Криміналістична характеристика та основні положення розслідування шахрайства, вчиненого організованими злочинними групами у сфері житлового будівництва

Як свідчать матеріали слідчої і судової практики, організовані групи шахраїв, як правило, мали корупційні зв'язки з посадовими особами органів державної влади і управління, посадовими особами банківських установ. Зазначене дозволяє виділити такі види корупційних з'язків організованих груп шахраїв у сфері житлового будівництва:

1. Корупційні зв'язки з посадовими та службовими особами територіальних органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду, які з порушенням вимог чинного законодавства у сфері архітектурно-будівельної діяльності надають суб'єктам злочинної діяльності ліцензії та інші дозвільні документи щодо здійснення будівельної діяльності, підписують фіктивні акти перевірки об'єктів будівництва щодо відповідності підготовчих і будівельних робіт проектній документації, вимогам державних будівельних норм.

2. Корупційні зв'язки з посадовими особами органів місцевого самоврядування, які, порушуючи вимоги чинного земельного законодавства, здійснюють незаконну передачу земельних ділянок під житлове будівництво із земель державної та комунальної власності у власність фізичних та юридичних осіб, підписують неправомірні рішення сесій про відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку.

3. Корупційні зв'язки з посадовими особами органів державного фінансового контролю, які з порушенням вимог чинного законодавства здійснюють документальні і фактичні перевірки фінансово-господарської діяльності будівельної компанії, підписують фіктивні акти ревізій щодо результатів перевірки бухгалтерської, господарсько-договірної, проектно-кошторисної та іншої документації фірми-забудовника (компанії-управителя).

4. Корупційні зв'язки з посадовими особами банківських та фінансових установ, які відкривають банківські рахунки за чужими паспортами, здійснюють незаконне кредитування будівельної діяльності фірми-забудовника, неправомірні банківські інвестиційні операції з цінними паперами, надають неправдиву інформацію щодо фінансової спроможності будівельної компанії та об'єктів, які нею будуються.

Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про особливості структурного складу організованої групи шахраїв у сфері житлового будівництва:

1) організовані групи шахраїв формуються у структурі фірми-забудовника (компанії-управителя) - службові особи офіційно займають посади у будівельній компанії та здійснюють посадові обов'язки відповідно до свого службового становища. До складу організованої групи шахраїв входять:

а) посадові особи, які виконують організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські обов'язки та використовують свої посадові повноваження для здійснення злочинних намірів - заволодіння грошовими коштами інвесторів (керівник фірми-забудовника або компанії-управителя, фінансовий директор, головний бухгалтер, головний інженер, керівник будівельного проекту);

б) службові особи фірми-забудовника (компанії-управителя), які виконують свої функціональні обов'язки і одночасно, в межах цих обов'язків, сприяють керівництву будівельної компанії у здійсненні злочинних намірів (менеджер з інвестиційної діяльності, менеджер по залученню коштів інвесторів, експерт-консультант з обліку нерухомості, менеджер з рекламної діяльності, спеціаліст з інформаційних технологій, спеціаліст з бухгалтерського обліку та інші);

2) до складу організованої групи шахраїв залучаються посадові особи територіальних органів державного архітектурно-будівельного контролю, які забезпечують функціонування злочинної діяльності у сфері житлового будівництва та здійснення шахрайських дій щодо заволодіння грошовими коштами інвесторів (керівники та спеціалісти відділу ліцензування, інспекційного відділу);

3) до злочинної діяльності залучаються посадові особи банківських та фінансових установ, які зловживаючи своїм посадовим та службовим становищем сприяють організованій групі шахраїв здійснити злочинні наміри щодо заволодіння грошовими коштами інвесторів (керівники управлінь та відділів, провідні фахівці).

Варто зазначити, що вказані особи безпосередньо або опосередковано використовують підроблену дозвільну документацію, підроблені договори про інвестування в житлове будівництво, підроблену проектно-кошторисну документацію та інші документи з метою сприяння здійсненню злочинних намірів.

Отже, криміналістичні знання щодо кримінальних ролей членів організованої групи шахраїв, їх особистісних властивостей та корупційних зв'язків дозволять слідчому: визначити найбільш ефективні тактичні прийоми допиту членів організованої групи; виявити організатора та виконавців у складі злочинної групи; встановити напрямки організованої злочинної діяльності її суб'єктів у сфері житлового будівництва.

1.6 Дані про обстановку вчинення злочину та особу потерпілого

Важливим елементом криміналістичної характеристики шахрайства, вчиненого організованою злочинною групою у сфері житлового будівництва, є обстановка вчинення злочину. В юридичній літературі під обстановкою вчинення злочину в широкому сенсі розуміють сукупність суспільно-політичних, економічних, соціальних, правових та інших умов, що складаються на певному етапі розвитку суспільства й впливають на динаміку злочинності. У вузькому сенсі обстановка вчинення злочину розуміється як певна група чинників, що впливають на взаємодію між собою об'єктів, явищ (процесів) і характеризують умови місця, часу та інші умови навколишнього середовища, виробничі процеси, особливості поведінки учасників подій, а також інші обставини об'єктивної реальності, що склалися (незалежно чи з волі учасників) у момент злочину і впливають на спосіб і механізм його вчинення [107, c. 240].

Інформація про обстановку злочину має важливе значення для структури криміналістичної характеристики, оскільки містить відомості про інші елементи злочину й виступає як своєрідний систематизуючий початок у межах цієї характеристики. В обстановці проявляються окремі важливі особистісні риси злочинця, які її формують (повністю або частково). Злочинці більшою чи меншою мірою пристосовуються до обстановки, лише в незначній кількості випадків злочини скоюються без урахування її особливостей [113, c. 69-70].

Як слушно зазначає М.І. Єнікеєв, злочинець, який приступає до виконання злочинного діяння, аналізує обстановку його вчинення, проявляє підвищений інтерес до всього, що може перешкодити реалізації злочинного наміру або полегшити вчинення діяння. Якщо обстановка вчинення злочину відповідає очікуванням злочинця, його дії здійснюються стереотипно, звичними і характерними для нього способами. Під час виконання злочину можуть значно розширитися можливості реалізації злочинної мотивації, сформуватися додаткові та нові цілі злочину, може зміцнитися рішучість діяти більш інтенсивно [68, c. 320].

Слід також погодитися з точкою зору І.М. Букаєвої, яка приходить до обґрунтованого висновку, що обстановка вчинення злочину - це форма взаємозв'язку фізичного та соціального середовищ у реалізації механізму злочину, що формує об'єктивні закономірності його функціонування, розвитку злочинного умислу або відмови від злочину та є відбивною системою протиправної поведінки, за закономірностями якої на основі комплексу слідів створюється ретроспективна модель злочину в процесі його розслідування, виявляються внутрішні зв'язки, умови і причини злочину, обумовлюються прийоми застосування криміналістичної техніки, тактики і методики розслідування. Автор зазначає, що обстановка вчинення злочину в криміналістичній науці повинна розглядатися на двох рівнях: по-перше, як елемент механізму скоєння злочину, як матеріальне зовнішнє середовище місця протиправного діяння; по-друге, як кримінальна ситуація, форма взаємозв'язку, що показує місце розташування, стан, роль елементів механізму вчинення злочину, взятих у конкретних умовах місця і часу [27, с. 14-15].

Заслуговує уваги думка Т.С. Анненкової, яка під обстановкою вчинення злочину пропонує розуміти систему взаємопов'язаних та взаємообумовлених елементів, у просторових межах яких відбувається взаємодія учасників злочину, а також інших обставин об'єктивного середовища, що склалися на певний момент розслідування та впливають на формування слідів злочину, його розкриття й розслідування. Вона зазначає, що структура обстановки конкретних злочинів найчастіше формується з певної частини об'єктів, явищ і процесів, які опинилися в просторово-часових межах події злочину [7, c. 14-15].

В.А. Динту вказує, що при наявності несприятливих умов обстановки злочину особа може або взагалі відмовитись від реалізації злочинного задуму, або залежно від вольової активності або пасивності, буде своїми діями намагатися змінити вірогідну обстановку злочину, або пристосовуватися до пропонованих умов. Таким чином, обстановка злочину безпосередньо впливає не лише на вибір способу злочину, але й на рішення відносно вчинення злочину або відмови від його реалізації [64, c. 596].

В.І. Куликов, досліджуючи питання про місце, роль і зв'язки обстановки вчинення злочинів у криміналістичній структурі злочинних діянь, вважає, що вона є обов'язковим, а іноді й дуже важливим елементом їх структури, має різноманітні та широкі зв'язки з усіма іншими структурними елементами злочинів, які необхідно вивчати і використовувати у процесі розслідування злочинних діянь [127, с. 10]. Він вважає, що до структури обстановки доцільно включати такі елементи навколишнього середовища, які: а) безпосередньо оточували злочинця; б) використовувалися ним для досягнення злочинних цілей; в) відіграли певну роль у події злочину; г) вплинули на формування якого-небудь структурного елемента злочину; ґ) враховувалися або були охоплені свідомістю злочинця [127, c. 14-15].

Варто погодитися з В.П. Корж, яка відзначає, що організованій злочинній діяльності, окрім основних структурних елементів обстановки вчинення злочину, притаманні й додаткові специфічні: 1) обстановка, що склалася у сфері прояву організованої злочинної діяльності; 2) обстановка, створена чи змінена корумпованими чиновниками державних органів; 3) обстановка, що склалася у певному регіоні; 4) обстановка, що склалася при формуванні вогнищ організованої злочинної діяльності; 5) обстановка, що склалася у вузлах (місці прояву) організованої злочинної діяльності; 6) відомості про типову обстановку [94, c. 205].

Як зазначає М.П. Яблоков, обстановка вчинення злочину в кожному конкретному випадку обирається й використовується кожною організованою злочинною групою з урахуванням часу, місця, умов функціонування основних сфер життєдіяльності суспільства (господарсько-виробничої, кредитно-банківської, владно-управлінської, зовнішньоекономічної тощо) у відповідному регіоні (районі, місті), що гарантують максимальні злочинні доходи і відносну безпеку їх незаконного отримання. При цьому злочинні організації насамперед використовують умови, що вигідно складаються в тих чи інших сферах життєдіяльності, які їх цікавлять, у тому числі наявні в них різні недосконалості та вади. Разом з тим, злочинні групи самостійно, у випадках необхідності шляхом підкупу посадових осіб, використання корупційних зв'язків, шантажу та різних погроз і провокацій створюють сприятливу обстановку для своєї злочинної діяльності [113, c. 568-569].

Г.А. Матусовський справедливо відзначає, що криміналістичний аспект вивчення обстановки вчинення економічних злочинів спрямований на з'ясування впливу зовнішніх умов на механізм їх здійснення, приховування, утворення слідів. Така обстановка складається з сукупності умов на певному об'єкті (підприємстві, установі, організації), де вчиняється злочин. Автор до таких умов відносить: 1) нормативно-правове регулювання; 2) майно, що перебуває у власності, управлінні, його види; 3) структуру й профіль роботи підприємства, його ділові, виробничі та інші зв'язки; 4) технологічний процес, характер, вид виконуваних операцій; 5) документообіг, облік, звітність, контроль, охорону (пропускну систему); 6) склад, посадове становище працівників, їх професійні й особисті якості, ділові та особисті зв'язки між ними; 7) ставлення працівників до цінностей та виробничих операцій; 8) діяльність працівників; 9) наявність (відсутність) різних недоліків у діяльності, контролі, обліку тощо [153, c. 80-81].

В.Д. Пчолкін зазначає, що обстановка, місце та час вчинення економічних злочинів зумовлюються специфікою фінансово-господарської діяльності підприємства, установи чи організації та мають тісний зв'язок зі способом вчинення злочину. На його думку, обстановку вчинення злочинів можна визначити як сукупність ознак, що характеризують виробничі процеси, організацію виробництва, відносини посадових і матеріально-відповідальних осіб, систему обліку, звітності та контролю, що створює певне уявлення про справжні та можливі дії злочинців [211 , c. 156].

