Порівняльний аналіз кримінального законодавства України та федерального кримінального законодавства Сполучених Штатів Америки

Історичний розвиток кримінального законодавства і його головні джерела. Злочин і суміжні з ним інститути за кримінальним законодавством України та федеральним кримінальним законодавством Сполучених Штатів Америки. Нормативно-правове регулювання покарань.

Рубрика Государство и право
Вид диссертация
Язык украинский
Дата добавления 23.03.2019
Размер файла 861,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

882. United States v. Short, 4 U.S.C.M.A. 437, 16 C.M.R. 11 (1954).

883. United States v. Thompson-Powel Drilling Co., 196 F. Supp. 571 (N.D Tex. 1961).

884. United States v. Turkette, 453 U.S. 576 (1981).

885. United States v. Turley, 352 U.S. 407 (1957).

886. United States v. Ursery, 518 U.S. 267 (1996).

887. United States v. Waites, 198 F. 3d 1123 (9th Cir. 2000).

888. United States v. Waronek, 582 F. 2d 1158, 1161 (7-th Cir. 1978).

889. United States v. Williams, 478 F. 2d 369 (4-th Cir. 1973).

890. Vetter H.J. and Territo L. Crime and Justice in America: A Human Perspective. - St. Paul, Minn., 1984. - 520 р.

891. Wells P.W. Basic Law for the Law Enforcement Officer. - Philadelphia, 1976. - 534 р.

892. Wharton's Criminal Law. - 14-th Edition By Charles E. Torcia. - Rochester, New York, Law Years Cooperative Publishing Company, 1978. - Vol. I. - 438 p.

893. Wilson v. Meeks, 52 F. 3d 1547 (10th Cir. 1995).

894. Winn v. State. 55 Ark. 360, 18. S.W. 375 (1892).

895. Wood R., Wood N. Stalking the Stalker. A Profile of Offenders // FBI Law Enforcement Bulletin. - 2002. - Vol. 71 (№12). - P. 1-7.

Додатки

Додаток А

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ1

А Н К Е Т А2

для працівників правоохоронних органів з метою з'ясування їхньої думки щодо порівняльного аналізу кримінального законодавства України та федерального кримінального законодавства США

Просимо Вас взяти участь в анкетуванні. Ваша відповідь на питання анкети - це позиція (думка) досвідченого фахівця, спеціаліста-практика, юриста з вищою освітою, а тому є компетентною та важливою в науково-практичному аспекті. Отримані результати будуть використані при проведенні наукових досліджень і розробці рекомендацій з удосконалення національного кримінального права та законодавства.

Оберіть відповіді, які співпадають із Вашою думкою, та обведіть у коло їх порядкові номери. Якщо Вашу думку не вдалося передбачити, запишіть свої відповіді у вільних рядках.

Будь ласка, не залишайте жодного запитання без відповіді! Дякуємо за участь!

1. Чи важливо, на Вашу думку, в сучасних політико-правових умовах здійснювати в Україні компаративні (порівняльні) дослідження у галузі кримінального права?

1 - це дуже важливо (92 особи, 18,4% з усіх опитаних осіб);

2 - це важливо (396 осіб, 79,2% з усіх опитаних осіб);

3 - це не дуже важливо (4 особи, 0,8% з усіх опитаних осіб);

4 - це неважливо (8 осіб, 1,6% з усіх опитаних осіб).

2. Чи підтримуєте Ви проголошений Президентом України Віктором Ющенком курс нашої держави на інтеграцію до європейських та євроатлантичних структур?

1 - так (423 особи, 84,6% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (26 осіб, 5,2% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (51 особа, 10,2% з усіх опитаних осіб).

3. Який із напрямків адаптації у сфері права та законодавства (зокрема й кримінального права та законодавства) є найбільш прийнятним на сучасному етапі розвитку України?

1 - європейський та євроатлантичний (139 осіб, 27,8% з усіх опитаних осіб);

2 - європейський (312 осіб, 62,4% з усіх опитаних осіб);

3 - євроатлантичний (12 осіб, 2,4% з усіх опитаних осіб);

4 - адаптація до Російської Федерації (31 особа, 6,2% з усіх опитаних осіб);

5 - азійська адаптація (4 особи, 0,8% з усіх опитаних осіб);

6 - адаптація регіонального типу (до Молдови, Грузії, Азербайджану тощо) (2 особи, 0,4% з усіх опитаних осіб).

4. Чи потребує чинне кримінальне законодавство України, у зв'язку із глобальними змінами структури та форм сучасної злочинності, вдосконалення та реформування відповідно до найкращих іноземних і міжнародних стандартів?

1 - так (484 особи, 96,8% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (7 осіб, 1,4% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (9 осіб, 1,8% з усіх опитаних осіб).

5. Чи потрібно Україні ратифікувати та імплементувати низку прийнятих міжнародних і європейських конвенцій, які спрямовані на кримінально-правову протидію злочинності?

1 - так (475 осіб, 95% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (11 осіб, 2,2% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (14 осіб, 2,8% з усіх опитаних осіб).

6. Чи згодні Ви з вимогами міжнародних і європейських конвенцій щодо уніфікації та вдосконалення національного кримінального законодавства в аспекті розширення мінімальних складів злочинів й уточнення чи запровадження деяких термінологічних понять (наприклад, це стосується понять «організована злочинна група», «злочинна діяльність», «публічна посадова особа», «тероризм», «кіберзлочини», «серйозний злочин», за який має наставати покарання від чотирьох років позбавлення волі, тощо)?

1 - так (459 осіб, 91,8% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (15 осіб, 3% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (26 особи, 5,2% з усіх опитаних осіб).

7. Як Ви вважаєте, яка сфера кримінально-правової охорони в Україні є найбільш вразливою від злочинності (виберіть тільки один варіант відповіді чи вкажіть свій варіант)?

1 - особа (256 осіб, 51,2% з усіх опитаних осіб);

2 - власність (79 осіб, 15,8% з усіх опитаних осіб);

3 - сфера господарської діяльності (98 осіб, 19,6% з усіх опитаних осіб);

4 - довкілля (14 осіб, 2,8% з усіх опитаних осіб);

5 - громадська безпека (12 осіб, 2,4% з усіх опитаних осіб);

6 - сфера використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку (6 осіб, 1,2% з усіх опитаних осіб);

7 - сфера службової діяльності (32 особи, 6,4% з усіх опитаних осіб);

8 - (свій варіант) (3 особи, 0,6% з усіх опитаних осіб).

8. Що Вам відомо про рівень злочинності у США?

1 - рівень злочинності зменшується щороку (8 осіб, 1,6% з усіх опитаних осіб);

2 - рівень злочинності є стабільним (173 особи, 34,6% з усіх опитаних осіб);

3 - рівень злочинності збільшується щороку (123 особи, 24,6% з усіх опитаних осіб);

4 - важко відповісти (196 осіб, 39,2% з усіх опитаних осіб).

9. Зміст і сутність яких із наведених злочинів, що передбачені федеральним кримінальним законодавством США, Вам достеменно відомі?

1 - незаконний ґемблінг (24 осіб, 4,8% з усіх опитаних осіб);

2 - сталкінг (14 осіб, 2,8% з усіх опитаних осіб);

3 - телемаркетингове шахрайство (137 осіб, 27,4% з усіх опитаних осіб);

4 - тероризм проти злочинних підприємств (121 особа, 24,2% з усіх опитаних осіб);

5 - злочинне (продовжуване) підприємство (151 особа, 30,2% з усіх опитаних осіб).

10. Чи потрібно, на Вашу думку, з огляду на досвід федерального кримінального законодавства США, запровадити в Україні кримінальну відповідальність за такі злочини (окресліть якнайбільшу кількість злочинів чи вкажіть свій варіант):

1 - незаконні організацію або участь в азартних іграх, якщо це було пов'язане з отриманням доходу у великих (особливо великих) розмірах (226 осіб, 45,2% з усіх опитаних осіб);

2 - сексуальне переслідування (домагання) (301 особа, 60,2% з усіх опитаних осіб);

3 - шахрайство у сфері телемаркетингу (шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій із використанням телефону, а рівно - телеграфу, телевізора тощо) (277 осіб, 55,4% з усіх опитаних осіб);

4 - екологічний тероризм (253 особи, 50,6% з усіх опитаних осіб);

5 - створення злочинного (продовжуваного) підприємства фінансового характеру (269 осіб, 53,8% з усіх опитаних осіб);

6 - організація та функціонування нарколабораторій (310 осіб, 62% з усіх опитаних осіб);

7 - провокацію злочину (170 осіб, 34% з усіх опитаних осіб);

8 - корупційні дії (296 осіб, 59,2% з усіх опитаних осіб);

9 - (свій варіант) (5 осіб, 1% з усіх опитаних осіб).

11. Вкажіть, визначення яких термінів і понять у національному кримінальному законодавстві має сприяти його вдосконаленню (окресліть якнайбільше понять і термінів чи вкажіть свій варіант)?

1 - перелік принципів (93 особи, 18,6% з усіх опитаних осіб);

2 - кваліфікація злочину (227 осіб, 45,4% з усіх опитаних осіб);

3 - формула кваліфікації (123 особи, 24,6% з усіх опитаних осіб);

4 - злочинна діяльність (274 особи, 54,8% з усіх опитаних осіб);

5 - юридична особа (167 осіб, 33,4% з усіх опитаних осіб);

6 - склад злочину (99 осіб, 19,8% з усіх опитаних осіб);

7 - перелік елементів і ознак складу злочину (107 осіб, 21,4% з усіх опитаних осіб);

8 - злочинне підприємство (229 осіб, 45,8% з усіх опитаних осіб);

9 - потурання злочинам (182 особи, 36,4% з усіх опитаних осіб);

10 - множинність злочинів (96 осіб, 19,2% з усіх опитаних осіб);

11 - обставини, що виключають злочинність діяння (127 осіб, 25,4% з усіх опитаних осіб);

12 - класифікація комп'ютерних злочинів (281 особа, 56,2% з усіх опитаних осіб);

13 - електронно-обчислювальна машина (комп'ютер) (129 осіб, 25,8% з усіх опитаних осіб);

14 - (свій варіант) (7 осіб, 1,4% з усіх опитаних осіб).

12. Чи підтримуєте Ви позицію щодо встановлення кримінальної відповідальності та покарання юридичних осіб (наприклад, юридичні особи є суб'єктами злочинів у США та в деяких державах Європи - в Англії, Франції, Швеції, Нідерландах, Данії тощо)?

1 - так (331 особа, 66,2% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (108 осіб, 21,6% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (61 особа, 12,2% з усіх опитаних осіб).

13. Федеральному кримінальному праву США відомі специфічні різновиди «захисту від кримінального переслідування» (в розумінні українського законодавця - «обставин, що виключають злочинність діяння»), наприклад, помилка, «втягнення в пастку» (провокація), згода потерпілого тощо.

Як Ви вважаєте, чи могла б подальша розробка цих обставин сприяти удосконаленню положень кримінального законодавства і практики його застосування?

1 - так (414 осіб, 82,8% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (34 особи, 6,8% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (52 особи, 10,4% з усіх опитаних осіб).

14. У федеральному кримінальному законодавстві США існує інститут заходів виправлення та безпеки (приміром, призначення додаткових строків позбавлення волі, електронний моніторинг злочинців, ізоляція кримінальних психопатів тощо).

Як Ви вважаєте, чи потрібно встановити аналогічні норми у чинному КК України?

1 - так (335 осіб, 67% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (93 особи, 18,6% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (72 особи, 14,4% з усіх опитаних осіб).

15. Серед видів покарань федеральне кримінальне законодавство США передбачає реституцію - поновлення засудженою особою первинного стану потерпілого (жертви злочину) - фізичної чи юридичної особи (наприклад, повернення відповідних предметів і речей, виплата необхідних сум, відшкодування втрачених доходів тощо).

Як Ви вважаєте, чи потрібно встановити аналогічні норми у чинному КК України?

1 - так (420 осіб, 84% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (54 особи, 10,8% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (26 осіб, 5,2% з усіх опитаних осіб).

16. Одним із заходів впливу на винного за федеральним кримінальним законодавством США є пробація, що передбачає направлення на певний строк засудженого, залишеного на волі, під нагляд чиновника спеціальної служби, який має здійснювати контроль і нагляд за його поведінкою. Протягом пробації засуджений зобов'язаний додержуватися низки встановлених судом умов: брати участь у виконанні суспільно корисних робіт; не відвідувати певні місця; пройти курс навчання, професійної підготовки чи лікування; утриматися від уживання алкоголю та наркотиків, володіння вогнепальною зброєю; здійснювати регулярні зустрічі з чиновником служби пробації тощо.

Як Ви вважаєте, чи потрібно встановити інститут пробації в Україні, в такий спосіб конкретизувавши інститут випробування, що належить до видів звільнення від покарання та його відбування?

1 - так (348 осіб, 69,6% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (103 особи, 21,6% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (49 осіб, 9,8% з усіх опитаних осіб).

17. Чи припускаєте Ви, що Україна може повернутися до відновлення смертної кари, щоб у такий спосіб обмежити, приміром, загрозу тероризму чи організованої злочинності?

1 - так (325 осіб, 65% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (157 осіб, 31,4% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (18 осіб, 3,6% з усіх опитаних осіб).

18. У США покарання за «федеральні» злочини призначається судами на підставі Керівництв з призначення покарань, які містить докладні таблиці з призначення покарань за видами та розмірами, з максимумом і мінімумом щодо різних складів злочинів та окремо для злочинів, вчинених рецидивістами.

Чи вважаєте Ви, що запровадження подібної нормативної уніфікації судової діяльності в Україні сприятиме подоланню ймовірних зловживань із боку суддівського корпусу та впливатиме на призначення покарань в єдиних межах, без широких амплітуд коливань щодо видів і розмірів?

1 - так (350 осіб, 70% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (81 осіб, 16,2% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (69 осіб, 13,8% з усіх опитаних осіб).

19. Які з наведених пропозицій щодо удосконалення національного кримінального законодавства (в аспекті використання американського досвіду) уявляються найбільш слушними (окреслить всі можливі варіанти чи вкажіть свій варіант)?

1 - переглянути положення Загальної й Особливої частин КК щодо визначення та уточнення низки важливих понять і термінів (наприклад, необхідно закріпити поняття «злочинна діяльність», а поняття «організована група» та «злочинна організація», «банда» потребують ґрунтовного переосмислення) (243 особи, 48,6% з усіх опитаних осіб);

2 - створити надійні основи максимально швидкого й об'єктивного отримання необхідної кримінальної інформації на обвинуваченого (підсудного), відповідно до положень ст. 9 КК «Правові наслідки засудження особи за межами України» (292 особи, 58,4% з усіх опитаних осіб);

3 - розробити дієві механізми надання правової допомоги та спростити процедури екстрадиції злочинців, у тому числі за рахунок укладення та підписання договорів про екстрадицію з низкою держав (288 осіб, 57,6% з усіх опитаних осіб);

4 - бажано, аби Пленум Верховного Cуду України, на підставі аналізу судової практики, прийняв низку постанов з тих питань, які потребують свого актуального вирішення, а також привів у відповідність із чинним законодавством зміст тих постанов, що були прийняті до вступу КК України 2001 р. у законну силу (247 осіб, 49,4% з усіх опитаних осіб);

5 - вдосконалити положення про обставин, які виключають злочинність діяння (202 особи, 40,4% з усіх опитаних осіб);

6 - розширити інститут звільнення від кримінальної відповідальності (наприклад, передбачити звільнення у зв'язку з активним сприянням протидії організованій злочинності) (176 осіб, 35,2% з усіх опитаних осіб);

7 - вдосконалити систему покарань і зміст низки видів покарань (287 осіб, 57,4% з усіх опитаних осіб);

8 - уточнити перелік обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання (164 особи, 32,8% з усіх опитаних осіб);

9 - здійснити комплексну криміналізацію діянь, пов'язаних з організованою злочинністю, тероризмом, комп'ютерними злочинами, злочинами проти довкілля, розробити чітке поняття «білокомірцевих» злочинів, здійснити їх ґрунтовну характеристику (аналіз) та класифікацію тощо (307 осіб, 61,4% з усіх опитаних осіб);

10 - переглянути положення Переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком (114 осіб, 22,8% з усіх опитаних осіб);

11 - (свій варіант) (6 осіб, 1,2% з усіх опитаних осіб).

20. Чи існує, на Вашу думку, тенденція щодо зближення та взаємозапозичення між інститутами романо-германської (континентальної) та англо-американської (сім'єю загального права) правових сімей у галузі кримінального права? Якщо «так», то якими чинниками це зумовлюється?

1 - наявністю спільних релігійних традицій (саме християнство є панівною релігією в цих правових сім'ях) (72 особи, 14,4% з усіх опитаних осіб);

2 - обопільним прагненням до встановлення та підтримки ідей свободи та демократії на планеті (137 осіб, 27,4% з усіх опитаних осіб);

3 - поглибленням міждержавних зв'язків через участь у підписанні та ратифікації міжнародних конвенцій (88 осіб, 17,6% з усіх опитаних осіб);

4 - процесами євроатлантичної інтеграції та створенням надійної системи колективної безпеки (116 осіб, 23,2% з усіх опитаних осіб);

5 - єдністю прагнень у протидії організованій злочинності (що охоплює і корупцію, незаконну міграцію, торгівлю людьми, зброєю, наркотиками, а також відмивання грошей) та тероризму в світі (231 особа, 46,2% з усіх опитаних осіб);

6 - відсутністю незвичних чи рудиментарних видів покарань у цих правових сім'ях (наприклад, ударів батогом, відсікання рук, страти через побиття камінням та ін.) (28 осіб, 5,6% з усіх опитаних осіб);

7 - усе назване в цілому (240 осіб, 48% з усіх опитаних осіб).

21. Як Ви в цілому оцінюєте діяльність суду присяжних, який успішно діє в США та створення якого передбачає Конституція України?

1 - позитивно (312 осіб, 62,4% з усіх опитаних осіб);

2 - негативно (114 осіб, 22,8% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (74 осіб, 14,8% з усіх опитаних осіб).

22. Федеральне кримінально-процесуальне законодавство США передбачає значні (навіть багатомільйонні) суми винагород у доларах США за повідомлення про вчинення певних злочинів чи про осіб, які вчинили ці злочини, а також інші заохочувальні норми.

Як Ви вважаєте, чи потрібно встановити відповідну норму у чинному КПК України, яка визначала б підстави, порядок, умови та розміри сплати винагород за інформацію про злочини або про осіб, які їх вчинили, гарантували б особисту безпеку та конфіденційність тим, хто надає таку інформацію?

1 - так (439 осіб, 87,8% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (27 осіб, 5,4% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (34 особи, 6,8% з усіх опитаних осіб).

23. У федеральному кримінально-процесуальному законодавстві США є положення щодо «угод про визнання вини», який полягає в пошуку збалансованого спільного рішення у кримінальній справі між стороною обвинувачення та самим обвинуваченим, коли останній погоджується (має право) визнати себе винним у вчиненні менш тяжкого злочину, ніж той, який ставиться йому у вину або зазначений в обвинувальному акті чи заяві про обвинувачення, а сторона обвинувачення (прокурор) не буде наполягати на пред'явленні попереднього обвинувачення та зобов'язується перекваліфікувати діяння на менш тяжке, тобто те, в якому зізнається обвинувачений.

Як Ви вважаєте, чи доцільно (виправдано) встановити аналогічну норму у чинному КПК України?

1 - так (91 особа, 18,2% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (234 особи, 46,8% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (175 осіб, 35% з усіх опитаних осіб).

24. Чи вважаєте Ви, що було б корисним для вдосконалення організаційно-функціональної структури правоохоронних органів України використати досвід діяльності Федерального бюро розслідувань (ФБР) США?

1 - так (379 осіб, 75,8% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (17 осіб, 3,4% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (104 особи, 20,8% з усіх опитаних осіб).

25. Чи вважаєте Ви, що в Україні треба створити Національне бюро розслідувань на кшталт Федерального бюро розслідувань, що існує в США?

1 - так (316 осіб, 63,2% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (76 осіб, 15,2% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (108 осіб, 21,6% з усіх опитаних осіб).

26. Чи вважаєте Ви, що використання деяких доктринальних положень кримінального права США позитивно впливатиме на розвиток національної кримінально-правової науки?

1 - так (258 осіб, 51,6% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (33 особи, 6,6% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (209 осіб, 41,8% з усіх опитаних осіб).

27. Чи вважаєте Ви, що вивчення, аналіз і запозичення деяких положень федерального кримінального законодавства США можуть бути корисними для вдосконалення національних кримінально-правових стандартів та поліпшення правозастосовної практики?

1 - так (383 осіб, 76,6% з усіх опитаних осіб);

2 - ні (28 осіб, 5,6% з усіх опитаних осіб);

3 - важко відповісти (89 осіб, 17,8% з усіх опитаних осіб).

ВІДОМОСТІ ПРО ОСОБУ, КОТРА ВІДПОВІДАЛА НА ЗАПИТАННЯ АНКЕТИ:

1. Прізвище, ім'я, по-батькові

2. Рік народження

3. Освіта і спеціальність; коли та який навчальний заклад закінчили

4. Стаж роботи в ОВС

5. Місце роботи

6. Підрозділ, в якому працюєте

7. Посада

8. Стаж роботи на останній посаді

АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА

стосовно анкетування працівників правоохоронних органів з метою з'ясування їхньої думки щодо порівняльного аналізу кримінального законодавства України та федерального кримінального законодавства США

Анкетування проводилося на базі Київського національного університету внутрішніх справ у період з листопада 2004 р. по березень 2006 р.

Мета анкетування: з'ясувати думку респондентів щодо порівняльного аналізу кримінального законодавства України та федерального кримінального законодавства США, тим самим підтвердити чи спростувати результати дисертаційного дослідження, а також використати отримані відомості при формулюванні висновків і розробці пропозицій (рекомендацій) щодо удосконалення національного кримінального права та законодавства.

Категорія респондентів: працівники правоохоронних органів (95% з них - працівники органів внутрішніх справ) з усіх областей України, міст Києва та Севастополя.

Підстави для анкетування: наявність у респондентів: а) вищої юридичної освіти; б) досвіду практичної роботи у правоохоронних органах (від півроку до 25-27 років), професійності й компетентності; в) сформованої позиції (думки) та власного уявлення щодо питань, які стосуються національного та іноземного (американського) кримінального законодавства.

Форма анкетування: письмова, шляхом заповнення / давання відповідей респондентами.

Час для відповіді на одну анкету респондентом: приблизно 30-35 хв.

Структура анкети: 1) вступна частина (роз'яснює мету та умови заповнення анкети); 2) основна частина (містить 27 (двадцять сім) питань із пропонованими відповідями, котрі різняться за характером та змістом); 3) заключна частина (містить таблицю з персональними відомостями про респондентів).

Зміст пропонованих питань: базується на отриманих в результаті дисертаційного дослідження персональних результатах, дискусійних положеннях, що мають бути спростовані чи підтверджені респондентами, позиціях, рейтинг яких має бути визначений чи уточнений, тощо (при цьому основний наголос ставився на з'ясуванні ступеня прийнятності низки положень федерального кримінального законодавства США та можливості їх перенесення на ґрунт кримінального законодавства України за умови їх докладного вивчення, деталізації, уточнення й розробки).

Особливості пропонованих варіантів відповідей: 1) застосовувався спрощений підхід, який полягав у тому, що респондент обирав тільки одну з трьох вже сформульованих відповідей («так», «ні», «важко відповісти»); 2) застосовувався ускладнений підхід, який полягав у тому, що респондент обирав відповіді різноманітного змісту чи писав власну думку з конкретного питання.

Стислий коментар відповідей респондентів:

Питання в анкеті були сформульовані таким чином, щоб максимально уникнути розбіжностей, непослідовності й алогічності у відповідях респондентів. Якщо на початку анкетування респондент принципово підтримував/заперечував ту чи іншу позицію у кримінально-правовій сфері, то ця тенденція повинна була зберегтися і надалі, відбившись у певних відповідях. Усе це посприяло дотриманню головної ідеї анкетування - об'єктивно з'ясувати позицію респондента як досвідченого фахівця у сфері охорони правопорядку, спеціаліста-практика, юриста з вищою освітою, компетентної особи в науково-практичному аспекті.

Було встановлено, що з кожним наступним етапом анкетування, починаючи з листопада 2004 р. та закінчуючи березнем 2006 р., кількість респондентів, які підтримували та сприймали зазначені в акеті стандарти федерального кримінального законодавства США постійно зростала. Найбільше всього ідея важливості використання досвіду американського федерального кримінального законодавства була наявна у працівників правоохоронних органів у наймолодшій і середній віковій категорії серед усіх респондентів (приблизно від 23 до 35-38 років).

Відповідаючи на питання №1, переважна кількість респондентів (79,2%) вважає важливим у сучасних політико-правових умовах здійснення в Україні компаративних (порівняльних) досліджень у галузі кримінального права.

Відповіді на питання №2 доводять про принципову підтримку респондентами курсу нашої держави на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Це підтримали 84,6% з усіх опитаних осіб (кілька респондентів дописали окремо, що треба «дотримуватися нейтралітету», зокрема, як Швеція, Швейцарія тощо).

Питання №3 було сформульоване для перевірки позиції респондентів щодо попереднього питання. Так, загалом 90,2% опитаних осіб вважають, що переважно європейський напрямок або європейський та євроатлантичний напрямки адаптації у сфері кримінального права й законодавства є найбільш прийнятними для України за сучасних умов.

Абсолютна більшість респондентів (96,8%) відповіла «так» на питання №4, тим самим довівши, що чинне кримінальне законодавство України, у зв'язку із глобальними змінами структури та форм сучасної злочинності, потребує вдосконалення та реформування відповідно до найкращих іноземних і міжнародних стандартів (кілька респондентів дописали окремо, що кримінальне законодавство України «потребує вдосконалення взагалі», «саме по собі»).

Фактично стільки ж опитаних осіб (95%), при відповіді на питання №5, виказалися за необхідність ратифікації та імплементації низки міжнародних і європейських конвенцій у кримінально-правовій сфері.

При цьому 91,8% респондентів заявили у відповідях на питання №6, що згодні з вимогами зазначених конвенцій щодо уніфікації та вдосконалення національного кримінального законодавства в аспекті розширення мінімальних складів злочинів й уточнення чи запровадження деяких термінологічних понять.

На думку респондентів, які відповідали на питання №7, найвразливішими сферами кримінально-правової охорони в Україні є особа (51,2%), сфера господарської діяльності (19,6%) та власність (15,8%) тощо.

Тільки 1,6% з усіх опитаних осіб (найнижчий показник) знають, що рівень злочинності у США зменшується щороку (питання №8). При цьому чимало респондентів мали труднощі з цього питання (важко відповісти було 39,2% осіб) або ж уважали рівень злочинності у США стабільним (34,6%).

На питання №9 взагалі не відповіли 76 осіб, а деякі респонденти зазначили по дві чи три відповіді одночасно. Нам здається, що складнощі викликала термінологія, якою оперує американський федеральний законодавець при криміналізації злочинів, які поки що невідомі національному кримінальному законодавству. Найбільше всього респондентів (30,2%) заявили, що їм знайомий зміст і сутність злочинного (продовжуваного) підприємства, найменше всього з них (2,8%) знають, що таке сталкінг.

Відповідаючи на питання №10 щодо категорій злочинів, за які, з огляду на досвід федерального кримінального законодавства США, потрібно запроваджувати кримінальну відповідальність в Україні, більшість респондентів наголосили на криміналізації організації та функціонування нарколабораторій (62%), сексуального переслідування чи домагання (60,2%), корупційних дій (59,2%), шахрайства у сфері телемаркетингу (55,4%), створення злочинного (продовжуваного) підприємства фінансового характеру (53,8%), екологічного тероризму (50,6%). При цьому чимало опитаних осіб дали кілька відповідей на це питання одночасно (деякі з них у вільному рядку написали про податкові злочини, кримінальний наркотизм тощо).

Питання №11 стосувалося того, які терміни та поняття слід визначити у національному кримінальному законодавстві для його вдосконалення. Найбільше всього респондентів вказало на класифікацію комп'ютерних злочинів (56,2%), однак, уважаємо, що законодавець частково врахував цю позицію, суттєво змінивши положення розд. XVI «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку» Особливої частини КК України. Трійку інших найважливіших позицій складали такі поняття: злочинна діяльність (54,8%), злочинне підприємство (45,8%) та кваліфікація злочину (45,4%). Серед опитаних осіб чимало дали кілька відповідей на це питання одночасно (деякі з них у вільному рядку написали про стабільний критерій оціночних понять, малозначність злочину, провокацію злочину тощо).

Відповіді на питання №№12-18 свідчать про сприйняття та розуміння переважною кількістю респондентів положень федерального кримінального законодавства США. Виходячи з цього:

- 66,2% з них виступають за встановлення кримінальної відповідальності та покарання юридичних осіб;

- 82,8% - підтримують подальшу наукову розробку положень щодо «захисту від кримінального переслідування» (в розумінні українського законодавця - «обставин, що виключають злочинність діяння»);

- 67% - підтримують позицію щодо встановлення інституту заходів виправлення та безпеки (приміром, призначення додаткових строків позбавлення волі, електронний моніторинг злочинців, ізоляція кримінальних психопатів тощо);

- 84% виступають за введення реституції - поновлення (реабілітації) засудженим первинного стану потерпілої особи (наприклад, повернення відповідних предметів і речей, виплата необхідних сум, відшкодування втрачених доходів тощо);

- 69,6% підтримують встановлення інституту пробації в Україні;

- 65% припускають, що Україна може повернутися до відновлення смертної кари, яка існує, приміром, у США, щоб у такий спосіб обмежити, приміром, загрозу тероризму чи організованої злочинності;

- 70% підтримують запровадження нормативної уніфікації судової діяльності в Україні, що сприятиме подоланню ймовірних зловживань із боку суддівського корпусу та впливатиме на призначення покарань в єдиних межах, без широких амплітуд коливання щодо видів і розмірів.

Відповіді на питання №19 демонструють, що 61,4% (найбільший показник) респондентів виступають за здійснення комплексної криміналізації діянь, пов'язаних з організованою злочинністю, тероризмом, комп'ютерними злочинами, злочинами проти довкілля, розробкою чіткого поняття «білокомірцевих» злочинів, здійснення їх ґрунтовної характеристики (аналізу) та класифікації. Не менш важливими завданнями для респондентів є: створення надійної основи для максимально швидкого й об'єктивного отримання необхідної кримінальної інформації на обвинуваченого (підсудного), відповідно до положень ст. 9 «Правові наслідки засудження особи за межами України» КК України (58,4%); розробка дієвих механізмів надання правової допомоги та спрощення процедури екстрадиції злочинців, у тому числі за рахунок укладення та підписання договорів про екстрадицію з низкою держав (57,6%); здійснення перегляду системи та видів покарання (57,4%). Серед окремих думок респондентів були такі, що стосувалися перегляду рудиментарних положень щодо переліку майна, яке підлягає конфіскації, скасування меж необхідної оборони, визначення меж провокації злочину тощо.

Питання №20 стосувалося думки з приводу того, чи існує зараз тенденція щодо зближення та взаємозапозичення між інститутами романо-германської (континентальної) та англо-американської (сім'єю загального права) правових сімей у галузі кримінального права. Ті, хто відповів «так» на це питання вважають, що переважно це зумовлюється всіма шістьма запропонованими нами чинниками (48% з усіх опитаних осіб). Деякі респонденти вважають, що такими чинниками є передусім: єдність прагнень у протидії організованій злочинності та тероризму в світі (46,2%); обопільне прагненням до встановлення та підтримки ідей свободи та демократії на планеті (27,4%); процеси євроатлантичної інтеграції та створенням надійної системи колективної безпеки (23,2%) тощо. Серед опитаних осіб чимало дали кілька відповідей на це питання одночасно.

Положення щодо проблем судочинства та кримінального процесу на федеральному рівні у США були висвітлені у питаннях №№21-23. Так, серед респондентів:

- 62,4% загалом позитивно оцінюють діяльність суду присяжних, який успішно діє в США та створення якого передбачає Конституція України;

- 87,8% вважають, що потрібно встановити відповідні норми у чинному КПК України, які б визначали підстави, порядок, умови та розміри сплати винагород за інформацію про злочини або про осіб, котрі їх вчинили, гарантували особисту безпеку та конфіденційність тим, хто надає таку інформацію. Однак, чомусь тільки 18,2% з них при цьому вважають доцільним (виправданим) встановити норму щодо «угод про визнання вини» у чинному КПК України (проти виказалися 46,8%; важко відповісти було 35% респондентам).

На думку 75,8% респондентів, було б корисним для вдосконалення організаційно-функціональної структури правоохоронних органів України використати досвід діяльності ФБР (питання №24).

При цьому 63,2% з усіх опитаних осіб вважають, що в Україні треба створити Національне бюро розслідувань на кшталт ФБР, що існує у США (питання №25).

