Криміналістична характеристика та основні положення розслідування шахрайства, вчиненого організованими злочинними групами у сфері житлового будівництва

Необхідно зазначити, що чинний КПК України не передбачає процесуальний порядок допиту підозрюваного. Це є суттєвою прогалиною, яка негативно впливає як на реалізацію підозрюваним своїх прав і законних інтересів в досудовій стадії кримінального провадження, так і на процесуальну процедуру досудового слідства. У зв'язку з цим, чинний КПК України доцільно доповнити статтею 224-1, у якій викласти правові і процесуальні підстави допиту підозрюваного.

Таким чином, під час допиту підозрюваного - члена організованої злочинної групи, слідчий встановлює місце та час злочину, спосіб шахрайства, визначає кримінальні функції організатора та виконавців у складі організованої групи, з'ясувує іншу важливу інформацію про обставини злочину. Складовими елементами ефективного допиту є: належна професійна та організаційна підготовка слідчого до цієї слідчої (розшукової) дії; безпосередня участь спеціалістів у проведенні слідчої (розшукової) дії; застосування слідчим відповідних тактичних прийомів.

2.6 Використання сучасних можливостей спеціальних знань при розслідуванні шахрайства

Проблеми використання спеціальних знань в методиці розслідування злочинів були предметом наукових досліджень та дискусій багатьох науковців, зокрема: Т.В. Авер'янової, Л.Ю. Ароцкера, Р.С. Бєлкіна, В.Г. Гончаренка, Г.І. Грамовича, О.Г. Д'яконової, Н.І. Клименко, Ю.Г. Корухова, В.К. Лисиченка, Н.П. Майліс, О.М. Моїсєєва, М.Я. Сегая, В.В. Седнєва, О.Р. Шляхова, М.Г. Щербаковського та інших [1; 9; 16; 58; 66; 67; 83; 135; 145; 158; 220; 221; 257; 260; 264].

Метою використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві є допомога в збиранні (виявленні, фіксації, вилученні, забезпеченні схоронності) та дослідженні доказів (зокрема слідів, речових доказів). На підставі результатів застосування спеціальних знань будуються версії, планується розслідування, перевіряються докази, обирається тактика окремих слідчих дій [103, c. 311].

Спеціальні знання, як визначає Е.О. Разумов, являють собою засноване на теорії та закріплене практикою глибоке і різнобічне знання прийомів і засобів криміналістичної техніки, що забезпечують виявлення, фіксацію і дослідження доказів. До спеціальних пізнань у цьому ж сенсі належать знання в галузі судової медицини, судової хімії, фізики, а також будь-які інші знання (педагогічні, математичні тощо), використання яких необхідне для повного, всебічного і об'єктивного розслідування злочину [212, c. 21].

На думку І.І. Когутич, спеціальні знання - це сукупність професійних знань, навичок та вмінь, що отримані в результаті спеціальної освіти та/або досвіду роботи, відповідають сучасному розвитку певної галузі правозастосування, науки, техніки, мистецтва або ремесла, є достатніми для проведення відповідними суб'єктами компетентного (кваліфікованого) вирішення питань, які цікавлять слідство чи суд у конкретному провадженні [85, c.114].

В.П. Зезянов зазначає, що спеціальними знаннями є будь-які (не правові у своїй основі) знання, що використовуються у процесі виявлення, розкриття, розслідування злочинів, їх запобігання, шляхом залучення за ініціативою суб'єкта доказування відповідних фахівців, на підставі норм кримінально-процесуального закону в зв'язку з встановленням необхідності застосування знань, які можуть бути невідомі широким суспільним масам [79, c. 12].

Варто погодитися з визначенням, запропонованим М.Г. Щербаковським, який під спеціальними знаннями розуміє наукові, технічні та інші, в тому числі криміналістичні, професійні знання, отримані в результаті навчання, і навички, набуті у процесі роботи в певних галузях практичної діяльності, що використовуються спільно з науково-технічними засобами під час пошуку, виявлення, вилучення та дослідження слідів злочину з метою отримання доказової і орієнтуючої інформації, необхідної для встановлення істини у кримінальних справах [259, c. 9].

Більшість дослідників традиційно виокремлюють процесуальні та непроцесуальні форми використання спеціальних знань [18, c. 161-162; 106, с. 398; 103, с. 313; 85, с. 114; 228, с. 14; 104, с. 412-413; 259, c. 10]. Аналіз наукових досліджень, результати узагальнення практики розслідування шахрайства у сфері житлового будівництва дозволяють зробити висновок, що основними формами використання спеціальних знань при розслідуванні зазначеної категорії проваджень є:

- консультаційна допомога спеціалістів;

- залучення спеціалістів до проведення окремих слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій;

- призначення судових експертиз.

Консультаційна допомога спеціалістів. У криміналістичній літературі визначено, що консультаційна допомога спеціалістів полягає в передачі слідчому деякої попередньої інформації, що дозволяє правильно орієнтуватися у сформованій обстановці [106, c. 398]. Консультації спеціаліста можуть містити відомості про технічні засоби, необхідні для фіксації перебігу й результатів слідчої дії; про інформаційно-доказовий потенціал виявлених об'єктів і можливості його реалізації за допомогою проведення попередніх і експертних досліджень; про можливі питання спеціалістові або експертові, відповіді на які сприятимуть максимальному розкриттю інформаційно-доказового потенціалу об'єктів дослідження; про конкретних спеціалістів, експертів або установи, які спеціалізуються на дослідженні відповідних об'єктів тощо [103, c. 315].

Під час розслідування шахрайства у сфері житлового будівництва слідчий може отримати консультаційну допомогу від відповідних спеціалістів. Зокрема, спеціаліст-бухгалтер та спеціаліст-економіст можуть надати слідчому інформацію про:

- факти порушення порядку оформлення платіжних доручень інвесторів щодо перерахування грошових коштів на житлове будівництво;

- факти порушення порядку оформлення готівкових грошових коштів інвесторів, внесених до каси фірми-забудовника в якості оплати за здійснення житлового будівництва за прибутковими касовими ордерами;

- факти порушення працівниками бухгалтерії загальних правил ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності у паперовій та електронній формі;

- факти порушення працівниками бухгалтерії порядку ведення головної та касової книг, інших первинних бухгалтерських документів;

- факти порушення порядку складання та подання до відповідних державних органів податкових декларацій, бухгалтерських і фінансових звітів тощо.

Від спеціаліста державного архітектурно-будівельного нагляду слідчий може отримати консультаційну допомогу щодо:

- виявлення факту підробки проектно-кошторисної документації, відповідності проектної документації вимогам чинних будівельних норм;

- фактів використання фірмою-забудовником неправомірних документів, які підтверджують право власності на земельну ділянку, на якій повинно здійснюватися будівництво житлового об'єкта;

- фактів підробки дозвільної та будівельної документації тощо.

Оскільки шахрайські дії членів організованої групи пов'язані з укладенням різного роду фіктивних договорів інвестування, то у випадку необхідності слідчий може отримати консультації та довідкову інформацію від юрисконсульта з договірної роботи про:

- повноту і правильність оформлення договорів про інвестування грошових коштів у будівнитво житлового об'єкта;

- зміст укладених договорів, їх окремі положення або пункти;

- факти інтелектуальної підробки договорів інвестування;

- практику укладення та виконання окремих видів договорів;

- відповідність умов договорів, укладених між фірмою-забудовником та інвесторами та додаткових угод до них вимогам чинного законодавства тощо.

Консультаційна допомога спеціаліста з інформаційних систем та технологій необхідна слідчому з метою:

- отримання доступу до захищеної паролем комп'ютерної бази даних, її розшифрування;

- пошуку, вилучення і фіксації слідів комп'ютерного запису (комп'ютерної інформації);

- визначення кола питань, необхідних для подальшого експертного дослідження.

Залучення спеціалістів до проведення окремих слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій. Згідно з ч. 1 ст. 71 КПК України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Слід погодитися з М.Г. Щербаковським, який зазначає, що основною метою участі спеціаліста є надання технічної допомоги слідчому в пошуку, виявленні, фіксації і вилученні слідів злочину, речових доказів, фактичних даних, очевидних для всіх учасників слідчої дії. Додатковими (непроцесуальними) цілями участі спеціаліста є проведення попередніх експрес-досліджень, що мають оперативно-розшукове значення, і надання консультацій слідчому [259, c. 29]. Заслуговує на увагу точка зору В.О. Яремчук, яка виокремлює такі форми допомоги спеціаліста під час проведення слідчої (розшукової) дії: 1) організаційно-технічну; 2) пошукову допомогу; 3) консультативну; 4) інформаційну; 5) аналітичну; 6) допомогу у формі надання «висновку спеціаліста» [266, c. 9].

До основних функцій спеціаліста, як вказує В.О. Яремчук, належать:

1) ретроспективна - допомога слідчому при висуненні версій;

2) пізнавальна - допомога у виявленні, фіксації, вилученні слідів і речових доказів;

3) роз'яснювальна - сприяння слідчому в проведенні слідчих (розшукових) дій і реалізації прав учасників кримінального провадження;

4) методологічна - застосування найефективніших методів, прийомів і способів отримання доказів під час слідчої (розшукової) дії;

5) організаційна - одержання необхідної кількості зразків;

6) координаційна - знаходить свій прояв при взаємодії декількох спеціалістів між собою, а також зі слідчим та іншими учасниками досудового розслідування;

7) попереджувальна (охоронна) - недопущення знищення чи пошкодження виявлених слідів, предметів, документів [267, c. 41].

Відповідно до чинного КПК України, слідчий має право залучати спеціалістів до слідчих (розшукових) дій: огляду (ч. 3 ст. 237 КПК України), обшуку (ч. 1 ст. 236 КПК України), пред'явлення особи для впізнання (ч. 8 ст. 228 КПК України), слідчого експерименту (ч. 2 ст. 240 КПК України); до окремих негласних (розшукових) слідчих дій: огляду і виїмки кореспонденції (ч. 1 ст. 262 КПК України), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ч. 1 ст. 266 КПК України). Залучати до допиту відповідних спеціалістів необхідно з метою отримання пояснень спеціальної термінології, деталізації отриманої інформації, фіксації ходу та результатів допиту, у випадках проведення допиту в режимі відеоконференції.

При розслідуванні шахрайства у сфері житлового будівництва, особливого значення набуває залучення відповідних спеціалістів до проведеня слідчого огляду. Зокрема, слідчому доцільно залучати: до огляду об'єктів житлового будівництва - спеціалістів будівельної галузі (інженера-будівельника, архітектора, геодезиста, майстра з будівельних та монтажних робіт, фахівця з монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій, інших спеціалістів), спеціалістів-криміналістів; до огляду приміщень, де між забудовником та інвесторами укладалися неправомірні угоди щодо інвестування житлового будівництва - спеціаліста-бухгалтера (спеціаліста-економіста), спеціаліста з інформаційних систем та технологій, спеціаліста-криміналіста; до огляду документів - спеціалістів-криміналістів, бухгалтера (економіста); до огляду комп'ютерних засобів і периферійного обладнання - спеціаліста з інформаційних систем та технологій.

Призначення судових експертиз є найпоширенішою формою використання спеціальних знань при розслідуванні шахрайства у сфері житлового будівництва. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. У ч. 1 ст. 101 КПК України визначено, що висновок експерта слід розглядати як докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України висновок експерта є процесуальним джерелом доказів.