Слушною є думка Н.В. Павлової, яка у своєму дослідженні виділяє чотири групи факторів, що сприяють вчиненню шахрайств у сфері приватного житла: 1) правові: недосконалість норм, які регламентують порядок укладення угод щодо житла; колізійність кримінально-правових та цивільно-правових норм; 2) економічні: незабезпеченість населення житлом та його висока вартість; високі податки від укладених угод; 3) психологічні: неготовність населення до ефективного захисту від незаконних дій під час укладення угод щодо житла; правова необізнаність населення щодо порядку здійснення правочинів з житлом; 4) організаційні: низький рівень розкриття шахрайств, пов'язаних із відчуженням приватного житла; тяганина у діяльності окремих установ під час вирішення питань стосовно прав та інтересів громадян щодо відчуження житла; недостатній контроль з боку правоохоронних органів за соціально незахищеними громадянами, які мають у власності житло; неналежне ставлення до своїх обов'язків осіб, які ведуть оформлення документів і реєстрацію під час відчуження житла; відсутність централізованого банку даних щодо сучасних форм та видів шахрайства у сфері житла та ін. [184, c. 8].

Науковий аналіз юридичної літератури, матеріалів слідчої та судової практики та результати наших досліджень дозволяють зробити висновок, що обстановка вчинення шахрайства у сфері житлового будівництва характеризується як сукупністю соціально-економічних умов, які склалися в певний період часу під час здійснення житлового будівництва, так і сукупністю явищ і процесів, які безпосередньо сприяли організованій групі шахраїв реалізувати свої злочинні наміри в конкретних умовах, місці й у певний час.

Так, на обстановку вчинення цього виду злочину можуть вливати такі об'єктивні чинники: прогалини в цивільному й житловому законодавстві; високий рівень корумпованості окремих посадових осіб, які мають владні повноваження у сфері житлових правовідносин; економічна нестабільність; відсутність вільної конкуренції на первинному ринку нерухомості; спад підприємницької активності; завищені податкові ставки; нераціональне використання земельних ділянок; недоліки в роботі банківської та фінансової системи тощо. Крім того, негативними чинниками, що сприяють вчиненню шахрайства у сфері житлового будівництва є неврегульований на законодавчому рівні механізм залучення грошових коштів інвесторів та відсутній контроль за їх цільовим використанням.

До чинників суб'єктивного характеру, які сформувалися на момент вчинення шахрайства та сприяють реалізації злочинних намірів, слід віднести: 1) цивільно-правові відносини, що склалися між забудовником та інвесторами внаслідок виконання частини договірних зобов'язань з будівництва житлового об'єкта; 2) трудові відносини, що склалися між членами організованої групи та найманими працівниками фірми-забудовника (компанії-управителя), які залучалися «втемну» та були необізнані про шахрайські наміри щодо заволодіння грошовими коштами інвесторів.

З метою залучення потенційних інвесторів до фінансування житлового будівництва та подальшого заволодіння їх грошовими коштами, члени організованої групи шахраїв створюють рекламно-інформаційне забезпечення діяльності фірми-забудовника. Так, злочинці використовують рекламу в засобах масової інформації, зокрема, рекламні повідомлення та слогани на радіо, рекламні ролики на місцевому телебаченні, оголошення в газетах тощо. Для того, щоб додати своїй діяльності більшого престижу та створити діловий імідж в очах інвесторів, шахраї розробляють власні сайти будівельних компаній. На таких сайтах злочинці розміщують дані про вид діяльності компанії та ії структурні підрозділи, інформацію про вигідні умови придбання житла, відомості про нагороди компанії тощо. Центральне місце на сайтах відведено яскравим фотографіям багатоквартирних житлових будинків та житлових комплексів, які вже нібито збудовані фірмою або плануються до будівництва найближчим часом.

Одним з елементів обстановки вчинення шахрайства у сфері житлового будівництва є місце його вчинення. Слід погодитися з думкою О.Л. Мусієнка, який вказує, що місце вчинення шахрайства має особливе значення, оскільки є джерелом певних слідів, що відображають механізм злочинної дії, взаємини злочинця та жертви. Водночас при розслідуванні шахрайства місце вчинення злочину та місце події не завжди становлять єдиний комплекс. Автор зазначає, що місце злочину одне - це місце вчинення шахрайства, а місць події, пов'язаних із цією подією, може бути декілька: місце виготовлення підроблених документів, місце транспортування вилучених матеріальних цінностей тощо [162, c. 57].

Аналіз матеріалів судових справ дозволив визначити місце вчинення шахрайства членами організованої злочинної групи у сфері житлового будівництва:

- приміщення будівельної фірми або інвестиційної компанії - у 75,64 % кримінальних проваджень;

- офіс посередницької фірми, нотаріальної контори або агентства нерухомості - у 24,36 % кримінальних проваджень.

Результати аналізу кримінальних проваджень свідчать, що шахрайство, вчинене організованою злочинною групою у сфері житлового будівництва, скоюється, як правило, вдень, що пов'язано з графіком роботи юридичних осіб - будівельних компаній, посередницьких фірм. Оскільки виконання підготовчих та будівельно-монтажних робіт зі спорудження житлового об'єкта потребує тривалого періоду, шахраї, згідно з умовами укладених фіктивних договорів, можуть отримувати грошові кошти від інвесторів протягом певного проміжку часу - місяців, кварталів та декількох років.

Зважаючи на викладене, можна зробити висновок, що члени організованої групи під час вчинення шахрайства у сфері житлового будівництва використовують:

- існуючу обстановку у сфері житлового будівництва як елемент кримінальної технології шахрайства для досягнення злочинних намірів;

- обстановку, яку шахраї спеціально створили з метою заволодіння грошовими коштами інвесторів.

Варто зазначити, що обстановка вчинення злочину перебуває у постійному взаємозв'язку з іншими елементами криміналістичної характеристики. Так, дані про обстановку скоєння злочину допомагають визначити спосіб злочину, виявити особистісні риси злочинців й одержати інформацію про механізм злочину в цілому. Знання слідчим криміналістичної характеристики обстановки вчинення шахрайства у сфері житлового будівництва сприяє своєчасному виявленню ознак організованої злочинної діяльності у цій сфері.

