Теорія і практика математичного розвитку дітей 3-6 років у системі дошкільної освіти

382. Маслов, С. И.  (2000). Дидактические  основы  реализации  эмоционально-ценностного  компонента  в  начальном  образовании. (Дис. канд.  пед.  наук). Научно-исследовательский институт теории образования и педагогики, Москва.

383. Маслоу, А. (1992). Самоактуализация. Психология личности: тексты. Москва.

384. Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи. (2016). Взято з https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-pochatkovoyi-shkoli

385. Мацько, Н. Д. (2001). Математика і навколишній світ: Навч. посібник для дітей дошкільного віку. Українська Світова Спілка Професійних Учителів. Київ: Альфа-М: Книжковий Дім Орфей.

386. Мацько, Н. Д., & Ситник, Д. В. (2002). Математика і навколишній світ: інтегрований навчальний посібник для дошкільників. Українська світова спілка професійних учителів. Київ: Альфа-М.

387. Мацько, Н. Д. (2013). Реалізація змістової складової компетентнісного навчання математики. Компетентнісні засади змісту освіти в 11-річній школі: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Київ: Оберіг. 408 - 412.

388. Машкіна, Л. (2014). Педагогічна система Жана-Овіда Декролі. Педагогічний дискурс. Випуск 16. 119 -124.  Взято зhttp://nbuv.gov.ua/UJRN/peddysk_2014_16_24

389. Машовець, М. (2000a). До народних джерел по математичні знання. Дошкільне виховання. 2. 13-14.

390. Машовець, М. А. (2000b). Про складне - доступно і просто: засвоєння абстрактних математичних понять. Дошкільна освіта. 5. 8-11.

391. Машовець, М. А., & Стеценко, І. Б. (2009). Навіщо дошколярику математика. Київ: Шкільний світ.

392. Мелибруда, Е. (1986). Я - Ты - Мы. Москва.

393. Меналюк, Г. (2007). Вчимо доводити власну думку:розвиток мислення дошкільнят на заняттях з математики. Дошкільне виховання. 1. 14-15.

394. Менчинская, Н.А. (1948). Дневник о развитии ребенка (от рождения до 8 лет). Б. М. Теплов (Ред.). М. ; Л.: Изд-во Акад. пед. наук РСФСР.

395. Менчинская, А. (1959). Психология обучения арифметике. М.: Гос. учеб.-пед. изд-во.

396. Менчинская, А. Н. (1962). Понимание. Психология. Учебник для пед. институтов. А. А. Смирнова (Ред.). Москва: Учпедгиз.

397. Менчинская, Н. А. (1961). Применение знаний в учебной практике. Москва.

398. Менчинская, Н. А. (1996). Психическое развитие ребенка от рождения до 10 лет. Москва.

399. Метлина, Л. С. (1984). Математика в детском саду: пособие для воспитателей детского сада. Москва: Просвещение.

400. Мид, М. (1998). Культура и мир детства. Москва.

401. Микляева, Н. В., &  Микляева, Ю. В. (2014) Теория и технологии развития математических представлений у детей. Москва: ИЦ "Академия".

402. Минибаева, Э. Р. (2004). Профессиональная підготовка студентов факультета дошкольной педагогики к математическому развитию детей. (Дис. канд. пед. наук). Оренбургский педагогический університет, Оренбург.

403. Миракова, Т. Н. (2001). Дидактические основы гуманитаризации школьного математического образования. (Дис. д-ра. пед. наук). Институт общего среднего образования Российской Академии обоазования, Москва.

404. Михайлова, З. А., & Носова, Е. А. (2013). Логико-математическое развитие дошкольников. СПб.: Издательсьво ДЕТСТВО-ПРЕСС.

405. Михайлова, З. А., & Непомняща, Р. Л. (2000). Теория и методика развития математических представлений у дошкольников: хрестоматия: в 4-6 ч. СПб.: Икар.

406. Михайлова, 3. А. (2004). Игровые занимательные задачи для дошкольников: кн. для воспитателя детскогосада. СПб.: Детство-Пресс.

407. Михайлова, З. А. (2008). Теории и технологии математического развития детей дошкольного возраста: учебное пособие. СПБ.

408. Морозова, М., & Тихеева, Е. (1931). Счет в жизни маленьких детей. Москва.

409. Морозова, Н. Г. (1984). Особенности развития и воспитания детей дошкольного возраста с недостатками слуха и интеллекта. Л. П. Носкова (Ред.). Формирование познавательных интересов у детей дошкольного возраста с отклонениями в развитии. Москва. 

410. Некрасова, С. В. (2008). Изучение экологии, основанное на организации понимания учебного материала. Развитие непрерывного экологического образования Саратовской области: Материалы региональной научно-практической конференции. Саратов: Наука. 82-86.

411. Некрасова, С. В. (2010). Дидактические условия обеспечения понимания старшеклассниками материала. (Дис. канд пед наук). Ульяновский государственный педагогический университет им. И. Н. Ульянова,Ульяновск.

412. Непомнящая, P. JI. (2004). Развитие представлений о времени у детей дошкольного возраста: учебно-методическое пособие. СПб.: ДЕТСТВО-ПРЕСС.

413. Непомнящая, Н. И. (1985). Психологический анализ обучения детей 3-7 лет (на материале математики). Москва: Педагогика.

414. Новоселова, С. (1989). Игра дошкольника. Москва: Просвещение.

415. Новоселова, С. Л. (1995). Развивающая предметная среда. Москва: Центр инноваций в педагогике.

416. Носова, Е., & Непомнящая, Р. (1996). Логика и математика для дошкольников. Методическое пособие. СПб.: Акцидент.

417. Никифоров, А. Л.(1991). Семантическая концепция понимания. Загадка человеческого понимания. Москва: Политиздат.

418. Никифоров, А. М. (2005). Понимание понимания пониманием. Материалы Российского междисциплинарного семинара по темпорологии. Взято с http://www.chronos.msu.ru/RREPORTS/nikiforov_ponimanie.htm

419. Нисканен, А. Г., Шаграева, О. А., &  Родина, Е. В. (2002). Интеллектуальное развитие и воспитание дошкольников. Москва: Издательский центр "Академия".

420. Обухівська, А., Стадненко, Н., & Ілляшенко, Т.(2003). Формування елементарних математичних уявлень у дітей під час підготовки до школи: (форма, розмір, простір, час). Початкова школа. 3. 6-10.

421. Обухова, Л. Ф. (1972). Этапы развития детского мышления. Москва: Просвещение.

422. Обухова, Л. Ф. (1981). Концепция Ж. Пиаже: "за" и "против". Москва: Просвещение.

423. Обухова, Л. Ф. (1995). Детская психология: теории, факты, проблемы. Москва.

424. Одуев, С. Ф. (1985). Герменевтика и описательная психология в "Философии жизни" Вильгельма Дильтея. Герменевтика: история и современность. Москва: Мысль.

425. Олехник, С. Н., Нестеренко, Ю. В., & Потапов М. К. (1988).Старинные занимательные задачи. Москва: Наука. Главная редакция физико-математической литературы.

426. Орлов, А. Б. (1988). Психология детства: новый взгляд. Творчество и педагогика. Москва. 44-62.

427. Орлов, О. Б. (1996). Если… не будете как дети. Гуманистическая психология детства и образовательная перспектива для третьего тысячелетия. Мир образования. 4.

428. Осорина, М. В. (1990). Значение детской фольклорной традиции в развитии коммуникативных умений ребенка. Мир детства и традиционная культура (ІІІ Виноградовские чтения). Москва.

429. Осорина, М. В. (2000). Секретный мир детства в пространстве мира взрослых. СПб. Питер.

430. Павлюк, Т. О. (2012). Навчання дітей старшого дошкільного віку лічби з використанням комп'ютера. (Дис. канд. пед. наук). Інститут проблем виховання НАПН України,Київ.

431. Паламарчук, Л. С. (2004). Словник української мови. Українська мова: енциклопедія. Київ: Українська енциклопедія.

432. Папи,Ф. (1984). Дети и графы. Москва: Педагогика.

433. Пак, Н. И. (2010). Информационный подход в обучении. Материалы III Всероссийской научно-практической конференции. Бийск: БПГУ им. В. М. Шукшина. 25-29.

434. Перминов, Е. А. (2016). Реализация дискретной линии в формировании дискретной грамотности учащихся профильных классов. Образовательная політика. 1. 11-16.

435. Перре-Клермон, А. Н. (1991). Роль социальных взаимодействий в развити интеллекта детей. Москва.

436. Песталоцци, И. Г. (1981). Избранные педагогические сочинения. (Т.1.).  Е. С. Ротенберг, М. И. Кларин (Ред.). Москва: Педагогика.

437. Петерсон, Л. Г., & Кочемасова, Е. Е. (1998). Игралочка. Математика для дошкольников: методические рекомендации. Москва: Баласс.

438. Петрова, В. Ф. (2013). Методика математического развития детей дошкольного возраста. Казань: Каз. федер.ун-т.

439. Петровский, А. В. (1996). Личность в психологии: парадигма субъектности. Ростов-на Дону.

440. Петровский, А. В., Кларина, Л. М., Смывина, Л. А., & Стрелкова, Л. П. (1993). Построение разивающей среды в дошкольном учреждении. Москва: Новая школа.

441. Пиаже, Ж.,  Бет, Э., Дьедонне, Ж., Лихнерович, А., Шоке., Г., & Гаттеньо, К.  (1960). Преподавание математики. Структуры математические и операторные структуры мышления. Москва. 10-30.

442. Пиаже, Ж. (1965). Роль действия в формировании мышле-ния. Вопросы психологии. 6. 33-51.

443. Пиаже, Ж., & Инельдер, Б. (1974). Генезис элементарных логических структур. Москва.

444. Пиаже, Ж. (1969). Избранные психологические труды. В.Н. Садовский, & Е.Г. Юдин (Ред.). Москва. 55-70; 106-173; 233 -402.

445. Пиаже, Ж. (1996). Аффективное безсознательное и когнитивное безсознательное. Вопросы психологии. 6.125-132.

446. Пиаже, Ж. (1997). Суждение и рассуждение ребенка. СПб.: Петербург.

447. Пигулевская, З. В. (1953). Счет в детском саду. Москва: Учпедгиз

448. Піроженко, Т. О. (2010). Особистість дошкільника: перспективи розвитку. Тернопіль: Мандрівець.

449. Піроженко, Т. О.,  Ладивір, С. О., & Вовчик_Блакитна, О. О. (2012). Становленння внутрішньої картини світу дошкільника. (Монографія). Т. О. Піроженко (Ред.). Кіровоград: Імекс-ЛТД.

450. Планування занять у старшій групі дошкільного закладу. Методичні рекомендації. (1989). Міністерство народної освіти УРСР. Республіканський методичний кабінет дошкільного виховання. Київ: Радянська школа.

451. Плетеницька, Л. С., & Крутій, К. Л. (2002). Логіко-математичний розвиток дошкільників. Запоріжжя: ТОВ ЛІПС ЛТД.

452. Плохій, З. (2009). Екологічне світобачення дошкільнят. Дитячий садок. 27(507). 15 -18.

453. Плохій, З. П. (2010). Формуємо екологічну компетентність молодшого дошкільника. Навчальний посібник. Київ: Світич.

454. Подгорная, Н. И., Бибик, Н. М., & Скрипченко, Н. Ф. (1988). Дидактические игры и познавательные задания в I классе четырехлетней начальной школы. Пособие для учителей. Киев: Радянська школа.

455. Поддьяков, Н. Н. (1994). Творчество и саморазвитие детей дошкольного возраста. Волгоград.

456. Поддьяков, Н. Н. (1997). Закономерности психического развития ребенка. Краснодар: МЭГУ-Краснодар.

457. Поддьяков, А. Н. (1998a). Проблемы изучения исследовательского поведения: Об исследовательском поведении детей и не только детей. Москва: Российское психологическое общество.

458. Поддьяков, Н. Н. (1998b). Проблемное обучение и творчество дошкольников. Москва: Центр Дошкольное детство им. А. В. Запорожца.

459. Поддьяков, Н. Н. (2001). Проблемы психического развития ребенка. Вопросы психологии. 9. 68-75.

460. Позднякова, В. В.,  & Заплаткіна, Н. В. (2006a). Логіко-математичний розвиток дошкільнят: інноваційні аспекти альтернативної технології математичної освіти. Наук. зап. Психол.-пед. науки. Ніжин. держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. 5. Ніжин: НДУ. 64-66.

461. Позднякова, В. (2006b). Діагностика логіко-математичної грамотності дошкільників. Наук. вісн. Чернів. ун-ту: збірник наукових праць Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. Вип. 299. Педагогіка та психологія. Чернівці: Рута. 150-156.

462. Пойя, Д. (1975). Математика и правдоподобные рассуждения. С. А. Яновская (Ред.). Москва: Наука.

463. Поляк, Г. (1928). Новая школа на Западе. Москва.

464. Пометун, О. І. (2003). Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. Бібліотека з освітньої політики. О. В. Овчарук (Ред.). Київ: К.І.С. 16-25.

465. Пономарев, Я. А. (1967). Знания, мышление и умственное развитие. Москва. 83-103.

466. Пономарева, Е. В. (2003). Методика создания условий для понимания школьниками предельного перехода в математике. (Дис. канд. пед. наук). Российский государственный педагогический университет им. А.И. Герцена, Санкт-Петербург.

467. Потапова, Н. А. (2012). Синергетичний розвиток складних економічних систем. Проблеми економіки та управління. Вісник НУ Львівська політехніка. 725. 180 -186.

468. Проскура, О. (1985). Розвиток пізнавальних здібностей дошкільників. Київ: Радянська школа.

469. Проскура, О. В. (2000). Психологічні умови організації навчального процесу з першокласниками. Початкова освіта. 20. 1-8.

470. Прохорова, Л. Н. (2008). Организация экспериментальной деятельности дошкольников. Методические рекомендации. АРКТИ.

471. Пушкарева, Т. П. (2013). Повышение уровня понимания учебного материала при обучении студентов математике. Открытое образование. 4.

472. Раков, C. А., Вашуленко, О. П., Горох, В. П., Миляник, А. І., & Пузирьов, В. В. (2009). Три виміри логіко-математичної компетентності. Вісник Тестування і моніторинг в освіті. 12. 7-16.

473. Рапацевич, Е. С. (2001). Современный словарь по педагогике. Минск: Современное слово.

474. Рикёр, П. (2002). Конфликт интерпретаций: Очерки о герменевтике. Москва: Academia-Центр.

475. Рихтерман, Т. Д. (1987). Формирование представлений о времени у детей дошкольного возраста. Москва: Просвещение.

476. Рогальська, І. П. (2008). Соціалізація особистості у дошкільному дитинстві: сутність, специфіка, супровід. (Монографія). Київ: Міленіум.

477. Ротенберг В., & Бондаренко, С. (1989). Потребность в поиске и ее смысл. Мозг. Обучение. Здоровье. Москва. 18-26.

478. Рубинштейн, С. Л. (1958). О мышлении и путях его исследования. Москва. Педагогика.

479. Рубинштейн, С. Л. (1973). Проблемы общей психологии. Москва: Педагогика.

480. Рубинштейн, С. Л. (1996). Человек и мир. Москва: Наука.

481. Рубинштейн, С. Л. (2000). Основы общей психологии. СПб: Петербург. 343-380.

482. Рубцов, В. В., Марголис, А. А., & Телегин, М. В. (2008). Психологическое исследование генеза и развития житейских понятий в условиях учебного диалога (первый этап). Психологическая наука и образование. 2.61-69.

483. Рубцов, В. В. (1996). Социально-психологическая концепция интеллектуального развития ребенка А.-Н. Перре-Клермон. Психологическая наука и образование. 2. 20-26.

484. Рукосуева, Д. А. (2010). Особенности восприятия математических знаний с использованием методов визуализации. Молодежь и наука XXI века: Материалы XI Всероссийской научно-практической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых с международным участием. (Том 1). Красноярск. 225-227.

485. Рукосуева, Д. А. (2011). Методика оценки уровня понимания учебно-вербальной информации естественно-мате-матических дисциплін. Международный электронный журнал "Образовательные технологии и общество" (Educational Technology & Society)». Vol. 14. 2. P. 435-451. Взято с http://ifets.ieee.org/russian/depository/v14_i2/pdf/12r.pdf

486. Русова, С. Ф. (1996a). Вибрані твори. О. В. Кононко (Ред.). Дошкільне виховання. Розділ ІХ. (Наука чисел у дошкільному вихованні). Київ: Освіта. 126 -133; 182 -184.

487. Русова, С. Ф. (1996b). Вибрані твори. О. В. Кононко (Ред.). Націоналізація школи. Київ: Освіта. 294 -295.

488. Русова, С. Ф. (1996c). Вибрані твори. О. В. Кононко (Ред.). Теорія і практика дошкільного виховання. Київ: Освіта. 230-234; 266-268.

489. Рыбинский, Е. М. (1998). Детство как социальный феномен. Москва.

490. Рыбников, К. А. (1994).  История математики. Москва: Изд-во Моск. ун-та.

491. Рыбников, К. А. (1987). Возникновение и развитие математической науки. Москва: Просвещение.

492. Савелюк, Н. М. (2015). Проблема розуміння у психології: на перетині когнітивних та емотивних, особистісних та ситуаційних вимірів аналізу. Технології розвитку інтелекту. Т. 1. 9.  

493. Савенков, А. (1998). Концептуальный подход к развитию мышления дошкольников. Дошкольное воспитание. 10. 18 -35.

494. Савченко, О. Я. (2012). Дидактика початкової освіти. Київ: Грамота. 219-259.

495. Сазонова, А. В. (2010). Загальнотеоретичні основи природничо-математичної освіти дітей дошкільного віку. Київ: Видавничий дім Слово.

496. Сапегина, И. В. (2002). Организация процесса обучения математике в 5-6 классах, ориентированного на понимание. (Дис. канд. пед. наук). Российский государственный педагогический университет им. А. И. Герцена, Санкт-Петербург.

497. Сербина, Е. В. (1992). Математика для малышей. Москва.

498. Серегин, Г. М. (2009). О диагностике уровней понимания ученого материала. Образование и наука. 8. 80 -85.

499. Скаткин, М. Н., Краевский, В. В. (Ред.). (1978). Качество знаний учащихсяи пути его совершенствования. Москва: Педагогика.

500. Смирнов, А. А. (1966). Проблемы психологии памяти. Москва: Просвещение.137-157.

501. Смоленцева, А. А. (1993). Сюжетно-дидактическая игра с математи-ческим содержанием. Москва: Просвещение.

502. Соболева, О. С. (1985). О понимании мини-текстов, или пословица век не сломится. Вопросы психологии. 1.

503. Современный словарь по педагогике (2001). Е. Рапацевич (Ред.). Минск: Современное слово.

504. Солсо, Р. Л. (1996). Когнитивная психология. Москва: "Тривола".

505. Сорокова, М. Г. (2005). Система М. Монтессори: Теория и практика: Учебное пособие. Москва: Издательский центр Академия.

506. Сороко-Цюпа, О. С., Смирнов, В. П., & Посконин, В.С. (1992). Мир в начале ХХ века. 1898-1918 гг. Материалы к курсу "Новая история" для 10 класса средней школы. Москва: Просвещение.

507. Старченко, В. (2005). Логіко-математичний аспект дошкільної освіти. Дошкільне виховання. 7. 19 - 21.

508. Старченко, В. А. (2006). Сучасний погляд на логіко-математичну компетентність дошкільників. Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: збірник наукових праць. Вип. 9, кн. 1. Ін-т проблем виховання АПН України. Київ. 285-291.

509. Старченко, В. А. (2011). Логіко-математична палітра: Навч. посібник. Тернопіль: Мандрівець.

510. Степанов, О. М. (2006). Психологічна енциклопедія. Київ: Академвидав.

511. Степанова, Т. М. (2006). Індивідуалізація і диференціація навчання математики дітей старшого дошкільного віку. (Монографія). Київ: Видавничий дім "Слово".

512. ?????????, ?. ?. (2011). ????????????? ?????? ????????????? ?????? ? ??????? ???????? ??????????? ?????????? ?????????? (?????? ??? - ?? ??.). ??????????. ????: ?????????? ??? "Слово".

513. Степанова, Т. М. (2013). Навчаємося математики. Зошит для ігор і занять з математики для дітей старшого дошкільного віку. Формування елементарних математичних уявлень. Київ: Генеза.

514. Стернберг, Р. Д.  (1996). Триархическая теория интеллекта. Иностранная психология. 6. 54-61.

515. Стеценко, І. (2004). Логіки світу. Розвиток логічного мислення дітей 6-го року життя. - Київ: Ред. загальнопед. газет.

516. Стеценко, И., & Машовец, М. (2012). Очень открытые задачи, или математика для дошкольников. МПб.: Речь, Образовательные проекты; Москва: Сфера.

517. Стойлова, Л. П., & Фрейлах, Н. И.  (1998). Теоретические основы формирования элементарных математических представлений у дошкольников. Москва: Московское городское педагогическое общество.

518. Столяр, А. А. (1982). Как математика ум в порядок приводит. Минск: Высшая школа. 35-37; 47 -54; 79 -128.

519. Столяр, А. А. (1986). Педагогика математики. Минск: Изд-во Высшая школа.

520. Столяр, А. А. (Ред.). (1988). Формирование элементарных математических представлений у дошкольников. Москва: Просвещение.

521. Столяр, А. А. (1991). Давайте поиграем. Москва: Просвещение.

522. Столяренко, Л. Д. (2003). Основы психологии. Ростов-на-Дону: Феникс.

523. Субботский, Е. В. (1984). История детства: этнография и спихология. Вопросы психологии. 3.

524. Субботский, Е. В. (1991). Ребенок открывает мир. Москва.

525. Суржанська, В. А. (2004). Творчі завдання, як засіб формування пізнавальні активності старших дошкільників. (Дис. канд. пед наук). Інститут проблем виховання АПН України,  Київ.

526. Талызина, Н. Ф. (1984). Управление процессом усвоения знаний. Москва: МГУ.

527. Тамберг, Ю. Г. (2004). Развитие интеллекта ребенка. Екатеринбург: У-Фактория.

528. Тарунтаева, Т. В. (1977). Исследование возможности обучения старших дошкольников началам математики в детском саду. (Дис. канд. пед. наук). Москва.

529. Тарунтаева, Т. В. (1980). Развитие элементарных математических представлений у дошкольников. Москва: Просвещение.

530. Тарханова, Е. А. (1978). Формирование у детей 7-го года жизни знаний арифметических действий сложения и вычитания. (Дис. канд. пед. наук).  Ленинградский государственный педагогический институт имени А.И.Герцена, Ленинград.

531. Татаринова, С. О. (2008). Формування логіко-математичних понять у старших дошкільників у процесі пізнавальної діяльності. (Дис. канд. пед. наук). Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса.

532. Тихеева, Е. & Морозова, М. (1927). Счет в жизни маленьких детей. Москва-Ленинград: Госиздат.

533. Тихомиров, В. М. (2000). О некоторых проблемах математического образования. Материалы Всероссийской конференции "Математика и общество. Математическое образование на рубеже веков". Москва: МЦНМ. 664. 3-15.

534. Тихомиров, О. К. (1969). Структура мыслительной деятельности человека. Москва: Изд-во Московского университета.

535. Тугушева, Г. П., & Чистякова, А. Е. (2007). Экспериментальная деятельность детей среднего и старшего дошкольного возраста. СПб: ДЕТСТВО-ПРЕС.

536. Тупичкина, Е. А. (2005). Проектирование технологии преемственного интеллектуального развития детей 5-7 лет на основе информационного подхода. (Дис. д-ра. пед. наук). Армавирский государственный педагогический університет, Армавир.

537. Тупичкина, Е. А., & Арест, М. Я. (2012). Нестандратный поход к содержанию математического развития дошкольников. Детский сад: теория и практика. 1. 18-27.

538. Туркина, В. П. (2016). Методический аспект проблемы преемственности в развивающем обучении школьников математике. Взято с https://lib.herzen.spb.ru/media/magazines/contents/1/3(6)/turkina_6_249_259.pdf

539. Усова, А. П. (1981). Обучение в детском саду. Москва: Просвещение.

540. Фельдштейн, Д. И. (1997). Социальное развитие в пространстве - времени Детства. Москва.

541. Фельдштейн, Д. И. (1998). Детство как социально-психологический феномен иособое состояние развития. Вопросы психологии. 1. 3-19.

542. Фельдштейн, Д. И. (2002). Феномен Детства и его место в развитии современного общества. Мир психологии. 1. 9-19.

543. Фельдштейн, Д. И. (2010). Изменяющийся ребенок визменяющемся мире: психолого-педагогические проблемы новой школы. Образовательная политика.5-6. 82-90. 

544. Фельдштейн, Д. И. (2011). Глубинные изменения детства и актуализация психолого-педагогических проблем развития образования. СПб.: СПбГУП.

545. Фельдштейн, Д. И. (2013). Мир детства в современом мире (проблемы и задачи исследования). Москва: М П С У; Воронеж: М О Д ЭК.

546. Фидлер, М. (1981). Математика уже в детском саду. Москва.

547. Филиппова, Е. В. (1986). Формирование логических операций у шестилетних детей. Вопросы психологии. 2. 43-50.

548. Фішман, І. М., & Макляк, М. М. (1964). Від лічби на пальцях до електронних обчислювальних машин. Київ: Техніка.

549. Фішман, І. М. (1985). Методологічні питання шкільного курсу математики. Посібник для самоосвіти вчителів. Київ: Радянська школа.

550. Флейвелл, Дж. (1967). Генетическая психология Жана Пиаже. Москва: Просвещение. 620-621.

551. Фребель, Ф. (2005). Будем жить для наших детей. Л. М.Волобуева  (Ред.). Екатеринбург: У-Фактория, 89-135.

552. Френе, С. (1996). Антология гуманной педагогики. Москва: Издательский Дом Шалвы Амонашвили. 

553. Фролов, И. Т. (Ред.). (1986). Философский словарь. Москва: Издательство политической литературы. 400-401.

554. Фукуяма, С. (1989). Теоретические основы профессиональной ориентации. Москва.

555. Фунтикова, О. А. (1992). Использование моделей в формировании знаний о времени у дошкольников 5-7 лет. (Дис. канд. пед. наук). Институт педагогики АПН Украины, Київ.

556. Фунтикова, О. А. (1999a). Теоретические основы умственного развития дошкольников. (Монография). Симферополь: Таврида.

557. Фунтікова, О. О. (1999b). Педагогічні основи розумового розвитку дітей дошкільного віку. (Дис. д-ра пед. наук). Інститут педагогіки АПН України, Київ.  

558. Фунтікова, О. А. (1999c). Методичні основи формування початкових математичних уявлень у дітей 4-5 року життя. Палітра педагога. 4. 10-13.

559. Хакен, Г. (1980). Синергетика. Москва: Мир.

560. Харитонов, А. Н. (1988). Переопосредование как аспект понимания в диалоге. Познание и общение. Москва: Наука.

561. Хмара, Т. М., & Війчук, Т. І.  (2013). Прикладне спрямування результатів навчання в компетентнісній моделі Державного стандарту в освітній галузі "Математика". Актуальні питання природничо-математичної освіти: збірник наукових праць Сумського державного педагогічного університету. (Вип.уск 2). 167-174.

562. Холодная, М. А.  (1990a). Когнитивные стили как проявление своеобразия индивидуального интеллекта. Киев.

563. Холодная, М. А. (1990b). Существует ли интеллект как психическая реальность? Вопросы психологии. 5. 125.

564. Холодная, М. А. (2002). Психология интеллекта: парадоксы исследования. СПБ.: Питер.

565. Хуторской, А. В. (2007) Современная дидактика. Учебное пособие. Москва: Высшая школа.

566. Чашечникова, О. С., Мельникова, М. В., Носаченко, Л. В., Тверезовська, Ю. М., & Шевченко, Н. О. (2009). Деякі аспекти формування математичної грамотності учнів. Розвиток інтелектуальних умінь і творчих здібностей учнів та студентів у процесі навчання математики. Матеріали всеукраїнської науково-методичної конференції. Суми : Вид-во Сум ДПУ імені А.С. Макаренка. 103-105.

567. Чиркова, Т. И. (1995). Методы изучения общения воспитателя с детьми дошкольного возраста. Н.Новгород: Нижегородский гуманитарный центр.

568. Чиркова, Т. И. (1999). Теоретические основы дошкольной педагогической службы. (Дис. д-ра психол. наук). Нижегородский институт развития образовагния, Москва.

569. Чумичова, P. M. (Ред.). (1998). Ребёнок в мире культуры. Ставрополь: Ставропольсервисшкола.

570. Чумичова, Р. М. (2005). Педагогическая антропология. Л. Л. Редько & Е. Н. Шиянова (Ред.), Антрополого-педагогическое сопровождение жизнедеятельности и развития ребенка. (с. 357-383). Ставрополь: Сервис-школа.

571. Шенк, Р. (1980). Обработка концептуальной информации. Москва: Энергия.

572. Шишов, С. Е., Кальней, В. А., & Гирба, Е. Ю. (2016). Мониторинг качества образовательного процесса в школе. Монография. Москва: НИЦ ИНФРА-М.

573. Шлегер, Л. К. (1931). Практическая работа в детском саду. Москва.

574. Шлейермахер, Ф. (2004). Герменевтика. Спб.: Европейский Дом.

575. Штерн, В. (2009). Психология раннего детства до шестилетнего возраста. История зарубежной психологии конца ХІХ-начала ХХ в.: хрестоматия. Москва: Флинта: МПСК. 80-87.

576. Шуварикова, Е. В. (1995). Исследование понимания текстов средств массовой информации учащимися старших классов. Вопросы психологии. 2.

577. Щербакова, Е. И. (1984). О математике малышам. Киев: Радянська школа.

578. Щербакова, Е. И. (1998). Методика обучения в детском саду. Учебное пособие. Москва: Издательский центр Академия.

579. Щербакова, Е. И. (2004). Знакомимся с математикой: развивающее пособие для детей старшего дошкольного возраста. Москва: Вентана-Граф.

580. Шербакова, Е. И. (2005a). Теория и методика математического развития дошкольников. Учебное пособие. Москва: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: НПО МОДЭК

581. Щербакова, Е. И. (2005b). Методика формирования элементов математики у дошкольников. Учебное пособие. Киев: Изд-во Европейского ун-та.

582. Щербакова, К. Й. (2011). Методика формування елементів математики в дошкільників. Київ: Вид-во Європейського університету.

583. Эльконин, Б. Д. (1978). Психология игры. Москва: Педагогика.

584. Эльконин, Б. Д. (1984). Введение в психологию развития. Москва.

585. Эльконин, Д. Б. (1989). Природа детства и его периодизация. Избранные психологические труды. Раздел 1. Москва: Педагогика.  27-29; 36-45. Взято с http://psychlib.ru/mgppu/eit/EIT-001-.HTM]

586. Эльконин, Б. Д. (1992). Кризис детства и основания проектирования форм детского развития. Вопросы психологии. 3, 4. 7-15.

587. Эльконин, Д. Б. (1995). Психическое развитие в детских возрастах. Москва: МПСИ. Воронеж: МПО Модэк.

588. Энгельс, Ф. (1988). Анти-Дюринг. Переворот в науке, произведенный господином Евгением Дюрингом. Москва: Политиздат. 35-36.

589. Эрдниев, П. М.,  & Микерова, Г. Г. (2004). Принципы наглядности, систематичности и последовательности в технологии укрупненных дидактических единиц школе. Краснодар: Кубанский гос. ун-т. 12-24.

590. Эрдниев, П. М., & Эрдниев, Б. П. (2006). Противопоставление. Хальмгунн. 12-13. Калмыцкий университет.

591. Эриксон, Э. (1996). Детство и общество. СПб.: Питер.

592. Якиманская, И. С. (2000). Технология личностно-ориентированного образования. Москва.

593. Янпольська, М. (1936). Математичні ігри та приладдя в дитячому садку. Київ: "Радянська школа". 11-15.

594. Ярмаченко, М. Д. (Ред.) (2001). Педагогічний словник. Київ: Педагогічна думка.

595. Anderson, J. R. (1983). The architecture of cognition. Cognitives cienceseries, N 5. Cambridge (Mass.), London: Harvard Univ. Press. 345.

596. Bransford, J. D., & Franks, J. J. (1971). Abstraction of linguistic ideas. Cognitive Psychology.V. 2. P. 331-350.

597. Cattell, R. B. (1971). Abilities: their structure, growth and action. Boston: Houghton Mifflin company.

598. Charlesworth, W. R. (1976). Human intelligence as adoptation: An ethological approach. In:// ResnickL.B. (Ed.). The nature of intelligence. N.Y.: Erlbaum.

599. Clark, H. H. (1977). Inferences in comprehension. Basic processes in reading: Perception and comprehension. New Jersey. 243-263.

600. Eysenck, H., & Eysenck, M. (1985). Personality and individual differences. A natural science approach. N.Y.-London: Plenum Pr.

601. Fischer, K. (1980). A theory of cognitive development: The control a construction of hierarchies of skills. Psychological Review, 87, 477-531.

602. Gallargo, J., & Gonzalez, J. (2006). Assessing understanding in mathematics: steps towards an operative model. For the Learning of Mathematics 26, 2 (July, 2006). FLM Publishing Association, Edmonton, Alberta, Canada. 10-15.

603. Gardner, H. (1999). Intelligence Reframed: Multiple Intelligences for the 21st Century. Basic Books, Psychology. 292 p. Pp. 33-34.

604. Guilford, J. P., & Hoepfner, R.  (1971). The analysis of intelligence. N.Y.

605. Johnson-Laird, P. N. (1983). Mental models: Toward a psychological model of language and comprehension. Cambridge, Mass.: Harvard University Press.

606. Kelly, Т. Е. (1928). Crossroads in the Mind of Man: A Study of Differentiable Mental Abilites. Stanford.

607. Kintch W., & Van Dijk Т. А. (1978). Toward a model of text comprehension and production. Psychological review. V. 85. P. 363-394.

608. Nicolaou, A. A., & Pitta-Pantazi, D. (2010). A new theoretical model for understanding fractions at the elementary school. University of Cyprus. URL: http://www.cerme7.univ.rzeszow.pl/WG/2/CERME7_WG2_Nicolaou-Pitta.pdf

609. Piaget, J. (2001).  The Psychology of Intelligence (Translator, D. E. Berlyne - Translator. Publisher: Routledge). Place of publication: London. P. 202.

610. Rumelhart, D. E. (1977). Understanding and summarisation brief stories. Basic processes in reading: perceptions and comprehension. New Jersey. P. 265-303.

611. Staats, A. W., & Burns G. L. (1981). Intelligence and child development: What intelligence is and how it is learned and functions. Genetic Psychol. Monograph. V. 104. P. 237-301.

612. Staats, A.W. (1970). Learning and cognitive development. Chicago (III): Univ. of Chicago Press.

613. Stacey, K., & Wiliam, D. (2013). "Technology and assessment in Mathematics", in Clements M. a. (Ken), a. Bishop, C. Keitel, J. Kilpatrick, and F. leung (Eds), Third International Handbook of Mathematics Education, Springer, pp. 721-752.

614. Sternberg, P. Y. (1986).Inside intelligence. American scientist. Vol. 74, № 2. P. 137-143.

615. Thorndyke, P. W. (1975). Cognitive structures in human story comprehension and memory. Stanford University. 174 p.

616. Thorndyke, P. W. (1977). Cognitive structures in comprehension and memory of narrative discourse . Cogn. Psychol. V. 9. P. 77-110.

617. Thurstone, L. L., &  Thurstone, T. G. (1941). Factorial studies of intelligence. Psychometric Monographs. 2.

618. Turner, R., & Adams, R.J. (2012). Some drivers of test item difficulty in mathematics: an analysis of the competency rubric. Paper presented at the annual Meeting of the American educational research association (aera). 13-17 April 2012, Vancouver, URL: http://research.acer.edu.au/PISA/7/.

619. Turner, R., Dossey, J., Blum, W., & Niss, M. (2013). Using mathematical competencies to predict item difficulty in PISA, in Prenzel, M., M. Kobarg, K. Schцps and S. rцnnebeck (eds), Research on PISA: Research Outcomes of the PISA Research Conference 2009, Springer, New York. pp. 23-27.

620. Vernon, P. E. (1950).  The structure of human abilities. N.Y.: Wiley.

621. Wechsler, D. (1958). The measurement and appraisal of adult intelligence. Baltimore: Williams and Wilkins.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Таблиця 3.1.

№ п/п	Досліджувані показники та їх прояви	Методи діагностування	Доцільність застосування
1.	Психоемоційний критерій
	Незалежність, емоційність	Індивідуальна бесіда (О. Суслова) в комбінації зі спостереженням	Дає змогу оцінити загальну атмосферу, дух середовища групи ЗДО; ступень прояву свободи дитини в середовищі, її комфортність у середовищі. Визначити емоційний стан дитини в групі ЗДО Визначення емоційного стану за мімікою Дослідження емоційної сфери - психоемоційний стан. Емоційна атмосфера групи Емоційний фон, психологічна комфортність перебування у групі ЗДО
		Тестова методика «Зробімо разом»
		Методика «Чарівна країна чуттів» (Т. Зинкевич-Євстигнєєва)
2.	Дидактичний критерій
	Застосовуваний вихователями ЗДО дидактичний інструментарій	Анкетування вихователів	Спрямований на аналіз методів і форм взаємодії вихователя з дітьми під час опанування математичного змісту. Дозволяє визначити основні методи, форми, способи взаємодії вихователя з дітьми, їхню націленість на особистісно орієнтовану, гуманістичну освітню парадигму; дієвість дидактичного оснащення процесу математичного розвитку дошкільників
		Систематичне спостереження освітнього процесу
3.	Організаційний критерій
	Предметне оточення	Наочний аналіз і систематизація предметних образів групового приміщення, аналіз дидактичного наповнення групи матеріалами математичного змісту	Дає змогу визначити діапазон предметних образів, які несуть математичний зміст з точки зору їх дієвості й націленості на розвиток дитини; оцінити організацію предметного середовища відповідно до розвивальних цілей

Характеристика показників, методів діагностики за першим критерієм «активне середовище сенсорно-пізнавального простору»

ДОДАТОК А1

Критерій 1 - активне середовище сенсорно-пізнавального простору закладу дошкільної освіти

Опис методик за психоемоційним критерієм

Виявляться ступінь прояву в дитини незалежності, єдності і задоволеності її пізнавальних інтересів середовищі групи.

1. Незалежність, емоційність, здатність взаємодіяти

Методика 1. Індивідуальна бесіда (модифікована методика О. Суслової)

Мета бесіди: визначити емоційний стан дитини в групі ЗДО.

Перелік питань:

1. Назви, будь ласка, своє ім'я та прізвище.

2. Як звати ваших вихователів:

а) який вихователь у дитячому садку тобі подобається найбільше?

б) чому саме він(вона)?

3. Що тобі найбільше подобається:

а) ходити в дитячий садок або залишатися вдома;

б) чому?

4.Чим любиш займатися в дитячому садку:

а) назви, будь ласка, своє улюблене заняття в дитячому садку.

б) чим ти не любиш займатися, що не любиш робити?

5. У які ігри ти найбільше любиш гратися в дитячому садку?

6. У які ігри ти любиш гратися на прогулянці?

Інструкція до проведення: експериментатор пропонує дитині відповісти на декілька запитань. Бесіду проводять у невимушеній обстановці, індивідуально з кожною дитиною, експериментатор ставить запитання і фіксує відповіді в протоколі обстеження. Якісне і кількісне оброблення відбувається на основі отриманих відповідей.

Методика 1. Тест «Зробімо разом» (Дерманова, 2002, с. 42-45)

Мета: виявити вміння дитини взаємодіяти з однолітком. Дозволяє враховувати такі параметри, як правильне вираження свого бажання і прохання, підтримання контакту з партнером, готовність до співпраці, бажання допомогти партнеру по грі, турбота про партнера, бажання поділитися з ним.

Матеріал: мозаїка, картинка-зразок і 2-3 картинки із зображенням предмета, що складається з невеликої кількості мозаїчних фігур.

Інструкція до виконання. У дослідженні беруть участь дві дитини одного віку, які утворюють пару, не рекомендується брати в пару двох друзів. Краще, якщо постійно не взаємодіють. Експериментатор: «Діти, зараз ми з вами пограємо в мозаїку. З неї можна складати різні візерунки. Давайте за цією картинкою складемо візерунок. Спробуйте!». Дітям пропонується картинка-зразок. Вони освоюють гру. Після того як експериментатор бачить, що діти досить впевнено маніпулюють фігурками, він пропонує їм таку картинку: «А тепер я кожному дам фігурки, і ви разом складіть ось цей малюнок». Акцент робиться на слові «разом». Дітям дають стільки фігурок, скільки їх необхідно для складання показаної картинки; експериментатор фігурки ділить між дітьми порівну. Процедура дослідження - 15-20 хв.

Оброблення результатів обстеження: здійснюється за чотирибальною шкалою від 0 до 3 балів. Під час аналізу протоколів виділяють ознаки, які об'єднують за чотирма комплексними параметрами: зацікавленість у запропонованій діяльності - 3 бали; відкритість, контактність дитини - 2 бали; позитивна моральна спрямованість особистості - 1 бал; негативна моральна спрямованість особистості - 0 балів. Бали підсумовують за кожним симптомокомплексом.

Під час застосування цієї методики як допоміжний використовують метод спостереження, що дає змогу отримати додаткову інформацію за такими параметрами:

1. Виявляє солідарність, підтримує інших, допомагає, заохочує.

2. Почувається вільно, жартує, сміється, проявляє задоволення.

3. Погоджується, пасивно підкоряється, поступається іншим.

4. Радить, керує, причому намагається брати до уваги поради інших.

5. Висловлює думку, оцінює, аналізує, висловлює свої почуття і бажання.

6. Орієнтує, інформує, повторює, пояснює, підтверджує.

7. Бере до уваги думки інших, установку, цікавиться оцінкою своїх дій.

8. Орієнтується на продовження, просить вказати можливі шляхи дії.

9. Не погоджується, не допомагає, діє формально.

10. Виявляє напруженість, дратівливість, просить про допомогу, ухиляється від спільних дій.

11. Принижує інших, захищає і стверджує себе.

Методика 1. «Чарівна країна чуттів» (Т. Зинкевич - Євстигнєєва)

Мета:дослідити психоемоційний стан дитини. 

Матеріал: бланк методики, розділений на дві частини - ліворуч перераховані почуття, праворуч - силуетний образ людини; вісім олівців різного кольору.

