Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів

Символічне мислення. У ньому перетворення інформації здійснюється за допомогою правил виводу (зокрема, алгебраїчних правил та арифметичних операцій і знаків). Результатом є думка, котра виражена у вигляді структур і формул, котрі фіксують суттєві відносини між символами. Цим мисленням володіють МВН з математичним складом розуму, які викладають навчальні дисципліни електрозварювачам, токарям, електромонтерам, електромеханікам, радіомеханікам, каменярам, слюсарям, машиністам тощо.

В основу інтерпретації результатів цієї методики покладена ідея про те, що мислення можна розглядати як перехід з однієї мови на іншу. Існує 6 варіантів такого переходу:

1) предметно-образний (практичний);

2) предметно-знаковий (гуманітарний);

3) предметно-символічний (операторний);

4) образно-знаковий (художній);

5) образно-символічний (технічний);

6) знаково-символічний (теоретичний).

Відповідно, люди з практичним мисленням повинні мати добре розвинений предметний, образний і символічний профілі мислення. Методика складається із 75 тверджень, на які потрібно дати відповідь “так” чи “ні”. На основі цього потім підраховуються бали до кожної із типів мислення, визначається ступінь прояву в порівнянні із іншими, і таким чином визначається переважаючий, тобто, по кожному із типів досліджуваний може отримати від 0 до 15 балів.

Инструкция: оцените утверждения с позиции «да» или «нет» на бланке ответов

1. Мне легче что-либо сделать, чем объяснить, почему я так сделал.

2. Я люблю составлять программы для компьютера.

3. Я люблю читать художественную литературу.

4. Я люблю живопись (скульптуру).

5. Я не предпочел бы работу, в которой всё четко определено.

6. Мне проще усвоить что-либо, если я имею возможность манипулировать предметами.

7. Я люблю шахматы, шашки.

8. Я легко излагаю свои мысли как в устной, так и в письменной форме.

9. Я хотел бы заниматься коллекционированием.

10. Люблю и понимаю абстрактную живопись.

11. Я скорее хотел бы быть слесарем, чем инженером.

12. Для меня алгебра интереснее, чем геометрия

13. В художественной литературе для меня важнее не что сказано, а как сказано.

14. Я люблю посещать зрелищные мероприятия.

15. Мне не нравится регламентированная работа.

16. Мне нравиться что-либо делать руками.

17. В детстве я любил создавать свой шифр для переписки с друзьями.

18. Я придаю больше значения форме выражения мыслей.

19. Мне трудно передать содержание рассказа без его образного представления.

20. Не люблю посещать музеи, так как они все одинаковы.

21. Любую информацию я воспринимаю как руководство к действию.

22. Меня больше привлекает товарный знак фирмы, чем её название.

23. Меня привлекает работа комментатора радио, телевидения.

24. Знакомые мелодии вызывают у меня в голове определённые картины.

25. Люблю фантазировать.

26. Когда я слушаю музыку, мне хочется танцевать.

27. Мне интересно разбираться в чертежах и схемах.

28. Мне нравятся уроки литературы.

29. Знакомый запах вызывает всю картину событий, происшедших много лет назад.

30. Разнообразные увлечения делают жизнь человека богаче.

31. Истинно только то, что можно потрогать руками.

32. Я предпочитаю точные науки (математику, физику).

33. Я за словом в карман не лезу.

34. Люблю рисовать.

35. Один и тот же спектакль можно смотреть много раз, главное - игра актёров, новая интерпретация.

36. Мне нравилось в детстве собирать механизмы из деталей конструктора.

37. Мне кажется, что я смог бы изучить стенографию.

38. Мне нравится читать стих вслух.

39. Я согласен с Ф.М. Достоевским, что красота спасёт мир.

40. Я предпочёл бы быть закройщиком, а не портным.

41. Лучше сделать табуретку руками, чем заниматься её проектированием.

42. Мне кажется, что я смог бы овладеть профессией программиста.

43. Люблю поэзию.

44. Прежде чем игнорировать какую-то деталь, сначала я делаю чертёж.

45. Мне больше нравиться процесс деятельности, чем её результат.

46. Для меня лучше поработать в мастерской, нежели изучать чертежи.

47. Мне интересно было бы расшифровывать древние тайнописи.

48. Если мне нужно выступить, то я всегда готовлю свою речь, хотя уверен, что найду необходимые слова.

49. Больше люблю решать задачи по геометрии, чем по алгебре.

50. Даже в отлаженном деле пытаюсь творчески изменить что-то.

51. Я люблю дома заниматься рукоделием, мастерить.

52. Я мог бы овладеть языком программирования.

53. Мне нетрудно написать сочинение на заданную тему.

54. Мне легко представить образ несуществующего предмета или явления.

55. Сомневаюсь даже в том, что для других очевидно.

56. Я предпочёл бы отремонтировать утюг, нежели нести его в мастерскую.

57. Я легко усваиваю грамматические конструкции языка.

58. Люблю писать письма.

59. Сюжет кинофильма могу представить как ряд образов.

60. Абстрактные картины дают большую пищу для размышления.

61. В школе мне больше всего нравились уроки труда, домоводства.

62. У меня не взывает затруднений изучение иностранного языка.

63. Я охотно что-то рассказываю, если меня просят друзья.

64. Я легко могу представить в образах содержание услышанного.

65. Я не хотел бы подчинять свою жизнь определённой системе.

66. Я чаще сначала сделаю, а потом думаю о правильности решения.

67. Думаю, что смог бы изучить китайские иероглифы.

