Ветеринарне акушерство

Сальмонельозний аборт

Хворіють: кобили, дрібна рогата худоба.

Час настання: у кобил на 4-5 міс. у овець і кіз на останньому місяці вагітності. Абортують 20-30 % овець.

Повторні аборти: можливі у слабких кобил. В овець в одній отарі аборти спостерігаються один раз.

Передвісники: за 2-3 дні розвивається набряк вульви, вимені, промежини, інколи нижньої черевної стінки, незначне підвищення температури.

Ускладнення: ендометрит і неплідність. Багато вівцематок гинуть після аборту.

Враження плаценти: набряк плодових оболонок, мацерація ворсинок РЬріона, сам хоріон брудно-червоного кольору.

Враження плода: токсин, що виділяється сальмонеллами, порушує роникпність судин, у результаті чого скелетна мускулатура стає дряблою набряклою, а підшкірна і міжм'язова клітковина мають крововиливи Аборт-плід швидко розкладається. Септичні явища: крововиливи і вогнища некрозу у паренхіматозних органах, збільшення і соковитість лімфовузлів.

Хламідїозний аборт

Хворіють: вівці, свині, корови, кобили.

Час настання: у овець і свиней -- за 2-3 тижні до пологів, у корів -- 4-9 міс. Можливі повторні аборти.

Передвісники: немає.

Ускладнення: затримка посліду, хронічний катаральний і гнійно-катаральний ендометрит, гідрометра, цервіцит, вагініт. Вівці худіють і до % поголів'я гине від бактеріальних ускладнень.

Враження плаценти: плацентит з ознаками некрозу: котиледони без блиску, коричневі, з дрібними сірувато-жовтими осередками некрозу.

Враження плода. У заражених тварин хвороба має латентний перебіг, але у період вагітності хламідії інтенсивно розмножуються у плаценті, викликають плацентит, утробне інфікування плода, враження його органів, загибель і аборт або народження мертвого плода. Аборт-плоди корів доспить добре розвинені з вираженим волосяним покривом. Характерним є набряк підшкірної клітковини, накопичення великої кількості транссудату у черевній і грудній порожнинах, наявність чисельних крапчастих крововиливів на слизовій сичуга, плеврі, ендо- і епікарді, тимусі, нирках, під капсулою селезінки і у портальних лімфовузлах. Слизові сичуга і кишечника набряклі, гіперемовані, покриті товстим шаром слизу. Печінка збільшена, ламка, нерівномірно забарвлена, місцями з великими сірувато-блідими ділянками.

Деякі заражені в утробі матері телята народжуються живими але нежиттєздатними. У телят у перші дні життя реєструють гастроентероколіт, з 3-5-го дня -- поліартрит, у місячному віці -- бронхопневмонію і кератокон'юнктивіт.

Ягнята теж народжуються нежиттєздатними (кон'юнктивіт, поліартрит). Поросята гинуть у перші години після родів. У плодів -- дифузні набряки і крововиливи у підшкірній клітковині та м'язах. У поросят -- крововиливи на кінцівках і голові у ділянці тім'я. їх печінка кровонаповнена, з крововиливами у вигляді гематом; селезінка дещо збільшена. В ягнят кров'янисто-серозні ексудати у грудній і черевній порожнинах.

Останнім часом у свинарських господарствах США, Канади і країн Західної Європи реєструється вірусна хвороба з репродуктивно-респіраторним синдромом, яку назвали синім вухом або епізоотичним абортом свиней. Вона вражає супоросних свиноматок і поросят-сисунів. У хворих тварин відзначають відмову від корму, незначну лихоманку, пригнічення, кон'юнктивіт, у 1-5 % хворих поросят виражена червоно-блакитна шкіра вух, п'ятачка, сосків, вульви, хвоста. Аборт настає на 110-115-му дні вагітності. Можливі передчасні опороси з народженням слаборозвинених поросят, до 80 % яких гине у перші 2-3 тижні, а також вигнанням виродків і муміфікованих плодів. У хворих свиноматок реєструють аритмічні статеві цикли, неплідність, агалактію.

Аборт, зумовлений вірусом ІРТ-ШВ

Хворіє велика рогата худоба.

Час настання: 5-6 міс. тільності.

Передвісники: за 7-14 днів до аборту може спостерігатися перехворювання респіраторною формою ринотрахеїту.

Ускладнення: затримка посліду, метрит, зниження молочної продуктивності.

Враження плаценти. Вірус проникає в епітеліальні клітини слизових оболонок статевих шляхів, викликає їх дистрофію і некроз. Ворсинки хоріона відмирають і втрачають зв'язок із криптами. Між плацентою і ендометрієм знаходиться коричневий детріт. Зникає коричневе забарвлення плаценти і сполучної тканини параплаценти. Плодові оболонки дифузно набряклі.

Враження плода: ознаки аутолізу, спричинені перебуванням у порожнині матки протягом 24-48 год уже мертвого плода. Волосся і шкіра .забарвлені у жовто-коричневий колір. Серозний або серозно-геморагічний набряк підшкірної клітковини, особливо нижніх ділянок тіла, інтерстиції легень і біля ниркової клітковини. Грудна і черевна порожнини заповнені великою кількістю рідини жовтого або темно-червоного кольору. Крапчасті і плямисті крововиливи в епі- і ендокарді, серозних Покровах, паранефральній тканині, нирках, інколи у легенях, під слизовими оболонками трахеї, жовчного міхура, піхви і вульви. Паренхіматозні органи мають м'якшу консистенцію. Селезінка збільшена у багато разів. У нирках інколи обширні геморагічні некрози.

Інфекційний симптоматичний аборт

Ящур Черевний тиф коней

Сибірська язва IE (інфекційний епідидиміт

Туберкульоз баранів)

Лейкоз Блутанг (синій язик)

Пастерельоз Хвороба Акабане

Сап Лихоманка долини Рифт

Чума великої рогатої худоби Хвороба Вессельсборна

Вірусна діарея корів Вірус герпесу собак

(ппеїшоентерити) Вірусна лейкемія кішок

Ринопнсвмонія коней Вірусний перитоніт кішок

ЇНАН коней

Інвазійний ідіопатичний аборт:

трихомонозний;

токсоплазмозний;

мікозний.

Трихомонозний аборт

Хворіють: корови.

Час настання: ранній, на 2-4 міс. Абортують 40-50 % корів. Повторні аборти: можливі при неповному одужанні або при повтор-y зараженні.