Інструкції до виконання. Інструкція 1. Перед дитиною (або дітьми) експериментатор розкладає вісім олівців (червоний, жовтий, синій, зелений, фіолетовий, коричневий, сірий і чорний) і бланк методики. Експериментатор звертається до дітей із словами: «Далеко-далеко, може, і близько є чарівна країна, у якій живуть почуття: Радість, Задоволення, Страх, Провина, Образа, Смуток, Злість та Інтерес. Живуть вони в маленьких кольорових будиночках. Причому кожне почуття живе в будиночку певного кольору. Якесь почуття живе в червоному будиночку, якесь - у синьому, якесь - чорному, в зеленому ... Щодня, тільки-но тільки встає сонце, мешканці чарівної країни займаються своїми справами. Але одного разу трапилася біда. На країну налетів страшний ураган. Пориви вітру були настільки сильними, що зривало дахи з будинків і ламало гілки дерев. Мешканці встигли сховатися, але будиночки врятувати не змогли. І ось ураган закінчився, вітер вщух. Мешканці вийшли зі сховищ і побачили свої будиночки зруйнованими. Звичайно, дуже засмутилися, але сльозами, як відомо, горю не допоможеш. Взявши необхідні інструменти, мешканці незабаром відновили свої будиночки. Будь ласка, допоможи мешканцям: намалюй і розфарбуй будиночки. Отже, дітям пропонується попрацювати з першої колонкою - де написано слово «Будиночки».

Інструкція 2: «Висловлюю подяку тобі від усіх мешканців. Ти відновив країну. Справжній чарівник! Але справа в тому, що під час урагану мешканці були так налякані, що зовсім забули, в будиночку якого кольору жив кожен з них. Будь ласка, допоможи кожному мешканцю знайти свій будиночок. Зафарбуй або підкресли назву почуття кольором, що відповідає кольору його будиночка». Тут експериментатор пропонує дітям попрацювати з другої колонкою, у якій перераховані назви почуттів. У результаті ми дізнаємося, з яким кольором в дитини асоціюється певне почуття.

Інструкція 3:«Дякую! Ти не тільки відновив країну, а й допоміг мешканцям знайти свої будиночки. Тепер їм добре, адже дуже важливо знати, де твій будинок. Як же ми будемо подорожувати цією країною без мапи? Адже кожна країна має свою територію і межі. Територія країни наноситься на карту. Подивися - ось мапа країни почуттів (експериментатор показує силует людини). Але вона порожня. Після відновлення країни карта ще не виправлена. Тільки ти як людина, яка відновила країну, можеш розфарбувати її. Для цього візьми, будь ласка, свої чарівні олівці. Вони вже допомогли тобі відновити країну, тепер допоможуть і розфарбувати карту».

Оброблення результатів обстеження: під час оброблення результатів звертається увага на те, чи всі кольори були задіяні у процесі розфарбовування будиночків; на адекватність вибору кольору під час «заселення» почуттів у будиночки; на розподіл кольорів, що позначають почуття, всередині силуету людини.

Опис методик за дидактичним критерієм

Анкета для вихователів.

Мета: визначити діапазон уявлень вихователів про форми, методи і способи взаємодії з дітьми, спрямованість їхніх уявлень про можливі поєднання дидактичних методів у навчанні дітей математики.

Анкета

Шановні вихователі, для вивчення специфіки дидактичних форм і методів математичного розвитку дошкільників пропонуємо відповісти на запитання.

1. Які дидактичні форми роботи з дітьми Ви найчастіше застосовуєте в роботі для математичного розвитку дітей:

а) колективні (фронтальні заняття);

б) індивідуальні (індивідуалізовані завдання для однієї дитини);

в) групові (робота в парах, трійках, малих групах)

2. Визначте провідні методи навчання дітей математики, застосовувані вами

а) методи прямого навчання (пояснення, показ способів дій, коментар, інструкція та ін.);

б) методи проблемного навчання;

в) проектні методи;

г) елементи дослідницької діяльності;

д) ваш варіант………………………………………………………………

3. Чи вважаєте ви, що заняття з математики залишається провідною формою навчання дітей. Обґрунтуйте свою відповідь___________________________________________

4. Яким видам занять ви віддаєте перевагу в забезпеченні математичного розвитку дітей? Чому?______________________________________________________________________

5. Якій моделі взаємодії з дошкільниками ви віддаєте перевагу: суб'єкт-об'єктній або суб'єкт-суб'єктній. Поясність свій вибір___________________________________________

6. Від чого залежить вибір вами методів і форм проведення заняття з математики. Поясність.__________________________________________________________

7. З якою метою ви найчастіше використовуєте дидактичні ігри математичного змісту:

а) закріплення знань;

б) формування нових знань у дітей;

в) як фактор зацікавлення дітей

8. Назвіть приклади ігор математичного змісту, які ви застосовуєте в освітньому процесі (впишіть інформацію за видами ігор):

а) дидактичні……………………………………………………………….

б) сюжетно-дидактичні……………………………………………………

в) логічні……………………………………………………………………

г) цікаві……………………………………………………………………..

д) конструктивні……………………………………………………………

9. Поясніть, чим відрізняється дидактична гра від математичної вправи___________

План спостереження освітнього процесу

Мета: визначити ступінь задоволеності дитячих пізнавальних потреб у середовищі сенсорно-пізнавального простору групи дитячого садка на основі спостереження й аналізу особливостей взаємодії вихователя з дітьми в середовищі групи ЗДО, виявлення форм, методів, способів взаємодії.

Вид: включене

Тривалість: два тижні

Час проведення: з 09.00 до 17.00 щоденно

Форма фіксації: протоколювання, фото-, відеофіксація

Об'єкт спостереження: діти 5-6 років, вихователі

Ключові питання:

1. Визначити співвідношення активності вихователя і дітей у середовищі сенсорно-пізнавального простору групи.

2. Виявити форми і способи взаємодії вихователя з дітьми в різних видах діяльності: на заняттях, у самостійній повсякденній діяльності, ігровій та ін.

3. Проаналізувати особливості управління ступенем свободи дітей у виборі ними самостійної діяльності в середовищі групи.

4. Визначити співвідношення організованого навчання і самостійної діяльності дітей.

5. Визначити ступінь збалансованості видів комунікативно-творчої взаємодії, їх сполученість, поєднання:

а) проаналізувати самостійну пізнавальну діяльність дітей: спрямованість, свобода вибору, тривалість зайнятості однією роботою, як відбувається зміна діяльності, за пропозицією вихователя або бажанням дітей; чи враховуються наміри дітей. Реакція вихователя на конфліктні ситуації під час спільної дитячої взаємодії;