне право»: Закон від 23.06.2005 № 2709-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 32, ст.422

16. Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»: Закон від 15.02.1995 № 60/95-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 10, ст.60

17. Закон України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим» від 16.06.2011 № 3530-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 2-3, ст.3

18. Закон України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства»: Закон від 15.12.2010 № 2787-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 24, ст. 170

19. Закон України «Про аквакультуру»: Закон від 18.09.2012 № 5293-VI // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 43, ст.616

20. Закон України «Про виконавче провадження»: від 02.06.2016 № 1404-VIII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 30, ст.542

21. Закон України «Про вищу освіту»: Закон від 01.07.2014 № 1556-VII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 37-38, ст.2004

22. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»: Закон від 14.05.1992 № 2343-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 31, ст.440

23. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: Закон від 26.11.2015 № 834-VIII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 1, ст.9

24. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»: Закон від 20.05.1999 № 685-XIV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 29, ст.239

25. Закон України «Про господарські товариства»: Закон від 19.09.1991 № 1576-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, № 49, ст.682

26. Закон України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»: Закон від 21.09.1999 № 1076-XIV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 48, ст.408

27. Закон України «Про державно-приватне партнерство»: Закон від 01.07.2010 № 2404-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 40, ст.524

28. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»: Закон від 15.05.2003 № 755-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 31-32, ст.263

29. Закон України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку»: Закон від 06.09.2012 № 5213-VI // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 32, ст.413

30. Закон України «Про екологічний аудит»: Закон від 24.06.2004 № 1862-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 45, ст.500

31. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»: Закон від 24.02.1994 № 4004-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 27, ст.218

32. Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні»: Закон від 15.05.2009 № 1334-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, № 38, ст.536

33. Закон України «Про зайнятість населення»: Закон від 05.07.2012 № 5067-VI // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 24, ст.243

34. Закон України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення»: Закон від 23.12.2010 № 2861-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 30, ст.274

35. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»: Закон від 11.09.2003 № 1160-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 9, ст. 79

36. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»: Закон від 06.04.2000 № 1645-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 29, ст. 228

37. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»: Закон від 21.05.1997 № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 24, ст.170

38. Закон України «Про мораторій на відчуження від редакцій державних та комунальних засобів масової інформації приміщень та майна»: Закон від 15.01.2009 № 883-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, № 25, ст. 922

39. Закон України «Про морські порти України»: Закон від 17.05.2012 № 4709-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 7, ст.65

40. Закон України «Про наукові парки»: Закон від 25.06.2009 № 1563-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, № 51, ст.757

41. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»: Закон від 26.11.2015 № 848-VIII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 3, ст.25

42. Закон України «Про нотаріат»: Закон від 02.09.1993 № 3425-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 39, ст.383

43. Закон України «Про оренду державного та комунального майна»: Закон України від 10 квітня 1992 року № 2269-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 30. - Ст. 416

44. Закон України «Про оренду землі»: Закон від 06.10.1998 № 161-XIV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, № 46-47, ст.280

45. Закон України «Про оренду майна державних підприємств та організацій»: Закон від 10.04.1992 № 2269-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 30, ст.416

46. Закон України «Про освіту»: Закон від 05.09.2017 № 2145-VIII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст.380

47. Закон України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності»: Закон від 21.10.2010 № 2624-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 11, ст.71

48. Закон України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу»: № 1911-IV ( 1911-15 ) від 29.06.2004 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 30, ст.205

49. Закон України «Про охорону культурної спадщини»: Закон від 08.06.2000 № 1805-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 39, ст.333

50. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»

51. Закон України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»: Закон від 07.07.1999 № 847-XIV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 37, ст.332

52. Закон України «Про підприємства в Україні»: Закон від 27.03.1991 № 887-XII // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 24, ст.272

53. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-III

54. Закон України «Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок»: Закон від 20.05.2010 № 2274-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 30, ст.397

55. Закон України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»: Закон від 21.09.1999 № 1075-XIV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 48, ст.407

56. Закон України «Про приватизацію державного майна»: Закон від 04.03.1992 № 2163-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 24, ст. 348

57. Закон України «Про протидію захворюванню на туберкульоз»: Закон від 05.07.2001 № 2586-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 49, ст.258

58. Закон України «Про публічні закупівлі»: Закон від 25.12.2015 № 922-VIII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 9, ст.89

59. Закон України «Про режим іноземного інвестування»: Закон від 19.03.1996 № 93/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 19, ст. 80

60. Закон України «Про угоди про розподіл продукції»: Закон від 14.09.1999 № 1039-XIV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 44, ст.391

61. Закон України «Про управління об'єктами державної власності»: Закон від 21.09.2006 № 185-V // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, № 46, ст.456

62. Закон України «Про Фонд державного майна України»: Закон від 09.12.2011 № 4107-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 28, ст.311

63. Закон України»Про оцінку земель»: Закон від 11.12.2003 № 1378-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 15, ст.229

64. ЗаконУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин»: Закон від 21.04.2011 № 3269-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 44, ст.458

65. ЗаконУкраїни «Про приватизацію державного і комунального майна»: Закон від 18.01.2018 № 2269-VIII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 12, ст.68

66. Указ Президента України від 12 вересня 1994 року № 517/94 «Про программу розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні»

67. Постанова Верховної Ради України «Про запровадження мораторію на виселення творчих спілок»: Постанова від 21.10.2009 № 1653-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 49, ст.753

68. Постанова Верховної Ради України «Про запровадження мораторію на ліквідацію, відчуження, перепрофілювання оздоровчих закладів (дитячих, професійних тощо)» від 17.03.2009 № 1137-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, № 36-37, ст.516

69. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.05 р. № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»

70. Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 1993 року № 158 «Про затвердження Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання)»

71. Постанова Кабінету Міністрів України від 03 травня 2000 № 748 «Про затвердження Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах»

72. Постанова Кабінету Міністрів України від 03 травня 2000 року № 748 «Про затвердження Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах»

73. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу»

74. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту»

75. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»

76. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 «Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів»

77. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2000 року № 778 «Про затвердження Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду»

78. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 р. № 923 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду майна державних підприємств та організацій» (ЗП України, 1994 р., № 4, ст.73)

79. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт»

80. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 № 597 «Про затвердження Порядку визначення обсягу книжкової продукції державною мовою, підготовка, випуск та/або розповсюдження якої здійснюються вітчизняними видавництвами і підприємствами розповсюдження книжкової продукції, для укладення договорів оренди приміщень»

81. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 року № 699 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань регулювання орендних відносин»

82. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1999 № 226 «Про Перелік об'єктів державної власності, що входять до майнового комплексу Національної академії наук»

83. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року № 482 «Про методику розрахунку плати за оренду майна державних підприємств та організацій»

84. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 634 «Про порядок підготовки пропозицій щодо удосконалення проектів регуляторних актів, які розробляються органами місцевого самоврядування»

85. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 318»Про внесення зміни до пункту 7 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу»

86. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2000 р. № 1171 «Про затвердження переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил»

87. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1995 року № 146 «Про затвердження Положення про порядок розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних та іноземних організацій в Україні»

88. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форм власності»

89. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 № 420 «Про затвердження Типового договору оренди водних об'єктів»

90. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2005 року № 1121 «Про затвердження Методики проведення інвентаризації об'єктів державної власності»

91. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 № 906 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна «

92. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 № 933 «Деякі питання Державного концерну «Укроборонпром»

93. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 № 1225 «Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах»

94. Постанова Кабінету Міністрів Українивід 10 серпня 1995 року № 629 «Про затвердження Методики оцінки об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів»

95. Постанова Кабінету Міністрів Українивід 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»

96. Декрет Кабінету Міністрів України «Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається» від 31.12.1992 № 26-92 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 11, ст. 96

97. Наказ Державного комітету України з питань ЖКГ від 10 серпня 2004р. №150 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд»

98. Наказ Міністерства внутрішніх справ Українивід 30.12.2014№ 1417 «Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні»

99. Наказ Міністерства екології та природних ресурсів від 18.03.2013 № 99 «Про затвердження Порядку розроблення паспорта водного об'єкта»

100. Наказ Міністерства оборони України та Фонду державного майна України від 17.09.2001 № 333/1697 «Про затвердження Положення про порядок створення та діяльності комісій з оцінки вартості військового майна, що підлягає передачі в оренду»

101. Наказ Міністерства освіти і науки України № 563 від 01.08.2001 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах»

102. Наказ Міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунальногогосподарства Українивід 03.04.2012 № 150 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань організації конкурсу щодо передачі в оренду чи концесію об'єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, та укладання відповідних договорів»

103. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України, Фонд державного майна України від 13.06.2013 № 190/995 «Про затвердження Положення про порядок створення та діяльності комісії з оцінки вартості військового майна МНС України, що підлягає передачі в оренду»

104. Наказ Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 року № 181 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда»

105. Наказ Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»

106. Наказ Фонду від 13 листопада 2002 року № 1997 «Про затвердження Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії»

107. Наказ Фонду державного майна України від 14.05.2012 № 655 «Щодо виконання контрольних функцій Фонду державного майна України у сфері оренди»

108. Наказ Фонду державного майна України від 15.05.2012 № 678 «Про затвердження Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України та Положення про представництво Фонду державного майна України в районі, місті»

109. Наказ Фонду державного майна України від 23.08.2000 № 1774 «Про затвердження договорів оренди»

110. Наказ Фонду державного майна України від 7 серпня 1997 р. № 847 «Про затвердження Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди»

111. Наказ Фонду державного майна України та Міністерства оборони України від 26.07.2000 № 1549/241 «Про затвердження Порядку та умов проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна»

112. Наказ Фонду державногомайна Українивід 15.02.2013 № 201 «Про затвердження Переліку документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності»

113. Наказ Фонду державногомайна Українивід 31.12.2015 № 2075»Про затвердження Положення про конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності» (у редакції наказуФонду державногомайна Українивід 16.01.2018№ 47 «Про внесення змін до Положення про конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності»)

114. Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: 994_535 / ратифіковано Законом № 475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.97

115. Постанова Бюро Президії Національної академії наук України від 15.10.2014 № 216 «Про порядок передачі майна НАН України в оренду»

116. Постанова Верховної Ради АРК від 21.04.1999 № 459-2/99 «Про затвердження Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим»

117. Рішення Луцької міської ради від 29.02.2012 № 21/32 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади м. Луцька затверджене рішенням Луцької міської ради»

118. Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)

119. Постанова Верховного суду України від 20 квітня 2016 року№ 3-266гс16»Про зобов'язання звільнити зайняте нежитлове приміщення»

120. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9

121. Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна»

122. Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна»

123. Лист Державного комітету з будівництва та архітектури України від 30 квітня 2003р. №7/7-401 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів»

124. Лист-роз'яснення Державної казначейської служби України від 07.05.2013 № 1708/936-10335 «Щодо витрат на утримання орендованих приміщень»

Додаток 1

Основні етапи процедури передачі державного майна в оренду

Етап	Стадія укладення договору	Встановлені законом строки
1.	Направлення фізичними та юридичними особами (передбачені ст.6 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»), які хочуть укласти договір оренди, заяви, проекту договору оренди, а також інших документів згідно з переліком, затвердженим наказом ФДМУ від 15.02.2013 р. №201, відповідному орендодавцеві (передбаченому ст.5 Закону)	--
2.	Надіслання орендодавцем копій матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном (здійснюється у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, та за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду) відповідно до ч.2 ст.9 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»	У 5-денний строк після дати реєстрації заяви
3.	Розгляд органом, уповноваженим управляти державним майном, поданих йому матеріалів і надіслання орендодавцеві висновків про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди (ч.3 ст.9 Закону). Якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.	Протягом 15 днів після надходження матеріалів
4.	Подання сектором оренди державного майна інформації про об'єкт оцінки конкурсній комісії по відбору суб'єктів оціночної діяльності	Потижнево
5.	Підготовка робочою групою з опрацювання документів претендента інформаційного повідомлення про проведення конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності, з його надісланням до Управління комунікаційного забезпечення та роботи з громадськістю ФДМУ для публікації у номері додатку до Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію - газеті «Відомості приватизації» (пункт 10 розділу І Положення про конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності затвердженого наказом ФДМУ від 31.12.2015 № 2075)	Потижнево
6.	Публікація інформації про проведення конкурсу в додатку до «Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію» - газеті «Відомості приватизації» та розміщення інформації на офіційному веб-сайті Фонду в мережі Інтернет (пункт 4 розділу ІІ Положення про конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності затвердженого наказом ФДМУ від 31.12.2015 № 2075)	За 14-30 днів до оголошеної дати проведення конкурсу
7.	Проведення конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності	Через 14 днів після опублікування зазначеного вище повідомлення
8.	Укладення відділом приватизації та оцінки майна Договору на проведення оцінки майна з переможцем конкурсу (після отримання в повному обсязі необхідної документації та інформації про об'єкт оцінки) (Доручення ФДМУ від 04.02.2013 № К/3)	Протягом 5-8 днів від дати проведення конкурсу
9.	Проведення експертної оцінки (Доручення ФДМУ від 04.02.2013 № К/3)	- Для об'єктів нерухомого майна - не більше 5 днів (у разі необхідності - 3 дні для доопрацювання звіту); - Для цілісних майнових комплексів - 18 днів (у разі необхідності - 6 днів для доопрацювання звіту)
10.	Рецензування. Надання сектору оренди державного майна звіт, рецензію, наказ про затвердження висновку про вартість майна (Доручення ФДМУ від 04.02.2013 № К/3)	Не більше 8 робочих днів
11.	Розміщення орендодавцем в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавцівоголошення про намір передати майно в орендуабо відмова в укладенні договору оренди з повідомленням про це заявника (підстави для відмови в укладенні договору оренди визначені Законом в ч. 4 ст. 9). У разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду. Випадки, коли оголошення не розміщується, також визначені Законом	Протягом 5 днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, -- органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації
12.	Прийняття орендодавцем заяв про оренду відповідного майна (абз.2 ч.4 ст.9 ЗУ ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»)	Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення
13.	Ухвалення наказом орендодавця рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди	Протягом 3 робочих днів після закінчення строку приймання заяв
14.	У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.Порядок проведення конкурсу на право оренди державного майна затверджено постановою Кабміну від 31.08.2011 р. №906. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться, і договір оренди укладається із заявником	Оголошення про проведення конкурсу цілісних майнових публікується не пізніше ніж за 40 календарних днів; щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна - не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати проведення конкурсу
15.	Подання документів особами, що бажають взяти участь у конкурсі	До дати проведення конкурсу
16.	Подані претендентами документи розглядаються на засіданнях комісії до проведення конкурсу з метою формування списку учасників, допущених до участі в конкурсі. Список затверджується наказом орендодавця. Орендодавець повідомляє учасникам конкурсу з використанням тих засобів зв'язку, які вони обрали, про їх допущення або недопущення (із зазначенням підстав) до подання конкурсних пропозицій щодо орендної плати. У разі коли пропозиція тільки одного претендента відповідає умовам конкурсу, аукціон з визначення розміру орендної плати не проводиться, і з таким претендентом укладається договір оренди	Протягом одного робочого дня після затвердження списку претендентів повідомляють про їх допущення або недопущення до участі в конкурсі
17.	Проведення відкритого засідання комісії за участю учасників конкурсу (їх уповноважених осіб), на якому вносяться пропозиції щодо ціни договору оренди, а після цього від найбільшої запропонованої ціни проводиться її збільшення за принципом аукціону. На засіданні можуть бути присутні представники засобів масової інформації та інші заінтересовані особи. На засіданні комісії оголошується переможець. Протокол засідання із визначенням переможця конкурсу затверджується наказом орендодавця	Протягом 7 робочих днів після затвердження орендодавцем списку учасників, допущених до участі у конкурсі
18.	Надіслання орендодавцем рекомендованим листом або вручення під розписку особисто переможцю конкурсу (уповноваженій ним особі) проекту договору оренди. Умови договору оренди повинні враховувати істотні умови, визначені Законом, та включати орендну плату, запропоновану переможцем конкурсу, а також пропозиції переможця конкурсу, подані ним для участі в конкурсі	Протягом 3 робочих днів після затвердження результатів конкурсу
19.	Повернення переможцем конкурсу або уповноваженою ним особою особисто орендодавцю підписаного проекту договору оренди	Протягом 5 робочих днів після отримання проекту договору
20.	У разі відмови переможця від укладення договору або порушення терміну повернення підписаного договору, за наявності під час конкурсу інших пропозицій, -- скасування наказу про визначення переможця і призначення додаткового засідання комісії. На додатковому засіданні переможцем визначається учасник, розмір пропозиції якого був найбільшим (крім відповідного переможця, який від участі в конкурсі на цьому етапі виключається)	--
21.	Передача орендованого майна за актом	У строки, визначені договором оренди

Додаток 2

Типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності

Місто _____ N _____ _______________ (число, місяць, рік - словами)

Ми, що нижче підписалися, _____________, (повна назва Орендодавця) ідентифікаційний код ЄДРПОУ _____________, місцезнаходження якого: ___________________________________________ (адреса)

(далі - Орендодавець) в особі _______, що мешкає (посада, прізвище, ім'я та по батькові)

_____________________________________ (адреса) та діє на підставі _________________, з одного боку, (назва документа, N наказу)

та _________________________________________________________, (повна назва особи Орендаря)

ідентифікаційний код ЄДРПОУ _________________, місцезнаходження якого: ____________________________________________________ (адреса)

(далі - Орендар) в особі _________________________, що мешкає (посада, прізвище, ім'я та по батькові)

______________________________________________________ (адреса)

та діє на підставі ____________________________, з іншого боку, (статут, довіреність тощо) уклали цей Договір про наведене нижче:

1. Предмет Договору

1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно

________________________________________________ (повна назва)

(далі - Майно) площею __________ кв.м, розміщене за адресою:

__________________, на ____________ поверсі(ах) _______________ (будинку, приміщення, будівлі)

__________________________________, що перебуває на балансі

_____________________________ (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість / актом оцінки на «____» ___________ 200__ р. і становить за незалежною оцінкою / залишковою вартістю ________________________ грн.

Акт оцінки складається у випадках, визначених чинною Методикою оцінки об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.95 N 629 (зі змінами) (далі - Методика оцінки), а саме тоді, коли для розрахунку орендної плати не вимагається незалежна оцінка об'єкта.

1.2. Майно передається в оренду з метою _____________________

1.3. Стан Майна на момент укладення договору (потребує / не потребує поточного або капітального чи поточного і капітального ремонту) визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря.