Ветеринарне акушерство

Характеристика статевого розмноження і основні напрямки його еволюції. Фактори навколишнього середовища і статева циклічність. Визначення запліднення і його біологічне призначення. Визначення, термінологія і види вагітності. Періоди і біомеханізм родів.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курс лекций
Язык украинский
Дата добавления 17.11.2011
Размер файла 1,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

-- очні гачки (Гармса, Афанасьєва, Декквера) призначені для введення у внутрішній кут ока і виправлення неправильного положення живого плода; на мертвому плоді їх можна устромляти в будь-яку данину. Існують подвійні гачки (Крея-Шотлера);

анальні гачки застосовують при тазовій передлозі мертвого щїх накладають за передній край лобкового зрощення;

акушерські щипці використовують для витягування плодів. Для великих тварин призначені щипці Талліха, для свиней -- Вітта, Валха або Елінжера, для овець, кіз і сук великих порід -- де Брюена, для сук маленьких порід і кішок -- щипці Вейта, вікончасті пінцети або корнцанги. Для м'ясоїдних Бертелоном і Шероном запропоновано кілька типів головних щипців різного розміру і двоє щипців для накладання на лапи (одні щипці накладають за зап'ястний або заплюсневий суглоб якщо кінцівка розпрямлена і легкодоступна, а другі щипці призначені для захоплювання і наближення до вульви одного з кінчиків кінцівки у винку, коли вона затримується, підігнута і ледве відчутна на дотик).

У свиней одну браншу щипців Елінжера вводять у ротову порожнину плода, а другу накладають вище рильця, на рівні орбіт очей, або розміщують по обидва боки нижньої щелепи при передній перед чи з обох сторін таза при задній передлозі (щипці Вітта і Вальха);

-- клюки Гюнтера, Кюна, Беккера і Кайзера призначені для упору в плече, груди або сідничну вирізку плода і його відштовхування. Клюка Кюна слугує як для відштовхування, так і для витягування плода.

Допоміжні інструменти (петлепровідники конструкцій Цвіка, Афанасьєва, Ліндгорста).

Інструменти для фетотомії залишаються необхідними на сьогоднішній день, особливо у випадках смерті або виродливості плода:

персневі ножі Гюнтера, Тапкена, Гольвекка призначені для розсікання м'яких тканин плода у порожнині матки;

приховані ножі Афанасьєва і Малькмуса;

акушерські шпателі (широкий, жолобкуватий, зігнутий) застосовують для препаровки шкіри від інших тканин плода при закритому способі фетотомії;

акушерські долота використовують для роздроблення кісток і відокремленні хребта або голови плода;

акушерські пилки (конструкції Ван-Стаа) і ланцюгові ножі Ліндгорста і Маша) призначені для розсікання шкіри, м'язової і кісткової тканини;

фетотоми Афанасьєва, Тігізена, Аврутіса, Безхлєбнова; фетотомекстрактор ЕА-6 конструкції Варганова.

Потрібно зазначити, що при акушерському втручанні слід застосовувати всього один або кілька інструментів, але таких, які необхідні у тій чи іншій ситуації, які не є небезпечними для роділлі і якими де володіє спеціаліст. Удосконалення кесаревого розтину приводить! зменшення кількості необхідних інструментів. Частіше всього застосовуються руки акушера, акушерські петлі, очні гачки і акушере щипці.

Принципи допомоги тваринам при патологічних родах

Акушерську допомогу надають тільки після збору анамнезу, постановки акушерського діагнозу і за планом.

Метою акушерської допомоги при пологах є збереження життя матері j плода. При наданні родопомочі потрібно слідкувати за станом роділлі.

При проведенні родопомочі треба дотримуватися правил асептики і антисептики.

4. Усі маніпуляції руками і інструментами треба проводити між шкірою плода і плодовими оболонками, щоб попередити травматизм матки і пологових шляхів.

Для полегшування виправлення неправильних членорозміщень, передлог, положень і позицій бажано попередньо зробити низьку сакральну анестезію, легеньку транквілізацію, або призначити препарати, які розслабляють міометрій.

Усі передлеглі частини плода треба фіксувати акушерськими петлями.

Виправлення неправильних членорозміщень, передлог, положень і позицій треба проводити під час пауз між переймами, а витягування --у момент потуг при правильному розміщенні плода силою не більше2-3 чоловік.

Виправлення неправильних членорозміщень проводити тільки після відштовхування плода у порожнину матки, а не в пологових шляхах.

Члени плода, які потрібно виправити, повинні знаходитися угорі.

При черевній і спинній передлозі плода прагнуть перевести його у задню передлогу.

При сухості і набряканні пологових шляхів ослизлюють їх милом, відваром льону, завареним крохмалем або олією.

Не використовувати речовин з неприємним стійким запахом.

2. Поняття «патологічні роди»

Класифікація, поширеність і причини патологічних родів

Патологічні роди (partus anormalis), або дистоції -- це аномалії пологової діяльності, які характеризуються порушенням, подовженням або відсутністю однієї з стадій пологів.

За Д. Д. Логвіновим розрізняють 4 головні види патологічних родів (табл. 6):

Таблиця 6

Класифікація патологічних родів

Порушення динаміки родів

Невідповідність об'єму плода до об'єму родових шляхів

Порушення взаємовідношення між плодом і пологовими шляхами

Виродки, що і мовлюють шення об'е плода

Слабкі перейми і потуги. Бурхливі перейми і потуги. Сухість пологових шляхів

Вузькість вульви і піхви, новоутворення і кісти пе-реддвер'я піхви і піхви.

Звуження і зарощування шийки матки.

Спазм шийки матки.

Новоутворення шийки матки.

Вузькість таза.

Великий плід.

Неправильні положення плода:

поперечне положення з черевноюабо із спинною передлогою;

вертикальне положення з черевною або із спинною передлогою.

Неправильні позиції плода:

нижня з головною або тазовоюпередлогою, з правильним або неправильним членорозміїценням;

бокова з головною або тазовоюпередлогою, з правильним або неправильним членорозміїценням.

Неправильні членорозміщення плода:

при головній передлозі: заворот голови набік, вниз, вгору; перекручування шиї, згинання кінцівок у зап'ястному, ліктьовому, плечовому суглобах; потиличне розміщення кінцівок;

при тазовій передлозі: стегнова, п'яткова, сіднична передлога, неправильне розміщення хвоста

Одиночні виродки:

водянка плода, черевна водянка, грудна водянка, водянка голови, вивертання плода, перосома|

Подвійні виродки:

симетріїчні:

біцефали, стерпопаги, сакропаги, ішіопаги;

асиметричні:

безформні виродки

1. Порушення динаміки пологової діяльності, тобто розлади функціонального порядку.

2. Невідповідність об'єму плода до об'єму пологових шляхів.

З. Порушення взаємовідношення між плодом і пологовими шляхами -- це перш за все порушення анатомо-топографічного характеру. До них віднось неправильні позиції, положення і членорозміщення плода.

4. Виродки, що зумовлюють збільшення діаметра плода.

Зустрічаються також поєднання аномалій пологової діяльності.

Запропоновані інші класифікації патологічних родів. Так, наприклад J. Derivaux et F. Ectors, розрізняють дистоції материнського походження, дистоції плодового походження та дистоції, викликані порушеннями передлоги і позиції плода.

Найчастіше патологічні пологи бувають у корів. Порушення стадії виведення плода складають 2-7% від загального числа отелень і завдають значних збитків (втрата приплоду, молочної продуктивності, а іноді й самої роділлі). М'ясо, отримане від вимушено забитої тварини патологічних пологах звичайно має низьку якість. Рідше патологи пологи реєструються у кіз та овець, ще менше -- у кобил і свиней. У собак частість дистоцій варіює у залежності від породи: досить рідко зустрічається у великих порід та дворняг і частіше в маленьких щ собак, особливо у тих, які мають коротку морду і широку голову (пеків бульдог, боксер). Дистоції більш розповсюджені у тварин, які народжують вперше, ніж у тих, які мають повторні роди.

У корів частіше бувають патологічні роди при першому отеленні і при народженні бичка. Чим більша маса плода, тим важче отелення (маса щ залежить від маси бугая-плідника). Телята після тяжких родів частіше гинуть і в подальшому більше хворіють, потребують більше уваги і догляду; краще виживають телята у корів з 3-м і наступними отеленнями.

Після важких родів знижується репродуктивна здатність корови: на 8,3 % частіше спостерігається відсутність повторної статевої охоти після першого непродуктивного осіменіння, на 9,7 і 11,6 % вищим є число непродуктивних першого і другого осіменінь, на 6,8 днів зростає інтервал між першим і другим осіменінням. Молочна продуктивність за 305 днів лактації після народження мертвого плода знижується на 192 кг (Bott K., Distl О., 1994).

Причини дистоцій можна класифікувати таким чином:

стрес;

механічні перешкоди для просування плода (вузький таз, деформація таза внаслідок травми, гіперфункції паращитовидної залози, крижово-здухвинного анкілозу, кісткових розростань при гіпервітамінозі А; крупноплідність, новоутворення, неправильні положення плода);

патологія вагітності, при якій порушується функція фетоплацентарної системи і розвиваються гормональний дисбаланс до родів або розлади нейрогуморальних механізмів, які регулюють процес родів;

патологічні зміни матки вродженого і набутого характеру;

ендокринні захворювання, порушення обміну речовин, хвороби нервової системи (мієліт).

3. Порушення динаміки родів

Слабкі перейми і потуги або слабкість родових сил (dolores debilis s. hypodynamia uteri) -- це короткочасні малоінтенсивні скорочення матки і черевного преса з тривалими паузами між ними. Інколи така пологова діяльність проходить ледве видимо.

Серед аномалій пологової діяльності вищеназвані зустрічаються найчастіше. У кішок, що народжують вперше, відсутність родової діяльності можна очікувати у віці старше 5 років, а у кішок, які уже мали роди, У віці старше 8 років.

Причини: за походженням розрізняють первинну і вторинну слабкість перейм і потуг.

Первинна -- реєструється часто у сук, свиней і корів; розвивається 3 початку пологів з причин виснаження, мінерального голодування (гіпокальційемія), остеомаляції, залежування вагітних, авітамінозів, ожиріння, гіподинамії, токсикозу вагітності, фетоплацентарної недостатності. При цьому міометрій або перероджується або перерозтягується (формування великих плодів, значна кількість плодів у багатоплідних тварин, водянка плода) і втрачає тонус. Слабкість пологової діяльності є результатом переношеної щінності і розвитку всього одного плода, особливо У собак таких порід як чау-чау, бультер'єр, ретрівер (пологи розпочинається через 70-80 днів, вже після смерті плода). Такі випадки пояснюють порушеннями розвитку гіпофіза плода.

Вторинна -- після тривалих нормальних або бурхливих перейм і потуг з причини непрохідності пологових шляхів, а також фізичного перенапруження і загальної втоми роділлі. Інколи слабкість перейм і потуг є результатом розриву матки або бурхливих потуг, які виникають по причині скручування матки, спазму шийки матки і т. п.

Клінічні ознаки: на фоні добре виражених передвісників пологів затягується стадія виведення плода, стадії родів проявляються слабо, акушерському дослідженні знаходять добре відкриту шийку ослизлені пологові шляхи, що не мають патологічних змін, але плодові оболонки цілі і плід не підходить до шийки матки. Зустрічається асоціація слабкої пологової діяльності і неповного відкриття цервікального каналу.

Якщо слабкі перейми і потуги є наслідком бурхливої пологової діяльності, то вони можуть викликати відшарування плаценти і смерть плода. Через відкриту шийку матки може проникати інфекція, яка приводі до гнильного розкладу і емфіземи плода. У дрібних тварин важке виведення першого плода може втомити роділлю настільки, що полог діяльність ослабне і припиниться. Наслідком слабкої пологової діяльну часто буває затримка посліду, інколи -- виворот матки.

Допомога: до неї приступають тільки після детального акушерського дослідження і встановлення дійсної причини слабкості перейм і потуг. Якщо її походження вторинне, то треба обов'язково усунути причину, що порушує перебіг пологів.

Після визначення правильного розміщення плода розширюють і шийки матки, зрошують пологові шляхи і плід ослизлими розчинами, проводять масаж матки через пряму кишку, піхву або через черевні стінки. Корові вводять 50-60 ОД, свині -- 20-30 ОД, суці -- 5-10 окситоцину і підтягують потихеньку плід, який вклинився у тазову порожнину. Кобилі окситоцин краще ін'єктувати внутрішньовенно в-: фізрозчи 1 л фізрозчину протягом 30-60 хв у дозі 30-60 ОД. Повторюють ін'єкції через кожні 30-60 хв. У свиней і сук ін'єкції окситоцину повторюють після народження кожного плода.

Схеми стимуляції пологової діяльності:

Глюкозо-кальцієво-вітамінна підготовка (5-20 %-ний розчин :кози з розрахунку 10-3 мл на 1 кг і 10 %-ний розчин кальцію глюконату або кальцію хлориду (борглюконату), з розрахунку 0,4-0,5 мл на 1 кг маси тіла тварини + вітаміни А, В1 і В6 і аскорбінова кислота), а потім в/в, в/м або п/ш -- окситоцин.

Естрофан в/в корові 2 мл, кобилі 1 мл в 500 мл 5 %-ного розчину глюкози. Свиноматці естрофан впорскують внутрішньом'язово у0,7 мл.

Синестрол 2 мл 1 %-ного олійного розчину в/м, (фолікулі»!10 мл/100 кг 0,1 %-ного розчину), а через 1-2 год -- ін'єкції окситоцину. У схеми можна вводити АТФ 1 %-ний розчин 1 мл суці, 5 мл корові

Але частіше для витягування плода, який вклинився у пологові шляхи, застосовують фізичні зусилля. Для цього у період, коли виявляються перейми і потуги, витягують плід дуже повільно і плавно, враховуючи форму осі таза і використовуючи силу 2-3 чоловік.

При вторинній слабкості перейм і потуг теж призначають окситоцин і якщо жоден плід не вийшов і навіть не ввійшов у тазову порожнину через 2-3 год, виконують кесарів розтин. У випадку затяжних пологів і можливих пошкоджень матки, смерті плода і інфікування порожнини матки у сук і кішок краще всього зробити гістеректомію.

Бурхливі перейми і потуги (hyperkinesis uteri s. hyperdynamia uteri) -- це тривалі сильні скорочення міометрію і скелетної мускулатури з короткими паузами між ними.

Причини: непрохідність пологових шляхів для плода (сухі пологи, крупноплідність, неправильне розміщення плода, виродки, вузькість пологових шляхів, неповне розкриття шийки матки), а також призначення деяких медикаментів. Частіше зустрічається у збудливих, нервових роділь.

Клінічні ознаки: спостерігаються тривалі, болісні перейми і потуги, що супроводжуються стогоном, випинанням стінки піхви, прямої кишки і промежини, дефекацією і сечовипусканням. Після тривалого напруження м'язи розслабляються, потуги припиняються. При бурхливих переймах і потугах відбувається здавлювання судин, розлади кровообігу плаценти і загибель плода. Можливий розрив матки, ознакою чого є різке гальмування родової діяльності. Бурхливі перейми і потуги при нормальному розміщенні плода інколи закінчуються виворотом матки.

Допомога: проводка протягом 15-20 хв, після чого роділлю ставлять на поміст з нахилом до грудних кінцівок, щоб плід відійшов від шийки матки (припинення рефлекторного виділення окситоцину). Для розслаблення шийки матки і матки зрошують стінки піхви і шийку матки теплою (45 °С) водою. Проводять низьку сакральну анестезію, призначають токо-літики, наприклад ханегіф у дозі для корови 10 мл, для собаки 0,2-1 мл, для кішки 0,2 мл. У разі необхідності зняти дію ханегіфу застосовують окситоцин. Використовують також атропін, спазмолітики і анальгетики (папаверину гідрохлорид, но-шпа, утерусрелаксант), заспокійливі, хлоралгідрат. Заливають всередину корові 2 пляшки горілки. Виправляють положення плода і витягують його.

Сухі пологи (partus siccus)

Причини: передчасний розрив плодового міхура, маловоддя, усі причини патологічних пологів, при яких затримується виведення плода, тривала родопоміч при неправильному розміщенні плода.

Ознаки: затримка пологів, набряклість і липкість слизової оболонки Пологових шляхів. При цьому шкіра плода сухувата, а шийка матки відкрита не повністю.

Допомога: ослизлення пологових шляхів і шкіри плода олією, вазеліновим маслом або відваром льону, вівса, крохмалу. Краще не застосовувати в таких випадках мило, тому що воно має подразнюючу дію. При виразній сухості і набряці слизової оболонки пологових шляхів, втраті її еластичності, доцільно виконати кесарів розтин.

4. Невідповідність об'єму плода до об'єму родових шляхів

Звуження вульви, переддвер'я піхви і піхви (stenosis vulvae, vestib vaginae) -- це недостатність прусвіту вульви або піхви для виведе нормально розвиненого плода.

Причини можуть бути вродженими: інфантилізм, гіпертрофія сечового клапана і набутими: рубцеві стягування внаслідок травми або гнійно-некротичного запалення, недостатня підготовка до пологів (передчасні пологи, функціональні розлади фетоплацентарної системи і зниження продукції релаксину яєчниками).

Клінічні ознаки: із статевої щілини виступають лише копитця (іноді кінчик носа). Голова не може ввійти у звужену ділянку пологових шляхів. При недостатній підготовці до пологів крижово-сідничні зв'язки залишаються пружними, еластичність тканин вульви знижена. Спостерігається невідповідність діаметра пологових шляхів до об'єму плода.

У випадку рубцевого розростання сечового клапана реєструють сильні перейми і потуги, але ні голова, ні кінцівки не появляються з вульви. вагінальному дослідженні встановлюють перешкоду на відстані 10-1 від статевої щілини, за якою виявляються передлеглі члени плода.

Допомога полягає в рясному зрошуванні пологових шляхів і шкіри плода відваром льону або крохмалу, після чого можна пробувати ви і плід, одночасно відтягуючи вгору стінку промежини і розтягуючи вульву тильною стороною долоні, покладеної на потиличну ділянку плода. Знайдені спайки руйнують рукою або гілкою ножиць на фоні низької сакральної анестезії. Сечовий клапан розрізають скальпелем. Проводять перінеотомію, або кесарів розтин.

Новоутворення і кісти переддвер'я піхви і піхви

У корів зустрічаються кісти бартолінової залози (внаслідок бартолініту), кісти краніального відділу піхви (при переході піхви у матки).

У сук -- новоутворення, що локалізуються частіше у ділянці переддвер'я піхви самого різного походження (венеричні саркоми, карциноми і т.п.), а також значні розростання слизової оболонки піхви.

Звуження і зарощування каналу шийки матки (strictura (stenosisjj atresia cervicis) -- недостатність діаметра шийки матки для проходження нормально розвиненого плода.

Причини: вроджена недорозвиненість (інфантилізм), рубцеві стягування (внаслідок розривів при попередніх пологах, а також хронічних запальних процесів як неспецифічної так і специфічної природи, наприклад, після перехворювання корови трихомонозом). У процесі запалення міоцервікс заміщується щільною фіброзною тканиною, яка іноді піддається гіалінізації або навіть просочується солями вапна. Подібну корову ми оперували в одному з господарств Золочівського району Харківської області. При акушерському дослідженні було встановлено, що піхва цієї корови конусоподібно переходить у шийку матки, канал якої теж звужується, відкритий на ширину 2 пальців і сформований грубою, позбавленою найменшої еластичності рубцевою тканиною.

Клінічні ознаки: затягується стадія виведення плода при наявності сильних перейм і потуг на тлі добре виражених передвісників пологів. Дослідженням через пологові шляхи визначають повне або часткове закриття каналу шийки матки, рубці і сполучнотканні розростання, що мають щільну горбкуватість.

Допомога: кесарів розтин і вибраковка корови після пологів.

Неповне розкриття шийки матки зустрічається головним чином у корів і овець.

Причини: передчасний розрив плодового міхура, слабкі перейми і потуги; передчасні роди, аборт, функціональні порушення матки і шийки матки. Може бути зв'язаною зі смертю плода або із скручуванням матки.

Неповне відкриття цервікального каналу вважається патологічним тільки після того, як з моменту перших ознак пологів до проведення акушерського дослідження пройшло не менше 3-4 год.

Клінічні ознаки: затримується стадія виведення плода. При піхвовому дослідженні встановлюють недостатньо розкриту шийку матки, стінки якої ще містять слизову пробку і не мають морфологічних змін. Цервікальний канал пропускає 1-2 пальці, або навіть руку. Без своєчасної акушерської допомоги настає загибель плода з наступною путрифікацією.

Допомога: зрошують стінку шийки матки теплим фізіологічним розчином 10-15 хв, після чого виконують сакральну або пресакральну (за Ісаєвим або за Ноздрачовим) блокаду тазового нервового сплетіння. Через 15-20 хв ослизлюють шийку матки і розкривають її механічним шляхом спочатку бережними обертовими рухами руки, а потім, після накладання акушерських петель на передні кінцівки і нижню щелепу плода -- шляхом плавно наростаючого тиску на шийку матки при витягуванні плода. Розслаблення шийки матки контролюють рукою, поставленою долонею вгору між плодом і стінкою шийки матки. Всі інші способи небажані, тому що можуть приводити до розриву шийки матки. При безуспішності такої допомоги проводять кесарів розтин.

Для медикаментозного лікування застосовують синестрол, який через кілька годин буде діяти як стимулююче на розслаблення і відкриття Шийки матки та на скорочення матки. Призначають комбінації синестолу з глюконатом кальцію, окситоцином і препаратами кортикоїдних гормонів (дексаметазон).

У більшості випадків доцільно зробити кесарів розтин.

Спазм шийки матки (cervispasmus) -- це дискоординація полог діяльності, яка виявляється закриттям каналу шийки матки і спа її м'язових елементів у міру наростання перейм. При цьому розла жується процес ретракції-дистракції матки і шийки матки.

Причини: розлади іннервації матки.

Допомога: перш за все тварині надають спокій, застосовують мішечки з гарячим піском або водою, які кладуть на крижі; масаж шийки матки. Виконують блокаду за Ноздрачовим і обколюють шийку матки одночасно розчином атропіну (блокує виділення ацетилхоліну, усуває спазми), лідази (ферментний препарат з сім'яників бугаїв -- прискорює всмоктування ліків) і 1 %-ним розчином новокаїну. Така процедура дає хор спазмолітичний ефект.

Можна практикувати внутрішньовенне введення сірчанокислої магнезії (заспокійлива, противосудомна і спазмолітична дія).

Призначають також препарати, котрі покращують еластичність шийки матки і координують перейми: монцаль, ерантин, спазмотитрат; спазмолітики і токолітики: ханегіф, но-шпа, папаверін, атропін.

Вузькість таза (pelvis justo minor s. pelvis minis parva) -- це не статність поперечних і вертикальних діаметрів тазової порожнини по відношенню до об'єму нормально розвиненого плода. Найчастіше реструється у телиць-первісток, свиней і собак.

Причини: бувають вроджені і набуті: інфантилізм, вирощування ремонтних телиць з телят-гіпотрофіків, погані умови годівлі і утримання при вирощуванні тварин, призначених для ремонту стада; парування тварин, які не досягли віку фізіологічної зрілості. У свиней найчастіше буває зменшення нижнього поперечного діаметра таза. Таз сук-брахіоцефалів фалів (боксери, бульдоги, мопси) завжди відносно вузький.

Деформація кісток таза після переломів, периоститів, перехворювання рахітом; формування наростів, випуклих кісткових мозолів. У тел передня частина лобкових кісток часто формує досить гострий що виступає всередину тазової порожнини, зменшує крижово-лобковий (вертикальний) діаметр і становить небезпеку для розриву м'яких пологових шляхів при витягуванні плода. Може бути при десморексії, спричиненій відшаруванням або розривом зв'язок, які формують крижово-клубовий суглоб, внаслідок чого звужується крижово-лобковий діаметр таза.

Допомога: якщо плід має невеликий об'єм і деформація таза незначна, практикують рясне ослизлення і обережне, щоб не пошкодити поле шляхи, витягування плода шляхом почергового натягування кінцївок (метод кантування). Часто при підтягуванні кінцівок відбувається заворот голови плода; ось чому ефективніше буде одночасно натяг і петлю, накладену на голову плода (краще у вигляді акушерського недоуздка). Інколи для того, щоб голова плода увійшла до тазової порожнини, доводиться дещо відштовхувати кінцівки. При неможливості розродження приступають до кесаревого розтину.

Крупнопліддя (перерозвиненість плода) (hypertrophya fetus) -- це невідповідність нормально розвиненого таза роділлі до великого розміру плода.

Найчастіше буває у корів м'ясних порід, еволюція яких збігається з удосконаленням і спрощенням кесаревого розтину. Ці корови, особливо нетелі, не можуть нормально народжувати з причини плодово-тазової диспропорції. Телята м'ясних порід мають добре розвинений круп, стегна, і тому французи і бельгійці називають їх «кругляшками». Після важких родів телята часто гинуть.

Причини: міжпородне схрещування, при якому тварини з породи плідника більші, ніж з породи матері; неправильний підбір пар, переношена вагітність, розвиток всього кількох плодів у багатоплідних тварин. Сприяє формуванню великого плода-гіпертрофіка щедра годівля вагітної тварини. Зустрічаються великі плоди-виродки.

Клінічні ознаки: до рівня вульви доходять тільки кінчики носа і перерозвинених копитець. Якщо потиличний гребінь може пройти попереково-крижовий кут (тобто голова пройшла через вхід до таза), а обидва колінця можуть пройти між клубово-лобковими гребенями при передній передлозі і якщо обидві сідниці пройшли вхід до таза при задній передлозі, то розродження через природні пологові шляхи можливе.

Допомога проводиться так, як і при вузькості таза. У кіз та овець при крупноплідді можна переводити плід у тазову передлогу, яка полегшує його витягування.

У сук допомогу надають у спинному положенні шляхом накладання на голову плода потиличної петлі, виготовленої із мотузки або дроту і обережного натягування у період перейм. Коли ж накладання потиличної петлі не виходить, застосовують акушерські щипці. При цьому роділлю трохи піднімають за тазові кінцівки, під контролем вказівного пальця лівої руки захоплюють інструментом нижню щелепу або іншу частину головки плода. Перевівши роділлю у спинне горизонтальне положення, витягають плід. При тазовій передлозі захоплюють тазові кінцівки плода і одночасно з їх підтягуванням тиснуть на головку плода через черевні стінки роділлі; це полегшує просування плода по родових шляхах і запобігає відриву голови.

Профілактика: є дуже важливою, особливо у м'ясному скотарстві, де зараз проводиться селекція на легкість отелень. Названий показник корелює з розмірами бугаїв -- від крупних плідників отримують крупний приплід. Шляхом відбору бугаїв забезпечують отримання телиць з ширшим тазом. Для розведення підбирають телят з меншою масою при народженні. Телиць осіменяють спермою бугаїв, які обумовлюють легкі роди. Розробляються критерії для прогнозування родів.

5. Порушення взаємовідношень між плодом і родовими шляхами

Неправильні члєнорозміщення плода при головній передлозі

Набагато легше виправляти неправильні членорозміщення на стоячій тварині під низькою сакральною анестезією або після ін'єкції маткового релаксанта ханегіфу.

Заворот голови набік. Ця аномалія часто трапляється в коней, корів і дрібних жуйних. При внутрішньому дослідженні виявляють o6t передні кінцівки в родовому каналі, а головки не відчувають. При глибшому введенні руки прощупується згин шиї (у лошати -- грива). Переміщуючи руку вправо і вліво, встановлюють розміщення голови. Рука акушера, введена до плеча, досягає голови теляти; у лошати шия довша, ніж у теляти, тому дістати його голову рукою не вдається.

При завороті голови плода набік одна з передніх кінцівок, що містяться в родовому каналі, завжди коротша від другої і не піддається вирівнюванню. Це кінцівка з того боку, куди завернута голова плода, бо згин шиї своїм тиском на плечовий суглоб перешкоджає його розгинає і витяганню кінцівки.

Надання допомоги при завороті голови набік зводиться до виправлення шиї і введення голови плода в родовий канал. Головна трудній полягає в тому, що треба дістати рукою до переднього кінця голови. У| рів це майже завжди вдається зробити, а у кобил викликає великі труднощі. У таких випадках допомагати тварині треба тоді, коли вона стоїть, якщо ж вона лежить і не підводиться, то її треба покласти на бік з розрахунком, щоб повернута голова плода була зверху тулуба. На передлеглі кінцівки накладають акушерські петлі, а в згин шиї плоді допомогою петлепровідника протягують мотузку. Акушерською клюкою з точкою упору біля основи грудної клітки плід відштовхують назад, а мотузкою за шию підтягують голову ближче до входу в родовий канал. Після цього її виправляють рукою за очні ямки, накладав потилично-ротову петлю і очні гачки з одночасним підтягуванням голови мотузкою, пропущеною в згин шиї, або петлею за нижню щелепу. Після виправлення голови в родовий канал втягують фіксовані петлями кінцівки плода і натягуванням виймають плід. Виправлення голе неможливе при анкілозі.

Якщо плід мертвий, а виправити голову не вдається, що найчастіше спостерігається у кобил, вдаються до фетотомії. Фетотомію проводі і при анкілозі у плода: таке лоша все одно не можна виростити. Ви полягає в розсіканні шиї дротяною пилкою фетотома Аврутіса і Бесхлєбнова з наступним витяганням спочатку голови плода, а потім і тулуба. Кістки в місцях розпилювання при витягуванні частин плода прикривати згорнутою вчетверо марлевою салфеткою. В інших випад» рекомендується видаляти одну кінцівку з боку, протилежного завороту шиї з наступним виправленням голови і витяганням плода. Однак цей спосіб вимагає затрати великої праці і часу.

Заворот голови вгору (відкидання голови на спину) трапляється досить рідко у телят з причини малої довжини їх шиї і досить часто у лошат і ягнят. Це тяжке ускладнення родів часто зумовлює смерть плода і травматизацію родових шляхів матері.

При акушерському дослідженні рука в таких випадках наштовхується на витягнуту нижню частину шиї плода, про що свідчать виразно прощупувані кільця трахеї. При русі руки вгору відчувається нижня щелепа і міжщелепний простір. Якщо плід живий, то можна відчути пульсацію сонних артерій.

Для надання допомоги треба поставити тварину так, щоб задня її частина була вище від передньої і відсунути плід у матку рукою або клюкою. На кінець морди плода надівають акушерську петлю і через згин шиї просувають мотузку. При натяганні петлі і мотузки намагаються виправити голову і ввести її у родовий канал. Не виключена можливість зміщення голови і шиї набік; в такому разі дальші заходи виправлення голови здійснюються так само, як і при завороті голови набік.

Застосовують також гачок, який заводять за край очної орбіти або нижньої щелепи.

Якщо вказані заходи не дають бажаних результатів, відсікають голову. З цією метою в згин шиї за допомогою мотузки з петлепровідником просувають дротяну пилку фетотома і перепилюють шию. Голову плода захоплюють шипцями Крея-Шоттлера або гачками і витягають. Потім на кінець шиї, що залишився при тулубі, знову накладають щипці Крея-Шоттлера з мотузкою, за яку разом з кінцями петель, накладених на передні кінцівки, витягають плід.

Опускання голови вниз. Розрізняють три ступені опускання голови вниз:

Голова впирається носовими частинами морди в передній крайлобкового зрощення таза (лобно-тім'яна передлога).

Сильніше згинання шиї, коли голова плода впирається в крайлобкового зрощення лобом (потилична передлога голови).

3. Глибоке опускання голови під груди (шийна передлога).Розпізнати ці зміщення голови плода не важко. При внутрішньому

Дослідженні в родовому каналі знаходять обидві передні кінцівки і між ними затиснену голову, яка впирається в край лобкових кісток переніссям або лобом. У тяжчих випадках голова плода розміщена нижче Рівня кінцівок і буває підігнута під груди, між ніжками прощупується гребінь сильно зігнутої шиї.

Надання допомоги. Акушерською клюкою, накладеною в один з плечо-лопаткових згинів, плід відштовхують у матку і одночасно руку, обернену долонею вгору, вводять між стінкою таза і головою плода. Захопивши рукою за орбіти, за ніс або краще за кінець морди, сильним рухом руки вгору і на себе виправляють розміщення голови плода, після роди можуть закінчуватися самостійно або із застосуванням звичай способів витягання плода. При глибокому опусканні голови плода під груди виправити її розміщення значно важче і не завжди вдає особливо у лошати.

Виправляти рекомендується, коли тварина стоїть з піднятою за частиною тулуба, чим зменшується сила тиску нутрощів на матку і плід. Тварину, що лежить, перевертають на спину і підкладають під попе мішок, туго набитий соломою. При такому положенні тварини плода перебуватиме не внизу, а зверху, чим полегшується робота акушера. Перед введенням руки родовий канал добре змазують вазеліном або зрошують відваром лляного сім'я. Для виправлення положення: ви плода її витягують рукою за очні ямки, накладають петлі на верх щелепу та застосовують інші способи з одночасним відштовхуванням; плода клюкою.

Якщо ці зусилля не дають бажаних результатів, удаються до кесаревого розтину, якщо плід живий, або до фетотомії, якщо плід мертвий. Для фетотомії в згин шиї просувають пилку фетотома Аврутіса і Бесхлєбнова та відпилюють голову плода, якщо ж пилку не вдається просунути, видаляють одну з кінцівок, що полегшує просування дротяної пилки в згин шиї.

Скручування шиї в тій чи іншій мірі змінює розміщення голови плода в родовому каналі. Воно може виникнути внаслідок передчасного вклинювання голови і передніх кінцівок у таз, коли плід ще перебуває у нижній або нижньо-боковій позиції. При дальшому розвертанні тулуба плода у верхню позицію його голова, защемлена в родовому каналі, залишається нерухомою, внаслідок чого шия скручується.

При внутрішньому дослідженні звичайно знаходять у родовому каналі обидві передні кінцівки і розміщену на них голову плода, в нижній або нижньо-боковій позиції -- обернену міжщелепним простором вгору або у бік. Прощупуванням шиї можна встановити, що вона скручена. Це особливо сильно буває виражено в лошат, у яких шия значно довша.. До того ж у лошат, як і в усіх однокопитних, плід з нижньої позиції у верхню розгортається на значний кут (180°). В окремих випадках скручування шиї може статися в результаті неправильних маніпуляцій у процесі, допомоги роділлі.

Надання допомоги. У великих тварин, відштовхуючи плід у глиби матки, намагаються рукою за носову або лобну частини наскільки можливо виправити голову плода і ввести її у родовий канал. Якщо плода нормальних розмірів і таз матері широкий, можна витягти звичайними способами без розкручування шиї. У тяжких випад» вдаються до фетотомії.

В овець і кіз всі описані порушення в розміщенні голови виправ рукою, а при витяганні плодів у великій пригоді стають акушерські петлі і мотузки. Однак у дрібних жуйних рука проходить у родовий канал тільки в добре розвинутих тварин, а також у тих, що народжують повторно. Якщо ж у родовий канал не можна ввести руку, тоді мануальна допомога роділлі і фетотомії стають майже неможливими і єдиним заходом акушерської допомоги залишається кесарів розтин.

Неправильне розміщення кінцівок. Основними причинами неправильного розміщення кінцівок є:

Невідповідність динаміки маткових скорочень розкриттю каналу шийки матки.

Відсутність активних рухів плода внаслідок його асфіксії або смерті.

У першому випадку виправленню кінцівок плода перешкоджає шийка матки, в яку вони впираються, а у другому -- взагалі не можна їх виправити, бо таке виправлення здійснюється тільки при активній участі живого плода.

У практиці частіше трапляються випадки, коли обидві передні або задні кінцівки симетрично розміщені в родовому каналі (зігнуті в одних і тих же суглобах). Рідше буває так, що одна кінцівка розвернута правильно, а друга не повністю або підігнута під груди чи під живіт залежно від передлоги.

Неправильне розміщення передніх кінцівок легше виправити, ніж задніх. Це пояснюється тим, що задні кінцівки довші від передніх, а тазовий пояс плода займає в матці більший простір, ніж передній.

Зап 'ястна передлога кінцівок. Ця аномалія полягає в тому, що одна або обидві передні кінцівки входять у родовий канал зігнутими в зап'ястному суглобі. При цьому значно збільшується діаметр грудного пояса плода і роди самостійно відбутися не можуть.

При внутрішньому дослідженні в родовому каналі знаходять голову плода і ніжки, зігнуті у зап'ястних суглобах. В інших випадках одна з кінцівок буває нормально розвернута.

Надання допомоги. На голову плода накладають потиличну петлю. Якщо одна кінцівка має правильне положення, то її фіксують вище від путового суглоба акушерською петлею. Потім клюкою, накладеною біля основи грудної кістки, відштовхують плід і одночасно, переміщуючи руку вниз, захоплюють у долоню копитце. Після цього кінцівку, зігнуту в путовому і копитному суглобах, підтягують до себе і, частково розвернувши згин зап'ястного суглоба, сильним рухом руки вгору згинають кінцівку в плечо-лопатковому зчленуванні, чим досягається значне зменшення радіуса розвертання кінцівки і введення її у родовий канал без пошкодження його тканин.

Виправивши одну кінцівку, так само виправляють і другу. Однак слід зауважити, що ввести в родовий канал другу кінцівку важче, а тому постає питання, чи не можна витягти плід за одну кінцівку і голову. Якщо плід невеликий, а родовий канал добре підготовлений, то можна. Для цього спочатку другу кінцівку, зігнуту в зап'ястному суглобі, відштовхують у матку і підгинають її під груди, після чого за мотузки, накладені на виправлену кінцівку і голову, плід витягають, докладаючи до цього необхідних зусиль. Якщо ці заходи не дають належних результатів, вдаються до фетотомії, вводячи дротяну пилку в зап'ястні згини і розсікав суглоби. Після того, як відсічені частини кінцівок витягнуті, на щ вище карпального потовщення накладають петлі, за кінці яких витяг плід.

Плечова передлога кінцівок виявляється у згинанні їх у плечо-лопаткових суглобах і підігнутосгі кінцівок під живіт. Зустрічається частіше у кобил ніж у корів; спостерігається також у овець та кіз.

При внутрішньому дослідженні в родовому каналі знаходять голе плода. При глибшому введенні руки прощупують плечові суглоби кінцівок, підігнутих під груди. В інших випадках таке розміщення ; одна кінцівка, а друга нормально входить у родовий канал. У перше випадку роди самостійно відбутися не можуть, а у другому -- та можливість не виключена при умові, якщо таз роділлі має значну шир ну і плід невеликих розмірів.

Надання допомоги. Основною метою є виправлення неправильне розміщення кінцівок і введення їх у родовий канал. Для цього рук за допомогою петлепровідника просувають у пахвову ділянку плода мотузку і пальцями її петлю переміщують вниз за ліктьовий суглоб. Після цього помічник клюкою відштовхує плід у матку, а акушер рукою, введеною в родовий канал, зсуває петлю мотузки по передпліччю плода вниз і одночасно другою рукою натягує кінець мотузки. У результаті таких маніпуляцій кінцівка плода переводиться в стан зап'ястного передлежання і її можна направити в родовий канал раніше описаними способами.

Після виправлення однієї кінцівки можна спробувати витяги) плід без виправлення другої кінцівки. Якщо ж це зробити нєможлр то доводиться виправляти і другу кінцівку. У випадках, якщо виправлення неможливе, вдаються до фетотомії або кесаревого розтину. При фетотомії просувають у плечо-лопатковий згин підігнутої під груди кінцівки дротяну пилку фетотома Аврутіса і Бесхлєбнова, відпилюють кінцівку і видаляють. Після цього витягають плід за голову з однією кінцівкою, підігнутою під груди. Якщо це зробити не вдається, намагаються виправити другу кінцівку і ввести в родовий канал або ж відсікають її фетотомом і видаляють. Далі плід без особливих труднощів витягають» голову. При витяганні плода в таких випадках треба накладати марлеві або б'язеві салфетки на кісткові кукси в місцях відсікання кінцівок.

Потиличне розміщення кінцівок. У таких випадках при внутрішні му дослідженні знаходять в родовому каналі голову плода і одну або, передні кінцівки, розміщені на ній навхрест або без схрещування.

Така аномалія очевидно пояснюється неодночасним входженням у таз голови та кінцівок плода: голова випрямляється із запізненням і, входячи в таз, відтісняє вгору кінцівки, які під тиском бічних стінок піхви перекручуються кінцями на потилиці плода. Потиличне розміщення кінцівок частіше буває у кобил і рідше в інших тварин. Небезпека цієї аномалії в тому, що при бурхливих потугах копитця, впираючись у верхнє склепіння піхви, можуть прорвати її і стінку прямої кишки. У такому разі кінцівки випинаються через відхідниковий отвір назовні.

Надання допомоги. У плечо-ліктьовий згин кінцівки, що лежить зверху, вводять акушерську клюку і злегка відтісняють плід у матку. Одночасно другою рукою захоплюють кінець цієї ж кінцівки і, зміщуючи його вбік і вниз, підводять кінцівку під голову, після чого так само роблять і з другою кінцівкою. При вузькості родового каналу сила руки може бути недостатньою, в такому разі рекомендується для зміщення кінцівок з потилиці застосовувати акушерські петлі, які накладають вище путового суглоба. Натяганням мотузок у бік, протилежний зміщенню кінцівок, полегшується їх виправлення.

У випадку прориву кінцівками піхви і прямої кишки у корови треба спробувати вправити кінцівки назад у родовий канал, відтісняючи при цьому клюкою плід у матку. Якщо ж це не вдається зробити, розрізають промежину і витягають плід. Після цього на промежину накладають шви.

Неправильні членорозміщення плода при тазовій передлозі

Неправильні розміщення задніх кінцівок. У багатоплідних тварин головна і тазова передлога плодів трапляються приблизно однаково часто, у дрібних тварин -- рідше, проте при двійнятах і трійнятах один плід, як правило, народжується у тазовій передлозі.

Найчастіше причинами ускладнення родів при тазовому передлежанні плода є неправильне розміщення задніх кінцівок і почасти хвоста.

До негативних сторін тазового передлежання в одноплідних тварин слід віднести великі труднощі виправлення задніх кінцівок порівняно з передніми, впинання у таз плода найширшою і мало стискуваною Ділянкою тіла -- тазовим поясом та защемлення або розрив пуповини в родовому каналі, що призводить до загибелі плода від асфіксії. При тазовому передлежанні плода перебіг родів, як правило, сповільнюється і щоб врятувати плід, треба вжити заходів для якнайшвидшого його витягання.

П'яткова передлога кінцівок полягає у тому, що одну або обидві задні кінцівки не можна виправити, причому зігнутість їх у стегновому, колінному і скакальному суглобах зумовлює таке збільшення об'єму тазового пояса, яке унеможливлює роди і дуже утруднює родопоміч.

При внутрішньому дослідженні рукою виявляють при вході в таз випнуті скакальні суглоби. В інших випадках одна ніжка буває виправлена і введена в родовий канал, причому, якщо плід перебуває у верхній позиції, то підошви копитець плода обернені теж вгору, а при боковій ' нижній позиції -- відповідно вбік або вниз.

Надання допомоги. Завдання акушера -- спрямувати кінцівки в родовий канал. Досить важко це зробити у кобил, тому що плід має кінцівки. При двосторонньому п'ятковому передлежанні клюкою, накладеною в ділянці промежини, відтісняють плід у матку, в розслаблений згин скакального суглоба просувають мотузку, кінці якої беруть в (звичайно ліву) руку і злегка підтягують кінцівку до себе. Другою рукою захоплюють кінцівку за плесно і, опускаючись по ній донизу, беруть у руку копитце і, повернувши кінцівку в путовому суглобі, сильним натисканням вгору з одночасним підтягуванням вперед вводять її в родовий канал. Для попередження травм матки застосування сили і виправленні кінцівки треба проводити у косій або горизонтальній шині. Те саме роблять і з другою кінцівкою. Після цього на кінцівки путових або скакальних суглобів накладають акушерські петлі і витяг плід.

Якщо виправити положення другої кінцівки не вдається, то допомогою клюки відтісняють вглиб матки і підсувають під живіт, після чого роблять спробу витягти плід за одну кінцівку або вдаються до фетотомії. З цією метою в згини скакальних суглобів просувають дротяну пилку фетотома і суглоби перепилюють. Відсічені частини кінцівок видаляють, а на кукси вище скакальних суглобів накладають акушере мотузки і за їх кінці витягають плід. Кесарів розтин показаний у випадку, коли плід живий і зігнуті суглоби не вражені анкілозом. При виправленні п'яткового передлежання у великих тварин робота акушера полегшується, якщо роділлі надати положення з піднятою задньою частиною тулуба або якщо покласти її на спину.

У дрібних жуйних, якщо в родовий канал можна ввести руку, правити п'яткове передлежання кінцівок не важко, і здійснюється воно такими ж способами, як і у великих тварин.

Стегнова передлога кінцівок. Така ненормальність називаєте сідничним, або суто тазовим, передлежанням. Вона полягає в тому, обидві задні кінцівки, сильно зігнуті в кульшових суглобах, глиб підігнуті під живіт. Таке розміщення задніх кінцівок виникає в результаті передчасного впинання тазової частини тіла плода в родовий каналі зігнутими кінцівками (тиск краю лобкових кісток таза матері на скакальні суглоби плода зміщує кінцівку під живіт). Цьому може сприяти сильне відвисання живота і опускання матки у роділлі.

При внутрішньому дослідженні в глибині родового каналу біля входу в таз нащупують сідничні горби, промежину і хвіст плода. При відтісненні плода в матці прощупується частина крупа і підігнуті під жив кінцівки.

Надання допомоги. При односторонньому стегновому передлежанні, якщо плід не перерозвинений, а родовий канал добре підготовлені, можна витягти плід без виправлення положення підігнутої під живіт кінцівки. Для цього в простір між стегном і тазом плода за допомогою петлепровідника пропускають мотузку, а на виправлену кінцівку нагадають вище путового або скакального суглоба акушерську петлю. За кінці цих мотузок витягають плід.

При двосторонній стегновій передлозі намагаються хоч би одну кінцівку виправити і ввести в родовий канал, щоб спробувати витягти плід описаним вище способом. Це роблять у два прийоми. Спочатку, відштовхуючи плід якомога далі у черевну порожнину, рукою захоплюють кінцівку в ділянці гомілки і, підтягуючи до себе, переводять кінцівку у стан п'яткового передлежання. Далі за допомогою мотузки, просунутої у пахову ділянку, роблять так само, як було описано при виправленні п'яткового передлежання.

Якщо виправити кінцівки неможливо, то пробують витягти плід без їх виправлення за допомогою мотузок двома способами -- Вейнмана і Зааке.

Спосіб Вейнмана полягає в тому, що за допомогою петлепровідника в простір між стегнами і тазом плода з кожного боку просувають мотузку. Чотири кінці цих мотузок, виведених назовні, скручують. Вони є надійними точками прикладання сил для витягання плода.

За способом Зааке беруть негрубу мотузку, на одному кінці якої є постійна петля. Кожний кінець мотузки просувають знизу між стегнами (один у праву, а другий -- у ліву пахову ділянку плода) якнайдалі, щоб просуваючи руку зверху по крупу плода, можна було дістати ці кінці мотузок, зблизити їх на середині крупа і просунути вільний кінець мотузки в постійну петлю. Внаслідок натягання цього кінця утворюється петля, яка щільно оперізує плід в ділянці попереку. За цю петлю можна витягати плід. Слід зауважити, що петлі Вейнмана -- надійніші для витягання плода, ніж петлі Зааке.

У тяжких випадках вдаються до фетотомії, яка полягає у відсіканні однієї або обох підігнутих під живіт кінцівок. Для цього в простір між стегном і тазом плода за допомогою петлепровідника і мотузки вводять дротяну пилку фетотома, якою відсікають кінцівку в ділянці кульшового суглоба. Відсічену кінцівку видаляють, завдяки чому звільняється простір у родовому каналі і полегшуються маніпуляції по виправленню Другої кінцівки та витяганню плода.

Неправильне розміщення хвоста. Хвіст у плодів як під час плодоношення, так і під час родів, розміщується між стегнами і при нормальних родах не перешкоджає просуванню плода в родовому каналі.

При деяких ускладненнях у виправленні плода в родову позицію і членорозміщення хвіст може зміщуватися в сторони або вгору на спину. При цьому тільки у лошат, які мають порівняно товстий корінь хвоста 3 густим волосяним покривом, зміщення та защемлення хвоста між крупом плода і стінками таза матері може загальмувати просування плода. В інших тварин це не має значення. Виправити неправильне розміщення хвоста в усіх тварин не важко.

Неправильні положення

В усіх тварин під час родів поздовжня вісь тіла плода має бути паралельна поздовжній осі тіла матері. Якщо з яких-небудь причин і зміщується в матці так, що його тіло лягає косо або перпендикулярно до поздовжньої осі тіла матері в горизонтальній чи вертикальній площі тоді кажуть про неправильне положення плода. Таке зміщення положення плода неминуче змінює нормальні передлоги (передню або задню) і вони стають неправильними. У результаті цього виникають тяжкі ускладнення в перебігу родів, при яких плід, як правило, гине, а витяг його звичайним способом дуже важко і не завжди можливо.

Поперечне положення з спинною передлогою. У цьому положенні плід лежить впоперек тіла матері і повернений спиною до входу в родовий канал. Роди уповільнені, незважаючи на нормальне відходження плодових вод, жоден із членів плода не виходить з родових шляхів. При пальпації відчуваються хребет, холка, грива або круп залежно того, наскільки і в який бік зміщений плід від прямого поздовжнього положення. При дослідженні особливо важливо встановити, який з поясів -- плечовий чи тазовий -- міститься ближче до входу в таз.

Надання допомоги має бути спрямоване на виправлення неправильного положення і надання плоду передньої або задньої передледлоги (залежно від розміщення плечового і тазового поясів). Однак практичо слід віддавати перевагу задній передлозі, бо при ній доводиться вводі ти в родовий канал тільки дві задні кінцівки, тоді як при передній передлозі кінцівок багато клопоту завдає голова. З цією метою використовують усі наявні засоби фіксації і підтягування в родовий канал задніх кінцівок тіла плода, з одночасним відштовхуванням рукою (клюка має точок упору на спині) передньої частини тіла плода вглиб мати Для підтягування користуються мотузками, петлями і гачками.

Поперечного положення із спинною передлогою набувають переважно дрібні плоди, які в процесі витягання поступово приймають верхню позицію або ж їх витягають без виправлення. Якщо ж не вдається виправити це положення, то вдаються до фетотомії розсіканням плода навпіл. Попереду персневим ножем розтинають черевну порожнину і виті гають нутрощі плода, після чого петлепровідником Лінгорста або Цвіка проводять навколо тіла плода дротяну пилку фетотома Аврутіса і Бесхлєбнова або ланцюгову пилку Персена і перерізають плід навпіл. Після цього його без особливих труднощів витягають у два прийоми, краще у цьому випадку зробити кесарів розтин.

Поперечне положення з черевною передлогою. У родовий канал вклинюються всі чотири кінцівки, а рідше прощупується черевнастінка плода. За цими ознаками не можна відразу вирішити, в який бік розміщені передня і задня частини плода, що дуже важливо для надані допомоги.

Надання допомоги. При такому положенні плід витягають за задні кінцівки. Щоб їх не переплутати з передніми кінцівками, акушерськими мотузками підтягують по черзі кожну кінцівку в родовий канал настільки, щоб можна було прощупати зап'ястний або скакальний суглоби, причому перші звільняють від мотузок, а другі -- міцно фіксують.


Подобные документы

  • Метод визначення виручки від продукції. Фактори, що впливають на величину грошових надходжень. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства. Порядок планування та формування його доходів, їх розподіл і використання, напрямки збільшення.

    курсовая работа [53,6 K], добавлен 16.12.2014

  • Біологічна характеристика ляща у зв'язку з місцем існування і способом життя, розмноження. Цінність ляща в рибному господарстві та його розведення. Дослідження розмірно-вікового та статевого складу популяції та плодючості ляща Каховського водосховища.

    дипломная работа [200,7 K], добавлен 19.11.2010

  • Організаційно-економічна характеристика навчальної ферми. Фактори, які визначають інтенсивність використання маток для відтворення. Особливості статевого розвитку, визначення охоти у свиноматок. Строки та техніка їх осіменіння. Шляхи поліпшення плідності.

    курсовая работа [110,6 K], добавлен 03.02.2016

  • Визначення природно-ресурсного потенціалу та його складові. Поняття та визначення земельно-ресурсного потенціалу. Структура і сучасний стан земель. Деградація земель в Україні. Перспективи розвитку раціонального використання земельних ресурсів України.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 14.07.2016

  • Особливості процесу запліднення сільськогосподарських тварин. Біологічні механізми, що забезпечують зустріч гамет. Міграція яйцеклітини з яєчника до ампули яйцепровода. Денудація, проникнення спермія в ооплазму, синкаріогамія. Патологія запліднення.

    презентация [719,5 K], добавлен 26.10.2013

  • Характеристика молочних порід корів. Особливості відтворення поголів'я. Технологія виробництва молока у спеціалізованих господарствах. Складання раціонів годівлі корів на зимовий та літній періоди. Визначення потреби в кормах на періоди годівлі.

    курсовая работа [74,8 K], добавлен 25.11.2015

  • Визначення основних понять плодівництва: інтенсивний сад, районування сортів плодових і ягідних культур. Схема садіння кущових ягідних культур. Насінневі та клонові підщепи яблуні, сливи та черешні. Види відділень розмноження плодового розсадника.

    тест [459,1 K], добавлен 18.01.2012

  • Агротехнічні вимоги до посіву ячменю. Підготовка поля, визначення складу тягового агрегату та режиму його роботи. Визначення продуктивності агрегату та витрати палива на одиницю операції. Біологічні особливості, попередники та районовані сорти ячменю.

    курсовая работа [207,4 K], добавлен 23.05.2017

  • Визначення річної потреби господарства в кормах для молодняку на відгодівлі. Аналіз раціонів на стійловий, перехідний та пасовищний періоди. Структура річних раціонів. Потреба в мінеральних і синтетичних речовинах. План кормовиробництва і кормовий баланс.

    курсовая работа [62,8 K], добавлен 24.05.2012

  • Місцезнаходження господарства, його природно-кліматичні умови та спеціалізація. Зоотехнічні вимоги до якості кормів. Визначення необхідної кількості силосних та кормових сховищ. Розрахунок дільниці концентрованих кормів. Будова кормоцеху і його робота.

    дипломная работа [394,9 K], добавлен 08.07.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.