68. Я могу не поделиться только что услышанной новостью.

69. Мне кажется, что работа сценариста интересна.

70. Мне нравиться работа дизайнера.

71. При решении какой-то проблемы мне легче идти методом проб и ошибок.

72. Если бы у меня была бы машина, то изучение дорожных знаков не составило бы труда.

73. Я легко нахожу общий язык с незнакомыми людьми.

74. Меня привлекает работа художника-оформителя.

75. Не люблю ходить одним и тем же путем.

Додаток В

Тест на визначення ведучого каналу сприйняття (візуала, кинестета, аудиала, дискрета)

Инструкция: Отвечая на эти вопросы, выбирайте первое, что придет вам на ум. Не тратьте время на обдумывание.

1. Каким образом вы предпочли бы узнать, как работает компьютер?

а. посмотрев учебный фильм;

б. прослушав объяснения;

в. разобрав компьютер и самостоятельно попытавшись понять, что там к чему?

2. Что бы вы предпочли почитать для развлечения?

а. книгу о путешествиях со множеством иллюстраций;

б. детектив со множеством диалогов;

в. книгу с задачами, загадками и головоломками.

3. Если вы не уверены, как пишется слово, что вы скорее всего сделаете?

а. напишете, чтобы посмотреть, так ли оно выглядит, как надо?

б. произнесете его;

в. напишете, обращая внимание на свои ощущения, те ли они?

4. Если вы были на вечеринке, что вы скорее всего будете вспоминать на следующий день?

а. лица тех, кто там был, но не их имена;

б. имена, но не лица;

в. то, что вы там сами говорили и делали.

5. Как вы скорее всего будете готовиться к контрольной работе?

а. читать свои конспекты, заголовки книг, рассматривать схемы и иллюстрации;

б. попросите кого-нибудь задавать вам вопросы или сами будете повторять все про себя;

в. записывать то, что надо знать, на карточках и рисовать схемы.

6. Когда вы видите слово с-о-б-а-к-а, что вы делаете первым делом:

а. представляете себе собаку;

б. мысленно произносите слово «собака»;

в. представляете, что можно делать с собакой _ гладить ее, играть с ней.

7. Что вам больше всего мешает, когда вы пытаетесь сосредоточиться?

а. зрительные отвлекающие моменты;

б. шум;

в. другие ощущения вроде голода, тесной обуви или тревоги.

8. Как вы предпочитаете справляться с трудностями?

а. составить список, определить этапы и вычеркивать то, что сделано;

б. сделать несколько звонков по телефону, чтобы посоветоваться со специалистами и друзьями;

в. представить проблему в уме и пройти по всем возможным этапам ее решения.

9. Что вы скорее всего будете делать, стоя в очереди за билетами в кино?

а. рассматривать плакаты и объявления;

б. беседовать с теми, кто стоит поблизости;

в. притоптывать ногой или ходить туда-сюда.

10. Вы пришли в музей. Что вы сделаете для начала?

а. осмотритесь, чтобы найти схему выставок;

б. спросите у служащего, где какие выставки;

в. начнете с первой выставки, какая приглянется, а дальше -- как получится.

11. Если вы разозлитесь, что скорее всего станете делать?

а. мимикой покажете свое недовольство;

б. кричать;

в. топать ногами и хлопать дверьми.

12. Если вы обрадуетесь, что скорее всего сделаете?

а. сделаете обрадованное лицо;

б. закричите от радости;

в. запрыгаете от радости.

13. Какой кружок вы предпочтете?

а. художественный;

б. музыкальный;

в. спортивный.

14. Что вы делаете, когда слушаете музыку?

а. мечтаете (представляете себе разные картины);

б. подпеваете себе под нос;

в. двигаетесь под музыку, притоптываете ногой и т. п.

15. Как бы вы поведали историю о каком-нибудь случае?

а. написали;

б. рассказали;

в. разыграли.

16. В какой ресторан вы бы не пошли?

а. где слишком яркое освещение;

б. где слишком громкая музыка;

в. где слишком неудобные стулья.

Результат:

Подсчитайте число «а», «б» и «в»: «а»___«б»___«в»___

* Если у вас больше всего «а», вы в учебе больше полагаетесь на зрительное восприятие. Вы учитесь глазами.

* Если у вас больше всего «б», вы в учебе больше полагаетесь на слуховое восприятие. Вы учитесь ушами.

* Если у вас больше всего «в», вы в учебе больше всего полагаетесь на кинестетическое восприятие. Вы учитесь в движении и руками.

* Если вы обвели все буквы примерно одинаковое число раз, вы в учебе зависите от нескольких способов восприятия.

Додаток Г

Етапи проектно-технологічної діяльності майбутніх учителів технологій

Теоретичний аналіз майбутнього виробу

- збір інформації про напрямки пропонованого проектування;

- теоретичний аналіз історичного аспекту;

- визначення об'єкту проектування;

- збір інформації про прототипи проектованого виробу;

- теоретичне вивчення необхідних конструктивних параметрів;

- аналіз можливих естетичних характеристик виробу;

- вивчення можливих ергономічних вимог майбутнього виробу;

- вивчення економічних і маркетингових характеристик;

- аналіз умов експлуатації;

- вивчення технічних характеристик обладнання і пристроїв, за допомогою яких можна виготовити виріб;

- вивчення вимог ДСТУ.

Визначення характеристики проекту

- визначення фундаментального призначення;

- вибір конструктивних параметрів, забезпечуючи міцність, надійність і довговічність виробу;

- визначення естетичного виду (форма, колір, пластика);

- видалення ергономічних якостей виробу;

- перелік економічних показників проектованого виробу;

- уточнення специфіки умов експлуатації, комфортабельності;

- композиційне розв'язання проекту;

- вказівка відповідності конкретним вимогам ДСТУ.

Художньо-проектна пропозиція

- розробка різних варіантів проекту, аналіз його переваг і недоліків;

- вибір оптимального варіанту проекту;

- розробка ескізу з урахуванням естетичних вимог;

- зіставлення пояснювальної записки до ескізу;

- макетування проекту з обліком законів композиції;

- визначення кількості стандартних і нестандартних складових;

- визначення і опис замінюваних збірних одиниць, при допомозі яких здійснюється розділення проектованого об'єкта на частини, що з'єднуються.

Технологічне забезпечення проекту

- вибір матеріалів, які впливають на естетичне сприйняття виробу;

- підготовка комплектуючих вузлів і деталей, необхідних конструкційних матеріалів;

- підготовка стандартних складових частин і деталей;

- підготовка нестандартних деталей;

- розробка рекомендацій з експлуатації проектованого образу.

Проектно-конструкторська документація

- коректування технологічних і естетичних ідей;

- зіставлення графічно-конструкторської документації;

- підготовка розрахункової документації кінцевої компоновки конструкції;

- складання технологічної карти.

Реалізація художньо-проектної розробки

- виготовлення проектованого виробу в матеріалі;

- випробування дослідного зразка;

- аналіз результатів досліду;

- усунення недоліків конструкції;

- коректування технічних і естетичних характеристик за результатами випробування.

Висновки і пропозиції

- підведення підсумків виконаної роботи;

- пропозиція по наступному вдосконаленню розробленого виробу;

- підсумок виконання художньо-конструкторської задачі;

- висновок про забезпечення експлуатаційних показників;

- висновок про користь виробу і його практичне застосування в навчальному процесі, на виробництві, в побуті;

- визначення естетичних переваг проекту;

- висновки при ергономічних показниках;

- висновки при ергономічній доцільності;

- виявлення переваг і недоліків зразка.

Додаток Д

Анкета оцінки студентами методики навчання та індивідуалізованих пізнавальних завдань

Шановні студенти! Будь ласка, оцініть методику навчання дисципліни «Конструювання швейних виробів» та вплив індивідуальних пізнавальних завдань на формування професійно важливих якостей:

1. Чи впливають методика та індивідуалізовані пізнавальні завдання на формування уважності та точності студентів при конструюванні швейних виробів?

Ш Методика та індивідуалізовані пізнавальні завдання суттєво впливають на формування уважності та точності студентів при конструюванні швейних виробів

Ш Методика та індивідуалізовані пізнавальні завдання позитивно впливають на формування уважності та точності студентів при конструюванні швейних виробів

Ш Методика та індивідуалізовані пізнавальні завдання практично не забезпечують можливості формування уважності та точності студентів при конструюванні швейних виробів

2. Чи впливають методика та індивідуалізовані пізнавальні завдання на формування самостійності при конструюванні швейних виробів?

Ш Методика та індивідуалізовані пізнавальні завдання суттєво впливають на формування самостійності за рахунок можливості за їх допомогою самостійно навчитися розв'язувати завдання з конструювання швейних виробів

Ш Методика та індивідуалізовані пізнавальні завдання позитивно впливають на формування самостійності за рахунок часткового забезпечення можливості самостійно навчитися розв'язувати завдання з конструювання швейних виробів

Ш Методика та індивідуалізовані пізнавальні завдання практично не забезпечують можливості самостійно навчитися розв'язувати завдання з конструювання швейних виробів (необхідна допомога інших)

3. Чи впливають методика та індивідуалізовані пізнавальні завдання на формування креативності?

Ш Методика та індивідуалізовані пізнавальні завдання суттєво впливають на формування креативності за рахунок можливості суттєво підвищити оригінальність, евристичність, фантазію, активність, сконцентрованість, чіткість, чуттєвість при розв'язанні завдання з конструювання швейних виробів

Ш Методика та індивідуалізовані пізнавальні завдання позитивно впливають на формування креативності за рахунок можливості підвищити оригінальність, евристичність, фантазію, активність, сконцентрованість, чіткість, чуттєвість при розв'язанні завдання з конструювання швейних виробів

Ш Методика та індивідуалізовані пізнавальні завдання практично не забезпечують можливості формування креативності за рахунок підвищення оригінальності, евристичності, фантазії, активності, сконцентрованості, чіткості, чуттєвості при розв'язанні завдання з конструювання швейних виробів

Додаток Е

Тест на визначення мотивів навчання студентів конструюванню швейних виробів (на основі теста Беннета)

У першій частині анкети студентам пропонувався наступний перелік тверджень:

1. здобути глибокі КТЗ та КТУ;

досягти високого соціального статусу в групі, стати популярним на факультеті;

стати професіоналом в сфері моделювання, конструювання та художнього оздоблення одягу;

мати можливість проявити свою індивідуальність;

розуміти основи дизайну, необхідні для майбутньої роботи вчителя обслуговуючої праці;

застосовуючи конструкторсько-технологічні та художньо-графічні знання, уміння і навички, добре заробляти;

грамотно керувати моделюванням, проектуванням і конструюванням одягу школярів;

підготувати корисний для факультету проект;

грамотно виконувати конструювання та моделювання одягу тощо;

10. забезпечити в майбутньому себе роботою;

11. виготовляти тільки якісні і красиві речі;

використовувати свої уміння на благо знайомих та близьких;

створити щось нове;

при необхідності продемонструвати знайомим знання оцінювання якості і краси швейних виробів

У другій частині анкети студентам були запропоновані наступні твердження:

зуміти грамотно виконати проект на конструювання одягу;

приносити суспільству реальну користь;

опанувати прийомами графіки;

здавати проекти, заліки, іспити вчасно;

стати висококваліфікованим вчителем технології;

виглядати “сильним” студентом в очах викладачів;

освоїти принципи художньої обробки матеріалів;

брати участь в оформленні університету;

зрозуміти принципи проектування та моделювання одягу;

10. використовувати знання дизайну у виготовленні одягу;

11. навчитися естетично організовувати простір екстер'єру і інтер'єрів з використанням різних видів тканин;

підготувати зразок швейного виробу, який би став методичним посібником для студентів факультету;

створити проект швейного виробу, який можна зареєструвати як перспективну модель;

підготувати і успішно захистити дипломну роботу.

Обробка результатів анкетування.

Підраховується кількість виборів кожного з 14 мотивів окремо у першій і другій частинах анкети. Наприклад, 1 твердження зустрілося 3 рази, 2-2 рази тощо

Така обробка дозволяє визначити:

1. переважання внутрішніх або зовнішніх мотивів КТД.

У першій частині анкети представлено 7 внутрішніх мотивів (1,3, 5, 7, 9, 11, 13) і 7 зовнішніх мотивів (2, 4, 6, 8, 10,12, 14). У другій частині анкети також пропонувалося 7 внутрішніх (1, 3, 5, 7, 9, 11, 13) і 7 зовнішніх (2, 4, 6, 8, 10, 12, 14) мотивів освоєння КТД. за обох частинах анкети вибирається за 3 мотиви, що набрали максимальну кількість виборів. Ці мотиви оволодіння КТД будуть домінуючими. Підсумковий результат за двох анкетах дозволяє визначити домінування внутрішніх або зовнішніх мотивів КТД.

2. структурованість внутрішньої і зовнішньої мотивації КТД.

У першій частині анкети студентам для вибору пропонувалися наступні мотиви освоєння КТД:

внутрішні мотиви освоєння КТД: 1, 3 (пізнавально-дизайнерські мотиви), 5, 7 (професійно-педагогічні мотиви), 9 (загальний пізнавальний мотив), 11 (художньо-естетичний мотив), 13 (мотив творчих досягнень);

зовнішні мотиви освоєння КТД: 2, 4,14 (мотиви особистісного зростання), 6, 10 (прагматичні мотиви), 8, 12 (широкі соціальні мотиви).

У другій частині анкети студентам для вибору пропонувалися наступні мотиви освоєння КТД:

внутрішні мотиви освоєння КТД: 1, 3 (пізнавально-дизайнерські мотиви), 5 (професійно-педагогічний мотив), 7, 9 (загальний пізнавальний мотив), І (художньо-естетичний мотив), 13 (мотив творчих досягнень);

зовнішні мотиви освоєння КТД: 6, 14 (мотиви особистісного зростання), 4, 10 (прагматичні мотиви), 2, 8, 12 (широкі соціальні мотиви).

Вибір трьох внутрішніх, що зустрічаються найчастіше, і трьох зовнішніх мотивів дозволяє говорити про структурованість внутрішньої і зовнішньої мотивації КТД.

Додаток Є

Приклади завдань з курсу «Конструювання швейних виробів» для студентів

І. Знання

1. Перелічіть основні конструктивні лінії спідниці, способи їх нанесення.

2. Яких особливостей слід додержувати при виборі фасону одягу?

3. Які строчки належать до прямих стібків та де їх застосовують?

4. Перелічіть гігієнічні вимоги до одягу.

5. Які вимірювання потрібні для визначення найвищої точки грудей?

ІІ. Розуміння

1. Як розрахувати ширину клина по лінії стегон для спідниці восьмиклинки?

2. Від чого залежить розхил нагрудної виточки?

3. Яка відмінність у побудові креслень прямого рукава і рукава, звуженого донизу?

4. Як побудувати плоско лежачий комір?

5. Опишіть, як здійснюють переміщення виточок.

ІІІ. Застосування

1. Розрахуйте кількість тканини для пошиття блузи з рукавами “реглан”, якщо: довжина блузи 60см; довжина рукава 40см, ширина тканини 90см.

2. Розрахуйте ширину базисної сітки спідниці за формулою по лінії стегон, якщо Сс = 48.

3. Установіть послідовність обробки верхнього зрізу спідниці пришивним поясом.

4. Як побудувати лінію бокового зрізу на сітці спідниці?

5. 5. Наведіть приклади моделювання спідниці-брюк на основі прямої спідниці. Які додаткові вимірювання потрібні?

ІV. Аналіз

1. Охарактеризуйте способи моделювання.

2. Проаналізуйте розрахунок побудови лінії сидіння брюк. Як він впливає на поставу?

3. Поясніть різницю між кресленнями переднього та заднього полотнищ прямої спідниці.

4. Проаналізуйте від чого залежать розміри прибавок на вільне облягання під час побудови креслення спідниці.

5. Порівняйте можливості швейних машин із ручним і електричним приводами. Визначте їхні переваги та недоліки.

V. Синтез

1. Змоделюйте спідницю на кокетці на основі прямої моделі.

2. Виконайте моделювання спідниці за рахунок закриття виточок на талії.

3. Зробіть розмітку спідниці із односторонніми круговими складками, якщо довжина спідниці 50см, Ст = 38 см; Сс = 52см.

4. За запропонованими зразками тканин визначте, які спідниці (за призначенням, силуетом, покроєм) можна пошити з цієї тканини? Відповідь обґрунтуйте.

5. За допомогою шаблону виконайте моделювання брюк “банан”.

VІ. Порівняльна оцінка

1. Зробіть порівняльну характеристику розмірних ознак для побудови креслення сукні та спідниці.

2. Поясніть, чим відрізняється зняття вимірювань для побудови креслення спідниці від зняття вимірювань для побудови креслення брюк.

3. Чим відрізняються побудова креслень виробів з рукавами покрою реглан від побудови креслень виробів з ушивними рукавами?

4. Чим відрізняються технологія обробки подвійного відкладного коміра від обробки комірів з кантом, рюшами, мереживом.

5. Чим відрізняється термін “зшивання” від терміну “пришивання” ?

Додаток Ж

Контрольно-оцінні завдання для визначення рівня сформованості знань студентів

1. Конструкторсько-технологічна діяльність у швейному виробництві - це

2. Проект швейного виробу - це

3. Модель швейного виробу - це

4. Навчальна проектна діяльність - це

5. Дизайн - це

6. Технологія - це ...

7. Визначте, які дії належать до відповідних етапів проектування швейного виробу (першого, другого чи третього). Заповніть таблицю, встановивши правильний порядок дій на кожному етапі.

Конструкторський етап	Технологічний етап	Завершальний етап

- Контроль і випробування виробу

- Організація робочого місця

- Дослідження потреби і коротке формулювання завдання

- Вибір матеріалів, інструментів, обладнання

- Економічне та екологічне обґрунтування виробу

- Презентація проектованого виробу

- Розробка реклами виробу

- Оформлення пояснювальної записки

- Визначення можливих варіантів розв'язання проблеми і вибір оптимального з них

- Виконання підсумкового макету об'єкту

- Оцінка якості виробу

- Складання технологічних карт, ескізів, комплексних креслень

- Виконання ескізів виробу і вибір оптимального варіанту

- Самооцінка переваг і недоліків проектованого виробу

- Виконання технологічних операцій

- Корекція, усунення недоліків

На різних етапах КТД використовуються різні види і техніка графічних зображень. Заповніть таблицю, зазначивши які графічні зображення доцільно виконувати на кожній стадії КТД.

Стадії	Використовувані графічні зображення
I. Конструкторський етап II. Технологічний етап III. Завершальний етап

- Схеми

- Графіки

- Діаграми

- Ескізи

- Ортогональні комплексні креслення (види, розрізи, перерізи)

- Аксонометричні зображення (зокрема технічний рисунок)

- Перспектива

- Зображення в кольорі (зокрема з використанням аплікації)

Який вид графічного зображення, найчастіше використовується проектувальником в ході пошуку оптимального розв'язання проблеми __________

Подібні зображення часто застосовують на завершальних етапах проектування виробів для їх кращого розуміння і виграшної презентації ________

Результати вивчення попиту на той або інший виріб доцільно представляти у формі або ________________________

Назвіть дві основні категорії композиції:

1. _______________________ 2. _________________________________

Назвіть джерела інформації, які можливо використовувати в ході дослідницької стадії проектування та моделювання одягу _________________

Зазначте основні засоби і прийоми композиції, які враховуються при створенні виробів ____________________________________________________

Які геометричні тіла утворюють форми цих швейних виробів (поясних, плечових) ? _________________________________________________________

До проектованого об'єкту пред'являють ряд вимог. Назвіть основні з них ___:

Що таке технологічна карта проекту? Які елементи вона включає? ________

Назвіть методи розв'язання творчих винахідницьких задач? Стисло охарактеризуйте кожний із них?

Додаток З

Анкета виявлення рівня пізнавального інтересу студентів до конструювання одягу

Студент _______________________Курс __________ Група _______

	Ваше ставлення до КТД	Так	Мабуть	Ні
А	1	Заняття з використанням індивідуалізованих пізнавальних завдань проходить цікаво
	2	Подобається викладач, який організовує КТД
	3	Хочу отримувати добрі оцінки
	4	Виявляю цікавість до окремих етапів КТД
Б	1	Прагну сумлінно виконувати індивідуалізовані пізнавальні завдання
	2	У процесі конструювання і моделювання одягу дізнаюся багато нового
	3	Вчуся, оскільки це мій обов'язок
	4	До цього мене змушують викладачі
В	1	Отримую інтелектуальне задоволення від виконання проектів з конструювання та моделювання одягу
	2	Володіння КТД необхідне для майбутньої фахової підготовки
	3	Процес конструювання і моделювання одягу змушує думати
	4	Легко дається будь-яка творча діяльність

Рівні пізнавального інтересу

А - ситуативний інтерес до КТД

Б - вивчення КТД з потреби

В - стійкий пізнавальний інтерес до КТД

Кількість балів за відповідь

Так - 2 бали

Мабуть - 1 бал

Ні - 0 балів

Від 0 до 8 балів - низький рівень

Від 8 до 16 балів - середній рівень

Від 16 до 24 балів - високий рівень

Додаток И

План-конспект заняття із студентами

Ділова гра “Творчий проект”

Мета: Сприяти розвитку творчого потенціалу студентів.

Завдання:

навчальні: формувати уміння творчо мислити, формувати навички практичної роботи як художника-модельєра, конструктора, технолога, лекальника, розкрійника; систематизувати практичні навички при роботі з лекалами; узагальнити практичні навички при розкладці і розкроюванні матеріалу; закріпити практичні навички з виконання ручних стібків “петельний”, “рядковий”, “потайний”;

- розвивальні: розвивати логічне мислення, уяву і художній смак; розвивати уміння порівнювати і аналізувати; формувати абстрактне мислення; розвивати комунікативні якості; окомір, точність і мануальну спритність;

- виховні: виховувати пошану до ручної праці; виховувати працьовитість, терпіння і акуратність; виховувати уміння працювати в групі (взаємоповагу, відповідальність і терпимість до думки інших).

Наочно-ілюстративний матеріал: схема організації виробничої швейної майстерні; креслення об'ємної іграшки “Чебурашка”; плакат з критеріями оцінки роботи експертної групи; планшети із зразками матеріалів; плакат з видами ручних стібків.

Інструменти і матеріали: бавовняна, шерстяна і шовкова тканини; синтетичне хутро; картон, папір, копіювальний папір; ножиці; ручні голки.

Методи навчання: словесні, наочні, ігрові, проблемні, практичні, аналіз, синтез, метод стимулювання, контроль, взаємоконтроль.

Хід гри

1. Організаційний момент.

2. Мотивація навчальної діяльності студентів. Оголошується мета заняття: Ознайомлення з роботою виробничої швейної майстерні, з процесом розробки нових моделей м'яких іграшок.

Студентам пропонується схема організації виробничої швейної майстерні і участь в роботі лабораторії в ролі художника-модельєра, конструктора, технолога, лекальника, розкрійника, кравця. Проводиться поділ на бригади. У бригадах обираються бригадири. Викладач призначає експертну комісію.

3. Розробка м'якої іграшки.

1. Викладач, як керівник виробничої швейної майстерні повідомляє, що до них звернулися співробітники фірми з проханням виготовити м'які іграшки. Вони хочуть ці іграшки подарувати дітям школи-інтернату. Педагогом пропонується взяти за основу об'ємну іграшку на плоскій основі “Чебурашка”, і кожній групі на її базі розробити нові моделі цієї іграшки.

На 1-й етап роботи відводиться 15 хвилин. Один із членів групи за цей час повинен намалювати ескіз вибраної іграшки, а двоє інших - підібрати матеріал для основи і одягу іграшки. Ескізи оцінює експертна комісія з критеріїв: оригінальність, естетична сумісність оброблюваних матеріалів.

2. Обговорюється наступний етап роботи - робота конструкторів. Кожна бригада виконує креслення вибраної іграшки. В ході роботи студентам надається можливість керуватися кресленням м'якої іграшки на прямій основі “Чебурашка”. Креслення оцінюються експертною комісією з критеріїв: пропорційність, точність деталювання.

3. Робота технологів. Бригадири розподіляють роботу серед членів бригади. Членам групи розробляється технологічна послідовність виконання вибраної моделі, прошиваються на зразках матеріалу основні шви, якими студенти користуватимуться при зшиванні іграшки. Головний критерій оцінки - технологічність виготовлення виробу.

4. Представник замовника пропонує виконати дослідні зразки м'яких іграшок, а підприємство робить замовлення на виготовлення даних іграшок.

5. Після одержання схвалення експертною комісією іграшки, студенти приступають до виконання роботи лекальника з урахуванням основних правил розкладки і розкроювання тканини. Деталі розкладаються на виворітній стороні тканини. Парні деталі розкладаються симетрично. Спочатку розкладаються крупні деталі, а між ними - дрібні. Необхідно стежити за напрямом нитки основи і напрямом ворсу. Потрібно прагнути до найменшої кількості випадів. Розкроювати треба так, щоб крейдяна лінія залишалася на деталі. Хутро необхідно вирізувати кінчиками ножиць, не пошкоджуючи при цьому ворс.

6. Заготовка лекал (обведення на картон, вирізування, підписка лекал).

7. Розкрій деталей іграшки. Перевіряється відповідність форми вирізаних деталей за формою лекал, акуратність і рівність зрізів.

8. Виконання технологічної послідовності вибраної моделі іграшки.

9. Підбиття підсумків. Узагальнення результатів. Аналіз виконаної роботи. Наголошуються досягнення в ході роботи студентів як художника-модельєра, конструктора, технолога. Заохочуються ідеї, подані в ході заняття і творчий підхід до справи, прояви фантазії і уяви.

Додаток І

Вірогіднісна перевірка вихідної гіпотези

№ показника	Середні значення	Абсолютне значення	Значення дисперсії	Обсяг вибірок	Значення t	Табличне значення Р (t)	Висновок щодо підтвердження гіпотези
				у1	у2	Контрольна	Експериментальна
1. Критерій сформованості фахових знань
1	2,03	2,27	0,21	1,70	1,74	58	59	0,67	0,650	Підтверджена
2	1,96	2,17	0,30	1,80	1,79			0,93	0,530	Підтверджена
3	1,83	2,03	0,25	1,65	1,67			0,83	0,570	Підтверджена
4	1,96	2,18	0,22	1,60	1,68			0,73	0,611	Підтверджена
5	1,94	2,20	0,32	1,85	1,87			0,94	0,520	Підтверджена
2. Критерій сформованості професійних умінь
6	2, 00	2,30	0,32	2,11	2,15	58	59	0,84	0,550	Підтверджена
7	2,03	2,28	0,20	1,68	1,75			0,64	0,630	Підтверджена
8	1,94	2,23	0,25	1,6	1,52			0,89	0,540	Підтверджена
9	2,00	2,28	0,37	2,15	2,18			0,94	0,520	Підтверджена
3. Критерій сформованості професійно-важливих якостей
10	1,94	2,22	0,32	2,10	2,15	58	59	0,82	0,540	Підтверджена
11	1,86	2,06	0,20	1,69	1,75			0,64	0,630	Підтверджена
12	1,84	2,08	0,25	1,64	1,54			0,87	0,520	Підтверджена
13	1,94	2,25	0,37	2,12	2,18			0,94	0,520	Підтверджена

Додаток Ї

Методичні рекомендації

щодо індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів

Основними напрямами впровадження результатів дисертаційного дослідження у практику підготовки майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів можна вважати:

- уточнення таксономії цілей при навчанні майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів на основі розробленої методики їх індивідуалізованого навчання;

- корегування нормативно-методичної документації щодо організації технологічного практикуму майбутніх вчителів технологій;

- подальшого вдосконалення методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів на основі розроблених індивідуалізованих пізнавальних завдань, які представлені на трьох рівнях (звичайний, підвищеної складності, складний) та базуються на врахуванні особливостей репрезентативної системи сприйняття студентів;

- використання під час занять методу варіативних індивідуальних матриць та його подальше вдосконалення, що дозволяє забезпечити науково обґрунтовану та ефективну індивідуальну траєкторію навчання студента конструюванню швейних виробів, що складається з наступних кроків: проектування блоків-варіантів матриці для подачі змісту з конструювання швейних виробів; визначення змісту досліджуваного матеріалу (в залежності від психологічних, особистих параметрів та рівня навчальних досягнень студентів); співпраця викладача та студента у виборі модулів з варіативної частини та роз'яснення змісту та етапів обов'язкової; індивідуальне вирішення завдань, у парі або під керівництвом викладача; рефлексія та самоаналіз виконаних завдань, перевірка їх вирішення викладачем; складання індивідуальної траєкторії подальшого вивчення матеріалу з конструювання швейних виробів на основі рефлексії та реперних точок (в залежності від психологічних, особистих параметрів та рівня навчальних досягнень студентів);

- створення банку індивідуалізованих пізнавальних завдань для навчання студентів конструюванню швейних виробів, які можна буде використовувати під час різних видів занять;

- проектування засобів навчання та інформаційно-методичне забезпечення використання комп'ютерної системи навчання «Конструювання» для індивідуалізації навчання студентів конструюванню швейних виробів, що дозволяє поєднати множину алгоритмів навчання за такими напрямками як послідовне вивчення змісту модулів при реалізації відповідних компонентів методики, підвищення складності навчального матеріалу відповідно до рівня сформованості умінь з конструювання швейних виробів, врахування провідного типу сприйняття репрезентативної системи студента;

- створення та реалізація визначених у дослідженні педагогічних умов під час технологічного практикуму студентів тощо.

Дисципліна КШВ відноситься до навчальної дисципліни науково-предметної підготовки бакалавра _ майбутнього вчителя технологій.

Сьогодні конструювання одягу _ це сплав ремесла, науки і мистецтва, який вимагає для досягнення успіху знань, художніх здібностей, досвіду, інтуїції, терпіння і постійного вдосконалення. А тому навчання студентів дисципліни КШВ вимагає сьогодні обґрунтованого та методично доцільного проектування усіх компонентів навчального процесу.

Урахування мотивів навчання студентів конструюванню швейних виробів.

Для підвищення успішності у навчанні потрібно враховувати переважаючи мотиви КТД студентів, які особливо проявляються при індивідуалізованому навчанні:

- безпосередньо-спонукальні мотиви _ засновані на емоційних проявах студента, на позитивних або негативних емоціях (цікаве викладання навчального матеріалу, можливість займатися творчою діяльністю, захоплення конструкторсько-технологічними завданнями, бажання одержати похвалу, боязнь негативної оцінки та втрати стипендії, небажання бути об'єктом обговорення в групі);

- перспективно-спонукальні мотиви _ засновані на розумінні значущості конструкторських, технологічних, графічних, художньо-естетичних і прикладних знань (усвідомлення практичного значення дисципліни «Конструювання швейних виробів», а також таких конкретних знань і вмінь, які мають важливе значення для фахового становлення; поєднання КТД з майбутньою творчою діяльністю вчителя технологій, очікування в перспективі визнання, розвинене почуття обов'язку, відповідальності);

- інтелектуально-спонукальні мотиви _ засновані на отриманні задоволення від самого процесу пізнання (інтерес до КТЗ, допитливість, прагнення підвищити свій культурний рівень, оволодіти певними творчими вміннями і навичками, захопленість самим процесом розв'язування конструкторсько-технологічних задач).

Викладачу на різних етапах навчання потрібно враховувати особливості мотивів конкретного студента, особливо на етапі технологічного практикуму.

Методичні рекомендації щодо реалізації методу варіативних індивідуальних матриць.

Метод варіативних індивідуальних матриць дозволяє забезпечити науково обґрунтовану та ефективну індивідуальну траєкторію навчання студента конструюванню швейних виробів за такими етапами.

1 етап. Проектування блоків-варіантів матриці для подачі змісту з конструювання швейних виробів.

На цьому етапі викладач визначає переважаючи мотиви студента, його успішність, основний репрезентативний канал сприйняття за допомогою відповідних методик.

Кожен модуль дисципліни розділяється на:

1. інформаційний блок (І-блок);

2. модуль, що містить практичні заняття (П-блок);

3. контролюючий блок (К-блок).

Кожен із блоків складає блоки-варіанти подачі інформації в залежності від психологічних, особистих та навчальних параметрів студентів, які визначає та складає викладач.

Відповідно до індивідуально-особистих особливостей студентів, їх успішності, розробляється індивідуальна траєкторія вивчення дисципліни та на її основі встановлюється індивідуальний план навчальної діяльності та графік виконання індивідуальних завдань щодо самостійного вивчення дисципліни.

Вона містить позначення блоків-варіантів кожного типу кожного модуля, наприклад, І12>П11>К13>…>Іn1>Пn3>Кn1.

2 етап. Викладач та студент аналізують якість проведеного планування, заповнюють відсутні і оптимізують наявні елементи плану і графіку за наведеним алгоритмом (табл. 1).

Таблиця 1 Алгоритм проектування індивідуальних траєкторій навчання студентів дисципліни «Конструювання швейних виробів»

Викладач	Студенти
1) розбиває курс на обов'язкові та варіативні модулі; 2) розробляє обов'язкові і варіативні модулі: мета, зміст, методи і технології, форми, засоби і контроль вивчення для кожного модуля; 3) координує вивчення варіативних модулів і здійснює корекцію просування студентів за індивідуальною траєкторією; 4) формує банк індивідуалізованих завдань	1) вивчають обов'язкові модулі і готуються до вибору цікавих розділів за курсом «КШВ» для подальшого вивчення; 2) обирають варіативні модулі і визначають способи організації їх вивчення за допомогою викладачів, методистів, інших студентів та ін. 3) отримують завдання з банку індивідуалізованих завдань і вирішують їх.

Дії викладача:

1) розбиває курс на обов'язкові та варіативні модулі;

2) розробляє обов'язкові і варіативні модулі: мета, зміст, методи і технології, форми, засоби і контроль вивчення для кожного модуля;

3) координує вивчення варіативних модулів і здійснює корекцію просування студентів за індивідуальною траєкторією;

4) формує банк індивідуалізованих завдань.

Дії студента:

1) вивчають обов'язкові модулі і готуються до вибору цікавих розділів за курсом «КШВ» для подальшого вивчення;

2) обирають варіативні модулі і визначають способи організації їх вивчення за допомогою викладачів, методистів, інших студентів та ін.;

3) отримують завдання з банку індивідуалізованих завдань і вирішують їх.

Зразок алгоритму побудови індивідуальних траєкторій навчання студентів з дисципліни наведено на рис. 1.

При цьому діяльність викладача складається з таких компонентів діяльності:

_ аналітично-проектувального,

_ консультувального,

_ координуючого,

_ організаційного,

_ корекційного.

Він враховує:

_ рівень мотивації студента

_ репрезентативну систему сприйняття

_ рівень знань та умінь.

Викладач складає:

_ графік виконання індивідуальних завдань дисципліни «КШВ»

_ індивідуальний план навчальної діяльності студента

_ банк індивідуальних завдань для студентів.

Рис.1. Зразок алгоритму побудови індивідуальних траєкторій навчання студентів з дисципліни

3 етап. Співпраця викладача та студента у виборі модулів з варіативної частини та роз'яснення змісту та етапів обов'язкової.

Студент та викладач будують траєкторію навчання та планують можливі досягнення на шляху засвоєння модулів дисципліни (рис.2).

Рис. 2. Запланована траєкторія навчання студента конструюванню швейних виробів

При цьому викладач підбирає студенту наступні типи індивідуалізованих завдань, що зображені на рис.3.

Рис. 3. Типи індивідуалізованих завдань для студентів

4 етап. Індивідуальне вирішення завдань, у парі або під керівництвом викладача; рефлексія та самоаналіз виконаних завдань, перевірка їх вирішення викладачем.

Схематичне представлення творчого процесу вирішення індивідуалізованих завдань представлено на рис.4.

Рис.4. Схематичне представлення творчого процесу вирішення індивідуалізованих завдань

Складання індивідуальної траєкторії подальшого вивчення матеріалу з конструювання швейних виробів на основі рефлексії та реперних точок (в залежності від психологічних, особистих параметрів та рівня навчальних досягнень студентів).

У склад групи-діади доцільно включати студентів з різними репрезентативними системами сприйняття, наприклад - «кінестетик-аудиал» або «кінестетик-студент зі змішаною системою сприйняття». Це дозволяє діаді працювати ефективно та використовувати різні методи та засоби.

Індивідуальна відповідальність означає, що успіх всієї групи залежить від внеску кожного учасника, що передбачає допомогу для членів команди один одному. Схема забезпечення діяльності студентів у творчій групі-діаді наведена на рис.5.

Рис. 5. Схема забезпечення КТД студентів у творчій групі-діаді

Для успішного просування студентів за індивідуальною траєкторією навчання необхідно врахувати педагогічні умови індивідуалізації навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів:

а) можливість самостійного вибору майбутніми фахівцями диференційованого змісту та рівня виконуваних КТЗ відповідно до їх інтересів, наявного рівня знань, умінь і нахилів;

б) створення студентам умов регулювання власного темпу навчання у межах часу, відведеного на творчі завдання, залежно від рівня особистих можливостей, індивідуального стилю діяльності, репрезентативної системи сприйняття;

в) дозування міри допомоги викладача залежно від індивідуальних особливостей студентів та складності завдань;

Размещено на Allbest.ru