Ветеринарне акушерство

У тварин з епітеліохоріальним і синдесмохоріальним типами зв'язку передача антитіл через плаценту відсутня і новонароджені одержують їх у перші 34 год.

За даними О. М. Дацьків (2002), сироватка крові плодів великої рогатої худоби характеризується низьким рівнем загального білка та відсутністю деяких білкових фракцій. Концентрація загального тка в крові плодів на третьому місяці внутрішньоутробного розвитку становить в середньому 31,4 г/л і поступово зростає до дев'ятого місяця '(до 51,1 г/л). В організмі плода корів синтезуються дрібнодисперсні білки та компоненти, що входять до складу неспецифічної резистентності і .проявляють бактерицидну, комплементарну та лізоцимну активності при відсутності імуноглобулінів.

У собак з ендотеліохоріальною плацентою передача антитіл слаба % і новонароджені отримують їх протягом 10 днів. Віруси проходять крізь плаценту.

5. Імунна. Плацента виробляє біологічно активні речовини -- цитозини, які забезпечують імунну толерантність материнського організму. Механізм імунної толерантності полягає у збільшенні у кров'яному руслі вагітної особливих лімфоцитів -- Т-супресорів. Вони отримують інформацію про антигенні подразники від В-лімфоцитів і пригнічують імунну відповідь лімфоїдної системи (виробку плазматичними клітинами ембріоантитіл). У пригніченні імунної відповіді беруть участь фетальні кортикостероїди, концентрація яких в екстремальній ситуації помітно зростає. При наявності несприятливих факторів (підвищення проникності кровоносних судин, порушення цілості ворсинок хоріона і т. п.) може наставати імунний конфлікт, у процесі якого може гинути ембріон і плід.

6. Участь у регуляції маткових скорочень. У плаценті містяться поліаміни (спермін, спермідін), котрі впливають на підсилення синтезу РНК у гладеньких м'язових клітинах міометрію, а також на оксидази, що їх руйнують. Важливу роль відіграють амінооксидази (гістаміназа, амінооксидаза), які руйнують біогенні аміни -- гістамін, серотонін, тіамін. У період вагітності їх активність зростає, що сприяє руйнуванню біогенних амінів і падінню концентрації останніх у плаценті, міометрії і крові матері. Під час родів гістамін і серотонін є поряд із катехоламінами (норадреналін, адреналін) стимуляторами скоротливої діяльності гладеньких м'язових клітин матки, і до кінця вагітності їх концентрація значно зростає у зв'язку із швидким зменшенням активності амінооксидаз (гістаміназа і т. п.). При слабкій родовій діяльності відзначається підсилення активності амінооксидаз (гістамінази).

7. Ендокринна функція реалізується плацентою з участю організмів матері і плода, так званою фетоплацентарною системою.

Фетоплацентарна система

Під час вагітності в організмі самки взаємодіють дві фізіологічні системи, які знаходяться у повній кореляційній залежності. Усе, що відбувається в організмі плода нейрогуморальними механізмами за допомогою плаценти і плацентарного кровообігу передається материнському організму, який за законом зворотного зв'язку реагує відповідними змінами функціонального стану. І навпаки, умови навколишнього середовища, які впливають на організм матері, передаються плодові. Клітини ембріона чутливо вловлюють найменші зміни у хімічному складі материнської крові.

З ранніх строків вагітності формується і функціонує протягом всієї вагітності особлива ендокринна система фетоплацентарного комплексу, яка забезпечує кореляцію складних адаптаційних взаємовідношень організму матері і плода.

Фетоплацентарна система характеризується виробкою стероїдних гормонів (естрогенів, прогестерону), хоріонічного гонадотропіну (ХГ), або кінського хоріонічного гонадотропіну (КХГ), плацентарного лактогену (ПЛ), ембріонального б-фетопротеїну і простагландинів. Ці гормони поступають в амніотичну рідину і в кров матері, метаболізуються і виводяться нирками і кишечником.

В організмі вагітної самки естрогени синтезуються з холестерину матері в основному гормональним комплексом плацента -- плід. Вони збільшують м'язову масу матки, забезпечуючи таким чином її скоротливу діяльність у період пологів. Синтез естріолу в період вагітності здійснюється за участю наднирників і печінки плода. Наднирники плода синтезують дегідроепіандростерон-сульфат (ДЕА-сульфат) з прегнолон-сульфату. У печінці плода ДЕА-сульфат гідролізується до 16-ОН-ДЕА-сульфату, котрий переходить у плаценту і метаболізується в естріол, який надходить до крові матері. У печінці вагітної утворюються сполуки естріолу з глюкуроновою кислотою -- глюкуроніди і сульфати. Вони виводяться головним чином з сечею.

За умов фізіологічного перебігу вагітності продукція естріолу і естрадіолу зростає відповідно до збільшення строку вагітності і росту плода. зростаюча концентрація естрогенів забезпечує ріст і розвиток матки, регуляцію біохімічних процесів у міометрії, збільшення активності ферментних систем, підвищення енергетичного обміну, накопичення глікогену й АТФ, необхідних для розвитку плода.

Концентрацію естріолу визначають для спостереження за станом плода протягом вагітності. За умов ускладненого перебігу вагітності зменшення концентрації естріолу свідчить про порушення розвитку плода.

Плацентарний лактоген регулює метаболічні процеси в організмі матері, направлені на забезпечення росту і розвитку плода. Діє лютеотропно, лактотропно і соматотропно. Існує пряма залежність між рівнем ПЛ і масою плода. При багатоплідній вагітності концентрація ПЛ зростає пропорційно числу плацент.

Концентрацію ПЛ і прогестерону визначають для спостереження за функцією плаценти.

Організми матері і плода являють собою динамічну систему гомологічних органів. Враження будь-якого органа матері призводить до порушення розвитку однойменного органа плода. Експериментально встановлено, що сироватка крові тварини, в якої видалили частину якогось органа, стимулює проліферацію в однойменному органі. Механізми цього явища потрібно ще з'ясовувати.

6. Особливості розвитку плода

Після закінчення органогенезу, який проходить у перші тижні вагітності (між 2-м і 6-м тижнем у великої рогатої худоби) плід прогресивно росте: повільно у першу половину вагітності і більш виражено протягом другої половини (перші 5 міс. плід корови щоденно має приріст 15 г, з 6 по 7 міс. приріст збільшується до 150 г, досягаючи до 9-го місяця вагітності 400 г). Таким чином, найбільший ріст плода відбувається в останні 2 міс. тільності, а потреба матері у кормі у цей період є максимальною. Підгодівля матері у кінці вагітності збільшує концентрацію глікогену у печінці та м'язах плода, завдяки чому плід має джерело енергії, так необхідне зразу після народження.

Маса плода у одноплідних тварин наприкінці вагітності становить 7-10 % від маси тіла матері, а в багатоплідних -- від 1 до 3 %.

На розвиток плода впливають різні фактори: спадковість, вік і розвиток матері, годівля, позиція плода у матці, розвиток плаценти і т. п.