Останні два питання в анкеті були підсумковими. Так, питання №26 стосувалося того, чи впливатиме позитивно на розвій національної кримінально-правової науки використання окремих доктринальних положень кримінального права США. Більше половини респондентів (51,6%) дали відповідь «так» з цього приводу.

Відповідаючи на питання №30, 76,6% з усіх опитаних осіб, вважали, що вивчення, аналіз і запозичення деяких положень федерального кримінального законодавства США буде корисними для вдосконалення національних кримінально-правових стандартів та поліпшення правозастосовної практики.

Отже, випливає, що приблизно три чверті респондентів адекватно сприймають положення федерального кримінального законодавства США, вважають їх позитивними, ефективними і такими, що потребують запровадження на ґрунт національного кримінального законодавства з урахуванням його специфіки.

Додаток Б

ПЕРЕЛІК

питань при інтерв'юванні спеціальних анентів ФБР і поліцейських із держав Європейського Союзу, які є випускниками Національної академії ФБР, щодо актуальності здійснення порівняльного аналізу кримінального законодавства України та федерального кримінального законодавства США:

1. На Вашу думку, політико-правове майбутнє України:

1) в контексті європейських структур (53 особи, 24,5% з усіх опитаних осіб);

2) в контексті євроатлантичних структур (163 особи, 75,5% з усіх опитаних осіб);

3) в контексті євроазійських структур (0 осіб, 0% з усіх опитаних осіб).

2. Чи потрібно Україні вдосконалювати та реформувати своє кримінальне законодавство відповідно до найкращих європейських і світових стандартів?

1) так (216 осіб, 100% з усіх опитаних осіб);

2) ні (0 осіб, 0% з усіх опитаних осіб);

3) важко відповісти (0 осіб, 0% з усіх опитаних осіб).

3. Чи важливе для українських юристів і правоохоронців вивчення та запозичення досвіду американських федеральних правоохоронних органів (наприклад, ФБР) у сфері протидії злочинності?

1) так (216 осіб, 100% з усіх опитаних осіб);

2) ні (0 осіб, 0% з усіх опитаних осіб);

3) важко відповісти (0 осіб, 0% з усіх опитаних осіб).

4. Чи потрібно українським юристам і правоохоронцям опановувати американським досвідом у галузі федерального кримінального законодавства?

1) так (216 осіб, 100% з усіх опитаних осіб);

2) ні (0 осіб, 0% з усіх опитаних осіб);

3) важко відповісти (0 осіб, 0% з усіх опитаних осіб).

5. Як Ви оцінюєте в цілому сучасне федеральне кримінальне законодавство США?

1) позитивно (216 осіб, 100% з усіх опитаних осіб);

2) негативно (0 осіб, 0% з усіх опитаних осіб);

3) важко відповісти (0 осіб, 0% з усіх опитаних осіб).

6. Які положення федерального кримінального права та законодавства США слід насамперед вивчити, розробити та запровадити на ґрунт кримінально-правової доктрини та кримінального законодавства України, щоб зробити їх ефективнішими й досконалішими?

1) склади специфічних злочинів (наприклад, незаконний ґемблінг, сталкінг, телемаркетингове шахрайство, тероризм проти злочинних підприємств, створення злочинного підприємства тощо) (198 осіб, 91,66% з усіх опитаних осіб);

2) деякі різновиди специфічних груп злочинів (наприклад, злочинів у сфері інтелектуальної власності, «білокомірцевих» злочинів, «ненависницьких» злочинів тощо) (187 осіб, 86,57% з усіх опитаних осіб);

3) відповідальність юридичних осіб (104 особи, 48,14% з усіх опитаних осіб);

4) перелік «захисту від кримінального переслідування» (обставин, що виключають злочинність діяння) (161 особа, 74,53% з усіх опитаних осіб);

5) перелік заходів виправлення та безпеки (149 осіб, 68,98% з усіх опитаних осіб);

6) положення щодо реституції та пробації (117 осіб, 54,16% з усіх опитаних осіб);

7) положення щодо призначення кримінального покарання, функціонування суду присяжних і нормативної уніфікації судової діяльності (93 особи, 43,05% з усіх опитаних осіб);

8) положення щодо винагород за повідомлення про вчинення певних злочинів чи про осіб, які вчинили ці злочини, а також інші заохочувальні положення (109 осіб, 50,46% з усіх опитаних осіб);

9) положення щодо «угод про визнання вини» (126 осіб, 58,33% з усіх опитаних осіб);

10) інші положення (52 особи, 24,07% з усіх опитаних осіб).

7. Яка сфера кримінально-правової охорони є найбільш вразливою у Вашій країні?

1) особа (185 осіб, 85,64% з усіх опитаних осіб);

2) власність (164 особи, 75,92% з усіх опитаних осіб);

3) сфера господарської діяльності (193 особи, 89,35% з усіх опитаних осіб);

4) довкілля (97 осіб, 44,90% з усіх опитаних осіб);

5) громадська безпека (203 особи, 94% з усіх опитаних осіб);

6) громадський порядок (112 осіб, 51,85% з усіх опитаних осіб);

7) сфера обігу наркотичних засобів і психотропних речовин (178 осіб, 82,4% з усіх опитаних осіб);

8) сфера використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку (136 осіб, 62,96% з усіх опитаних осіб);

9) сфера службової діяльності (73 особи, 33,79% з усіх опитаних осіб);

10) інші сфери (34 особи, 15,74% з усіх опитаних осіб).

8. Якщо Ви спеціальний агент ФБР, то чи можете Ви підтвердити, що Федеральний кримінальний кодекс і правила є настільною книгою (використовується найчастіше всього як збірка законів) у практичній діяльності федеральних суддів, атторнеїв (прокурорів), працівників правоохоронних органів, адвокатів, юристів?

1) так (52 особи, 100% з усіх опитаних осіб);

2) ні (0 осіб, 0% з усіх опитаних осіб);

3) важко відповісти (0 осіб, 0% з усіх опитаних осіб).

АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА

стосовно інтерв'ювання спеціальних агентів ФБР і поліцейських з держав Європейського Союзу, які є випускниками Національної академії ФБР, щодо актуальності проведення порівняльного аналізу кримінального законодавства України та федерального кримінального законодавства США

Інтерв'ювання проводилося у процесі навчання на міжнародних перепідготовчих сесіях для випускників Національної академії ФБР по Європейському регіону: «Міжнародне співробітництво у боротьбі з наркозлочинами» (Кіпр, Айа-Напа, 19 сесія, 3-7 листопада 2001 р.), «Міжнародні перспективи поліцейського обслуговування у поствоєнних умовах» (Словенія, Любляна, 21 сесія, 21-24 вересня 2003 р.), «Протидія міжнародній організованій злочинності» (Норвегія, Ліллегаммер, 22 сесія, 19-22 вересня 2004 р.); «Обмін інформацією - рішення, побудовані на довірі» (Шотландія, Едінбург, 23 сесія, 25-28 вересня 2005 р.).

Мета інтерв'ювання: з'ясувати думку респондентів щодо актуальності проведення порівняльного аналізу кримінального законодавства України та федерального кримінального законодавства США, тим самим підтвердити й обґрунтувати результати дисертаційного дослідження, а також використати при формулюванні висновків і розробці пропозицій (рекомендацій) з удосконалення національного кримінального права та законодавства.

Категорія респондентів: 52 (п'ятдесят два) спеціальні агенти ФБР і 164 (сто шістдесят чотири) поліцейських з держав Європейського Союзу, які є випускниками Національної академії ФБР.

Підстави для інтерв'ювання: наявність у респондентів: а) вищої або спеціальної освіти у сфері правознавства чи правоохоронної діяльності; б) досвіду практичної роботи у правоохоронних органах (від 5 до 45 років), професійності й компетентності; в) сформованої позиції (думки) та власного уявлення щодо питань, які стосуються кримінального законодавства держави, громадянами якої вони є, України та США.

Форма інтерв'ювання: усна, шляхом давання респондентами відповідей на пропоновані питання чи висловлювання власної думку з конкретного питання.

Час інтерв'ювання одного респондента: приблизно 5-7 хв.

Структура пропонованих питань: респондентам було запропоновано 8 (вісім) питань на знання кримінального законодавства власної держави, представниками якої вони є, кримінального законодавства України та США (на федеральному рівні), проте на питання №8 мали відповідати тільки спеціальні агенти ФБР.

Зміст пропонованих питань: базується на отриманих в результаті дисертаційного дослідження персональних результатах, дискусійних положеннях, що мають бути спростовані чи підтверджені респондентами, позиціях, рейтинг яких має бути визначений чи уточнений, тощо (при цьому основний наголос ставився на з'ясуванні ступеня прийнятності низки положень федерального кримінального законодавства США та можливості їх перенесення на ґрунт кримінального законодавства України за умови їх докладного вивчення, деталізації, уточнення й розробки).

Особливості пропонованих варіантів відповідей: 1) застосовувався спрощений підхід, який полягав у тому, що респондент при інтерв'юванні обирав тільки одну з трьох вже сформульованих відповідей («так», «ні», «важко відповісти»); 2) застосовувався ускладнений підхід, який полягав у тому, що респондент при інтерв'юванні обирав відповіді різноманітного змісту чи висловлював власну думку з конкретного питання.

Стислий коментар відповідей респондентів:

Питання для інтерв'ювання, а також пропоновані варіанти відповідей, були сформульовані таким чином, щоб зекономити час на роздуми респондентів, максимально уникнути неточностей при висловлюванні власних позицій, з'ясувати найголовніші (центральні) моменти щодо актуальності проведення порівняльного аналізу кримінального законодавства України та федерального кримінального законодавства США.

Відповіді на питання №1 засвідчили, що більшість респондентів (75,46%) уявляють собі політико-правове майбутнє України в контексті євроатлантичних структур. Приблизно чверть (24,54%) з усіх опитаних осіб бачать нашу державу в контексті тільки європейських структур. Жодний з респондентів не погодився з тим, що місце України в контексті євроазійських структур.

Відповідаючи на питання №№2-5 респонденти продемонстрували виняткову одностайність своїх позицій щодо низки ключових моментів. Так, абсолютно всі респонденти (100% з них): а) погоджуються з тим, що Україні потрібно вдосконалювати та реформувати своє кримінальне законодавство відповідно до найкращих європейських і світових стандартів; б) переконані, що для українських юристів і правоохоронців є важливим вивчення та запозичення американського досвіду у сфері протидії злочинності федеральними правоохоронними органами (наприклад, ФБР); в) підтримують думку про те, що українським юристам і правоохоронцям потрібно опановувати американським досвідом у галузі федерального кримінального законодавства; г) в цілому позитивно оцінюють сучасне федеральне кримінальне законодавство США.

Респонденти, відповідаючи на питання №6, з приводу того, які положення федерального кримінального права та законодавства США варто передусім вивчити, розробити й запровадити на ґрунт кримінально-правової доктрини і кримінального законодавства України, щоб зробити їх ефективнішими й досконалішими, віддали: перше місце - складам специфічних злочинів (наприклад, незаконного ґемблінгу, сталкінгу, телемаркетингового шахрайства, тероризму проти злочинних підприємств, злочинного підприємства тощо) (91,66% з усіх опитаних осіб); друге місце - окремим різновидам специфічних груп злочинів (наприклад, злочинів у сфері інтелектуальної власності, «білокомірцевих» злочинів, «ненависницьких» злочинів тощо) (86,57% з усіх опитаних осіб); третє місце - переліку «захисту від кримінального переслідування» (обставин, що виключають злочинність діяння) (74,53% з усіх опитаних осіб); четверте місце - переліку заходів виправлення та безпеки (68,98% з усіх опитаних осіб); п'яте місце - положенням щодо «угод про визнання вини» (58,33% з усіх опитаних осіб).

Далі, на думку респондентів, за ступенем важливості йдуть положення щодо: а) реституції та пробації (54,16% з усіх опитаних осіб); б) винагород за повідомлення про вчинення певних злочинів чи про осіб, які вчинили ці злочини, а також інші заохочувальні положення (50,46% з усіх опитаних осіб); в) відповідальності юридичних осіб (48,14% з усіх опитаних осіб); г) призначення кримінального покарання, функціонування суду присяжних і нормативної уніфікації судової діяльності (43,05% з усіх опитаних осіб). Зазначимо, що 24,07% респондентів вказало на інші положення, які потребують вивчення, розробки й запровадження на ґрунт кримінально-правової доктрини і кримінального законодавства України.

Питання №7 стосувалося з'ясування того, яка сфера кримінально-правової охорони є найбільш вразливою у країні, де проходить службу в якості правоохоронця респондент. Відповідь на це питання дає чітке уявлення про те, які ж види (групи) злочинів за кордоном є найбільш суспільно небезпечними, поширеними, резонансними, а також що турбує іноземних правоохоронців. Так, за пріоритетністю кримінально-правової охорони першу п'ятірку утворюють такі сфери суспільних відносин: 1) громадська безпека (93,98% респондентів); 2) сфера господарської діяльності (89,35% респондентів); 3) особа (85,64% респондентів); 4) сфера обігу наркотичних засобів і психотропних речовин (82,4% респондентів); 5) власність (75,92% респондентів). Далі йдуть: сфера використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку (62,96% респондентів); громадський порядок (51,85% респондентів); довкілля (44,90% респондентів); сфера службової діяльності (33,79% респондентів). Слід зауважити, що 15,74% респондентів вказали на інші сфери кримінально-правової охорони.

Останнє питання (питання №8) було призначено тільки для спеціальних агентів ФБР. Воно стосувалося з'ясування того, чи є Федеральний кримінальний кодекс і правила настільною книгою (використовується найчастіше всього як збірка законів) у практичній діяльності федеральних суддів, атторнеїв (прокурорів), працівників правоохоронних органів, а також адвокатів та юристів. Зазначимо, що всі спеціальні агенти ФБР (100%), які брали участь в інтерв'юванні, дали позитивну відповідь з цього приводу.

Отже, фактично всі проінтерв'ювовані респонденти: 1) підтримують євроатлантичний та європейський вибір України; 2) загалом позитивно оцінюють федеральне кримінальне законодавство США, вважають його ефективним і таким, що потребує вивчення й запозичення.

Додаток В

Система судів федерації та окремих штатів у США

В.1 Система федеральних судів у США

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

В.2 Система судів штатів в США

Вищі суди штатів -

Верховний суд штатів

Проміжний Апеляційний суд

головні суди першої інстанції

другорядні суди першої інстанції

місцеві суди

муніципальні суди

окружні суди

магістратські суди

виїзні

окружні суди

поліцейські суди

суди

з сімейних справ

суди у справах спадщини

мирові суди

інші суди

Джерела:

1. Мідор Д.Д. Суди в Сполучених Штатах. - Сент-Пол, Міннесота, Вест Паблішинг Ко., 1991. - 85 с.

2. Шишкін В.І. Судові системи країн світу: Навч. посіб. [У 3-х кн.]. Кн. 1. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 320 с.

Додаток Г

Зведення законів США

Розділ 18 «Злочини та кримінальний процес»

Частина І. Злочини1

Зміст

Глава

Назва

Стаття

1.

Загальні положення

1

2.

Літальні апарати та моторизовані транспортні засоби

31

3.

Тварини, птахи, риба та рослини

41

5.

Підпал

81

7.

Напад

111

9.

Банкрутство

151

10.

Біологічна зброя

175

11.

Хабарництво, підкуп і конфлікти інтересів

201

11А.

Підтримка дитини

228

11В.

Хімічна зброя

229

12.

Громадські безпорядки

231

13.

Громадянські права

241

15.

Вимоги та послуги щодо питань, які торкаються інтересів Уряду

281

17.

Монети й валюта

331

17А.

Керування громадським транспортом під упливом алкоголю чи наркотиків

341

18.

Вбивство, викрадення та напад на члена Конгресу, Кабінету Міністрів або Верховного Суду

351

19.

Змова

371

21.

Неповага до суду

401

23.

Контракти

431

25.

Фальшування та підроблення

470

26.

Кримінальні вуличні банди

521

27.

Митні правила

541

29.

Вибори та політична діяльність

591

31.

Привласнення та крадіжка

641

33.

Емблеми, знаки розрізнення та найменування

701

35.

Втеча й незаконне звільнення

751

37.

Шпигунство і цензура

791

39.

Вибухові та інші небезпечні речовини

831

40.

Ввезення, виготовлення, розповсюдження і зберігання вибухових речовин

841

41.

Вимагання та погрози

871

42.

Кредитні угоди, що укладаються шляхом вимагання

891

43.

Видавання себе за іншу особу

911

44.

Вогнепальна зброя

921

45.

Міжнародні відносини

951

46.

Конфіскація

981

47.

Шахрайство й удавані заяви

1001

49.

Особи, котрі переховуються від правосуддя

1071

50.

Азартні ігри

1081

50А.

Геноцид

1091

51.

Вбивство

1111

53.

Індіанці

1151

55.

Викрадення людини

1201

57.

Трудові відносини

1231

59.

Перевезення спиртних напоїв

1261

61.

Лотереї

1301

63.

Шахрайство з використанням пошти

1341

65.

Злонавмисне пошкодження майна

1361

67.

Армія та військово-морський флот

1381

69.

Національність і громадянство

1421

71.

Непристойна поведінка


Подобные документы

  • Поняття складу злочину у кримінальному праві, функціональне навантаження й законодавче регулювання у кримінально-правових традиціях різних країн. Порівняльно-правове пізнання складу злочину за законодавством Великобританії та Сполучених Штатів Америки.

    статья [25,3 K], добавлен 17.08.2017

  • Характеристика нового Кримінального Кодексу України, його основні концептуальні положення. Функції та завдання кримінального права і його принципи. Система кримінального права. Суміжні до кримінального права галузі права. Наука кримінального права.

    реферат [44,6 K], добавлен 06.03.2011

  • Ознаки, система та структура закону про кримінальну відповідальність як джерела кримінального права. Основні етапи формування та розвитку кримінального законодавства України. Порівняльний аналіз норм міжнародного та українського кримінального права.

    реферат [35,4 K], добавлен 12.11.2010

  • Стабільність як умова ефективності законодавства України про кримінальну відповідальність. Структура чинного Кримінального Кодексу України. Основні недоліки чинного КК та пропозиції щодо його удосконалення. Застосування кримінально-правових норм у країні.

    курсовая работа [33,5 K], добавлен 12.08.2016

  • Історичний шлях розвитку науки кримінального права. Злочин та покарання як основні категорії кримінального права. Класична, антропологічна, соціологічна школи кримінального права: основні погляди представників, їх вплив на розвиток науки та законодавства.

    реферат [42,7 K], добавлен 29.03.2011

  • Характеристика основних підстав для застосування до юридичної особи в Україні заходів кримінально-правового характеру. Ключові види корпоративних злочинів у сфері економічної злочинності згідно кримінального законодавства Сполучених Штатів Америки.

    статья [16,6 K], добавлен 19.09.2017

  • Поняття та завдання кримінального кодексу України. Об'єкти, що беруться під охорону за допомогою норм КК. Джерела та основні риси кримінального права. Поняття злочину, його ознаки, склад та класифікація, засоби і методи вчинення. Система та види покарань.

    контрольная работа [23,1 K], добавлен 24.10.2014

  • З’ясування системи історичних пам’яток, які містили норми кримінально-правового та військово-кримінального характеру впродовж розвитку кримінального права в Україні. Джерела кримінального права, що існували під час дії Кримінального кодексу УРСР 1960 р.

    статья [20,2 K], добавлен 17.08.2017

  • Основні причини для подальшого формування незалежної правової системи Сполучених Штатів Америки. Систематизація сучасного законодавства країни. Особливості федерального права. Специфічні риси американської правової системи у порівнянні з англійською.

    курсовая работа [41,6 K], добавлен 27.08.2014

  • Кримінальне право як галузь права й законодавства, його соціальна обумовленість, принципи. Завдання, система та інститути кримінального права. Підстави і межі кримінальної відповідальності. Використання кримінального права в боротьбі зі злочинністю.

    курсовая работа [36,7 K], добавлен 02.01.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.