Передвісники: немає. Уже за кілька годин після зараження корови злучці вона непокоїться, махає хвостом, переступає з однієї ноги на у, оглядається, натужується, вигинає спину. На 2-3-й день -- гіперемія і набряклість слизової оболонки переддвер'я піхви, виділення каламутного слизу. На поверхні слизової оболонки глибокої частини піхви з'являються щільні прозорі міхурці величиною від зовсім маленьких до конопляної зернини. Більшість із них мають розмір макової зернини і через кілька днів перетворюються у тверді непрозорі вузлики жовтуватого кольору. їх поверхня шершава і тому її називають «тертушкою».

У матці трихомонади живляться матковим молоком і виділяють токсини, внаслідок чого розвивається ендометрит з порушенням фіксації ворсинок хоріона у криптах.

Ускладнення: ендометрит і неплідність. Тривалий час зберігається підвищена чутливість статевих органів. Слизові переддвер'я піхви і піхви мають темно-червоний колір. Може втрачатися еластичність шийки матки або спостерігатися взагалі її зарощення. Такі патологічні зміни у вагітної корови є показаннями для кесаревого розтину.

Якщо плід при аборті виходить разом з послідом, то невдовзі починається тічка, але тварина не запліднюється. У випадку, коли плід гине у перші 2 міс. тільності і не виводиться, розвивається піометра і у порожнині матки накопичується до 20-30 л гнійного ексудату. При закритій шийці матки плід піддається мацерації; розвивається ендометрит. Статевий цикл не проявляється. Прогресивно збільшується живіт. Загальний стан тварини не змінюється, але вона худне у результаті аутоінтоксикації (від всмоктування у кров токсичних речовин з містива матки). При вагінальному дослідженні такої корови знаходять рідший слиз у піхві і слабку слизову пробку, що закриває шийку маткИ. Сама ж шийка матки добре закрита. При ректальному дослідженні реєструють симетрично збільшені, досить тверді і не такі еластичні як при вагітності роги матки. В яєчнику промацується жовте тіло. Час від часу шийка матки розкривається і відзначається виділення гнійного ексудату, який на відміну від ексудату, характерного для післяпологового ендометриту, дуже рідкий, жовтувато-білого кольору, без запаху, містить крихтоподібну масу і склеює нижню комісуру статевих губ.

Якщо плід гине на 3-4-му міс. вагітності і не експульсується, то він піддається муміфікації і виходить з матки частіше всього уже після фізіологічного строку вагітності.

Враження плаценти: хоріон має жовтувато-сірі вузлики і покритий гнійним ексудатом.

Враження плода: плід має блідо-сірий колір.

Токсоплазмозний аборт

Хворіють: частіше корови, вівці, собаки, а також людина.

Час настання: у овець -- в останній місяць кітності.

Повторні аборти: після перехворювання тварини несприйнятливі до повторного зараження протягом 2 років.

Передвісники: підвищення температури тіла до 41-42 °С, почастішання пульсу та дихання, збудження, тремтіння м'язів, витікання із носа й очей.

Ускладнення: у корів -- катарально-геморагічний ендометрит. Враження плаценти: на поверхні плодових оболонок і котиледонів -- : характерні дрібні вузлики білого, розового або жовтого кольору. Котиледони ущільнені.

Враження плода: народжуються нежиттєздатні ягнята з 50 % відходом, або виродки, муміфікація і мацерація плодів. У підшкірній клітковині плода знаходять крововиливи. У печінці і селезінці -- осередки некрозу, а у головному мозку -- осередки кальцифікації і некрозу.

Мікозний аборт (кандидамікоз, аспергільоз, аспергіллотоксикоз, ста-отріотоксикоз, фузаріотоксикоз) Хворіють: корови, вівці і свині.

Час настання: У корів -- на 4-7 міс. вагітності, в овець і свиней -- через 6-11 діб після згодовування корму, враженого грибками.

Передвісники: немає.

Ускладнення: у більшості випадків затримка посліду не спостерігається. Після аборту тварини досить швидко запліднюються і дають здоровий приплід.

При аспергіллотоксикозі в ослаблених корів реєструють затримку посліду, захворювання метритом і маститом.

Зеараленон і його метаболіти конкурентно взаємодіють з естрадіолзв'язуючими рецепторами у клітинах, а також стимулюють синтез РНК, ІК і білка у матці і молочній залозі. Ось чому при F-2-токсикозі (зеараленотоксикозі) відзначають вульвовагініт: слизова оболонка піхви червона, набрякла, можливі виворот піхви, збільшення матки, маткова кровотеча, аборт, народження виродків, набухання молочної залози; у самців -- зниження якості сперми. Погіршення загального ану виявляється відмовою від корму, рясною салівацією.

Враження плаценти: набряк, алантохоріон нагадує пергамент. У котиледонах знаходять залишки карункулів і осередки некрозу. Плацента може бути покрита сіро-жовтою поволокою, потовщена, як багатошаровий розбухлий картон.

Враження плода: при мікотоксикозах -- прояв геморагічного діатезу. Шкіра має осередки округлої форми з сірувато-білим нальотом. У підорній клітковині -- драглистий набряк. У серці, печінці, легенях і на слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту знаходять некробіотичні враження, крововиливи. Для аспергільозного аборту характерними є ще й дистрофічні процеси у вигляді зернистої дистрофії у печінці, серці, нирках. При кандидамікозному аборті у корів зміни у внутрішніх органах плода відсутні, а враження шкіри, що локалізовані у ділянці «ш, мають вигляд різко окреслених, потовщених, плоских осередків. Вони містять некротичні маси і відмежовані обідком червоного кольору.

Інвазійний симптоматичний аборт

гемосгюридіози;

гельмінтози (аборт внаслідок загальної інтоксикації і ослаблення організму).

6. Утробна інфекція (infectio intrauterina) -- це розвиток мікрофлори у плодових оболонках.

Етіологія. Плодовий міхур інфікується умовно-патогенною мікрофлорою, яка попадає до внутрішніх статевих органів з контамінованою спермою при порушенні технології отримання і криоконсервації сперми, антисанітарних умовах введення сперми при осіменінні, а також мікроорганізмами, які знаходилися у матці (при прихованому ендометриті) або занесеними лімфо-гематогенним шляхом. Наприклад, із шлунково-кишкового тракту при порушенні цілості муцинової оболонки мікроорганізми проникають через слизову і з кров'ю або лімфою можуть проникати до плаценти. В амніоні налічується до 100 тис. мікробних тіл в 1 мл, а в алантоїсі -- до 150 тис. мікробних тіл в 1 мл. Найчастіше -- це коки, кишкова паличка, синьогнійна паличка, аспергіли, кандиди.

У залежності від способу введення сперми у статеві шляхи корів відзначається різна частість утробної інфекції. За А. Г. Міллером найбільше випадків утробної інфекції реєструється у корів і телиць, що запліднюються після візоцервікального введення сперми -- 54 %; менше -- після мано-цервікального, ректо-цервікального і епіцерві-кального -- відповідно 33 %, 36 % і 20 %. У той же час у нетелів, які за-пліднилися після злучки, випадків народження телят з утробною інфекцією не було.

Клінічні ознаки. У корів утробна інфекція проходить асимптомно, але вона часто обумовлює плацентит, плацентарну недостатність, внаслідок чого настає аборт або розвиваються і народжуються телята-гіпотро-фіки, затримується послід.

Телята народжуються з меншою на 6-8 кг масою, з тонкою, сухуватою складчастою шкірою. Підшкірна клітковина не має жиру. Видимі слизові оболонки анемічні. Телята мають запізнілий рефлекс вставання (більше години після народження), ослаблений тонус м'язів, більше лежать, важко підіймаються, а вставши, не можуть міцно триматися на кінцівках, тримають голову опущеною, пригнічені.

У них запізнілий і слабкий рефлекс смоктання. Молозиво п'ють пасивно і у маленькій кількості. Ділянки непігментованої шкіри і білого волосся, як і плодові води, забарвлені у брудно-жовтий колір, що свідчить про передчасний вихід меконію. Характерним є недорозвиненість зубної аркади (4 різці і менше, навколо яких ясна мають червону кайму). Ректальна температура вища у середньому на 1 °С (41 °С).

Частість пульсу і дихання зменшені. Кількість еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів і моноцитів також нижче за норму.

Печінка перероджена, має ділянки із затримкою атрофії екстрамедулярного кровотворення. У ній відсутній глікоген. Жовчний міхур слабо звичний. Існує аранцієва протока. Дистрофічні процеси в епітелі-іьних клітинах ворсинок тонкого відділу кишечника.

Діагноз. Проводять бактеріологічне і мікологічне дослідження пло-звих вод, одержаних шляхом перпельвіального алантоамніоцентезу 5о взятих у період пологів за допомогою пастерівської піпетки. Можна акож брати проби меконію у новонароджених телят. В. П. Кошовим запропонована методика кольпоцитоскопії для оцінки функціонального стану фетоплацентарного комплексу і діагностики гіпотрофії плода за іганом клітин вагінального епітелію.

Профілактика. Суворе дотримання ветеринарно-санітарних правил Ігри отриманні і введенні сперми у статеві органи. Не можна осіменяти зрів з недолікованим ендометритом і згодовувати вагітним тваринам |іпсовані, запліснявілі корми. Для осіменіння корів і телиць доцільно якористовувати епіцервікальний або цервікальний з ректальною фіксацією методи осіменіння.

7. Заходи з профілактики абортів та утробної інфекції

У залежності від прояву аборту поступають по-різному:

-- якщо аборт починається передчасними переймами і потугами, а при клінічному дослідженні виявляється живий плід, то варто призначити лікування як при загрозі переривання вагітності (токолітики, гестагени, вітамін Е);

якщо шийка матки розкрита, наявні інші передвісники пологів і вийшов плодовий міхур (аборт розпочався), а взаємовідношення між плодом і родовими шляхами нормальні, то удаються до стимуляції родової діяльності;

якщо аборт уже скоївся, або настала смерть плода, то треба якнайнайшвидше звільнити матку від плода і його оболонок.

Огляд викидня розпочинають із плодових оболонок, звертаючи вагу на наявність у них змін (розростання, накладання, набряклість, крововиливи, кісти, ділянки відсутності ворсинок на судинній оболонці, зменшена (збільшена) кількість і величина котиледонів, відсутність котиледонів в одному із рогів матки, ділянки запалення, розкладання). Після цього роблять розтин плода, звертаючи увагу на наявність чи відсутність крововиливів під шкірою або у тканинах. Такі крововиливи бувають при травматичному аборті. Оглядають органи черевної і грудної порожнин. При кожному випадку аборту до встановлення його причин передусім слід виключити інфекційну етіологію. Тому плід, або його паренхіматозні органи відправляють до лабораторії. Також досліджують кров, отриману від абортички двічі з інтервалом у 10 днів. Після цього тварина повинна знаходитись під наглядом і лікуванням.

У сук і кішок проводять повний клінічний і біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, тест на концентрацію тиреоїдного гормону, серологічні тести на Brucella canis, Toxoplasma gondii та вірус герпесу собак. У плазмі крові визначають концентрацію прогестерону.

Профілактика складається з виконання таких заходів:

Повноцінна годівля тварин доброякісними кормами як до початку статевого циклу, так і після запліднення. Звертають увагу на достатність у раціоні мікроелементів.

Напування тварин з напувалок, а в разі їх відсутності -- теплою водою і тільки через деякий час після виконання роботи. У літньому таборі необхідно мати достатню кількість корит для попередження травматизму тварин на водопої.

Не випасати вагітних тварин по снігу, інею, на бобових.

Не допускати перегонів тварин по слизькій дорозі.

Вибір оптимального часу для осіменіння.

Підбір тварин для парування (виключення інбридингу).

Дотримання правил асептики і антисептики при штучному осіменінні.

Осіменіння тварин з повною інволюцією статевих органів після пологів.

Осіменіння тварин, повністю вилікуваних від запальних захворювань статевих органів.

Проведення ректального дослідження тільки кваліфікованим спеціалістом і не раніше ніж через 1,5--2 міс. після осіменіння.

У никати грубої фіксації і виконання важкої роботи вагітними тваринами.

Планувати ветеринарні заходи і обробки, враховуючи фізіологічний стан тварин.

Лекція 10.ФІЗІОЛОГІЯ РОДІВ

1. Визначення і термінологія родів

Роди (пологи, родиво) -- фізіологічний процес виведення з матки через пологові шляхи зрілого живого плода, плаценти, плодових оболонок і вод.

Латинською мовою -- partus, грецькою -- tokos, французькою -- les iiches, un accouchement, англійською -- childbed (слова couche та bed означають постіль, а сам термін можна перекласти як «класти у постіль»). Як відомо, значення цих слів близьке до українського слова «пологи».

Крім цього, українська мова має найменування пологів для кожного виду тварин: отелення (для корів), вижереблення (для кобил), опорос свиней), ягніння (для овець), окіт (для овець, кіз, кролиць, кішок), щеніння (для сук).

З моменту виникнення родової діяльності і до закінчення родів до відокремлення посліду) самку називають роділлею, після чого, у післяродовому періоді вона стає породіллею.

2. Нейрогуморальні механізми ініціації і регуляції родів

Початок родів точно у строк після завершення константної тривалості вагітності є одним з найдивовижніших явищ у фізіології. Воно ще не повністю з'ясоване і представляє велике практичне значення, бо дозволяє розробити оптимальні схеми стимуляції пологів, попередити передчасні пологи і зменшити смертність новонароджених, особливо недоношених..

Вважають, що причини настання родів численні. Пологи є результатом фізіологічних змін, що виникають у нервовій, ендокринній, статевій та інших системах вагітної і призводять до скорочень міометрію. На відміну від інших порожнистих м'язів, фізіологічне подразнення яких відбувається при розширенні їх містивом, матка під впливом прогестерону зберігає чудову толерантність у період вагітності і забезпечує ріст плода. Активізація скорочень міометрію зв'язана з циклічною еволюцією плаценти, внаслідок якої відповідно змінюється співвідношення прогестерону і естрогенів у матері.

Основну роль в ініціації родів у тварин відіграє плід. Мати може впливати на час його народження зовсім незначно. Відомо, що вагітність продовжується і настання родів затримується при розвитку у плодів аномалій, як аненцефалія, гідроцефалія, циклопія, аплазія або відсутність гіпофіза, аплазія наднирників і навпаки, трапляються випадки абортів при гіпертрофії наднирників. Таким чином, зміни кортикотропної функції у плода обумовлюють гормональні зміни, що ініціюють роди в організмі матері.

У останні 2 тижні вагітності дозрілий плід з розвиненими нервовою і ендокринною системами відповідає на відповідний рівень фізіологічного стресу виділенням гіпоталамічного Гн-РГ, який, діючи на пер долю гіпофізу, стимулює викидання у кров АКТГ. Стресовий стан і пояснюють розвитком фізіологічної гіпоксії внаслідок старечих і дегенеративних змін у плаценті. Сприяють настанню пологів і фізичні фактори, такі, як зростання внутрішньоматкового тиску, збільшення розмірів плода при порівняльному зменшенні величини плодових оболонок і навколоплодових вод.

Кора наднирників плода реагує на дію АКТГ збільшенням секреції глюкокортикоїдів, у тому числі попередників естрогенів (кортизолу). Концентрація кортизолу у кровоносному руслі плода різко збільшує в останні 3-4 дні вагітності. Паралельно збільшується маса наднирників плода. Підвищення концентрації глюкокортикоїдів активує 17б-гідроксилазу плаценти, що призводить до збільшення продукції 17б-гідроксипрогестерону, який перетворюється в андрогени, котрі є джерелом естрогенів. Субстратом для утворення 17б-гідроксипрогестерону є прогестерон. Таким чином, у плаценті різко підсилюється синтез естрогенів шляхом переходу прогестерону в естрогени.

Естрогени збільшують кількість рецепторів до окситоцину на міометрії, активізують «дозрівання», секрецію слизу і розкривання шийки матки, а також підвищення властивості крові до згортання (зменшення концентрації гепарину і зростання концентрації аскорбінової кислоти). Переважання естрогенів у крові матері викликає активацію простагландинсинтетази і утворення великої кількості простагландинів.

Під дією простагландину F2б настає лютеоліз і припиняється функція жовтого тіла вагітності. Незадовго до пологів жовте тіло яєчника і цента виробляють все менше прогестерону і все більше релаксину, який готує організм вагітної тварини до родів шляхом розслаблення зв'язок таза роділлі, розм'якшення хряща її тазового зрощення і сприяє відкриттю шийки матки.

Зростання естрогеновопрогестеронового співвідношення підвищує чутливість міометрію до речовин, що викликають його скорочення (простагландин, окситоцин, ацетилхолін і т. п.) та фізичних подразників. Цьому сприяє зменшення збудливості кори головного мозку, а отже і її гальмівної дії на підкорку і гіпоталамус та покращення провідності спинного мозку. Скоротливий потенціал міометрію зростає завдяки збільшенню синтезу актоміозину (скоротливого білка м'язів матки) і накопиченню в м'язах матки глікогену, фосфокреатиніну, глютатіону.

Скорочення матки, котрі спочатку виникають під впливом простагландину, штовхають плід назад. Подразнення механо-хемо-барорецепторів шийки матки і піхви у вигляді нервових імпульсів передаються до головного мозку і гіпоталамусу і при перевищенні порогу збудливості викликають відповідну нервову реакцію стимуляції скорочень матки у результаті підвищення синтезу окситоцину і ацетилхоліну (медіатора парасимпатичної нервової системи) та їх впливу на сенсибілізований міометрій. Вони вивільнюються у все нових і нових порціях, завдяки чому тиск на механорецептори ще більше підсилюється і розвиваються нові скорочення міометрію. Таким чином родова діяльність підтримується аж до повного вигнання плода і плаценти із материнського організму.

3. Передвісники родів

Передвісники родів -- це комплекс клінічних ознак, які спостерігаються у тварин наприкінці вагітності і вказують на підготовку до пологів.

Набряк статевих органів і органів таза, цілковите перетворення таза у родовий (розм'якшення, розслаблення і подовження на 1/3-1/4 крижово-сідничних зв'язок). Спостерігається за 12-36 год, а починається за 2--3 тижні до пологів. Розслаблюються також бокові зв'язки таза, що фіксують крижову і клубову кістки. У результаті цього крижова кістка стає рухливішою, змінюється крижово-хребетний кут.

Розрідження слизової пробки каналу шийки матки, за 1-2 дні до пологів -- виділення із статевих органів корів «поводків» (тільки у кобил вони малопомітні).

Укорочення і розм'якшення шийки матки (у кобил -- за 12-24 год, у корів -- за 2-3 год). Це ознака того, що канал шийки матки відкривається.

Початок діяльності молочної залози (у корови за тиждень у дійках з'являється клейковина, схожа на цукровий сироп, а за 2-3 дні до пологів у ній з'являються молозивні тільця і вона біліє; у кобили за 1-2 дні до пологів секрет молочної залози засихає у вигляді янтарних крапельок, т. з. «смолки» навколо отворів соскових каналів). У, тварин, що готуються до перших пологів, значно збільшується молочна залоза, набухають і стають чутливими соски.

Зменшення температури тіла на 0,4-1,2 °С за 12-50 год.

Підготовка гнізда у дрібних тварин, прояв інстинкту усамітнення. Для правильного прогнозу часу настання пологів треба користуватися усім комплексом цих ознак.

4. Об'єкт родів, родові шляхи та родові виганяльні сили

Роди є результатом взаємодії трьох компонентів: плода, родових шляхів і родових виганяльних сил.

1. Плід як об'єкт родів має три ділянки тіла, які затруднюють роди: голова, плечовий і тазовий пояси. У період родів плід має такі просторові характеристики по відношенню до материнського організму:

-- положення (situs) -- відношення поздовжньої осі тіла плода до поздовжньої осі тіла матері. Нормальне -- поздовжнє; анормальні -- поперечне і вертикальне.

передлога (передлежання) (praesentatio) -- відношення крупної анатомічної ділянки тіла плода до входу в тазову порожнину. Нормальна - передня, або головна (зустрічається за Г. М. Калиновським у корів у 86% пологів) і задня або тазова (складає 9 %,, а за даними А. Г. Нежданоїне більше 5 %). Пологи у передній передлозі бувають при народженні лошат і близько 50 % поросят, цуценят і кошенят. Анормальні: спинна, бокова, черевна.

позиція (positio) -- відношення спини, поперека та крижа плода до черевних стінок матері. Нормальна -- верхня (дорсальна), анормальні - нижня (вентральна), бокова (права або ліва).

членорозміщення (членорозташування) (habitus) -- відношення кінцівок, голови і хвоста плода до його тулуба. Нормальне членорозміщення при передній передлозі: передні кінцівки розпрямлені, знаходяться паралельно одна одній у родових шляхах, голова лежить на кінцівках;задній передлозі: розпрямлені тазові кінцівки знаходяться в родових шляхах, а хвіст -- поміж ними.

Кожне акушерське втручання починається з встановлення положення, передлоги, позиції і членорозміщення плода. Передні кінцівки легко пізнати шляхом ідентифікації колінця (зап'ястного суглоба), яке виявляється спочатку промацуванням кісток п'ястка, а потім встановлені того, що воно розташоване між путовим і ліктьовим суглобами. Останній визначається за ліктьовим відростком. Треба також упевнитися в те що виступаючі кінцівки є передніми і належать одному плоду, передній передлозі у верхній позиції підошовна поверхня копитець завжди направлена вниз. Задню передлогу розпізнають після промацування крупу і хвоста, а тазові кінцівки відрізняють шляхом пальпації верхівки п'яткової кістки і за відсутністю суглоба між скакальним і путовим суглобами. При задній передлозі у верхній позиції підошов поверхня копитець направлена вгору.

Плід швидше займає необхідне для його виведення розміщення у тварин, які народжують повторно, ніж у тих, які мають перші пологи.

Важливе також визначення життєздатності плода. її розпізнають за наявністю спонтанних або ініційованих рухів тіла і кінцівок плода; крім цього, при головній передлозі -- за відповідними реакціями на подразнення ротової порожнини, язика і глотки (стискування при введенні пальця у ротову порожнину), очних яблук (обертальний рух); при задній передлозі -- за стискуванням ануса при введенні пальця і за пульсації пупкової артерії при пальпації пуповини.

2. Родові шляхи складаються з м'яких пологових шляхів, до відносяться канал шийки матки, піхва, переддвер'я піхви, статева щілина і кістково-зв'язкової основи таза.

Таз самки утворює родовий канал, по якому проходить плід під час народження. Кістки таза самки відрізняються від кісток таза самця * що вони тонші, гладенькі, не такі масивні, не утворюють лобкового бугра (потовщення на краніальній ділянці тазового зрощення, властиве для самців) але формують об'ємнішу тазову порожнину і загалом ширший таз. Кістковий таз має дно, склепіння і бокові стінки. Дно таза утворене парними лобковими і сідничними кістками; склепіння -- крижовою кісткою і першими хвостовими хребцями; бокові стінки -- клубовими кістками і широкими зв'язками таза lig. sacrotuberale latum, які йдуть від краю крижової кістки до гребеня вертлюгової впадини (панівки) і до сідничних горбів.

Кістки таза з'єднані між собою симфізом -- хрящовою тканиною, в якій є незначна порожнина, що забезпечує еластичне розходження тазових кісток і збільшення об'єму таза у період родів, а крижова кістка міцно з'єднується з горбами сідничних кісток могутніми і широкими крижово-сідничними зв'язками lig. sacroiliaca. Вони прикріпляються на верхньому крижовому гребеневі, починаючись зразу за крижово-клубовим суглобом і простираючись до верхнього краю клубової кістки і до сідничного горба. Ці зв'язки формують найбільшу частину стінки таза, дають відгалуження на вульву та на чисельні дуже сильні м'язи. Таким чином, вона прикриває задню частину тазової порожнини і грає роль справжнього м'яза, здатного розслаблятися у період родів щоб забезпечити максимальне розширення таза. Фізіологічне розслаблення крижово-сідничних зв'язок сповіщає про наближення родів, а патологічне розслаблення буває при крижово-клубовій десморексії.

По здухвинній вирізці крижово-сідничної зв'язки проходить здухвинний нерв, котрий може затискуватися у цій ділянці об край клубової кістки, що призводить до залежування тварини після родів.

1 Вхід до тазової порожнини (apertura pelvis cranialis) -- обмежова-ний термінальною лінією, яка проводиться від мису крижа через крила клубової кістки, клубоволобкові підвищення до лобкового зрощення. У різних тварин має різний нахил відносно горизонтальної площини і дна таза. Вхід до таза має верхній, середній і нижній поперечні діаметри, вертикальний діаметр, а також лівий і правий косі діаметри.

Верхній поперечний діаметр -- відстань між крилами крижової кістки (у кобили 20-24 см, у корови 20-22 см).

Середній поперечний діаметр -- відстань між горбками малих поперекових м'язів на клубових кістках (у кобили -- 20-22 см, у корови -- 18-20 см).

Нижній поперечний діаметр -- відстань між клубово-лобковими підвищеннями (eminentia iliopectinea). У кобил -- 16-18 см, у корів -- 12-15 см.

Вертикальний діаметр (d. conjugata vera) -- відстань між переднім краєм тазового зрощення і кістковим мисом крижової кістки (promonto-rjum). У кобили - 18-20 см, у корови - 23-25 см.

Два крижово-клубові косі діаметри (лівий і правий) -- від зовнішнього краю крижово-клубового суглоба до протилежного клубово-лобкового гребеня. Ці два діаметри мають другорядне значення.

При нормальних родах верхній поперечний діаметр відповідає в залежності від передлоги плечовому або кульшовому суглобам плода,; як нижній поперечний діаметр відповідає ліктьовому або колінному суглобам.

2. Вихід з тазової порожнини (apertura pelvis caudalis) -- обмежований сідничною дугою, задніми краями широких зв'язок таза і м'язами. Він закритий задньою стінкою таза (diaphragma pelvis), через яку проход пряма кишка і піхва. Ця діафрагма розміщена над задніми краями сідв них кісток на рівні з'єднання піхви з переддвер'ям піхви. Вона створена в основному м'язами промежини і ануса. Вихід з тазової порожнини характеризується такими розмірами:

середній поперечний діаметр (відстань між виступами сідничних остей); у кобил становить 18 см, у корів -- 16-18;

нижній поперечний діаметр (відстань між внутрішніми красідничних горбів) у кобил -- 12 см, у корів -- 18 см;

висота виходу з таза (відстань між заднім краєм тазового зрощенням і каудальним кінцем крижової кістки) у кобил --18 см, у корів -- 20-221

При родах дуже важливим є передній вертикальний діаметр (diameter verticalis) -- перпендикуляр від переднього краю тазового зрощення до верхньої стінки таза (у кобил -- 17 см, у корів -- 18-20 см) і косий вертикальний діаметр (conjugata diagonalis) -- лінія від заднього кінця тазового зрощення до мису крижа (promontorium) -- у кобил - 28-30 см, у корів - 28-32 см.

Найвужчим місцем тазової порожнини є поперечний діаметр. Збільшення цього діаметра можливе за рахунок рухливості крижа у криже клубовому суглобі, яка появляється перед пологами. Розширенню та порожнини у цьому напрямку сприяє косе розміщення входу до тази порожнини.

Перечислені виміри використовуються у пельвіметрії (наука розміри таза). Вони частіше проводяться вручну при ректальному слідженні. Для цього заздалегідь визначають відстань між великим та іншими пальцями руки, а також довжину вказівного пальця і його пери двох фаланг. Після вимірювання описаних вище діаметрів створ» уявлення про просвіт таза і його передбачувану прохідність для плода.

Велике значення для проходження плода по родових шляхах має вісь таза -- лінія, що проходить на одинаковій відстані від усіх стінок та порожнини. Вісь таза проходить через середні точки усіх вертикальних діаметрів: conjugata vera, diameter verticalis et conjugata diagonalis. Вона має велике значення, оскільки вказує напрямок застосування сили витягуванні плода.

Треба пам'ятати, що протягом виведення плода активізується крижа догори з різною амплітудою у залежності від віку і породи, призводить до зміни осі таза. Рухи крижів більш виражені у корови, ніж у кобили, у молодої самки -- ніж у старшої.

Таз кобили має форму утятого конуса, вершину якого представляє статева щілина на виході з тазової порожнини, а основа (вхід у тазову порожнину) знаходиться з боку черевної порожнини. Вхід у таз розміщений косо і дуже широкий, округлий, що сприяє легкому вклинюванню плода. Поверхні крижової кістки і дна таза майже рівні. Сідничні кістки поставлені так, що не заважають просуванню плода. Вісь таза являє собою майже рівну лінію, яка напрямлена знизу вгору і спереду назад та проходить від переднього краю тазового зрощення до крижово-хребетного кута.

Найменш сприятливою для народження плода є вісь таза корови. Саме тому у корів найчастіше зустрічаються важкі роди. Вхід у тазову порожнину у корови витягнутий по вертикалі, сплюснений з боків і поставлений майже перпендикулярно до дна таза. Жолобкувате здовжене дно таза кінцями сідничних кісток зігнуте вгору, тому поздовжня вісь таза має форму ламаної кривої. Тазове зрощення у нетелів інколи загострене і дуже випукле; воно може травмувати слизову оболонку піхви при проходженні плода і створювати перепону для пологів. Сіднично-лобковий симфіз має мінімальну рухливість у молодих тварин і швидко (у віці 4-5 років) піддається повному скостенінню, стає довгим і увігнутим. У первістки сіднично-лобкове зрощення слабке і при грубому витягуванні може спричинювати серйозне ускладнення у вигляді вивиху. З віком воно поступово згладжується.

Таз вівці і кози нагадує коров'ячий, але вхід у таз похилий, а нижній поперечний діаметр близький до верхнього. Тазове склепіння утворене 4-5-ма першими крижовими хребцями і тому вихід з таза може розширюватися. Дно таза поставлене майже перпендикулярно, дещо увігнуте; лобкове зрощення має пізнє скостеніння і може дещо розсуватися, розширяючи, таким чином, поперечні діаметри. Комплекс вказаних елементів створює можливість досить легких пологів у цих тварин.

Таз свині широкий, характеризується випуклим крижово-хребтовим кутом, дуже похилим входом у тазову порожнину, прямокутним клубово-лобковим зрощенням. Найвужчий поперечний діаметр проходить по лінії, проведеній по верхніх краях надвертлюгових гребенів.

У суки і кішки таз видовжений, головним чином циліндричної форми. У суки частина тазового склепіння, сформована всього трьома крижовими хребцями, дуже коротка; таз розширюється каудально, (тоді як у кішки цього немає) і найвужчий поперечний діаметр знаходиться на Рівні надвертлюгових гребенів. У кішки дно таза увігнуте.

3. Родові виганяльні сили -- перейми і потуги

Перейми -- це рефлекторні скорочення м'язів матки. Вони збільшують внутрішньоматковий тиск і зменшують об'єм матки, розкривають шийку Матки і звільнюють її від плода і плаценти. Це можливе за рахунок ретракції, тобто властивості м'язів матки після скорочень неповністю Розслаблюватися. Перейми виникають незалежно від волі роділлі, починаються у великих тварин від верхівки рогів матки і перистальтично розповсюджуються до шийки матки. У дрібних тварин скорочення матки сегментарні, тобто активною стає тільки частина матки з плодом, яка прилягає до шийки матки. Після виведення плода активність переміщу ся на наступну передню частину матки з плодом або на задній сегмент другого рога. Частина матки, що звільнилась, укорочується завдяки скороченню поздовжніх м'язів і сприяє проходженню наступного плода шляхом розслаблення колових м'язів.

Потуги -- скорочення м'язів черевної стінки і таза. Вони збільшують внутрішньочеревний тиск. Потуги виникають рефлекторно, але роди у деякій мірі може впливати на них.

Одночасне зростання внутрішньоматкового і внутрішньочеревного тиску спрямовує містиво матки в сторону найменшого опору.

Паузи між переймами і потугами служать для відновлення кровотоку у матці і плаценті, попереджують асфіксію плода.

Розрізняють перейми, які розкривають шийку матки (тривають t долі секунд до 2-5 с з паузами між ними від 20-30 с до 1-5 хв), переш, які виводять плід (тривають до 5 хв., паузи -- 1-3 с) і послідові перейми (продовжуються 2-3 с з паузами до 3--5 хв).

5. Періоди і біомеханізм родів

Розрізняють 3 періоди родів:

період рокриття шийки матки;

період виведення плода;

період відокремлення посліду (послідовий).

Період розкриття шийки матки починається з перших регулярних перейм і закінчується повним розкриттям цервікального каналу, розривом аланто-хоріона і відходженням сечової рідини.

Роги матки і шийка, дві частини одного органа, зазнають різних з\ протягом вагітності і пологів, координація і синхронізація яких за6езпечує сприятливий наслідок для матері і плода. Міометрій рогів маті протягом вагітності розтягається, але залишається у спокої; в той час . шийка матки зберігається закритою, твердою і ригідною. В пологах, на паки, шийка пом'якшується, згладжується, розкривається; роги матки активно скорочуються і сприяють просуванню плода родовим каналом У результаті перейм м'язові волокна матки, що лежали до перейм одне за одним, укорочуються, заходячи одне за одне (ретракція). Подібне зміщення м'язів зберігається під час паузи. При наступному скорочені ретракція м'язів підсилюється, стінка матки потовщується, особливо в її передній частині. Поздовжні м'язові волокна, фіксовані дотично щодо шийки матки, у момент скорочень відтягують циркулярні м'язи шийки матки вбік. Такий процес розслаблення м'язів шийки матки і її укорочення називається дистракцією.

Розкриттю шийки матки сприяє її «дозрівання», тобто перетворення від щільної консистенції до м'якої під впливом простагландинів, релаксину, естрогенів і кортикостероїдів, які діють на колагенові волокна шийки і надають їм еластичності.

Дистракції сприяють прогресивне просування плода і входження У шийку матки клиноподібного хоріального мішка, який всією своєю поверхнею тисне на стінки цервікального каналу. Внутрішній тиск швидко стає наскільки сильним, що алантоїсний міхур розривається; виходять перші води, після чого пологова діяльність на деякий час часто затихає. Поступово, при вклинюванні амніона, кінцівок і головки плода, канал шийки матки повністю згладжується і разом з піхвою являє собою єдину трубку одинакового діаметру.

У тварин, котрі народжують вперше, спочатку розширяється внутрішнє війстя шийки матки. Поступово при розкритті цервікального каналу укорочується шийка матки. У корови розкриття шийки матки відбувається ззаду наперед.

Період виведення плода починається з моменту повного розкриття шийки матки і закінчується народженням плода.

Під час пологів плід не є пасивним їх об'єктом, а здійснює різні рухи і змінює таким чином свої позицію і членорозміщення. Сукупність рухів плода при проходженні через таз і м'які відділи родових шляхів називається біомеханізмом родів. Якщо у період вагітності плід знаходиться у нижній позиції і із зігнутими кінцівками, то з початком скоротливої діяльності матки він займає спочатку бокову, а потім верхню позицію, як правило головну і рідко тазову передлогу, розпрямляє і простягає вперед кінцівки; стає клиноподібним. Цьому сприяють поштовхоподібні скорочення матки з одночасним її скручувальним рухом внаслідок косого розміщення м'язів і активні рухи плода. Входячи до тазу і дотикаючись до косо поставлених бокових стінок, плід повертається навколо своєї осі. Потрібно зазначити, що мертвий плід не змінює позицію.

Плід входить у пологові шляхи і з кожною переймою все далі просувається по них. Момент, коли частина плода показується з статевої Щілини, називається врізуванням плода. Деякий час після врізування можуть спостерігатися поплавкоподібні рухи: чергування появи з родових шляхів передлеглих органів плода і їх зворотного заглиблення. При Цьому відбувається розрив амніона, ослизлення пологових шляхів витікаючими плодовими водами і активний масаж м'язів, які беруть участь У виведенні плода, що сприяє крово- і лімфообігу у них і в усьому організмі роділлі і плода. При народженні лошати амніон часто не розривається, що може стати причиною асфіксії плода. Ось чому при вижеребленні потрібно постійно спостерігати за кобилою.

Момент пологів, коли головка плода проходить повністю через статеву щілину і не ховається назад при розслабленні матки, називається прорізуванням плода. Тулуб плода, ввійшовши у тазову порожнину, пристосовується до діаметра пологових шляхів. У цей час виливаються залишки алантоїсної і амніотичної рідини. Після врізування плода перейми і потуги досягають максимальної сили, проходять одна за одною, поки плід не буде виведеним з родових шляхів.

Послідовий період характеризується тим, що припиняється тонічне скорочення матки і починається ритмічне. Відокремлення хоріона зумовлене такими причинами:

зміни гормонального статусу, які відбуваються у період народження плода (гіпопрогестеронемія, гіперестрогенемія, гіперпростагландинмія) викликають певні морфологічні і функціональні зміни у плаценті, котрі останнім часом називають «дозріванням плаценти» і полягають у підвищенні активності ферментів, збільшенні синтезу естрогенів і простагландинів, у результаті яких плацентоми втрачають запас прогестерону і набувають здатності до роз'єднання, а матка може активно скорочуватися;

зменшення площі матки і утворення складчастості хоріона, ісприяє його відшаруванню від материнської плаценти;

скорочення матки у період родів, що призводить до звуження кровоносних судин, зменшення кровопостачання ендометрію і ослаблення напруги у криптах;

виведення плода і розрив пуповини викликає зменшення тургору ворсинок і в кінці кінців -- витягування їх із крипт.

Послід виводиться у вивернутому вигляді, тобто хоріоном всередину.

6. Видові особливості родів

У корів розкриття шийки матки триває 16-24 год. Його можна діагностувати шляхом пальпації шийки матки через пряму кишку. Тварини ведуть себе занепокоєно, що викликано початком скорочень матки. Вони часто лягають і встають, переступають з однієї кінцівки на іншу вигинають спину і піднімають хвіст, б'ють кінцівками по животу. Початкове розкриття шийки матки визначають за виходженням за межі вульви синюватого алантоїсного міхура. Про повне розкриття цервікального каналу свідчить вихід другого плодового міхура, амніотичного; він світлий.

Плодовий період -- від 30 хв до 3-4 год, у середньому 70 хв. Починається з розриву плодових міхурів, спочатку алантоїсного, а потім амніотичного, і появи верхівки кінцівок і мордочки плода.

У період потуг одночасне скорочення м'язів живота, прикріплені переднього краю лобкових кісток, приводить до сильного натягування? таза матері. Внаслідок крихкості крижово-клубових суглобів при кожному скороченні м'язів черевної стінки таз матері стає крутішим. Відносно рухлива крижова кістка займає висхідне положення, зміщуючи настільки ж угору вісь таза. Переміщення крижів особливо помітне і виявляється характерним хрускотом (як деякі люди пальцями) при використанні значних зусиль при витягуванні плода. Воно призводить до збільшення об'єму тазової порожнини приблизно на 20 %.

З цього виходить, що на початку виходу плода (при проходженні головки) треба направляти силу при витягуванні дещо вгору. Після проходження головки і плечового поясу через статеву щілину вони згинаються під своїм тягарем і це робить можливим розслаблення черевних м'язів теляти, у результаті чого стегна і задні кінцівки витягуються назад і достатньо легко проходять через тазову порожнину. Якщо ж у цей період головку теляти піднімають, надаючи допомогу при пологах, то таз теляти може зачепитися за таз матері.

При двійні другий плід виводиться через 10-20 хв. Послідовий період триває 4-5 год. При отеленні корова частіше лежить з підігнутими під тулуб кінцівками.

Кобила у кінці вагітності стає спокійнішою, ходить ступою (шагом) позаду табуна. За 2-3 дні до вижереблення вона обирає собі виховательку (ментора) з числа старих кобил. При табунному утриманні ментор знаходиться поблизу майбутньої матері, охороняє і захищає її, а після вижереблення допомагає облизувати лоша. Але вже через 1,5-2 год кобила стає агресивною навіть по відношенню до ментора. При утриманні у конюшні кобила за 2-3 дні до пологів готує сухе ложе у своєму деннику.

Будова таза у кобили сприяє легкому перебігу пологів. Вхід у таз поставлений косо, просторий і майже круглий. Це сприяє легкому вклинюванню плода. Вісь таза у вигляді легенької кривої з великим радіусом, напрямлена вниз. Кінцівки і шийка плода довгі, головка невелика, передлога лошати у 99 % випадків передня. Під час жереблення напрямок осі таза змінюється незначно і рухи крижа більш обмежені ніж У корови. Витягування плода має бути направленим дещо вниз.

Розкриття шийки матки від кількох годин до 1 -2 днів. За 3-4 год до вижереблення за лопатками і на боках кобили з'являється рясний піт, інтенсивність якого прогресує по мірі наближення до родів. Плодовий період триває від 5 до 15 хв, хоча може затягуватися до 70 хв. Послідовий період -- 5-30 хв (може затримуватися до 3 год).

Кобила при вижеребленні лежить з витягнутими і розпрямленими кінцівками.

В овець та кіз розкриття шийки матки триває від 15 хв до 3 год. Скорочення матки можна діагностувати шляхом пальпації черевної стінки У ділянці правої пахвини. Плодовий період -- від 7-10 до 70-90 хв. При багатоплідній вагітності плоди народжуються з інтервалом від 12 до 42 хв. У більшості випадків (95 %) плоди мають передню передлогу. При наявності 3-4 плодів у 20-25 % із них реєструють задню перелогу. Послідовий період -- 2-3 год, інколи 4 год; при багатоплідній вагітності посліди виходять після народження усіх плодів.

У свиней розкриття шийки матки продовжується 2-6 год; народження плодів -- від 2 до 6 год, що залежить від кількості плодів і зв'язано з більшою довжиною рогів матки і тазової порожнини. Більше поросят народжуються з переднім і біля 45 % із заднім передлежанням. Середній інтервал між народженням плодів -- 16 хв. Плоди виводяться почергово, то з одного, то з іншого рога матки. Послід відокремлюється у свиней після народження усіх поросят за 2 прийоми, двома комплектами (спочатку з одного, а потім з другого рога) за 15 хв -- 3 год народження останнього плода.

У собак і кішок розкриття шийки матки триває 3-6 год. Незадовго до народження першого плода самка часто облизує вульву. Народження плодів -- від 10-15 хв до 12 год у залежності від кількості плодів у* (інтервал від 15 хв до 2 год) і від 1 до 5 год у кішок. Послід відокремлюється разом з плодом. Виведення плодів відбувається у лежаче стоячому або сидячому положенні тіла. Після народження плода інстинктивно перегризає пуповину і розриває навколоплідні оболонки, перегризає пупковий канатик і починає інтенсивно і ретельно вилизувати новонародженого.

7. Ведення нормальних родів

Важливо, щоб роди проходили у спокійній, знайомій обстановці і бажано, щоб не було ніяких подразників.

Втручання у перебіг нормальних родів у вигляді передчасного розриву плодових оболонок, насильного виведення плода і т. п. при відсутності показань категорично забороняється. Чим довше зберігає цілість плодового міхура, тим більше розкривається шийка матки і легше проходять пологи.

При народженні плода у задній передлозі необхідно прискорюй його виведення для попередження асфіксії.

Для уникнення розриву промежини слід притримувати навколишні тканини рукою. Після виведення плода треба розірвати пуповину і обробити її куксу 5 %ним розчином йоду, витерти слиз у носовій та ротовій порожнинах, а також на очах. Бажано, щоб шкіру новонародженого облизала мати; якщо з якихось причин це неможливо, то її витирають насухо і переносять новонародженого у тепле місце.

У лошати пуповину розривають тільки через кілька хвилин його народження. Дуже раннє розривання пуповини може бути шкідливим для життя плода, тому що його організм не встигає накопич достатньо плацентарної крові перед встановленням регуляторних, механізмів його автономного життя (у нормі після народження кобила лежить кілька хвилин і розрив пуповини відбувається при її вставанні; за цей час плід вбирає до 1,5 л крові з плаценти, що становить близько 30% об'єму крові плода).

Корові чи кобилі випоюють відро підсоленої і підсолодженої теплої води або дають випити плодові води. Не пізніше як через 1 годину після народження теляти корову потрібно здоїти і випоїти новонародженому тепле молозиво.

Деякі кобили і корови ведуть себе буйно і агресивно по відношенню до новонародженого, можуть завдати йому різних пошкоджень і тому їм призначають препарати заспокійливої дії. У свиней треба попереджувати поїдання поросят (можна теж шляхом призначення заспокійливих).

Якщо лікар ветеринарної медицини присутній при родах у кішки чи суки, то треба слідкувати за народженням плацент (підраховувати їх), тим самим попереджуючи розвиток постнатальної інфекції.

Лекція 11. ПАТОЛОГІЯ РОДІВ

1. Акушерські інструменти, їх призначення

Принципи допомоги тваринам при патологічних родах

Розрізняють 3 групи акушерських інструментів:

1. Інструменти для витягування і відштовхування плода:

- акушерські петлі і вірьовки для накладання на кінцівки, голову або нижню щелепу плода; їх стерилізують кип'ятінням або витримуванням у дезинфікуючому розчині, а перед використанням ослизлюють олією. Практикують накладання петлі для фіксації і підтягування голови плода у вигляді акушерського недоуздка, ротово-потиличної або простої петлі на шию; для фіксації кінцівки закріпляють петлю вище копитця і обводять ще одну петлю вище путового суглоба. У наборах акушерських інструментів є спеціальні ручки, довжиною до 40 см, до яких прив'язують петлі для покращення застосування сили при витягуванні плода;