Важливе значення для розслідування шахрайства, вчиненого організованою злочинною групою у сфері житлового будівництва, мають криміналістичні знання про особу потерпілого. Так, кримінальне процесуальне законодавство визначає, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК України).

Слід погодитися з думкою О.М. Клещиної, яка зазначає, що вивчення особи потерпілого набуває особливого значення на початковому етапі розслідування, оскільки у багатьох випадках вона є одним з основних джерел інформації. Саме потерпілий часто повідомляє початкові, вихідні фактичні відомості, що є важливими для організації розслідування. До таких відомостей належать повідомлення про події, що передують вчиненню злочину, а також безпосередньо про сам злочин (час, місце, спосіб вчинення, злочинців, їх прикмети, особливості, інші обставини). Від потерпілих можуть бути отримані відомості про джерела криміналістичної інформації - свідків, предмети, що пов'язані зі злочином та інші дані, що сприяють розшуку злочинців, викраденого майна тощо. Отримана, криміналістично значима інформація, дозволяє повніше охарактеризувати мотиви скоєного злочину та планувати пошукові заходи щодо розшуку осіб, які вчинили злочин, і доказів [82, c. 100].

Р.Х. Кушхов, розглядаючи потерпілого як елемент криміналістичної характеристики злочину, слушно зазначив, що жертва злочину викликає інтерес для особи, яка веде розслідування, не лише в якості джерела доказової інформації, тобто такої, яка повідомляє про подію злочину, але й як об'єкт, який вносить різні зміни до навколишнього середовища. Автор відзначає, що потерпілий від злочину в різних слідчих ситуаціях може виступати як: 1) уже наявне джерело фактичних відомостей про злочин; джерело інформації про певні події та факти скоєного злочину; 2) об'єкт, дослідження якого різними засобами забезпечує отримання достатньої для розслідування кримінального провадження інформації; 3) особа, відомості про яку поки що не відомі, але виявлення й встановлення яких необхідне для подальшого використання в якості важливого джерела інформації, що має значення для розслідування кримінального провадження [131, c. 95-96].

Погоджуємося з точкою зору В.Ф. Єрмоловича, який зауважує, що виявлення й вивчення криміналістично значущих особливостей особистості потерпілого і його поведінки (до, в момент і після вчинення злочину) дають можливість більш глибоко розібратися в багатьох обставинах злочину, що вказують на своєрідність, спрямованість і мотиви поведінки злочинця, його загальні (типові) та індивідуальні властивості. На думку автора, у криміналістичному вивченні особистості потерпілого домінуючими є два основних напрямки: перший - збирання та вивчення даних про особу потерпілого, яка вже відома слідству; другий - збирання та вивчення інформації, що необхідна для встановлення ще не відомих слідству потерпілих і побудова версій про невстановлених злочинців [70, c. 146-147].

Як правильно зазначають окремі дослідники, дані про жертву злочину мають важливе значення в системі криміналістичної характеристики шахрайства. Спостерігається певний зв'язок між особливостями особи потерпілого й особи злочинця, простежується відома вибірковість з боку шахрая. Система ознак, що належать до особи потерпілого, містить: 1) демографічні відомості (стать, вік, місце проживання, роботи та ін.); 2) дані про спосіб життя, риси характеру, схильності, зв'язки і стосунки; 3) відомості про віктимність [165, c. 397].

Г.І. Грамович і М.І. Порубов, досліджуючи криміналістичну характеристику шахрайства, справедливо відзначають, що потерпілі деякий час перебувають у контакті зі злочинцем у спокійній обстановці, добре запам'ятовують його, можуть описати зовнішність і впізнати. Це сприяє розкриттю злочину, однак потерпілі іноді не заявляють про вчинене злочинне діяння через помилковий сором або повідомляють про нього через значний проміжок часу. Ці обставини, поєднані з відсутністю на місці злочину будь-яких слідів, негативно позначаються на розслідуванні такої категорії кримінальних проваджень [109, c. 324].

Варто погодитися з думкою О.Л. Мусієнка, який зазначає, що потерпілий від шахрайства вивчається також у системі зв'язків, особистих стосунків, що склалися в найближчому соціальному оточенні (з рідними, близькими, друзями, знайомими). Виявлення своєрідності психології жертви (характеру, інтелекту, схильностей, інтересів, емоційних якостей та інших психічних особливостей), її положення в системі зв'язків і взаємин з іншими особами дозволяє простежити вчинення злочинного посягання в розвитку. Автор вказує, що у системах взаємозв'язків жертви злочину особливе місце посідає її зв'язок з особою злочинця. Знання особливостей такого зв'язку при урахуванні інших елементів дозволяє одержати необхідну інформацію для розкриття злочину [162, с. 81-82]. Вважаємо, що дослідження соціального зв'язку особи потерпілого й особи шахрая в системі інших елементів криміналістичної характеристики шахрайства у сфері житлового будівництва дозволяє отримати криміналістично значиму для розслідування інформацію, найбільш повно виявити всі обставини, що сприяли вчиненню злочину та, відповідно, обрати оптимальний напрямок його розслідування. Так, шахраї - члени організованої групи, вивчаючи обстановку вчинення шахрайства у сфері житлового будівництва, оцінюють інтелектуальні властивості потерпілих, їх освіту, психологічні особливості, соціальні й житлові умови, рівень сімейних доходів тощо. Обираючи спосіб вчинення шахрайства, злочинці враховують посадове становище особи потерпілого, його соціальний стан і зв'язки в суспільстві.

Матеріали кримінальних проваджень та результати досліджень дозволяють зробити висновок, що потерпілими від шахрайства, що вчиняється організованою групою у сфері житлового будівництва, можуть бути визнані:

- фізичні особи-інвестори, яким внаслідок злочинних дій шахраїв - членів організованої групи було завдано матеріальної та моральної шкоди (93,59 % проваджень);

- юридичні особи-інвестори, яким шахрайськими діями було завдано матеріальної шкоди (6,41 % проваджень).

Необхідно зазначити, що відмінною рисою шахрайства у сфері житлового будівництва є те, що потерпілим завдаються значні матеріальні (грошові) збитки. Як показує аналіз судової практики, потерпілими у межах кримінального провадження було пред'явлено цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, з них у 28,21 % випадків цивільні позови були задоволені судом повністю, у 65,38 % - частково, у 6,41 % - цивільні позови задоволенню не підлягали.

Проведений аналіз матеріалів слідчої та судової практики у провадженнях про шахрайство у сфері житлового будівництва свідчить про те, що потерпілими від зазначеного злочину серед фізичних осіб-інвесторів можуть бути особи як жіночої (60,27 %), так і чоловічої статі (39,73 %), які мають вищу (58,9 %) або середню (середню спеціальну) освіту (41,1 %) та перебувають у шлюбі (63,01 %). Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що потерпілими від зазначеного злочину є особи різного віку. Так, у 39,73 % випадків вік потерпілих становив від 20 до 35 років, у 32,88 % - від 35 до 45 років, у 27,39 % - від 45 років і більше.

Так, згідно з матеріалами кримінальної справи, потерпілими від шахрайства було визнано двадцять вісім фізичних осіб-довірителів, які інвестували грошові кошти в будівництво нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою N, щодо яких було здійснено заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах в загальній сумі 12 877 024 грн. 51 коп. Зазначені вище потерпілі укладали з ТОВ «Стабіл» договори купівлі-продажу майнових прав та пайової участі в будівництві та були введені в оману завідомо неправдивими відомостями щодо використання залучених інвестиційних коштів на будівництво будинку та власне справжніх намірів С. збудувати житловий будинок за вказаною адресою [120].

Потерпілими серед юридичних осіб-інвесторів, як правило, є:

1) господарські товариства, державні або приватні підприємства, які з метою одержання прибутку, шляхом інвестування власних або залучених грошових коштів, беруть участь у будівництві житлового будинку (будинків), отримують у власність квартири та здійснюють їх подальшу реалізацію;

2) приватні компанії, які інвестують грошові кошти в будівництво об'єкта житлової нерухомості з метою забезпечення житлом своїх працівників.

Відповідно до матеріалів кримінальної справи, потерпілим від шахрайства було визнано юридичну особу ДП «Дапекс Трейдінг Україна», яка з метою отримання матеріальної вигоди від комерційної реалізації житла, у випадку його побудови, уклала з ТОВ «СП «Інтерпроект» договір про пайову участь у будівництві з приводу спільного будівництва житлового комплексу за адресою N. Відповідно до умов договору директором ДП «Дапекс Трейдінг Україна» було перераховано грошові кошти в сумі 3 600 000 грн. Проте, зобов'язання по будівництву житлового комплексу залишилось невиконаним, а залучені грошові кошти підприємства були привласнені обвинуваченим Т. [116].

Як свідчать результати наших досліджень, певне значення для розслідування шахрайства у сфері житлового будівництва мають дані про особистісні якості потерпілого-фізичної особи. Такими є: правова необізнаність, низький рівень правової освіти; скрутне матеріальне становище; важкий психологічний стан, перебування у стані гострого (хронічного) стресу; довірливість і легковірність; правовий ідеалізм тощо.

Викладене вище дозволяє зробити висновок, що дослідження особи потерпілого як елемента криміналістичної характеристики шахрайства у сфері житлового будівництва має певне наукове та практичне значення. Дані про особу потерпілого безпосередньо пов'язані з такими елементами криміналістичної характеристики, як: предмет злочинного посягання; типові способи шахрайства; типові сліди організованої злочинної діяльності у сфері житлового будівництва. Криміналістичні знання про особу потерпілого сприятимуть оптимальному вибору тактичних прийомів під час допиту потерпілого та встановленню з ним психологічного контакту.

1.7 Характеристика типових слідів організованої злочинної діяльності у сфері житлового будівництва

Характеристика типових слідів організованої злочинної діяльності є важливим елементом у структурі криміналістичної характеристики шахрайства, вчиненого організованою групою у сфері житлового будівництва. Так, дії членів організованої групи з підготовки, вчинення і приховування шахрайства у сфері житлового будівництва відображаються у вигляді як традиційних, так й інших слідів злочину - у документах та відображеннях у сфері інформаційних технологій. Виявленння та дослідження цих слідів має значення для проведення ефективного розслідування та розкриття конкретного злочину.

У криміналістичній літературі поняття слідів вживається в широкому та вузькому сенсах. У широкому сенсі під слідами слід розуміти як матеріальні, так й ідеальні зміни навколишньої дійсності, що виникають у зв'язку з підготовкою, вчиненням і приховуванням злочину (наприклад, сліди підпалу, вибуху, крові, відображені події у свідомості свідка тощо). Під слідами у вузькому сенсі слід розуміти такі матеріальні наслідки, які представляють собою відображення зовнішньої будови одного об'єкта на іншому при їх контактній взаємодії (наприклад, слід пальця руки, взуття, знаряддя злому; слід від колеса автомашини тощо) [110, c. 93].

Необхідно зазначити, що більшість дослідників сліди традиційно поділяють на дві групи - ідеальні та матеріальні. Так, ідеальні сліди - це відображення події або її елементів у свідомості людини, уявний образ сприйнятого. Матеріальні сліди утворюються в результаті відображення ходу злочинного діяння і його результатів на об'єктах матеріального світу [112, c. 64]. Ідеальні та матеріальні сліди у криміналістиці дозволяють розв'язувати науково-практичні завдання, що виникають під час розслідування злочинів. А саме: 1) проводити ідентифікацію осіб і предметів по слідах їх внутрішньої структури; 2) проводити групофікацію і класифікацію об'єктів як індивідуальних, так і масового походження; 3) встановлювати анатомо-фізіологічні особливості, що притаманні людині, наприклад, стать, зріст, вік; 4) встановлювати механізм слідоутворення і пов'язані з ним обставини - місце, час, вид енергії взаємодії тощо [102, c. 126].

У юридичній літературі предметом досліджень є віртуальні сліди, що залишаються у вигляді комп'ютерної інформації. Так, В.О. Мещєряков під віртуальними слідами пропонує розуміти зміну стану автоматизованої інформаційної системи (утвореного нею «кібернетичного простору»), пов'язаної з подією злочину і зафіксовану у вигляді комп'ютерної інформації (тобто інформації у вигляді, придатному для машинної обробки) на матеріальному носієві, у тому числі й на електромагнітному полі [154, c. 33]. На думку В.Ю. Агібалова, віртуальний слід - це зафіксований комп'ютерною системою на матеріальному носії результат відображення реального (фізичного) процесу або дії іншої комп'ютерної системи, пов'язаний зі злочином (що має кримінально-релевантне значення) у вигляді цифрового об'єкта (цифрового способу) формальної моделі цього процесу [8, c. 34-35].

Слід погодитися з думкою А.Ф. Волобуєва, який у своєму дослідженні розслідування розкрадань майна у сфері підприємництва зазначає, що на відміну від загальнокримінальних злочинів, економічні («білокомірцеві») злочини в більшості випадків не залишають традиційних слідів, їх значно важче виявити, тому що ознаки цих злочинів дуже схожі на звичайні господарчі негаразди. Автор відзначає, що особливістю механізму розкрадань майна взагалі і у сфері підприємницької діяльності зокрема є те, що дії злочинців з підготовки, вчинення і приховування злочину відбиваються, перш за все, в різних документах. Тому, з криміналістичної точки зору документи розглядаються перш за все як ефективний слідосприймаючий матеріал, який має велике значення як джерело доказів при розслідуванні різноманітних економічних злочинів [43, c. 49-50].

Вважаємо, слушною є думка В.П. Корж, яка окрім документів у паперовому вигляді, пропонує до слідів організованої злочинної діяльності у сфері економіки відносити документи в електронному варіанті. Вона вважає, що типовими слідами організованої злочинної діяльності є: спотворення комп'ютерної інформації, що відображає виробничо-господарську операцію, суб'єкта підприємницької діяльності, кредитно-фінансову діяльність банку; спотворення бухгалтерського обліку в електронному варіанті; суперечності у змісті бухгалтерського обліку в електронному варіанті й у традиційному, тобто в головній книзі; знищення комп'ютерного запису в самому комп'ютері; знищення комп'ютерного запису, що зберігається на магнітних носіях інформації; збійні ситуації, що спричинили нібито через помилки у програмі збій у роботі комп'ютера, й інші [94, c. 225].

Аналіз шахрайських злочинних посягань у судовій практиці дозволяє зробити висновок про те, що основним джерелом інформації про вчинення шахрайства у сфері житлового будівництва є документи, які виступають як:

- засоби підготовки до злочину;

- засоби заволодіння грошовими коштами інвесторів;

- засоби приховування слідів злочинної діяльності шахраїв.

Проведені нами дослідження кримінальних проваджень дозволяють виділити сім груп документів, що містять ознаки слідів організованої злочинної діяльності у сфері житлового будівництва. Зокрема:

Перша група - документи, що посвідчують право на зайняття будівельною діяльністю (дозвільна документація), а саме: свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, рішення сесій органів місцевого самоврядування про відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку, документи, які підтверджують право власності на земельну ділянку (акт на земельну ділянку з цільовим призначенням «під забудову», свідоцтво про право власності на земельну ділянку, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав), ліцензія на право здійснення будівельної діяльності, дозвіл на будівництво житлового об'єкта, дозволи на виконання будівельно-монтажних робіт тощо;

Друга група - організаційно-розпорядчі документи: статут фірми-забудовника, протоколи загальних зборів, положення про кожну філію та представництво будівельної компанії, положення про загальні збори, положення про наглядову раду, положення про виконавчий орган та ревізійну комісію, довіреності, інші внутрішні документи;

Третя група - документи, що використовуються фірмою-забудовником під час здійснення будівельної діяльності (документація господарсько-договірної діяльності): договори на виконання ескізного та робочого проекту житлового будинку, договори купівлі-продажу будівельних матеріалів, договори підряду на виконання будівельно-оздоблювальних робіт, договори про пайову участь у будівництві, договори купівлі-продажу майнових прав, інвестиційні договори, кредитні договори, акти здачі-прийняття виконаних робіт, акт передачі об'єкта від підрядника замовнику, акт готовності об'єкта до експлуатації, сертифікат про прийняття завершеного будівництвом об'єкта, свідоцтва про участь у фонді фінансування будівництва, гарантійні листи про виконання будівельно-монтажних робіт, свідоцтва-довідки про виконання умов договору тощо;

Четверта група - документи бухгалтерського обліку: облікові реєстри, бухгалтерські довідки, касова книга, книга обліку господарських операцій, книга обліку придбання товарів (робіт, послуг), накладні, платіжні доручення, розрахункові відомості, товарні чеки, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо;

П'ята група - документи фінансової звітності, що подаються відповідним державним органам: квартальний і річний звіт про фінансові результати будівельної компанії, звіт про рух грошових коштів, бухгалтерський баланс, відомості про прибутки і збитки, статистичний звіт, податкові декларації тощо;

Шоста група - проектно-кошторисна документація: кошторисно-фінансові розрахунки, проект будівництва житлового будинку, архітектурно-будівельні креслення будівлі (фасади, плани, розрізи), схема розташування стін, даху, фундаменту житлового будинку, креслення металевих конструкцій, монтажні схеми, відомості кошторисної вартості об'єкта житлового будівництва, зведення витрат щодо розрахунку вартості будівельно-монтажних робіт тощо;

Сьома група - інші документальні джерела інформації: робочі журнали, записні книжки, блокноти, рекламні аркуші житлового будинку тощо.

Зазначені вище документальні джерела можуть бути як у паперовому, так і в електронному вигляді. Носіями електронної документованої інформації є: жорсткі диски, компакт-диски, дискети, магнітні стрічки, флеш-накопичувачі тощо.