Визначення віку плода стає необхідним у випадку викидня, коли вік очікуваного теляти не збігається із вигнаним. Для цього вимірюють довжину плода від потиличного горба до кореня хвоста, вираховують з отриманої цифри корінь квадратний і віднімають одиницю. У результаті таких арифметичних дій отримують вік плода-теляти у місяцях. Особливості кровообігу плода

Кровообіг плода здійснюється самостійною замкненою системою, ізольованою від кровоносної системи матері.

Від плода до плаценти і від неї назад речовини з кров'ю надходять судинами пуповини, або пупкового канатика. У лошати і поросяти пупковий канатик ділиться впродовж на 2 частини: центральну і периферійну. Центральна частина пуповини починається від пупкового кільця і продовжується до стінки амніона, омиваючись, як і сам плід, амніотичною рідиною. Периферійна частина -- від амніона до хоріона, проходить у товщі алантоїсної рідини. В інших тварин є тільки центральна частина пуповини.

У пуповині проходять 4 великі судини: дві пупкові вени і дві пупкові артерії. У лошати й поросяти у пуповині існує тільки одна пупкова вена, бо в них обидві вени об'єднуються поблизу хоріона. Пупковими венами від плаценти до плода тече артеріальна кров, а пупковими артеріями з організму плода до плаценти надходить венозна кров. У центральній частині пуповини проходить сечова протока (урахує). Урахує з'єднує сечовий міхур плода з алантоїсом. Всередині пуповини всі судини й урахус оповиті першорідною слизовою сполучною тканиною -- вартоновими драглями. Вони забезпечують пружність пуповини і запобігають стискуванню пупкових судин.

У телят довжина пуповини 30-40 см. її оболонка покрита дрібними епітеліальними ворсинками, створюючи враження бархатистості. Довжина пуповини у ягняти і козеняти -- 7-12 см; у поросяти -- 20-36 см; у лошати -- 36-83 см. У цуценят довжина пуповини варіює у залежності від породи і складає у середньому 1:2,4 відносно довжини плода.

Коло кровообігу плода починається двома пупковими артеріями, які відходять від черевної аорти, входять у пуповину через пупкове кільце і розгалужуються між судинною і алантоїсною оболонками. Артеріоли проникають у ворсинки судинної оболонки, а кров, що проходить по них віддає продукти обміну, збагачується киснем і поживними речовинами у венулах, які збираються венозними капілярами у більші вени, що впадають у пупкову вену. Пупкова вена проходить через пуповину до черевної порожнини плода і впадає у воротну вену. У жуйних і м'ясоїдних від пупково-воротного венозного ствола відходить додаткова венозна протока (аранцієва), яка з'єднує пупкову вену з задньою порожнистою веною. Порожнисті вени несуть кров у праве передсердя, з якого частина крові через овальний отвір попадає до лівого передсердя, а решта -- у правий шлуночок. З правого шлуночка по легеневій артерії кров йде до легень, але більша її частина відводиться з легеневої артерії в аорту через боталову (артеріальну) протоку, тому, що легені не функціонують. З аорти змішана кров поступає в інші органи й системи плода. У поперековій ділянці від аорти відходять дві пупкові артерії, які проводять кров до плаценти.

У період родів при просуванні плода родовими шляхами пуповина поступово розтягується, а потім і розривається. Внаслідок натягування й еластичності кровоносних судин кінці їх втягуються при розриві у культю пуповини, а стінки потовщуються, зменшуючи просвіт і спри-чи припиненню кровотечі. З моменту, коли розривається пуповина, припиняється циркуляція крові по пупкових артеріях і вені (венах) і кровообіг плода змінюється. Венозна протока стає воротною веною. Кров з неї і печінкової вени попадає, як і раніше, до задньої порожнистої вени. Але у цій судині тече вже не тільки венозна кров. Вона входить у праве передсердя, правий шлуночок і по легеневій артерії -- до легень. Овальний отвір між передсердями закривається клапаном у результаті зростання тиску у лівому передсерді.

Розривання пуповини викликає перший вдих новонародженого, вна-док чого легені плода починають функціонувати і кров поступає до [йх, минаючи боталову протоку, стінки якої поступово перетворюються ' зв'язку. Пупкова вена перетворюється у пупково-печінкову зв'язку, пупкові артерії -- у пупково-міхурові зв'язки.

Перший вдих новонароджений робить тому, що припиняє своє існування плацентарне джерело кисню, внаслідок чого швидко знижується вміст кисню у крові і підвищується рівень вуглекислого газу. Це викликає стан задухи, що збуджує дихальні центри головного мозку. Виникає легеневе дихання, причому, чим повніші перші дихальні рухи, тим краще розширюється легенева тканина. Якщо ж перші дихання неповні з причини закупорки бронхів слизом, плодовими водами або з інших причин, то легені розширюються не повністю і у них залишаються ділянки, що спалися і не містять повітря (ателектаз).

7. Тривалість вагітності у різних видів тварин

Утробний розвиток запрограмований у геномі клітин і його тривалість у різних тварин зумовлена їх спадковістю. У деякій мірі він : корелює з масою тіла дорослих особин.

Строки плодоношення склалися у процесі еволюції під впливом умов навколишнього середовища і характеру добування корму. Так, в однокопитних і жуйних строки вагітності більш тривалі, ніж у хижаків. Це мабуть, пояснюється тим, що цих тварин на всіх етапах еволюції знищували хижаки, і збереження цих видів стало можливим лише при народженні фізіологічно зрілих малят, здатних самостійно рятуватися втечею від переслідування хижаками. Добування корму у травоїдних тварин не пов'язане з особливими зусиллями і боротьбою. У хижаків же м'ясоїдний тип живлення потребує переслідування жертви і боротьби з нею, що не сумісно з тривалим періодом вагітності самок. Тому строки плодоношення у цих тварин скорочені, малята народжуються недорозвиненими, сліпими і без шерсті, однак під надійною охороною батьків вони зберігаються і виживають.

При спорідненій близькості таких видів, як кролі і зайці, строки плодоношення в них неоднакові: у кролів 28-30 днів, а в зайця -- 50-52 дні. Це пояснюється різними умовами життя цих тварин у природних умовах: дикі кролі розмножуються у норах під землею, ховаючи від ворогів своїх малят, які народжуються голими, сліпими і безпомічними; заєць як наземна тварина зберігається у природі, народжуючи добре розвинених, міцних і рухливих малят.

Тривалість вагітності може коливатися навіть в одного й того ж виду тварин у залежності від породи, кількості плодів у пометі, часу року, статі плода та інших факторів. Наприклад, вагітність у швидкостиглих порід коней, овець, свиней менша ніж у пізньоспілих. У домашніх тварин (свині, вівці, кози) тривалість вагітності менша, ніж у диких предків. Первинна вагітність звичайно довша повторної. Вагітність подовжується у старих самок, а також при хронічних хворобах. Вагітність довша при паруванні тварин (кобил) зимою. Вона зменшується при виношуванні двійні.

У одноплідних тварин вагітність чоловічим плодом буває трохи тривалішою, ніж жіночим, а при двійнятах і трійнятах роди настають, як правило раніше.

При багатій годівлі плодоношення у корів здовшується на кілька днів, а жива маса телят при народженні збільшується.

Є припущення, що тривалість вагітності вкладається у певну кількість періодів статевих циклів: у людей це 10 періодів при 28-денному статевому циклі -- 280 днів (40 тижнів); у корів це 14 періодів при 20-де.н-ному статевому циклі -- 280 днів і т. п.

Середня тривалість вагітності:

у кролиці 1 міс-- 30 днів (28-33 дні);

у кішки 2 міс-- 58 днів (55-60 днів);

у суки 2 міс-- 62 дні (59-65 днів);

у свині 4 міс-- 114 днів (106-124 дні);

у кози 5 міс-- 150 днів;

у вівці 5 міс-- 150 днів (140-160 днів);

у корів 9,5 міс-- 285 днів (240-311 днів);

у кобил 11 міс-- 340 днів (307-412 днів).

8. Перебіг багатоплідної вагітності

Багатоплідна вагітність -- це вагітність з розвитком двох або кількох плодів.

Великі тварини, як правило, одноплідні, можуть усе ж таки відтворювати близнюків. Природне народження близнюків-двійнят складає біля 3% у корів і 1% у кобил. Двійнева вагітність частіше буває у дорослих корів, ніж у телиць. Народження трьох і більше плодів реєструється рідко: трійні -- 1 на 37 000 родів, четвірні -- 1 на 310 000 родів.

Оскільки подвійна овуляція спостерігається у 10-20 % кобил і корів, і зваживши на кількість народжуваних близнюків, можна зробити висівок, що ембріональна загибель у цьому випадку є відносно високою. Близнюкова вагітність гірше переноситься кобилою, ніж коровою: один з плодів абортує або, що зустрічається частіше, один плід гине у матці і піддається муміфікації, тоді як другий розвивається до родів. Кількість фізіологічних родів близнюків у кобил не перевищує 5-6 %. До 20 % рів, вагітних двійнею, можуть абортувати.

За даними М.І.Гавриченка, після гормональної стимуляції багатоплідності у корів чорно-рябої породи тільність переривалась у 83,3 % тварин з четвірнятами, у 66,7 % -- з трійнятами і у 41,2 % -- з двійнятами. Аборт реєстрували головним чином на 70-110-й дні вагітності.

Оптимальні схеми стимуляції багатоплідності, апробовані автором для телиць, складаються з 4 ін'єкцій фолікотропіну на 10-й (по 80 МО з інтервалом у 12 год) і 11-й (по 40 МО) дні статевого циклу у загальній дозі 240 МО, а для корів -- з 6 ін'єкцій ФСГ-П (3-4-й дні -- по 2,5 мг; 1-й день -- двічі по 6 мг з інтервалом у 12 год; 11-й день -- двічі по 4 мг з інтервалом у 12 год у загальній дозі 25 мг). Ці схеми забезпечують високу заплідненість і стимулюють багатоплідність у 67 % тварин.

Існує два типи близнюків:

однояйцеві, або монозиготні (ідентичні);

різнояйцеві, або гетерозиготні (неідентичні).

Однояйцеві близнюки походять від однієї заплідненої яйцеклітини. При цьому зигота на стадії 2 або 8 бластомірів розходиться на 2 частини, якї відособлюються і розвиваються самостійно. У випадку, коли розходження двох частинок зиготи неповне, народжуються зрощені у різній мірі «сіамські» близнята.

Теоретично розвиток однояйцевих близнюків можливий у всіх видів, і. найвідомішими вони є для людини й великої рогатої худоби. У корів їх частість складає 1 на 1000 родів. Вони мають ідентичну спадковість, одностатеві, мають однакові фізіологічну і патологічну конституцію. Визначення однояйцевості близнят базується на врахуванні їх абсолютної ідентичності, включаючи масть, тілобудову, одностатевість, належність до однієї групи крові. Ці близнюки звичайно, але не обов'язково мають загальні хоріон і плаценту (моноамніотичні, біамніотичні).

Різнояйцеві близнюки (двійня або більша кількість) зароджуються від різних яйцеклітин, що овулювали в один статевий цикл з одного або двох яєчників. Вони не похожі, мають власні оболонки і плаценту, одну або різні групи крові. Щоправда, вони можуть об'єднуватися судинними анастомозами, що створює можливості для клітинних і гуморальних змін. У корів наявність таких анастомозів між різностатевими близнюками призводить у 9 з 10 випадків до порушення формування статевого апарату у самки, викликаючи її стерильність (фримартинізм).

В овець і свиней фримартини -- рідке явище і його не можна плутати з інтерсексуалізмом або псевдогермафродитизмом, які досить часто зустрічаються у цих тварин.

У кіз одночасно може розвиватися від 1 до 6 плодів, причому більше 25 % з них приводять одинців, 60 % -- двійнят, у решті випадків -- трійнят і більше плодів. Першовагітні кози частіше приводять одинців. В ангорських кіз двійневість не перевищує 10 %.

В овець плодючість така ж, як і в кіз. Але каракульські і курдючні вівці частіше народжують одинців (у 85-90 % випадків). Романівські вівці частіше приводять 2-3 ягнят, інколи 8-9.

Дорослі свиноматки при сприятливих умовах приносять 10-12 поросят за одне поросіння.

У сук великих порід кількість цуценят у пометі частіше буває 7-10, інколи 13-23; у собак порід середньої величини -- 6-8, у карликових -- 2-4.

Кішки народжують 2-5 малят.

Лекція 7. ДІАГНОСТИКА ВАГІТНОСТІ

1. Значення своєчасної діагностики вагітності

Діагностика вагітності -- один із методів планування і прогнозування відтворення стада. При цьому завжди домінують економічні міркування такого характеру: або терміново продати невагітну і малопродуктивну тварину, або лікувати, якщо вона цінна.

Проблема точної і ранньої діагностики вагітності є складовою високої культури ведення тваринництва і має дуже важливе значення.

По-перше, це дозволяє вести систематичний контроль заплідненості тварин, планувати їх запуск і отримання приплоду, а відтак і отримання молочної продуктивності.

3а 2 міс. до родів кобил звільнюють від роботи, а корів припиняють доїти (запускають) і за 2 тижні до родів переводять до родильного ділення. Поросних свиноматок за місяць до пологів переводять з групових в індивідуальні станки.

По-друге, проводять корекцію раціонів з урахуванням фізіологічного стану тварин. Для всіх вагітних тварин особливо важливим є рівень їсть годівлі у другу половину вагітності.

3наючи про період появи на світ масового приплоду, планують вивчання кормів, створюють запаси сіна й інших якісних кормів, а також необхідних медикаментів, вітамінів, мікроелементів, вакцин, сироваток, дезинфікуючих засобів для профілактики і лікування ускладнень під час і у післяродовому періоді у породіль та для лікування новонароджених. На період вагітності планують деякі щеплення.

Рання діагностика вагітності дозволяє запобігати проведенню деяких маніпуляцій і призначень, здатних викликати аборт: енуклеація жовтого тіла, промивання матки, застосування простагландинів, естронів, сильнодіючих антгельмінтиків, румінаторних, проносних.

По-третє, це дає можливість своєчасно виявляти і лікувати неплідних, кваліфіковано проводити вибраковку, не допускаючи забою вагітних: тварин. В умовах соціалістичної системи господарювання при надходженні на м'ясокомбінат вагітних тварин лікаря ветеринарної медицини штрафували. Тим самим попереджуються значні економічні збитки. Наприклад, при низькому рівні годівлі спостерігається масове припинення статевої циклічності і тому важливо своєчасно виявити стан невагітності тварин, котрих осіменяли. При несвоєчасній діагностиці вагітності тварина може знаходитись у стаді після осіменіння неплідною весь період вагітності і неплідність виявляється пізно, вже перед передбачуваними ногами.

Іноді при неповноцінній годівлі вже вагітні тварини можуть приходити у статеву охоту (від 2 до 5 % корів, частіше до 4 міс, але зустрічається, й на 7-8-му міс. тільності; кобили -- ще частіше). У таких випадках виникає необхідність підтвердження вагітності. Грубе введення інструментів для штучного осіменіння викликає аборт.

Інколи приходиться визначати наявність плодів після народження або кількох плодів у кіз, собак та кішок і від професіоналізму лікаря ветеринарної медицини залежить життя або смерть роділлі.

2. Морфофункціональні зміни в організмі вагітної самки, на яких базується визначення вагітності

У період вагітності в організмі тварин відбуваються важливі процеси, знання яких необхідне для діагностики вагітності.

Зигота розвивається з двох начал: батьківського і материнського. Відторгнення імунологічно стороннього алотрансплантата не настає тому, що у перші ж години після запліднення зародок утворює імунодепресивний фактор або фактор ранньої вагітності, який захищає його від імунної системи матері. Він діє локально, інгібуючи імунні реакції ендометрію. Подібні системи аутоімуносупресії виявлені і з боку матері.

Характерною рисою вагітності є формування в яєчнику функціонально активного жовтого тіла, що продукує прогестерон. Останній зберігає і забезпечує розвиток вагітності. Важливо те, що жовте тіло вагітності продовжує функціонувати більше 2 тижнів після запліднення, тоді як у незапліднених тварин воно розсмоктується. Жовте тіло зберігається тому, що до цього моменту настає імплантація і зародок утворює посередник, що продовжує життя жовтого тіла. Тому статеві цикли припиняються.

У приматів і гризунів таким посередником є хоріонічний гонадотропін (ХГ), який виділяється трофобластом-хоріоном зразу ж після імплантації. Діючи лютеотропно, він спасає життя жовтого тіла і продовжує його шляхом пригнічення місцевої лютеолітичної дії гормонів яєчника (естрадіолу і простагландину).

У кобил зародок сигналізує про свій розвиток за допомогою протеїну, а також шляхом виробки естрадіолу і естрону, котрі збільшують секрецію маткою глікопротеїну утероферину. Ці речовини пригнічують секрецію простагландину ендометрієм і жовте тіло продовжує існувати. У подальшому жовте тіло підтримується кінським ХГ (КХГ), що виробляється ендометріальними чашечками. Вони утворюються при вкоріненні спеціалізованих трофобластичних клітин хоріонічного поясу ембріона приблизно на 36-й день жеребності. Під дією КХГ порожнині фолікули, що реагують на ФСГ, повністю дозрівають, перетворюються на вторинні жовті тіла (звичайно без овуляції) і своїм прогестероном доповнюють його секрецію первинним (основним) жовтим тілом.

В овець, кіз і корів лютеотропний сигнал надходить від ембріона за 2-3 дні до початку еструсу шляхом секреції ним білка трофобластину, який пригнічує секрецію маткою лютеолізину -- простагландину F2a. Пізніше життя жовтого тіла у цих тварин підтримується плацентарним лактогеном (ПЛ), що секретується плацентою.

У свиней механізм розпізнавання вагітності матір'ю має біохімічну і клітинну природу. Бластоцисти свині при їх елонгації (на 12-й день вагітності) все активніше конвертують прогестерон в естрон і естрадіол і, стимулюючи таким чином велику поверхню ендометрію, діють лютеотропно, підтримують жовте тіло вагітності. 116

У приматів уже після 3-го тижня вагітності, а у коней -- з 35-го дня плацента виробляє достатньо прогестерону для підтримки вагітності і тому жовте тіло недовго бере участь у збереженні вагітності (приблизно протягом перших трьох місяців). У них рано формується новий ендокринний орган -- фетоплацентарна система.

У корів жовте тіло необхідне для збереження вагітності до кінця 6-го місяця, в овець,-- до половини вагітності. Тільки після цих термінів їх фетоплацентарна система виробляє достатню кількість прогестерону.

Фетоплацентарна система характеризується активною секрецією стероїдних гормонів (прогестерону і естрогенів) і гонадотропних гормонів (ХГ, КХГ, ПЛ).

У кролиць, свиней, кіз, собак і кішок плацента ніколи не секретує прогестерон у кількості, достатній для збереження вагітності, і жовте по залишається його основним продукувачем. Тому воно необхідне протягом всього періоду вагітності.

Наприклад, у сук концентрація прогестерону досягає максимального рівня між 15-м і 25-м днями вагітності, після чого знижується. Невелике нове збільшення концентрації прогестерону реєструється між 25-м і 40-м днем. Ймовірно, у цих тварин також існують механізми підтримки діяльності жовтого тіла, але їх походження залишається невідомим. Одним із таких механізмів є лютеотропна дія ПРЛ, яка стає значимою з 2-го місяця вагітності. Плацента суки виробляє специфічний гормон релаксин, концентрацію якого можна визначати, починаючи з 19-28-го дня після овуляторного викидання ЛГ; релаксин досягає максимальних значень між 40-ІгбО-го днями вагітності. За рівнем релаксину можна діагностувати щенність. Під впливом прогестерону у перші місяці вагітності знижується збудливість нервової системи і рецепторів матки; у корі головного мозку формується материнська домінанта. Самка поводить себе спокійно, флегматично, зовсім байдуже відноситься до самця. Краще поїдає і засвоює корм; асиміляція значно перевищує дисиміляцію. Створюються умови для покращення вгодованості та депонування жирів. Тканини вагітних тварин утримують воду, стають гідремічними. Це виробилось У процесі еволюції: виживали і виношували плід ті самки, які запасалися за літо поживними речовинами.

Найінтенсивніші зміни при вагітності проходять у матці. Маса матки корови без її вмісту наприкінці вагітності збільшується у 6-9 разів і досягає 8,6-10 кг, а разом з плодом, плодовими оболонками і водами -- від 50 до 70 кг. Довжина рога-плодовмістища може складати 1,5-2 м. У свиней матка збільшується у 20 разів. Збільшення маси матки відбувається головним чином за рахунок гіперплазії і гіпертрофії її м'язових елементів, а також за рахунок збільшення сітки кровоносних судин і різкого покращення кровопостачання.

По мірі розвитку вагітності змінюються топографія і взаємовідношення матки з органами черевної порожнини. У перші 2 місяці вагітності у великих тварин збільшується величина, змінюється форма (стає округлою) і консистенція (відчуття наповненості рідиною) вагітного рога матки; матка стає асиметричною і виходить з тазової порожнини. У кобили матка, що збільшується, займає переважно ліву частину здухвини і черевної порожнини, а у корів -- праву. У багатоплідних тварин роги матки симетричні, мають ампулоподібні розширення, у кожному з яких розвивається плід. Вони простираються по нижній черевній стінці з кожного боку від білої лінії і прогресивно просуваються до діафрагми. Збільшується внутрішньочеревний тиск, що призводить до почастішання дихання, актів дефекації і сечовиділення. Таке переміщення матки стає можливим завдяки значному розтягуванню широких маткових зв'язок у вертикальному напрямку. Кровоносні судини, які проходять у товщі широких маткових зв'язок, збільшуються у діаметрі у 4-5 разів і, забезпечуючи підсилений кровоток, пульсують або вібрують. Раніше вібрація реєструється з боку вагітного рога матки.

Шийка матки у процесі розвитку вагітності під вагою матки поступово зміщується у черевну порожнину, значно потовщується, а її канал закривається густою слизовою пробкою. За даними професора Г. М. Калиновського, муцини цього слизу абсорбують з плодовмістища продукти метаболізму, а у періоди змін гормонального фону, наприкінці 4-го і 7-го місяців тільності слизова пробка розплавляється, витікає і замінюється новою. Виділення слизу із зовнішніх статевих органів у вагітних корів може бути приводом для звертання до лікаря ветеринарної медицини з проханням про обстеження тварини на вагітність. У 1997 р. у тільних корів учгоспу ХЗВІ спостерігалось явище масового розплавлення і витікання цервікального слизу, спричинене незадовільною годівлею.

У видів з множинною плацентою котиледони після утворення хоріона гіпертрофуються. Збільшуються розмір і маса плацентам: з 20 мг у 1-й міс. до 255 г на 9-му міс. тільності у вагітному розі і з 70 мг на 2-му міс. до 66 г на 8-му міс. у невагітному розі.

У перші 100 днів тільності яєчники знаходяться на рівні переднього краю таза і в одному з них пальпується жовте тіло. Пізніше, у зв'язку з витягуванням матки, яєчники стають все більше важкодоступними, а отже й трудніше піддаються вивченню.

До 4-5-го міс. тільності у телиць добре виділяється на фоні черевної стінки вим'я. У дійках з'являється прозора клейка рідина світлоянтарного кольору, що є попередницею молозива і називається «сіркою».

Сума цих змін є елементами, які дозволяють, особливо у корів, проводити діагностику з визначенням строку вагітності.

3. Класифікація методів діагностики вагітності

Методи діагностики вагітності підрозділяють на:

клінічні;

лабораторні.

У залежності від терміну діагностики вагітності розрізняють:

-- ранні методи діагностики, які забезпечують встановлення вагітності у першу половину ембріонального періоду розвитку (у корів і кобил - до 30 дня, у свиней -- до 24 дня);

середньотермінові (до закінчення ембріонального періоду розвитку, тобто у корів і кобил до 60 дня вагітності);

пізньотермінові дозволяють визначати вагітність з моменту формування плода і несуть у собі багато екстенсивного.

Незважаючи на наявність чисельних методів діагностики вагітності, роботи над удосконаленням і розробкою нових методів активно ведуться і в наш час. Вважають, що ідеальний метод діагностики вагітності має бути:

об'єктивним;

раннім (визначати ранні строки вагітності);

швидким (експрес-методом), який виконується за кілька хвилин;

недорогим, тобто економічно доцільним;

здатним визначати стать плода;

здатним виявляти ембріо- і фетопатії;

здатним визначати прогноз пологів для матері і плода;

здатним визначати діагноз у разі неплідності.

4. Клінічні методи визначення вагітності

Клінічні методи діагностики вагітності включають:

Збір анамнезу.

Рефлексологічний метод (застосування самця-пробника).

Зовнішнє дослідження:

огляд;

пальпація;

аускультація.

4. Внутрішнє (акушерське) дослідження:

вагінальне;

ректальне.

5. Фізичні методи:

ультразвукове дослідження (УЗД);

лапароскопія (з використанням ендоскопа);

амніоскопія;

рентгеноскопія і рентгенографія;

електропунктурна рефлексотерапія.

З анамнезу можна виявити такі ймовірні ознаки вагітності:

відсутність статевої циклічності протягом 30 і більше днів після чергового осіменіння;

покращення апетиту і вгодованості тварини;

інколи збочення апетиту (облизування каміння, стін, годівниць, намагання до поїдання мінеральних речовин), у собак іноді рвота;

швидкі стомлюваність і спітнілість;

почастішання пульсу і дихання;

більш спокійна і покладлива поведінка;

почастішання актів дефекації і сечовиділення;

зниження або припинення функції молочної залози, зміна якостімолока (у телиць -- гіпертрофія молочної залози, збільшення дійок);

поява набряків у ділянці кінцівок і нижньої черевної стінки;

розм'якшення, розслаблення і деяке западання крижово-сідничних зв'язок наприкінці вагітності.

До цінних анамнестичних даних відносяться записи у журналі осіменіння.

Рефлексологічний метод базується на проведенні обліку реакції самки на самця або самця на самку. При цьому виходять з того, що при відсутності вагітності після осіменіння у тварини повинна проявитися чергова стадія збудження статевого циклу. Для виявлення її ознак рекомендують щоденно забезпечувати спілкування тварин з самцем-пробником або з самцем за системою, описаною Д.Д.Логвіновим, починаючи у кіз з 5-го дня після осіменіння, у кобил -- з 8-го, в овець і корів -- з 10-12-го дня і в свиней -- з 15-го дня. Закінчують пробу до 30-го дня. Відсутність у ці строки охоти у тварин є ймовірною ознакою вагітності.

Цей метод дозволяє діагностувати початкові стадії вагітності з точністю до 95-100 %. На сьогоднішній день більш точного і простого методу діагностики початкових стадій вагітності і неплідності немає. Він є основним для діагностики вагітності у свиней.

При огляді тварини установлюють такі ознаки вагітності:

1. Ймовірні:

зміна контурів живота (у корів збільшується права черевна стінка,у кобил -- ліва, в овець і кіз -- більше права, в інших тварин -- обидві черевні стінки). Треба зазначити, що наприклад у суки, збільшення живота може бути тільки ймовірною ознакою вагітності, бо воно зустрічається при ожирінні, асциті, піометрі, новоутвореннях органів черевної порожнини;

збільшення молочної залози;

набряки кінцівок, молочної залози і черевної стінки;

випадання волосся навколо очей і утворення обідків-«окулярів»у норок (ознака проявляється через місяць після парування).

Істинна ознака: рухи плода, які можна добре бачити у кобил вранці при напуванні водою, особливо, якщо ця вода прохолодна.

Пальпацією черевної стінки також виявляють істинну ознаку вагітності -- наявність плода. У корів можна промацувати плід не раніше 5-го міс, у кобил -- 7-го міс, в овець і кіз -- тільки з другої половини вагітності, але навіть у останні тижні вагітності у них цей метод ненадійний. У собак, кішок і кролиць це основний метод діагностики вагітності. У собак і кішок уже з 3 тижнів пальпуються флюктуючі ампули, з 6 тижнів і плоди. У кролиць плоди пальпуються з 12-14-го дня після осіменіння у вигляді ампулоподібних потовщень величиною з вишню.

Аускультація -- вислуховування серцебиття плода. Проводиться тих же ділянках, що й пальпація. Користуються стетофонендоскопом, медицині -- акушерським стетоскопом. Прослуховуються тони серця плода, які звучать на фоні гучних і могутніх, але віддалених ударів серця матері і з частотою, приблизно у 2 рази більшою, ніж у матері. Аускультація можлива у великих тварин не раніше 6-го місяця вагітності.

До зовнішніх методів діагностики вагітності можна віднести офтальмологічний метод, описаний Г. В. Небогатиковим в 1984 р. для визначення тільності. Між 12-м і 26-м днями після осіменіння при огляді очей виявляють два діагностичні показники тільності:

білі ореоли навколо райдужної оболонки;

овальна форма зіниці.

Такі феномени пояснюють зміною механізму нейрогуморальної регуляції, підвищенням тонусу парасимпатичної нервової системи, яка у свою чергу здійснює іннервацію кільцеподібного м'яза, при скороченні якого звужується зіниця ока. Одночасно активуються процеси фоторецепції пігментів райдужної оболонки, що призводить до зміни її пігментації.

У неплідних корів ореоли відсутні, а зіниці округлі. Метод досить точний. В. Д. Недвига (2002), встановила, що найменший процент сумнівних діагнозів (8,6 %) та відсутність похибки при визначенні тільних корів виявляються на 22-26-й дні після осіменіння і рекомендує застосовувати цей метод як додатковий.

Вагінальне дослідження дозволяє виявити такі ознаки вагітності:

1. Сухість і блідість слизової оболонки піхви, липкість слизу, особливо у кобил (після введення піхвового дзеркала слиз скачується у сірі кульки, як жуйка).

2. Щільне закриття шийки матки і наявність в ній слизової пробки. Шийка матки під тягарем матки зміщується вперед униз і вправо у корів і вперед униз і вліво у кобил.

3. Промацування передлеглих частин плода через склепіння піхви.

Метод має малу практичну цінність.

Ректальне дослідження у великих тварин є найбільш розповсюдженим і надійним методом діагностики вагітності. Метод розроблений ще у 20-х pp. професорами М.П.Мишкіним і А.Ю.Тарасевичем. Висока точність у постановці діагнозу можлива з 45-50-го дня тільності і з 35-40-го дня жеребності. У ці ж строки можливе визначення двійні.

Метод ректального дослідження на вагітність у корів ґрунтується на врахуванні змін 4 основних критеріїв (табл. 3):

Таблиця 3

Діагностика строків вагітності у корів ректальним методом

Фізіологічний стан	Локалізація шийки матки	Розмір і особливості матки	Розмір плацентом	Вібрація маткових артерій
Невагітна	На середині довжини тазової порожнини	Матку можна обхвачувати рукою, роги матки симетричні, ригідні, чітко виявляється між-рогова борозна, хороша моторика	--	--
1 місяць	Дещо зміщена до входу у тазову порожнину	Легка асиметрія рогів матки внаслідок збільшення -- здуття вагітного рога у 1,5 рази. Моторика відсутня. В яєчнику -- жовте тіло	--	--
2 місяці	На вході у тазову порожнину	Ріг-плодовмістище округлий, величиною з кулак, має стоншені стінки, флюктує. Міжро-гова борозна дещо згладжується	--	--
3 місяці	На передньому краї лобкових кісток	Матка величиною з голову дорослої людини, здута, має стоншені стінки. Міжрогова борозна майже зникла. Відчутна флюктуація, а інколи і плід як тверде тіло довжиною до 15 см, що плаває у плодових водах	--	--
4 місяці	Дещо опущена у черевну порожнину	Матка овальна, величиною з великий кавун, її вже неможливо обвести рукою, пальпується плід довжиною до 25 см	Як лісовий горіх	Слаба вібрація середньої маткової артерії з боку рога-плодовмістища
5 місяців	У черевній порожнині	Матка опущена глибоко у черевну порожнину, через її стінку легко промацується плід довжиною до 35 см	Як жолудь	Хороша вібрація середньої маткової артерії з боку вагітного рога
6 місяців	Глибоко у черевній порожнині	Матка знаходиться дуже глибоко у черевній порожнині, плід має довжину до 50 см	Як грецький горіх	Починається слаба вібрація середньої маткової артерії вільного рога матки
7 місяців	Дещо піднімається до входу у тазову порожнину	Легко пальпується 7-місяч-ний плід довжиною 63-65 см	Як невелике куряче яйце	Добра вібрація обох середніх маткових артерій
8 місяців	На вході у тазову порожнину	Зразу пальпуються кінцівки або головка плода. Плід рухається. Його довжина -- 80-85 см	Як куряче яйце	Хороша вібрація середніх маткових артерій і слаба задніх маткових артерій
9 місяців	На середині довжини тазової порожнини	Пальпуються передлеглі частини тіла уже сформованого плода, які заходять у тазову порожнину. Довжина плода -- 100 см	Від курячого яйця і більші	Хороша вібрація середніх і задніх маткових артерій

1. Локалізація шийки матки

У невагітної корови шийка матки розміщена на середині довжини тазової порожнини, а з початком вагітності вона поступово опускається у черевну порожнину, що максимально проявляється на 5-6-му міс. З 7-го міс. шийка матки робить зворотній рух і наприкінці вагітності займає первісне положення (як у невагітних корів).

2. Розмір і особливості матки

У невагітних корів матка знаходиться у тазовій порожнині, обхоплюється рукою, має симетричні роги. Уже у 2-й міс. вагітності матка збільшується до величини чоловічого кулака, одночасно потоншуються її стінки; у 3-й -- голови дорослої людини, у 4-й -- стає як великий кавун. У цей час вже можна пальпувати плід. З 2 міс. відзначається прогресуюче стоншення стінки матки і роздування самої матки. На 5--6-му міс. матка максимально заходить у черевну порожнину і для того, щоб ЇЇ відшукати, доводиться використовувати всю довжину руки. На 7--8-му міс плід збільшується настільки, що стає більш доступним для промацування. Наприкінці вагітності з ним уже можна поздоровкаться, захопивши рукою ножку або головку, величина яких теж характерна для плода у цьому віці.

3. Розмір плацентам

Плацентоми починають пальпуватися з 4-го міс. тільності і мають розміри лісового горіха. На 5-му міс-- величиною з жолудь, на 6-му -- як грецький горіх, на 7-му -- як невелике куряче яйце, на 8-му -- як куряче яйце, а на 9-му -- як куряче яйце і більші.

4. Вібрація маткових артерій

Починається слабо з 4-го міс. з правої сторони, у 6-й міс-- добре відчувається вібрація середньої маткової артерії з боку рога-плодовмістища і задовільно -- з боку вільного рога. У 7-й міс. добре вібрують обидві середні маткові артерії; на 8-му починається вібрація задніх маткових артерій, а на 9-му вони уже вібрують так само, як і середні.

Якщо відома точна дата осіменіння, то тільність можна установити вже через 19-22 днів за добре сформованим в яєчнику жовтим тілом. Щоправда, це легше зробити у телиць. За даними В. Г. Туркова, яєчник з жовтим тілом у 1,5-2 рази більший від яєчника без жовтого тіла. Жовте тіло вагітності добре обмежоване, має діаметр 1,5-2 см, пружно-ущільнену консистенцію. Ознаки стадії збудження статевого циклу при цьому відсутні.

У кобил до настання вагітності роги матки симетричні, плоскі, подібні до стрічки і дряблуваті.

При вагітності роги матки стають циліндричними, ковбасоподібними, їх набухання і розширення поширюється від тіла матки. Діагностувати жеребність можна з 17-го дня.

З 17-го до 30-го дня один з яєчників -- бобоподібний, а другий -- у вигляді неправильного боба або грушоподібний, містить округло-плоске за формою і м'яко-пружне за консистенцією жовте тіло. Роги і тіло матки ковбасоподібні, напружені, але не скорочуються. Основи рогів товсті, ампулоподібно здуті, розділені вузькою і глибокою вирізкою, а вершини рогів тоненькі, закінчуються у вигляді пальця.

У 30 днів вагітний ріг набухший і збільшений до величини курячого яйця у ділянці його відходження від тіла матки, ригідний і контрастує з дряблими тілом і вільним рогом матки. У подальшому описаний характер припухлості зберігається, а величина ЇЇ поступово зростає до 60-го дня:

40 днів вона має розмір апельсина;

45~50 днів -- плодова ампула овальна, має розмір гусячого яйця або грейпфрута, займає передню частину рога;

60 днів -- у ділянці біфуркації пальпується округла відносно м'яка плодова ампула величиною з голову новонародженої дитини або як великий грейпфрут. Борозенка між рогами перекошена вбік вагітного рога. Якщо захопити стінку матки у складку між пальцями, відчутно плодові оболонки. Вільний ріг циліндричний; розмір його практично не змінюється.

У 3 місяці матка пальпується у вигляді продовгуватого пухиря, що роздвоюється спереду і має величину голови дорослої людини. Плодовий міхур лежить на лобковому зрощенні.

У 4 місяці матка величиною з великий кавун знаходиться у черевній порожнині, у ділянці тіла матки пальпується плід. Шийка матки локалізується на передньому краї лобкових кісток.

З 5-го по 7-й місяць матка прогресивно опускається у черевну порожнину, стає важкодосяжною, плід промацати важко.

З 9-го по 10-й місяць матка значно збільшується у розмірах і все більше зміщується до тазової порожнини. Плід пальпується. Всі маткові артерії вібрують.

В 11 місяців жеребності у тазовій порожнині пальпуються передлеглі частини тіла плода.

Найлегше проводити ректальну діагностику жеребності у період між 45-м і 60-м днями після злучки.

Ректальне дослідження за допомогою щупа діаметром 5 см можна проводити в овець і кіз з середини вагітності. Матка у цей період являє собою округле тіло діаметром близько 15 см і розміщена у ділянці середньої лінії живота.

Ультразвукове дослідження (УЗД), або сонографія тварин з метою визначення вагітності використовується на Заході з 70-х років і зараз уже стало незамінним. Піонерами застосування сонографії у репродуктології в Україні є співробітники кафедри акушерства і штучного осіменіння Білоцерківського державного аграрного університету. 124

Ультразвук -- це пружні коливання і хвилі з частотою від 20 кГц до ГГц, тобто хвилі, які мають надвисоку частоту і малу довжину. Люд-j,Ke вухо їх не сприймає, але ними перекликаються кажани, риби, змахи.

Ультразвукові хвилі виробляються при подачі змінного струму на п'єзоелектричні кристали (кварцеві чи літієві), які у процесі поляризації змінюються у розмірі (пружна деформація) і створюють тиск, або ультразвукову хвилю. Зворотне відбиття цих хвиль деформує кристали і при цьому виробляється поверхнева напруга. Таким чином, завдяки п'єзоелектричному ефекту, електрична енергія перетворюється в акустичні (коливання) і навпаки. П'єзоелектричні кристали з'єднуються в ультразвуковому датчику, котрий знаходиться всередині ультразвукової головки ^генерує звук необхідної частоти. Зворотне відбиття виявляється на моніторі у вигляді світлових крапок (ехо-позначок), яскравість яких пропорційна їх амплітуді. Вони утворюють зображення органа у поперечному розрізі.

Ультразвукові хвилі розповсюджуються в однорідному пружному середовищі, яке їх проводить, прямолінійно. Якщо на їх шляху зустрічається поверхня розділу двох середовищ з різними акустичними властивостями, то це призводить до часткового відбиття ультразвукових хвиль на межі цих середовищ. Чим більша різниця в акустичному опорі двох середовищ, тим більша частина ультразвукового випромінювання відбивається. На межі рідина -- газ відбиття є практично повним, тому до газ не проводить ультразвуку.

На зображенні розрізняють ехо-негативні (вільні від внутрішніх структур органи і утворення або порожнини, заповнені рідиною, наприклад, ранній ембріон, кісти, які добре пропускають звук, мають на екрані ємний колір) і ехо-позитивні структури (більш щільні тканини без порожнин, наприклад, гази, кістки, металеві деталі, пізній ембріон, що добре відображають звук, показуються на екрані світлим кольором). Інші тканини мають зображення різних відтінків сірого кольору залежно від ехогенності (здатності відображати ультразвукові хвилі).

Сучасні ультразвукові портативні сканери 100, 200, 480 VET виробляються голландською фірмою Pie Medical, яка є підрозділом концерну Philips. Ці прилади працюють на частотах 3,5 МГц, 5,0 МГц і 7,5 МГц діапазонах 0-20 см, 0-16 см і 0-6 см, котрі вказують про глибину проникності ультразвукових хвиль. Вони вимірюють відстань, довжину кривої, площу, окружність, об'єм, зону, кут; порівнюють їх з даними норми; виводять, збільшують і передають зображення органа і його рухи на екран у реальному режимі часу, записують на жорсткий диск або на дискету і зберігають інформацію. Сканери працюють як від електромережі, так і від батарей напругою 12 В. У кобил і корів УЗД проводять трансректально за допомогою портативного датчика, підведеного до матки, а у дрібних тварин -- трансабдомінально.

Візуалізація за допомогою УЗД є об'єктивним методом ранньої (ще в ембріональний період) діагностики вагітності. Точність методу становить 93-97 %, починаючи з 14-го дня жеребності (враховується характерна ехо-негативна округла або овальна форма раннього ембріона кобили і його чіткі контури; у жінок -- аналогічно на 18-й день). Наявність ембріонів встановлюється у кролиць з 11-го дня, у свиней з 26-го дня, у собак і кішок з 25-го дня, в овець з 31-го дня, у корів з 25-30-го дня.

За В. Д. Недвигою (2002), рання діагностика тільності методом сонографії дає об'єктивні результати (100 %) при візуалізації ембріона; це стає можливим з 30-го дня після осіменіння в корів живою масою до 500 кг і з 37-го дня -- живою масою більше 500 кг, що пов'язано зі складністю дослідження верхівок рогів, розміщених у частини корів у черевній порожнині. Раніше вказаних термінів, коли ехокартина представлена лише зображенням ехонегативних порожнин, без візуалізації в них ембріонів, не виключені сумнівні діагнози. Такі корови завжди виявляються неплідними при повторному дослідженні, а зміни у матці пояснюють можливими випадками ембріональної смертності, схожістю візуалізації ембріональних порожнин із рідинами матки при субклінічному ендометриті або при неповноцінному прояві статевого циклу.