О.Р. Росинська слушно зазначає, що криміналістична наука істотно впливає на розвиток загальної теорії судової експертизи та судово-експертну діяльність. Можливість і доцільність здійснення тієї чи іншої судової експертизи істотно залежить від того, як здійснено виявлення, фіксація і вилучення необхідної криміналістично значимої інформації і, в першу чергу, її матеріальних носіїв, при провадженні слідчих дій, які питання можуть бути поставлені на вирішення нових видів або родів судових експертиз [215, c. 91-92].

На думку М.Г. Щербаковського, типові завдання судово-експертних досліджень можуть бути поділені на два основні класи й відповідні види за кінцевою метою дослідження: 1) установлення властивостей окремих об'єктів, що є підставою вирішення ідентифікаційних і діагностичних завдань; 2) установлення характеристик процесу (механізму) взаємодії декількох об'єктів як основа рішення ситуаційних завдань [261, c. 10].

П.Д. Біленчук слушно відзначає, що значення експертизи для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розслідування злочинів полягає в тому, що вона: а) забезпечує одержання нових доказів; б) дає змогу вводити до процесу доказування фактичні дані, які для органолептичного сприйняття та дослідження недоступні; в) дає можливість перевіряти достовірність фактів, встановлених органолептичними засобами; г) дає змогу за матеріальними відображеннями вирішувати проблему ототожнення людей і речей [21, c. 105].

Результати аналізу слідчої та судової практики свідчать, що при розслідуванні шахрайства у сфері житлового будівництва, як правило, призначалися наступні судові експертизи: 1) криміналістичні - почеркознавча, техніко-криміналістичне дослідження документів; 2) судово-економічні - експертиза документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, експертиза документів про економічну діяльність підприємств і організацій; 3) будівельно-технічна; 4) експертиза комп'ютерної техніки і програмних продуктів (комп'ютерно-технічна).

1. Криміналістичні експертизи: почеркознавча, техніко-криміналістичне дослідження документів. Предметом почеркознавчої експертизи є: встановлення особистостей шахраїв - членів організованої злочинної групи, підтвердження участі винних осіб у вчиненні шахрайства, пов'язаного із заволодінням коштів інвесторів під приводом будівництва житлових будинків. До об'єктів почеркознавчого дослідження відносяться оригінали документів фірми-забудовника та зразки почерку передбачуваних виконавців. За допомогою почеркознавчої експертизи можливо ідентифікувати виконавця підпису та рукописного тексту документа, встановити факти умисної зміни почерку, підписання документа від імені іншої особи.

При призначенні почеркознавчої експертизи слідчий перед експертом ставить такі питання:

- ким із числа зазначених у постанові осіб виконано рукописні записи (підписи) у досліджуваному документі;

- ким виконано підпис від імені певної особи - зазначеною особою або іншою особою;

- особою якої статі виконано рукописний текст;

- у звичайних або незвичайних умовах виконано текст;

- чи виконано рукописний текст спотвореним почерком;

- чи є автором документа конкретна особа;

- які характеристичні дані автора тексту (рідна мова, місце формування мовних навичок, рівень грамотності, професія тощо) [112, с. 111].

Предметом техніко-криміналістичного дослідження документів є вивчення технічної сторони виготовлення документа або його частин, ідентифікація матеріалів та засобів, що використовувалися для його виготовлення [104, c. 186]. До об'єктів технічної експертизи документів належать: 1) документація фірми-забудовника: ліцензії на здійснення будівельної діяльності, дозволи на будівництво житлового об'єкту, акти виконаних будівельних робіт, свідоцтва на об'єкти інвестування, окремі види договорів, що передбачають залучення грошових коштів у будівництво житлового об'єкту, документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, проектно-кошторисні документи тощо; 2) печатки та штампи, їх кліше, обладнання, за допомогою якого вони виготовлялися (експонуючі камери, флеш-системи тощо); 3) друкарське устаткування, за допомогою якого роздруковувалися бланки документів, допоміжне обладнання, що використовувалося для автоматичного креслення графічної інформації (плотер, дігітайзер).

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» від 08.10.1998 р., № 53/5, слідчому доцільно при призначенні технічної експертизи документів перед експертом поставити такі питання:

- чи вносились у текст документа зміни; якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту;

- чи належать надані аркуші паперу до різних партій випуску;

- чи замінювались у документі аркуші;

- чи виготовлено наданий документ шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки;

- яким друкарським засобом (тип, марка, модель) виготовлено текст (зображення) у даному документі;

- чи виготовлено надані документи на одному або різних принтерах (копіювальних апаратах, багатофункціональних пристроях);

- яким способом нанесено відтиск печатки (штампа, факсиміле);

- чи нанесено відтиск печатки (штампа, факсиміле) у даному документі наданою печаткою (штампом, факсиміле) тощо [200].

Так, під час розслідування шахрайства, вчиненого членами організованої групи М., В., Д., і П, слідчим було призначено низку почеркознавчих та технічних експертиз документів. Відповідно до висновків почеркознавчих експертиз було встановлено, що підписи в договорах інвестування, укладених між АТ ХК «Київміськбуд» та інвесторами, в свідоцтвах на об'єкти нерухомості, в квитанціях до прибуткового касового ордеру від імені президента будівельної компанії Г., віце-президента С., головного бухгалтера Н. виконані не вказаними посадовими особами, а обвинуваченою П. Згідно з висновками техніко-криміналістичних експертиз, було встановлено, що відбитки круглої печатки в договорах, свідоцтвах та квитанціях, не відповідають наданим на дослідження зразкам відбитків печатки АТ ХК «Київміськбуд» [119].

2. Судово-економічна експертиза: експертиза документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, експертиза документів про економічну діяльність підприємств і організацій. Загальна мета експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності полягає у встановленні правильності організації бухобліку та звітності, достовірності фактів господарської діяльності для дачі обґрунтованого висновку щодо поставлених питань. Зазначена експертиза дозволяє: перевірити правильність документального оформлення операцій з прийому, збереження і видачі грошових коштів; виявити наявність фактичних даних, пов'язаних з нестачею або надлишками товарно-матеріальних цінностей і сумою матеріальної шкоди; визначити відповідність відображення в бухгалтерських документах господарських операцій вимогам нормативних документів у галузі бухгалтерського обліку та звітності; виявити порушення в організації бухгалтерського обліку, звітності та контролю, які сприяли утворенню матеріальних збитків або перешкоджали їх своєчасному виявленню тощо [233, с. 24]. Об'єктами зазначеної експертизи є: 1) первинні та зведені документи бухгалтерського обліку: касова книга, накладні, платіжні доручення, книга обліку господарських операцій, облікові регістри, бухгалтерські довідки тощо; 2) документи податкового обліку: податкові декларації, бухгалтерські і фінансові звіти, інші документи, передбачені законодавством, в яких відображені відомості щодо обчислення та сплати податків і зборів.

На вирішення експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності слідчий пропонує такі питання:

- чи відповідає ведення бухгалтерського обліку та звіту чинному законодавству;

- чи підтверджуються документально невідповідності у веденні бухгалтерської документації фірми-забудовника;

- чи підтверджується документально списання грошових коштів на придбання будівельних матеріалів або будівельної техніки;

- чи виявлено порушення у веденні касової книги, бухгалтерського балансу, проектно-кошторисної документації;

- чи підтверджується документально факт невідповідності суми коштів, залучених інвесторами в інвестування житлового будинку сумі коштів, що зазначенена у звіті про прибутки і збитки, звіті про рух грошових коштів фірми-забудовника за певний звітний період тощо.

Експертизу документів про економічну діяльність підприємств і організацій слідчому доцільно призначати з метою: 1) дослідження фінансового стану фірми-забудовника та з'ясування дійсної здатності боржника (у випадку оглошення фірми-забудовника банкрутом) виконувати свої зобов'язання; 2) перевірки цільового використання грошових коштів, залучених інвесторами на будівництво об'єкта житлової нерухомості. До об'єктів цієї експертизи належать первинні бухгалтерські документи, інші документи бухгалтерського обліку, документація господарсько-договірної діяльності фірми-забудовника, проектно-кошторисна документація. Предметом є зміст фінансово-господарських операцій, показники ведення фінансово-господарської діяльності фірми-забудовника, їх достовірність.

До можливостей зазначеного виду експертизи входить вирішення таких питань:

1) чи підтверджується документально визнання фірми-забудовника банкрутом;

2) чи відповідає звітна документація фірми-забудовника її дійсному фінансовому стану;

3) чи виявлено показники фінансово-господарської діяльності боржника (фірми-забудовника), які вказують на його неплатоспроможність; якщо так, які саме;

4) які причини зміни фінансового стану та платоспроможності фірми-забудовника;

5) чи виявлено показники фінансово-господарської діяльності фірми-забудовника, які свідчать про ознаки фіктивного банкрутства;

6) чи підтверджується документально обґрунтованість використання грошових коштів інвесторів, залучених на здійснення житлового будівництва;

7) чи підтверджується первинними бухгалтерськими документами, іншими документами бухгалтерського обліку нецільове використання грошових коштів інвесторів.

Так, відповідно до висновку судової економічної експертизи від 19 лютого 2012 р., за матеріалами судової справи № 401/5180/13-к, було встановлено, що Кіровоградське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі - Фонд) виступало замовником будівництва житла для довірителів та делегувало ці повноваження по об'єкту за адресою N ТОВ «Комжитлобуд». Інвестором житла залишався Фонд, який перерахував до ТОВ «Комжитлобуд» кошти, зокрема і на будівництво квартир №№ 2,6,9,15,19,30. Підстав для укладення договору на відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 15.08.2009 р. між Фондом та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Шанс» (далі - «ВКФ «Шанс»), а саме майнових прав на квартири №№ 2,6,9,15,19,30 не мало, оскільки дані квартири були придбані довірителями Фонду. Відповідно до договору від 15.08.2009 р. на рахунок ТОВ «ВКФ «Шанс» Державною іпотечною установою було перераховано 3 200 400 грн., частина з яких, а саме 2 104 898,57 грн. було використано для будівництва будинку за адресою N. Кошти Державної іпотечної установи в сумі 846 784 грн. ТОВ «ВКФ «Шанс» було перераховано на ПП «ТК Інвест» та ПП «Плантер» без підтвердження здійснення товарних операцій, тобто використано не за призначенням (т.2 а.с.190-212). На підставі висновку судової економічної експертизи та інших процесуальних джерел доказів М., Н., Д. були визнані судом винними у шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах у складі організованої групи [122].

3. Будівельно-технічна експертиза. Основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: а) визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; б) визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; в) визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та їх відповідність проектно-кошторисній документації; г) визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; ґ) визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень і руйнувань об'єктів та їх елементів тощо [200].

Об'єкти будівельно-технічної експертизи поділяються на дві групи: «первинні» - будівельні комплекси, окремі будови, їх фрагменти, вузли, конструктивні елементи. До них також можна віднести завезені на будмайданчик вироби і матеріали, відокремлені приміщення будівель і споруд, комплекти технічної (проектної та виконавчої) документації, обладнання, засоби, що забезпечують безпеку праці під час проведення будівельних робіт тощо; «вторинні» - креслення, схеми, ескізи, фотознімки тощо. За функціональним призначенням до об'єктів будівельно-технічної експертизи необхідно віднести: 1) будівельні комплекси та окремі будівельні об'єкти; 2) будівельні майданчики, їх елементи; 3) земельні ділянки та спеціальні зони, які функціонально пов'язані з будівельними об'єктами; 4) будівельні матеріали, вироби і конструктивні елементи; 5) інженерні системи, електрообладнання, санітарно-технічні пристрої; 6) засоби механізації, обладнання та монтажна оснастка, що задіяні у процесі будівництва тощо [28, c. 128-129].

Відповідно до п. 5.1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, слідчому на вирішення будівельно-технічної експертизи доцільно поставити такі питання:

- чи відповідають виконані будівельні роботи проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності;

- який перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт з будівництва;

- яка вартість фактично виконаних робіт з будівництва об'єктів;

- який ступінь будівельної готовності незавершеного будівництвом об'єкта;

- яка група капітальності (категорія складності, ступінь вогнестійкості) об'єкта;

- який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об'єкта нерухомого майна (будівлі, споруди тощо);

- чи є об'єкт нерухомого майна (будівля, споруда) аварійним;

- який розмір завданої матеріальної шкоди об'єкту (будівлі, квартирі, приміщенню, оздобленню) унаслідок його залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо [200].

Так, при розслідуванні кримінальної справи № 07280754 за фактом шахрайства у ході слідства було встановлено, що підозрюваний Т., скориставшись необізнаністю М. у будівельних та юридичних питаннях, уклав з останньою формальний договір на будівництво зовнішньої частини будинку на її земельній ділянці. Після цього, з метою приховування своїх злочинних дій, пов'язаних із заволодінням грошових коштів потерпілої М. шляхом обману і зловживання довірою та для подальшого отримання від неї грошових коштів Т. збудував фундамент будинку. Будівельні роботи виконувались ПП «Трушніков». Не маючи наміру вчиняти подальше будівництво житлового будинку, з метою прикриття вчинення злочину, шляхом підробки товарних чеків від імені ТОВ «СБК Інтекс», Т. створив уявне враження щодо продовження будівництва будинку, отримав від М. грошові кошти готівкою та використав їх на власні потреби.

По цій справі слідчим було призначено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої експертам поставлені такі питання:

1) визначити вартість виконаних ПП «Трушніков» будівельних робіт фундаменту та цоколю будинку за адресою N на момент його побудови в період часу з липня по серпень 2007 р.;

2) чи відповідають розміри збудованого фундаменту за адресою N робочому проекту «Будівництво двоповерхового житлового будинку по вул. N», розробленого ПП «Сулим»;

3) чи відповідає дійсності вказана в «Кошторисному розрахунку виконаних робіт» вартість проведених робіт на будівництво фундаменту з виконаними будівельними роботами на земельній ділянці за адресою N.

У результаті проведеного дослідження (висновок судової будівельно-технічної експертизи № 12/08 від 08.02.2008 р.) експертами було встановлено наступне:

1,3. а) вартість будівельних робіт згідно з локальним кошторисом на будівельні роботи складає 21 004 грн., зокрема прямі витрати (вартість матеріалів, виробів і конструкцій, заробітна плата робітників-будівників) 20 079 грн.:

- вартість матеріалів, виробів і конструкцій - 17 313 грн.;

- заробітна плата робітників-будівельників (без податків) - 2 766 грн;

б) вартість робіт згідно з кошторисом на виконання будівельних робіт з будівництва двоповерхового житлового будинку за адресою N не відповідає дійсності, а саме:

- фактична вартість - 27 352 грн.;

- вартість згідно з «Кошторисним розрахунком» - 64 662 грн.

2. Розміри збудованого фундаменту будинку за адресою N у цілому не відповідають розмірам фундаменту, передбачених робочим проектом «Будівництво двоповерхового житлового будинку по вул. N», розробленого ПП «Сулим», за винятком лінійних розмірів фундаменту по осях «1», «2», «4», «6», «7» поміж осей «А», «Г» та по осях «А», «Б», «Г» поміж осей «1», «7». За конструктивним рішенням - не відповідають взагалі.

Таким чином, висновок експерта було визнано процесуальним джерелом доказу щодо заволодіння Т. грошовими коштами М. шляхом обману та зловживання довірою [121].

4. Експертиза комп'ютерної техніки і програмних продуктів (комп'ютерно-технічна експертиза). Об'єктами такої експертизи є комп'ютерна техніка (системні блоки персональних комп'ютерів, ноутбуки), носії інформації (дискети, жорсткі диски, CD-диски, флеш-карти тощо), периферійні пристрої (принтери, сканери, звукові карти), мережа INTERNET, програмні продукти [67, с. 128]. До основних завдань належать: а) виявлення, аналіз та оцінка інформації, що міститься на комп'ютерних носіях; б) визначення цільового призначення програмних продуктів та їх всебічне дослідження.

Під час проведення комп'ютерно-технічної експертизи вирішуються такі ідентифікаційні та класифікаційні питання:

- чи виготовлялася (оброблялася, передавалася, змінювалася) дана інформація за допомогою конкретного технічного пристрою;

- до якого типу (текстові файли, програми, віруси і т.д.) або більш вузької класифікаційної групи (системне або прикладне програмне забезпечення, версія програми, редакція тестового файлу) належить представлена ??комп'ютерна інформація;

- яке загальне джерело походження змісту інформації, представленої на різних носіях (чи створювалася вона певною програмою) [113, c. 347-348];

- яка загальна характеристика представленого програмного забезпечення;

- який склад відповідних файлів програмного забезпечення, які їхні параметри (обсяги, дати створення, атрибути);

- чи є на носіях інформації програмні продукти для реалізації певного функціонального завдання;

- якого виду (явний, прихований, віддалений, архів) інформація є на носії;

- який зміст захищених даних;

- який первинний стан даних на носії (в якому вигляді, якого змісту, з якими характеристиками, атрибутами знаходилися певні дані до їх видалення або модифікації);

- яким способом і за яких обставин зроблені дії або операції (блокування, модифікація, копіювання, видалення) певних даних на носії інформації [216, c. 362, 385].

У межах комп'ютерно-технічного дослідження слідчим може бути призначено експертизу електронно-цифрового підпису - реквізиту електронного документа. Основними завданнями цієї експертизи є: встановлення справжності електронного цифрового підпису документа; ідентифікація особи, яка завірила електронний документ підробним електронно-цифровим підписом; дослідження достовірності сертифікату електронно-цифрового підпису; підтвердження факту підписання електронного документа певною особою. До об'єктів зазначеної експертизи належать: електронний документ; сертифікат електронно-цифрового підпису, виданий центром сертифікації ключів; відкритий та закритий ключ перевірки електронно-цифрового підпису.

На вирішення експертизи електронно-цифрового підпису слідчому доцільно поставити такі питання:

- який вид електронно-цифрового підпису (простий, посилений) використовувався при посвідченні зазначеного електронного документа;

- чи виявлено ознаки підробки електронно-цифрового підпису;

- чи є сертифікат ключа електронно-цифрового підпису справжнім;

- чи був сертифікат ключа електронно-цифрового підпису дійсним на момент підпису електронного документа;

- чи підтверджується факт підписання електронного документа вказаною особою.

Таким чином, призначення слідчим судових експертиз при розслідуванні шахрайства у сфері житлового будівництва сприяє встановленню обставин шахрайських дій та надає можливість використовувати висновки експерта як докази.

Отже, резюмуючи вищевикладене, слід зазначити, що використання слідчим спеціальних знань при розслідуванні шахрайства, вчиненого організованою групою у сфері житлового будівництва, дозволяє отримати доказову та орієнтуючу інформацію, яка має значення для вирішення завдань кримінального провадження. Типовими формами використання спеціальних знань під час досудового розслідування зазначеної категорії проваджень є: 1) консультаційна допомога спеціалістів: отримання консультацій та довідкової інформації від спеціаліста-бухгалтера, спеціаліста-економіста, спеціаліста державного архітектурно-будівельного нагляду, юрисконсульта з договірної роботи, спеціаліста з інформаційних систем та технологій; 2) залучення спеціалістів до проведення окремих слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій: за професійною належністю - спеціалістів будівельної галузі (інженера-будівельника, архітектора, геодезиста, майстра з будівельних та монтажних робіт, фахівця з монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій), бухгалтера (економіста), спеціаліста з інформаційних систем та технологій, спеціалістів-криміналістів; за процесуальною дією - при огляді об'єктів житлового будівництва, огляді приміщень фірми-забудовника, огляді документів, обшуку, допиті, а також при провадженні окремих негласних (розшукових) слідчих дій (огляді і виїмки кореспонденції, знятті інформації з електронних інформаційних систем); 3) призначення судових експертиз: криміналістичних - почеркознавчої, техніко-криміналістичного дослідження документів; судово-економічних - бухгалтерського та податкового обліку, фінансово-господарської діяльності; будівельно-технічної; комп'ютерно-технічної.

2.7 Проблеми процесуального забезпечення розслідування шахрайства, вчиненого організованою групою у сфері житлового будівництва

Аналіз практики розслідування шахрайства, вчиненого організованою злочинною групою у сфері житлового будівництва, свідчить про те, що під час досудового слідства слідчі стикаються з низкою проблем, що ускладнюють направлення таких проваджень до суду. Емпіричні дані, отримані в результаті опитування слідчих та оперативних працівників показали, що, серед інших проблем, у практичних працівників виникають труднощі, пов'язані з недосконалістю кримінального процесуального законодавства (вказали 61 % опитаних респондентів). Так, прогалини та неврегульовані норми чинного КПК України ускладнюють процес доказування у кримінальних провадженнях цієї категорії злочинів та негативно впливають на ефективність їх розслідування в цілому. У таких умовах важливого значення набуває дослідження проблем процесуального забезпечення розслідування шахрайства, вчиненого організованою групою у сфері житлового будівництва та виокремлення шляхів їх подолання.

Проблеми удосконалення чинного кримінального процесуального законодавства були предметом досліджень таких науковців, як: О.В. Авраменко, О.В. Александренко, Ю.П. Аленін, В.І. Бояров, О.А. Вакулик, А.Ф. Волобуєв, В.Г. Гончаренко, В.А. Журавель, В.С. Зеленецький, Н.С. Карпов, В.П. Корж, Т.В. Корчева, Л.М. Лобойко, О.Р. Михайленко, М.А. Погорецький, І.В. Сервецький, Р.Л. Степанюк, В.М. Стратонов, Л.Д. Удалова, В.А. Фастовець, В.М. Фігурський, М.Є. Шумило, О.О. Юхно, О.Г. Яновська та інші. Незважаючи на значний науковий інтерес вчених до зазначеної проблематики, залишаються недостатньо розробленими питання удосконалення процесуального забезпечення розслідування шахрайства у сфері житлового будівництва.

Як слушно зазначає В.П. Корж, окремі положення КПК України містять псевдонаукові дефініції та юридичні колізії, що призводить до грубих порушень законності під час досудового слідства та в суді, погіршення прав і свобод людини у кримінальному процесі. Автор відзначає, що підміна кримінально-правового терміну «злочин» і відповідного йому поняття, яке визначено у ст. 11 КК України, на псевдонаукову новацію «кримінальне правопорушення, кримінальний проступок» суперечить положенням Конституції України, чинного кримінального законодавства, фундаментальним теоретичним положенням інших юридичних наук. Слідчі використовують у процесуальних документах термін «кримінальне правопорушення» і посилаються на норми КК України, незважаючи на те, що аналогія у сфері кримінального законодавства повністю не допустима [96, с. 63]. Погоджуємося з автором та вважаємо, що у кримінальному і кримінальному процесуальному законодавстві повинна бути використана єдина термінологія та вжитий термін «злочин».

Слід погодитися з думкою О.А. Вакулик, яка зазначає, що КПК України потребує перегляду положень, що стосуються початку досудового розслідування, а саме існує необхідність фіксації у процесуальній формі моменту, з якого починається досудове розслідування, шляхом винесення постанови про початок досудового розслідування. Автор наголошує, що відмова від стадії порушення кримінальної справи у вітчизняній правовій дійсності значно погіршує правовий захист особи, щодо якої проводиться розслідування, та позбавляє її можливості оскаржувати безпідставне відкриття проти неї кримінального переслідування [31, с. 32, 74]. На думку Т.В. Корчевої, особа, яка мала процесуальне право оскаржити постанову про початок досудового розслідування, була обізнана не лише про сам факт порушення кримінальної справи, а й про приводи та підстави її порушення. Відсутність у чинному КПК України норми про прийняття процесуального рішення - постанови про початок досудового розслідування - буде значно ускладнювати процес оскарження бездіяльності слідчого або прокурора [98, с. 114].

Заслуговує уваги думка І.В. Сервецького, який наголошує, що відсутність додаткового, резервного способу фіксації на папері чи інших матеріальних об'єктах дублікатів початку кримінального провадження зводить нанівець ефективність електронної системи фіксації інформації про злочини та ведення єдиного реєстру. Таким чином, норми КПК України при вирішенні заяв та повідомлень громадян про злочини залежать від електронного реєстру, а у випадку його відсутності процесуальні дії неможливі та незаконні, а громадяни беззахисні. Отже, норми КПК, що встановлюють непроцесуальні форми, є нікчемними [223, с. 133]. Вважаємо, що початок досудового розслідування повинен розпочинатися одночасно з винесення постанови про початок досудового розслідування та внесення відповідних відомостей про вчинений злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ми поділяємо точку зору тих учених, які вважають, що негативно позначилося на розслідуванні окремих видів злочинів, зокрема і шахрайства у сфері житлового будівництва, скасування стадії дослідчої перевірки. Так, В.А. Фастовець відмічає, що процедура перевірки заяв або повідомлень про вчинений злочин, що була передбачена ст. 97 КПК України 1960 р., була своєрідним «фільтром», який дозволяв «відсіяти» заяви або повідомлення, подані з хуліганських або інших мотивів, особами з психічними хворобами, або заяви та повідомлення про події, що не були злочинами. Такий порядок розгляду заяв і повідомлень громадян про вчинені злочини дозволяв слідчим зосередити свої зусилля на тих зверненнях, які містили достатні дані про наявність ознак злочину [242, с. 50]. Аналогічну думку підтримує Ю.П. Аленін, який зазначає, що відмова від дослідчої перевірки заяв та повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення призводить до того, що усе процесуальне навантаження щодо перевірки таких заяв і повідомлень автоматично покладається на слідчого, а не на відповідні підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Автор відзначає, що такий порядок є надто спрощеним і може призвести до зловживань як з боку органів досудового розслідування, так і осіб, які звертаються із заявами чи повідомленнями [4, с. 201-202].

Так, аналіз положень чинного КПК України свідчить про відсутність норми, яка передбачала би перевірку інформації про злочини. Водночас, як демонструють результати аналізу практики розслідування шахрайства у сфері житлового будівництва, скасування стадії порушення кримінальної справи та інституту дослідчої перевірки призводить до того, що в одних випадках, реєструються заяви та повідомлення про діяння, що не містять ознак шахрайства, а є звичайними цивільно-правовими деліктами, в інших випадках, заяви та повідомлення про вчинений злочин взагалі не реєструються в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, що, в свою чергу, є прямим порушенням вимог ст. 214 КПК України.

У зв'язку з цим, пропонуємо доповнити ст. 214 КПК України таким положенням: «У випадку необхідності слідчий, прокурор в строк не більше десяти днів може провести перевірку заяви або повідомлення про злочин до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Заяви або повідомлення про злочин можуть бути перевірені шляхом відібрання пояснень від окремих громадян та посадових осіб, витребування документів або їх копій, проведення документальних перевірок або ревізій, отримання консультації від спеціалістів відповідної галузі, направлення запитів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, проведення огляду місця події, документів, предметів, письмового доручення оперативним підрозділам щодо проведення окремих оперативно-розшукових заходів».

Вважаємо, що під час дослідчої перевірки первинної інформації про шахрайство, вчинене організованою групою у сфері житлового будівництва, слідчий може встановити такі обставини: 1) чи мало місце діяння, що містить склад злочину, передбачений ст. 190 КК України (було вчинене шахрайство або порушення цивільно-правових зобов'язань); 2) ознаки скоєння шахрайства організованою злочинною групою; 3) відомості про осіб, які могли вчинити шахрайське діяння; 4) місце і час вчинення шахрайського діяння.

Результати опитування слідчих свідчать, що однією з найбільш ефективних слідчих (розшукових) дій при розслідуванні шахрайства у сфері житлового будівництва є огляд документів. Проте, в положеннях чинного кримінального процесуального законодавства відсутня процесуальна регламентація виїмки документів. Відповідно до ст. 178 КПК 1960 р. виїмка як самостійна слідча дія проводилася за вмотивованою постановою слідчого у випадках, коли були відомі точні дані, що предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться в певної особи чи в певному місці [124, с. 430]. Вилучені об'єкти набували статусу речових доказів. Згідно з положеннями чинного КПК України, порядок вилучення предметів та документів передбачений главою 15 «Тимчасовий доступ до речей і документів». Зокрема, у ст. 159 цього Кодексу зазначається, що тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді або суду та полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК, тимчасовий доступ до речей і документів відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження, відповідно не є слідчою дією.

