Теорія і практика математичного розвитку дітей 3-6 років у системі дошкільної освіти
Теоретико-методологічні засади математичного розвитку дітей дошкільного віку. Психолого-педагогічні основи математичного розвитку дошкільників в умовах закладу дошкільної освіти. Обґрунтування системи математичного розвитку дітей дошкільного віку.
Рубрика | Педагогика |
Вид | диссертация |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.09.2021 |
Размер файла | 2,6 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
а) Т.Рихтерман, К.Назаренко, Т.Мусейібова, О.Фунтікова;
б) І.Сеченов, І.Павлов, М.Поддьяков;
в) Ф.Фребель, Т.Ігнатова, Л.Сисуєва, Л.Венгер;
г) К.Тарханова, Н.Менчинська, В.Данилова, А. Столяр.
40. Визначить дослідників з проблеми формування уявлень про форму предметів у дошкільників?
а) І.Сеченов, І.Павлов, М.Поддьяков;
б) Ф.Фребель, Т.Ігнатова, Л.Сисуєва, Л.Венгер;
в) Т.Рихтерман, К.Назаренко, Т.Мусейібова, О.Фунтікова;
г) К.Тарханова, Н.Менчинська, В.Данилова, А. Столяр. ДОДАТОК К
Таблиця 3.21.
Види математичних занять, що використовуються вихователями
у закладах дошкільної освіти
№ п/п |
Вид заняття |
Характерні особливості |
|
1. |
Класичне |
Проводиться за традиційною схемою - пояснення нового матеріалу, виконання завдання, контроль з боку вихователя, закріплення у грі, підбиття підсумків. |
|
2. |
Комбіноване |
Використання на одному занятті різних видів діяльності: зображувальної, ручної праці, музики у поєднанні з математикою |
|
3. |
Комплексне |
Переважно проводиться як підсумкове наприкінці місяця або кварталу; поєднуються завдання з різних розділів програми логіко-математичного змісту |
|
4. |
Заняття-гра |
Проводиться у форматі сюжетно-дидактичної гри. Наприклад, «Магазин іграшок», «Заняття - математичний аукціон», АБВГДейка та ін. |
|
5. |
Заняття - казка |
Побудоване за сюжетом відомої казки з використанням музики, віршованих форм, адаптованих на математичному матеріалі «Три ведмеді», «Два жадібних ведмежати», «Круть і Верть» |
|
6. |
Заняття-екскурсія |
У парк, до лісу, до школи, до крамниці (тканин, будівельних матеріалів), на будівництво |
|
7. |
Заняття коментувального навчання |
Під час заняття діти залучаються до активного обговорення певної пізнавальної ситуації. Наприклад, усій групі дається завдання - утворення числа 7. Одна дитина вимовляє вголос, як вона утворює означене число, інші мовчки виконують; якщо дитина помилилася, починається обговорення або вихователь малює на дошці те, що коментують діти. |
|
8. |
Заняття-мандрівка |
Цікавий сюжет із несподіваними ситуаціями пізнавально-ігрового характеру «Мандрівка у країну нерозв'язаних задач», «Мандрівка у країну математику», «У Цифрограді» тощо. |
|
9. |
Заняття-проблема (заняття-відкриття) |
В основу заняття покладено проблему, сформульовану вихователем. Діти шляхом розмірковувань намагаються знайти оптимальний варіант рішення. Пропоновані варіанти обговорюються всебічно. Наприклад, Що станеться, якщо зникнуть усі цифри (або цифра «5»), |
ДОДАТОК Л
Таблиця 3.24.
Протокол діагностичного обстеження готовності вихователів ЗДО до реалізації завдань математичного розвитку дошкільників (на прикладі закладів дошкільної освіти Донецької області)
№ п/п |
ПІБ вихователя |
Показники оцінювання готовності вихователів |
Середнє значення коефіцієнту |
|||||||||||
Мотиваційно-особистісний (6 балів) |
Змістовий (9 балів) |
Діяльнісний (9 балів) |
||||||||||||
бали |
бали |
К |
бали |
бали |
бали |
К |
бали |
бали |
бали |
К |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
1 |
Мацука Т.А. |
2 |
2 |
0,6 |
2 |
2 |
2 |
0,6 |
2 |
2 |
2 |
0,6 |
К ?0,6 ДР |
|
2 |
Сердюк А.С. |
1 |
1 |
0,3 |
2 |
1 |
1 |
0,4 |
1 |
2 |
1 |
0,4 |
К?0,3 КР |
|
3 |
Сердюк Н.Д. |
1 |
2 |
0,5 |
3 |
1 |
2 |
0,6 |
3 |
2 |
2 |
0,7 |
К ?0,6 ДР |
|
4 |
Федоренко Г.О. |
1 |
2 |
0,5 |
1 |
1 |
2 |
0,4 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
К?0,3 КР |
|
5 |
Хрисєва О.Г. |
2 |
1 |
0,5 |
2 |
2 |
2 |
0,6 |
2 |
3 |
2 |
0,7 |
К ?0,6 ДР |
|
6 |
Церцея А.К. |
2 |
3 |
0,8 |
2 |
2 |
2 |
0,6 |
1 |
2 |
2 |
0,5 |
К ?0,6 ДР |
|
7 |
Чебан Є.П. |
2 |
2 |
0,6 |
1 |
2 |
2 |
0,5 |
3 |
1 |
2 |
0,6 |
К ?0,6 ДР |
|
8 |
Аносова В.К. |
2 |
2 |
0,6 |
1 |
2 |
2 |
0,5 |
2 |
2 |
3 |
0,7 |
К ?0,6 ДР |
|
9 |
Венія О.Б. |
2 |
1 |
0,5 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
2 |
1 |
1 |
0,4 |
К?0,3 КР |
|
10 |
Дзюба Н.Т. |
1 |
1 |
0,3 |
1 |
1 |
2 |
0,4 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
К?0,3 КР |
|
11 |
Соловйова Р.Б. |
2 |
3 |
0,8 |
2 |
2 |
2 |
0,6 |
2 |
2 |
2 |
0,6 |
К0,6 ДР |
|
12 |
Жукова П.С. |
3 |
3 |
1 |
3 |
3 |
1 |
0,7 |
1 |
2 |
2 |
0,5 |
К ?0,7 ОР |
|
13 |
Загребельська А.М. |
3 |
3 |
1 |
2 |
2 |
2 |
0,6 |
3 |
1 |
3 |
0,7 |
К ?0,8 ОР |
|
14 |
Савчук О.С. |
2 |
1 |
0,5 |
1 |
1 |
2 |
0,4 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
К?0,3 КР |
|
15 |
Мінаєва В.Л. |
1 |
2 |
0,5 |
2 |
3 |
1 |
0,6 |
1 |
1 |
3 |
0,6 |
К ?0,6 ДР |
|
16 |
Каморіна С.В. |
1 |
1 |
0,3 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
К?0,3 КР |
|
17 |
Велюжаніна У.М. |
1 |
1 |
0,3 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
1 |
2 |
0 |
0,3 |
К?0,3 КР |
|
18 |
Образ Т.Л. |
2 |
2 |
0,6 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
1 |
0 |
0 |
0,1 |
К?0,3 КР |
|
19 |
Парлюк Я.Ф. |
2 |
2 |
0,6 |
1 |
1 |
2 |
0,4 |
3 |
3 |
1 |
0,7 |
К ?0,6 ДР |
|
20 |
Трима В.Т. |
1 |
1 |
0,3 |
1 |
2 |
2 |
0,5 |
0 |
1 |
1 |
0,2 |
К?0,3 КР |
|
21 |
Лісова Д.Б. |
2 |
1 |
0,5 |
2 |
2 |
2 |
0,6 |
2 |
3 |
2 |
0,7 |
К ?0,6 ДР |
|
22 |
Дерібас Г.Ш. |
1 |
1 |
0,3 |
2 |
2 |
1 |
0,5 |
0 |
1 |
1 |
0,2 |
К?0,3 КР |
|
23 |
Автономова В.П. |
2 |
2 |
0,6 |
2 |
2 |
1 |
0,5 |
2 |
2 |
2 |
0,6 |
К ?0,6 ДР |
|
24 |
Величко В.В. |
1 |
1 |
0,3 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
1 |
2 |
0 |
0,3 |
К?0,3 КР |
|
25 |
Шамрай С.Т. |
1 |
1 |
0,3 |
1 |
1 |
2 |
0,4 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
К?0,3 КР |
|
26 |
Гнатенко Л.Д. |
1 |
1 |
0,3 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
К?0,3 КР |
|
27 |
Пірог С.Ю. |
1 |
3 |
0,6 |
2 |
1 |
1 |
0,4 |
3 |
2 |
1 |
0,7 |
К ?0,6 ДР |
|
28 |
Варас С.П. |
1 |
2 |
0,5 |
1 |
2 |
1 |
0,4 |
1 |
0 |
1 |
0,2 |
К?0,3 КР |
|
29 |
Коминець С.Т. |
1 |
2 |
0,5 |
2 |
2 |
2 |
0,6 |
2 |
2 |
2 |
0,6 |
К ?0,6 ДР |
|
30 |
Тросин С.К. |
2 |
3 |
0,8 |
1 |
3 |
2 |
0,6 |
1 |
2 |
2 |
0,5 |
К ?0,6 ДР |
|
31 |
Піроненко С.Н. |
1 |
1 |
0,3 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
К?0,3 КР |
|
32 |
Калач М.Я. |
2 |
3 |
0,8 |
2 |
1 |
3 |
0,6 |
2 |
1 |
2 |
0,5 |
К ?0,6 ДР |
|
33 |
Узун В.Р. |
1 |
2 |
0,5 |
1 |
0 |
2 |
0,3 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
К?0,3 КР |
|
34 |
Ластинь Н.С. |
1 |
1 |
0,3 |
1 |
2 |
0 |
0,3 |
0 |
1 |
1 |
0,2 |
К?0,3 КР |
|
35 |
Куроль Д.Г. |
3 |
3 |
1 |
3 |
3 |
2 |
0,8 |
2 |
3 |
1 |
0,6 |
К ?0,8 ОР |
|
36 |
Павличко Б.Д. |
3 |
3 |
1 |
2 |
3 |
2 |
0,7 |
2 |
2 |
1 |
0,5 |
К ?0,7 ОР |
|
37 |
Мержук М.Б. |
1 |
1 |
0,3 |
2 |
1 |
1 |
0,4 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
К?0,3 КР |
|
38 |
Орос Н.А. |
1 |
2 |
0,5 |
2 |
2 |
2 |
0,6 |
2 |
2 |
3 |
0,7 |
К ?0,6 ДР |
|
39 |
Тимчук О.Ю. |
2 |
2 |
0,6 |
2 |
2 |
3 |
0,7 |
3 |
3 |
3 |
1 |
К ?0,7 ОР |
|
40 |
Тарабан В.К. |
2 |
3 |
0,8 |
3 |
2 |
2 |
0,7 |
2 |
2 |
2 |
0,6 |
К ?0,7 ОР |
|
41 |
Мезікова Ю.О. |
1 |
3 |
0,6 |
2 |
2 |
1 |
0,5 |
1 |
3 |
2 |
0,6 |
К ?0,6 ДР |
|
42 |
Конопко Г.Г. |
3 |
2 |
0,8 |
2 |
2 |
3 |
0,7 |
2 |
1 |
2 |
0,5 |
К ?0,6 ДР |
|
43 |
Піліпчатіна І.В. |
1 |
2 |
0,5 |
2 |
3 |
2 |
0,7 |
2 |
2 |
2 |
0,6 |
К ?0,6 ДР |
|
44 |
Коровко Г.Д. |
2 |
1 |
0,3 |
2 |
1 |
1 |
0,4 |
0 |
1 |
2 |
0,3 |
К?0,3 КР |
|
45 |
Познань М.Л. |
1 |
1 |
0,3 |
2 |
1 |
1 |
0,4 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
К?0,3 КР |
|
46 |
Прокопець Р.Д. |
2 |
2 |
0,6 |
2 |
3 |
3 |
0,8 |
1 |
2 |
3 |
0,6 |
К ?0,6 ДР |
|
47 |
Герланець Р.Т. |
2 |
2 |
0,6 |
2 |
3 |
1 |
0,6 |
2 |
2 |
2 |
0,6 |
К ?0,6 ДР |
|
48 |
Жмурко Ж.В. |
2 |
1 |
0,4 |
1 |
1 |
1 |
0,3 |
1 |
0 |
1 |
0,2 |
К?0,3 КР |
|
49 |
Шандибіна К.Н. |
3 |
1 |
0,6 |
2 |
1 |
1 |
0,4 |
3 |
2 |
2 |
0,7 |
К ?0,6 ДР |
|
50 |
Кирста А.Л. |
1 |
1 |
0,3 |
2 |
1 |
1 |
0,4 |
0 |
1 |
1 |
0,2 |
К?0,3 КР |
ДОДАТОК М
Таблиця 3.25
Зведені дані про зміст завдань з математичного розвитку дітей в чинних програмах
Назва програми/ розділи |
«Дитина» Розділ «Дитина сенсорно-пізнавальному просторі» |
«Дитина в дошкільні роки» Розділ «Bведення у світ кількості, логіки, простору та часу» |
«Українське дошкілля» Розділ «Логіко-математичний розвиток» |
«Я у Світі» Розділ «Дитина в Сенсорно-пізнавальному просторі» - логіко-математичний розвиток |
|
4-ий рік життя - молодший дошкільний вік |
|||||
Кількість та лічба |
Автор змісту: (Н.Голота, О.Коваленко, Г. Смольникова, М. Машовець к.п.н Л.П.Кочина, к.п.н. О.В.Коваленко, к.п.н. М. А. Машовець старая програма) Лічба в межахтрьох у прямому порядку. Сприймання числівників на слух; утворення чисел 2 і 3 способом додавання одиниці до попереднього числа. Порів-няння контрастних за кількістю предметів (один - багато, багато - мало). Порівняння контрастних множин шля-хом накладання та прикладання(більше, менше, стільки ж). Упорядкування двох-трьох множин предметів за ознакою кількості. |
Автор змісту: Дитина в сенсорно-пізнавальному світі З. П. Дорошенко(автор змісту математичних завдань) - старший викладач кафедри дошкільної та початкової освіти КЗ «ЗОІППО» ЗОР - розділи «Ранній вік», «Введення у світ кількості, логіки, простору та часу». Сенсорні здібності: Учити порівнювати дві множини за кількістю елементів за допомогою зіставлення: стільки ж, однаково, один, жодного; застосовувати різні способи порівняння накладання і прикладання; встановлювати відповідність між кількістю та числом; вчити правильно використовувати числівники, утворювати множини з різною кількістю елементів в межах 5. |
Автор змісту Вчити кількісній лічбі у межах 5, називати числа за порядком, відносити останнє число до всієї групи предметів. Вчити дітей складати групи з окремих предметів за зразком, виокремлюючи один предмет із групи, розрізняти поняття «багато», «один», знаходити багато предметів та один із них; Вчити розрізняти рівність та нерівність групу предметів за їх кількістю, користуючись прийомами накладання і прикладання. Вчити розуміти і вживати у мовленні слова «порівну», «більше», «менше», «стільки ж - скільки»; розуміти запитання «скільки?» |
Автор змісту О.О.Фунтікова, Молодший дошкільний вік Порівнювати за кількісними показниками предмети, використовуючи слова «багато», «мало», «більше», «менше», «стільки ж…», «стільки-скільки», «однаково». Порівнювати групи предметів шляхом накладання і прикладання, перелічування. Утворювати рівність із нерівності шляхом зменшення чи збільшення однієї з множин; визначати в довкіллі множини, класифікувати об'єкти довкілля за кількісними показниками, множини за чисельністю. |
|
Величина |
Порівняння величин предметів (великий - маленький, довгий -ткороткий, високий - низький). Практичне розрізнення, упорядкування й позначення у мові відповідними словами величин однакових і різних за розміром предметів. |
Сенсорні здібності. Формувати уявлення про величину предметів способами накладання і прикладання (великий-малий. Високий-низький, широкий-вузький, довгий-короткий, товстий-тонкий); розвивати вміння якісно порівнювати предмети |
Продовжувати формувати у дітей вміння порівнювати за висотою, довжиною, шириною предмети однакових і різних розмірів; під час визначення розмірів предметів використовувати прийоми накладання і прикладання. Спонукати до вживання слів: «довгий», «короткий», «однакові», «різні за величиною», «високий», «низький», «широкий», «вузький». |
Вимірювати величини, використовуючи умовну мірку; порівнювати об'єкти за величиною (довжиною, шириною, висотою) та масою. Викладати серіаційний ряд в порядку зростання чи спадання певних ознак величини н та маси (тонкий, тонший, найтонший; короткий, довший, найдовший; високий, вищій, найвищій та ін.); класифікувати предмети за величиною, розподіляючи групи предметів за принципом: великі - малі; високі - низькі; широкі - вузькі. |
|
Форма |
Геометричні фігури. Розрізнення круга і квадрата, кулі й куба. Порівняння геометричних фігур з предметами, схожими за формою. Групування предметів за ознакою форми. |
Сенсорні здібності. Формувати уявлення про геометричні фігури, учити порівнювати їх. Учити розрізняти площинні фігури: круг, трикутник, квадрат і об'ємні - куля, куб. Формувати уявлення про властивості геометричних фігур та їх змінність (величина, колір). Формувати уявлення про можливість порівняння пласких фігур геометричних фігур шляхом накладання (круги, квадрати). Порівнювати геометричні фігури та об'єкти довкілля шляхом зорового аналізатору; розрізняти двовимірні і тривимірні об'єкти, знаходити їх на площині та в довкіллі |
Вчити називати і розрізняти геометричні фігури: площинні - круг, квадрат, трикутник; об'ємні - куля, куб. Навчати обстежувати дотиково-руховим і зоровим способами. Вчити впізнавати і називати геометричні фігури та форми в навколишніх предметах. |
Визначати форму предметів за допомогою геометричної фігури як еталона; називати площинні фігури (трикутник, квадрат, круг, чотирикутник) та об'ємні (куля, куб, циліндр); знаходити геометричні фігури на малюнках і схемах. Порівнювати об'єкти довкілля з відомими дитині геометричними фігурами. Порівнювати геометричні фігури, називати спільні та відмінні ознаки, користуючись словами «такий, як…», «такий самий…». Класифікувати геометричні фігури за однією з ознак (кольором, величиною, наявністю та відсутністю кутів). |
|
Простір |
Визначення просторового розміщення предметів відносно себе: вгорі - там, де голова; внизу - там, де ноги; попереду - рух обличчям до предмета; позаду - рух спиною до предмета. Про-сторові відношення: над, під, на, за, поруч, високо, низько. Визначення напрямків: вперед - назад, вгору - вниз. |
Інтелектуальні здібності. Учити розрізняти праву-ліву руку, лівий-правий бік тіла; уявлення про розташування предметів на площині та в просторі відносно один одного: попереду, позаду, під, над, за, поряд, між, серед, посеред, ближче; напрямки в просторі відносно себе: праворуч, ліворуч, попереду, позаду, угорі, згори, униз, угору. |
Вчити розрізняти і називати праву ліву руку; розкладати правою і лівою рукою предмети зліва направо. Забезпечувати розуміння і вживання у мовленні слів: назад (позаду), ліворуч, праворуч, угору (вгорі), вниз (знизу), виконувати дії відповідно до цих слів. Вчити диференціювати та позначати словами положення предметів у просторі (попереду, нижче, вище, близько, далеко) та напрямки: вниз (донизу), угору (вгорі). |
Визначати розміщення об'єктів в довкіллі (ближче, далі, ліворуч, праворуч, під, над, зверху, знизу, попереду, позаду). |
|
Час |
Частини доби (ранок, день, вечір, ніч); часові відношення (тепер - пізніше, спочатку - потім, учора - завтра). |
Інтелектуальні здібності. Формувати уявлення про частини доби (ранок, день, вечір, ніч ), послідовність змін, часові відношення (тепер, сьогодні, учора, завтра, потім, зараз, насамперед, давно, недавно, скоро ) |
Формувати вміння розрізняти частини доби: ранок, день, вечір, ніч; часові відношення: вчора, сьогодні, завтра |
Визначати частини доби, орієнтуючись на власну діяльність та діяльність дорослого: ранок (мама йде на роботу); день (я в дитячому садку); вечір (у нас вечеря); ніч (усі сплять); встановлювати послідовність подій (вчора, сьогодні, завтра; раніше, потім, пізніше, зараз). Розрізняти характерні ознаки пір року; встановлювати взаємозв'язки між станом погоди, частиною доби і станом рослин, поведінкою тварин. |
|
5-ий рік життя - середній дошкільний вік |
|||||
Кількість та лічба |
Лічба предметів і називання чисел у межах 5 у прямому і зворотному порядку. Утворення чисел шляхом додавання 1 до попереднього числа. Визначення місця кожного числа в ряді чисел від 1 до 5. Засвоєння термінів між, стоїть перед (за). Кількісна і порядкова лічба. Знання цифр в межах 10. Співвіднесення цифри з числом і числа з цифроюв межах 5. Упорядкування числових карток у межах п'яти (у порядку збільшення і у порядку зменшення). Обведення контурів цифр, клітинок пальчиком, олівцем. Порівняння груп предметів за кількістю (більше, менше, стільки ж). Практичні вправи на об'єднання двох груп предметів і визначення кількості за допомогою перелічування усіхпредметів (у межах 5). Засвоєння термінів однаково, порівну, стільки, скільки. Практичні вправи на вилучення частини предметів за будь-якою ознакою із множини, вилучення кількості предметів в остачі способом перелічування (у межах 5). |
Сенсорні здібності. Закріплювати вміння лічити в межах 5 однорідні і неоднорідні предмети і об'єкти довкілля; учити співвідносити: кількість-число-цифра (у межах 5); порівнювати множин за кількістю їхніх елементів; застосовувати слова однаково, більше, менше, порівну; визначати скільки предметів треба додати (відняти), щоб отримати рівну кількість елементів двох множин. формувати уявлення про масу об'єктів, речовин; терези, їхнє призначення; формування уявлення про зміст понять важкий, легкий, однакова маса, важче, легше, ніж. Формувати уявлення про одиниці вимірювання кількості об'єктів, маси, об'єму (грам, літр, кілограм, штука, склянка, столова-чайна ложка) |
Вчити лічбі в межах 5 за допомогою різних аналізаторів: зорового, слухового, тактильного. Вчити називати числа за порядком, відносити останній числівник до всієї групи перелічуваних предметів; розуміти запитання «скільки всього?», «який за рахунком?», «котрий» і давати правильну відповідь. Навчати відлічувати предмети за названим числом; утворювати числа додаванням одиниці до попереднього числа; попарно об'єднувати числа. Вчити порівнювати дві групи предметів і формувати на основі лічби уявлення про рівність і нерівність; зрівнювати нерівні групи предметів додаванням та відніманням. |
Лічба об'єктів в межах від 5 до 10, розрізняти порядкові та кількісні числівники, називати цифри, зіставляти кількість з числом, розуміти утворення числа шляхом додавання (віднімання ) одиниці до попереднього числа. Здійснювати простіші обчислення на додавання і віднімання, розв'язувати елементарні математичні задачі, оперувати цифрами в межах 10 під час ігор з кубиками, лото. |
|
Величина |
Упорядкування предметів за товщиною, шириною і називання параметрів упорядкованих предметів (товстий - тонкий, широкий - вузький). |
Сенсорні здібності. Вчити порівнювати розміри предметів, об'єктів, які суттєво відрізняються за величною (зорове зіставлення, накладанням. прикладанням). Вчити будувати ряд в порядку зростання і спадання за величиною; описувати свої дії, відрізняючи предмети за допомогою оцінки їхньої величини (довший, коротший, найдовший, найкоротший та ін.). Формувати уявлення про частину і ціле. |
Формувати у дітей вміння порівнювати предмети за довжиною, висотою, шириною, товщиною, прикладанням один до одного. Вчити розкладати предмети в порядку зростання і спадання (високий - вищий-найвищій). |
Навчати вимірювати величини, використовуючи умовну мірку: викладати серіаційні ряди. Дитина оволодіває узагальненим способом порівняння величин, що дає змогу впорядковувати предмети за одним з параметрів величини: від найбільшого до найменшого і навпаки; уміння визначати «більше-менше» є підґрунтям для визначення «далеко-близько» |
|
Форма |
Практичне розрізнення геометричнихфігур із словесним поясненням. Засвоєння їх назв (трикутник, чотирикутник,квадрат, круг). Визначення форми реальних предметів на основіспівставлення з геометричними фігурами. Серіація предметів за формою. |
Сенсорні здібності. Ознайомлювати з пласкими геометричними фігурами (круг, трикутник, квадрат, прямокутник); об'ємними (куля, куб, циліндр). |
Закріплювати назви геометричних фігур: круг, квадрат, трикутник, прямокутник та просторових геометричних форм: куля, куб, знаходячи їх у предметах навколишнього середовища. Вчити визначати складові геометричних фігур та просторових геометричних форм за допомогою зорового і тактильного аналізаторів. Давати уявлення, що геометричні фігури можуть бути різної величини. Ознайомлювати з геометричною фігурою «прямокутник» та просторовою формою «циліндр». Пояснювати в чому схожість і відмінність прямокутника і квадрата. |
Ознайомлюючись з формою предметів дитина п'ятого року життя ще потребує використання зовнішніх прийомів під час порівняння властивостей предметів - переміщення, обведення контурів пальцям руки; знайомити з площинами та об'ємними фігурами. |
|
Простір |
Засвоєння понять між, посередині, усередині, поза; зліва направо, справа наліво. |
Інтелектуальні здібності. Учити орієнтуватись у просторі (кімната, майданчик, вулиця), на площині (аркуш паперу, стіл, ковдра); визначати і описувати положення предметів відносно себе, відносно заданого об'єкту; рухатися в заданому напрямку; розміщувати і знаходити предмети за словесною інструкцію |
Продовжувати вправляти дітей у визначенні напрямку руху відносно себе: вгору-вниз; вперед-назад; праворуч-ліворуч. Вчити рухатися у заданому напрямку. Вчити розуміти та вживати слова:»нижче», «вище», «між», «далеко», «близько». Допомогти засвоїти поняття: ліворуч, праворуч, посередині. |
Орієнтуватися у напрямках розміщення об'єктів відносно себе; викладати предмети на площині, аркуші паперу за словесною вказівкою дорослого. |
|
Час |
Засвоєння понять доба, ранок, день, вечір, ніч, відношень швидше - повільніше. |
Інтелектуальні здібності. Розрізняти поняттявчора, сьогодні, завтра. Формувати уявлення про світанок, сутінки, південь, північ; про швидкість, повільність зміни подій у часі. Послідовно називати пори року, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між подіями в довкіллі, в родині, у власному житті. |
Вчити оперувати поняттям доба. Продовжувати формувати уявлення про періоди доби: ранок, день, вечір, ніч. Розрізняти поняття вчора, сьогодні, завтра, потім, давно, тепер, раніше та правильно вживати ці слова. |
На кінець п'ятого року життя може визначати логічну послідовність подій у часі; орієнтуватися щодо місця проживання найближчих родичів (далеко, в іншому місці, в одному місті). Орієнтуватися в своєму минулому і теперішньому; на елементарному рівні уявляти своє ймовірне майбутнє. |
|
6-ий рік життя - старший дошкільний вік |
|||||
Кількість та лічба |
Лічба предметів у межах 10, розташованих хаотично, лінійно, по колу. Порядкова і кількісна лічба. Загальні властивості чисел натурального ряду: не тільки дане, а будь-яке число можна утворити додаванням 1 до попереднього; будь-яке число більше, ніж кожне з попередніх чисел, і менше кожного з наступних. Називання чисел від 1 до 10, відбудь-якого числа до 10, від 10 до будь-якого. Ознайомлення з цифрами від 0 до 9. Встановлення відповідності між цифрою та її назвою (числом), між числом і гру предметів, що позначаються цим числом. Порівняння чисел на основі попереднього встановлення відношень між предметними множинами, упорядкування числових карток (у сторону збільшення чи зменшення) у зростаючому та спадаючому порядку. Вивчення умежах 10 за допомогою розкладання предметних множин на дві частини. Множина. Засвоєння понять усі, кожний, будь-які, останній. Практичні дії з множинами: операції об'єднання і вилучення частини з множини за певною ознакою. Збільшенняабо зменшення на 1. Порівняння двох множин кількістю і визначення відношень «на скільки більше?» «на скільки менше?», «порівну», «стільки ж». Додавання та віднімання. Задачі. Складання прикладів на додавання і віднімання за малюнками, практичними діями, використовуючи сюжети найпростіших казок, різні життєві ситуації. Викладання прикладів на додавання і віднімання в межах 5 за допомогою цифрових карток. Знаки «+» (додати), «--» (відняти), «=» (дорівнює), «?» (не дорівнює). Читання прикладів. Прийоми прилічування і відлічування по 1. Додавання і віднімання в межах 5 за допомогою шкали лінійки. Задачі на знаходження суми і остачі. Складання та розв'язування задач за допомогою малюнків та практичних дій з фішками. |
Сенсорні здібності. Формувати уявлення про утворення чисел у межах 10. Вчити розрізняти графічне зображення чисел (цифри від 0 до 10). Вчити порядкової лічби: позначати відповідним числівником місце предмета; в прямому та зворотному порядку. Вчити перераховувати предмети у межах 10, позначати результати відповідною цифрою та кількісним числівником. Дати уявлення про те, що кількість предметів не залежить від величини та просторового розташування. Вчити рахувати двійками. Вчити визначати місце того чи іншого числа в ряду за його відношенням до попереднього та наступного, розуміти відношення чисел у межах 10: більше, менше, порівну; користуватися знаками >, <, =; зменшувати або збільшувати числа у межах 10 на 1, 2. Розв'язувати приклади. Знайомити з прийомами поділу предметів на рівні частини (2, 4,). Дати уявлення про відношення частин до цілого. Формувати уявлення про склад числа з двох менших (у межах 10). Дати уявлення про просту арифметичну задачу та її структуру. Формувати уявлення про математичні дії додавання та віднімання. Виділяти в мовленні слова, які позначають ці дії: долити, додати, донести;відлити, відсипати, віднести, забрати. Формувати уявлення про поділ предметів на частини: дві, три, чотири тощо. Вчити визначати, що можна поділити групу предметів на задану кількість однакових частин. Вчити розв'язувати задачі на додавання, віднімання. Формувати уявлення про задачу, її структуру. Учити описувати умову задачі, відтворювати її за допомогою дидактичного матеріалу, виділяти в умові задачі суттєві дані. Учити розв'язувати задачі, складати власні задачі. |
Вчити дітей лічбі в межах 10 на предметах, розміщених по-різному (лінійно, по колу, хаотично, трикутником), згори-вниз, знизу-вгору, по діагоналі, від будь-якого числа до 10 і від 10 до будь-якого числа. Вчити порівнювати числа в межах 10. Вчити, як з нерівності відтворити рівність шляхом додавання чи віднімання. Закріплювати розуміння того, о кількість не залежить від форми, величини, кольору предметів, від просторового розміщення і напрямку лічби. Ознайомлювати із структурою задачі. Вчити складати приклади та арифметичні задачі на додавання та віднімання за малюнками і практичними діями в межах 10, використовуючи числові картки і знаки (+ (додати); - (відняти); = (дорівнює)). Виконувати прості обчислення усно. Закріплювати знання цифр від 0 до 9. Вчити визначати склад числа в межах 10 за допомогою предметних множин. навчити вмінню порівнювати ч суміжні числа, використовуючи термін «числа-сусіди». |
Лічити предмети, об'єкти, звуки, рухи тощо в межах від 1 до 10 (20) в прямому і зворотному порядку. Розуміти відношення між числами і цифрами. Здійснювати найпростіші усні обчислення, пов'язані з предметним, природним і соціальним середовищем. Виконувати математичні дії додавання і віднімання, використовувати знаки «плюс», «мінус», «більше», «менше», «дорівнює». Пояснювати вибір математичної дії; розв'язувати елементарні математичні і логічні задачі; складати задачі про себе, свою сім'ю, найближче природне і предметне оточення, знаходити свої шляхи розв'язання задачі. Оперувати множинами: об'єднувати, розбивати на підмножини, доповнювати, вилучати зайве та ін. Використовувати слова: усі, деякі, належить, не належить, якщо…, то..; аргументувати власні дії,доводити чи спростовувати думку, визначати множини в довкіллі. |
|
Величина |
Порівняння предметів за висотою, шириною, товщиною, довжиною, загальною величиною. Побудова упорядкованих послідовних рядів: великий, маленький, найменший та ін. Використання еталонних, та інших способів вимірювання. Використання в мові у різних життєвих ситуаціях слова - терміни, що означають різні параметри величини. |
Сенсорні здібності. Формувати уявлення про умовну мірку, послідовність дій під час використання умовної мірки,пояснювати правила використання умовної мірки. Формувати уявлення про те, які параметри величини варто вимірювати (довжину, висоту, ширину, товщину); що є умовні мірки, якими можна вимірювати одразу кілька параметрів об'єктів. Учити використовувати еталонну масу для визначення маси заданого предмета, описувати результати вимірювання словами: така сама,однакова, така ж, більша (менша), майже однакова, набагато більша (менша). Формувати вуленя про одиниці вимірювання маси, об'єму, довжини: кілограм, грам, літр; метр, сантиметр. Прилади для вимірювання: терези, лінійка, мензурка. Переваги та недоліки цих одиниць вимірювання порівняно з умовною мірою. Учити розділяти об'єкти навпіл способом зорового зіставлення, за допомогою орієнтирів на об'єкті, умовної міри, згинання. Учити які об'єкта, яким способом можна розділяти. |
Формувати вміння визначати висоту, товщину, довжину, ширину предметів; об'єм сипучих речовин і рідин за допомогою умовної мірки; вимірювати масу предметів за допомогою ваги. Вчити розкладати предмети в порядку зростання, спадання за висотою, товщиною, шириною, довжиною. |
Вимірювати величини за допомогою умовної мірки; порівнювати об'єкти за величиною (довжиною, шириною, висотою), об'ємом та масою. Викладати серіаційни ряд в порядку зростання/ спадання певних ознак: великий, більший, найбільший; тонкий, тонший, найтонший; визначати їх місце в серіаційному ряді: перший, другий, третій, попередній, наступний, останній. Називати кісні співвідношення між упорядкованими предметами. Вимірювати величини за допомогою запропонованої мірки. |
|
Форма |
Трикутник, чотирикутник, п'ятикутник, круг, квадрат та їх особливості. Розпізнавання геометричних фігур, їх властивостей. Серіація геометричних фігур за певною ознакою (величина, висота, товщина, колір) та за двома ознаками (величина і колір або товщина і колір тощо). Заохочення мовленнєвої активності. |
Сенсорні здібності. Учити розрізняти геометричні фігури на площині: трикутник, квадрат, прямокутник, трапеція, ромб, чотирикутник, п'ятикутник багатокутник, круг; і геометричні фігури в просторі: куб, трикутна призма, багатогранник, куля, конус, циліндр, розрізняти їх. Ознайомити з елементами геометричних фігур на площині: сторона, кут, вершина, центр; та в просторі: кут, вершина, ребро, грань, бічна поверхня, основа, центр. Формувати уявлення про спільне відмінне між площинними геометричними фігурами, замкненими кривими і замкненими ламаними. |
Вправляти у розрізненні і називанні геометричних фігур: квадрат, круг, трикутник, прямокутник. Ознайомлювати з овалом і ромбом. Вправляти у зображенні геометричних фігур за допомогою паличок, малювати олівцем, пензликом, крейдою. Закріплювати вміння розрізняти і називати просторові та геометричні форми: куля. куб, циліндр, конус; називати структурні елементи: вершина, сторона, кут. |
Визначати форму предметів за допомогою геометричної фігури як еталона, розпізнавати геометричні форми на малюнках, моделях, серед навколишніх предметів; називати площинні (квадрат, трикутник, чотирикутник, багатокутник, круг, овал); об'ємні (куб, куля, циліндр). |
|
Простір |
Розміщення предметів на таблиці прямокутної форми із зображенням двох-трьох рядків і стовпчиків. Визначення розміщення предметів за двома координатами -- назвою рядка і стовпчика. Визначення розташування предмета відносно іншого. Просторове розміщення на площині (на столі, в зошиті). Проміжні напрямки (верхній правий кут, нижній лівий тощо). Використання в мові термінів, що означають різні напрямки і просторові відношення між предметами. Схеми, плани як моделі просторового розміщення. |
Інтелектуальні здібності. Удосконалювати навички орієнтування за планом, учити змінювати план відповідно до змін в довкіллі, удосконалювати уміння знаходити предмети в довкіллі, відображати їх у плані. Учити схематично зображувати об'єкти довкілля, використовуючи знайомі геометричні фігури, дотримуючись природних пропорцій. Учити використовувати плани під час обговорення і виконання завдань. |
Закріплювати і поглиблювати просторові уявлення (ліворуч, праворуч, вгорі, внизу, попереду, позаду, далеко, близько). Вчити рухатися у визначеному напрямку, з'ясовувати місце перебування за заданою умовою; називати розміщення предмету відносно іншого. Вчити визначати своє положення серед довколишніх предметів; вживати вирази, о означають віддаленість предметів від себе. Ознайомлювати із схемами, моделями просторового розміщення. |
Орієнтуватися в просторі, визначаючи свої місцезнаходження та розміщення предметів у просторі: ближче, далі, ліворуч, праворуч, усередині, над,під,за, зверху, внизу, перший, останній. Орієнтуватися на площині, аркуші паперу, в книзі; розподіляти предмети на площині, складати орнаменти, малюнки за допомогою геометричних фігур. різних за величиною, формою, кольором. Самостійно відтворювати просторові відношення в реальних ситуаціях: у приміщенні, на ділянці; користуватися планом, схемою, самостійно використовувати моделі та символічні засоби. |
|
Час |
Ознайомлення зтижнем як проміжною одиницею вимірювання часу між добою. Встановлення послідовності днів тижня з опорою на порядкові числівники («Сьогодні четвертий день тижня - четвер»). Назва поточного місяця, попереднього і наступного. Ознайомлення з різними видами календарів та користування ними. |
Інтелектуальні здібності. Формувати уявлення про минулий, майбутній і теперішній час. Учити добирати слова для позначення кожного часу (теперішній час - тепер, сьогодні, зараз). Формувати уявлення про різницю між словами, які відповідають одному часу: тепер, сьогодні, зараз, потім. Формувати уявлення про тиждень, місяць, рік. Учити називати послідовно дні тижня, заставляти дня тижня із словами, які позначають часові відношення (сьогодні, учора, позавчора, завтра, післязавтра). Учити послідовно називати місяці, зіставляти місяці і пори року, кількість тижнів у кожному місяці. Формувати уявлення про те, що в кожному місяці різна кількість днів: зазвичай у місяці 4 тижні і ще кілька днів, іноді три тижні та кілька днів. Формувати уявлення про терміни здійснення або завершення подій, учити зіставляти їх із днями тижня - через день, через два, день тому, минулого дня, наступного дня, два дні тому та інші. Формувати уявлення про необхідність вимірювання точного часу: секунда,хвилина, година, доба і відносини між ними. Формувати уявлення про різні види годинників (електронний, механічний), особливості позначення ними часу . Учити дізнаватися абсолютний час із точністю до години за допомогою різних годинників. Учити зіставляти частини доби і відповідний абсолютний час. Формувати уявлення про проміжки часу. Які часто використовуються у життя: чверть години, півгодини, півтори години. Учити вимірювати ці проміжки часу за допомогою механічного годинника. |
Закріплювати і поглиблювати часові уявлення: ранок, день, вечір, ніч, вчора, сьогодні, завтра Вчити послідовно називати дні тижня, пори року, місяці року. Ознайомлювати з календарем і вчити ним користуватися. Вчити визначати час за годинником. |
Пояснювати послідовність пір року, називати їх в певному порядку. Знати частини доби, дні тижня, місяці року. Використовувати календар погоди. Встановлювати послідовність подій: вчора, сьогодні завтра, раніше, поті, зараз; самостійно визначати час за допомогою годинника (з точністю до півгодини). |
|
Показники математичної компетентності (математичного розвитку) на кінець дошкільного віку |
«Дитина» Показники успішного розвитку дітей: - уміє відбирати один або кілька предметів (фігур за двома ознаками (назва -- форма, назва - колір тощо); - розпізнає геометричні фігури і називають їх; - аналізує просторове розміщення предметів у більш складних ситуаціях. («Лівіше від верблюда дві іграшки : заєць і ведмідь», «правіше від ведмедя теж дві іграшки: заєць і верблюд»); - знає назви днів тижня, місяців (поточного, попереднього і наступного); - уміє назвати за будь-якою ознакою всі предмети, кожний, останній, будь-який; - рахує у межах 10 предмети, які по-різному розміщені на площині (хаотично, лінійно, по колу); - уміє упорядковувати геометричні фігури, числові картки, предмети, дні тижня, місяці за певною ознакою; - може утворювати нове число і розрізняти та правильно називати цифри (0,1--9); - складає і обчислює приклади на додавання і віднімання способом перелічування суми або остачі; - розв'язує задачі на знаходження суми і остачі за допомогою малюнків та практичних дій. |
«Дитина в дошкільні роки» Показники логіко-математичної компетенції дитини: - порівнює предмети за допомогою умовної мірки; - має уявлення про ознаки предметів, вирізняє суттєві ознаки об'єкта від несуттєвих для розв'язання певної задачі; - може класифікувати і систематизувати об'єкти за заданими ознаками, добирає ознаки для класифікації та систематизації нескладних об'єктів, пояснює свої дії; - упорядковує об'єкти за заданою властивістю; - визначає послідовність дій під час виконання нескладних завдань; - уміє лічити в межах 10 в прямому і зворотному напрямках; встановлює відповідність «кількість - число - запис числа»; - визначає відношення між числами в межах 10: рівні, більше, менше, користується знаками <; >; = для запису цих відношень; - додає та віднімає числа в межах 10, користуючись дидактичним матеріалом, записує найпростіші вирази, користуючись знаками +; -; - уміє розв'язувати задачі в одну дію; - орієнтується в натуральному ряду чисел, розуміє зміст понять до, після, між, більше (менше), використовує їх у повсякденному житті; - знаходить довкіллі об'єкти схожі на геометричні фігури, пояснює свій вибір; - класифікує об'єкти за двома властивостями, розуміє зміст і користується логічними операціями «не», «і»; - розуміє, що таке модель об'єкта, знаходить моделі в довкіллі, може робити нескладні моделі об'єктів.. |
«Українське дошкілля» Показники компетентності дитини: - порівнює множини за кількістю; - лічить у межах 10; - складає та розв'язує приклади, задачі на додавання та віднімання, користуючись цифрами та знаками; - розрізняє довжину. ширину, висоту, товщину предметів; - визначає масу предметів за допомогою ваги, об'єм речовин за допомогою умовної мірки, порівнює предмети; - розрізняє геометричні фігури (куля, куб, циліндр, конус); - оперує поняттями: місяць, день, тиждень, рік; знає дні тижня, пори року, місяці; - знає цифрові знаки «+; -; =» та цифри від 1 до 9; - визначає просторове розміщення предметів (включаючи поняття ліворуч, праворуч); - розрізняє предмети за розміщенням; - розуміє склад числа в межах 10; - порівнює суміжні числа; - має елементарні знання з народної математики. |
«Я у Світі» Показники компетентності дитини на кінець дошкільного віку: Знає Кількість: - розуміє поняття «кількість», знає прийоми порівняння груп предметів; розуміє відношення між числами і цифрами; розуміє поняття «клас», «підклас». Лічба: - знає порядок лічби в межах 10 (20); - розуміє прямий і зворотний порядок лічби; - розуміє, що лічити можні не тільки порядок, а й вік людини, вартість товарів тощо; - усвідомлює відмінності порядкової і кількісної лічби; Обчислення: - знає способи здійснення найпростіших обчислень (додавання і віднімання); - розуміє порядок використання знаків: більше, менше, дорівнює; - знає структуру і сутність елементарних математичних і простіших логічних задач; Множина: - знає як об'єднувати, розбавити множину на групи; розуміє поняття «множина»; має - уявлення про різні множини; Форма: - знає різні площинні і об'ємні геометричні фігури; - усвідомлює відповідність форми певним геометричним фігурам; Величина: - має уявлення про величину предметів, знає способи порівняння їх між собою; знає способи упорядкування предметів за величиною в порядку зростання і спадання; Вимірювання: - має елементарні знання про одиниці вимірювання та способи вимірювання; Простір і час: - володіє елементарними знаннями про розташування предметів у просторі; - знає послідовність пір року, місяців, днів тижня, частин доби; - розуміє призначення календаря погоди, розуміє перебіг подій у часі. Уміє Кількість - порівнює предмети за кількісними ознаками; - лічить предмети, об'єкти, звуки, рухи тощо в межах від 1 до 10 (20) в прямому і зворотному порядку; - Здійснює найпростіші усні обчислення, пов'язані з предметним, природним і соціальним середовищем; - виконує математичні дії додавання і віднімання, використовувати знаки «плюс», «мінус», «більше», «менше», «дорівнює»; - пояснює вибір математичної дії; розв'язувати елементарні математичні і логічні задачі; складати задачі про себе, свою сім'ю, найближче природне і предметне оточення, знаходити свої шляхи розв'язання задачі; - оперує множинами: об'єднує, розбиває на підмножини, доповнює, вилучає зайве та ін.; - використовує слова: усі, деякі, належить, не належить, якщо…, то..; аргументує власні дії, доводить чи спростовує думку, визначає множини в довкіллі. |
|
«Впевнений старт» (6-ий рік життя) Розділ «Логіко-математичний розвиток» |
|||||
Кількість та число (с.30-31) |
«У світі чисел та цифр» - вчити називати числа від 1 до 10, від будь - якого числа до 10, від 10 до будь - якого числа, розрізняти пряму та зворотну, кількісну та порядкову лічбу; - ознайомлювати з цифрами (1 - 9 (0) та їх написанням; вчити встановлювати відповідність між цифрою та відповідною кількістю множин; - ознайомлювати з властивостями натурального ряду чисел; - знайомити зі складом чисел з одиниць та двох менших (у межах 10); - вчити порівнювати дві множини за кількістю і визначати відношення «на скільки більше?», «на скільки менше?», «порівну», «стільки ж» встановлювати рівність з нерівності; - вчити використовувати знаки плюс (+), мінус (-), дорівнює (=); - вчити виконувати дії додавання і віднімання, розв'язання нескладних арифметичних та логічних задач і прикладів; - вчити використовувати початкові логічні прийоми, пов'язані з формуванням елементарних математичних понять; - заохочувати до побудови найпростіших висловлювань за допомогою зв'язок «і», «чи», «якщо, то», «ні»; - формувати інтерес до логіко-математичної діяльності, використання знань в повсякденному житті. |
||||
Величина Форма |
«У світі форм і величин» - вчити дітей порівнювати предмети за висотою, вагою, шириною, довжиною, товщиною, загальною величиною, здійснювати класифікацію предметів за визначеними параметрами; - ознайомлювати з основними одиницями вимірювання довжини (см, м), маси (кг), об'єму (л); формувати навички з вимірювання величин, з якими дитина зустрічається у житті за допомогою умовної мірки; - уточнювати та розширювати уявлення про геометричні фігури, їх властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник, об'ємні: куля, куб, циліндр, конус). |
||||
Простір |
«У світі простору і часу» - вчити розрізняти розташування предметів у просторі (вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, позаду, посередині) та визначати напрямок руху (вперед, назад, наліво, направо); - вправляти у вмінні визначати розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета, за просторовим розміщенням на площині (на столі, в зошиті); - вчити визначати відстань, диференціювати поняття: далеко, близько, поруч, подалі; - та вчити користуватися ними. |
||||
Час |
- формувати та розширювати знання про одиниці часу: хвилина, година, доба (частини доби - ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня, їх послідовність), місяць (назви 12 місяців, їх послідовність), рік (пори року - весна, літо, осінь, зима); - вчити диференціювати та правильно вживати часові поняття: зараз, згодом, раніше, пізніше, сьогодні, завтра, вчора, швидко, повільно тощо; - ознайомлювати з різними видами годинників та календарів |
||||
Показники компетентності дитини (показники логіко-математичного розвитку с.34-35) |
уміє лічити в межах першого десятка, використовуючи різні види лічби (кількісна, порядкова, у прямому та зворотному порядку, від заданого числа тощо); x знає числа від 0 до 9, співвідносить їх з певною кількістю предметів, елементів множин; x має уявлення про склад числа з одиниць та двох менших (у межах 10), визначає суміжні числа; установлює числову рівність, нерівність, визначає відношення «на скільки більше?», «на скільки менше?», «порівну», «стільки само»; знає знаки «плюс» (+), «мінус» (-), «дорівнює» (=), співвідносить їх з діями додавання і віднімання; усно виконує прості обчислення, розв'язує логічні задачі; користується початковими логічними прийомами, вживає у мовленні сполучники: і, чи, якщо .., то; порівнює предмети за висотою, масою, шириною, довжиною, товщиною, загальною величиною, здійснює класифікацію за цими ознаками тощо; володіє знаннями про основні одиниці вимірювання різних величин: довжини (сантиметр, метр), маси (кілограм), об'єму (літр); має навички вимірювання умовною міркою; розпізнає геометричні фігури, знає їх назви, властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник; об'ємні: куля, куб, циліндр, конус); знаходить подібні форми у навколишніх предметах, малює / складає предмети з різних геометричних фігур або знаходить фігури у заданому малюнку, візерунку тощо; орієнтується в розташуванні предметів у просторі (вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, позаду, посередині тощо), визначає відстань, вживаючи поняття: далеко - близько, поруч - далі; уміє визначати розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета, розміщувати предмети на площині (на столі, підлозі, майданчику, в зошиті та ін.); розрізняє та правильно вживає часові поняття: сьогодні, завтра, вчора, зараз, згодом, раніше, пізніше; має уявлення про часові одиниці: хвилина, година, доба (частини доби - ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня та їх послідовність), місяць (назви 12 місяців), рік (пори року - весна, літо, осінь, зима); орієнтується у часі за допомогою годинника (в межах години за циферблатом) та календаря; застосовує логіко-математичні вміння у повсякденному житті: вміє набрати номер телефону служб порятунку, користується пультом телевізора, аудіо-відеотехніки; знає свій вік, вік тата, мами та інших членів родини, знає дату свого народження, адресу і номер квартири. |
ДОДАТОК М
Порівняльні дані методичного інструментарію реалізації математичного змісту (за чинними програмами)
Програма / Назва математичного розділу, автори |
Загальна мета (ідея) програми |
Мета математичного розвитку |
Дидактичні методи, прийоми навчання |
Форми взаємодії з дітьми |
Модель інтеграції математичного змісту |
|
«Дитина», («Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»), автори математичного розділу Н. Голота, О. Коваленко, Г. Смольникова, М. Машовець |
Забезпечення розвитку, формування основ світогляду цілісної, життєво активної, гуманістично спрямованої особистості, яка у своїй життєдіяльності сповідує національно-культурні, загальнолюдські та громадянські цінності |
Збагачення досвіду дитини різноманітними сенсорними враженнями, формування вмінь орієнтуватися у сенсорних еталонах. Збагачення сенсорного досвіду як базису для інтелектуального розвитку, підґрунтя для формування логіко-математичних уявлень |
Максимальна індивідуалізація навчання, визначення індивідуальної траєкторії математичного розвитку особистості |
Заняття органічно включені в процес життєдіяльності дітей і не є єдиною дидактичною формою |
Комплексне розв'язання завдань сенсорно-пізнавального розвитку через лінії БКДО |
|
«Дитина в дошкільні роки» («Введення у світ кількості, логіки, простору та часу»), автор математичного розділу З. Дорошенко |
Зорієнтована на цінності та інтереси дитини, збереження дитячої субкультури, на збагачення, ампліфікацію дитячого розвитку, взаємозв'язок усіх сторін життя малюка. Загальна мета: «забезпечити повноцінний фізичний, соціальний, пізнавальний та духовний розвиток зростаючої особистості; полегшити входження дитини в широкий світ і розвинути її внутрішні сили». |
