Главная База знаний "Allbest" Производство и технологии Технохімічний контроль якості продукції рослинництва

Технохімічний контроль якості продукції рослинництва

Організація і порядок проведення перевірки та експертизи засобів вимірювання. Визначення енергії проростання та здатності до проростання зерна пшениці. Визначення вологості насіння олійних культур. Визначення масової концентрації ектрактивних речовин.

Рубрика Производство и технологии
Вид шпаргалка
Язык украинский
Дата добавления 15.11.2021
Размер файла 1,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

У цукрі контролюється лише вміст токсичних елементів і пестицидів, у солі кухонній -- тільки токсичних елементів.

Установлено шість рівнів періодичності контролю сировини і готової продукції за показниками безпеки:

І -- один раз на рік; II -- один раз на півроку; ІІІ --один раз на квартал; IV-- один раз на місяць; V -- один раз на 10 днів; VI -- у кожній партії, якщо партія сировини надходить частіше ніж один раз на 10 днів.

У хлібобулочних, бубличних і сухарних виробах передбачено III рівень періодичності контролю вмісту важких металів (Pb, Сu, Cd, Zn, Hg), а також миш'яку і пестицидів, тобто один раз на квартал. Забрудненість радіонуклідами контролюють вибірково. З мікотоксинів визначають афлотоксин В1, зеараленон, дезоксиніваленол за І рівнем, тобто один раз на рік.

Допустимі рівні забрудненості токсичними елементами наведено в таблиці 1.

Допустимі рівні вмісту токсичних елементів у хлібобулочних виробах і сировині

Продукти

Токсичні елементи, мг/кг, не більше

Pb

Cd

As

Hg

Cu

Zn

Fe

Хліб

0,3

0,05

0,1

0,01

5,0

25

-

Бублично-сухарні вироби

0,5

0,1

0,2

0,02

10,0

30,0

-

Борошно

0,5

0,1

0,2

0,02

10,0

50,0

-

Висівки пшеничні

1,0

0,1

0,2

0,03

20,0

130,0

-

Крохмаль

0,5

0,1

0,1

0,02

10,0

30,0

-

Сіль кухонна

2,0

0,1

1,0

0,01

3,0

10,0

-

Цукор-пісок

1,0

0,05

0,5

0,01

1,0

3,0

-

Олія рослинна

0,1

0,05

0,1

0,03

0,5

5,0

5,0

Ізоляти і концентрати білка

1,0

0,1

1,0

0,03

30,0

-

-

Казеїн

0,3

0,2

-

-

4,0

50,0

-

Спеції і прянощі

5,0

0,2

5,0

-

-

-

-

Пектин

1,0

0,1

0,5

0,1

10,0

30,0

-

Зерно

0,5

0,1

0,2

0,03

10,0

5,0

-

У хлібі, бубличних, сухарних виробах, борошні вміст мікотоксинів не повинен перевищувати: афлотоксину В1 0,05 мг/кг, дезоксиніваленолу 0,5; зеараленону 1,0; Т2-токсину (у борошні) 0,1 мг/кг.

Статистична обробка результатів технохімічного контролю

Статистична обробка результатів технохімічного контролю дає можливість оцінити їх об'єктивність. Результати контролю неминуче мають похибки, які поділяються на систематичні і випадкові.

Систематичною вважається така складова похибки, яка є сталою або закономірно змінюється при повторних замірах однієї й тієї ж величини. Наприклад, похибка через неналежним чином відградуйовані прилади. Систематична похибка має завжди один і той же знак і абсолютну величину для кожного конкретного аналізу. Величину цієї похибки можна визначити і внести поправку до результатів аналізу.

Випадкова похибка -- це складова похибки, яка змінюється випадково при повторних замірах однієї й тієї ж величини. Ця похибка формується під сумарним впливом багатьох незалежно діючих факторів. Її не можна визначити і внести поправку через відсутність закономірностей впливу різних факторів. Величину випадкової похибки у числовому виразі можна оцінити, як правило, методами математичної статистики. Ці методи дають можливість оцінити такі параметри, як точність, надійність оцінки похибки, ступінь взаємозв'язку між різними ознаками об'єкта, що аналізується тощо.

Визначення похибки вимірювання. У математичній статистиці випадкова похибка характеризується величиною квадратичного відхилення результату вимірювання від його дійсного значення. Умовно дійсне значення показника, що вимірюється, можна визначити як середньоарифметичне з ряду одержаних у дослідженні значень вибірки (Хі) за формулою

n

----Sх1

C--=

nі=1 , (30)

де n - кількість значень вибірки; Хі - поточне значення показника.

Обчисливши середньоарифметичне, визначають відхилення кожного результату вимірювання (Хі) від середньоарифметичного (хі-х?) і квадрат цього відхилення (хі-х?)2. Далі визначають середньоквадратичне (стандартне) відхилення (S) для вибірки за формулою

ж-----ц2

Ч--з Х 1 - Х ч

S =--(n - 1)

ш (31)

Стандартне відхилення є характеристикою точності методики аналізу і показує збіжність результатів та їх концентрацію навколо дійсного значення величини, що вимірюється. Воно виражається в тих самих одиницях, що й середньоарифметичне.

За законами математичної статистики у 2/3 випадків похибка методу не перевищує значення S, а у 95 % випадків -- подвійної величини S.

Для оцінки величини випадкової похибки відносно середньоарифметичного визначають коефіцієнт варіації (V, %) за формулою

S Ч100

C (32)

Для точнішої оцінки випадкової похибки використовують середньоквадратичне відхилення середньоарифметичного результату від дійсного значення показника, що вимірюється (стандартну похибку) (Sx?) за формулою

Sx = або

Sx =

(33)

Результати вимірювань записують так:

Х? ±S або Х? ± Sх?

При невеликій кількості замірів для визначення випадкової похибки застосовують коефіцієнт Ст'юдента (t). Його знаходять за таблицею Ст'юдента виходячи з обраного рівня надійності (а) і кількості проведених замірів (n-1) (табл. 23).

Критерій Ст'юдента

Кількість ступенів

свободи

Р = 0,3 а=0,70

Р = 0,2 а=0,80

Р = 0,1 а=0,90

Р = 0,5 а=0,95

Р = 0,2 а=0,98

Р = 0,01 а=0,99

1

1,963

3,078

6,314

12,706

31,821

63,657

2

1,386

1,886

2,920

4,303

6,965

9,925

3

1,250

1,638

2,353

3,182

4,541

5,841

4

1,190

1,533

2,132

2,776

3,747

4,604

5

1,156

1,476

2,015

2,571

3,365

4,032

6

1,134

1,440

1,943

2,447

3,143

3,707

7

1,119

1,415

1,895

2,365

2,998

3,499

8

1,108

1,397

1,860

2,306

2,896

3,355

9

1,100

1,383

1,833

2,262

2,821

3,250

10

1,093

1,372

1,812

2,228

2,764

3,169

11

1,088

1,363

1,796

2,201

2,718

3,106

12

1,083

1,356

1,782

2,179

2,681

3,055

13

1,079

1,350

1,771

2,160

2,650

3,012

14

1,076

1,345

1,761

2,145

2,624

2,977

15

1,074

1,341

1,753

2,131

2,602

2,947

16

1,071

1,337

1,746

2,120

2,583

2,921

17

1,069

1,333

1,740

2,110

2,567

2,898

18

1,067

1,330

1,734

2,101

2,552

2,878

19

1,066

1,328

1,729

2,093

2,539

2,861

20

1,064

1,325

1,725

2,086

2,528

2,845

21

1,063

1,323

1,721

2,080

2,518

2,831

22

1,061

1,321

1,717

2,074

2,508

2,819

23

1,060

1,319

1,714

2,069

2,500

2,807

24

1,059

1,318

1,711

2,064

2,492

2,797

25

1,058

1,316

1,708

2,060

2,485

2,787

26

1,058

1,315

1,706

2,056

2,479

2,779

27

1,057

1,314

1,703

2,052

2,473

2,771

28

1,056

1,313

1,701

2,048

2,467

2,763

29

1,055

1,311

1,699

2,045

2,462

2,756

30

1,055

1,310

1,697

2,042

2,457

2,750

?

1,03643

1,28155

1,64485

1,95996

2,32634

2,57582

Для вибору надійності (а) можна користуватись емпіричним правилом: при обробці аналітичних даних а = 0,95; даних технологічного експерименту а=90, а біологічного експерименту а =80.

З урахуванням коефіцієнта будують довірчий інтервал, який покриває величину Х?: Х? ± tSх?. Саме в цьому інтервалі із заданою надійністю знаходиться дійсне значення показника, що вимірюється.

Наприклад, необхідно визначити вологість зерна і оцінити похибку аналізу. Результати проведеного контролю вологості зерна наведено в таблиці.

Похибки аналізу вологості зерна

Номер проби

Вологість зерна,

%

Відхилення від середньоарифметичного,

%

Квадрат відхилення від середньоарифметичного,

%

1

15,7

+0,4

0,16

2

14,9

-0,4

0,16

3

15,5

+0,2

0,04

4

15,3

0

0

5

15,1

-0,2

0,04

n=5

n-1=4

n?і=1 х1=76,5

х?=15,3

0

n?і=1 (х1-х?)2 = 0,40

Визначають середньоквадратичне (стандартне) відхилення за формулою

S =--=

=--= 0,316

% (34)

Для оцінки величини випадкової похибки відносно середньоарифметичного визначають коефіцієнт варіації V % за формулою

V = S х 100 = 0.316 х 100 = 31.6 = 2.06% (35)

х? 15,3 15,3

Далі обчислюють стандартну похибку

Sx =--=

= 0,316 = 0,141

2,24

(36)

Е = t Ч Sx

де t - коефіцієнт Ст'юдента.

Його розраховують згідно з вибраним рівнем надійності а (для аналітичних даних а = 0,95) та кількістю проведених замірів: (n - 1) = (5 - 1= 4) t = 2,78

Е = 2,78*0,141 = 0,39 = 0,4.

Вологість зерна варіює в межах S ±Е 15,3 - 0,4=14,9;

15,3+0,4=15,7;

14,9-15,7.

Визначення залежності натури від вологості зерна пшениці

Коефіцієнт кореляції обчислюють за формулою

жSx

------ц--Ч--ж-----ц

з 1 x ч

з y1 - y ч

r =--и--ш--и--ш (37)

xy n ---ц2 n ж-----ц2

S--з x1 - x ч--Ч--Sз у1 - у ч

і=1и ш і=1и--ш

Залежність натури від вологості зерна пшениці

Номер проби

Вологість зерна пшениці (х), %

Натурна маса (у),

%

Відхилення від середньоари фме-тичного,

%

(x - x)Ч--(y - y)

1 1

Квадрат відхилення від середньоарифметичного, %

1

10,2

778

-4,5

+62,4

-280,8

20,25

3893,76

2

11,2

755

-3,5

+39,4

-137,9

12,25

1552,36

3

12,2

736

-2,5

+20,4

-51,0

6,25

416,16

4

13,2

765

-1,5

+49,4

-74,1

2,25

2440,36

5

14,2

750

-0,5

+34,4

-17,2

0,25

1183,36

6

15,2

715

+0,5

-0,6

-0,3

0,25

0,36

7

16,2

710

+1,5

-5,6

-8,4

2,25

31,36

8

17,2

693

+2,5

-22,6

-56,5

6,25

510,76

9

18,2

625

+3,5

-90,6

-317,1

12,25

8208,36

10

19,2

629

+4,5

-86,6

-389,7

20,25

7499,56

n=10

n?іх1= 147 х1=14,7

n?і=1у1=71

56

0

0

? (х1-х?)

(у1-у?)

? = 1333,0

?= (х1-х?)2

= 82,5

?=(у1-у?)2 = 25736,40

Коефіцієнт кореляції

Залежність між вологістю зерна та натурою є надзвичайно високою.

Додаток 1

ПРИБЛИЗНИЙ СПИСОК

лабораторного обладнання, посуду і реактивів для технохімічного контролю якості переробленої продукції

1. Обладнання

1. Шафа витяжна лабораторна

2. Шафа сушильна електрична

3. Шафа сушильна електрична

4. Апарат дистиляційний

5. Стерилізатор

6. Мікроскоп

7. Шафа холодильна

8. Рефрактометр лабораторний

9. Ваги аналітичні 10.Ваги технохімічні

11.Стіл лабораторний (з підводкою води і газовими пальниками) 12.Ваги ВНЦ-10

13.Штативи для пробірок 14.Штативи Бунзена 15.Лупа 10-кратна 16.Пінцети 17.Холодильники Лібіха 18.Бюкси металічні

19.Ступки фарфорові з пестиком 20.Щипці металічні 21.Ексикатори

22.Годинник пісочний на 1, 2, 5, 10 хв. 23.Набір свердел для пробок 24.Термометри хімічні на 1500, 2500 25.Дошка для сушіння посуду 26.М'ясорубка

27.Молотки 28.Відра

29.Тарілки глибокі і мілкі 30.Каструлі емальовані на 2-3 л 31.Пробки коркові

32.Пробки резинові 33.Резинові пробки різні 34.Сітки азбестові 35.Водяні бані

36.Нагрівальні прибори (пальники спиртові, плитки, колбонагрівачі ) 37.Термографи

38.Гігрографи 39.Психрографи

2. Посуд

1. Пробірки

2. Воронки для фільтрування

3. Колби конічні на 100 мл

4. Колби конічні на 250 мл

5. Колби конічні на 500 мл

6. Колби конічні на 1000 мл

7. Колби плоскодонні на 250 мл

8. Колби плоскодонні на 100 мл

9. Колби плоскодонні на 50 мл 10.Колби мірні на 50 мл 11.Колби мірні на 100 мл 12.Колби мірні на 250 мл 13.Колби мірні на 500 мл 14.Колби мірні на 1000 мл 15.Склянки хімічні на 150 мл 16.Склянки хімічні на 300 мл 17.Склянки хімічні на 500 мл 18.Склянки хімічні на 750 мл 19.Мірні циліндри 25 мл 20.Мірні циліндри 100 мл 21.Мірні циліндри 1000 мл 22.Піпетки Мора 1 мл 23.Піпетки Мора 2 мл 24.Піпетки Мора 5 мл 25.Піпетки Мора 10 мл 26.Піпетки Мора 20мл 27.Піпетки Мора 25мл 28.Піпетки Мора 50 мл 29.Піпетки Мора 100 мл 30.Бюретки без крана на 50 мл 31.Бюретки з краном на 25 мл 32.Мікробюретки на 2 мл 33.Мікробюретки на 5 мл 34.Крапельниці

3. Реактиви (на річну потребу)

1. Азотнокисле срібло

2. Калій хромовокислий

3. Калій двохромовокислий

4. Калій залазосинеродистий

5. Калій марганцевокислий

6. Калій залізосинеродистий

7. Калій йодистий

8. Калій їдкий

9. Натрій вуглекислий 10.Натрій двовуглекислий

11.Натрій фосфорнокислий 2-х заміщений 12.Натрій їдкий

13.Натрій хлористий 14.Свинець оцтовокислий 15.Сегнетова сіль

16. Сіль Мора

17. Цинк сірчанокислий 18.Кальцій хлористий 19.Гіпосульфіт

20.Йод кристалічний 21.Крохмаль 22.Фенолфталеїн 23.Мідь сірчанокисла 24.Метилоранж 25.Метиленова синька 26.Сірчана кислота 27.Соляна кислота 28.Азотна кислота 29.Щавлева кислота 30.Фосфорна кислота

31.Натрій щавлевокислий

32.2-6 дихлорфенолиндофенол натрію 33.Ацетон

34.Оцтова кислота 35.Спирт ректифікат 36.Фільтрована бум ага

37.Фіксанал 0,1N соляної кислоти 38.Фіксанал 0,1N їдкого натрію 39.Фіксанал 0,1N гіпосульфіта 40.Фіксанал 0,1N хлористого натрію 41.Фіксанал 0,1N азотнокислого срібла 42.Фільтри беззольні різні 43.Лакмусовий папір

Список рекомендованої літератури

1. Авдусь П.Б., Сапожникова А.С. Определения качества зерна муки, круп. М.: Колос, 1986.

2. Ауерман Л.Я. Технология хлебопекарного производства.М.: Пищевая промышленность, 1972.

3. Беркутова Н.С. Методы оценки и формирование качества зерна. М.: Росагропромиздат, 1991.

4. Беркутова Н.С. Технологические свойства пшеницы и качество продуктов переработки.М.: Колос, 1989.

5. Вопросы качества и переработки зерна. Труды ВНИИ зерна и продуктов его переработки. М., 1982.

6. Гельфанд С.Ю. и др. Справочник работника лаборатории консервного завода. М.: Агропромиздат, 1990.

7. Дробот В.І. Довідник з технології хлібопекарського виробництва. К.: Руслана, 1998.

8. Зверева Л.Ф., Немцова З.С., Волкова И.П. Технология и техно- химический контроль хлебопекарского производства. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983.

9. Женела Г.П. Справочник по качеству зерна. К.: Урожай, 1983. 10.Казаков Е.Д. Методы определения качества зерна. М.: Агропромиздат, 1987.

10. Кретович В.Л., Казаков Е.Д. Биохимия зерна и продуктов его переработки. М.: 1980.

11. Левин О.Н., Нарсеев А.М. Зерно. Контроль качества и безопасности по международным стандартам.М., 2001.

12. Марх А.Т. и др. Технохимический контроль консервного производства. М.: Агропромиздат, 1989

13. Маслов И.Н., Чижова К.И., Шкваркина Т.И. Технохимический контроль хлебопекарного производства.М.: Пищевая промышленность, 1966.

14. Машков Б.М. Справочник по качеству зерна и продуктов переработки. М.: Колос, 1980.

15. Машарова Г.М., Макаренко Г.Т. Технохимический контроль на предприятиях по хранению и переработке зерна.М.: Колос, 1968.

16. Пучкова Л.И. Лабораторный практикум по технологии хлебопекарного производства.М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982.

17. Ройтер Л.И., Демчук Л.П., Дробот В.И. «Новые методы контроля хлебопекарного производства».К.: Техника, 1977.

18. Справочник технолога плодоовощного консервного производства. М.: Пищевая промышленность, 1983

19. Фалужний В.Ф. Лабораторный практикум по общей технологии пищевых продуктов.М.: Пищевая промышленность, 1978.

20. Фенденгольд В.Б., Маявская С.Л. Лабораторное оборудование для контроля качества зерна и продуктов его переработки. М., 2001.

21. Фемен В.М. Оценка качества зерна крупяных культур на малых предприятиях.М., 2003.

22. ГОСТ 10840-64 Зерно. Методы определения натуры.

23. ГОСТ 10940-64 Зерно. Методы определения типового состава.

24. ГОСТ 13586.1-68 Зерно. Метод определения количества и качества клейковины в пшенице.

25. ГОСТ 10844-74 Зерно. Метод определения кислотности по болтушке.

26. ГОСТ 10847-74 Зерно. Методы определения зольности.

27. ГОСТ 10843-76 Зерно. Метод определения пленчастости.

28. ГОСТ 10845-76 Зерно. Метод определения крахмала.

29. ГОСТ 10987-76 Зерно. Методы определения стекловидности.

30. ГОСТ 12136-77 Зерно. Метод определения экстрактивности ячменя. 10.ГОСТ 13586.4-86 Зерно. Методы определения зараженности и поврежденности вредителями.

31. ГОСТ 27560-87 Мука. Методы определения крупности.

32. ГОСТ 10968-88 Зерно. Методы определения энергии прорастания и способности прорастания.

33. ГОСТ 10842-89 Зерновые культуры. Зерно зерновых и бобовых культур и семена масличных культур. Метод определения массы 1000 зерен или 1000 семян.

34. ГОСТ 28418-89 Зерновые, бобовые и продукты их переработки. Методы определения зольности.

35. ГОСТ 6293-90 Рис. Требование при заготовках и поставках. 16.ГОСТ 10967-90 Зерно. Методы определения запаха и цвета.

36. ГОСТ 10846-91 Зерно и продукты его переработки. Метод определения белка.

37. ГОСТ 30043-93 Пшеница. Определение показателя седиментации по методу Зелени.

38. ГОСТ 13586.5-93 Зерно. Метод определения влажности.

39. ГОСТ 28419-97 Зерно. Метод определения сорной и зерновой примесей на анализаторе засоренности У1-ЕАЗ-М.

40. ГОСТ 30498-97 Зерновые культуры. Определения числа падения. 22.ДСТУ 3768-98 Пшениця. Технічні умови.

41. ДСТУ 3769-98 Ячмінь. Технічні умови.

Размещено на Allbest.ru

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены