Ветеринарне акушерство

У сук вентральна стінка піхви вище зовнішнього отвору уретри найчастіше піддається гіперплазії. При вивороті із статевих губ виступає рожеве округле утворення. Якщо вивертаються і бокові стінки піхви, то із вульви виступає трьохсегментне утворення за формою подібне до трилисника.

Подразнюючись калом і сечею, контактуючи з підстилкою і підлогою, слизова оболонка піхви покривається саднами і виразками. Це ускладнює перебіг родів і може викликати виворот матки.

Прогноз: сприятливий -- при своєчасному кваліфікованому лікуванні і відповідному утриманні; обережний -- при вправленні через 12 год; несприятливий -- при вправленні після 24 год; велика затримка з вправленням піхви може ускладнюватися смертю плода, метритом, неплідністю, або навіть призводити до смерті корови. Частковий виворот при наступній вагітності має тенденцію до повторення і підсилення. Повний виворот піхви може зберігатися і після закінчення вагітності і бути причиною неплідності.

Лікування складається з таких етапів:

Поставити тварину у станок з покатою вперед підлогою.

Забинтувати і підв'язати вбік хвіст.

Виконати низьку сакральну анестезію.

Обмити слизову оболонку піхви розчином фурациліну або марганцевокислого калію (1:5000 і 1:1000), змазати виразки 2-3 %-ним розчином йоду або йодгліцерину, після чого рясно ослизлити.

У випадку знаходження сечового міхура всередині вивернутої піхви звільняють його від сечі шляхом введення зонда або проколювання голкою.

Зменшити набряклість шляхом розминання або застосуваннязв'язних.

7. Вправити піхву кулаком у тазову порожнину і розправити її стінки.

Провірити стан прямої кишки. Якщо її нижня стінка утворила сліпий мішок, то по мірі накопичення у ньому калових мас їх необхідно видаляти, щоб запобігти вивороту піхви.

Ввести у порожнину піхви синтоміцинову або стрептоцидові емульсію, маткові палички або піноутворюючі таблетки.

Накласти 2-3 петлеподібних бинтових (з дроту) швів, використовуючи спеціальні інструменти (троакар з вушком або троакар з гільзою).

Повторити кілька разів низьку сакральну анестезію або призначити ханегіф для усунення потуг.

12. При появі ознак родів потрібно зняти шви і обробити місцяпроколів шкіри розчином йоду.

Запропоновано багато методик фіксації піхви, наприклад, прошивання статевих губ петлеподібними швами, зашивання статевої щілини безперервним швом після вирізання шматочків шкіри з одного і другого боку вульви за Caslick, або кисетним підшкірним швом на вульву за Buhner, накладання шва у кармані піхви на м'язову і слизову оболонки за Santoni (виконується для стягування стінок піхви перед направленням органа). Окрім цього, є способи закріплення верхньої стінки піхви за Мінчевим і нижньої стінки піхви за Вінклером. Всі ці способи мають свої недоліки; їх застосування оправдане в особливих випадках.

Одним із методів, котрим користуються лікарі-практики є фіксація піхви із застосуванням пляшки.

Зважаючи на естрогенний чинник в етіології вивороту піхви, бажано початку утворення вивороту призначати прогестерон внутрішньом'язово. Але прогестерон не слід застосовувати безпосередньо перед ши, щоб не викликати їх затримку. У сук, у випадку, коли пролапс піхви пов'язаний з еструсом, після вправлення органа і накладення швів потрібно призначити прогестерон у дозі 40-50 мг 2-3 рази з інтервалом і год. Якщо вправлення неможливе, випалу тканину витинають після накладання петлеподібних швів. В уретру краще ввести катетер. Рана киває швидко і без ускладнень.

Для лікування корів і овець з виворотом піхви, спричиненим мінеральним дефіцитом, икористовують фосфонортонік у дозі 1 мл на 50 кг аси тіла тварини.

6. Маткова грижа

Маткова грижа (hernia uterus) -- це виходження вагітної матки за межі черевної порожнини без розриву очеревини.

У кобил, корів і кіз маткова грижа виявляється внаслідок мимовільного розриву черевних м'язів і як виняток за рахунок забоїв. Бокові маткові грижі трапляються рідко і бувають у кобил лівосторонніми, а у корів правосторонніми. Нижня маткова грижа є результатом розриву апоневрозу прямого черевного м'яза поблизу його прикріплення до кісток таза. У сук і кішок частіше зустрічається пахово-маткова грижа -- вихід матки через розширене пахове кільце. При цьому плоди можуть розвиватися, і матка як грижове містиво збільшується.

Діагноз утруднений, тому що грижове кільце не знаходиться і важко різнити маткову грижу від випадання вагітної матки через пошкоджену черевну стінку (prolapsus uteri abdominalis), яке настає після травми і розриву м'язової стінки з очеревиною.

Клінічні ознаки. Під шкірою пальпується об'ємне утворення, в якому при ретельному дослідженні виявляється плід. При випаданні матки у місцях розриву очеревини розвивається злипливе запалення серозної оболонки матки і очеревини. Внаслідок передавлювання кишечника зрушується травлення, настає рвота.

Лікування. Великих тварин забивають. У дрібних тварин виконують операцію, під час якої звертають увагу на стан матки. Ущемлення матки "є показанням для гістеректомії. У сук своєчасний грижорозтин може забезпечити доношування плодів і нормальні роди.

7. Позаматкова вагітність

Позаматкова (ектопічна) вагітність (graviditas extrauterina) -- це розвиток зиготи і ембріона поза порожниною матки внаслідок порушення просування яйцеклітини або зиготи у статевих органах тварини.

Розрізняють позаматкову вагітність яєчникову, трубну і черевну.

Яєчникова вагітність (graviditas ovarialis) -- запліднення яйцеклітини в яєчнику, без овуляції. Реєструються поодинокі випадки у корів на 2-2,5 міс. і у кобил на 3-му тижні вагітності. При цьому ембріони знаходяться у порожнині кістозно зміненого яєчника.

Трубна вагітність (gr. tubaria) зустрічається внаслідок порушення перистальтики або прохідності яйцепроводів найчастіше у жінок і дуже рідко у тварин.

Черевна вагітність (gr. abdominalis) -- приживлення ембріона до будь-якого серозного покриву внаслідок порушень міграції яйцеклітини. Трапляється у кролиць, кішок, свиней, овець і корів.

Позаматкова вагітність буває первинною (перечислені варіанти) і вторинною, яка буває тільки черевною і настає після розриву матки при фізіологічному перебігу вагітності або при трубній вагітності. Описані також випадки піхвової вагітності (gr. vaginalis). Вона буває тільки вторинною.

Позаматкова вагітність має значення для тварин з відпадаючою плацентою (гризуни, м'ясоїдні, примати) у яких плід розвивається на будь-якому органі черевної порожнини завдяки глибокому вростанню ворсинок плаценти і забезпеченню достатньої трофіки.

Клінічні ознаки: сильна болісність, розрив труби, кровотеча і шоковий стан. Лише за допомогою УЗД у наш час можливо діагностувати цю патологію. Частіше ж визначають при розтині або лапаротомії.

8. Додаткова вагітність

Додаткова вагітність (superfetatio) це запліднення і розвиток нової вагітності на фоні вагітності, що настала раніше.

Причини: годівля тварин зеленими кормами із значним вмістом фіто-естрогенів (бобові, кукурудза). Вони розріджують слизову пробку вагітності, викликають нову статеву охоту і за умов сприятливого співвідношення в організмі ФСГ і ЛГ настає овуляція і запліднення. Звичайно вагітність має фізіологічний перебіг. Спочатку народжуються плоди від першого запліднення, а через один статевий цикл -- від другого. Найчастіше таке зустрічається у свиней.

Але, навіть якщо статева охота може виявитися у вагітної самки, необхідно ще, щоб спермії пройшли через густу слизову пробку церві-is Кального каналу, дійшли до рога матки і досягли яйцепровода, а запліднена яйцеклітина змогла приживитися до стінки матки, точно підготовленої для розвитку бластули. Швидше за все, це пов'язано все ж із різним часом імплантації або уповільненим розвитком зигот, запліднених одночасно (випадкова діапауза).

9. Несправжня вагітність

Несправжня вагітність (псевдовагітність або псевдолактація) (graviditas spuria) -- прояв зовнішніх ознак вагітності наприкінці її фізіологічного терміну, після статевої охоти, яка пройшла без осіменіння: або з непродуктивним осіменінням.

Частіше буває у діестральних або моноестральних тварин (собаки, в основному маленькі пуделі і такси; кішки, кози, вівці). Описані випадки псевдовагітності у свиней, кролиць, крис, морських свинок, а також у жінок, які жадають або бояться народження дитини. За гіпотезою В. А. Аллена, псевдолактація у сук є первісним способом вигодовування інших цуценят даної собачої зграї, якщо проеструс/еструс виникає у них тільки один раз на рік, тобто узгоджений за часом.

Причини і симптоми. У м'ясоїдних наприкінці лютеального періоду, 6 і 12-м тижнем після еструсу, прогестагенна активність жовтого тіла уминає знижуватися. Внаслідок цього у тварини розблоковується виділення із гіпофізу ПРЛ і відзначаються фізичні і поведінкові зміни, які нагадують підготовку до пологів: збільшується живіт, матка і молочні пози, починається секреція молока, розвивається набряк вульви, проявляються материнські інстинкти (підготовка гнізда-лігва, небажання залишати житло, гра з м'якими іграшками, апатичність, а інколи агресивність до власника або до інших собак). Через 1-2 тижні ці ознаки ухають. Звичайно секреція молока при несправжній щенності триває а молоко за своїм складом нічим не відрізняється від звичайно-і такі суки погоджуються годувати не своїх цуценят. У кішок молоко являється рідко.

Нормальна щенність відрізняється діяльністю плаценти і виробки нею релаксину -- специфічного для вагітності сук гормону. Інколи несправжня вагітність триває впродовж місяців і навіть років; гаданою причиною такого стану є порушення злагодження у роботі системи гіпофіз-гіпоталамус-яєчники. На думку доктора В. А. Аллена, уявлення про те, що несправжня вагітність у сук має схильність до переходу у піометру, неплідність і яєчникові дисфункції, є помилковою. У крис, морських свинок, кролиць і кішок модифікація ендометрію гає після подразнення шийки матки у період тічки. У кролиць після парування із стерильним самцем відбувається не тільки множинна овуляція, а й розвиваються жовті тіла, котрі синтезують прогестерон. При цьому у самок починають виявлятися всі ознаки вагітності, за виключенням того, що у матці немає плода. Функція жовтого тіла підтримується гормоном аденогіпофіза ЛГ. Несправжня вагітність у поліестральних крис ініціюється тільки паруванням із стерильним самцем, після чого утворюються і зберігаються деякий час функціональні жовті тіла. Вони блокують виділення із передньої долі гіпофіза ФСГ, здатного швидко повернути крисі новий астральний цикл.

У кіз псевдовагітність, можливо, настає після резорбції ембріонів. Козу можна роздоювати, після чого вона лактує, як і після нормальних вагітності та родів. Парують козу у наступний статевий цикл.

З кожною наступною тічкою симптоми несправжньої вагітності можуть підсилюватися і ускладнюватися піометрою.

Лікування. Зазвичай, псевдолактація припиняється без лікування через 10-30 днів. Потрібно відібрати іграшки і не дозволяти відсмоктувати молоко. Лікування слід направити на припинення лактації. Небажаним наслідком псевдолактації є мастит. Призначають такі препарати:

Заспокійливі (седативні): діазепам, сібазон, седуксен, реланіум, еленіум всередину або внутрішньом'язово у дозі 0,1-0,5 мг/кг.

Простагландини у невеликих дозах для розсмоктування жовтих тіл.

Антигалактогени (препарати, які пригнічують лактацію). Це про-гестагени, комбінації естрогенів з андрогенами (дигітол; синестрол і метилтестостерон або тестостерону пропіонат в/м у дозі 0,5-1 мг/кг протягом 10 діб); комбінація андрогенно-естрогенних препаратів з диуретиком (сезорал). Призначення прогестагенів небажане, тому що вони можуть обумовити розвиток різних ускладнень (піометра).

Застосовують препарати місцевої дії, такі як французький крем для втирання у молочну залозу гексан, що містить естрадіол і метилтестостерон, а також препарати стопканілакт і тарідог.

Антигалактоген центральної дії, який пригнічує лактацію шляхом інгібування синтезу ПРЛ гіпофізом бромокриптин (парлодел або бро-мергон) призначають всередину 2 рази на день по 0,2 мг/кг протягом 10 днів. Оральний прийом бромокриптину викликає у багатьох сук блювання, тому лікування починають з дуже маленьких доз і поступово підвищують протягом кількох днів.

Останнім часом для лікування псевдовагітності застосовують антагоніст опіату нолоксон (нарканті, каберголін), який перешкоджає синтезу ПРЛ. Доза препарата -- 0,01 мг/кг маси тіла внутрішньовенно 1--2 рази на день до зникнення симптомів. Психічні відхилення зникають після перших ін'єкцій, а повна інволюція молочної залози відбувається за тиждень.

4. Для зменшення виділення молока обмежують споживання води,змазують пакети молочної залози камфорним маслом і застосовують сечогінні (фуросемід, лазикс) в/м або всередину у дозі 2 мг/кг 5 разів через день.

Для підсилення функції яєчників застосовують тканинні препарати.

Бажано осіменити самку у наступний статевий цикл. Сук, які непризначені для репродукції і мають повторні симптоми несправжньої

агітності, рекомендується піддавати оваріектомії або оваріогістерек-Ітомії, оптимальним часом для яких є період наступного еструсу.

Лекція 9. АБОРТ

1. Визначення, розповсюдження і економічні збитки від аборту

Слово «аборт» (abortus) походить від лат. abortoi -- народжувати передчасно; англ.-- abortion, фр.-- avortement.

Аборт -- переривання вагітності з наступним розсмоктуванням або зігнанням зародка, муміфікацією, мацерацією, путрифікацією або вигнанням з матки викидня чи недоноска.

Проблема абортів складна. Зараз вони масово проявляються у свиней, овець, а іноді і у корів. У корів аборти незаразної етіології складають у середньому 0,5-1,5 %, інколи -- до 5 %. У той же час, спеціалістів, що добре розбираються у цій проблемі мало.

Аборти завдають великих економічних збитків, які складаються з недоотримання приплоду і молока, а також із витрат на лікування тварин t ускладненнями після аборту. Корова-абортичка дає мало молока тому, що її організм не встиг підготуватися до фізіологічної лактації. Часто молочна продуктивність у тварини після аборту не відновлюється. Крім того, аборт часто ускладнюється хворобами, що призводять до неплідності і тому при обчисленні збитків враховують і витрати на лікування та утримання хворих тварин. Особливо важко переносять аборт кобили.

Збитки від недоотримання приплоду внаслідок аборту вичисляють за формулою:

З, = Цн х Маб,

де Цн -- ціна новонародженого, яку прийнято прирівнювати до вартості 3,61 ц молока (при ціні 1 ц молока 50 гривень, вона дорівнює 180 грн 50 коп);

Маб -- число корів, які абортували.

Вважають, що молочна продуктивність після аборту зменшується на 1/3, тому збитки від недоотримання молока

32 = Цм * Мпер (П, - П2) = 50 1 (30 - 20) = 500 грн.

Цм -- ціна реалізації 1 ц молока;

Мпер -- кількість корів, які перехворіли протягом року; П, -- кількість молока за рік, отриманого від однієї здорової корови, ц; П2 -- кількість молока за рік, отриманого від однієї корови після аборту, ц. 33 = відокремлення посліду, профілактика і лікування ендометриту = 30-40 грн.

Таким чином, сума збитків складає на одну корову-абортичку 720 грн 50 коп.

2. Класифікація абортів

1. За часом настання:

ранній аборт -- переривання вагітності у першій її третині;

пізній.

Аборт в останні 2 міс. вагітності у корів і кобил, або за кілька днів до закінчення строку вагітності в інших тварин, коли народжуються фізіологічно недорозвинені плоди, називають передчасними пологами. Крім того, аборт слід відрізняти від мертвонародження, коли роди відбуваються у строк, але плід виводиться мертвий, без будь-яких ознак розкладу (це означає, що смерть плода настала під час родів внаслідок тих чи інших ускладнень).

2. За характером прояву:

самовільний (спонтанний);

індукований (штучний);

повний;

неповний (коли абортуються або гинуть і залишаються у матці невсі плоди, а решта доношуються і народжуються);

клінічний;

прихований (ембріональна загибель).

3. За етіологією згідно класифікації А. П. Студенцова:

незаразні або спорадичні;

інфекційні;

інвазійні.

Кожен з цих видів має 2 форми:

-- ідіопатичні (термін походить від лат. idios - особливий, самостійний);

симптоматичні., 4. За наслідком:

розсмоктування ембріона;

вигнання ембріона;

вигнання викидня;

муміфікація;

мацерація;

путрифікація.

статевий розмноження вагітність запліднення

3. Наслідки абортів і необхідна допомога

Ембріональна смертність - це переривання вагітності в ембріональний період. Вона має такі форми:

розсмоктування зародка (resorbtio), або прихований аборт (abortusitentus) настає на ранній (доімплантаційній) стадії вагітності і не має явних клінічних ознак. Може бути повним і неповним (загибель частини зародків). Загиблі ембріони розріджуються і розсмоктуються;

клінічний аборт з вигнанням ембріона виявляється дещо пізніше, звичайно при тічці, дефекації або сечовиділенні, коли тварина легенько натужується. Вигнаний з матки ембріон має вигляд слизового тяжа з кулеподібним потовщенням посередині.

Розповсюдження: у здорових корів лише 5 % недоотримання приплоду слід відносити за рахунок відсутності запліднення. Низька запліднюваність корів (від 40 до 60 % від першого осіменіння) і часто стійкі непродуктивні осіменіння обумовлені в основному доімплантаційною гибеллю зародків.

Найбільше зародків гине у корів до 25-го дня після запліднення. За даними Хаука, ембріональна смертність через 3-35 днів після осіменіння зів буває у 19 %, а патологія процесу запліднення яйцеклітини становить 14 %. У кобил ембріональна смертність може досягати 17-20%. У перші 1,5 міс. супоросності ембріональна смертність може складати від до 50 %. Таким чином, ембріональна смертність відчутно знижує потенціальні можливості тваринництва.

Спонтанна резорбція одного-двох зародків, напевне, відбувається у 10 % усіх випадків щенності. При цьому вагітність продовжується; решта плодів розвиваються нормально.

Причини:

Умовно виділяють три групи причин:

1. Біологічна неповноцінність зигот, які утворюються із біологічно ^повноцінних гамет («старіння» яйцеклітини, втрата активності сперміїв у процесі тривалого зберігання, їх механічні, фізичні і хімічні пошкодження, спричинені дефіцитною і неповноцінною годівлею тварин та стресом у період розвитку сперміїв і яйцеклітини). Сюди ж можна від-лести хромосомні аномалії зародка, слабкість імунодепресивного фактора (фактора ранньої вагітності зародка), слабкість антилютеолітичного і лютеотропного сигналу трофобласту.

Розсмоктування зародків часто буває у свиней при настанні вагітності після застосування естрогенних, гонадотропних і лютеолітичних препаратів для стимуляції статевої охоти.

2. Ендогенні причини, що пов'язані з організмом матері. Велику роль в етіології ембріональної смертності мають судинні, гормональні та імунологічні порушення в організмі матері.

Коротким (24-48 год) і, мабуть вирішальним є період, що передує імплантації зародка -- період судинної реакції матки у місці прикріплення ембріона. У корів вона починається на 16--17-й день, тобто коли циклічне жовте тіло перетворюється у жовте тіло вагітності або піддається повній регресії. Першовідчуттю вагітності маткою передує підвищення інтенсивності кровообігу у матці і яєчниках, у результаті чого, напевно, підсилюється перенос до жовтого тіла лютеотропних речовин, котрі утворилися під впливом зародка у матці. Вторинна активізація кровообігу пов'язана з імплантацією зародка. Судинна реакція матки у цей критичний період вагітності відбувається під впливом неспецифічних факторів ембріона. Роль неспецифічного фактора, який активізує судинну реакцію, діючи судинорозширююче, є естрадіол 17(3, що синтезується ебріо-ном з 13-денного віку. Естрадіол сприяє надходженню із порожнини матки до яєчника простагландину Е2, котрий стимулює продовження секреції прогестерону жовтим тілом.

Гормональні розлади найчастіше обумовлені гіпофункцією яєчників. Низька концентрація прогестерону призводить до недостатньої підготовки ендометрію (недорозвиненість залоз, строми, судин, недостатнє накопичення глікогену), необхідних для нормального розвитку зародка. Це обумовлює переривання ранньої вагітності або розвиток фетоплацен-тарної недостатності при подальшому розвитку вагітності. Естрогеново-прогестероновий дефіцит або зрушення естрогеново-прогестеронового співвідношення впливає на секреторну і скоротливу здатність яйцепроводів, а відтак і на транспорт сперміїв та міграцію зиготи. Окрім того, порушується процес підготовки ендометрію до сприйняття зародка, розвитку ембріона і плода. Тривала гіпофункція яєчників призводить до атрофічних змін та зниження секреторної функціі ендометрію і маткових залоз.

Осіменіння корів з порушеною слизовою оболонкою статевих органів при цервіциті, ендометриті, незакінченій інволюції матки після пологів, естральній або постлібідній метрорагії з кожним непродуктивним введенням сперми викликає ріст титру спермоантитіл. Утворення антитіл на сперму -- це реакція організму самки на парентеральне проникнення білків сперми. Чим вище титр спермоантитіл, тим гірше умови для запліднення і виживання зиготи.

Велике значення мають також імунологічні порушення у системі мати-плацента-плід. За деяких обставин спостерігається зниження імунодепресивних факторів ембріона, а потім плаценти, що сприяє відторгненню фетоплацентарного комплексу і перериванню вагітності.

3. Екзогенні чинники, що діють на організм вагітної самки. При стресах (температурних, хімічних, больових, емоційних, фізичних навантаженнях, голодуванні) пригнічується материнська домінанта вагітності і порушується гонадотропна функція гіпофіза, а з нею і прогестероносинтезуюча функція жовтого тіла. Неповноцінна лютеотрофна і лю-еотропна дія гормонів гіпофіза, яка проявляється недостатнім виділенням ПРЛ і ЛГ, обумовлює порушення у процесі розвитку жовтого тіла (гіпофункція жовтого тіла) і стероїдогенезу. Якщо це відбувається - першому триместрі вагітності, то може затримуватися або здійснювалася неповноцінно плацентація. Ранні ембріони надзвичайно чутливі до зовнішніх впливів.

Діагноз можна ставити тільки здогадно за подовженням тривалості статевого циклу. Але всі випадки ембріональної смертності за цією ознакою врахувати неможливо, бо у разі доімплантаційної загибелі ембріона віці до 15 днів новий статевий цикл настає вчасно і без змін, не втримуючи лютеогенез. Смертність ембріонів віком 16 днів і більше призводить до збільшення строку фунціонування жовтого тіла і викликає повернення статевої охоти у корів через 25 днів після запліднення більше.

Часто такі аборти залишаються непоміченими. Інколи їх діагностують уже post factum, звертаючи увагу на відсутність ознак раніше встановленої 1,5-2 місячної тільності або жеребності при повторному ректальному дослідженні.

У кішки резорбція ембріонів проходить до 7-го тижня вагітності, коли при цьому виділяється із вульви рожева рідина.

Профілактика:

1. За 20-30 днів до парування забезпечити достатню за білком і вітаміном А годівлю тварин. При появі перших ознак статевого збудження бажано використовувати індивідуальний підхід до годівлі -- самка повинна отримати повний раціон. Не допускати порушень годівлі у перші днів після запліднення. Для забезпечення взаємозв'язаної діяльності гіпофізу, щитовидної залози, кори наднирників і яєчників раціон бути повноцінним щодо мікроелементів (йоду, цинку, марганцю, %і) та мінеральних речовин (кальцію, фосфору). Треба регулярно вати кухонну сіль, крейду, вапняк, кісткове борошно, трикальційфосфат. Не допускати згодовування загнилих, зацвілих, прокислих кормів. Проводити біохімічне дослідження крові вагітних на загальний білок, кальцій, фосфор, каротиноїди.

У період злучки та у перший місяць вагітності не застосовувати інсектицидів і антгельмінтиків.

2. Вибір оптимального часу для осіменіння. Дотримання правил асептики і антисептики при введенні сперми.

Осіменіння здорових самок, без запальних процесів у статевих органах. Не допускати інбридингу. Після 2-3 непродуктивних осіменінь потрібно перевірити титр спермоантитіл шляхом постановки спермоаглютинаційної проби за Братановим. Якщо встановлено вищий титр, можна спробувати осіменіння другим самцем, а краще припинити осіменіння на 2-3 місяці, за які провести повну санацію статевих органів.

Оберігати вагітну тварину, особливо у ранній період вагітності, коли ще не функціонує плацента, від різних стресових факторів (далекіперегони, транспортування, утримання під палючим сонцем і т. п.), які можуть порушити естрогеново-прогестеронове співвідношення і блокувати процес імплантації.

5. Доцільно призначати препарати, що містять прогестерон і вітамін Е, наприклад прожест, лютерон, віт-естерон (Франція). їх вводять для створення в організмі оптимальних умов для нідації. Для цього ін'єкують препарат перед паруванням.

Викидень -- вигнання з матки мертвого плода. Є найчастішим і найменш небезпечним наслідком аборту.

Мертвий плід стає для матки стороннім тілом, подразнює її рецептори, викликає скорочення матки і виганяється протягом перших 3-х діб після загибелі. Якщо відповідна реакція матки на подразнення від мертвого плода ослаблена, то експульсія плода відбувається пізніше -- через 2-3 тижні.

Частіше викидень зустрічається у корів. Гнильний розклад не настає, оскільки порожнина матки звичайно вільна від мікробів. Смерть плода можна встановити за припиненням його рухів, набуханням молочної залози і появою у ній молока. У лактуючих корів зменшується надій, а молоко набуває якостей молозива (згортається при кип'ятінні). Розвивається стійка атонія передшлунків. Діагноз підтверджують шляхом ректального дослідження, при якому встановлюють відсутність рухів плода і вібрації маткових артерій.

У сук і кішок викидень супроводжується втратою апетиту, в'ялістю, рвотою, підвищенням температури тіла, болісністю у ділянці живота, натужуванням, витіканням із статевих органів гнійних, кров'янистих, чорних або темно-зелених мас. Можливе викидання частини плодів, при якому у матці залишаються життєздатні плоди. Наявність у матці живих плодів підтверджують сонографічно.

Допомога: полягає у створенні умов для самки-абортички як для породіллі, спостереженні за перебігом періоду інволюції статевих органів після аборту, виявленні статевої охоти і проведенні осіменіння. Досить часто корова після аборту швидко приходить у статеву охоту і запліднюється. Вагітним собаці або кішці призначають прогестагени для ірідтримки вагітності, а також антибіотики широкого спектру дії, пере-кно ампіцилін і амоксицилін, щоб попередити інфікування інших подів. Застосування тетрацикліну у період вагітності протипоказано, що він руйнує зубну емаль плодів.

Недоносок -- вигнання недорозвиненого живого плода. Як і при фізіологічних пологах, спостерігається весь комплекс передвісників, тому вигнання недоноска називають ще передчасними пологами. Недоносок може бути життєздатним, якщо має волосяний покрив і смоктальний рефлекс. Для нього необхідно створити належні умови: тепло, молозиво, підсадку до іншої матері, а з терапевтичних призначень -- введення крові матері, гідролізину, амінопептиду.

Муміфікація (mumificatio fetus) -- висихання плода, настає у випадку, коли після смерті плода шийка матки не відкривається і плід піддає-ся асептичній трансформації, яка полягає у розсмоктуванні плодових вод і тканинних соків плода. У результаті цього зменшується об'єм плода, збільшується щільність його тканин, зменшується внутрішньоматковий тиск і підсилюється скоротливість матки, внаслідок чого плід набуває: самих різних чудернацьких форм. Тканини плода просочуються солями кальцію і кам'яніють (lithotherion).

Найчастіше зустрічається у свиней, овець, кіз, корів, рідше -- у коней, і кішок. У свиней муміфікація часто поєднується з розвитком нормальних плодів і виведенням їх разом у період пологів.

Ознаки: смерть плода часто супроводжується шлунково-кишковими розладами у вагітної тварини. Вони проявляються у кобил тихими кольками, а у корів -- періодичними, тривалістю до 2 тижнів погіршеннями апетиту, гіпо- і атонією передшлунків. У великих тварин -- відсутність ознак наростання вагітності, проходження строків настання пологів і відсутність статевої циклічності. У корів вигнання плода з матки настає на 10-12 міс. після осіменіння. При ректальному дослідженні у матці пальпується стороннє тіло щільної консистенції, а в яєчнику -- добре виражене жовте тіло.

Лікування: енуклеація жовтого тіла або застосування лютеолітика і синестролу, а через 12-24 год -- блокада тазового нервового сплетіння за Ноздрачовим, після чого розширення цервікального каналу механічним шляхом одночасно зі зрошуванням його і внутрішньоматковим введенням 3%-ного теплого розчину натрію хлориду. Призначення ін'єкцій окситоцину, ослизнення пологових шляхів і витягування плода щ потребі. У безвихідному випадку проводять кесарів розтин.

Мацерація (maceratio fetus) -- ферментативний процес розм'якшен-1 і розрідження тканин плода, зумовлений наявністю запального процесу катарального або гнійно-катарального характеру у матці при відсутності гнильної мікрофлори. При цьому можливий аутоліз з прориванням стінки матки і виходженням містива у черевну порожнину. Частіше буває у свиней. У корів -- майже виключно при трихомонозі. Рідко реєструється у кобил і інших тварин.

Клінічні ознаки: припинення розвитку ознак вагітності. Виділення з статевих органів білої або бурої кашкоподібної маси неприємного запаху. У ній можуть бути домішки маленьких кісток. Особливо важко виводиться череп, а ендометрит набирає хронічного перебігу. При ректальному дослідженні знаходять матку, яка має гладеньку поверхню, без карункулів, флюктує, а в її порожнині промацуються розрізнені кістки. В одному з яєчників пальпується жовте тіло. Загальний стан тварини змінюється по-різному і виявляється відмовою від корму, пригніченням, метритом, перитонітом, піємією, виснаженням.

Лікування: для того, щоб розкрити шийку матки, призначають спочатку синестрол і простагландин F2a, а через 6 год -- окситоцин. Механічне розширення цервікального каналу проводять після виконання блокади за Ноздрачовим і промивання шийки матки 3%-ним розчином натрію хлориду. Крупні кістки витягують рукою. Промивають порожнину матки, а після звільнення її від промивної рідини вводять 20-40 мл 0,5 %-ного розчину новокаїну або фізіологічного розчину з розчиненими у них антибіотиками. При наявності показань проводять загальну антибіотикотерапію. Для лікування ендометриту призначають 2-3 внутрішньочеревні ін'єкції 10 мл 10%-ного розчину новокаїну з 50 ОД окситоцину.

Путрифікація (putrescentia fetus) -- гнильний розклад плода.

Після порушення слизової пробки шийки матки, через цервікальний канал проникають гнильні мікроорганізми (анаероби). Вони викликають гнильний розклад тканин плода з газоутворенням і збільшенням об'єму плода. Через 24 години після загибелі плода, частіше з причини пізніх родів, повільного і неповного відкритття шийки матки, слабкості пологової діяльності* розвивається емфізема плода. Газоутворення при цьому настільки сильне, що спроби ослабити його шляхом випускання газів через голку Боброва, виявляються безуспішними. Аміак, сірководень, водень, азот, вуглекислота, накопичуються у підшкірній і міжм'язовій клітковині, а також у грудній і черевній порожнинах викидня. Стінки матки дуже розтягуються; можливий розрив матки. Збільшується живіт, відзначаються слабкі потуги, пригнічення, атонія передшлунків, тимпанія. Продукти розпаду всмоктуються слизовою оболонкою матки і розвивається інтоксикація: підвищується температура тіла до 40-41 °С, частішає пульс і дихання. Слизова оболонка піхви суха, шийка матки відкрита; з статевих органів виділяється смердюча гнильна рідина бурого кольору. Через 48 год волосся плода легко відокремлюється, через 72 год легко відділяються рогові башмачки копитець і зуби; ще пізніше -- члени плода можуть відриватися без попереднього зняття шкіри. При ректальному дослідженні відчувається крепітація.

Перебіг: по типу гострого сепсису, без радикальної допомоги настає загибель тварини.

Лікування: треба якомога швидше звільнити порожнину матки від плода, що розкладається. Для цього пологові шляхи ослизняють олією, ять на тілі плода глибокі розрізи, розтинаючи також грудну і черевну порожнини плода і виконуючи евентрацію. Порожнину матки промивають розчинами фурациліну, марганцевокислого калію або 3%-ного натpiю хлориду. Оскільки трупна інфекція небезпечна і для людини, то і час витягування плода краще працювати у гумових або поліетиленових рукавичках. Проводять загальну і місцеву антибіотикотерапію. Можна призначати внутрішньовенні введення норсульфазолу. Симптоматичне лікування полягає у застосуванні серцевих (підшкірно -- кофеїн, кордиамін), антигістамінних (димедрол), адреноміметиків (адреналін), сечогінних (фуросемід). Внутрішньовенно крапельно ін'єкують великим тваринам 300 мл 20%-ного розчину глюкози, 150 мл 10%-ного розчину кальцію хлориду, 200 мл фізіологічного розчину, 100 мл гекса-метилентетраміну.

4. Незаразні аборти

Ідіопатичний незаразний аборт -- це переривання вагітності, в ос-ві якого лежать 2 групи причин:

1. Вроджені аномалії розвитку плода: аномалії яйцеклітин і сперміїв, хромосомні і генні аномалії ведуть до виродливості і (або) вигнання викидня частіше на ранніх строках вагітності,

2. Патологія плодових оболонок, плаценти та пуповини.

Патологія плодових оболонок

Водянка плодових оболонок (hydroamnion, hydroallantois) -- накочення великої кількості амніотичної або сечової, або обох рідин. Частіше зустрічається у корів -- до 100-120 л.

Причини: хвороби серця, нирок, печінки плода, скручування пуповини або ділянок плодових оболонок, порушення секреторної та всмоктувальної функції амніона.

Клінічні ознаки: збільшення об'єму черева (діжкоподібність), по-Втішання пульсу, дихання, задишка. При ректальному дослідженні матка сильно збільшена і має потоншені стінки; плід не пальпується. Плоди також вражені водянкою, слаборозвинені, гинуть ще до пологів або зразу ж після народження (можливо внаслідок різкого перепаду тиску).

Лікування: полягає у зменшенні випоювання води, проведенні регулярного моціону.

Набряк плодових оболонок -- результат порушення плацентарного кровообігу, при якому виникають застійні явища, набряк, що здавлює судини і порушує живлення плода. Товщина плодових оболонок -- 10 см і більше, а їх маса -- до 70 кг.

Маловоддя (oligohydramnion) -- зменшення кількості навколоплідної рідини, частіше при порушенні кровообігу, недорозвиненні або переродженні епітелію, що вистилає амніон. Скорочення матки призводить до спотворення плода і його загибелі з наступною експульсією. Інколи плід доношується і тоді реєструють важкі сухі пологи.

Патологія плаценти

Запалення плаценти (placentitis) розвивається у корів, кіз, овець і рідше в інших тварин частіше при утробній інфекції або запаленні слизової оболонки матки, що мало місце ще до вагітності. Плацентит виникає також внаслідок зараження тварини бруцельозом, сальмонельозом, кампілобактеріозом. Проходить у катаральній, фібринозній, гнійній, геморагічній або гангренозній формах. При цьому ексудат накопичується між материнською і дитячою плацентами, що може викликати відшарування плаценти, загибель плода і аборт.

У кобил плацентит протікає при виражених ознаках сепсису.

У корів плід доношується, тому, що ексудат накопичується між плацентомами, а відшарування плаценти не відбувається. За таких умов плацентит призводить до розвитку продуктивного запалення і гіпертрофії ворсинок хоріона, у результаті якого утворюються заноси і спайки між слизовою оболонкою матки і хоріоном, і часто є причиною затримки посліду.

Заноси плаценти (mola).

Міхурцевий занос (mola cystica) -- кістозне переродження ворсинок. Спостерігається у корів, кобил і сук. Гадають, що він розвивається після смерті і розсмоктування близнюка новонародженого, з його хоріона, котрий виділяється одночасно з народженням нормального плода. Може супроводжуватися утворенням лютеїнової кісти, яка піддається зворотному розвитку після видалення міхурцевого заносу.

Ворсинковий занос (mola villosa) -- гіпертрофія ворсинок. Буває у корів.

М'ясний занос (mola carnosa) -- організація кров'яних і фібринозних згустків після маткової кровотечі.

Відсутність або недорозвинення ворсинок зустрічається у корів і кобил і може бути проявом атавізму (placenta achoriata). Аборт настає у першій третині вагітності.

Дифузна плацента (placenta diffusa) -- плацента, подібна до плаценти кобили, зустрічається у корів і звичайно не призводить до аборту.

Додаткова плацента (placenta accessoria) -- зустрічається у корів у вигляді дрібних грибоподібних розростань між нормальними плацентома-ми. Вони не позначаються на перебігу вагітності. Але у випадку їх близького розміщення до шийки матки спостерігається защемлення плацентом, що клінічно проявляється кровотечею. Описана патологія називається передлежанням плаценти.

Патологія пуповини

Короткий пупковий канатик приводить до затяжних пологів внаслідок неправильних позицій плода і порушення динаміки маткових Морочень. На початкових стадіях розвитку коротка пуповина спричинює викривлення хребта, а у період пологів розривається до народження плода і може викликати асфіксію новонародженого, а у роділлі -- виворот матки.

Довгий пупковий канатик може обвивати якийсь орган плода і приводить до асфіксії.

Симптоматичний незаразний аборт

Для цієї групи абортів характерна відсутність патологічних змін арт-плода і посліду.

Причини:

1. Хвороби і аномалії статевих органів матері:

інфантилізм;

запалення слизової оболонки матки;

переродження ендометрію після запальних процесів; рубці наіометрії;

переродження міометрію (рубці, індурація, новоутворення);

цервіцит;

вагініт;

порушення функції яєчників, наднирників та інших залоз внутрішньої секреції;

неповноцінний розвиток жовтого тіла (гіпофункція жовтого тіла).

2. Хвороби організму матері:

недостатність серця, легень, печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту (тимпанія, метеоризм, кольки);

сильні крововтрати;

гарячковий стан;

інтоксикація організму чадним газом, продуктами хімічного ви-5ництва;

вплив радіації.

3. Аліментарний аборт (abortus alimentarius) розвивається з причини голодання, якісної неповноцінності раціону, згодовування недоброякісних кормів: (запліснявілих, промерзлих), зіпсованих, при випасах трави, покритої інеєм або при напуванні холодною водою.

Яка ж неповноцінна годівля може стати причиною аборту?

дефіцит білка; у кішок аборти бувають при дефіциті у раціоні замінної амінокислоти таурину;

надлишок білка;

дефіцит кальцію і фосфору або їх несприятливе співвідношення корів має бути не менше 9 мг% кальцію, 6 мг % фосфору при збереженні їх співвідношення);

дефіцит заліза, калію, марганцю, йоду;

недостатність вітаміну Е (резорбція зародка або муміфікація у першій третині вагітності, малопліддя);

недостатність вітаміну А (дегенеративні зміни епітелію ендометрію, хоріона, залоз внутрішньої секреції, що призводить до плацентарної недостатності і аборту у другій половині вагітності). У сироватці крові корів повинно міститися не менше 0,4 мг % каротину;

дефіцит вітаміну С та вітамінів групи В.

Важливо також дотримуватися режиму годівлі. Напувати вагітних тварин краще теплою водою або водою з автонапувалок.

4. Травматичний аборт (abortus traumaticus) частіше буває у другійполовині вагітності. Вигнання плода починається через 4--12 год, рідше --на 2-3-й день після травми.

Причини:

забої черевних стінок (удари, падіння, посковзування, розтягання, розчахування, стрибки, здавлювання);

фіксація за ніс і губи, удари у ділянці голови (подразнення трійчастого нерва приводить до рефлекторних скорочень матки);

удари і хірургічні втручання у ділянці холки і поперека;

грубе ректальне дослідження, енуклеація жовтого тіла;

штучне осіменіння з грубим введенням інструментів вагітній самці;

виконання важкої роботи або швидка, навіть не тривала їзда (біг) --(відтікання крові від матки до втутрішніх органів, м'язів і шкіри -- гострагіпоксія, загибіль плода і його виведення з матки);

стрес.

5. Звичний аборт (abortus habitualis) -- переривання кожної чергової вагітності в один і той самий строк. При цьому в анамнезі не відзначають ніяких огріхів. Частіше настає у другій половині вагітності.Може бути у всіх тварин, але частіше у кобил і корів.

У нашій практиці був випадок, коли за допомогою звернулася власниця суки породи доберман. Собака мала третю щінність; дві попередні закінчилися викиднями приблизно за тиждень до пологів. Господарка все життя займалася розведенням собак породи доберман і дуже скрупульозно відносилася до їх годівлі і догляду.

Причини: хронічне запалення матки, переродження ендометрію або заміна його рубцевою сполучною тканиною; гіпопрогестеронемія внаслідок недостатності жовтого тіла, гіпотіреоз у собак, інфантилізм. На певній стадії розвитку вагітності ці причини починають перешкоджати подальшому збільшенню матки, росту плодових оболонок і самого плода. Порушується плацентарний зв'язок і обмін речовин між організмом матері і плода, настає аборт.

У кішки більшість звичних абортів викликано вірусною лейкемією або інфекційним вірусним перитонітом. У сук -- вірусом герпесу собак.

Профілактика: полягає в особливій увазі (догляд, годівля, утримання) за такими тваринами у період вагітності. Коровам зразу після злучки можна щоденно протягом 6 днів ін'єкувати по 5 мл 1 %-ного олійного розчину прогестерону разом з олійним розчином токоферолу. Призначають прожест, що складається з прогестерону та вітаміну Е. Цей препарат випускається французькою фірмою Rigaux-Galena. Його застосовують за такою схемою: 5 мл внутрішньом'язово перед паруванням, 2 мл у середині вагітності і 2 мл у кінці вагітності. Прогестерон стимулює секреторну активність маткових залоз і готує ендометрій до імплантації, І' знижує тонус міометрію і чутливість до окситоцину, інгібує дозрівання = нових фолікулів в яєчнику, покращує трофіку ембріона і стимулює ', розвиток молочної залози. Його дія підсилюється вітаміном Е.

У кішок і сук перш за все, на 16-й день підтверджують вагітність з допомогою УЗД. Визначають титри антитіл до збудників різних інфекційних захворювань, протягом усієї вагітності контролюють концентрацію прогестерону і при її зниженні до 1,5 нг/мл застосовують препарати пролонгованого прогестерону один раз на тиждень починаючи із 7-го g дня вагітності.

У виробничих умовах звичний аборт часто є підставою для вибракування тварини.

6. Медикаментозний аборт настає при необґрунтованому, несвоєчасному, безграмотному, без врахування того, що тварина вагітна, призначенні лікарських препаратів.

Лікарські препарати, котрі можуть викликати аборт:

лютеолітики: простагландини F2б;

маткові: окситоцин, пітуїтрин, бревіколін, маткові ріжки;

естрогени: синестрол;

антагоністи пролактину (бромокриптин і т. п.) у сук пригнічують лютеотропну дію ПРЛ;

протизапальні: дексаметазон, кортикостероїди;

холіноміметики: карбахолін, прозерин, пілокарпін, ареколін;

румінаторні (чемериця);

наркотики (ксилазин);

деякі проносні і сечогінні;

деякі антгельмінтики при передозуванні.

7. Штучний аборт (abortus artificialis) -- навмисне переривання вагітності, яке проводиться лікарем ветеринарної медицини.

Показання:

-- економічні: відсутність умов для вирощування новонароджених, збільшення податку при утриманні собаки або кішки для розведення, випадкове незаплановане парування породистої собаки з безпородною маленької самки з великим самцем; у корів -- при випадковому заплідненні тварини, яка була вибракувана і призначалась для відгодівлі;

терапевтичні: хвороби серця, вік матері, дефекти тазових кісток, токсикоз вагітності, залежування вагітних, водянка плодових оболонок, маткова грижа, маткова кровотеча, передлежання плаценти і т. п.

Штучний аборт може бути здійснений консервативним або хірургічним методами. Частіше використовуються консервативні.

Консервативні методи:

ін'єкції естрогенних препаратів (синестрол, фолікулін, естрадіол)у собаки до 15-18 дня щінності, а у кішки -- до 13 дня кітності. Естрадіол змінює швидкість просування яйцеклітин у яйцепроводі і діє на ендометрій, порушуючи імплантацію. Ін'єкції необхідно повторити 3 рази з інтервалом 48 год, починаючи оптимально з 4-го дня після коїтусу. Доза -- 0,1 мг/10 кг але не більше 0,5 мг (2,5 мл на собаку). Препарат Месалін фірми Інтервет, що містить 0,2 мг естрадіолу бензоату в 1 мл, застосовують у маленькій дозі -- 0,01 мг на 1 кг маси тіла собакам на 3-й і 5-й (інколи на 7) дні після позапланової в'язки, чим знижують ризик таких ускладнень естрогенотерапії, як несправжня вагітність та піометра. Застосування недостатніх доз або пізнє призначення естрогенів можуть бути безуспішними або призводять до неповної резорбції ембріонів. У корів аборт можна викликати при введенні 200 мг синестролу або диетилстільбестролу до 7-го місяця вагітності, а у вівці -- 40 мг -- до50-го дня кітності. У кобил -- з 2-го до 4-го місяця жеребності. Звичайно, самка абортує через 3 дні, чому передує розслаблення крижово-сідничних зв'язок та набряк вульви. Якщо аборт не настав через 3 дні, то призначають ще одну ін'єкцію естрогенів;

ін'єкції простагландину F2a і простагландину Е внутрішньом'язово або внутрішньоамніально. Використовують також внутрішньоматково у вигляді супозиторіїв. Доза для корови -- 500 мг, для кобили -- 250 мг. Результат отримують через 48-60 год.;

антипрогестерон всередину самостійно або у комбінації з простагландинами.

Раніше у корів аборт викликали шляхом введення бруцельозних вакцин.

Хірургічні методи:

у корів від 6 тижнів до 2--3 міс. вагітності -- енуклеація жовтоготіла через пряму кишку;

кесарів розтин;

відкриття шийки матки механічним шляхом, введення зонда і вливання між слизовою оболонкою матки і хоріоном гарячого (40-50 °С)гіпертонічного розчину кухонної солі, гліцерину, граміцидину, розчину Люголя. Цей метод практикують у кобил.

Незважаючи на можливість виконання штучного аборту, перевагу слід надавати застосуванню протизаплідних препаратів або стерилізації. Ці методи часто практикують для дрібних тварин. Особливо багато протизаплідних препаратів запропоновано для собак і кішок. Вони діляться на препарати, що попереджують тічку і препарати, що пригнічують і припиняють тічку, яка вже настала. В основному це препарати прогестагенної дії для призначення всередину: ковінан, опошалер, феліпіл, межекат, пілкан, пілюкальм, супрестраль, делвостерон, делмоденону ацетат. Для попередження тічки їх призначають собакам у період анеструсу, через 3-5 міс. після останнього еструсу, або на 20-30-й день після відлучення цуценят, а кішкам -- у період статевого спокою з середнім інтервалом від 4 до 5 міс.

Для переривання тічки у собак віддають перевагу ін'єктуванню пре-.парату у перші 3 дні проеструсу (пізніше -- менш ефективно), а у кішок [і утручання буде дієвим тільки у тому випадку, коли самка ще не контактувала з самцем.

У кішки, яку використовують для розведення, попередження ва-ртності або перенесення парування можна проводити шляхом штучної стимуляції піхви гладенькою пластмасовою паличкою. Паличку вводять гіа глибину 1 см і виконують обертальні рухи. При цьому кішка поводить себе так як при паруванні, включаючи крик наприкінці і качання пo підлозі. Через 3-4 дні кішка вже не призиває котів. До цього її краще золювати.

5. Інфекційні та інвазійні аборти

До інфекційних Шопатичних абортів відносяться:

бруцельозний;

лептоспірозний;

лістеріозний;

кампілобактеріозний;

сальмонельозний аборт у кобил;

хламідіозний;

аборт, зумовлений вірусом інфекційного ринотрахеїту-пустульозного вульвовагініту (ІРТ-ІПВ).

Бруцельозний аборт

Хворіють: корови, кози, свиноматки, собаки.

Час настання аборту: друга половина вагітності (корови -- на 5-міс, причому абортують зразу 50-90 % тварин; вівці і кози -- на 3-суки -- на 40-50 дні, свиноматки -- як у першій, так і у другій 'ловині поросності).

Можливість повторних абортів. У корів, овець, кіз -- рідко, а у свиней - часто.

Передвісники аборту: виражені у більшому або меншому ступені у залежності від строку вагітності. За 1-2 днів до аборту набухає вим'я (корова «робить вим'я»), незначно западають крижово-сідничні зв'язки (корова «ламається»), розвивається набряк і гіперемія вульви, виділення бурувато-червоної рідини без запаху. У сук спостерігається збільшення всіх лімфатичних вузлів.

Ускладнення аборту: затримка посліду, розвиток гнійно-катарального, а потім і гнійно-фібринозного ендометриту, маститу, часто вражаються яєчники і яйцепроводи. Тривалий перебіг ендометриту призводить до склеротичних змін слизової оболонки матки.

Враження плодових оболонок і плаценти

Тропність бруцелл до вагітної матки пояснюється тим, що для їх життєдіяльності необхідний вуглевод ерітротол, котрий міститься у великій кількості в алантоїсній рідині, плаценті і хоріоні. Бруцелли розмножуються в покривному епітелії ворсинок хоріона, викликають їх некроз і порушення трофіки плода, у результаті чого зазнають вражень внутрішні органи плода, може наставати загибіль плода і аборт. Якщо плід не загинув, то він доношується, народжується з патологією внутрішніх органів і гине у перші дні життя.

Плодові оболонки набряклі, брудно-жовтого кольору, дряблі, покриті пластівцями фібрину і гнійного ексудату. Хоріон вкритий рідким або жовтуватим із згустками ексудатом, який має неприємний запах; має ділянки з нормальним розовим забарвленням, а також жовті і темно-червоні. Навколохоріальна сполучна тканина набрякла, містить драглисту рідину.

Враження плода: підшкірна і міжм'язова клітковина просочена серозно-геморагічним ексудатом. Пуповина потовщена, інколи заповнена гнійним ексудатом. Транссудат буро-червоного кольору у грудній і черевній порожнинах, крововиливи на серозних і слизових оболонках. Сичуг має білі або жовтуваті пластівцеподібні маси. На слизових оболонках кишечника і сечового міхура -- смугасті або крапчасті крововиливи. Селезінка збільшена, у печінці знаходяться дрібні некротичні фокуси жовто-червоного кольору. Лімфовузли набряклі, з геморагіями.

Лептоспірозний аборт

Частіше буває у 2-й половині вагітності. Абортує до 20 % корів. У свиноматок аборт реєструється переважно у першій половині вагітності. Абортують 20-30 % свиней. Проявляється жовтяницею. Якщо плід затримується у матці, то він розкладається або муміфікується. Зчисток набряклий і ущільнений.

Лістеріозний аборт

Має характерні клінічні ознаки затримки посліду, ендометриту і маститу одночасно з враженнями ЦНС. Абортує 18-20 % вівцематок.

Кампілобактеріозний аборт

Хворіють: корови, вівці.

Час настання: 4-7 міс. тільності, друга половина суягності; Абортує 5-10% корів.

Повторні аборти: рідкість.

Передвісники: немає.

Ускладнення: затримка посліду, загострення вагініту, метриту, подовження діеструсу до 90 днів, чисельні непродуктивні осіменіння, тривала неплідність.

Враження плаценти: набряк, жовтуваті пластівці.

Враження плода. Проникаючи в організм плода, campylobacter fetus викликає токсикоінфекцію і загибель плода; аборт же настає внаслідок порушення плацентарного кровообігу. На шкірі плода - жовтуваті пластівці, набряк підшкірної клітковини, крововиливи у грудній і черев-порожнинах, паренхіматозних органах. У печінці - локуси некрозу сірувато-жовтого кольору. Містиво сичуга плодів старше 3 міс. розріджене, коричневого кольору, із сірувато-білими пластівцями. Частина плодів муміфікована.