Головним завданням визначається розвиток пізнавальних здібностей, ґрунтом яких є сенсорні, інтелектуальні та творчі здібності. Розвиток словесно-логічного мислення, вироблення вміння користуватися основними логічними прийомами і операціями, формування навичок наочного моделювання |
Пояснення нового, репродуктивне відтворення дітьми зразків; група практичних методів |
У програмі закладено оптимальне співвідношення індивідуальної та спільної діяльності дітей. Спеціально організована діяльність дітей; спільна доросло-дитяча взаємодія; самостійна діяльність у вільний час |
Реалізація завдань математичного розвитку через ігрову діяльність з урахуванням ліній БКДО |
|
«Я у Світі»(«Дитина сенсорно-пізнавальному світі»), автори математичного розділу О. Фунтікова, В. Стеценко |
Закладання основ компетентності, що передбачає формування цілісної картини світу, як життєвого орієнтиру; розширення та поглиблення досвіду, завдяки кому дитина розв'язує проблеми, виявляє гнучкість, проявляє базові якості особистості |
Математичний розвиток як складова сенсорно-пізнавального простору |
Словесні (розповідь,бесіда, пояснення); наочні (ілюстрації, ТЗН, картинки); практичні (досліди, ігри, вправи); логічні методи (індукція,дедукція, моделювання, абстрагування); проблемно-пошукові, репродуктивні, творчі |
Індивідуальна, парна, колективна взаємодія; опосередковане навчання через різні види діяльності; фронтальні інтегровані заняття |
Інтеграція математичного змісту через лінії БКДО; реалізація індивідуального підходу на принципах активності, природо відповідності |
|
«Українське дошкілля» («Логіко-математичний розвиток»), автори |
Розширити змістовий компонент освітньої роботи з дітьми від 2 до 6 років, розкриваючи етнічні, історичні та соціокультурні особливості Західного регіону. Програма орієнтує на системність щодо гуманістично спрямованої активної роботи з формування життєвої компетентності дошкільника |
Особистісно орієнтований математичний розвиток; математичний розвиток здійснюється у контексті пізнавального розвитку. Загальні завдання пізнавального розвитку: розвивати аналітичність і свідомість сприйняття; формувати здатність довільно керувати пізнавальними процесами, створювати логічну схему в обстежені предметів та ін. |
Відсутні рекомендації з використання дидактичних методів і прйомів навчання дітей |
Не вказані форми взаємодії з дітьми |
Реалізація особистісно-орієнтованої моделі, формування цілісної картини світу; освіти інтеграція, комплексність, науковість |
|
«Впевнений старт» («Логіко-математичний розвиток») |
Забезпечити особистісний розвиток дітей за основними напрямами, організацію різних видів діяльності та окремо акцентується на ігровій діяльності - провідному виді діяльності для всього дошкільного дитинства, незамінному засобові розвитку дітей |
Математичний розвиток здійснюється на основі пізнавальних інтересів, здібностей, психічних процесів та розумових операцій, розширення досвіду пізнання світу і себе у ньому, стимулювання самостійної пізнавальної активності як запоруки успішного подальшого навчання. |
Бесіди, індивідуалізовані завдання на енциклопедичний пошук, проблемно-пошукові ситуації; активні методи: ігрові, пошукові завдання та ін. |
Заняття (фронтальні, групові, індивідуальні), ігри: дидактичні,логічні, жарти, інтелектуальні, головоломки, уроки мислення, гурткова робота та ін. |
Модель особистісно зорієнтованого, інтегрованого, компетентнісного, діяльнісного підходу до математичного розвитку |
ДОДАТОК Н
Рис. 5.1. Структурно-логічна схема «Завдання з формування логіко-математичних знань у дітей дошкільного віку»
Подобные документы
Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми математичного виховання дошкільників. Основи концепції формування елементарних математичних уявлень. Особливості українського фольклору для розвитку елементарних математичних уявлень в дошкільному віку.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 08.04.2011Теоретико-методологічні засади розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку: структура та компоненти. Вікові особливості старших дошкільників. Педагогічні методики підготовки дітей зазначеного віку до сприймання музичного твору.
дипломная работа [126,0 K], добавлен 15.01.2011Теоретичні основи наступності дошкільної і початкової освіти. Вікові особливості дітей шестирічного віку. Педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників. Основи національної доктрини розвитку освіти в Україні.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 24.10.2009Психолого-педагогічні дослідження проблем формування логіко-математичних уявлень у дітей дошкільного віку. Визначення рівня логіко-математичного розвитку дітей за допомогою спостережень у природі. Результати оцінювання вміння обчислення та вимірювання.
курсовая работа [501,4 K], добавлен 21.01.2014Дослідження сутності професії вихователя дітей дошкільного віку. Аналіз основних особливостей організації роботи дитячого колективу. Роль зовнішності педагога у вихованні дітей. Характеристика дошкільної освіти та професії вихователя в сучасній Україні.
реферат [30,9 K], добавлен 27.12.2012Психолого-педагогічні особливості розвитку мовлення дошкільників. Умови виховання і спілкування в соціумі. Характеристика розвитку мовлення дітей дошкільного віку в нормі та з порушеннями зору. Аналіз конструктивної діяльності сліпих дошкільників.
курсовая работа [37,3 K], добавлен 15.04.2015Основні фактори, які впливають на розвиток фізичних якостей у дітей дошкільного віку. Загальні відомості про методику розвитку фізичних якостей. Методика розвитку гнучкості, швидкості рухів, спритності, сили, витривалості у дітей дошкільного віку.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 26.09.2010Методи естетичного розвитку особистості дітей. Аналіз проблем естетичного розвитку дітей дошкільного і молодшого шкільного віку у спадщині В.О. Сухомлинського та досвіду творчого використання цієї спадщини в сучасних навчально-виховних закладах освіти.
дипломная работа [135,8 K], добавлен 24.06.2011Вивчення та аналіз вимог суспільства до вихователя дитячого садка. Дослідження особистості сучасного педагога. Особливості підготовки фахівців у галузі дошкільної освіти. Педагогічні умови оздоровлення, навчання і виховання дітей дошкільного віку.
статья [55,5 K], добавлен 24.11.2017Психолого-педагогічне обґрунтування проблеми мовленнєвих творчих здібностей у дітей дошкільного віку. Методи розвитку творчих здібностей у дітей. Вимірювання показників сформованості мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.
дипломная работа [139,3 K], добавлен 06.12.2008