Визначення строків тільності проводять за комплексом сонографічних діагностичних показників (довжина ембріона, візуалізація серцевих скорочень, рухів, повного оточення ембріона рідиною, оболонок, плацентом, пупкового канатика, очного яблука, органів та кісток) з 26 по 45-й дні після осіменіння. В. Д. Недвигою розроблена програма сонографічного визначення строків ранньої тільності, згідно з якою з 26-го дня реєструється серцебиття ембріона, на 30-32-й дні ембріон оточений ехонега-тивною амніотичною рідиною; із 33-35-го дня тільності довкола ембріона у вигляді дугоподібних ехопозитивних ліній візуалізувалися навколоембріональні оболонки; на 33-36-й дні реєструються рухи ембріона; на 36-37-й дні візуалізуються плацентоми; з 38-го дня -- зображення пупкового канатика; після 40-го дня -- контури ембріона, головки і кінцівки; з 41-го дня у вигляді гіперехогенних білих ліній спостерігали перші центри окостеніння в хребцях, ребрах, на верхній і нижній щелепах, стегновій і плечовій кістках; з 43-го дня вагітності у ділянці голови візуалізувалися ехо-негативні, округлої форми очні яблука. Збільшення довжини ембріона має таку динаміку:

26-29-й дні - 0,55-0,84 см;

30-32 - 0,85-1,12 см;

33-35 - 1,14-1,38 см;

36-37 - 1,39-1,59 см;

38-40 - 1,61-1,99 см;

41-42 - 2,05-2,27 см;

43-45 - 2,33-2,71 см.

У свиней на 12--14-й день виявляють такі імовірні ознаки вагітності, ІК потовщення стінки матки і накопичення рідини у матці, на 16-17-й -- ембріональні міхури. Візуалізація ембріонів стає можливою на 19-20-й день, але в цей час вони прилягають до стінки матки і тому їх важко відрізнити від тканин матки. На 26-27-й день вагітності ембріон відокремлюється від стінки матки і легко візуалізується, тому що знаходься в амніотичній рідині (О. Ю. Пилипенко, 2002).

Точне встановлення кількості плодів за допомогою ультрасонографії у багатоплідних тварин (свиней) неможливе.

Програми для визначення термінів вагітності у кролиць і вівцематок і комплексом морфофункціональних змін ембріофетоплацентарного комплексу розроблені О. А. Хіцькою (2002) (табл. 4, 5).

Таблиця 4

Визначення термінів вагітності у кролиць

Термін вагітності, дні	Довжина ембріона, см	Візуалізація, дні
		Рухів	Пупкового канатика, кінцівок, тулуба, голови	Скелета	Шлунка, серцебиття	Відносного зменшення навколоплідних рідин
10-11 12-15 16-19 20-22 23-30	0,81-0,99 1,01-1,15 1,18-1,77 1,78-2,86 2,88-6,53	- 14-15 + + +	- - 17-19 + +	- - 19 + +	- - 20-22 +	- - - 27-30

Таблиця 5

Визначення термінів вагітності у вівцематок

Термін вагітності, дні	Довжина ембріона, см	Візуалізація, дні
		Плідних оболонок	Кінцівок	Плацентом, рухів	Зміни форми плацентом	Шлунка, серцебиття	Скелета
25-27	0,85-1,14	25-27	--	--	--	--	_
28-29	1,17-1,74	+	--	--	_	_	_
30-35	1,78-2,79	+	35	--	--

Подобные документы

• Особливості формування і розподілу доходів ВАТ "Зелений гай" Вознесенського району

  Метод визначення виручки від продукції. Фактори, що впливають на величину грошових надходжень. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства. Порядок планування та формування його доходів, їх розподіл і використання, напрямки збільшення.
  
  курсовая работа [53,6 K], добавлен 16.12.2014
  

• Розмірно-віковий та статевий склад популяціі ляща

  Біологічна характеристика ляща у зв'язку з місцем існування і способом життя, розмноження. Цінність ляща в рибному господарстві та його розведення. Дослідження розмірно-вікового та статевого складу популяції та плодючості ляща Каховського водосховища.
  
  дипломная работа [200,7 K], добавлен 19.11.2010
  

• Інтенсивне використання свиноматок та підвищення їх багатоплідності

  Організаційно-економічна характеристика навчальної ферми. Фактори, які визначають інтенсивність використання маток для відтворення. Особливості статевого розвитку, визначення охоти у свиноматок. Строки та техніка їх осіменіння. Шляхи поліпшення плідності.
  
  курсовая работа [110,6 K], добавлен 03.02.2016
  

• Проблема і напрямки дослідження земельно-ресурсного потенціалу

  Визначення природно-ресурсного потенціалу та його складові. Поняття та визначення земельно-ресурсного потенціалу. Структура і сучасний стан земель. Деградація земель в Україні. Перспективи розвитку раціонального використання земельних ресурсів України.
  
  курсовая работа [1,6 M], добавлен 14.07.2016
  

• Запліднення

  Особливості процесу запліднення сільськогосподарських тварин. Біологічні механізми, що забезпечують зустріч гамет. Міграція яйцеклітини з яєчника до ампули яйцепровода. Денудація, проникнення спермія в ооплазму, синкаріогамія. Патологія запліднення.
  
  презентация [719,5 K], добавлен 26.10.2013
  

• Технологія виробництва молока

  Характеристика молочних порід корів. Особливості відтворення поголів'я. Технологія виробництва молока у спеціалізованих господарствах. Складання раціонів годівлі корів на зимовий та літній періоди. Визначення потреби в кормах на періоди годівлі.
  
  курсовая работа [74,8 K], добавлен 25.11.2015
  

• Основи плодівництва

  Визначення основних понять плодівництва: інтенсивний сад, районування сортів плодових і ягідних культур. Схема садіння кущових ягідних культур. Насінневі та клонові підщепи яблуні, сливи та черешні. Види відділень розмноження плодового розсадника.
  
  тест [459,1 K], добавлен 18.01.2012
  

• Виробництво ячменю в умовах ТОВ АФ "Колос" Хорольського району з розробкою операційної технології посіву

  Агротехнічні вимоги до посіву ячменю. Підготовка поля, визначення складу тягового агрегату та режиму його роботи. Визначення продуктивності агрегату та витрати палива на одиницю операції. Біологічні особливості, попередники та районовані сорти ячменю.
  
  курсовая работа [207,4 K], добавлен 23.05.2017
  

• Визначення річної потреби в кормах молодняку великої рогатої худоби

  Визначення річної потреби господарства в кормах для молодняку на відгодівлі. Аналіз раціонів на стійловий, перехідний та пасовищний періоди. Структура річних раціонів. Потреба в мінеральних і синтетичних речовинах. План кормовиробництва і кормовий баланс.
  
  курсовая работа [62,8 K], добавлен 24.05.2012
  

• Проект комплексної механізації цеху по приготуванню кормів для відгодівлі ВРХ ТОВ АФ "Маяк" Вовчанського району Харківської області

  Місцезнаходження господарства, його природно-кліматичні умови та спеціалізація. Зоотехнічні вимоги до якості кормів. Визначення необхідної кількості силосних та кормових сховищ. Розрахунок дільниці концентрованих кормів. Будова кормоцеху і його робота.
  
  дипломная работа [394,9 K], добавлен 08.07.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам