Порівняльний аналіз кримінального законодавства України та федерального кримінального законодавства Сполучених Штатів Америки

У гл. 47 «Шахрайство й удавані заяви» розд. 18 ЗЗ США є дві спеціальні норми, що криміналізують окремі комп'ютерні злочини: § 1029 «Шахрайство та інша діяльність, пов'язана із засобами доступу» та § 1030 «Шахрайство та інша діяльність, пов'язана з комп'ютерами». Кожна з цих статей деталізує певні сфери, в яких при скоєнні злочину використовується комп'ютерне обладнання (§ 1029) або комп'ютер (§ 1030). У § 1029 йдеться про десять форм свідомого та умисного вчинення шахрайства із засобами доступу, які різняться між собою, передусім, способами злочинних дій, видами (типами) засобів доступу, які при цьому використовуються, та сумами отриманих прибутків від використання таких засобів доступу.

Зокрема, закон забороняє: 1) свідомі та з шахрайським наміром виготовлення, використання або збут одного чи кількох підроблених засобів доступу; 2) свідомі та з шахрайським наміром збут або використання одного чи кількох засобів несанкціонованого доступу протягом року в будь-який період та отримання від цього сукупних прибутків на суму $ 1 тис. і більше протягом зазначеного періоду; 3) свідоме та з шахрайським наміром володіння п'ятнадцятьма чи більше підробленими засобами доступу або засобами несанкціонованого доступу; 4) свідомі та з шахрайським наміром виготовлення, збут, перебування під контролем чи під наглядом або володіння обладнанням для виробництва засобів доступу; 5) свідомий та з шахрайським наміром вплив на операції з одним чи кількома засобами доступу, призначеними для іншої особи або інших осіб, що потягнуло отримання сукупного прибутку протягом року в будь-який період на суму $ 1 тис. і більше; 6) без санкції відповідальної особи щодо засобів доступу, свідоме та з шахрайським наміром підбурювання іншої особи з метою: а) пропонування їй засобів доступу; або б) продажу їй інформації щодо засобів доступу чи клопотання для його отримання; 7) свідомі та з шахрайським наміром використання, виготовлення, збут, перебування під контролем чи під наглядом або володіння телекомунікаційний пристроєм, який модифікований чи пристосований для отримання несанкціонованого використання телекомунікаційних послуг; 8) свідомі та з шахрайським наміром використання, виготовлення, збут, перебування під контролем чи під наглядом або володіння скануючим приймачем; 9) свідомі використання, виготовлення, збут, перебування під контролем чи під наглядом або володіння устаткуванням чи програмним забезпеченням, про яких відомо, що вони були видозмінені задля виправлення чи модифікації телекомунікаційної інформації, яку містить телекомунікаційний пристрій чи яка приєднана до нього таким чином, щоб цей пристрій міг бути використаний для отримання несанкціонованого використання телекомунікаційних послуг; 10) без санкції члена системи кредитних карток чи його агентів, свідомі та з шахрайським наміром вплив на іншу особу або розпорядження за неї, задля презентації зазначеному члену чи його агентам, з метою здійснення оплати, одного чи кількох доказів чи записів операцій, зроблених засобами доступу.

Вказана норма також переслідує змову та замах на вчинення зазначених вище дій (§ 1029 (b)). Покаранням за дії, передбачені § 1029 розд. 18 ЗЗ США, є штраф та/або тюремне ув'язнення на строк до 15 років (у разі засудження особи за попередній такий саме злочин - штраф та/або тюремне ув'язнення на строк до 20 років). В якості додаткового покарання призначається конфіскація майна.

Крім того, у даній статті визначається низка важливих кримінально-правових понять (вони вживаються при описі складів злочинів): «засіб доступу», «підроблений засіб доступу», «засіб несанкціонованого доступу», «виготовлення», «збут», «обладнання для виробництва засобів доступу», «користувач системи кредитних карток», «скануючий приймач», «телекомунікаційні послуги» тощо. Зокрема «засіб доступу» означає будь-яку картку, пластинку, код, номер рахунку, електронний серійний номер, ідентифікаційний номер мобільного телефону, персональний ідентифікаційний номер або який-небудь інший засіб ідентифікації телекомунікаційних послуг, обладнання чи документів, або інший засіб доступу до банківського рахунку, який може бути використаний для отримання грошей, товарів, послуг чи інших цінностей, або який може бути використаний для того, щоб розпочати переказ фондів (за винятком переказів, що здійснюються паперовими платіжними документами).

У § 1030 передбачено 7 форм шахрайств, вчинених безпосередньо з використанням комп'ютера:

1) свідомий доступ до комп'ютера без повноважень або з перевищенням повноважень та отримання шляхом таких дій інформації, яка у відповідності з виконавчим наказом уряду США або законом визнається такою, що потребує захисту від незаконного викриття в цілях національної оборони або міжнародних відносин, або отримання будь-яких інших заборонених для доступу даних, визначених у параграфі «у» ст. 11 Закону про атомну енергію 1954 р., якщо були підстави побоюватися що така інформація буде використана на шкоду інтересам Сполучених Штатів, або з метою сприяння будь-якій іноземній державі передача, постачання або надсилання, або здійснення передачі, постачання або надсилання цієї інформації до будь-якої особи, яка не уповноважена її отримувати, або умисне утримання цієї інформації та її перекручення з метою постачання посадовій особі або службовцю Сполучених Штатів, які уповноважені її отримувати;

2) умисний доступ до комп'ютера без повноважень або з перевищенням повноважень з метою отримати: а) інформацію, що міститься у фінансовому звіті фінансової установи, або видавця кредитної картки, як визначено у ст. 1602 (n) розд. 15 ЗЗ США, або міститься у документі на споживача в агенції, яка звітує про споживачів, як визначено у Законі про доброчесний звіт щодо кредитів (ст. 1681 розд. 15 ЗЗ США); б) інформацію з будь-якого департаменту або агенції Сполучених Штатів; в) інформацію з будь-якого захищеного комп'ютера, якщо такі дії торкаються міжштатних або іноземних систем зв'язку;

3) умисний, без повноважень доступ до будь-якого недержавного комп'ютера департаменту або агенції Сполучених Штатів, призначеного для виняткового використання урядом Сполучених Штатів, або навіть якщо комп'ютер не призначений для такого виняткового використання, все одно його використовують в інтересах уряду Сполучених Штатів і такий доступ без повноважень впливає на використання комп'ютера в інтересах уряду Сполучених Штатів;

4) свідомий, з умислом вчинити шахрайство, доступ до захищеного комп'ютера без повноважень або з перевищенням повноважень і, шляхом таких дій, подальше вчинення умисного шахрайства та отримання будь-якої цінності, за винятком предмета шахрайства або речі, які отримуються тільки шляхом використання комп'ютера і при цьому таке використання не перебільшує суми у $ 5 тис. протягом будь-якого року;

5) (А): а) свідоме здійснення передачі програми, інформації, коду або команди та, як наслідок таких дій, умисне, без повноважень, спричинення шкоди захищеному комп'ютеру; б) умисний доступ до захищеного комп'ютера без повноважень та, як наслідок таких дій, необережне спричинення шкоди; в) умисний доступ до захищеного комп'ютера без повноважень та, як наслідок таких дій спричинення шкоди;

(Б): через поведінку, зазначену у п. 5 (А) (підпунктах «а», «б» і «в»), спричинення (або, в разі замаху, може спричинити): а) збитків одній чи кільком особам протягом будь-якого року, які у своїй сукупності становлять $ 5 тис.; б) зміни чи перекручення або можливих зміни чи перекручення медичних випробувань, діагностик, лікувальних програм щодо однієї чи кількох осіб; в) фізичної шкоди будь-якій особі; г) загрози здоров'ю населення чи громадській безпеці; ґ) шкоди, що впливає на використання комп'ютерних систем урядовими установами у зв'язку з відправленням правосуддя, національною обороною чи національною безпекою;

6) свідомий, з умислом вчинити шахрайство, збут (як визначено у § 1029) якого-небудь пароля або схожої інформації, за допомогою якої можна отримати доступ до комп'ютера без повноважень, якщо: а) такий збут впливає на міжштатну та зовнішню торгівлю; б) такий комп'ютер використовується в інтересах уряду Сполучених Штатів;

7) передача у сфері міжштатної або зовнішньої торгівлі повідомлення, що містить яку-небудь погрозу спричинення шкоди, вчинене з метою вимагання у будь-якої особи, фірми, асоціації, закладу освіти, фінансової установи, урядової організації, або іншої юридичної особи яких-небудь грошей або інших цінностей.

Зазначимо, що деякі з наведених вище положень § 1030 розд. 18 ЗЗ США з'явилися на підставі вимог Патріотичного закону США 2001 р. При цьому стає очевидним, що основна різниця між зазначеними формами комп'ютерного шахрайства полягає у типі комп'ютера або комп'ютерної системи (наприклад, комп'ютер, недержавний комп'ютер чи захищений комп'ютер), характері доступу (наприклад, без повноважень або з перевищенням повноважень), особливостях об'єктивної сторони складів злочинів (наприклад, доступ, передача, збут), форми вини щодо настання наслідків (наприклад, умисне або необережне спричинення шкоди) тощо. Як і у § 1029, ця стаття диференціює відповідальність за закінчений злочин у виді шахрайства та іншої діяльності, пов'язаної з комп'ютерами, та за замах чи змову на його вчинення. Покаранням за вчинення злочину, передбаченого § 1030, є штраф та/або тюремне ув'язнення на строк до 20 років (у випадку загибелі людини максимальним покаранням є тюремне ув'язнення на будь-який строк чи довічне тюремне ув'язнення). Додатковим покаранням є конфіскація майна.

До кола понять, які визначаються у § 1030, належать: «комп'ютер», «захищений комп'ютер», «держава», «фінансова установа», «фінансовий звіт», «доступ з перевищенням повноважень», «департамент Сполучених Штатів», «шкода» та «урядова організація». В науково-практичному плані дуже цікавим є визначення поняття «комп'ютер» (електронний, магнітний, оптичний, електрохімічний або інший процесорний засіб високошвидкісного отримання даних, який виконує функції логічної, арифметичної обробки даних та їх зберігання, а також включає будь-які можливості щодо збереження та передачі даних, які безпосередньо пов'язані з таким засобом або здійснюються за його допомогою, проте цей термін не включає автоматичну друкарську машинку, портативний калькулятор або інший подібний засіб) та «захищений комп'ютер» (комп'ютер, призначений для: а) виняткового використання фінансовою установою або урядом Сполучених Штатів, або навіть якщо комп'ютер не призначений для такого виняткового використання, все одно його використовують в інтересах фінансової установи або уряду Сполучених Штатів і такі дії, що утворюють злочин, впливають на використання комп'ютера фінансовою установою або урядом Сполучених Штатів; б) використання у міжштатній і зовнішній торгівлі та у міжштатних і зовнішніх системах зв'язку).

У гл. 119 «Перехоплення телеграфних та електронних повідомлень і прослуховування усних повідомлень» розд. 18 ЗЗ США розташовані статті, в яких закріплюються питання як кримінально-правового (§§ 2510-2513), так і кримінально-процесуального (§§ 2515-2522) характеру. Щодо конкретних злочинів то ними, згідно з цією главою, визнаються: 1) перехоплення та розголошення телеграфних, усних або електронних повідомлень (§ 2511); 2) виробництво, розповсюдження, володіння та реклама засобів перехоплення телеграфних, усних або електронних повідомлень (§ 2512). За вчинення цих злочинів може бути призначено покарання у вигляді штрафу та/або тюремного ув'язнення на строк до 5 років. Також спеціальними кримінально-правовими нормами є § 2510 «Визначення» (цей параграф визначає такі поняття: «телеграфне повідомлення», «усне повідомлення», «держава», «перехоплення», «електронний, механічний або інший засіб», «особа», «слідчий правоохоронних органів», «містить», «суддя відповідної юрисдикції», «загальний носій повідомлення», «постраждала особа», «електронне повідомлення», «користувач», «система електронних повідомлень», «обслуговування електронних повідомлень», «легкодоступний до громадського користування», «зберігання електронних повідомлень» та «слухова передача») та § 2513 «Конфіскація засобів перехоплення телеграфних та електронних і прослуховування усних повідомлень» (цей параграф встановлює порядок конфіскації електронних, механічних або інших засобів, які використовують, пересилають, носять, виготовляють, складають, володіють, продають або рекламують, вчиняючи порушення § 2511 та § 2512 гл. 119 розд. 18 ЗЗ США).

Серед понять, визначених у § 2510, особливої уваги заслуговує розуміння «системи електронних повідомлень» (телеграфні, радіоелектронні, фотооптичні або фотоелектронні можливості для передачі електронних повідомлень, а також будь-які можливості комп'ютера або іншого електронного обладнання щодо збереження таких повідомлень) та «обслуговування електронних повідомлень» (будь-яке обслуговування, що надається користувачам для надсилання або отримання телеграфних або електронних повідомлень). До того ж, норми гл. 119 розд. 18 ЗЗ США містять низку бланкетних диспозицій, що відсилають до окремих федеральних законів (наприклад, Закону про зв'язок 1934 р., Закону про спостереження за іноземною розвідкою 1978 р., Закону про приватність електронних повідомлень 1986 р., а також підзаконних актів - правил Федеральної комісії зі зв'язку) з метою з'ясування сутності окремих кримінально-правових положень.

Глава 121 «Проникнення до телеграфної та електронної систем звязку й до баз даних, що містять угоди» охоплює, крім кримінально-процесуальних норм (§ 2702-2711), всього одну кримінально-правову норму - § 2701 «Незаконний доступ до повідомлень», що криміналізує дві форми протиправних діянь - умисний доступ без повноважень до можливостей, через які здійснюється обслуговування електронних повідомлень та умисне перевищення повноважень з метою доступу до таких можливостей - та пов'язане з ними отримання, перекручення або запобігання уповноваженому доступу до телеграфних або електронних повідомлень, коли вони зберігаються в електронному вигляді. Покаранням за вчинення такого злочину є штраф та/або тюремне ув'язнення на строк до 2 років (при цьому враховується мета вчинення злочину та наявність повторності за даний злочин). До федеральних актів, що уточнюють питання кримінальної відповідальності за передбачений у § 2701 злочин, належать Закон про захист приватності щодо відео 1988 р., Федеральні правила кримінального процесу тощо.

Підсумовуючи викладене, слід зробити загальний висновок про те, що відповідні норми федерального кримінального законодавства США в переважній більшості випадків несуть у собі позитивне науково-практичне навантаження, оскільки враховують сучасні тенденції у кіберзлочинності та криміналізують широкий перелік суспільно небезпечних діянь, що вчиняються у сфері комп'ютерних систем і мереж. Звідси хотілося б внести пропозиції щодо впровадження корисного американського досвіду при вдосконаленні вітчизняного кримінального законодавства та практики його застосування, а саме: 1) використати в процесі реформування чинного кримінального законодавства України додатковий термінологічний апарат (приміром, визначити хоча б елементарне - що таке «комп'ютер»); 2) криміналізувати нові специфічні форми суспільно небезпечних діянь (при цьому акцент зробити на ознаках об'єктивної сторони окремих складів злочинів, що передбачаються федеральним кримінальним законодавством США); 2) забезпечити однаковий рівень захисту як комп'ютерних, так і інших (телеграфних, телефонних тощо) комунікаційних систем і мереж; 4) встановити з боку держави режим використання та контролю за спеціальною апаратурою пов'язаною із залученням комп'ютера або комп'ютерного обладнання.

Наведені вище положення вироблені автором самостійно на підставі аналізу таких джерел:

1. Законы США о борьбе с компьютерной преступностью. - Ел. ресурс: <http://www.russianny.com>.

2. Козаченко И.Я., Курченко В.Н., Злоченко Я.М. Проблемы причины и причинной связи в институтах Общей и Особенной частей отечественного уголовного права: вопросы теории, оперативно-следственной и судебной практики. - СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. - 791 с.

3. Общая характеристика компьютерных преступлений. - Ел. ресурс: <http://www.russianny.com>.

4. Савченко А.В. Кримінально-правові аспекти боротьби з комп'ютерною злочинністю на сучасному етапі: досвід України та Сполучених Штатів Америки // Недержавна система безпеки підприємництва як суб'єкт національної безпеки України: Зб. матеріалів наук.-практ. конф., Київ, 16-17 трав. 2001 р./ Редкол.: І.І. Тимошенко (голова) та ін. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2001. - С. 265-274.

5. Савченко А.В. Боротьба з комп'ютерними злочинами: кримінально-правові та тактико-криміналістичні аспекти // Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених: Додаток до журналу «Міліція України». - 2001. - №11. - С. 9-14.

6. Act of 2001 «Uniting and Strengthening America by Providing Appropriate Tools Required to Intercept and Obstruct Terrorism {USA PATRIOT Act}». - Ел. ресурс: <http://www.whitehouse.gov>.

7. Federal Criminal Code and Rules. - St. Paul, Minn., West Group, 2003. - 1436 p.

К.10 Злочини у сфері службової діяльності за федеральним кримінальним законодавством США

На федеральному рівні основними кримінально-правовими нормами щодо боротьби зі злочинами у сфері службової діяльності (включаючи службові зловживання, хабарництво і корупцію серед службових осіб) є відповідні норми гл. 11 «Хабарництво, підкуп і конфлікти інтересів», гл. 29 «Вибори та політична діяльність», гл. 41 «Вимагання та погрози», гл. 93 «Публічні посадові особи та службовці», гл. 96 «Корумповані організації та організації, що перебувають під впливом рекету», гл. 101 «Записи та звіти» розд. 18 ЗЗ США, які містяться у ФККП США. Специфічною рисою цих глав є те, що суб'єктами відповідних злочинів є посадові особи та службовці Сполучених Штатів різних рангів і відомств (приміром, високопосадовці та урядові службовці (гл. 11 розд. 18 ЗЗ США), будь-які федеральні посадові особи та службовці (гл. 41 розд. 18 ЗЗ США), посадові особи чи службовці департаментів чи їх представництв (гл. 93 розд. 18 ЗЗ США) тощо), а також будь-які інші особи (приміром особи, що дають чи пропонують хабарі). Суттєве регулювання етичної поведінки посадових осіб і службовців Сполучених Штатів здійснено також й у відповідних виконавчих наказах Президента США та у Кодексі федеральних керівництв (5 CFR).

Головний масив норм про зловживання владою чи службовим становищем, а також хабарництво, зосереджено у гл. 11 розд. 18 ЗЗ США. При цьому кримінальна відповідальність диференціюється залежно від п'яти головних чинників: 1) предмета злочину (хабар, компенсація, подарунок та ін.); 2) змісту об'єктивної сторони діяння; 3) специфіки суб'єкту злочину (публічна посадова особа, спеціальний урядовий службовець, член Конгресу та ін.); 4) спрямованості та ступеня реалізації наміру; 5) сфери вчинення різних протиправних актів (урядова, спортивна, фінансова чи інша сфери тощо). Щодо хабарництва, то воно передбачає як одержання, так і давання хабара, а також інші дії, вчинені у зв'язку з хабарництвом, підкупом і конфліктами інтересів (приміром, хабарництвом охоплюється сама пропозиція чи обіцянка дати хабара, вимагання хабара, посередництво у даванні чи одержанні хабара, згода на отримання хабара, давання чи одержання хабара діючими чи колишніми посадовими особами тощо). Закон розрізняє кілька видів хабарництва: а) власне хабарництво, що являє собою посягання на діяльність публічних посадових осіб і службовців; б) так зване «комерційне» хабарництво; в) хабарництво, що пов'язане з діяльністю профсоюзів; г) хабарництво у спортивній сфері. Визначальними рисами криміналізації хабарництва є, по-перше, широке визначення його ознак, а по-друге, широке коло осіб, які можуть бути суб'єктами не тільки хабарництва, а й інших службових посягань.

Так, відповідно до § 201 «Хабарництво посадових осіб і свідків» гл. 11 розд. 18 ЗЗ США закон дає визначення ключовим термінам у сфері службової діяльності, зокрема:

1) термін «посадова особа» означає: член Конгресу, делегат або член Парламентської Комісії до чи після того, як посадова особа стане правомочною, або ж службовець чи робітник, або особа, що діє задля чи від імені Сполучених Штатів, якогось міністерства, відомства або гілки уряду, включаючи федеральний округ Колумбія, виконуючи будь-яку з офіційних функцій, або уповноважений якимось міністерством, відомством або гілкою уряду, або ж присяжним;

2) термін «особа, яка була обрана посадовою особою» означає яку-небудь особу, яку було номіновано або призначено на посаду, чи особу, офіційно проінформовану, що її буде номіновано або призначено на таку посаду;

3) термін «офіційна дія» означає яке-небудь рішення чи діяння щодо будь-якого питання, справи, судової справи, процедури чи суперечки, які у будь-який час можуть очікувати рішення, чи, які згідно із законом, можуть бути подані на розгляд посадової особи у зв'язку з її офіційними повноваженнями або за офіційною домовленістю, або у зв'язку з окремо оплачуваною посадою (дефініції інших термінів і понять також даються у § 202, який визначає, терміни «спеціальний працівник уряду», «офіційні обов'язки», «службовець», «працівник», «член Конгресу», виконавча гілка влада», «судова гілка влада», «законодавча гілка влада»).

Згідно з § 201 цієї глави підлягає кримінальній відповідальності той, хто:

1) прямо чи через посередника, протизаконно дає, пропонує або обіцяє що-небудь цінне якійсь посадовій особі або особі, що була призначена посадовою особою, або пропонує чи обіцяє якійсь посадовій особі або особі, яка була призначена посадовою особою, дати що-небудь цінне якійсь іншій фізичній чи юридичній особі, з метою: а) уплинути на яку-небудь офіційну дію; б) уплинути на таку посадову особу або особу, яка була обрана бути посадовою особою, здійснити або допомогти здійснити чи вступити у змову, або припустити яке-небудь шахрайство проти Сполучених Штатів, або надати можливість його вчинити; в) схилити таку посадову особу або особу, яка була обрана бути посадовою особою, вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії на порушення передбачених законом обов'язків такої посадової чи фізичної особи;

2) будучи посадовою особою або особою, яка була обрана бути посадовою особою, прямо або через посередника, незаконно вимагає, бажає, отримує, приймає або погоджується отримати чи прийняти що-небудь цінне особисто або для якоїсь іншої фізичної або юридичної особи, за що така посадова особа: а) впливає на виконання якої-небудь офіційної дії; б) впливає на здійснення чи допомагає здійснити чи вступає у змову, або допускає яке-небудь шахрайство проти Сполучених Штатів, або надає можливість його вчинити; в) впливає на вчинення утримується від вчинення будь-якої дії на порушення передбачених законом обов'язків такої посадової чи фізичної особи;

3) прямо або через посередника, протизаконно дає, пропонує або обіцяє що-небудь цінне якій-небудь особі, або пропонує чи обіцяє такій особі дати що-небудь цінне будь-якій іншій фізичній або юридичній особі, з метою вплинути на свідчення під присягою або затвердження такої особи як свідка на судовому процесі, слуханні або іншій процедурі у якому-небудь суді, комітеті одної з Палат або обох Палат Конгресу або якого-небудь відомства, комісії або службовця, уповноваженого законами Сполучених Штатів слухати докази чи приймати свідчення, або ж з метою впливати на таку особу, з тим щоб вона утрималась від присутності на цих процесах;

4) прямо або через посередника, протизаконно вимагає, отримує, приймає або погоджується отримати чи прийняти що-небудь цінне особисто чи для якоїсь іншої фізичної або юридичної особи, отримуючи можливість упливати на надання свідчень під присягою чи на затвердження такої особи як свідка в судовому процесі, слуханні або іншій процедурі, або в обмін на утримання від присутності її на таких процесах

Покаранням за такі дії є штраф відповідно до положень цього розділу або штраф у трьохкратному грошовому еквіваленті цінної речі, залежно від того, що є більшим, та/або тюремне ув'язнення на строк до 15 років (додатковим покаранням є дискваліфікація із займаної, дорученої або оплачуваної посади у Сполучених Штатах).

Згідно положень § 201 розд. 18 ЗЗ США зменшене покарання (штраф та/або тюремне ув'язнення на строк до 2 років) застосовується до того, хто:

1) інакше, ніж передбачено законом про належне виконання офіційних обов'язків: а) прямо або через посередника дає, пропонує або обіцяє що-небудь цінне якій-небудь посадовій особі, колишній посадовій особі або особі, яка була обрана бути посадовою особою, за чи у зв'язку з якою-небудь офіційною дією, що була або буде здійснена посадовою особою, колишньою посадовою особою або особою, яка була обрана бути посадовою особою; б) будучи посадовою особою, колишньою посадовою особою або особою, яка була обрана бути посадовою особою, інакше, ніж передбачено законом про належне виконання офіційних обов'язків, прямо або через посередника вимагає, отримує, приймає або погоджується отримати чи прийняти що-небудь цінне за чи у зв'язку з якою-небудь офіційною дією, що була або буде здійснена такою посадовою чи фізичною особою;

2) прямо або через посередника дає, пропонує або обіцяє що-небудь цінне якій-небудь особі за чи у зв'язку з яким-небудь наданням свідчень під присягою або твердженням, яке було надане або буде надане такою особою як свідком на судовому процесі, слуханні або іншій процедурі у якому-небудь суді, комітеті однієї з Палат або обох Палат Конгресу, або якого-небудь відомства, комісії або службовця, уповноваженого законами Сполучених Штатів слухати докази чи приймати свідчення, або ж з метою впливати на таку особу, з тим щоб вона утрималась від присутності на цих процесах;

3) прямо або через посередника вимагає, отримує, приймає або ж погоджується отримати чи прийняти щось цінне особисто за чи у зв'язку з яким-небудь наданням свідчень під присягою або твердженням, яке було надане або буде надане такою особою як свідком на судовому процесі, слуханні або іншій процедурі, або за чи у зв'язку з утриманням від присутності такої особи на цих процесах.

Закон визначає, що наведені вище норми не стосуються заборони платежу або отримання гонорарів свідком відповідно до законодавства, або плати від сторони, від імені якої був викликаний свідок, та отримання свідком плати за витрати на дорогу й житло, а також за втрачений час у зв'язку з присутністю в такому суді, слуханні або процесі, або свідком-експертом, або гонорару за час, витрачений на підготовку відповідних висновків, з'явленні у суді та свідченнях. При цьому правопорушення і покарання, передбачені у цій статті, є окремими та на додаток до статей, передбачених §§ 1503, 1504 та 1505 розд. 18 ЗЗ США.

Члени Конгресу США чи особи, обрані до Конгресу, або члени постійної комісії, а також службовці чи наймані працівники органів законодавчої, виконавчої та судової гілок влади за хабарництво несуть відповідальність згідно з § 203 розд. 18 ЗЗ США (основним покаранням за це є штраф та/або тюремне ув'язнення на строк до 5 років; додатковими покараннями - цивільно-правові санкції, заборона займатися певною діяльністю тощо).

До федеральних злочинів у сфері службової діяльності відносяться й посягання службовців федеральних банків, що можуть спричинити шкоду федеральній банківській системі, за здійснення винагород чи надання кредитів особам, що інспектують (перевіряють) такі банки (§§ 212 і 213 розд. 18 ЗЗ США). Покаранням за це є штраф та/або тюремне ув'язнення на строк до 1 року, а також додатковий штраф на суму яка надана у вигляді винагороди чи кредиту. Аналогічне покарання очікує на будь-яких службовців банку, які виказують пропозицію посприяти отриманню знижок чи кредитів (§ 214), або які за комісійні або винагороди сприяють отриманню кредитів фізичними чи юридичними особами (§ 215 розд. 18 ЗЗ США). Однак, якщо сума таких винагород чи кредитів при вчиненні посягання, передбаченого § 215, є більшою, ніж $ 1 тис., закон встановлює набагато суворіше покарання (штраф на суму до $ 1 млн чи у трьохкратному грошовому еквіваленті цінної речі, залежно від того, що є більшим, та/або тюремне ув'язнення на строк до 30 років). Хабарництво у спортивній сфері (§ 224 розд. 18 ЗЗ США) тягне за собою покарання у виді штрафу та/або тюремного ув'язнення на строк до 5 років.

До зловживання владою чи службовим становищем, вчиненим федеральним службовцем закон відносить зайняття, що несумісні з основними посадовими обов'язками (§ 201 розд. 18 ЗЗ США), або здійснення представництва яких-небудь інтересів у цивільних, адміністративних та кримінальних справах, де стороною є Сполучені Штати (§ 205). Незаконними є також: здійснення контактів чи представництва з боку звільненої зі служби службової особи (§ 207); вчинення службовими особами дій, спрямованих на задоволення власних інтересів (§ 208); отримання службовою особою заробітної плати в якості компенсації за її службу від від будь-якого іншого недержавного джерела (§ 209). Покарання за зазначені вище дії аналогічне покаранню за злочин, передбачений § 203 розд. 18 ЗЗ США. Пропозиція службової особи посприяти призначенню на державну посаду (§ 210) або допомога чи підбурювання щодо призначення на державну посаду (§ 211) караються штрафом та/або тюремним ув'язненням на строк до 1 року. Аналогічне покарання настає й за прийняття винагороди, комісійних, подарунка чи інших цінностей за списання заборгованості у сільськогосподарській сфері (§ 217 розд. 18 ЗЗ США). Зловживання повноваженнями з боку службових осіб чи працівників іноземних держав та лобіювання ними своїх інтересів карається штрафом та/або тюремним ув'язненням на строк до 2 років (§ 219 розд. 18 ЗЗ США).

Одним з найнебезпечніших посягань у сфері службової діяльності є злочинне (продовжуване) підприємство фінансового характеру (§ 225 розд. 18 США). Цей злочин полягає в організації, управлінні або керівництві злочинним (продовжуваним) підприємством фінансового характеру, або в отриманні прибутків на суму $ 5 млн доларів чи більше від діяльності такого підприємства протягом 24 місяців. Фізичні особи за вчинення цього злочину караються штрафом на суму до $ 10 млн доларів та/або тюремним ув'язненням на строк до 10 років, або довічним тюремним ув'язненням (організації можуть підлягати покаранню у виді штрафу на суму до $ 20 млн). При цьому під поняттям «продовжуване злочинне підприємство фінансового характеру» розуміють серії кримінальних правопорушень, передбачених §§ 215, 656, 657, 1005, 1006, 1007, 1014, 1032 чи 1344 розд. 18 ЗЗ США, або §§ 1341 чи 1343, що впливають на фінансову установу, вчинені якнайменш чотирма особами за попередньою змовою (приміром, мова йде про такі посягання: дії, спрямовані на отримання комісійних або подарунків для набуття позик; крадіжку, привласнення або розтрату майна чи зловживання фондами, вчинені банківським службовцем або працівником; незаконне надання позики, кредиту чи страховки; вчинення незаконних банківських записів, звітів або операцій тощо).

Поряд з поняттям «хабарництво» (bribery) федеральне кримінальне законодавство США вживає поняття «корупція» (corruption). Щодо кримінальної відповідальності за корупційні діяння (ті, що відмінні від хабарництва. - А.С.), то на федеральному рівні вона зазвичай пов'язана з проявами організованої злочинності, зокрема й рекету. Так, норми глави 96 розд. 18 ЗЗ США спрямовані передусім на протидію організованій злочинності та передбачають кримінальну відповідальність як службових, так і неслужбових осіб за участь у рекетирській або іншій забороненій (корупційній) діяльності. Караються такі дії штрафом та/або тюремним ув'язненням на строк до 20 років (за обтяжуючих обставин - довічним тюремним ув'язненням) та конфіскацією майна.

Низка злочинів у сфері службової діяльності передбачена нормами гл. 29 «Вибори та політична діяльність» розд. 18 ЗЗ США. У цій главі передбачена відповідальність кандидатів на відповідні виборчі посади, котрі в обмін на підтримку своєї кандидатури обіцяють будь-кому призначення на публічну чи приватну посаду або працевлаштування чи інші переваги у сфері політичної діяльності, а також підбурюють до отримання політичних контрибуцій чи здійснюють політичні контрибуції (§§ 599, 600, 602 і 603 розд. 18 ЗЗ США). Покаранням за це є штраф та/або тюремне ув'язнення на строк до 3 років.

Особливий склад злочину у сфері службової діяльності міститься у § 872 «Вимагання, вчинене службовцем чи працівником Сполучених Штатів» гл. 41 «Вимагання та погрози» розд. 18 ЗЗ США. Згідно із цим параграфом той, хто є службовою особою або працівником будь-якого федерального департаменту чи представництва, чи призначений здійснювати такі повноваження, вимагає або вчиняє замах на вимагання чужого майна, карається штрафом та/або тюремним ув'язненням на строк до 3 років (якщо ж вартість чужого майна, що вимагається менша, ніж $ 1 тис., то тюремне ув'язнення не повинно сягати одного року).

У гл. 93 «Публічні посадові особи та службовці» розд. 18 ЗЗ США криміналізуються посягання, пов'язані з діяльністю публічних посадових осіб і службовців, спрямовані на збагачення за рахунок державних коштів, використання інформації та спекуляції. Через це закон забороняє будь-яким публічним посадовим особам чи службовцям: здійснювати торгівлю чи іншу діяльність за рахунок фондів США або якого-небудь штату, або іншої державної власності, якщо посадова особа чи службовець уповноважені збирати чи розподіляти доходи (§ 1901); розголошувати інформацію, що має значення для торгівлі чи ринкової діяльності, або спекулювати такою інформацією, якщо посадові особи чи службовці володіють цією інформацію в силу наданих їм повноважень (§ 1902); спекулювати акціями або товарами, пов'язаними із страхуванням сільськогосподарською продукцією чи з діяльністю Федеральної корпорації щодо страхування врожаю (§ 1903); розголошувати конфіденційну інформацію загального характеру (§ 1905); розголошувати інформацію про вкладників чи позичальників, що міститься у звіті про федеральні банківські операції (§ 1906); розголошувати інформацію про вкладників чи позичальників, якщо вони вчинені перевіряючим сільськогосподарської кредитної корпорації (§ 1907); виконувати будь-яку іншу діяльність, якщо публічна посадова особа або службовець є перевіряючим федерального банку, Федеральної корпорації щодо страхування депозитів чи сільськогосподарської кредитної корпорації (§ 1909); призначати на підставі судового рішення в якості власника або розпорядника майна родича посадової особи чи службовця у четвертому поколінні (§ 1910); управляти неналежним чином майном в якості власника, призначеного судом (§ 1911); отримувати винагороди за перевірку суден (§ 1912); лобіювати свої інтереси, використовуючи відповідні державні фонди (§ 1913); укладати компромісні угоди з грошовими зобов'язаннями у митній сфері (§ 1915); здійснювати незаконний прийом на роботу чи на службу або недійсні грошові платежі (§ 1916); втручатися у виконання цивільних повноважень по службі (§ 1917); виявляти нелояльність та сприяти страйку проти Уряду (§ 1918); здійснювати хибну репрезентацію з метою отримання федеральних компенсацій по безробіттю (§ 1919); здійснювати хибну репрезентацію чи шахрайство з метою отримання федеральних компенсацій для працюючих (§ 1920); отримувати федеральні компенсації для працюючих після одруження (§ 1921); здійснювати недбале подання звітів щодо федеральних компенсацій для працюючих або здійснювати їх неправдиву репрезентацію (§ 1922); отримувати шахрайським способом платежі щодо осіб, які зникли безвісті (§ 1923); незаконно видаляти або утримувати документи чи матеріали, що містять таємну інформацію (§ 1924). Покаранням за перелічені вище дії є штраф та/або тюремне ув'язнення на строк до 5 років (в якості додаткового покарання призначається звільнення із займаної посади та заборона займатися будь-якою службовою діяльністю на користь Сполученим Штатам).

Главою 101 «Записи та звіти» також передбачена кримінальна відповідальність федеральних службовців або працівників за вчинення ними посягань у сфері звітності та статистики, зокрема: приховування, видалення або пошкодження даних, записів, карт, книг та інших документів у державних установах та організаціях взагалі (§ 2071); подання підроблених звітів про врожай (§ 2072); подання підроблених записів або звітів щодо грошових фондів чи цінних паперів (§ 2073); подання підроблених звітів про прогноз погоди (§ 2074); неналежне виконання службовою особою своїх обов'язків щодо доходів чи складання звітів (§ 2075); неналежне виконання службовою особою федерального округу Колумбія своїх обов'язків (§ 2076). Такі дії караються штрафом та/або тюремним ув'язненням на певний строк (максимальне - 10 років).

Етичні стандарти поведінки у сфері службової діяльності закладені й у виконавчих наказах Президента США та регулятивних нормативно-правових актах. Так, згідно Виконавчого наказу Президента США №12674 щодо принципів поведінки службових осіб, а також стандартів поведінки, викладених у ч. 2635 Інструкції щодо реалізації виконання згаданого наказу (5 CFR), американському посадовцю чи службовцю: 1) суворо забороняється отримувати які-небудь виплати додатково до заробітної плати, що сплачується державою на виконання службових обов'язків; 2) дозволяється отримувати подарунки від урядів інших країн на суму до $ 245 (якщо вартість такого подарунка перевищує цю суму, він підлягає обов'язковій здачі відомству, де працює відповідна особа, проте подарунок можна й викупити, але чим вище ранг службової особи, тим більше до неї висувається вимог); 3) дозволяється нижчій за посадою службовій особі офіційно чи неофіційно робити подарунок службовій особі, яка вища за посадою, на суму до $ 10, оскільки при перевищенні вказаного розміру дії такого службовця розглядаються як корупція; 4) забороняється начальнику (керівнику) приймати будь-які подарунки від підлеглих осіб, заробітна плата яких є меншою, ніж у нього самого. Особливі вимоги пред'являє закон до американських конгресменів, які зобов'язані щороку звітувати про всі свої фінансові операції, що принесли прибуток понад $ 1000, а також інформувати про наявність на руках акцій вартістю $ 5000 і вище.

Підсумовуючи аналіз положень щодо злочинів у сфері службової діяльності на федеральному рівні у США, зазначимо про таке: 1) зловживання владою та службовим становищем у США також охоплює випадки перевищення влади або службових повноважень, оскільки спеціальних норм з цього приводу у законодавстві не виокремлюється; 2) злочини, пов'язані з хабарництвом, є більш небезпечними і тягнуть за собою більш суворе покарання, ніж зловживання владою та службовим становищем; 3) федеральний закон розрізняє посягання, пов'язані з хабарництвом, та посягання, пов'язані з корупцією; 4) хабарництво у США (на рівні федерації), порівняно з кримінальним законодавством України, розуміється дуже широко та охоплює різноманітні дії: одержання чи давання хабара, сама пропозиція чи обіцянка дати хабара, вимагання хабара, посередництво у даванні чи одержанні хабара, згода на отримання хабара, давання чи одержання хабара діючими чи колишніми посадовими особами тощо; 5) досить суворо врегульована відповідальність за злочини у сфері службової діяльності стосовно виборчого процесу, функціонування виконавчої влади, здійснення державних записів та звітів; 6) чимало етичних стандартів поведінки у сфері службової діяльності у США передбачено виконавчими наказами Президента США та регулятивними нормативно-правовими актами тощо.

У зв'язку з цим пропонується: 1) удосконалити національне законодавство в аспекті протидії вчиненню корупційних діянь, передбачивши за це кримінальну відповідальність і значно обмеживши адміністративну (для цього до КК України слід ввести окрему статтю, яка б визначала об'єктивні та суб'єктивні ознаки корупції, відносила до найтиповіших її проявів підкуп чиновників і громадсько-політичних діячів, хабарництво за законне та незаконне надання благ і переваг, протекціонізм у формі висування працівників на певні посади за ознаками родинних зв'язків, земляцтва, особистої відданості чи дружніх стосунків тощо); 2) обмежити коло суб'єктів діянь, які визнаються корупційними, лише категорією «службова особа»; 3) серед кваліфікуючих і особливо кваліфікуючих ознак окремих злочинів у сфері службової діяльності (зокрема, зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, службове підроблення, службова недбалість тощо) зробити вказівку на службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, що має посприяти притягненню до відповідальності керівників і високопосадовців, протиправні дії яких часом залишаються безкарними; 4) криміналізувати дії, аналогічні функціонуванню злочинного підприємства фінансового характеру.

Наведені вище положення вироблені автором самостійно на підставі аналізу таких джерел:

1. Законодательство США: коррупционные преступления. - Ел. ресурс: <http://www.russianny.com>.

2. Керівництво з етичних норм // Збірка матеріалів про боротьбу з організованою злочинністю для семінару «Боротьба з організованою злочинністю і корупцією» (Київ, 4-5 квітня 2000 року). - К.: НАВСУ, Департамент юстиції США, Відділ Радника з юридичних питань Посольства США в Україні, 2000. - С. 3-23.

3. Корявин Л. Как работает американский Конгесс. - Ел. ресурс: <http://www.russianamerica.com>.

4. Карпов Н.С., Савченко А.В. Протидія корупції у правоохоронних органах: американський досвід // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - 2004. - №4 (12). - С. 202-205.

5. Ответственность за должностные преступления в зарубежных странах. - М.: Юрид. лит., 1994. - 128 с.

6. Савченко А. Досвід боротьби з корупцією в правоохоронних органах США // Міліція України. - 2002. - №1. - С. 24-25.

7. Савченко А.В. Кримінально-правова протидія організованій злочинності та корупції в Україні та США: порівняльний аналіз // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 2005. - №5. - С. 131-141.

8. Сучасне кримінальне право України: нормативно-правові документи та судово-слідча практика: Хрестоматія / Упоряд. А.В. Савченко та ін.; За заг. ред. В.В. Кузнецова. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. - 496 с.

9. Federal Criminal Code and Rules. - St. Paul, Minn., West Group, 2003. - 1436 p.

К.11 Злочини проти правосуддя за федеральним кримінальним законодавством США

У США (на рівні федерації) відповідальність за злочини проти правосуддя встановлена різними главами ч. І «Злочини» розд. 18 ЗЗ США: «Напад» (гл. 7); «Громадянські права» (гл. 13); «Вбивство, викрадення та напад на члена Конгресу, Кабінету Міністрів або Верховного Суду» (гл. 18); «Неповага до суду» (гл. 21); «Втеча й незаконне звільнення» (гл. 35); «Особи, котрі переховуються від правосуддя» (гл. 49); «Вбивство» (гл. 51); «Перешкоджання здійсненню правосуддя» (гл. 73); «Неправдиве свідчення» (гл. 79); «Товари, що виготовляються засудженими» (гл. 85); «Тюрми» (гл. 87); «Обшуки й накладання арешту» (гл. 109) тощо. Не важко побачити, що на рівні федерації американський законодавець застосовує широкий підхід до криміналізації посягань проти правосуддя, оскільки деякі суспільно небезпечні діяння становлять не окремі одиничні злочини, а утворюють цілі групи злочинів, що передбачаються відповідними главами (наприклад, вбивство, викрадення та напад на члена Верховного Суду; втеча й незаконне звільнення; неправдиве свідчення тощо). Проаналізуємо далі посягання, які містяться у перелічених вище главах розд. 18 ЗЗ США.

Одними з найнебезпечніших злочинів проти правосуддя є посягання на життя та здоров'я тих, хто здійснює судочинство. Так, федеральний закон криміналізує скоєння нападів та вбивства на осіб, що належать до судової влади, у нормах гл. гл. 7, 13, 18 і 51 розд. 18 ЗЗ США. Зокрема, положення § 115 гл. 7 забороняють: а) вчинення нападів, викрадень або вбивств близьких родичів суддів чи інших службових осіб США, або замаху чи змови на це, або погрози щодо вчинення таких дій; б) погрози щодо нападів, викрадень або вбивств суддів чи інших службових осіб США (для закону байдуже, чи були вчинені такі злочини під час виконання суддями чи іншими службовими особами своїх обов'язків, чи до або після виконання таких обов'язків). Вказаний параграф також визначає поняття «близький родич» та «службова особа США». Покарання за ці посягання адекватні покаранням за відповідні напади, викрадення чи вбивства. За нанесення або замах на нанесення тілесних ушкоджень під приводом виконання своїх службових повноважень чи без такого представнику судової гілки влади або члену великого чи малого журі встановлена окрема відповідальність у § 245 «Діяльність, що захищається федеральним законодавством» гл. 13 розд. 18 ЗЗ США.

Вбивства, викрадення або напади на самих суддів, або вчинення замахів чи змов на це переслідуються на підставі § 351 гл. 18 ЗЗ США і караються згідно загальних норм про такі злочини (покарання за злочинну змову є, однак, більш суворішим, ніж за загальною нормою, оскільки, за умови загибелі потерпілого, максимальним покаранням за її вчинення є смертна кара). Специфікою федерального кримінального законодавства США є те, що воно встановлює в межах гл. 51 відповідальність за так звані «пенітенціарні» тяжкі вбивства, суб'єктом яких виступає особа, яка перебуває у федеральній виправній установі у зв'язку із відбуттям тюремного ув'язнення чи довічного тюремного ув'язнення: 1) якщо вона скоює цей злочин щодо іншої особи у місцях позбавлення волі (§ 1118); 2) якщо вона скоює цей злочин щодо іншої особи при втечі з місць позбавлення волі (§ 1120). Вбивство особи, яка допомагає проведенню федерального розслідування, або службовця виправної установи штату переслідується на підставі положень § 1121 гл. 51. Ця ж глава дає визначення деяким термінам: «федеральна виправна установа», «тяжке вбивство», «службовець виправної установи штату» тощо.

Неповага до суду та перешкоджання здійсненню правосуддя також є кримінально-караними діяннями. У § 401 «Повноваження суду» гл. 21 розд. 18 ЗЗ США зазначається, що суд США має право на свій розсуд призначити покарання у виді штрафу та/або тюремного ув'язнення будь-якій особі за вчинення нею таких трьох діянь: 1) неповаги до суду у його присутності чи в разі перешкоджання судовій адміністрації; 2) неповаги до службовців суду під час виконання ними своїх обов'язків; 3) непокори чи опору при виконанні судового припису, протоколу, наказу, правила, рішення чи розпорядження. На підставі інших норм цієї ж глави караються: неповага до суду, що стосується вчинення конкретних злочинів (§ 402), та умисне порушення захисту приватного життя жертв-дітей чи свідків-дітей як неповага до суду (§ 403).

Главою 73 цього ж розділу передбачено широкий перелік посягань, пов'язаних із перешкоджанням здійсненню правосуддя: 1) напади на службовців, що забезпечують судовий процес; 2) опір агенту, що здійснює екстрадицію; 3) вплив або нанесення тілесних ушкоджень службовцю суду чи члену журі; 4) вплив на членів журі у письмовій формі; 5) перешкоджання позовним вимогам перед департаментами, агенціями та комітетами; 6) крадіжка або внесення змін до судових записів чи протоколів; хибне поручительство; 7) пікетування чи влаштування парадів біля приміщень суду; 8) запис, підслуховування або спостереження за процедурою обговорення кандидатури членів великого чи малого журі або їхнього обрання; 9) перешкоджання виконанню судового наказу; 10) перешкоджання проведенню кримінального розслідування; 11) перешкоджання діяльності працівників правоохоронних органів на рівні штату чи місцевому рівні; 12) фальсифікації (включаючи вбивство, застосування сили чи погрозу її застосування, підкуп, переслідування та ін.) щодо свідків, потерпілих чи інформаторів; 13) відплата щодо свідків, потерпілих чи інформаторів; 14) перешкоджання здійсненню федерального аудиту; 15) перешкоджання здійсненню перевірки діяльності фінансових установ; 16) перешкоджання здійсненню кримінального розслідування злочинів у сфері охорони здоров'я; 17) знищення, внесення змін або фальсифікація записів щодо результатів федерального розслідування чи справ про банкрутство; 18) знищення записів про проведення аудиту корпорацій. Положення цієї глави містять й низку процесуальних і роз'яснювальних норм.

У сфері забезпечення виконання судових рішень федеральний закон забороняє вчинення втечі й незаконного звільнення з місць позбавлення волі, переховування від правосуддя; незаконний обіг товарів, що виготовляються засудженими, а також незаконні дії в тюрмах та інших кримінально-виконавчих установах. Так, на підставі § 751 «Ув'язнені, що перебувають у виправних установах чи під вартою службовців» гл. 35 розд. 18 ЗЗ США покаранням за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти (§ 751) є штраф та/або тюремне ув'язнення на строк до 1 року (якщо винний вчинив місдимінор або очікує екстрадицію, видворення, висилку на підставі імміграційних норм, або є неповнолітнім) або до 5 років (якщо винний вчинив фелонію). Кримінально-караними є також й інші діяння, передбачені цією главою: підбурювання або пособництво при втечі; незаконне звільнення з метою перешкодити здійсненню страти; надання дозволу на втечу з місця позбавлення волі, вчинене службовою особою; сприяння втечі інтернованій особі, яка належить до воюючої сторони; сприяння втечі військовополонених або ворожих іноземців; зникнення на великій швидкості з пункту імміграційного контролю. Покаранням за ці злочини є як правило штраф та/або тюремне ув'язнення на строк до 5 років (за вчинення злочину, передбаченого § 753 «Незаконне звільнення з метою перешкодити здійсненню страти», передбачається тюремне ув'язнення на строк до 25 років, оскільки спосіб його вчинення є насильницьким). Також відзначимо, що надання дозволу на втечу з місця позбавлення волі, вчинене службовою особою, може бути скоєний як умисно, так і необережно, що впливає на покарання (у першому випадку винному загрожує штраф та/або тюремне ув'язнення на строк до 5 років, в іншому - штраф та/або тюремне ув'язнення на строк до 1 року).