Теорія і практика математичного розвитку дітей 3-6 років у системі дошкільної освіти

Повнота розуміння: Назви форму кульок, кольори, величину. Що про них можна сказати (за ознаками кольору, величини, кількості). Скільки синіх, червоних, зелених кульок. Що у них є спільного і відмінного.

Глибина: Подивись навколо і скажи, які предмети схожі за формою на кульки (годинник, машинка та ін.). Назви їх. Поясни як знайшов круглі предмети в довкіллі.

Володіння тезаурусом: знайди /згадай предмети, у яких кулька одна зі складових деталей. Де використовуються деталі круглої форми. Чи зміниться кількість кульок, якщо вони будуть різного кольору? Які круглі предмети ти ще знаєш?

«Величина»

3. Вправа «Склади і опиши за зростом»

Визначити рівень розуміння порівняльної величини: високий, нижче, найнижчий; низенький, вище, найвищій в межах 5-7 предметів. Виявити вміння дітей встановлювати сераційний ряд до 5-7 від найбільшої до найменшої величини і у зворотному порядку; складати з 4-5 частин ціле зображення, відтворюючи образ персонажа, визначити самостійні відтворювальні дії. Вивити вміння словесно пояснити правило розташування чоловічків у ряді величин.

Набір розрізних картинок і цілісних зображень маленьких гномиків і Велетнів; картинка цілісного зображення Велетня і маленьких казкових персонажів (Дюймовочки, Незнайки, Цибулино), різних за зростом.

Введення дитини в ігрову ситуацію з казковими чоловіками, щоб з ними погратися треба їх спочатку скласти з частин. Потім відтворити цілісне зображення, побудувати у наростаючому і зменшувальному порядку за висотою порядку. Дитина складає з частин цілісний образ за зразком.

Повнота розуміння: Назви казкових героїв. Що по них можна сказати. Які вони за зростом. Що у них є спільного і відмінного. Якого зросту Дюймовочка (Незнайка, Цибулино, Велетень).

Глибина: Як у тебе вийшло скласти всі частинки у ціле. Поясни як ти діяв. Розташуй всіх чоловічків за зростом від найвищого до найнижчого. Як ти вчинив, поясни чому Цибулино стоїть після Велетня, а Незнайка перед Дюймовочкою. Хто з героїв найвищій, хто найнижчий.

Володіння тезаурусом: Кого ще ти знаєш, зростом як Велетень. Чи є у тебе друзі - високі за зростом (низенькі ), назви їх. Згадай ситуація, коли тобі потрібно було знати свій ріст. Покажи за допомогою рук: великий-маленький. Як ще можна показати маленьку величину (велику).

4. Вправа «Обери правильний одяг» (комбінована - вербальна +невербальна)

Визначити оперування прийомами порівняння за величиною (накладання-прикладання), встановлення ряду величин в межах трьох, виявити обстежувальні дії (обведення по контру пальцем, накладання, прикладання), вміння робити прості умовиводи.

Силуетні зображення Велетня і Гному, паперовий одяг - сорочки, штанці, капелюшки, рукавички.

Дитині пропонуються в магазині одягу вибрати одяг для велетня і гнома. Дитина отримує кошики із наборами силуетного одягу (можна використати паперові силуети брюки, сорочки, капелюшки, рукавички тощо). Силуетні зображення Велетня і Гному. В процесі виконання дій дитина добирає одяг потрібного розміру для Гнома в Велетня. Вправа вважається завершеною, коли дитина правильно одягла Велетня і Гнома, залишивши зайвий одяг іншого розміру.

Примітка: ускладнений варіант вправи передбачає наявність трьох однотипних речей (три сорочки одного кольору, три пари штанів тощо). Дитина повинна відібрати потрібне шляхом порівняння і встановлення порівняльної величини, користуючись словами: великий, ще більше, самий великий, довгий - ще довше - самий довгий.

Повнота: правильно називає зображення персонажів, характеризує їх за зростом, величною (великий, маленький, менше за зростом вище, нижче). Вказує 1-2 параметри порівняльної величини. Діями і словами встановлює зв'язки між зростом гному і величною одягу для нього (зростом велетня і величною його одягу)

Глибина: виділяє ознаку величини, як таку що притаманна всім об'єктам дійсності. За величною можна охарактеризувати все, що навколо: стілець, стіл, іграшки тощо.

Володіннятезаурусом: може знайти в навколишньому середовищі предмети контрастні за величиною, вказує на них і називає характеристики. Пригадує образи об'єктів контрастних за величиною, наприклад, кущ і дерево, великий м'яч і маленький м'ячик та інші. Може показати рухами, діями, голосом образ маленького гнома і велетня: тоненьким голоском і грубим голосом, стає навприсядки або тягнеться вгору , відтворюючи зріст велетня.

«Форма»

5. Вправа «Геометричне різноманіття»

Виявити вміння здійснювати узагальнення за ознакою форми; абстрагуватись, віддалятися від чуттєвої основи, від реальних образів конкретних предметів, визначати форму предметів. Виявити рівень розвитку уміння підмічати суттєві, мало прикметні властивості предметів, спостережливість у дослідженні форми.

Контрольний трафарет, асоціативні таблиці

Дитині середнього дошкільного віку пропонується попрацювати з таблицями під керівництвом експериментатора, визначати, що є відмінного і спільного у малюнках. Контрольний трафарет дитині видається у разі утруднення

Повнота: називає геометричні фігури, які пред'являє експериментатор

Глибина: узагальнює ключові ознаки геометричних фігур: круглі, це ті, які не мають кутів; застосовує обстежувальні рухи: обводить по контуру пальцем, накладання.

Володіння тезаурусом: знаходить в навколишньому середовищі круглі, квадратні, прямокутні об'єкти, правильно визначає назви словами, застосовує назви геометричних фігур: круг, квадрат, трикутник. Бачить форму в образах навколишнього простору.

6. Вправа «Камінці на березі»

Визначити рівень знань про геометричні фігури, виділення їхніх ознак, виявити вміння класифікувати геометричні форми за розмірами, кольором, величиною, вивити рівень усвідомлення незалежності форми від інших ознак. Визначити кількість ментальних образів, які усвідомлює дитина.

Панно із зображенням моря (річки), силуети геометричних фігур (трикутники, круги, квадрати) різного розміру і кольору синього, червоного, жовтого кольору.

Дитині пропонується ігрова ситуація: на березі моря, де живе Водяний дракончик дуже багато різних камінців, їх вимиває море: червоні, жовті, сині, вони всі різної форми і розміру. Треба допомогти дракончику упорядкувати камінці на березі. Вони різні за розмірами і за формою - трикутники великі й маленькі круги, трикутники, квадрати тощо). Дитині дається панно із зображенням моря (річки), фігури-камінці розкладені вільно, їх можна пересувати, змінювати розташування кожного разу по-різному. Завдання: Знайди серед фігур схожі на яблуко. Яку фігуру можна назвати схожою на яблуко? Збери всі камінці круглої форми. Збери камінці червоні і трикутні. Знайди серед камінців, схожі на (косинку, тарілку…). Відклади всі жовті камінці, назви їхню форму. Візьми всі сині камінці. Скільки їх, скільки всього кольорів у камінців? Відбери всі великі камінці, склади справа, всі маленькі - зліва. Згрупуй за формою: круги, трикутники, квадрати.

Повнота: знає і виділяє ознаку форми серед різноманіття камінців-фігур; встановлює зв'язки між геометричними фігурами по групах(трикутники маленькі і великі, середнього розміру; круги маленькі і великі тощо). Операцією групування володіє самостійно добирає групи за ознакою форми.

Глибина: виділяє суттєві ознаки камінців: кути, сторони, вершини, відсутність кутів у круга, визначає відмінні характеристики у геометричних камінцях. Встановлює незалежність форми від кольору, величини.

Володіння тезаурусом: наводить по 3-4 приклади об'єктів довкілля і предметів, які мають круглу, квадратну, трикутну форму. Вміє пояснити свій вибір, застосовуючи словниковий запас, відповідний молодшому дошкільному віку: «є круглі колеса у автомобіля», «кругле яблуко» та ін.

«Простір»

7. Вправа «Ліхтарик - дослідник форми і простору»

Визначати рівень упізнавання форми предметів, визначення і називання певних частин геометричних фігур (кути, сторони), виявляти рівень розвитку операцій порівняння фігур за розмірами практичним шляхом. З'ясувати рівень усвідомлення просторових напрямів: ліворуч-праворуч, зверху, знизу, попереду, ззаду. Вміння просторово орієнтувати і спрямовувати світовий промінь ліхтарика, використовуючи його як засіб дослідження форми.

Ліхтарики, силуети геометричних фігур (трикутники різного розміру, квадрати, прямокутники, круги та інші). Кількість і види геометричних фігур змінюються в залежності від віку дітей. Для молодших дошкільників три геометричні фігури: круг, трикутник, квадрат.

Створюється загадкова ситуація: на стіні двостороннім скотчем прикріплюються пласкі зображення геометричних фігур різних за величною і кольором. Діти не повинні їх бачити завчасно. Створюється незвична обстановка сутінок (або просто вимикається світло). Пропонується розглянути зображення на стіні за допомогою кишенькового ліхтарика. Дитина сидить на килимі, експериментатор ліхтариком підсвічує кожну геометричну фігуру і пропонує дитині розглянути підсвічену геометричну фігуру, назвати її, поступово змінює рух ліхтарика, переводить на іншу фігуру пропонує назвати її і визначити її просторове розташування: зверху, знизу, праворуч, ліворуч тощо. Можна видозмінити вправу, передати ліхтарик у руки дитини, щоб дитина само підсвічувала фігури, і запропонувати назвати підсвічену фігуру зверху, знизу, праворуч, ліворуч, по всіх просторових напрямах, рухаючи ліхтариком, називати фігуру і місце її розташування.

Повнота: знання і виділення ознак форми за еталонами, знання і виділення просторових ознак, правильне називання напрямів ліворуч-праворуч, зверху-знизу; попереду - ззаду.

Глибина: швидке знаходження геометричної фігури за заданим просторовим напрямом. Визначення напряму за допомогою допоміжного засобу - ліхтарика.

Володіння тезаурусом: називає способи визначення просторового напряму (показ рукою, словами, рухами тіла, голови тощо). Знає і називає об'єкти, в яких виділяється основні просторові напрями( лялька, ведмідь, інша дитина).

8. Ігрова вправа на орієнтацію у просторі «Знайди об'єкт у парку»

Визначити осбливості орієнутваня у просторі, шляхом практичних дій виявити навчки орієнуаня на місцевості; визначити рівень розвитку уваги, кмітливості, швидкості рухів.

Розрізні картинки із зображенням об'єктів парку: карусель «Колесо огляду», фонтан, пам'ятник, літня сцена та інші (картинки розрізані на три частини); чарівний мішечок, конверти із завданнями.

Експериментатор пропонує дітям дістати з чарівного мішечка частину картинки. Спочатку діти мають відтворити цілісне зображення паркового об'єкту, а відтак знайти свою трійку партнерів по команді. Поєднавши частини визначають об'єкт, який треба знайти у парку. Після цього визнають маршрут руху, рухаються разом, уважно запам'ятовують напрями пересування. Білля кожного об'єкту знаходять конверт із завданням (підрахувати кількість коліс у паровозика; скільки кроків можна зробити навколо фонтану, підрахувати кількість кабінок у каруселі та ін.)

Повнота: знання і виділення основних просторових напрямів: ліворуч, праворуч, вгру,вниз та ін.;

Глибина: швидке знаходження об'єкту за заданим просторовим напрямом. Визначення напряму за допомогою допоміжного засобу - ліхтарика.

Володіння тезаурусом: називає просторові напрями, вибирає способи визначення просторового напряму (показ рукою, словами, рухами тіла, голови тощо). Знає і називає об'єкти, в яких виділяються основні просторові напрями (фонтан, курс ель, клумба).

«Час»

9. Ігрова вправа «Слухай уважно, виконуй вправно»

Визначати вміння слухати, сприймати завдання, розуміти його суть і виконувати точні дії, відтворюючи власну діяльність протягом дня, практикувати дітей у розпізнаванні частини доби за описом і діями. Визначати рівень розвитку навичок контролю за власними рухами і рухами товариша.

Словесні описи, картинки частини доба ранок-вечір; день-ніч

Експериментатор описує певну частину доби (ранок): вийшло сонечко на небі, защебетали пташки, розкрилися квіточки, дерева і кущики. Коли це відбувається? Або: «сонце високо зійшло, припікає, люди працюють,діти повертаються із школи. На вулицях багато машин, транспорту, багато людей. На будівельних майданчиках працюють бульдозери, підйомні крани» (день). Дитина повинна назвати частину доби і відтворити в діях власну діяльність, яка відбувається вранці - вмиваються, виконують ранкову гімнастику, снідають тощо.

Повнота: швидко називає частини доби, орієнтуючись на словесний опис; знаходить контрастні відмінності, називає їх. Описує чим займається удень, ввечері, вночі,зранку. Наводить приклади з особистого життя, власні спостереження, коли буває ранок, вечір, день, ніч (вночі темно, на небі місяць, зірки; зранку виходить сонечко, світить, треба йти до дитячого садочку; ввечері темніє, мама забирає мене до дому т ін.)

Глибина: виявляє розуміння, що всі частини доби слідують одна за одною: від ранку до ночі, знає цю послідовність, відтворює її словами, діями, вибирає відповідні образи на картинках, малюнках.

Володіннятезаурусом: виявляє вміння пластикою, діями відтворити властивості часу, показати характерну діяльність у різні частини доби. Кількість відтворюваних образів 3-4.

10. Складання розповідей на тему «Як робиш ти?».

Виявити вміння описувати події у часові послідовності: що треба робити зранку, ввечері, вночі, вдень.

Картинки-ілюстрації різних частин доби із діяльністю дітей. картинки відповідної частині доби; предмети, характерні для ранку (зубна щітка, мило, паста, рушник, бабусині пиріжки, тато читає газету, мама порається на кухні; нічна сорочка, піжама, іграшки, дидактичний матеріал )

Вихователь пропонує скласти розповідь про власний день. Давайте з вами малята, спробуємо згадати, як складається ваш день. З чого він починається, якими справами наповнюється. Спочатку вихователька пропонує свою власну розповідь: Наприклад, «я прокидаюсь зранку, подивлюся у віконечко, яка погода. Потім я трохи співаю, потім побалакаю по телефону, потім знову наспівую, буває відволікаюсь на цікаву передачу по телевізору, або подивлюся у вікно ...» - перераховує вихователька. Як ви думаєте, чи правильно я витрачаю час. А як робите ви?

Повнота: відповідає на запитання, орієнтуючись на власний досвід; називає відмінності частин доби і пір року, Описує чим займається удень, ввечері, вночі,зранку. Наводить приклади з особистого життя, власні спостереження, коли буває ранок, вечір, день, ніч (вночі темно, на небі місяць, зірки; зранку виходить сонечко, світить, треба йти до дитячого садочку; ввечері темніє, мама забирає мене до дому т ін.)

Глибина: виявляє розуміння, що пори року відрізняються, називає ознаки зими, літа, осені, весни. Вибирає відповідні пори року на картинках, малюнках.

Володіння тезаурусом: виявляє вміння логічно послідовно описати власні справи протягом дня

Старший дошкільний вік (6-ий рік життя)

Загальні програмові вимоги

Сформованість основних груп предметних умінь для дітей шостого року життя: називає і розрізняє числа і цифри від 1 до 10, розуміє і відтворює склад числа з одиниць і двох менших чисел в межах першого і другого п'ятка, оперує поняттями «частина» і «ціле»; вміє розв'язувати різні типи арифметичних задач, володіє прийомами обчислення; виділяє параметри величини: ширина, висота, довжина; оперує поняттям умовної міри; застосовує різні способи вимірювання; розуміє і розрізняє еталонні одиниці вимірювання об'єму, маси, довжини: літр, кілограм, метр, сантиметр; називає еталони геометричних фігур, пласкі та об'ємі, їх узагальнюючі назви - чотирикутники, багатокутники; визначає основні просторові напрями і відношення між ними; оперує основними одиниці вимірювання часу: доба, тиждень, місяць, рік; характеризує пори року; розуміє еталонні одиниці вимірювання часу: секунда, хвилина, година

«Кількість та число»

1

2

3

4

5

1. Вправа «Порахуй дошколяриків»

Визначити ступінь розуміння дитиною операцій аналіз, синтез, групувати за ознакою кількості, величини, форми, кольору; визначити ступінь розуміння зв'язків між елементами заданої множини, уміння вирізняти ознаки і визначати кількість і порядок на основі заданих ознак.

Картинки із зображеннями дошколяриків

Експериментатор пропонує дитині розглянути картинки із зображеннями дошкільнят, далі ставить послідовні запитання, нарощуючи їхню складність. Перелік запитань (запитання варіюються у відповідності до композиції ряду): 1) скільки всього дітей у ряді; 2) скільки хлопчиків/дівчаток; 3) полічи всіх, але не в штанях; 4) рахуємо зліва-направо: у котрої за рахунком дитини у лівій руці яблуко/банан/книга; 5) скільки дітей стоїть у ряді, але не в окулярах; 6) рахуємо справа-наліво: котра за рахунком дитина у блакитній спідниці/у синьому комбінезоні/у жовтій сорочці; 6) скільки всього предметів у дітей у правих руках, опишіть кожного; 7) скільки білявеньких діточок/чорнявеньких/рудих/ у кого косички, назвіть і опишіть.

Повнота розуміння: Назви, хто зображений на картинці. Що про них можна сказати/що в них спільного/відмінного (за одягом, зовнішністю, характером, зростом, місцем в ряді). Скільки всього дошкільнят.

Глибина: оцінюється якість відповідей на низку запитань, розпізнавання кількісних і порядкових числівників, швидкість сприйняття і розуміння умов запитання, визначення напряму лічби, правильність вибраних дитиною ознак, самостійність, точність відповіді на запитання;

Володіння тезаурусом: демонструє кмітливість, уважність під час розв'язання завдань, оперує логічними уміннями аналізу, синтезу, групування за ознаками форми, кольору, величини, місця розташування елементу в ряді; правильно вибирає потрібні ознаки, дає точні відповіді на запитання, пояснює якісні і кількісні зв'язки між дошкільнятами, оперує порівняльними конструкціями типу «якщо рахувати справа-наліво, то…»; пропонує власні варіанти розташування дітей у ряді дошкільнят. Висуває пропозиції щодо відтворення живого ряду з однолітків, переводячи навчальну роботу в ігровий формат. Висуває власні пропозиції щодо змін у розташуванні дошкільнят на картинці.

2. Вправа «Рахуй вправно»

Виявити обчислювальні навички,вміння розв'язувати прості приклади, «показувати» відповідь у різноманітний спосіб: діями, числовими картками, рухами, засобами пантомімічної виразності

Картки із арифметичними прикладами, числові картки, чарівний мішечок

Експериментатор пропонує дитині дістати з чарівного мішечка картку із числовим прикладом. Далі дитина мусить розв'язати приклад і назвати відповідь. Далі експериментатор пропонує дитині придумати інші способи показу відповіді. Експериментатор стимулювати дитину до винаходу іншого способу демонстрації парильної відповіді. Якщо дитина утруднюється застосовується підказка: наприклад, покажи правильну відповідь рухами, діями, звуком голосу. Як ще можна відтворити приклад. Розв'язує вибирає спосіб показу результату: числовою карткою, рухами, діями (стрибнути стільки разів скільки дорівнює відповідь. Наприклад 3+1, дитині слід стрибнути 4 рази, або плеснути долоні, або)

Повнота розуміння: упізнає і називає компоненти арифметичного прикладу: числа, знаки,. Визначає дію, яку слід виконати: додавання/віднімання. Розв'язує приклад за допомогою числової картки.

Глибина: надає пояснення як отримав результат. Чому обрав саме цю арифметичну дію. Пояснює як отримав відповідь. Пропонує інші варіанти проказу відповіді: стрибкам, рухами рук, присіданнями тощо.

Володіння тезаурусом: пропонує різні способи відтворення арифметичних прикладів. За допомогою міміки, жестів, запрошення інших дітей тощо. Виявляє творчість, фантазію, винахідливість у пошуках різних ментальних образів. Володіє арифметичними діями

«Величина»

3. Вправа «Обери правильний одяг» (комбінована - вербальна + невербальна)

Визначити оперування прийомами порівняння за величиною (накладання-прикладання, на око), встановлення ряду величин в межах трьох, виявити обстежуючи дії (обведення по контру пальцем, накладання, прикладання, співставлення, окомір), вміння робити прості умовиводи.

Силуетні зображення чоловічків різних за зростом і величиною (Велетня, Гном, незнайко, Дюймовочка та ін.; паперовий одяг - сорочки, штанці, капелюшки, рукавички тощо).

Дитині пропонуються в магазині одягу вибрати одяг для велетня і гнома. Дитина отримує кошики із наборами силуетного одягу (можна використати паперові силуети брюки, сорочки, капелюшки, рукавички тощо). Силуетні зображення Велетня і Гному. В процесі виконання дій дитина добирає одяг потрібного розміру для Гнома в Велетня. Вправа вважається завершеною, коли дитина правильно одягла Велетня і Гнома, залишивши зайвий одяг іншого розміру.

Примітка: ускладнений варіант вправи передбачає наявність трьох однотипних речей (три сорочки одного кольору, три пари штанів тощо). Дитина повинна відібрати потрібне шляхом порівняння і встановлення порівняльної величини, користуючись словами: великий, ще більше, самий великий, довгий - ще довше - самий довгий.

Повнота: правильно називає зображення персонажів, характеризує їх за зростом, величною (великий, маленький, менше за зростом вище, нижче). Вказує 1-2 параметри порівняльної величини. Діями і словами встановлює зв'язки між зростом гному і величною одягу для нього (зростом велетня і величною його одягу)

Глибина: виділяє ознаку величини, як таку що притаманна всім об'єктам дійсності. За величною можна охарактеризувати все, що навколо: стілець, стіл, іграшки тощо.

Володіння тезаурусом: може знайти в навколишньому середовищі предмети контрастні за величиною, вказує на них і називає характеристики. Пригадує образи об'єктів контрастних за величиною, наприклад, кущ і дерево, великий м'яч і маленький м'ячик та інші. Може показати рухами, діями, голосом образ маленького гнома і велетня: тоненьким голоском і грубим голосом, стає навприсядки або тягнеться вгору, відтворюючи зріст велетня.

4. Вправа «Розмалюй і опиши» (невербальна)

Виявити знання термінів, що характеризують порівняльну величину: вище, нижче, самий маленький, самий високий, найвищий. Визначення вміння орієнтування на листі паперу, обирати відповідні олівці за кольором, розвиток дрібної моторики рук.

Індивідуальні картинки - розмальовки з казковими персонажами, дібрані таким чином, що відтворюють дві протилежні ознаки величини: високий - низький. Наприклад, велетень - гном; кіт у чоботях - маленька мишка; хлопчик мізинчик - велетень; Карабас Барабас - Буратіно, кольорові олівці

Дитині пропонуються картинки-розмальовки з персонажами контрастні за величиною. Треба обрати пари за сюжетами відомих казок, визначити величину. Пояснити власний вибір.

Повнота: знає і виділяє ознаки персонажів за величною, легко встановлюючи взаємозалежні пари, наводить приклади схожих об'єктів, називає персонажів з мультфільмів, казок, подібних за величиною

Глибина: в процесі оперування з об'єктами правильно добирає пари, добирає колір для розфарбовування окремих частин персонажів, логічно пояснює вибір пар і кольору.

Володіння тезаурусом: наводить приклади схожих об'єктів, називає персонажів з мультфільмів, казок, подібних за величиною. Може згадати і назвати до 5-6 об'єктів.

«Форма»

5. Вправа «Геометричне різноманіття»

Виявити вміння здійснювати узагальнення за ознакою форми; абстрагуватись, віддалятися від чуттєвої основи, від реальних образів конкретних предметів, визначати форму предметів. Виявити рівень розвитку уміння підмічати суттєві, мало прикметні властивості предметів, спостережливість у дослідженні форми.

Контрольний трафарет (дається після виконання завдання), асоціативні таблиці

Дитині старшого дошкільного віку пропонується попрацювати з таблицями самостійно, визначати, що є відмінного і спільного у малюнках. Контрольний трафарет дитині не видається

Повнота: знає і називає всі геометричні фігури, виділяє і називає головні їх ознаки, відмінні особливості, позначає словами: круглий, немає кутів, є три/чотири/п'ять кутів тощо.

Глибина: вміє назвати 4-5 суттєвих ознак, пояснити відмінні і спільні характеристики геометричних форм; виділяє головне і другорядне у порівнюваних предметних образах фігур.

Володіння тезаурусом:знаходить в навколишньому середовищі 5-6 предметів за ознаками форми; називає додаткові характеристичні ознаки; пригадує 4-5-6 образів об'єктів реального світу схожих на геометричні; застосовує засоби пантомімічної виразності - показ рухами, діями, голосом образів об'єктів, мімікою, жестами.

6. Вправа «Камінці на березі»

Визначити рівень знань про геометричні фігури, виділення їхніх ознак, виявити вміння класифікувати геометричні форми за розмірами, кольором, величиною, вивити рівень усвідомлення незалежності форми від інших ознак. Визначити ступінь розвитку логічних операцій: аналіз, синтез, узагальнення, групування. Визначити кількість ментальних образів, які усвідомлює дитина.

Панно із зображенням моря (річки), силуети геометричних фігур (трикутники, круги, квадрати) різного розміру і кольору синього, червоного, жовтого кольору.

Дитині пропонується ігрова ситуація: на березі моря, де живе Водяний Дракончик дуже багато різних камінців, їх вимиває море: червоні, жовті, сині, вони всі різної форми і розміру. Треба допомогти Дракончику упорядкувати камінці на березі. Вони різні за розмірами і за формою - трикутники великі й маленькі круги, трикутники, квадрати тощо). Дитині дається панно із зображенням моря/річки, фігури-камінці розкладені вільно, їх можна пересувати, змінювати розташування кожного разу по-різному. Завдання: Знайди серед фігур схожі на яблуко. Яку фігуру можна назвати схожою на яблуко? Збери всі камінці круглої форми. Збери камінці червоні і трикутні. Знайди серед камінців, схожі на (косинку, тарілку…). Відклади всі жовті камінці, назви їхню форму. Візьми всі трикутні, але не сині камінці. Скільки їх, скільки всього кольорів у камінців? Відбери всі великі камінці, склади справа, всі маленькі - зліва. Згрупуй за формою: круги, трикутники, квадрати.

Повнота: знає і виділяє ознаку форми серед різноманіття камінців-фігур; встановлює зв'язки між геометричними фігурами по групах(трикутники маленькі і великі, середнього розміру; круги маленькі і великі тощо). Операцією групування володіє самостійно добирає групи за ознакою форми.

Глибина: виділяє суттєві ознаки камінців: кути, сторони, вершини, відсутність кутів у круга, визначає відмінні характеристики у геометричних камінцях. Встановлює незалежність форми від кольору, величини.

Володіннятезаурусом: наводить по 5-6 прикладів об'єктів довкілля і предметів, які мають круглу, квадратну, трикутну форму. Вміє пояснити свій вибір, застосовуючи словниковий запас, відповідний старшому дошкільному віку: «є круглі колеса у автомобіля», «кругле яблуко» та ін.

«Простір»

7. Вправа «Знайди безлад у просторі кімнати»

Виявити ступінь розвиткупросторової орієнтації у обмеженій площині кімнати; виявити вміння побачити невідповідність у розташуванні меблів, атрибутів, предметів; з'ясувати ступінь вміння виправляти і встановлювати певний порядок речей у просторі; висловлювати міркування з визначати наслідків непорядку в кімнаті; самостійність, розміркованість; визначити глибину і повноту розуміння понять безлад-порядок.

Обладнання групової кімнати

Експериментатор заздалегідь готує осередки «безладу» у груповому приміщенні: порушується порядок розташування речей у просторі кімнати; далі пропонується дитині знайти такі осередки і визначити невпорядкованість, встановити звичний порядок. Наприклад, книги на полиці у групі; розташування меблів (переплутані стільці, столи); розташування посуду на столах; іграшки в ігровому куточку тощо.

Повнота: називає і характеризує осередки безладу, користується просторовими термінами: ліворуч, праворуч, всередині,вверху, внизу, под, над, поряд, між.

Глибина: прояснює просторові зв'язки між об'єктами. Чому стіл і стілець мають стоти поряд, чому не можна класи книги на підвіконня. Де місце кожного предмету в групі.

Володіння тезаурусом: може використовувати власне тіло / інший об'єкт як точку відліку, визначаючи просторові напрями. Показує на власному тілі/на тілі іншої людини просторові напрями: ліва права рука, вгорі, внизу; при зміні радіусу і кута зору (90є і 180є) правильно визначає просторові напрями. Може уявити себе на місці іншого живого/неживого об'єкту.

8. Вправа «Впорядкуй іграшки на полицях іграшкової шафи»

Виявити рівень розвитку уваги, вміння на основі наочного порівняння встановлювати зміни, які відбулися у розташуванні предметів. Визначити індивідуально-типологічні особливості в орієнтуванні на обмеженому просторі - на картинці, визначати основні просторові напрями в двомірному просторі, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, аргументовано пояснювати зміни.

Картинка із зображенням двох іграшкових шаф до ігор дітей і після того як діти взяли іграшки з шафи

Експериментатор пред'являє дитині картинку із зображенням іграшкової шафи. Описує ситуацію: «На полиці іграшкової шафи багато різноманітних іграшок, діти вибирали іграшки, щоб погратися. Після їхніх ігор залишився безлад. Наведи порядок в іграшковій шафі. Що змінилось, як повернути порядок на полицях. Подивись уважно і відповіси на запитання: 1) які іграшки стоять на полицях шафи, скільки їх; 2) що змінилося у порядку розташування іграшок на полицях після уходу того, як діти вибирали іграшки; 3) скільки іграшок вибрали діти, назви місце їх початкового розташування на полицях шафи ; 4) скільки іграшок вибрали діти на 1-ій полиці (2-й, 3-ій, 4-ій), які зміни відбулися на цих полицях. Опиши просторове розташування іграшок. Що знаходиться ліворуч, праворуч, зверху, знизу, у верхньому (нижньому), лівому (правому) куті тощо. Визнач, які предмети тут зайві і не може зберігатися у шафі для іграшок. Уважно роздивись всі іграшки, чи все з ними в порядку (у черепашки не вистачає заднього правого колеса).

Повнота: називає і характеризує зміни у розташуванні іграшок, користується просторовими термінами: ліворуч, праворуч, всередині,вверху, внизу, под, над, поряд, між.

Глибина: пояснює просторові зв'язки між об'єктами. Чому ведмедик має стояти на верхні полиці, а кросівки взагалі не повинні стояти в іграшковій шафі; називає місце кожного предмету в на полицях шафи

Володіння тезаурусом: може використовувати власне тіло / інший об'єкт як точку відліку, визначаючи просторові напрями. Описує розташування іграшок, називаючи просторові напрями: ліворуч-праворуч, вгорі, внизу; при зміні радіусу і кута зору (90є і 180є) правильно визначає просторові напрями. Може уявити себе на місці іншого неживого об'єкту, орієнтується від нього.

«Час»

9. Вправа «Як спливає час у різні пори року»

Визначити ступінь розуміння дітей про властивості часу: плинність, періодичність. Визначити різноманіття способів, якими дитина вміє відтворювати плинність і періодичність часу.

Пісковий годинник, ситуації-проблемно-пошукові, ситуації вибору, картинки з зображенням різних частини доби.

Дитина занурюється у ситуацію, яку треба розв'язати відомими дитині старшого дошкільного віку способами. Наприклад: Як спливає час. Чи буває так, що темно на дворі, навіть місяць на небі вийшов, а ще не ніч, Люди ходять по вулиці, не сплять. Якщо так буває в поясни чому коли так буває?

Чи буває взимку, весною, влітку? Що характерно для зими, які ознаки зими (весни, осені, літа) ти знаєш.

Показники оцінювання.

Повнота розуміння: знає і правильно визначає часові періоди вчора, сьогодні, завтра, день, вечір ніч; продовжує речення, упізнає проміжки часу в зв'яжу з видами діяльності і природники ознаками.

Глибина розуміння: правильно розкладає картинки, встановлює причинно-наслідкові зв'язки між періодом часу і змістом діяльності, пояснює, аргументує смислові ланцюги. Вміє виявити невідповідність у часових послідовних діях у часі, знаходить помилки і виправляє їх, пропонує власні варіанти проживання часу.

Володіння тезаурусом: вміє пояснити у словесно-логічному плані, як правильно витрачати час, складає коротку розповідь про власний день і вибудовує ланцюг подій із власного життя у послідовності вчора-сьогодні-завтра. Вміє за допомогою пантоміміки відобразити власні дії у часовому вимірі. Словесно описує/показує картинки відповідного часового періоду; може відтворити пантомімічно особливості погоди в різні пори року

10. Вправа «Перетворення у часі»

Виявити рівень розвитку розумових операції аналіз, синтез, узагальнення ознак; визначити глибину розуміння і відтворення дитиною змін, перетворень конкретного об'єкта в часі; виявити широту покриття тезаурусом понять і ментальних образів в складанні коротких розповідей про конкретний об'єкт, представляючи його минуле і майбутнє, використовуючи характерні словесні обороти: вчора, сьогодні, завтра, було, є, буде.

Фарби, пензлі, аркуші паперу

Експериментатор пропонує дітям створити перетворити плями (клякси) за власним бажанням, діти працюють у парах, обмінюються своїми плямами і домальовують їх так, щоб утворився певний образ: предмет, герой, об'єкт живої/неживої природи. Далі партнери знов обмінюються малюнками і намагаються придумати розповідь про отриманий образ/персонаж, об'єкт. Обов'язково слід його описати з застосуванням математичних ознак форми, величини, числа. Далі для розповідання за картинкою кожній дитині пропонується уявити, як розвивається сюжет в часі. При цьому лінія часу в усіх об'єктів своя. Для перетворення об'єктів в часі необхідно визначити пору року і частини доби, зображені на картинці. Пропонований алгоритм складання розповіді за картинкою: 1) створити об'єкт, визначити його теперішнє, схематизувати; 2) позначити минуле (майбутнє) з урахуванням класифікаційної групи; 3) скласти розповідь-фантазію про минуле (майбутнє) об'єкта; 4) дати назву розповіді.

Повнота: швидко називає і характеризує поняття вчора, сьогодні, завтра; знаходить відмінності у стані об'єкта в залежності від часового проміжку, називає їх. Описує чим займається удень, ввечері, вночі, зранку. Наводить приклади з особистого життя, власні спостереження, коли буває ранок, вечір, день, ніч (вночі темно, на небі місяць, зірки; зранку виходить сонечко, світить, треба йти до дитячого садочку; ввечері темніє, мама забирає мене до дому та ін.)

Глибина: виявляє розуміння, що об'єкти можуть змінюватися у часовому вимірі, можуть відтворити як зміниться, наприклад, шматочок хліба (квітка), якщо мине день, що з ним станеться завтра, що сьогодні протягом дня, що було вчора з тим самим об'єктом. У залежності від часового виміру відтворює цю послідовність словами, діями, коментує відповідні образи на основі плями.

Володіння тезаурусом: виявляє вміння застосовувати різні ментальні образи для позначення стану об'єкту у часовому ланцюгу «вчора-сьогодні-завтра». Засобами пантомімічної виразності показує зміну об'єкту пластикою, діями відтворити властивості часу, показати характерну діяльність у різні періоди часу. Кількість відтворюваних образів 4-5.

ДОДАТОК Д

Таблиця 3.11.

Приклад протоколу

карти аналізу предметного наповнення середовища сенсорно-пізнавального простору групи ЗДО

Група _____середня група______

Вихователь ___Молянич О.В.___

Дата ____27.03.2014 р._________

№ п/п	Зміст предметного наповнення групи	Наявне	Від-сутнє
		повне	часткове
1.	Відповідність середовища сенсорно-пізнавального простору: - віковим особливостям - індивідуальним особливостям - гендерним особливостям - завданням математичного розвитку		+ + + +
2.	Доступність математичних матеріалів для дітей		-
3.	Використання в оформленні середовища групи кольорів, що підтримують емоційний комфорт дитини	+
4.	Наявність осередків дитячої активності: - осередок конструктивної діяльності - сенсомоторної (м'язової) релаксації - математичний осередок - ігровий осередок для розгортання сюжетно-дидактичних ігор математичного змісту - пізнавального експериментування з різноманітними матеріалами	+	+ + +
5.	Наявність сенсорних матеріалів для розвитку чуттєво-емоційної сфери: - тканини, речовини, атрибути для ігор з піском, водою, пласкі, - об'ємні геометричні фігури, - будівельний геометричний матеріал (дерев'яні, пластмасові, м'які, шершаві тощо) - моделі часових, просторових об'єктів	+	+ +	+
6.	Наявність дидактичних посібників для розвитку емоційно-чуттєвої сфери (дидактичні ігри, піктограми, плакати, ілюстрації пізнавальної спрямованості, картинки для кількісного порівняння, планшети на розвиток відчуттів на дотик за формою, величиною, просторовим розташуванням та ін.)		+	+
7.	Наявність посібників для розвитку комунікативних навичок, стимулювання доброзичливих взаємин з однолітками (атрибути для комунікативних ігор, схеми правил спілкування, поведінки, сюжетні картинки із зображенням вчинків, ситуацій взаємодії та ін.)		+
8.	Наявність посібників для закріплення отриманих знань, умінь, відпрацювання навичок (асоціативні карти, альбоми, колажі математичного змісту (фотографії, сімейні альбоми, куточки настрою, усамітнення та ін.)		+
9.	Картотеки ігор, вправ математичної спрямованості (на розвиток часових, просторових, кількісних та ін., на розвиток навичок самоконтролю, на співпрацю тощо)	+
10.	Набори відео-, аудіоігор математичного змісту		+
	Наявність різних видів наочності: предметна наочність (натуральні предмети зовнішнього світу, іграшки, муляжі овочів, фруктів, макети, природний матеріал); - образна наочність (картини, ілюстрації, слайди, картки ); - умовно-символічна наочність (математичні знаки, таблиці, силуетні зображення фігур, годинників, таблиці зі складу числа та ін.)	+ + +	+ + +

ДОДАТОК Е

Таблиця 3.13.

Протокол оцінювання результатів методики «Вибір діяльності»

(приклад протоколу/молодша група)

№ п/п	Ім'я дитини	Вибір діяльності
		1	2	3	4	5	6
1.	Рудяк Поліна	1	4	5	3	6	2
2.	Ляшенко Ліза	3	4	3	1	6	5
3.	Сидоренко Саша	1	6	3	4	2	5
4.	Фоменко Артем	4	1	6	3	5	2
5.	Кроленко Вадим	5	2	3	4	1	6
6.	Нікітчук Марина	1	4	5	3	6	2
7.	Чемерис Вікторія	6	1	4	2	5	3
8.	Романенко Лев	1	4	6	3	5	2
9.	Філатов Тимофій	1	5	3	6	2	4
10.	Куриленко Тимофій	6	3	1	2	5	4
11.	Мальована Уляна	1	5	3	4	6	2
12.	Третяк Єва	5	3	1	2	6	4
13.	Талавір Олекса	1	5	2	6	4	2
14.	Рудяк Поліна	5	1	3	2	4	4
15.	Ляшенко Ліза	4	3	6	2	5	1
16.	Сидоренко Саша	1	4	3	5	6	2
17.	Діаз Богдан	1	6	3	4	5	2
18.	Діаз Дамір	1	4	3	6	2	5
19.	Ковалевська Дарина	6	5	3	1	4	2
20.	Кунашенко Дарина	1	2	3	6	4	5
21.	Яровенко Констянтин	5	3	6	1	4	2
22.	Науменко Віктор	1	4	3	5	6	2
23.	Саєд Тимур	6	1	3	4	5	2
24.	Гребенко Ліна	1	6	4	2	3	5
25.	Артемова Злата	1	5	6	4	2	3

 ДОДАТОК Ж

ШАНОВНІ ВИХОВАТЕЛІ!

Просимо вас відповісти на питання анкети, ваші відповіді допоможуть комплексно вивчити проблему математичного розвитку дітей дошкільного віку. Отримані дані будуть використані з науковою метою і не оприлюднюватимуться із зазначенням прізвища. Дякуємо за участь в анкетуванні!

1. Поясніть необхідність математичної підготовки дітей дошкільного віку?__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Як Ви розумієте поняття «логіко-математичний розвиток» і «математична підготовка» дитини-дошкільника. Чи можна їх назвати тотожними? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Що Ви розумієте під логічною компонентою поняття «логіко-математичний розвиток»?____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Чи є ефективною, на ваш погляд, математична підготовка у закладі дошкільної освіти? Поясніть свою позицію___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Які методичні посібники, підручники математичного змісту Ви застосовуєте у своїй роботі?______________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Які види занять з математики Ви знаєте і застосовуєте у роботі?______________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. З якими видами діяльності Ви поєднуєте математику, наведіть приклади?___________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Назвіть особистісні якості, що розвиваються у процесі математичної підготовки дитини?_____________________________________________________________________________________________________________________________________________

9. Яку модель освіти Ви реалізуєте у процесі освітньої роботи з дошкільниками:

· особистісно-орієнтовану;

· адаптивно-дисциплінарну;

· іншу (назвіть яку)_____________________________________________________

10. Назвіть чинники негативного впливу на стан засвоєння дітьми математичного матеріалу_________________________________________________________________ДОДАТОК З

ДІГНОСТИЧНІ ТЕСТИ З «ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИКИ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»

(загальна кількість балів - 20, по 0,5 бали за кожне завдання)

ПІБ ВИХОВАТЕЛЯ___________________________________________________________

1. Вкажіть, хто з вчених-математиків визначив три етапи розвитку математичної науки?

а) С. Ковалевська;

б) О. Чебишев;

в) А. Колмогоров;

г) М. Вигодський.

2. Допишіть послідовні стадії розвитку натурального числа в історії людства?

а) ……………………….

б) стадія ручної лічби (лічба на пальцях);

в) ……………………….

г) стадія вузлових чисел:

д) алгоритмічні числа

3. Визначить, кого з вчених називають «батьком кібернетики»?

а) Н.Вінер;

б) М.Ломоносов;

в) Б.Паскаль;

г) М.Лобачевський.

4. Виберіть найбільш точне визначення натурального числа? Натуральне число - це

а) будь - яке ціле число не поділене на складові;

б) будь-яке ціле число, більше одиниці;

в) всі числа до безкінечності.

5. Вкажіть, які методи навчання математики були розроблені П.М.Ерднієвим?

а) монографічний метод;

б) обчислювальний метод;

в) метод одночасного вивчення взаємо-зворотних дій;

г) практичний метод;

д) пояснення та зіставлення.

6. Вкажіть, групу дослідників, котрі зробили значний внесок у становлення методики навчання математики дітей дошкільного віку?

а) Л. Артемова, А.Богуш, Н.Лисенко, Є.Тихеєва;

б) М.Монтессорі, Ф.Фребель, П.Кергомар, Д.Дьюї, В.Давидов;

в) Ф.Блехер, Г.Леушина,Т.Тарунтаєва, Т. Рихтерман, О.Фунтіков, К.Щербакова.

7. Визначить, які основні операції можна виконувати із множинами?

а) додавання, віднімання, розділення;

б) об'єднання, переріз, різниця;

в) розділення, групування, об'єднання.

8. Визначить, які особливості сприйняття множини характерні для дітей другого та третього року життя?

а) множина сприймається цілісно, не відокремлено;

б) діти класифікують множину за різними ознаками;

в) рахують кількість елементів у множині.

9. Визначить, які види арифметичних задач використовуються на першому етапі навчання дітей?

а) задачі-ілюстрації;

б) задачі-драматизації;

в) усні задачі

10. Визначить, хто з дослідників вперше розробив науково-теоретичну основу «Методики формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку»?

а) Є.І.Тихєєва;

б) Г.М.Леушина;

в) К.Й.Щербакова;

г) Ф.К.Блехер.

11. Визначить, яка письмова нумерація була запозичена європейцями з Індії?

а) геродіанова;

б) клинопис;

в) арабська;

г) іонійська;

д) ієрогліфічна;

е) слов'янська.

12. Назвіть, у якій країні було розроблено десяткову систему числення?

а) Греція;

б) Росія;

в) Індія;

г) Єгипет.

13. Вкажіть, які прийоми повіряння множин використовує дитина на четвертому році життя?

а) накладання;

б) групування;

в) накладання та прикладання;

г) по елементне порівняння.

14. Визначить та стисло охарактеризуйте шість послідовних етапів розвитку лічильної діяльності у дітей за Г.М. Леушиною?

1 етап
2 етап
3 етап
4 етап
5 етап
6 етап

15. Надайте порівняльну характеристику порядковій та кількісній лічбі?

Види лічби
Порядкова	Кількісна

16. Визначить автора книги - підручника «Арифметика…», підготовленого у 1703 році?

а) Л.П. Магницький;

б) М.В. Ломоносов;

в) Ф. Прокопович.

17. Визначить, з яких частин складається арифметична задача?

а) умова, запитання;

б) умова, запитання, рішення, відповідь.

18. Дайте визначення:

Умовна мірка це _____________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

19. Визначить види арифметичних задач, що розв'язують діти дошкільного віку за двома групами?

Види арифметичних задач
За видами використовуваної наочності	За способами розв'язання

20. Визначить, скільки предметів за величиною порівнюють діти старшої групи за вимогами програм «Дитина», «Дитина в дошкільні роки»?

а) п'ять;

б) сім;

в) десять.

21. Виберіть дослідників, що розробляли методику використання гри у навчанні дітей елементам математики?

а) А.О.Смоленцева, З.О. Михайлова, К.Й.Щербакова, А.А.Столяр;

б) Г.М.Леушина, П.Л.Березіна, Т.А.Мусейібова, З.І.Баглаєва;

в) Т.Д.Рихтерман, В.К.Котирло, Л.В.Артемова.

22. Дайте визначення поняття «перервна величина»:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

23. Впишіть у пропущений рядок етап ознайомлення дітей з величною предметів ( за З.Лебедєвою)?

1 етап	Виділення певного параметра величини
2 етап
3 етап	Одночасне встановлення відносної величини різних параметрів порівнюваних предметів
4 етап	Формування вміння будувати ряд величин
5 етап	Опосередковане порівняння величин предметів за допомогою міри

24. Визначить різницю в розмірі роздавального дидактичного матеріалу для порівняння величини у другій молодшій групі?

а) 5 см;

б) 2 см;

в) 10-15 см

25. Визначить, коли слід починати навчання порядковій лічбі?

а) з шести років;

б) з трьох років;

в) паралельно з навчанням кількісній лічбі у середній групі.

26. Вкажіть, який прийом використовується вихователем для засвоєння дітьми ролі підсумкового числа?

а) перелічування предметів;

б) обвідний жест рукою;

в) показ рукою кожного предмету.

27. Назвіть основні відмінності між поняттями «форма» і «фігура»?

Форма	Фігура

28. Вкажіть, до якого періоду в розвитку математичної науки можна віднести цих вчених: М.В.Ломоносова, Л.П.Магницького, Л.Ейлера, Декарта, Ферма?

а) до третього періоду;

б) до другого періоду;

в) до четвертого періоду.

29. Визначить стадію розвитку лічби, наведену у цьому прикладі-цитаті: «Улюблений спосіб лічби полягає в тому, що папуас загинає один за одним пальці руки, вимовляє певний звук «бе, бе, бе…»?

а) стадія чисел-сукупностей;

б) стадія ручної лічби;

в) стадія групової лічби.

30. Визначить, що означає вираз «мультиплікативний запис числа»?

а) запис за допомогою віднімання;

б) запис за допомогою множення;

в) запис за допомогою розподілу на підгрупи.

31. Опишіть, як розвиваються рухи дітей підчас обстеження форми предметів?

Вік дитини	Характер рухів дитини
3 роки
4-5 років
5-6 років
7 років

32. Назвіть види вимірювання умовною мірою, що застосовуються у навчанні дошкільників?

а) лінійне вимірювання;

б) лінійне вимірювання сипучих речовин, вимірювання рідин;

в) вимірювання об'ємною умовною мірою.

33. Назвіть властивості часу?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

34. Дайте визначення чуття часу?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

35. Визначить онтогенез часових уявлень у дитини (В.Штерн, Б.Пере, Ж.Піаже, Н. Менчинська)?

№ п/п	Віковий період	Характерні особливості сприйняття часу
1.	Немовля
2.	Ранній вік
3.	Дошкільний вік 3-4 роки
4.	4-5 років

36. Надайте порівняльну характеристику моделей часу?

Порівняльна характеристика моделей часу

Види моделей часу	Позитивні характеристики	Недоліки моделей
Лінійна модель (молодша група)		- -
Кругова модель (середня група)
Об'ємна модель (старші дошкільники)		-

37. Надайте характеристику генезису просторової орієнтації у дітей

Генезис просторової орієнтації
1 етап
2 етап
3 етап

38. Визначить дослідників з проблеми формування просторових уявлень у дошкільників?

а) І.Сеченов, М.Вовчик-Блакитна, Т.Мусейібова, О.Степаненкова;

б) Ф.Фребель, Т.Ігнатова, Л.Сисуєва, Л.Венгер;

в) Т.Рихтерман, К.Назаренко, О.Фунтікова;

г) К.Тарханова, Н.Менчинська, В.Данилова, А. Столяр.

39. Визначить дослідників з проблеми формування кількісних уявлень у дошкільників?