Результати аналізу кримінальних проваджень про шахрайство у сфері житлового будівництва, опитування практичних працівників дозволяють зробити висновок про те, що на практиці вилучення документів, що мають значення для розслідування у межах такої слідчої дії, як виїмка, є найбільш ефективним способом отримання доказової інформації, ніж у межах процесуальної дії - «тимчасовий доступ до речей і документів». Так, під час досудового розслідування проваджень цієї категорії слідчими вилучається велика кількість документів, що містять ознаки матеріальної або інтелектуальної підробки. Вилученю підлягають документи як у паперовому, так і в електронному варіанті.

Зазначимо, що ускладнена процедура вилучення вказаних документів та інших речових доказів, що полягає в необхідності отримання ухвали слідчого судді або суду, а у випадку невиконання зацікавленими особами цієї ухвали, отримання іншої ухвали про дозвіл на проведення обшуку, призводить до затягування строків досудового слідства та втрати часу, протягом якого члени організованої групи, які вчиняють шахрайство у сфері житлового будівництва мають можливість знищити документацію фірми-забудовника та приховати інші сліди злочину. Крім того, у слідчій практиці досить часто зустрічаються випадки відмови слідчого судді в задоволенні клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів у зв'язку з наявними недоліками в їх оформленні. Усунення таких процесуальних помилок потребує додаткового часу. При цьому, чинним КПК України не передбачений строк розгляду клопотань щодо тимчасового доступу до речей і документів.

Слушною є думка В.П. Корж, яка відзначає, що правові підстави, процесуальний порядок, наслідки огляду і виїмки різні. Чинним законодавством не визначений процесуальний порядок виїмки матеріальних носіїв, оригіналів первинних бухгалтерських та фінансово-господарських документів, комп'ютерної інформації, програм тощо. Це негативно впливає на слідчу практику, значно ускладнює виявлення і розслідування економічних та інших злочинів, призводить до формалізації слідчого огляду і унеможливлює вилучення оригіналів первинних бухгалтерських документів, або документів, що містять банківську таємницю [97, c. 238].

Таким чином, зважаючи на необхідність вилучення великої кількості документів при розслідуванні шахрайства у сфері житлового будівництва, а також враховуючи позитивний досвід проведення виїмки у слідчій практиці за часів дії КПК 1960 р., пропонуємо доповнити чинний КПК України статтею «Виїмка» та викласти її у наступній редакції: «З метою вилучення предметів чи документів, які мають значення для кримінального провадження, якщо є точні дані, що вони знаходяться в певному місці та у певної особи, слідчий, прокурор проводять їх виїмку. Виїмка проводиться за вмотивованою постановою слідчого. Виїмка документів, що становлять державну або банківську таємницю, а також документів та предметів із житла чи іншого володіння особи, проводиться на підставі ухвали слідчого судді». Також, КПК необхідно доповнити відповідними положеннями: «Порядок проведення виїмки», «Протокол виїмки».

Відзначимо, що недоліком КПК України є колізії між положеннями, які регулюють проведення огляду. Так, ч. 3 ст. 214 КПК України передбачає можливість проведення огляду місця події, проте у положеннях ст. 237 КПК «Огляд» - термін «огляд місця події» не використовується. Вважаємо, що оскільки огляд місця події є самостійною слідчою дією, що передбачена чинним кримінальним процесуальним законодавством, а її тактика проведення регламентується криміналістичною наукою, необхідно внести зміни до ч. 1 ст. 237 КПК «Огляд» і викласти її у такій редакції: «З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення злочину, виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину слідчий, прокурор проводять огляд місця події, місцевості, приміщення, речей та документів».

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що скасування стадії порушення кримінальної справи, ускладнений порядок вилучення документів та речових доказів, інші процесуальні недоліки негативно позначилися на слідчій практиці розслідування шахрайства, вчиненого організованою злочинною групою у сфері житлового будівництва. З метою процесуального забезпечення розслідування злочинів цієї категорії законодавцю необхідно усунути наявні у вітчизняному кримінальному процесуальному законодавстві прогалини та врегулювати окремі кримінально-процесуальні норми шляхом внесення відповідних доповнень до чинного КПК України.



Висновки до розділу 2

1. Типізацію слідчих ситуацій початкового етапу розслідування шахрайства, вчиненого організованою злочинною групою у сфері житлового будівництва доцільно здійснювати залежно від повноти вихідних даних про обставини шахрайського посягання та наявних відомостей про підозрюваних - членів організованої злочинної групи. На підставі зазначених критеріїв виділено дві типові слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування зазначеної категорії злочинів та визначено алгоритм дій слідчого щодо їх вирішення. Виокремлено типові слідчі версії, які необхідно перевірити на початковому етапі розслідування.

2. Місцем події у провадженнях про шахрайство у сфері житлового будівництва є: а) службові приміщення (офіси, робочі кабінети) - місця, де укладалися неправомірні угоди щодо інвестування житлового будівництва; б) об'єкти житлового будівництва. Визначено основні завдання огляду вказаних об'єктів. Розкрито особливості підготовки, проведення і фіксації зазначеної слідчої (розшукової) дії.

3. За результатами слідчого огляду документів, з урахуванням конкретної ситуації, слідчий вирішує питання: а) які документи можуть бути долучені до кримінального провадження в якості речових доказів; б) які документи містять факти та відомості про обставини, що мають значення для розслідування; в) які документи повинні бути направлені на проведення судової експертизи. Визначено документальні джерела інформації про шахрайство у сфері житлового будівництва, які підлягають слідчому огляду під час розслідування зазначеної категорії злочинів.