Члени організованої групи шахраїв для досягнення злочинних намірів вносять до документів повністю або частково неправдиві відомості, тобто здійснюють підробку документів. Зокрема, шахраї використовують такі способи підробки документів: 1) підроблення у дозвільній документації відбитків печаток та штампів, підписів посадових осіб органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, архітектурно-будівельного контролю; 2) підроблення відбитків печаток та штампів, підписів посадових осіб фірми-забудовника (компанії-управителя) у документації господарсько-договірної діяльності, документах бухгалтерського обліку та фінансової звітності; 3) спотворення показників бухгалтерського обліку, внесення невідповідних дійсності даних у документи фінансової звітності, у тому числі у вигляді комп'ютерної інформації; 4) внесення до документів неправдивих відомостей щодо обсягу, видів та вартості фактично виконаних будівельно-монтажних робіт тощо. Сліди матеріальної підробки можуть бути виявлені під час огляду документів і шляхом проведення криміналістичних експертиз (почеркознавчого і техніко-криміналістичного дослідження документів), а сліди інтелектуальної підробки - під час проведення відповідної судової експертизи.

Слід зауважити, що крім зазначених документів, ознаки організованої злочинної діяльності шахраїв у сфері житлового будівництва можуть бути виявлені в матеріальних слідах, що залишаються на місці вчинення злочину. Так, у юридичній літературі матеріальні сліди у вузькому сенсі прийнято поділяти на сліди-відображення, сліди-предмети та сліди-речовини [112, c. 65]. Аналіз результатів наукових досліджень, вивчення кримінальних проваджень та проведені нами дослідження дозволяють виокремити матеріальні сліди організованої злочинної діяльності шахраїв у сфері житлового будівництва. Такими можуть бути:

1. Сліди-предмети, що залишаються в офісі фірми-забудовника (компанії-управителя), а саме:

1) печатки та штампи, що використовувалися членами організованої злочинної групи для виготовлення підроблених документів;

2) обладнання, за допомогою якого виготовлялися підроблені печатки та штампи - експонуючі камери, флеш-системи тощо;

3) принтери, інше друкарське устаткування, за допомогою якого роздруковувалися бланки договорів та інших документів, що використовувалися шахраями під час здійснення будівельної діяльності;

4) допоміжне обладнання, що використовувалося для автоматичного креслення фіктивних схем та планів об'єктів житлового будівництва, іншої графічної інформації - плотер (графобудівник), графічний планшет (дігітайзер) тощо.

5) вивіски, фасадні таблички, рекламні щити, штендери та інші рекламні конструкції, на яких відображено неправдиву інформацію щодо діяльності фірми-забудовника (компанії-управителя).

2. Сліди незавершеного або «замороженого» будівництва: наявність на будівельному майданчику об'єкта незавершеного будівництва; відсутність будівельно-монтажних робіт, будівельного обладнання, будівельних матеріалів, будівельних транспортних засобів.

3. Сліди рук, що залишаються шахраями на документах, печатках та штампах, комп'ютерному обладнанні тощо.

Водночас, крім матеріальних слідів шахрайства, вчиненого організованою злочинною групою у сфері житлового будівництва, залишаються ідеальні сліди злочину. Слід погодитися з думкою Л.О. Суворової, яка вважає, що ідеальні сліди характеризуються такими ознаками: 1) ідеальні сліди (як і матеріальні) містять у собі інформацію про певну подію стосовно процесу розслідування, тобто криміналістично значиму інформацію; 2) інформація, що міститься в цих слідах відображена (а потім сприйнята) саме людиною; 3) людина сприймає інформацію за допомогою органів відчуття (у першу чергу за допомогою зору і слуху); 4) інформація може надаватися у вигляді уявних (пам'ятних) образів (ідеалів); 5) інформація повинна бути відтворена в доступній дослідженню формі (переважно інформація передається (відтворюється) в усній або письмовій формі, однак можливі й інші варіанти її передачі, наприклад, у конклюдентній формі); 6) інформація може бути отримана з пам'яті людини засобами, що є допустимими для використання в кримінальному судочинстві (наприклад, шляхом допиту, пред'явлення для впізнання, в окремих випадках за допомогою поліграфа) [232, c. 11].

У свою чергу П.Д. Біленчук справедливо відзначає, що формування слідів пам'яті відбувається на рівні мислення і свідомості, які представляють пік вищої нервової діяльності кори головного мозку людини. Схематично у цій діяльності, на думку вченого, можна виділити: сприйняття, тобто почуттєве пізнання; мислення - логічну обробку почуттєвих сигналів та формування мислених образів; закріплення і зберігання мисленого образу в пам'яті. Логічна обробка сигналів, що надходять у мозок, створює у свідомості суб'єктивний образ, адекватний якості почуттєвого сприйняття [102, c. 224].

Вважаємо, що ідеальні сліди шахрайства у сфері житлового будівництва відображаються у свідомості потерпілих, свідків і підозрюваних. Зокрема, у свідомості потерпілих відображаються обставини надання грошових коштів на участь у будівництві, процедура укладення договорів та здійснення оплати, зовнішні прикмети шахраїв - членів організованої групи та інші відомості; у свідомості свідків можуть бути відображені відомості про порядок залучення фірмою-забудовником (компанією-управителем) грошових коштів інвесторів у будівництво житлового об'єкта, інформація про фінансові установи, через які здійснювалися фінансово-розрахункові операції фірми-забудовника (компанії-управителя), відомості про обстановку вчинення злочину, психологічний портрет особи шахрая тощо; у свідомості підозрюваних - відомості щодо співучасників та особи організатора злочину, способу підготовки, вчинення та приховування шахрайства, обставин, що сприяли вчиненню злочину, інші відомості.

Аналіз наукових досліджень щодо віртуальних слідів злочину, вивчення матеріалів слідчої та судової практики дозволили нам виділити віртуальні сліди шахрайства у сфері житлового будівництва, тобто сліди комп'ютерного запису (комп'ютерної інформації). Такими можуть бути:

1) комп'ютерні програми: з проектування житлових об'єктів; архітектурного моделювання будівель; планування виконання будівельно-монтажних робіт; обліку проектно-кошторисної документації; розрахунків з постачальниками та підрядниками тощо;

2) сліди розміщення веб-сайта будівельної компанії (фірми-забудовника) на спеціалізованих серверах в мережі Internet;

3) сліди розміщення оголошень, інформаційних листівок та іншої рекламної інформації про діяльність будівельної компанії в мережі Internet;

4) сліди електронного листування з інвесторами через електронну пошту або онлайн-месенджери;

5) сліди щоденного архіву даних, резервного копіювання інформації, що міститься на сервері тощо.

Зазначимо, що вилучення та дослідження віртуальних слідів шахрайських дій у сфері житлового будівництва дозволить одержати доказову інформацію про підготовку та вчинення шахрайства.

Таким чином, дослідження вищезазначених слідів організованої злочинної діяльності шахраїв у сфері житлового будівництва дозволить встановити способи шахрайства, отримати відомості про осіб, які вчинили шахрайські діяння, та виявити інші обставини, що мають значення для розслідування.

Висновки до розділу 1

1. Результати проведеного дослідження дозволили зробити висновок, що в криміналістичному аспекті шахрайство у сфері житлового будівництва, вчинене організованою групою, слід розглядати як злочинну діяльність спеціальних суб'єктів у сфері житлового будівництва, які, використовуючи недоліки в чинному законодавстві, специфічні способи придбання житла на первинному ринку нерухомості та корупційні зв'язки з посадовими особами державних органів, шляхом обману та зловживання довірою, заволоділи грошовими коштами інвесторів під зобов'язання здійснити будівництво об'єкта житлової нерухомості.

2. Криміналістичну характеристику шахрайства, вчиненого організованою злочинною групою у сфері житлового будівництва визначено як систему узагальнених слідчою та судовою практикою криміналістично значущих відомостей про елементи, що характеризують предмет злочинного посягання, типові способи підготовки до злочину, способи заволодіння грошовими коштами інвесторів, способи приховування слідів організованої злочинної діяльності шахраїв, кримінальні ролі членів організованої групи шахраїв, їх особистісні якості та корупційні зв'язки, специфіку обстановки вчинення злочину, особу потерпілого, типові сліди організованої злочинної діяльності, та кореляційні зв'язки між ними, що мають значення для виявлення ознак шахрайства на первинному ринку нерухомості та його розслідування в умовах конкретної слідчої ситуації.

3. Предметом злочинного посягання організованої групи шахраїв у сфері житлового будівництва є: 1) власні грошові кошти або позикові інвестиції фізичних осіб-інвесторів у національній або іноземній валюті; 2) грошові кошти юридичних осіб-інвесторів - вкладення приватної форми власності; 3) цільові бюджетні кошти, передбачені державними соціальними житловими програмами для фінансування житлового будівництва; 4) грошові кошти юридичних осіб-інвесторів, що інвестовані в статутний капітал фірми-забудовника (інвестування в пайові цінні папери).

4. Спосіб шахрайства, вчиненого організованою злочинною групою у сфері житлового будівництва включає в себе: спосіб підготовки до вчинення злочину; спосіб злочинного заволодіння грошовими коштами інвесторів, спосіб приховування слідів організованої злочинної діяльності на первинному ринку нерухомості. Члени організованої злочинної групи використовують свої уміння, знання та навички, обирають спосіб шахрайства залежно від обстановки, яка склалася на первинному ринку нерухомості. Виокремлено типові способи шахрайства у сфері житлового будівництва.

5. Результати аналізу кримінальних проваджень дозволили виділити кримінальні ролі суб'єктного складу організованої групи шахраїв у сфері житлового будівництва: керівник (організатор) злочинної групи; менеджер із залучення коштів інвесторів; спеціаліст з бухгалтерського обліку; юрист-консультант; менеджер з рекламної діяльності; спеціаліст з інформаційних технологій; психолог-консультант; члени організованої групи, які виготовляють підроблені печатки та штампи, їх кліше, підробляють в документах підписи, виконують інші конкретні завдання організатора злочинної групи.

Виділено види корупційних з'язків організованих груп шахраїв у сфері житлового будівництва: корупційні зв'язки з посадовими та службовими особами територіальних органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду; корупційні зв'язки з посадовими особами органів місцевого самоврядування; корупційні зв'язки з посадовими особами органів державного фінансового контролю; корупційні зв'язки з посадовими особами банківських та фінансових установ. Наведено узагальнену характеристику особистості керівника (організатора) та виконавців організованих злочинних груп шахраїв.

6. Обстановка вчинення шахрайства у сфері житлового будівництва характеризується як сукупністю соціально-економічних умов, які склалися в певний період часу під час здійснення житлового будівництва, так і сукупністю явищ і процесів, які безпосередньо сприяли організованій групі шахраїв реалізувати свої злочинні наміри в конкретних умовах, місці й у певний час. Встановлено, що члени організованої групи під час вчинення зазначеного злочину використовують: а) існуючу обстановку у сфері житлового будівництва як елемент кримінальної технології шахрайства для досягнення злочинних намірів; б) обстановку, яку шахраї спеціально створили з метою заволодіння грошовими коштами інвесторів.

Потерпілими від шахрайства, що вчиняється організованою групою у сфері житлового будівництва, можуть бути визнані: фізичні особи-інвестори, яким унаслідок злочинних дій шахраїв - членів організованої групи, було завдано матеріальної та моральної шкоди; юридичні особи-інвестори, яким шахрайськими діями було завдано матеріальної шкоди.

7. Типовими слідами організованої злочинної діяльності у сфері житлового будівництва є: документи; сліди-предмети, що залишаються в офісі фірми-забудовника; сліди незавершеного або «замороженого» будівництва; сліди рук, що залишаються шахраями на документах, печатках та штампах, комп'ютерному обладнанні; відображення певних обставин шахрайських дій у свідомості потерпілих, свідків і підозрюваних (ідеальні сліди злочину); сліди комп'ютерної інформації (віртуальні сліди злочину).